Вступ

Чарльз Роберт Дарвін (англ. Charles Robert Darwin; 1809-1882) – англійський натураліст та мандрівник, одним з перших усвідомив та наочно продемонстрував, що всі живі організми еволюціонують у часі від спільних предків. У своїй теорії, перший розгорнутий виклад якої було опубліковано в 1859 році в книзі «Походження видів», основною рушійною силою еволюції Дарвін назвав природний відбір та невизначену мінливість. Існування еволюції було визнано більшістю вчених ще за життя Дарвіна, у той час як його теорія природного відбору, як основне пояснення еволюції, стала загальновизнаною лише в 30-х роках XX-го століття. Ідеї та відкриття Дарвіна в доопрацьованому вигляді формують фундамент сучасної синтетичної теорії еволюції та складають основу біології, надаючи логічне пояснення біорізноманіттю. Ортодоксальні послідовники вчення Дарвіна розвивають напрямок еволюційної думки, що носить його ім’я (дарвінізм).

Біографія Ч. Дарвіна

Чарльз Дарвін народився 12 лютого 1809 року в Шрусбері графство Шропшир, у родовому маєтку Маунт Хаус (англ. Mount House). П’ятий із шести дітей заможного лікаря та фінансиста Роберта Дарвіна англ. Robert Darwin та Сьюзан Дарвін (англ. Susannah Darwin) (дівоче прізвище Уеджвуд англ. Wedgwood). Він є онуком Еразма Дарвіна (англ. Erasmus Darwin) по батьківській лінії та Джозаї Уеджвуда (англ. Josiah Wedgwood) по материнській. Обидва сімейства значною мірою були унітаріанцями, однак Уеджвуди були адептами англіканської церкви. Сам Роберт Дарвін був досить вільних поглядів, тому погодився з тим, щоб маленький Чарльз отримав причастя в Англіканській церкві, але в той же час Чарльз та його брати разом із матір’ю відвідували Унітаріанську церкву. До того часу як він вступив до денної школи в 1817 році, восьмирічний Дарвін уже долучився до природознавства та колекціонування. У цьому році, в липні, помирає його мати. З вересня 1818 року він разом зі старшим братом Еразмом (англ. Erasmus Alvey Darwin) вчиться в Англіканській Шрусберській школі (англ. Shrewsbury School). Перед тим як відправитися зі своїм братом Еразмом до Единбурзького університету, влітку 1825 року, він виступає в ролі асистента-учня та допомагає батькові в його медичній практиці, надаючи допомогу біднякам Шропшира.

Освіта та подорожі

Вивчав у Единбурзькому університеті медицину. Під час навчання усвідомлює, що лекції нудні, а хірургія завдає страждання, тому залишає медицину. Замість цього він вивчає таксидермію в Джона Едмонстоуна (англ. John Edmonstone), який отримав свій досвід, супроводжуючи Чарльза Ватертона (англ. Charles Waterton) під час експедиції до дощових лісів Південної Америки, часто відгукуючись про нього: «дуже приємний та ерудований чоловік»(англ. very pleasant and intelligent man).

Наступного року, будучи студентом факультету природничої історії, він приєднався до Плініївського студентського товариства, у якому активно обговорювався радикальний матеріалізм. В цей час він асистує Роберту Едмунду Гранту (англ. Robert Edmund Grant) в його дослідженнях анатомії та життєвого циклу морських безхребетних. На засіданнях товариства, в березні 1827 року, він представляє короткі повідомлення про свої перші відкриття, які змінювали погляд на звичні речі. Зокрема, він показав, що яйця Flustra мають здатність самостійно рухатися за допомогою війок та в дійсності є личинками; в іншому відкритті він зауважує, що маленькі кулясті тіла, які вважалися молодими стадіями водорості Fucus loreus, являють собою яйцеві кокони хоботної п’явки Pontobdella muricata. Одного разу, в присутності Дарвіна, Грант вихваляв еволюційні ідеї Ламарка. Дарвін був вражений цією захоплюючою промовою. Раніше він зустрічав подібні ідеї у свого діда – Еразма, прочитавши його Зоономію, і тому вже був у курсі протиріч цієї теорії. Протягом другого року перебування в Единбурзі Дарвін відвідує курс натуральної історії Роберта Джеймісона (англ. Robert Jameson), що охоплював також геологію, включаючи полеміку між Нептуністами та Плутоністами. В цей час він вивчив класифікацію рослин та брав участь у роботі з великими колекціями університетського музею, одного з найбільших музеїв Європи того періоду.

Батько Дарвіна дізнавшись, що син закинув вивчення медицини, засмутився та запропонував йому вступити до Кембриджського християнського коледжу та отримати сан священика Англіканської церкви. За словами самого Дарвіна, дні, проведені в Единбурзі посіяли в ньому сумніви щодо догмату англіканської церкви. Тому перед прийняттям остаточного рішення він бере час на роздуми. В цей час він старанно читає богословські книги, і нарешті переконує себе в прийнятності церковних догматів та готується до вступу.

Дарвін почав навчання, але, за власними словами, не надто заглибився у нього, присвячуючи більше часу верховій їзді, стрільбі з рушниці та полюванню (на щастя відвідування лекцій було добровільним). Його кузен Вільям Фокс (англ. William Darwin Fox) познайомив студента з ентомологією та зблизив з колом осіб, які захоплювались колекціонуванням комах. В результаті в Дарвіна прокидається пристрасть до колекціонування жуків. Дарвін на підтвердження свого захоплення наводить наступну історію: «Одного разу, обдираючи з дерева шматок старої кори, я побачив двох рідкісних жуків та схопив кожною рукою по одному, але тут я побачив третього, якогось нового роду, якого я просто не міг випустити, і засунув того жука, якого тримав у правій руці до рота. На жаль, він випустив якусь надзвичайно їдку рідину, що так обпекла мені язик, що я змушений був його виплюнути, втративши його, так само як і третього». Деякі з його знахідок були опубліковані в книзі Стівенса (англ. James Francis Stephens) «Ілюстрації британської ентомології» англ. “Illustrations of British entomology”.

Основні наукові праці Дарвіна

У 1838-1841 роках Дарвін був секретарем Лондонського геологічного товариства. У 1839 році одружився, а в 1842-му подружжя переїхало з Лондона до Дауну (графство Кент). Тут Дарвін вів усамітнене та розмірене життя вченого та письменника.

Невдовзі після повернення Дарвін опублікував книгу, відому під скороченою назвою “Подорож натураліста навколо світу на кораблі «Бігль»(1839). Вона мала великий успіх, була перекладена багатьма європейськими мовами та безліч разів перевидавалась. Дарвін взяв участь у написанні п’ятитомної монографії «Екологія подорожі» (1842). Дарвін обрав об’єктом своїх досліджень вусоногих раків, невдовзі ставши кращим у світі фахівцем з цієї групи. Він написав та видав чотиритомну монографію «Вусоногі раки» (Monograph on the Cirripedia, 1851-1854), якою зоологи користуються дотепер.

Висновки

Своєю теорією еволюції органічного світу Землі, яку назвали дарвінізмом, вчений викликав справжній фурор, розколов наукове співтовариство на два протиборчі табори. Його вчення було дуже ретельно розроблено, мало в своїй основі величезну кількість фактичного матеріалу, він пояснював явища, яким до того часу не існувало пояснення. Його робота відкривала величезні дослідницькі перспективи, і всі ці фактори сприяли тому, що дарвінізм швидко зміцнював позиції.

Список використаної літератури

1. Оксана Лущевська про Христофора Колумба, Джона Ньюбері, Чарльза Дарвіна, Дніпрову Чайку, Перл Сайденстрікер Бак / Оксана Лущевська. — К. : Грані-Т, 2010. — 93 с. : іл. — (Життя видатних дітей).