Адвокатська етика покликана забезпечувати виконання адвокатом своїх обов’язків чесно, компетентно і сумлінно, щоб формувати належний рівень суспільної довіри до адвокатури як представнику громадянського суспільства і особисто до адвокатів. У населення повинна бути впевненість, що чесно виконуючий свій обов’язок адвокат здатний надати реальну допомогу в критичній ситуації.

5 липня 2012 року Верховна Рада прийняла Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні. Цей закон, безумовно, стосується не лише адвокатів і тих, хто бажає ними стати, а значною мірою й багатьох громадян, які звертаються до адвокатів за наданням правової допомоги, або іншим чином стикаються з ними в тих чи інших ситуаціях. Підтримка адвокатури суспільством підсилює адвокатуру і дозволяє їй ефективно виконувати свої функції.

В той же час, втрата довіри до адвокатури підсилює втручання держави в справи адвокатури, що тягне за собою втрату незалежності адвокатських об’єднань і, як наслідок цього, нездатність адвокатури протистояти державі і неможливість захищати інтереси громадян, якщо вони не збігаються з державними в тому розумінні, яке характерно для держави.

Компетентність адвоката ґрунтується на глибоких знаннях про право, життєвому досвіді, умінні грамотно і швидко розбиратися в сформованих ситуаціях і правильно застосовувати норми права. Все це накладає на адвоката обов’язок стежити за зміною законодавства, відстежувати судову практику, знайомитися з науковими публікаціями з тим галузям права, в яких він спеціалізується.

У разі, якщо адвокат недостатньо компетентний у правовій проблемі, він повинен прямо попередити клієнта про це. При цьому адвокат може порекомендувати клієнту конкретного фахівця у відповідній галузі права або за згодою клієнта залучити такого фахівця до спільної роботи, оскільки закон не забороняє мати більше ніж одного адвоката. І дуже багато залежить від сумлінного виконання адвокатом своїх обов’язків. Взявшись за ведення справи, він повинен виконати все, що належить у даній справі, точно в строк. Адвокат повинен надати юридичну допомогу своєму клієнтові, використовуючи всі відомі йому законні способи для вирішення поставленого завдання, проявляти витримку, наполегливість. У клієнта має бути почуття впевненості, що адвокат робить все, що може, і робить це добре.

В ході виконання своїх обов’язків адвокат не повинен принижувати людську гідність кого б то не було, а повинен проявляти чуйність, уважність і повага до людей, вміти їх слухати. Все це дуже непросто, але без цього краще адвокатом не бути. На наш погляд, девіз медичних працівників «Не нашкодь!» повною мірою відноситься і до адвокатів.