Сьогодні наше суспільство живе очікуванням змін на краще в результаті реалізації концепції українського прориву, покладеного в основу діяльності Уряду. Природно, що прихід нової влади об'єктивно вимагає певних змін, переоцінки цінностей, пріоритетів та нового погляду на перспективи розвитку різних сфер соціально-економічного життя суспільства та державних інституцій. Це необхідна умова розвитку і прогресу, запорука оптимізації системи управління, боротьби з корупцією, підвищення рівня життєвих стандартів населення тощо.

Але жоден політик, оцінюючи спадок, який залишила попередня влада звинувачуючи органи влади, в яких працюють тисячі достойних людей, що мають підстави пишатися наслідками своєї праці, не повинен забувати про наступність влади, інерційність управлінських систем і величезну відстань між бажаним і дійсним. Швидко виголошуються лише гасла. Сьогодні ж мова йде про управління змінами, а це складний процес, який потребує знань, уважного ставлення до набутого раніше досвіду, врахування громадської думки та поваги до праці людей, які, керуючись чинним законодавством, наражаються на критику за те, що ще вчора вважалось здобутком.

Найгірший варіант, коли в основу нових намірів покладено не обґрунтовані думки професіонала в певній сфері діяльності, а політика, який опікується лише процесом змін та "революційною доцільністю". Сказане особливо стосується економіки.

Економіка формує нові вимоги до держав, які претендують на подальший розвиток. Декілька десятиліть тому в практиці міжнародного інвестування було нормою, якщо влада держави виділяла проекти, які давали можливість розвитку бізнесу як щось особливе. Шляхи, телекомунікаційні канали, спеціальні фінансові вимоги чиновниками різних країн видавались як бонус поверх договірного. Тепер ситуація міняється, інвестори входять в кошторис влади, вимагають, де повинні бути шляхи, а де порти чи вокзали. Влада повинна йти назустріч і за рахунок податкових коштів виконувати цю роботу, яка допомагає вести успішний бізнес інвесторам.

Аналіз наукового тексту(Синтаксис, морфологів)

Ми робимо аналіз наукового тексту «Інвестування» автором якого є Федоренко В. Г., головний редактор журналу "Економіка та держава". Під науковим текстом далі ми будемо розуміти унікальне мовленнєве ціле певного оригінального наукового твору, яке функціонально спрямоване на втілення задуму автора, об’єктивоване в писемній формі як первинній і характеризується завершеністю, горизонтальною і вертикальною когерентністю, жанровою етикеткою та рисами мови наукової літератури. Текст розглядається нами як смислова, цілісна, комунікативна єдність, яка ґрунтується на дії процесів інтеграції і диференціації. Комунікативна спрямованість тексту при цьому виступає як специфічне переломлення різноспрямованих, але узгоджених функцій мовних одиниць, які виступають у складі тексту, скероване на реалізацію цілісного авторського задуму.

Добір і групування мовних текстотвірних маркерів здійснювалися на матеріалі текстів стабільних підручників, практичних посібників, академічних і науково-популярних статей, що дозволило урахувати структурні та мовні особливості наукових текстів різних жанрів.

Проаналізуймо набір і особливості функціонування засобів вираження змістового, логічного й композиційного аспектів зв’язності наукового тексту.

Змістова зв’язність забезпечується мовними засобами, що виражають єдність або близькість суб’єкта дії, об’єкта або місця дії, наприклад: він, вона, воно, вони, цей, той [самий], такий [же], це, нижче, усе це, усі ці, це все, тут, там, сюди, туди, вище, цей, зазначений, подібний, аналогічний. Змістова зв’язність забезпечує відтворення частини змісту попереднього речення в наступному, завдяки чому здійснюється лінійне розгортання тексту. При цьому повторювана частина змісту виражається за допомогою вторинних номінацій – повторів лексичних, займенникових, займенниково-лексичних, синонімічних, прислівникових, семантичних.

Логічна зв’язність наукового тексту забезпечується мовними одиницями, що профілюють ті чи інші частини його структурно-смислової схеми. Аналіз економічних текстів різних жанрів дозволив нам виділити 6 типів смислового зв’язку, причому не тільки між реченнями в тексті, але й між частинами простого чи складного речення.

Основним способом вираження протиставних відношень у науковому мовленні є використання сполучників але. Зазначений сполучник виражаєь смисловий зв’язок між двома реченнями, коли у другому реченні позначається протилежність і протидія тому, про що йдеться в першому.

Ми переконуємося в тому, що системними властивостями цього наукового тексту є цілісність і зв’язність, які передбачають зв’язок, об’єднання текстових елементів в одне ціле, зачіпаючи різні боки організації мовленнєвого твору.

Аналіз наукової статті (ідея, проблематика, актуальність)

Ідея наукової статті полягає в наступному. Україну природа ні в чому не обділила. Вона має найбільший в Європі структурно розгалужений промисловий комплекс, багатий науково-технологічний потенціал, здатних до продуктивної праці, освічених людей, унікальні природні умови та геостратегічне розташування. Це означає тільки одне: Україна з її колосальним потенціалом може і зобов'язана дати добробут кожному громадянинові, вважає автор дослідження. Але зараз ці багатства працюють не в інтересах народу і держави. План «Український прорив» передбачає це докорінно змінити. Він виходить з потреб невідкладного реформування інституту власності, суттєвих зрушень у бюджетній, грошово-кредитній, податковій, ціновій політиці. Однією з фундаментальних проблем є формування системи національного протекціонізму, який має панувати у зовнішньоекономічних відносинах.

Уряд зобов'язується забезпечити:

– розроблення необхідних для активізації інвестиційної діяльності законопроектів щодо внесення змін до законодавства про митний тариф, податок на додану вартість, регулювання страхової діяльності;

– розроблення проекту Закону України "Про акціонерні товариства", яким необхідно, зокрема, передбачити захист прав міноритарних акціонерів, забезпечивши їх вільний доступ до корпоративної інформації, належне представництво в органах управління та контролю, вплив на дивідендну політику, здобуття рівного права на придбання відповідної частки нових емісій акцій за номінальною вартістю;

– розроблення проекту Закону України "Про промислово-фінансові групи в Україні" (нова редакція), передбачивши інструменти та стимули консолідації банківського, промислового та торговельного капіталів.

Майбутній прорив має базуватися на ліквідації критичних для країни відставань в інституційно-регуляторному середовищі, інтенсивному створенні основ економічних знань, забезпеченні соціально відповідальної конкурентоспроможності, тобто сталості розвитку, «накопиченні» та посиленні соціального капіталу.

Проблематика статті. З метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств необхідна суттєва активізація інвестиційної діяльності. Для цього здійснюватимуться заходи економічної політики, спрямовані на поліпшення інвестиційного клімату, заохочення інвестицій за рахунок коштів підприємств та населення. Сьогодні іноземні інвестори знають Україну, як країну з одним із найвищих рівнів корупції в світі. Вони знають нашу країну як таку, де неможливо займатися чесним бізнесом.

Інвестиційний процес в Україні гальмується в силу суб'єктивних й об'єктивних факторів, серед яких виділяють:

1) політичну та економічну нестабільність;

2) часті зміни законодавства. В Україні так часто переглядалися закони, що стабільною можна вважати лише постійну їх зміну. Тому, відповідно до оцінок міжнародних експертів, за створенням надійного інвестиційного клімату посідає 140 місце;

3) відсутність налагодженого надійного митного контролю та недоліки у Митному кодексі України;

4) корумпованість влади в Україні.

Все це жадає від Уряду України проведення вивіреної, науково-обґрунтованої й, у той же час, активної інвестиційної політики, основою якої повинне бути в першу чергу створення чіткої й стабільної нормативно-правової бази господарської діяльності як вітчизняних, так й іноземних інвесторів.

Цілі та національні пріоритети країни мають бути встановлені з неодмінним залученням ініціативних структур громадянського суспільства, соціально відповідального бізнесу, експертного співтовариства. Цільові показники й планові рубежі їхнього досягнення повинні розроблятися з неодмінним залученням "мозкової" еліти країни, експертів незалежних організацій та держструктур. Цільові програми й розробка їх бюджетного забезпечення – справа представницької влади. Методи й шляхи їхнього досягнення – справа уряду та виконавчих органів. Загалом цей механізм повністю інформаційно відкритий, доступний публічній оцінці й цілком прозорий щодо висновків про ефективність діяльності тих або інших діючих органів влади та окремих відповідальних осіб.

Отже, слід зазначити, що в сучасних умовах іноземні інвестиції мають важливе значення для розвитку економіки нашої держави. Вони виступають найважливішими засобом забезпечення умов виходу зі сформованої економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, забезпечення технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності. Активізація інвестиційного процесу є одним з найбільш діючих механізмів соціально-економічних перетворень.

Актуальність статті. Структура інвестицій в українську економіку консервує проблеми, що існують в ній. Україна робить перші кроки на шляху до входження у світове господарство, але існує ряд об’єктивних причин, які перешкоджають нині входженню України як повноправного партнера у світове господарство. Однією з таких причин є низький рівень іноземного інвестування в економіку України. Дослідження проблем інвестування економіки завжди перебуває в центрі уваги економічної науки. Це обумовлено тим, що інвестиції порушують самі глибинні основи господарської діяльності, визначаючи процес економічного росту в цілому.

Потреба в інвестиціях для реформування й перебудови економіки постійно зростає внаслідок необхідності відновлення діючих виробничих фондів. У такій ситуації при практично повній відсутності власних коштів, здобувають значення іноземні інвестиції, як додаткове не інфляційне джерело фінансування.

Зараз Україна, безумовно, є державою, яка залучає іноземний капітал на свою територію і судячи з усього, вона залишиться такою ще тривалий час, тому необхідно використовувати всі можливі державні механізми для залучення іноземних інвестицій.

Отже, проблеми, які існують в цьому напрямку розвитку економіки є актуальними і важливими для вивчення та дослідження. Це дає можливість усунути недоліки та запобігти появі нових можливих суперечностей. Однак, стабільність та належний рівень економіки України – це стабільний та належний рівень життя кожного громадянина нашої держави.