Вступ.

1. Особливості договору прокату.

2. Порядок надання предметів прокату.

3. Патентування послуг прокату.

4. Вимоги до службового приміщення пункту прокату.

Висновки.

Список використаних джерел.

Вступ

Прокат — це договір, за яким наймодавець, який здійснює під приємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк. Вирізнення такого виду договору пов'язане із суб'єктним складом. Як наймодавець може виступати лише суб'єкт підприємницької діяльності.

Відповідно до окремих видів речей може існувати спеціальне правове регулювання прокату. Так, згідно зі ст. 9 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11 лютого 1998 р. № 113/98 наказом Держстандарту України від 12 травня 1999 р. № 220 було затверджено «Порядок обліку тих підприємств (їх об'єднань), установ, організацій та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються виробництвом, ремонтом, продажем і прокатом засобів вимірювальної техніки».

Прокат є різновидом договору найму і за своєю правовою природою — договором приєднання. Договором приєднання відповідно до ст. 634 ЦК України є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише приєднанням другої сторони до запропонованого договору в цілому. Тому наймач не має права запропонувати свої умови до договору. Наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату, але вони не можуть порушувати прав наймачів, встановлених законом. Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору, є нікчемними.

Мета: охарактеризувати договір прокату.

1. Особливості договору прокату

Прокат — це різновид майнового найму, тому низка норм Цивільного кодексу України про майновий найм поширюється і на договір прокату.

За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк.

Предметом прокату можуть бути індивідуально визначені рухомі речі, які використовують для задоволення побутових невиробничих потреб. Предмет прокату може використовуватися також для виробничих потреб, коли це встановлено договором.

Залежно від предмета прокату не всі громадяни можуть бути наймачами. Так, для одержання напрокат автомобіля, катера необхідно, крім паспорта, мати посвідчення на право керування. Наймач не має права на укладення договору піднайму. Не має він і переважного права на придбання речі у разі її продажу наймодавцем.

Договір прокату є договором про приєднання. Він укладається в усній формі, але при цьому, як правило, наймодавець видає письмовий документ, наприклад квитанцію.

У місцях масового відпочинку предмети прокату видаються в погодинне користування після пред'явлення громадянином-наймачем паспорта (іншого документа) або під грошовий завдаток.

Письмова форма обов'язкова у випадках, коли цього вимагають типові договору прокату. Наймодавцю надається право встановлювати типові умови договору, але ці договори не можуть порушувати прав наймачів, визначених Цивільним кодексом України про найм.

Плата за користування річчю встановлюється тарифами наймодавця. При укладенні договору на строк до 30 діб наймач вносить повну вартість прокату згідно з прейскурантом. За прокат на більший строк оплата проводиться помісячне, а плата за прокат на місці — — за погодинним графіком.

Для відносин побутового прокату характерне те, що при укладенні договору наймодавець зобов'язаний у присутності наймача перевірити справність майна, що здається в найм, і ознайомити його з правилами технічної експлуатації складних предметів. Тим самим посилюються гарантії наймача щодо передачі йому речі належної якості та надійного використання її.

Сторони, визначаючи строки договору прокату, можуть керуватися відповідними типовими договорами і Правилами побутового прокату.

На відміну від звичайного договору майнового найму наймач за договором прокату вправі без пояснення причин у будь-який час розірвати договір і повернути майно наймодавцеві. При цьому плата, сплачена за весь строк дії договору, зменшується відповідно до тривалості користування річчю.

Капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок, якщо не доведе, що її пошкодження сталося з вини наймача.

Побутовий прокат регулюється статтями 273-276 ЦК України, а окремі його види регламентуються додатково Типовими договорами і Правилами побутового прокату.

Прокат являє собою різновид майнового найму, тому ряд норм ЦК про майновий найом поширюється і на побутовий прокат (ст.262, 263, п.1, 2, 3 і 5 ст.265, ст.269, 271 і 272).

За договором побутового прокату державні, кооперативні та інші громадські організації надають громадянам у тимчасове користування за плату предмети домашнього вжитку, музичні інструменти, спортивний інвентар та інше майно.

З цього визначення випливає, що наймодавцем за договором побутового прокату може бути тільки організація, а наймачем — тільки громадянин. Предметом прокату можуть бути лише індивідуально визначені і неспоживні речі. Залежно від предмета прокату не всі громадяни можуть виступати наймачами. Так, для одержання напрокат мотоцикла, моторного човна, катера необхідно, крім паспорта, мати посвідчення на право керування. На підставі договору прокату речі передаються для задоволення побутових або культурних потреб наймача і членів його сім'ї. Тому цілком логічним є правило, що здача в піднайм майна, одержаного за договором побутового прокату, не допускається (ст.276 ЦК України).

Договір прокату укладається в усній формі, але при цьому, як правило, організація прокату видає письмовий документ, наприклад, квитанцію.

У місцях масового відпочинку предмети прокату видаються в погодинне користування після пред'явлення громадянином-наймачем паспорта (іншого документа) або під грошовий завдаток.

Письмова форма обов'язкова у випадках, коли цього вимагають типові договори прокату (частина друга ст.274 ЦК України).

Організації зобов'язані надавати громадянам у користування предмети прокату за плату, розмір якої визначається відповідно до встановлених тарифів (прейскурантів). При укладенні договору на строк до 30 діб наймач вносить повну вартість прокату згідно з прейскурантом. За прокат на більший строк оплата проводиться помісячне, а плата за прокат на місці — за погодинним графіком.

Для відносин побутового прокату характерним є те, що при укладенні договору організація зобов'язана в присутності наймача перевірити справність майна, що здається в найм (частина третя ст.274 ЦК України), і ознайомити його з правилами технічної експлуатації складних предметів. Цим самим посилюються гарантії наймача щодо передачі йому речі належної якості і надійного використання її.

Із змісту статті 275 ЦК України щодо строків договору прокату випливає, що до цього договору не застосовуються загальні строки договору майнового найму (ст.258 цього кодексу). Сторони, визначаючи строки договору прокату, керуються відповідними типовими договорами і Правилами побутового прокату.

На відміну від звичайного договору майнового найму, наймач за договором прокату вправі без пояснення причин у будь-який час розірвати договір і повернути майно організації.

Дострокове розірвання договору за ініціативою наймодавця можливе в судовому порядку, якщо наймач:

1) користується майном не за його призначенням;

2) навмисно або з необережності погіршує стан майна;

3) не вніс найомної плати протягом місяця з дня закінчення строку платежу.

Наймодавець зобов'язаний за свій рахунок проводити як капітальний, так і поточний ремонт предмета прокату. В разі виходу з ладу предмета прокату на наймодавця покладається обов'язок у триденний строк усунути пошкодження або замінити його однорідним справним предметом. За час знаходження предмета прокату в ремонті плата за прокат не стягується. Якщо несправність викликана порушенням правил експлуатації предмета прокату, наймач сплачує вартість ремонту і транспортування.

Після закінчення строку договору наймач повинен повернути майно справним. Якщо воно буде пошкоджене, то наймач зобов'язаний відшкодувати наймодавцеві вартість ремонту або сплатити збитки, завдані псуванням майна.

2. Порядок надання предметів прокату

У кожного виду побутових послуг — свої особливості організації та обліку. Розглянемо ті з них, які пов'язані з наданням послуг пунктами прокату.

Громадянам предмети прокату видають за пред'явленням ними паспорта громадянина України з позначкою про прописку, військовослужбовцям — за наявності посвідчення особи або документа, що його заміняє, і довідки з місця служби.

Пункти прокату, розташовані в місцях масового відпочинку, видають предмети прокатного фонду на погодинний, разовий (у межах доби) термін за пред'явленням паспорта громадянина України або під заставу майна, вартість якого не повинна перевищувати вартість предмета прокату.

Громадянам, які відпочивають у санаторіях, будинках відпочинку, предмети прокату видають на термін їх перебування в цих установах за пред'явленням паспорта громадянина України і санаторно-курортної книжки.

Наймачам, які мають у паспорті позначку про тимчасову прописку, предмети прокату видають на термін, що не перевищує терміну прописки. Особам, які перебувають у відрядженні, предмети прокату можуть видавати під заставу майна на термін, що не перевищує терміну тимчасової реєстрації (відрядження). У цьому випадку в договорі прокату (замовленні-зобов'язанні) зазначають постійну і тимчасову адреси проживання наймача.

При отриманні напрокат водного транспортного засобу з двигуном внутрішнього згоряння наймач повинен обов'язково пред'явити посвідчення на право керування ним.

Представникам підприємств, організацій та установ предмети прокату видають за пред'явленням довіреності і документа про оплату рахунка за наймання предметів прокату.

Надання у тимчасове користування громадянам предметів прокату оформляють договором (замовленням-зобов'язанням) за формою ПО-П1, затвердженою наказом Укрсоюзсервісу від 29.09.95 р. №8, зі змінами і доповненнями, яка є документом суворої звітності.

У формі ПО-П1 зазначають дані про отримані напрокат речі, їх стан, кількість і вартість. До форми вносять дані паспорта (посвідчення) замовника (наймача), який своїм підписом підтверджує зобов'язання дотримання порядку користування, збереження отриманих речей і їх повернення у справному стані у встановлений термін. У першому примірнику форми представник господарюючого суб'єкта робить позначки про сплату за продовження терміну прокату і доплату за невчасне повернення речей.

Замовлення-зобов'язання виписують при оформленні замовлення в двох примірниках, підписують наймач і уповноважена особа наймодавця. Другий примірник замовлення-зобов'язання видають наймачу.

При поверненні предмета прокату наймодавець робить запис у двох примірниках замовлення-зобов'язання, які підписують обидві сторони з позначкою дати повернення.

Наймодавець зобов'язаний видавати предмети прокату, придатні для експлуатації. Справність предметів, що видаються, перевіряють у присутності наймача.

При видачі предметів прокату наймодавець:

— знайомить наймача з правилами їх експлуатації або видає йому керівництво з експлуатації;

— знайомить наймача з Порядком №46;

— попереджає його про відшкодування збитків за псування, втрату предметів або повернення предметів з порушенням певного терміну і не в комплекті.

Радіоелектронна апаратура, холодильники, пральні машини та інші предмети побутової техніки, що видаються напрокат, повинні мати на відповідних вузлах, деталях, агрегатах пломби, за цілісність яких при поверненні відповідає наймач. Транзисторні приймачі, магнітофони, програвачі, електронно-обчислювальні машини та інша апаратура, що працює на сухих елементах живлення (батарейках), видаються напрокат повністю укомплектованими новими елементами живлення, що забезпечують їх нормальну роботу.

Якщо в період прокату апаратури, що перевищує двотижневий термін, елементи живлення вийшли з ладу, наймач замінює їх за власний кошт.

Наймодавець забезпечує безкоштовне встановлення, технічне обслуговування і ремонт предметів прокату протягом усього періоду прокату.

Порядок розрахунку за користування предметами прокату полягає ось у чому:

Якщо предмет прокату повертається раніше обумовленого договором прокату (замовленням-зобов'язанням) терміну, з наймачем проводять перерахунок за фактичний термін прокату за тарифами, згідно з якими була зроблена оплата при оформленні замовлення.

За прострочення платежу наймач сплачує вартість прокату згідно з тарифами, чинними на момент сплати платежу, а також пеню для юридичних осіб і суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі, встановленому договором прокату (замовленням-зобов'язанням), але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, для фізичних осіб — у розмірі, встановленому договором прокату (замовленням-зобов'язанням), але не більше облікової ставки НБУ. У разі прострочення платежу з причин (відрядження, госпіталізація, форс-мажорні обставини), що не залежать від наймача, за прострочення платежу платять за тарифами, що діяли у термін прострочення платежу.

Кількість днів використання предметів прокату розраховують за календарними днями. Якщо день повернення предметів прокату збігається з вихідним днем підприємства, то предмет прокату повинен бути повернений у перший після вихідного робочий день (простроченням це не вважається).

3. Патентування послуг прокату

Згідно із Законом про патентування, діяльність з надання побутових послуг підлягає патентуванню. Патентуються не всі побутові послуги, а тільки ті, які увійшли до Переліку послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню, затвердженого Постановою КМУ від 27.04.98 р. №576.

Якщо суб'єкт підприємництва здійснює перераховані види прокатних послуг, то йому необхідно придбавати торговий патент для здійснення діяльності з надання побутових послуг, причому незалежно від форми розрахунків із замовниками (готівкової чи безготівкової).

Усі інші види прокатних послуг (що не потрапили до переліку) не патентуються.

Якщо суб'єкт підприємництва у пункті прокату здійснює ще й торговельну діяльність за готівку, то йому необхідно придбавати торговий патент на здійснення торговельної діяльності.

Згідно з п. 20 Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів, затвердженого постановою КМУ від 13.07.98 р. №1077, у разі здійснення в одному пункті двох або більше видів підприємницької діяльності, що підлягають патентуванню (роздрібна торгівля і побутові послуги), суб'єкт підприємництва придбаває два торгових патенти — на торговельну діяльність і на діяльність з надання побутових послуг.

Таким чином, якщо у пункті прокату весільних суконь здійснюється ще й продаж їх за готівку, то необхідно придбавати два торгові патенти.

Відображення операцій прокату через РРО

Згідно зі ст. 1 Закону №1776, РРО застосовуються суб'єктами підприємницької діяльності, що здійснюють операції з розрахунків у готівковій і/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадських харчування і послуг.

Таким чином, через РРО потрібно провести всі суми готівки, пов'язані з наданням послуг. А це означає, що в РРО має бути відображена не тільки сума за послугу прокату, а й заставна сума (якщо така вноситься), оскільки сума застави, що вноситься, це — не що інше, як розрахунок, здійснюваний при наданні послуг.

Крім того, як видно, приймання заставних сум не можна провести з використанням операції "службове введення". Це випливає з п. 4.5 Порядку реєстрації, опломбування і застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. №614, де зазначено, що внесення або видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО з використанням операцій "службове введення" і "службова видача", якщо таке внесення або видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. А оскільки внесення заставної суми пов'язане з проведенням розрахункових операцій, то провести її треба з видачею фіскального чека, внаслідок чого такі суми будуть занесені до фіскальної пам'яті РРО.

Що стосується видачі сум застави, то тут потрібно керуватися п. 4.7 зазначеного Порядку, згідно з яким реєстрація видачі коштів здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки у разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів за допомогою операції "службова видача". Забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно".

4. Вимоги до службового приміщення пункту прокату

У пунктах прокату (на підприємстві, в організації) в зручному для огляду місці повинні бути розміщені:

— правила побутового обслуговування населення;

— Порядок № 46 або витяг з нього;

— тарифи на прокат предметів культурно-побутового призначення і господарського вжитку;

— сортимент (перелік) предметів прокату;

— журнал обліку запитів і пропозицій на предмети прокату;

— перелік осіб, які мають право на позачергове і першочергове обслуговування;

— зразки заповнення бланків встановленої форми;

— повне найменування суб'єкта підприємницької діяльності, прізвище, ім'я і по батькові керівника (власника), інформація про персонал, що обслуговує замовників, номери телефонів місцевих органів виконавчої влади і відповідних державних органів, які здійснюють захист прав споживачів;

— книга заявок і пропозицій;

— витяг із Закону України від 12.05.91 р. №1023-XII "Про захист прав споживачів", зі змінами і доповненнями в частині надання послуг.

На фасаді приміщення наймодавця повинні бути зазначені державною мовою його найменування, найменування власника або уповноваженого ним органу.

На зовнішньому боці вхідних дверей вивішують державною мовою інформацію про режим роботи, а також про місце розташування (адресу) і час роботи найближчих пунктів (підприємств, організацій) прокату.

Цивільний кодекс України (витяг)

Стаття 273.

Договір побутового прокату

За договором побутового прокату державні, кооперативні та інші громадські організації надають громадянам у тимчасове користування за плату предмети домашнього вжитку, музичні інструменти, спортивний інвентар, легкові автомобілі та інше майно.

Умови і порядок надання майна за договором побутового прокату визначаються загальними правилами про договір майнового найму (статті 262, 263, пункти 1, 2, 3 і 5 статті 265, статті 269, 271 і 272 цього Кодексу).

По окремих видах побутового прокату Рада Міністрів Української РСР затверджує типові договори побутового прокату.

Відступи від умов типових договорів, що обмежують права користувачів, є недійсними.

Стаття 274.

Укладення договору побутового прокату

Зазначені в статті 273 цього Кодексу організації зобов'язані надавати громадянам у користування предмети прокату за плату, розмір якої визначається відповідно до встановлених тарифів.

Договір побутового прокату укладається в усній формі, крім випадків, коли типові договори вимагають укладення його в письмовій формі.

При укладенні договору побутового прокату організація зобов'язана в присутності наймача перевірити справність майна, що здається в найм.

Стаття 275.

Строк договору побутового прокату

Строк договору побутового прокату не повинен перевищувати строків, встановлюваних відповідними типовими договорами.

Наймач вправі в будь-який час розірвати договір побутового прокату і повернути майно організації.

Стаття 276.

Здача в піднайняття за договором побутового прокату

Здача в піднайняття майна, отриманого за договором побутового прокату, не допускається.

Нормативна база

Порядок №46 — Порядок надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно-побутового призначення і господарського вжитку, затверджений наказом Української спілки об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 16.12.99 р. №46.

Закон про патентування — Закон України від 23.03.96 р. №98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", зі змінами і доповненнями.

Закон №1776 — Закон України від 01.06.2000 р. №1776-III "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері

Висновки

Договір прокату є публічним договором, тобто договором, в якому одна сторона — підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (ст. 633 ЦК України).

Предметом договору прокату є рухома річ, яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб (телевізор, холодильник тощо).

Предмет договору прокату може використовуватися для виробничих потреб, якщо це встановлено договором. Зокрема, це можуть бути вимірювальні прилади.

Оскільки договір прокату є договором приєднання і публічним договором, то плата за прокат речі встановлюється за тарифами наймодавця і є однаковою для всіх наймачів.

Договір прокату має свої особливості щодо надання прав наймачу:

1) наймач має право відмовитися від договору прокату і повернути річ наймодавцеві у будь-який час. Плата за прокат речі, що сплачена наймачем за весь строк договору, зменшується відповідно до тривалості фактичного користування річчю (ст. 790 ЦК України);

2) наймач не має права на укладення договору піднайму і переважного права на купівлю речі у разі й продажу наймодавцем (пункти 1, 2 ст. 791 ЦК України);

3) на наймача не можна покладати проведення капітального та поточного ремонту речі, оскільки це є обов'язком наймодавця, якщо він не доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача (п. З ст. 791 ЦК України).

Список використаних джерел

1. Краснокутська Л. Прокат товарів: організація та оподаткування // Бухгалтерія. — 2006. — № 23. — С. 64-66

2. Краснокутська Л. Прокат речей особистого користування та побутових товарів // Бухгалтерський облік і аудит. — 2006. — № 4. — С. 62-64

3. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: закони і законодавчі акти / Ю. Б. Бек, Й. Г. Богдан, Л. В. Григоровська та ін.; За ред. В. М. Коссака. — К. : Істина, 2004. — 975, с.

4. Послуги прокату: бухгалтерський і податковий облік // Бизнес. — 2000. — № 28: Бухгалтерія. — С. 50-54

5. Про господарську діяльність: Збірник законів станом на 15 квітня 2005 року. — Харків : ІГВІНІ, 2005. — 526, с.

6. Цивільне право України. Договірні та недоговірні зобов’язання: Підручник / С. С. Бичкова, І. А. Бірюков, В. І. Бобрик та ін. — К. : КНТ, 2006. — 496, с.

7. Цивільне право України: підручник: У 2 т. / За заг. ред. В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатєєвої, В. Л. Яроцького; М-во освіти і науки України. — . — К. : Юрінком Інтер, 2007 — Т. 2. — 2007. — 549, с.