На сучасному етапі у структурі фінансових посередників на вітчизняному ринку переважають саме банківські установи. Ефективність функціонування банків як ключових фінансових посередників України є суттєвим фактором економічного зростання в умовах глобалізації світової економіки.

Нині перелік послуг, які надають банківські інститути, став настільки широким і різноманітним, що зрештою неможливо до кінця визначити сутність категорії “банк”. Тому для більшості банки стали просто фінансовими посередниками, а зарубіжні дослідники визначають їх як “канал, який забезпечує рух фінансових ресурсів від їх власників до споживачів без будь-яких подальших виправдань і додаткових обґрунтувань”.

Ефективність банків як провідних фінансових посередників у загальному значенні характеризує їх здатність своєчасного та стабільного створення грошових потоків. Вона також здійснює вплив на фінансову позицію банку на ринку в короткостроковому та довгостроковому періодах:

• у короткостроковому періоді ефективність банків означає здатність адекватно управляти наявними ресурсами з метою максимізації прибутку. Зниження ефективності в умовах конкуренції призводить до втрати потенційного прибутку та зниження фінансової стійкості на ринку;
• у довгостроковому періоді ефективність банків означає здатність забезпечити трансформацію заощаджень економічних агентів в інвестиції з найменшими трансакційними витратами, що також впливає на конкурентні позиції банку на ринку.

Характеризуючи діяльність банківських установ, слід відмітити низький рівень їх капіталізації. Так, це суттєво обмежує їх діяльність, оскільки призводить до зростання вартості кредитних операцій банків, а також залучених ресурсів. Разом з тим якість послуг, що ними надаються, залишається на тому самому рівні або навіть погіршується, тоді як ризиковість банківських операцій підвищується. Разом з тим серед фінансових посередників банки займають лідируючі позиції, значно випереджаючи пара банківські фінансові інститути, зокрема страхові компанії, фінансові компанії, недержавні пенсійні фонди.

На нашу думку, перевага банків серед інших фінансових посередників за активами та кількістю є очевидною. Тому будучи фінансовими посередниками, взаємодіючи з контрагентами і пронизуючи всі ланки економічних відносин, банки виконують важливі функції не тільки для економічних суб’єктів, але і для всього суспільства. Тому банки перестають бути просто фінансовими або розрахунковими інститутами, перетворюючись у соціально-економічні інститути, які відіграють велике значення у розвитку країни.

Отже, як ми з’ясували, банки можна розглядати з двох боків: з одного боку, вони виступають як суб’єкти господарювання, які для забезпечення діяльності володіють відповідними фінансовими ресурсами, а з іншого — як фінансові інститути, що беруть участь у перерозподілі вільних фінансових ресурсів. Тому, при дослідженні поняття «фінанси банківських установ» необхідно враховувати особливості їхньої діяльності. Загалом діяльність банків ґрунтується на таких принципах: повна господарська та юридична відокремленість, самоокупність та самофінансування, прибутковість, фінансова відповідальність.

Для банків характерний особливий вид підприємницької діяльності, пов’язаний з рухом позичкових капіталів, їхньою мобілізацією і розподілом. В умовах ринкової економіки та конкурентної боротьби за клієнтуру особливого значення для банків набуває можливість надання широкого спектра фінансових послуг. Так, сучасні банки не обмежують свою діяльність акумуляцією коштів і наданням кредитів. Банківські установи забезпечують здійснення розрахунків за допомогою електронних систем, здійснюють управління фінансами та власністю за дорученням клієнтів, надають лізингові, брокерські й інші послуги.

Вважаємо, що головне призначення банку полягає в акумулюванні тимчасово вільних грошових коштів та наданні їх у кредит. Саме тому банк виступає як комерційне підприємство, яке надає послуги своїм клієнтам-вкладникам — з одного боку, а позичальникам — з іншого, отримуючи при цьому дохід за рахунок відсотків та комісійних винагород за надані послуги клієнтам. Тому основною функцією банку є посередництво між кредиторами і позичальниками, між постачальниками та платниками, між клієнтами і банком при наданні інших послуг.
Список використаної літератури

1. Фінанси: Підручник / За ред. С.І. Юрія, В.М. Федосова. — К.: Знання, 2008. — 611 с.
2. Основні показники діяльності банків України // [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //bank.gov.ua/bank_supervision/dynamics.htm
3. Карчева Г. Особливості функціонування банківської системи України в умовах фінансово-економічної кризи // Г.Карчева // Вісник НБУ. — 2009. — № 11. — С. 10–16.