referat-ok.com.ua

Для тих хто прагне знань!

Адміністративно-правовий статус міського, районного органу внутрішніх справ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

АЛЕКСІЙЧУК МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС

МІСЬКОГО, РАЙОННОГО ОРГАНУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

12.00.07 − адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Київ – 2009

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із головних чинників ефективної діяльності міських, районних органів внутрішніх справ є подальше удосконалення їх адміністративно-правового статусу.

Міські та районні органи внутрішніх справ є важливою ланкою системи Міністерства внутрішніх справ (МВС) України, що безпосередньо здійснює правозастосовну діяльність на відповідній території обслуговування. Вони виконують чисельні завдання щодо особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, попередження і припинення правопорушень, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки. Переважна їх більшість реалізується у процесі застосування адміністративно-правових норм. Проте їх права та обов’язки не завжди сприяють належній реалізації функції, через виконання невластивих завдань. Суперечності, що при цьому виникають, унеможливлюють належне виконання головних завдань, передбачених Законом України «Про міліцію», і Положення про Міністерство внутрішніх справ України.

У розв’язанні цих багатоаспектних питань, у тому числі щодо удосконалення статусу органів внутрішніх справ, присвячені роботи вітчизняних вчених, а саме: В.Б.Авер’янова, О.М.Бандурки, Ю.П.Битяка, В.Т.Білоуса, І.П.Голосніченка, О.М.Джужі, Є.В.Додіна, С.Д.Дубенко, П.В.Журавльова, Р.А.Калюжного, С.А.Карташова, В.В.Коваленка, В.К.Колпакова, О.В.Копана, О.В.Кузьменко, Б.М.Лазарева, Н.П.Матюхіної, А.В.Негодченка, В.І.Олефіра, В.І.Осадчого, В.М.Плішкіна, А.В.Савченка, А.О.Селіванова, В.Д.Сущенка, В.І.Шакуна, М.Я.Швеця, В.М.Шкарупи та зарубіжних вчених – М.І.Єропкіна, А.Ф.Майдикова, В.Ф.Сухарева.

Незважаючи на ці наукові дослідження, питання статусу правового регулювання діяльності міського, районного органу внутрішніх справ висвітлені не достатньо.

Зазначене дозволяє дійти висновку, що нині система органів внутрішніх справ не завжди може якісно й повною мірою вирішувати покладені на неї завдання і функції та здійснювати свої повноваження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботувиконано відповідно до пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004–2009 роки, затверджених наказом МВС України від 05 липня 2004 року №755; планів наукових досліджень Київського національного університету внутрішніх справ (п.3.1 Перспективних напрямів наукових досліджень Київського національного університету внутрішніх справ на період 2005–2010 роки), зареєстровано Академією правових наук України від 2007 року (п. 408).

Мета і завдання дослідження полягають у тому, щоб шляхом вивчення правових й організаційних засад, аналізу пріоритетних напрямів, а також проблем діяльності міських, районних органів внутрішніх справ установити адміністративно-правовий статус міського, районного органу внутрішніх справ, його керівника та адміністративно-правовий статусу служб і підрозділів.

Мета дослідження зумовила необхідність розв’язання таких завдань:

·визначитисутність і зміст органів внутрішніх справ як представника виконавчої влади;

·сформулювати поняття адміністративно-правового статусуміських і районних органів внутрішніх справна основі результатів дослідження історії їх становлення, особливостей формування підрозділів органів внутрішніх справ, що виконують адміністративну функцію;

·визначити організаційно-штатну побудову системи та структури міських і районних органів внутрішніх справ;

·здійснити аналіз компетенції міських і районних органів внутрішніх справ у сфері забезпечення громадського порядку;

·здійснити аналіз компетенції міських і районних органів внутрішніх справ у сфері протидії злочинності;

·з’ясувати адміністративно-правовий статус міських і районних органів внутрішніх справ щодо охорони громадського порядку;

·розкрити адміністративно-правовий статус міських і районних органів внутрішніх справ у діяльності кримінальної міліції;

·визначити адміністративно-правовий статус міських і районних органів внутрішніх справ у діяльності слідчих підрозділів з метою підвищення ефективності його реалізації у практичній діяльності;

·визначити основні шляхи та розробити пропозиції щодо вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ.

Об’єкт дослідженнясуспільні відносини, що виникаютьу процесі функціонування органів внутрішніх справ, реформування виконавчої влади.

Предмет дослідження-адміністративно-правовий статус міського, районного органу внутрішніх справ.

Методи дослідження.Методологічною основою дослідження є сукупність методів та прийомів наукового пізнання, як загальнонаукових (діалектичного матеріалізму, історичний, логічний, системно-структурного аналізу тощо), так і спеціальних (документального аналізу, порівняльно-правового аналізу тощо).

Метод діалектичного матеріалізму дає можливість розглянути співвідношення адміністративно-деліктного з адміністративним правом, взаємодії матеріального й ідеального, забезпечуючи матеріалістичний підхід до зазначених явищ (підрозділ1.1). Застосування історико-правового методу дало змогу встановити діалектичні зв’язки між органами внутрішніх справ із правоохоронними органами (підрозділи 1.1, 1.2). За допомогою логічного методу набув подальшого розвитку понятійний апарат, сходження від конкретного до абстрактного, найтісніше пов’язаного з цілими його частинами (підрозділ 1.2). Системний метод (системний аналіз або системний підхід) розглядається як універсальний засіб пізнавальної діяльності), що відкриває шлях до подолання суперечностей щодо компетенції міських, районних органів внутрішніх справ у сфері забезпечення громадського порядку та боротьби зі злочинністю (підрозділи 1.3, 1.4, 1.5). Методдокументального аналізу дає можливість встановити, проаналізувати діяльність суб’єктів у сфері застосування адміністративно-правових норм до правопорушників з метою визначення відповідності наданих повноважень поставленим завданням у правозастосовній діяльностіорганів внутрішніх справ (підрозділи 2.1, 2.3). Порівняльно-правовий метод дає змогу під час дослідження враховувати тенденції розвитку законодавства вдосконалення служби міліції громадської безпеки в межах державної служби (підрозділи 1.5, 2.1, 2.2, 2.4 та ін.).

Емпіричну базу дослідження становлять: дані офіційної статистики щодо злочинів, учинених на території України протягом 2004–2008 років, результати опитування 207 керівників міських та 198 керівників районних органів внутрішніх справ щодо удосконалення діяльності органів внутрішніх справ.

Наукова новизна одержаних результатівполягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням, присвяченим теоретичним та практичним проблемам адміністративно-правового статусу міського, районного органу внутрішніх справ. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, зокрема:

вперше:

отримано результати щодо удосконалення системи, структури міського, районного органів внутрішніх справ, яка спрямована на удосконалення ефективного виконання адміністративно-правових функцій;

здійснено науковий аналіз стану адміністративно-правового статусу начальників міських, районних органів внутрішніх справ, який виражається у самостійності прийняття рішень відповідно до їх компетенції, про що розроблено доповнення до статті 20 Закону України “Про міліцію” в частині правового становища начальника органу внутрішніх справ (міліції);

удосконалено:

організаційно-штатну побудову структури міських, районних органів внутрішніх справ, яку впроваджено у практику з метою оптимізації штатної чисельності для ефективної діяльності в боротьбі з правопорушеннями та злочинністю;

типові положенняпро міські, районні органи внутрішніх справ;

уніфікацію чинних нормативно-правових актів, що регулюють діяльність міських, районних органів внутрішніх справ;

сутність і зміст слідчої діяльності та її співвідношення з діяльністю органів внутрішніх справ;

дістало подальшого розвитку:

поняття та зміст органів внутрішніх справ як носія функцій виконавчої влади у сфері внутрішніх справ, що полягає в забезпеченні й реалізації прав та свобод громадян;

теоретичний зміст компетенції органів внутрішніх справ, що структурує взаємовідносини між підрозділами;

виокремлення функції підпорядкованих служб і підрозділів міських, районних органів внутрішніх справ, діяльність яких пов’язана із захистом життя, здоров’я, прав і свобод громадян, власності, забезпеченням громадської безпеки, протидією злочинності;

алгоритм дій працівників органів внутрішніх справ під час охорони громадського порядку та проведення масових заходів, що викладені в методичних рекомендаціях;

форми взаємодії із громадянами стосовно підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ, що запропоновані у вигляді змін до наказу МВС України від 18 серпня 1992 року №485.

Практичне значення одержаних результатівполягає в тому, що викладені в дисертації положення, висновки і пропозиції мають науково-теоретичний і практичний інтерес та використовуються: у правотворчій діяльності – при підготовці змін і доповнень до нормативно-правових актів, якими визначається правовий статус органів внутрішніх справ (акт впровадження Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України від 25 лютого 2009 року №04-19/14-486); у навчальному процесі – під час викладання навчальних дисциплін у Навчально-науковому інституті підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ: «Адміністративне право України» за темою «Державне управління в галузі внутрішніх справ»; «Управління правоохоронними органами» за темами: «Система управління в органах внутрішніх справ», «Стиль керівництва та особистість керівника органів внутрішніх справ», «Управління персоналом органів внутрішніх справ» (акт впровадження в навчальний процес Київського національного університету внутрішніх справ від 14 червня 2008 року № 46/1456); у правозастосовній діяльності – практичне значення одержаних результатів підтверджено Департаментом громадської безпеки МВС України, матеріали дослідження використані при підготовці нормативно-правових актів, положень, а також наказу МВС України «Про нормативне забезпечення організаційно-штатної роботи» від 04 червня 2007 року № 190 (акт впровадження МВС України від 11 жовтня 2007року №10/5-7628); ГУ МВС України в Київській області – при підготовці положення про Головне управління МВС України в Київській області та типового Положення про міські й районні органи внутрішніх справ ГУ МВС України в Київській області (акт впровадження ГУ МВС України від 25 жовтня 2007року №1057).

Крім того, підготовлено методичні рекомендації «Забезпечення взаємодії підрозділів і служб МВС України при ускладненні оперативної обстановки» (протокол засідання вченої ради навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ від 28 лютого 2007року №2), що використовуються у навчальному процесі інституту під час проведення лекцій, семінарів і практичних занять з курсантами при вивченні дисципліни «Управління правоохоронними органами» за темою «Управління органів внутрішніх справ за особливих (екстремальних) умов».

Особистий внесок здобувача.Дисертація виконана автором самостійно з використанням останніх досягнень теорії і практики у сфері визначення адміністративно-правового статусу діяльностіміського, районного органу внутрішніх справ. Усі сформульовані в дисертації положення та висновки ґрунтуються на особистих теоретичних і практичних дослідженнях автора. Окреміположення дисертації викладені в колективному виданні «Забезпечення взаємодії підрозділів і служб МВС України при ускладненні оперативної обстановки», особисто виконано здобувачем (частина 1, розділи 1, 2, 3, а також частина 2, розділи 1, 2, 3, 4, 5), що становить 90 % роботи.

Апробація результатів дисертації.Дисертаційне дослідження обговорено на засіданні кафедри адміністративного права і процесу Київського національного університету внутрішніх справ. Основні ідеї, положення та висновки, що узагальнені й сформульовані в дисертації, оприлюднені в доповіді дисертанта на Міжнародній науковій конференції «Ювенальна політика та ювенальна юстиція в сучасній державі» на тему «Місце та роль кримінальної міліції у справах неповнолітніх у ювенальній юстиції»(Одеська національна юридична академія, м.Одеса, 2007 рік) та у виступі на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми управління та службово-оперативної діяльності органів внутрішніх справ у сучасний період розвитку державності України» на тему «Шляхи вдосконалення управлінської діяльності в структурних підрозділах органів внутрішніх справ».

Публікації.Основні результати дослідження викладені автором у восьми наукових публікаціях, шість з яких – у фахових виданнях ВАК України, дві тези науково-практичних конференцій та в методичних рекомендаціях.

Структура дисертації. Дисертаціяскладається зі вступу з переліку умовних позначень, вступу, двох розділів, що містять 9 підрозділів, висновків, 17 додатків (120 сторінок), списку використаних джерел (224 найменування). Повний обсяг дисертації становить 317 сторінок, з них загальний обсяг тексту – 180 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дисертації; визначено зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; охарактеризовано мету, головні завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; наведено дані про їх апробацію та впровадження, а також щодо публікацій, структури й обсягу роботи.

Розділ 1 «Міські, районні органи внутрішніх справ у сфері внутрішніх справ України»складається з п’яти підрозділів, присвячений аналізу поняття системи, структури, компетенції і статусу міських, районних органів внутрішніх справ.

Упідрозділі1.1. «Міські і районі органи внутрішніх справ як носії виконавчої влади»розглядається методологія, сутність та зміст міських і районних органів внутрішніх справ.

Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ є управлінською діяльністю, яка урегульована адміністративним правом щодо виконання законів, правових актів органів виконавчої влади.

Надання державних та громадських послуг, про які зазначено в Переліку платних послуг, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 4червня 2007 року №795, надаються органами та підрозділами МВС України у межах їх компетенції та виключно за письмовою заявою юридичних або фізичних осіб із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, місця знаходження (місця проживання) та виду платної послуги.

Відповідно до Конституції України органи внутрішніх справ належать до системи органів виконавчої влади. Указом Президента України «Про систему центральних органів виконавчої влади» від 15 грудня 1999 року МВС України їх віднесено до цієї системи органів.

Органи внутрішніх справ здійснюють діяльність за такими головними напрямами: а) забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, участь у наданні їм соціальної та правової допомоги; б) охорона громадської безпеки та громадського порядку; в)боротьба зі злочинністю; г) захист власності та охорона об’єктів від незаконних посягань і пожежі; д) сприяння державним органам та іншим суб’єктам суспільних відносин у виконанні ними обов’язків, передбачених законом.

Місце міських районних органів у системі органів виконавчої влади визначає закріплена за ними компетенція, характер державно-владних повноважень, їх правове становище як суб’єкта адміністративно-правових відносин. Від результатів їх роботи залежить фактично ефективність функціонування всієї системи загалом, а отже, і правопорядок у країні.

Система органів внутрішніх справ повинна адекватно покращувати свою структуру, правове регулювання, організацію діяльності й кадровий склад. Нині система органів внутрішніх справ виконує не на належному рівні покладені на неї завдання і функції. Головними причинами такого становища є те, що, по-перше, сама система МВС здійснює безліч функцій і, по-друге, є функції, які за своєю природою не притаманні діяльності органів внутрішніх справ.

Під час проведення дослідження керівникам міських, районних органів було поставлено питання: «На Вашу думку, завдання і функції міських районних органів є значними за обсягом?». «Так» – відповіло 93,5 % респондентів.Отже, керівники міськрайорганів намагаються виконувати безліч невластивих їм функцій.

Звільнення системи МВС від невластивих функцій і передача їх до інших державних органів сприятиме, на думку дисертанта, посиленню боротьби зі злочинністю, охороні громадського порядку, забезпеченню суспільної безпеки, здійсненню більш ефективної діяльності органів внутрішніх справ щодо виконання суто міліційних функцій.

Система органів виконавчої влади – сукупність органів державної влади, що наділяються компетенцією в галузі державного управління матеріальними, фінансовими інформаційними й іншими ресурсами для здійснення діяльності цієї гілки влади в Україні.

Таким чином, міськрайорганиє, по суті, виконавчими органами, або органами державного управління. Але оскільки головне їх завдання полягає в забезпеченні правопорядку, то вони водночас є і правоохоронними органами.

Упідрозділі 1.2. «Поняття адміністративно-правового статусу міських і районних органів внутрішніх справ» досліджується гносеологія поняття адміністративно-правового статусу міських, районних органів внутрішніх справ.

На основі розмежування понять «правовий статус» й «адміністративно-правовий статус» органів внутрішніх справ ми дійшли висновку про те, що перше поняття більш змістовне, оскільки включає поняття адміністративно-правового статусу. Це пояснюється тим, що правовий статус визначає загальне правове становище будь-якого органу внутрішніх справ шляхом наділення його комплексом прав й обов’язків.

Особливістю адміністративно-правового статусу начальника міліції є наявність у ньому значної кількості повноважень, пов’язаних із застосуванням адміністративного примусу. За своїм змістом він виявляється у застосуванні передбачених адміністративно-правовими нормами заходів впливу морального, майнового, особистісного та іншого характеру з метою забезпечення громадського порядку та громадської безпеки, попередження і припинення правопорушень, притягнення винних до відповідальності.

Таким чином, сутністю діяльності міліції є захист громадян й охорона правопорядку, забезпечення громадської безпеки своїми специфічними методами, що здійснюються переважно у формі примусу.

Адміністративно-правовий статус начальника міськрайоргану – це комплекс його прав й обов’язків в адміністративно-правових відносинах. Такі відносини виникають при взаємодії з іншими суб’єктами адміністративного права: органами державної влади і місцевого самоврядування, державними і недержавними організаціями, підприємствами, установами, громадськими об’єднаннями, посадовцями всіх цих органів й організацій.

Для визначення адміністративно-правового статусу начальника міськрайоргану необхідно розглянути управлінські відносини, у яких він перебуває. Комплекс правовідносин, суб’єктом яких виступає начальник міськрайоргану, дуже складний. По-перше, це правовідносини, у які вступає начальник міськрайоргану, в так званому зовнішньому середовищі. По-друге, це комплекс правовідносин, у які начальник міськрайоргану внутрішніх справ вступає зі своїми підлеглими у процесі так званого внутрішнього управління. Вони поділяються на дві підгрупи: 1)відносини з атестованим складом, який безпосередньо виконує, як правило, функції з охорони громадського порядку, безпеки й боротьби зі злочинністю, які регулюються нормами адміністративного права; 2) відносини з вільнонайманим складом, що виконує забезпечувальні функції, урегульовані нормами трудового права.

Повноваження, що входять до складу адміністративно-правового статусу працівника міліції, можна згрупувати також за іншими підставами: а) пов’язані з попередженням, припиненням протиправних діянь, затриманням осіб, яких підозрюють у їх вчиненні; б)пов’язані з наданням допомоги громадянам, іншим суб’єктам права.

Упідрозділі 1.3. «Система та структура міських і районних органів внутрішніх справ»досліджено місце, роль системи та структури органів внутрішніх справ.

Система МВС України створюється для реалізації певних, зумовлених об’єктивними вимогами суспільного розвитку завдань, спектр та масштабність яких потребують розгляду системи як складного соціального організму, що складається з великої кількості поєднаних частин, взаємопов’язаних між собою різноманітними зв’язками.

Елементами системи є посади, підрозділи, органи, галузеві служби, управління, головні управління, блоки за напрямами діяльності, служби, що функціонують як у структурі управлінь, так і при них, керівництво й колегіальні форми та органи управління, внутрішні війська, навчальні заклади, інші установи, організації та підприємства. У процесі свого функціонування вони створюють систему органів внутрішніх справ. Ця система не є упорядкованою раз і назавжди. Вона змінюється, і ці зміни позначаються на структурі, функціях окремих елементів, розподілі зв’язків та ін.

Система органів внутрішніх справ побудована на основі суворої вертикальної підпорядкованості, централізації управлінських функцій і єдиноначальності.

З огляду на те, що система управління МВС України трьохланкова, то «зайві» ланки не несуть повної завантаженості й наочно дублюють управлінські функції. Водночас підрозділи, якими керують міськрайвідділи, лише формально не входять до їх структури, насправді ж у всьому залежать від управлінської, соціальної, фінансово-господарської діяльності міськрайвідділів.

Не існує науково обґрунтованого механізму побудови структури ланки, якою керують, залежно від таких зовнішніх чинників, як кількість і структура населення, ступінь його криміналізації, демографічних міграційних процесів та інших чинників, що відображають оперативну ситуацію в місті, районі, населеному пункті.

Водночас органи місцевого самоврядування, значення яких у суспільстві об’єктивно й безперервно зростає, фактично лише опосередковано впливають на один з найбільш важливих соціальних чинників розвитку територіальних громад – рівень охорони правопорядку і боротьби зі злочинністю.

Таке становище зумовлює більше різноманіття організаційної побудови органів внутрішніх справ, що пов’язано не стільки з особливостями оперативної обстановки, скільки з можливостями місцевої влади та її суб’єктивним ставленням до органів правопорядку.

У цьому підрозділі ми розкрили систему та структуру органів внутрішніх справ України. Уважаємо за доцільне детальніше розглянути напрями вдосконалення організаційно-штатної побудови правового становища міськрайоргану внутрішніх справ – основної структурної ланки системи.

Упідрозділі 1.4. «Організаційно-штатна побудова міськихі районних органів внутрішніх справ»досліджено логічно-організаційну штатну побудову міських, районних органів внутрішніх справ та чинники, що сприяють їх удосконаленню.

Поняття організаційно-штатної побудови міськрайорганів внутрішніх справ потребує певного уточнення у зв’язку з удосконаленням законодавства України й розширенням сфери діяльності міліції місцевого самоврядування.

Організаційно-штатна робота в системі МВС України – це управлінська діяльність, що спрямована на оптимальний розподіл та ефективне використання штатної чисельності, удосконалення структури органів і підрозділів, дотримання штатної дисципліни, ощадливе витрачання коштів, що виділяються органам і підрозділам для виконання покладених на них завдань та функцій на основі широкого використання наукових методів і підходів.

Складові частини організаційно-штатної роботи: розроблення примірних (типових) структур, примірних (типових) штатів, переліків посад і штатних нормативів; створення, реорганізація та ліквідація органів і підрозділів; затвердження штатів і внесення змін до них; розподіл штатної чисельності між органами і підрозділами; обґрунтування обсягів збільшення або скорочення штатної чисельності; контроль за дотриманням штатної дисципліни; облік штатів і лімітної чисельності, інформаційно-аналітична робота; вивчення позитивного досвіду роботи підпорядкованих органів і підрозділів; вивчення досвіду інших держав щодо організаційної побудови, чисельності працівників та особливостей функціонування правоохоронних органів.

Наповнення організаційної структури кількісним змістом не є самоціллю, а природним чином має бути пов’язано із забезпеченням цілей діяльності міськрайорганів внутрішніх справ.

Створення, реорганізація, ліквідація органів і підрозділів, затвердження їх штатів і внесення змін до них здійснюються відповідно до затверджених міністром внутрішніх справ примірних (типових) структур, примірних (типових) штатів, переліків посад і граничних спеціальних та військових звань за цими посадами, а також штатних нормативів.

Таким чином, з метою здешевлення утримання міськрайорганів внутрішніх справ уважаємо за доцільне здійснення таких заходів: негайне проведення розатестування паспортної служби, групи статистики й обліку штабу, працівників групи зв’язку, помічників слідчих; скорочення штатної чисельності розпочати з повного скорочення її некомплекту; у міськрайорганах внутрішніх справ чисельністю до 100 працівників скасувати галузевий розподіл, залишивши такі категорії працівників: начальник міськрайоргану, його заступник, начальник штабу, оперуповноважені, дільничні інспектори міліції, слідчі, міліціонери. За наявності п’яти – семи працівників будь-якої категорії вводиться посада старшого оперуповноваженого, інспектора, слідчого, командира відділення для міліціонерів.

Державну службу охорони розатестувати повністю, створивши стройовий підрозділ при міськрайоргані за рахунок коштів охорони для оперативного реагування на спрацьовування засобів охоронної сигналізації.

Упідрозділі 1.5.«Компетенція міських і районних органів внутрішніх справ у сфері забезпечення громадського порядку та боротьби зі злочинністю»досліджено межі прав та обов’язків міських і районних органів внутрішніх справ та їх керівників.

Компетенція – один з головних чинників, що впливають на структуру міськрайорганів внутрішніх справ. У науковій літературі не існує єдиної думки щодо питання про визначення компетенції державних органів. У структурі компетенції органу внутрішніх справ роль домінуючого елементу відводиться повноваженням, які можуть бути розглянуті у двох площинах, а саме: права й обов’язки державного органу у встановленій законом сфері його діяльності; права й обов’язки, спрямовані на здійснення певних управлінських функцій.

Характеризуючи повноваження міськрайоргану внутрішніх справ у сфері боротьби зі злочинністю й охорони громадського порядку, слід виокремити права й обов’язки, які випливають безпосередньо із закону, і ті, які здійснюються у сфері конкретних правовідносин.

Для забезпечення об’єктивного та виваженого підходу під час прийняття управлінських рішень з організаційно-штатних питань органи і підрозділи надають організаційно-штатним підрозділам інформацію про обсяг їх оперативно-службової діяльності, нормативно-правові акти, що регламентують діяльність, посадові інструкції працівників та інші необхідні документи.

Уважаємо за доцільне для чіткішого визначення компетенції міськрайоргану виділити три групи повноважень: управлінські, розпорядчі й обмежувальні, які найбільш повно викладені в Законі України «Про міліцію».

Взаємопроникнення і доповнення повноважень міськрайорганів усіх трьох груп надає структурі компетенції вигляду завершеної системи.

З метою удосконалення оцінки діяльності начальника міліції ми розробили та запропонували методичні рекомендації, які охоплюють усі сфери діяльності міськрайорганів внутрішніх справ щодо забезпечення охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю і виступають гарантією реалізації обов’язків та прав, якими наділені міськрайоргани.

Таке розширення компетенції міськрайорганів у галузі охорони громадського порядку, попередження та розкриття злочинів сприятиме підвищенню відповідальності конкретних посадових осіб в органах внутрішніх справ щодо діяльності міліції.

Розділ 2 «Адміністративно-правовий статус структурних підрозділів міських і районних органів внутрішніх справ»складається із чотирьох підрозділів і містить розробку концептуальних засад адміністративно-правового статусу міліції громадської безпеки, кримінальної міліції та удосконалення діяльності слідчих підрозділів.

Упідрозділі2.1. «Адміністративно-правовий статус міліції громадської безпеки»розглядається сутність і зміст міліції громадської безпеки при охороні громадського порядку.

Компетенцію міліції громадської безпеки слід визначити як чітко встановлене державними органами, місцевим самоврядуванням у певних нормативно-правових актах коло повноважень щодо охорони правопорядку, забезпечення прав і свобод громадян, громадської безпеки та надання консультативних юридичних послуг населенню.

Функції міліції громадської безпеки, відповідно до її завдань, можна поділити на основні, забезпечувальні та функції загального керівництва.

Серед основних важливе місце посідають такі функції: гарантування особистої та громадської безпеки; захисту прав, свобод і законних інтересів громадян; забезпечення охорони громадського порядку; попередження, припинення злочинів та інших правопорушень; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від протиправних посягань; виконання адміністративних стягнень; надання соціальної та правової допомоги громадянам, державним органам, підприємствам, установам та організаціям у виконанні покладених на них законом обов’язків.

До забезпечувальних функцій слід віднести: створення належних кадрових, матеріально-технічних, фінансових, побутових та інших умов діяльності міліції громадської безпеки. Важливу роль відіграють функції забезпечення, які мають внутрішній характер.

До функцій загального керівництва міліції громадської безпеки належать: налагодження надійних зв’язків між підрозділами та належний контроль за їх діяльністю.

Успішне здійснення комплексних заходів щодо охорони громадського порядку можливе лише за наявності в міліції громадської безпеки відповідного адміністративно-правового статусу. Відповідно до вищенаведених ознак та складових цього статусу, доречно визначити його поняття. Адміністративно-правовий статус міліції громадської безпеки – це врегульоване сукупністю норм адміністративного права юридичне становище, що передбачає реалізацію компетенції її апаратів, служб і підрозділів з охорони правопорядку, забезпечення прав і свобод громадян та безпеки в суспільстві.

Начальник міськрайліноргану має пам’ятати, що забезпечення охорони громадського порядку окреслено як головне завдання міліції та повинен особисто втручатися у її діяльність, щоденно відслідковувати криміногенну ситуацію, що складається в районі обслуговування, та забезпечувати діяльність патрульно-постової служби.

Основною формою організації охорони громадського порядку є комплексне використання сил і засобів міліції, задіяних на охорону громадського порядку (єдина дислокація).

Упідрозділі 2.2.«Адміністративно-правовий статус кримінальної міліції»розглядається сутність і зміст кримінальної міліції при розкритті злочинів.

Розкриття злочинів, розшук та викриття осіб, які їх учинили, є головним завданням діяльності міліції щодо захисту життя, здоров’я, прав і свобод громадян, власності, інтересів суспільства й держави від протиправних посягань.

Розкриття злочинів органами внутрішніх справ здійснюється в максимально короткий строк, у поєднанні зі слідчими діями й оперативно-розшуковими заходами, швидко й повно, з установленням і викриттям усіх учасників злочинів та виявленням епізодів їх злочинної діяльності. Для цього органи внутрішніх справ уживають передбачених законом заходів щодо своєчасного реагування на заяви і повідомлення про злочини, комплексного використання в розкритті злочинів можливостей всіх підрозділів, активного застосування гласних та негласних пошукових і розвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів, учинення процесуальних дій, передбачених кримінально-процесуальним законодавством, накопичення і раціонального використання позитивного досвіду, наукових рекомендацій, підвищення професійного рівня працівників, зміцнення взаємодії з іншими правоохоронними органами і громадськістю. Длярозкриття тяжких й особливо тяжких, а за рішенням керівництва ГУ МВС, УМВС, УМВСТ, міськрайлінорганів – також інших злочинів, наказом або розпорядженням начальника органу створюються слідчо-оперативні групи.

При розкритті злочинів взаємодія слідчих із працівниками оперативних, інших підрозділів, у тому числі в роботі слідчо-оперативних груп, будується за принципом керівної ролі та відповідальності слідчого за повне, всебічне й об’єктивне розслідування кримінальної справи, його процесуальної самостійності у прийнятті рішень, за винятком випадків, коли законом передбачено отримання згоди від суду (судді) або прокурора, та самостійності оперативних служб у виборі засобів і методів оперативно-розшукової діяльності, тактичних прийомів їх застосування у межах чинного законодавства, спрямованих на встановлення осіб, які вчинили злочини.

Комплексне використання сил і засобів усіх підрозділів органів внутрішніх справ під час розкриття злочинів організують начальники ГУ МВС, УМВС, УМВСТ, міськрайлінорганів на засадах централізації управління ними, координації заходів і взаємодії.

Ефективність оперативно-службової діяльності ГУ МВС, УМВС, УМВСТ, міськрайлінорганів з розкриття злочинів забезпечується готовністю особового складу до виконання завдань у сфері боротьби зі злочинністю та до дій в умовах ускладненої оперативної обстановки, комплексним використанням наявних сил і засобів, належним рівнем організації оперативно-розшукової і слідчої роботи, застосуванням сучасної тактики розкриття злочинів, високим професіоналізмом працівників структурних підрозділів органів внутрішніх справ.

Начальники ГУ МВС, УМВС, УМВСТ, міськрайлінорганів несуть особисту відповідальність за організацію розкриття і розслідування злочинів, розшук осіб, які їх учинили.

Для виконання завдань з розкриття злочинів начальники ГУ МВС, УМВС, УМВСТ, міськрайлінорганів організовують комплексне використання наявних сил і засобів на всіх етапах їх розкриття.

Організація діяльності міських та районних органів внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю ґрунтується на положеннях, наказах, вказівках та інших нормативних актах МВС України.

Упідрозділі2.3. «Адміністративно-правовий статус слідчих підрозділів»розглядається сутність і зміст слідчих підрозділів у процесі досудового слідства.

В органах досудового слідства найчастіше проводиться два види аналізу, які кваліфікуються за їх об’єктом: аналіз слідчої діяльності й аналіз злочинності та сприятливих їй обставин на території, що обслуговується.

Організація діяльності підрозділів досудового слідства органів внутрішніх справ України здійснюється на основі поточного та перспективного планування, поєднання єдиноначальності у вирішенні питань службової діяльності та колегіальності при їх обговоренні, персональної відповідальності кожного працівника за стан справ на дорученій ділянці. Вони мають бути максимально наближеними до завдань практичної діяльності, розроблятися на основі її результатів, з огляду на проблеми боротьби зі злочинністю і вимоги МВС України. Планування є особливим видом управлінської діяльності слідчих підрозділів МВС України. Його сутність полягає у визначенні комплексу завдань, які необхідно вирішити у плановому періоді; у розробленні системи заходів, що забезпечують виконання поставлених завдань; у визначенні послідовності, засобів і термінів здійснення намічених заходів; у раціональному розподілі сил і засобів.

На нашу думку, планування за результатами аналізу – це важливий його підсумок. Заходи щодо організації слідчої діяльності розробляються у планах роботи слідчого підрозділу, особистих планах керівників і слідчих. План – основа діяльності будь-якого органу, у тому числі органу слідства.

Однією з проблем, що впливає на ефективність діяльності слідчих підрозділів у досягненні поставлених завдань на стадіях порушення кримінальної справи і досудового слідства, є використання матеріалів дослідчої перевірки як доказів.

На керівників районних відділів внутрішніх справ достатньо покласти обов’язки лише з організації роботи у визначених межах, що значно вплине на правильне вирішення завдань, які стоять перед органами досудового слідства. У сучасних умовах їх роль та значення зростають, упроваджуються різні організаційні форми, які повинен знати керівник районного відділу внутрішніх справ і, якщо вони сприяють успіху в роботі, застосовувати їх у практичній діяльності.

Упідрозділі 2.4. «Шляхи вдосконалення адміністративно-правового статусу структурних підрозділів міських і районних органів внутрішніх справ» визначено основні шляхи та розроблено пропозиції щодо вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ (міліції) з охорони громадського порядку, розкриття та розслідування злочинів.

Реформування міськрайорганів внутрішніх справ передбачає спеціальні витрати на зазначені цілі. Його проведення потребує плану фінансового забезпечення для того, щоб підвищувати грошове утримання певним категоріям працівників, придбати технічне обладнання, створювати умови для роботи та здійснення нововведень.

Особливо актуальним це є у зв’язку зі зростанням ролі місцевого самоврядування, активізацією роботи громадських формувань в організації охорони правопорядку. Працюючи на території, дільничний інспектор потребує допомоги територіальних громад (будинкові та вуличні комітети), формувань громадськості з охорони громадського порядку, молодіжних та інших організацій. Це середовище є не тільки джерелом інформації, необхідної для розкриття злочинів та здійснення профілактичних заходів, а й засобом налагодження зворотного зв’язку з населенням.

Організація та методи роботи патрульно-постової служби міліції, передусім, потребують реформування. Сьогодні існує низка недоліків у роботі патрульно-постової служби міліції об’єктивного і суб’єктивного характеру. Дляусунення цих недоліків і забезпечення відповідної професійної підготовки працівників патрульно-постової служби міліції виданий наказ МВС України.

Реформування міського районного органу внутрішніх справ прямо пов’язано з якісними змінами системи кадрової роботи. Насамперед, це стосуватиметься порядку прийому на службу та організації підготовки молодшого начальницького складу міліції (приблизний механізм був описаний вище на прикладі підготовки міліціонерів патрульно-постової служби міліції). Пропонуємо внести доповнення до Закону України «Про міліцію», у яких чітко визначити права та обов’язки начальника міського районного органу внутрішніх справ.

У слідчих підрозділах різних відомств існує спеціалізація слідчих з розслідування певних видів злочинів, яка позитивно зарекомендувала себе останніми роками в роботі слідчих підрозділів. При спеціалізації, обумовленій кваліфікацією, слідчий розслідує справи певної категорії, постійно підвищує рівень своїх знань щодо методики розслідування цих справ і поступово стає висококваліфікованим фахівцем у цій галузі.

Слідчі мають бути державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу». Уведення рангів для слідчих дозволить знизити гостроту суперечностей між наявністю посад в органах досудового слідства та бажаючими просуватися по службі, що, на нашу думку, створить додатковий стимул для ефективної професійної діяльності.

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено наукове завдання, яке полягає у встановленні нових знань про адміністративно-правовий статус міських, районних органів внутрішніх справ, що утворюють їх єдину систему, структуру та компетенцію в охороні громадського порядку, розкритті та розслідуванні злочинів.

Досліджено адміністративно-правову суть і зміст міського і районного органу внутрішніх справ як представника виконавчої влади.

Уточнено поняття адміністративно-правового статусу міських, районних органів як сукупність визначених законодавчими і відомчими правовими актами цілей, завдань, функцій, організаційної структури і структури управління, компетенції, прав й обов’язків, що забезпечують охорону громадського порядку на території, що обслуговується міським, районним органом.

Проаналізовано історичні джерела щодо становлення міських, районних органів внутрішніх справ,діяльність яких спрямована переважно на виконання адміністративних функцій та на попередження і розкриття злочинів. Розроблено та впроваджено у практичну діяльність типові положення про районний орган внутрішніх справ, про міський та про управління (відділ) місцевої міліції органу, що сприятимуть підвищенню ефективності діяльності міського, районного органу внутрішніх справ та його керівника.

У запропонованому проекті до Закону України «Про органи внутрішніх справ України» зазначено специфічні ознаки служби, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я, віком, освітнім рівнем, діловими, фізичними та моральними якостями, пов’язаній із захистом прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань.

Сформовано перелік нормативних актів, що регулюють діяльність начальника міського, районного органу внутрішніх справ. Крім цього, розроблено та впроваджено у практику методичні рекомендації щодо оцінки контролю та діяльності начальників міського, районного органу внутрішніх справ.

Проаналізовано суть та зміст компетенції міського, районного органу внутрішніх справу сфері забезпечення громадського порядку, протидії злочинності та розслідування злочинів, які вчинюються на території, що обслуговується. Внесено пропозиції до Закону України «Про міліцію» щодо правового статусу начальника міського, районного органу внутрішніх справ. Розроблено методичні рекомендації щодо удосконалення стилю керівництва, організації їх роботи.

Уточнено поняття громадського порядку, визначено його співвідношення із правопорядком, адміністративною діяльністю міліції громадської безпеки як цілеспрямованої, організуючої виконавчо-розпорядчої діяльності, урегульованої нормами адміністративного права, яка полягає в безпосередньому, повсякденному, практичному здійсненні завдань і функцій держави щодо забезпечення громадської безпеки, охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю на визначеній території.

Розроблено та запропоновано зміни до наказу МВС України №485 щодо вдосконалення діяльності чергових частин при отриманні заяв та повідомлень про злочини, здійснення організаційно-тактичних заходів у процесі попередження та розкриття злочинів підрозділами кримінальної міліції.

Визначено основні напрями удосконалення діяльності підрозділів карного розшуку в попередженні злочинів загальнокримінальної спрямованості, протидії наркоманії та злочинності серед неповнолітніх, запобіганні торгівлі людьми тощо.

Відповідно до Концепції реформування правоохоронних органів, затвердженої Указом Президента України від 28 березня 2008 року, у структурі органів внутрішніх справ є підрозділи досудового слідства, на які планується покласти завдання щодо досудового розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів.

Розроблено методичні рекомендації щодо охорони громадського порядку під час масових заходів та перелік питань для опитування громадян з метою визначення ефективності діяльності міського, районного органу внутрішніх справ.

Сформульовано найбільш ефективні напрями вдосконалення адміністративної діяльності персоналу органів внутрішніх справ, а саме: форм правового виховання; профілактичних бесід; постійного інформування населення про стан правопорядку й боротьби зі злочинністю.

Підготовлено висновки і надано пропозиції щодо подальшого удосконалення чинного законодавства, норми якого регулюють правовідносини начальників міських, районних органів у сфері забезпечення громадського порядку, розкриття злочинів та слідчої діяльності.

Таким чином, одержані результати дослідження щодо уточнення адміністративно-правового статусу міського, районного органу внутрішніх справ є важливим вкладом у розвиток науки та удосконалення діяльності правоохоронних органів щодо охорони громадського порядку, попередження та розкриття злочинів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. АлексійчукМ.М. Удосконалення діяльності слідчих підрозділів міськрайорганів / М.М. Алексійчук // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ : зб. наук. праць. – 2007. – № 2 (33). – С.298–303.

2. АлексійчукМ.М. Питання компетенції міських і районних органів внутрішніх справ / М.М. Алексійчук // Іменем Закону : науковий вісник. – № 3, (4) / 2007. – С. 40–43.

3. АлексійчукМ.М. Правовий статус міліції громадської безпеки ОВС /
М.М. Алексійчук // Південноукраїнський правничий часопис. – № 2/2007. – С.124–127.

4. АлексійчукМ.М. Проблеми вдосконалення діяльності слідчих підрозділів міськрайорганів внутрішніх справ / М. М. Алексійчук // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ : наук.-теорет. журн. – 2007. – № 5. – С.223–228.

5. АлексійчукМ.М. Адміністративно-правовий статус міліції громадської безпеки / М.М. Алексійчук // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ : наук.-теорет. журн. – 2007. – № 6. – С. 125–132.

6. АлексійчукМ. М. Забезпечення взаємодії підрозділів і служб МВС України при ускладнені оперативної обстановки / [Алексійчук М. М., СтеценкоС.Г., Фещенко Л.О., Галай А.О.] // Київський національний університет внутрішніх справ : метод. рек. – 2007. – 40 с.

7. АлексійчукМ.М. Місце та роль кримінальної міліції у справах неповнолітніх у ювенальній юстиції Результати досліджень / М. М. Алексійчук // Ювенальна політика та ювенальна юстиція в сучасній державі : Міжнар. наук. конф., 21–22 верес. 2007 р. – Одеса : Одес. нац. юрид. акад., 2007. – С. 48–54.

8. АлексійчукМ.М. Шляхи вдосконалення управлінської діяльності в структурних підрозділах ОВС / М.М. Алексійчук // Актуальні проблеми управління та службово-оперативної діяльності органів внутрішніх справ у сучасний період розвитку державності України : Всеукр. наук.-практ. конф., 26жовт. 2007 р. –.К. : Акад. управління МВС України. – С. 51–54.

9. АлексійчукМ.М. Удосконалення організаційно-штатної структури міськрайоргану внутрішніх справ/ М.М. Алексійчук // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ : наук.-теорет. журн. – 2009. – № 1. – С. 171–178.

АНОТАЦІЯ

АлексійчукМ.М. Адміністративно-правовий статус міського, районного органу внутрішніх справ. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Київський національний університет внутрішніх справ. – Київ, 2009.

Дисертаційне дослідження передбачає визначення адміністративно-правового статусу міського, районного органу внутрішніх справ.

Проаналізовано суть адміністративно-правового статусу міського, районного органу, який передбачає порядок реалізації громадянами і юридичними особами свого статусу в адміністративній сфері; процесуальне становище громадянина тощо.

Визначено поняття адміністративно-правового статусу начальника як комплекс його прав й обов’язків в адміністративно-правових відносинах, які виникають при взаємодії з іншими суб’єктами адміністративного права: органами державної влади і місцевого самоврядування, державними і недержавними організаціями, підприємствами, установами, громадськими об’єднаннями, посадовцями всіх цих органів й організацій.

Здійснено аналіз організаційно-штатної побудови структури міських і районних органів внутрішніх справ, їх функції.

Проаналізовано компетенцію міських, районних органіву сфері забезпечення громадського порядку, протидії злочинності та розслідування злочинів, які вчиняють на території, що обслуговується.

Сформульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення адміністративної діяльності персоналу міліції. Викладено висновки і надано пропозиції щодо подальшого удосконалення чинного законодавства, норми якого регулюють правовідносини начальників міських, районних органів у сфері забезпечення громадського порядку, розкриття злочинів та слідчої діяльності, які розроблено та впроваджено в нормативно-правових актах.

Ключові слова:адміністративно-правовий статус, міський (районний) орган внутрішніх справ, адміністративна діяльність, організаційно-штатна побудова, система, структура, компетенція.

АННОТАЦИЯ

АлексийчукН.Н. Административно-правовой статус городского, районного органа внутренних дел. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Киевский национальный университет внутренних дел. – Киев, 2009.

Диссертационное исследование предусматривает определение административно-правового статуса городского, районного органа внутренних дел.

Исследована суть административно-правового статуса городского, районного органа, который предусматривает порядок реализации гражданами и юридическими лицами своего статуса в административной сфере; процессуальное положение гражданина и т. п.

Определено понятие административно-правового статуса начальника как комплекс его прав и обязанностей в административно-правовых отношениях, которые возникают при взаимодействии с другими субъектами административного права: органами государственной власти и местного самоуправления, государственными и негосударственными организациями, предприятиями, учреждениями, общественными объединениями, должностными лицами всех этих органов и организаций.

Осуществлен анализ организационно штатного построения структуры городских и районных органов внутренних дел, их функций.

Исследована компетенция городских, районных органов в сфере обеспечения общественного порядка, противодействия преступности и расследования преступлений, которые совершаются на обслуживаемой территории. Рассмотрены исторические источники относительно становления городских, районных органов внутренних дел, деятельность которых направлена преимущественно на выполнение административных функций и на предупреждение, раскрытие преступлений. Разработано и внедрено в практическую деятельность типичные положения о районном, городском органе внутренних дел и об управлении (отделе) местной милиции, что будут способствовать повышению эффективной деятельности городского, районного органа внутренних дел и его руководителя.

В предложенном проекте к Закону Украины «Об органах внутренних дел Украины» отмечены специфические признаки службы, которые заключаются в профессиональной деятельности лиц, пригодных к ней по состоянию здоровья, возрасту, образовательному уровню, деловым, физическим и моральным качествам, связанной с защитой прав и свобод граждан, интересов общества и государства от преступных и других противоправных посягательств.

Сформирован перечень нормативных актов, которые регулируют деятельность начальника городского, районного органа внутренних дел. Кроме этого, разработаны и внедрены в практику методические рекомендации относительно оценки контроля и деятельности начальников городского, районного органа внутренних дел.

Проанализированы суть и содержание компетенции городского, районного органа внутренних дел в сфере обеспечения общественного порядка, противодействия преступности и расследования преступлений, которые совершаются на обслуживаемой территории. Внесены предложения к Закону Украины «О милиции» относительно правового статуса начальника городского, районного органа внутренних дел. Разработаны методические рекомендации по усовершенствованию стиля руководства, организации их работы.

Предложено собственное понятие общественного порядка, определенно его соотношение с правопорядком, административной деятельностью милиции общественной безопасности как целеустремленной, организующей исполнительно-распорядительной деятельности, урегулированной нормами административного права, которая заключается в непосредственном, повседневном, практическом осуществлении заданий и функций государства по обеспечению общественной безопасности, охраны общественного порядка, борьбы с преступностью на определенной территории.

Разработаны и предложены изменения к приказу МВД Украины №485 по усовершенствованию деятельности дежурных частей при поступлении заявлений и сообщений о преступлениях, осуществлению организационно тактических мероприятий в процессе предупреждения и раскрытия преступлений подразделениями криминальной милиции.

Определены основные направления деятельности подразделений уголовного розыска по предупреждению преступлений общеуголовной направленности, противодействию наркомании и преступности среди несовершеннолетних, предотвращению торговли людьми и т. п.

В соответствии с Концепцией реформирования правоохранительных органов, утвержденной Указом Президента Украины от 28 марта 2008 года в структуре органов внутренних дел существуют подразделения досудебного следствия, на которые планируется возложить задание по осуществлению досудебного расследования тяжких и особенно тяжких преступлений.

Разработаны методические рекомендации по охране общественного порядка во время массовых мероприятий и приведен перечень вопросов для опроса граждан с целью определения эффективности деятельности городского, районного органа внутренних дел.

Сформулированы конкретные предложения по усовершенствованию административной деятельности персонала милиции. Изложены выводы и даны предложения относительно усовершенствования действующего законодательства, нормы которого регулируют правоотношения начальников городских, районных органов в сфере обеспечения общественного порядка, раскрытия преступлений и следственной деятельности, которые разработаны и внедрены в нормативно-правовых актах.

Ключевые слова:административно-правовой статус; городской (районный) орган внутренних дел, административная деятельность, организационно-штатное построение, система, структура, компетенция.

SUMMARY

AleksiychukN.N. Administrative and legal status of city district body of Internal Affairs. – Manuscript.

The Dissertation of the candidate of legal sciences on specialty 12.00.07 – Administrative Law and Process; Financial Law; Data Protection. – Kyiv National University of Internal Affairs. – Kyiv, 2009.

Dissertation research foresees a determination of administrative and legal status of city and district body of Internal Affairs.

It is defined an administrative and legal status of city and district body, which considers an order of realization of citizen and legal entities their status in administrative field; legal position of the citizen and other like that.

It is determined the concept of administrative and legal status of the chief as a complex of his rights and duties in administrative and legal relations during the co-operation between the other subjects of Administrative Law; by state and local self-government authorities, state and no state organizations, enterprises, establishments, public associations, officials of all the authorizes and organizations.

Organizationally regular construction of structure of the city and district bodies of Internal Affairs and their functions are analyzed.

Reference of city and district bodies in the field of providing of public order, in counteraction criminality and investigation of crimes which are committed on the served territory is considered.

Concrete suggestions to perfect an administrative and legal activity of staff of militia are formulated.

Conclusions are suggestions in relation to the improvement of valid legislature, where its norms regulate the legal relationship of the city and district officials in the field of providing of public order, detection of crimes and improvements of investigation activity, which are included in normatively legal acts are given.

Keywords:administrative and legal status, city (district) body of Internal Affairs, administrative activity, militia of public safety, criminal militia, investigation subsections, organizationally regular construction, system, structure, reference.