Бухгалтерський облік
Вступ.
1.Первинні бухгалтерські документи, облікові реєстри
2. Джерела доходів бюджету фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та напрямки використання коштів.
Висновки.
Список використаних джерел.
Вступ
У теорії та практиці бухгалтерського обліку традиційно терміном "первинний документ" називають документ, на основі якого здійснюється господарська операція та робляться записи на рахунках обліку. В даному випадку терміном «первинна облікова документація» визначено всю сукупність затверджених форм, хоча далеко не всі з них можуть бути основою для здійснення господарських операцій. До складу цих форм належать: первинні документи, реєстри аналітичного обліку, реєстри обліку інших документів.
З 1 січня 2001 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Функції по управлінню страхуванням на випадок безробіття, провадженням збору та акумуляцією страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплатою забезпечення та наданням соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно з цим Законом подано на Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створився як правонаступник Фонду сприяння зайнятості населення з метою управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із Законом і статутом Фонду.
Завдання:
1. визначити первинні бухгалтерські документи та облікові реєстри;
2. охарактеризувати джерела доходів бюджету фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та напрямки використання коштів.
1.Первинні бухгалтерські документи, облікові реєстри
Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України № 168/704 від 5.06.95 p.), визначає порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.
Документація — це спосіб оформлення господарських операцій відповідними документами.
Документ — це письмове свідчення про здійснення господарської операції, що надає юридичної сили даним бухгалтерського обліку. Саме слово "документ" походить від латинського documentum, що означає свідчення, доказовість, розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Бухгалтерський документ — це документ, який містить відомості про господарську операцію і є юридичним доказом її здійснення.
Бухгалтерський документ, як свідчення господарських операцій, знаходить своє відображення (фіксацію) в носіях первинних облікових даних. Носіями первинної облікової інформації є папір, магнітний диск тощо.
Первинний документ — документ, складений у процесі ведення господарської операції або відразу після її завершення.
Зведений документ — документ, складений на підставі декількох первинних документів для отримання узагальнених даних.
Документ, виготовлений машинним способом, має бути записаний на матеріальному носії (магнітному, паперовому), виготовлений і розмічений за вимогами відповідного стандарту і закодований за затвердженою системою кодифікації.
Вилучення первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів і балансів у підприємств, установ може бути здійснене тільки за постановою органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і судів, державної контрольно-ревізійної та податкової служб відповідно до чинного законодавства України. Вилучення оформлюється протоколом (актом), копія якого вручається під розписку відповідній посадовій особі підприємства, установи (ст. 6.9 Положення).
У разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення (ст. 6.10 Положення).
У процесі здійснення заходів з реалізації Державної програми переходу України на міжнародну систему обліку Міністерство статистики України протягом 1995-1996 pp. видало низку наказів, якими затвердило типові форми первинної облікової документації. Ці форми мають багато спільного з типовими міжвідомчими формами колишнього СРСР, але містять суттєві відмінності: з'явилися нові форми, які раніше не застосовувалися, а деякі колишні не включені до наказів Мінстату України.
У теорії та практиці бухгалтерського обліку традиційно терміном "первинний документ" називають документ, на основі якого здійснюється господарська операція та робляться записи на рахунках обліку. В даному випадку терміном «первинна облікова документація» визначено всю сукупність затверджених форм, хоча далеко не всі з них можуть бути основою для здійснення господарських операцій. До складу цих форм належать: первинні документи, реєстри аналітичного обліку, реєстри обліку інших документів.
На виконання заходів по реалізації Державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики Міністерством статистики України затверджено типові форми первинної облікової документації:
— з обліку основних засобів (наказ Мінстату України № 352 від 29.12.95 p.), введено до дії з 01.01.96 p.;
— з обліку сировини і матеріалів {наказ Мінстату № 193 від 21.06.96 p.), введено до дії з липня 1996 p.;
— з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (наказ Мінстату № 145 від 22.05.96 p.), введено до дії з липня 1996 р. та ін.
Відповідно до Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку № КО-І і № М-20, затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 263 від 27.07.98 p., типові форми первинного обліку № КО-І "Прибутковий касовий ордер" та № М-20 "Накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей" з 1 березня 1999 р. є обов'язковими для застосування всіма підприємствами, організаціями, філіями, відділеннями, іншими структурними підрозділами, що розташовані за межами їх територій, незалежно від форм власності та господарювання, а також бюджетними установами — в разі приймання готівки та відпуску товарно-матеріальних цінностей підприємствам, установам, фізичним особам.
2. Джерела доходів бюджету фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та напрямки використання коштів
Порядок зарахування коштів до державних цільових фондів
Відповідно до ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2002 рік" кошти державних позабюджетних фондів, крім Пенсійного фонду України, обслуговуються органами Державного казначейства України. Однак на засіданні Кабінету Міністрів України від 29 травня 2002 року розглядалось питання щодо порядку переведення та консолідації коштів Пенсійного фонду на єдиному казначейському рахунку (витяг з протоколу № 13 засідання). Здійснюється також переведення на обслуговування до органів Державного казначейства коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та повнофункціональне казначейське обслуговування митних органів за видатками.
Для цього в органах Державного казначейства відкриваються рахунки за балансовими рахунками 3717 "Рахунки державних позабюджетних фондів" та 3718 "Рахунки для обліку коштів від приватизації". Порядок відкриття цих рахунків регламентується листом Державного казначейства України від 10.01.2002 року № 07-06/45-254 і повинен здійснюватися наступним чином:
Порядок зарахування коштів до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
З 1 січня 2001 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Функції по управлінню страхуванням на випадок безробіття, провадженням збору та акумуляцією страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплатою забезпечення та наданням соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно з цим Законом подано на Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створився як правонаступник Фонду сприяння зайнятості населення з метою управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із Законом і статутом Фонду.
Згідно із Законом "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" джерелами коштів Фонду є:
- страхові внески страхувальників (роботодавців, застрахованих осіб);
- асигнування державного бюджету; суми фінансових санкцій, що визначені Законами України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про зайнятість населення";
- благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;
- інші надходження відповідно до законодавства України.
Відповідно до чинного законодавства кошти Фонду використовуються на:
- допомогу по безробіттю;
- матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;
- матеріальну допомогу по безробіттю; допомогу на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні;
- професійну підготовку або перепідготовку;
- підвищення кваліфікації та профорієнтацію;
- пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні;
- інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням;
- виплату забезпечення та надання соціальних послуг;
- відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом на пенсію осіб;
- фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів;
- створення резерву коштів фонду тощо.
Як показують розрахунки доходи Фонду формуються головним чином за рахунок внесків роботодавців — їх питома вага становить 70%, частка коштів, що надходять внаслідок утримань із заробітків працюючого населення є не такою значною — 15%. Надходження у вигляді асигнувань з Держбюджету та інших джерел є незначними (відповідно 3% та 5%). Така мала частка надходжень із бюджету пояснюється тим, що Фонд є самодостатнім.
Якщо аналізувати видаткову частину бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, то помітним є те, що найбільша частка коштів витрачається на фінансування матеріального забезпечення та соціальні послуги — 72%; достатньо значною є питома вага витрат — 10,7% — на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції, її робочих органів, управління Фондом; 6,7% — на розвиток матеріальної та інформаційної бази Фонду; 5,6% — на відшкодування Пенсійного фонду.
Кошти Фонду загальнодержавного страхування на випадок безробіття не входять до складу державного бюджету. Для централізованого зарахування коштів до Фонду в управліннях Державного казначейства відкриваються аналітичні рахунки за балансовим рахунком 3717 "Рахунки державних позабюджетних фондів" в розрізі відділень. Щоденно на аналітичні рахунки відділень Державного казначейства надходять кошти до фонду в розрізі видів надходжень. Засобами програмного забезпечення ці кошти акумулюються в обласних управліннях на окремих аналітичних рахунках, з яких відбувається перерахування коштів на центральний рівень.
Для перерахування коштів регіональні відділення Фонду подають до управлінь Державного казначейства платіжні доручення, на підставі яких проводиться відповідне перерахування коштів. На наступний день органи Державного казначейства подають фондам банківські виписки з рахунку, де відслідковується рух коштів за цим рахунком. Далі проводиться звірка на предмет проведення операцій за попередній день. За результатами проведених перерахувань щоденно складається оборотно-сальдова відомість по рахунку 3717 "Рахунки державних позабюджетних фондів", де показуються надходження та використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Висновки
На виконання заходів по реалізації Державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики Міністерством статистики України затверджено типові форми первинної облікової документації: з обліку основних засобів (наказ Мінстату України № 352 від 29.12.95 p.), введено до дії з 01.01.96 p.; з обліку сировини і матеріалів {наказ Мінстату № 193 від 21.06.96 p.), введено до дії з липня 1996 p.; з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (наказ Мінстату № 145 від 22.05.96 p.), введено до дії з липня 1996 р. та ін.
Згідно із Законом "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" джерелами коштів Фонду є: страхові внески страхувальників (роботодавців, застрахованих осіб); асигнування державного бюджету; суми фінансових санкцій, що визначені Законами України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про зайнятість населення"; благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб; інші надходження відповідно до законодавства України.
Відповідно до чинного законодавства кошти Фонду використовуються на: допомогу по безробіттю; матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; матеріальну допомогу по безробіттю; допомогу на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні; професійну підготовку або перепідготовку; підвищення кваліфікації та профорієнтацію; пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні; інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням; виплату забезпечення та надання соціальних послуг; відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом на пенсію осіб; фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; створення резерву коштів фонду тощо.