Вступ

На сучасному етапі Європейський Союз (ЄС) має гнучку систему правового регулювання встановлення відносин та співпраці з третіми країнами, зокрема Україною. Основною метою такого співробітництва згідно зі ст. 21 Договору про Європейський Союз (ДЄС) є поширення принципів демократії, верховенства права, універсальності й неподільності прав людини і основних свобод, повага до людської гідності, принципи рівноправності та солідарності, а також повага до принципів Статуту Об’єднаних Націй і міжнародного права [1]. Задля реалізації цих принципів, а також вирішення державотворчих, соціально-економічних та політичних проблем, ЄС, починаючи з 1991 р., систематично надає різні види допомоги нашій молодій державі.

З огляду на події Євромайдану, зміну влади та економічні труднощі, допомога від ЄС стала ще масштабнішою. Впродовж 2014-2020 років Україна може одержати від ЄС щонайменше 11 млрд євро. Очевидно, основною причиною надання такої безпрецедентної за розміром фінансової допомоги Україні є підписання Угоди про асоціацію (УА), що означає якісно новий формат співпраці між Україною та ЄС внаслідок поглиблення відносин як у політичній, так і в економічній сферах.

На жаль, питанню правового регулювання надання фінансової допомоги ЄС Україні поки не приділялося уваги у вітчизняній літературі. У працях лише окремими науковців висвітлювались питання правового регулювання бюджетних видатків ЄС, зокрема М. М. Микієвича, В. І. Муравйова, А. Р. Петрова, О. К. Вишнякова, монографіях О. І. Бояра, А. А. Мазаракі, статтях І. А. Березовської, О. Б. Роксоляк та ін.

Метою роботи є дослідження засад надання фінансової допомоги ЄС Україні, механізмів та умов її надання, а також джерел фінансування у 2014-2020 рр.

1. Механізм надання фінансової допомоги Україні від ЄС

Європейський Союз був і залишається найбільшим фінансовим донором України. З 1991 до 2013 рр. допомога ЄС (не враховуючи окремі держави- члени) перевищила 3,5 млрд євро [2]. Відповідно до ст. 212 Договору про Європейський Союз (ДЄС), “Союз здійснює економічні, фінансові та технічні заходи співробітництва, включаючи допомогу, зокрема фінансову, з третіми країнами…. Такі заходи узгоджуються з політикою розвитку Союзу та виконуються в рамках принципів та цілей зовнішньої діяльності Союзу. Дії Союзу та такі ж дії держав-членів доповнюють та зміцнюють одна одну” [1]. Отже, технічна та фінансова допомога ЄС є значною підтримкою європейської інтеграції України. Починаючи з 2007 р., допомога Україні надавалась переважно в межах Європейського інституту сусідства та партнерства (ЄІСП) згідно з Регламентом Європейського парламенту та Ради ЄС від 24.10.2006 № 1638/2006 р., яким встановлювались основні засади та принципи щодо застосування ЄІСП. Загальний обсяг коштів, наданий Україні з 2-7 до 2013 р., становив 2,7 млрд. євро [3].

Вже на початку 2014 р. Україні знову знадобилася фінансова підтримка з боку ЄС. Загострення політичної кризи, зміна влади та різкий спад економіки спонукали Європейську комісію виступити з пропозицією Пакета підтримки для України (англ. — Support Package for Ukraine), який був схвалений главами держав та урядів держав-членів ЄС у Європейській Раді 6 березня 2014 року і являє собою прийнятий у формі Меморандуму конкретний перелік заходів, необхідних для впровадження у коротко- і середньостроковій перспективі з метою стабілізації економічної та фінансової ситуації в Україні. Ці заходи також спрямовані на підтримку країни у перехідному процесі, заохочення політичних і економічних реформ та сприяння всеохоплюючому розвитку задля блага усіх українців. У 2014-2020 рр. ці заходи можуть довести загальну підтримку Україні до щонайменше 11 млрд євро. Така допомога надходитиме з бюджету ЄС та міжнародних фінансових інституцій, розміщених у Євросоюзі, і буде виділена на додаток до підтримки, яку надаватимуть Україні Міжнародний Валютний Фонд (МВФ) та Світовий Банк [4]. До ключових елементів Пакета підтримки України належать виділення у наступні роки 3 млрд євро з бюджету ЄС наданням 1,6 млрд євро макрофінансової допомоги у формі кредитів, а також пакета допомоги у формі грантів (1,4 млрд євро) та виділення до 8 млрд євро від Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку.

Європейська комісія наголошує, що частиною дій ЄС є підтримка України на її шляху до політичних та економічних реформ, зокрема передбачених Угодою про асоціацію та її нормами про глибоку та всеосяжну ЗВТ. Також важливо збільшити рівень суспільної обізнаності в Україні та інших державах щодо переваг та можливостей, що дадуть такі реформи Україні та усьому регіоні [4].

Відповідно до вищезазначеного Меморандуму, усі заходи в межах Пакета підтримки України слід розглядати як внесок Єврокомісії у зусилля європейської та міжнародної спільноти із виходу України зі складної економічної ситуації та підтримки її економічних перетворень і зміни влади. Дії держав-членів ЄС, що доповнюватимуть та підсилюватимуть роль Єврокомісії у цьому процесі, є надважливими. Участь держав-партнерів, а також міжнародних фінансових організацій — зокрема, МВФ, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції і розвитку та Світового Банку — є також вкрай важливими для підвищення ефективності підтримки Європейської комісії. Усі елементи та інструменти допомоги повинні застосовуватися разом з метою забезпечення ефективної та згуртованої реакції Європейського Союзу [4]. Фактично, допомога ЄС доповнюватиме допомогу, яка надається Україні іншими фінансовими донорами, а її механізми є наднаціональними, оскільки впровадження конкретних заходів з Пакета підтримки України потребує схвалення як з боку інститутів ЄС, так і України.

Так, ЄС надає фінансову допомогу у вигляді середньострокових позик державам — не членам ЄС, у яких серйозні короткострокові проблеми з платіжними балансами або труднощі з виконанням бюджету. Метою макрофінансової допомоги (МФД) є підтримка ефективного управління та впровадження структурних заходів задля подолання цих проблем. За загальним правилом, кошти макрофінансової допомоги перераховуються на рахунки центральних банків та можуть використовуватись урядом бенефіціара на власний розсуд. Однак, на відміну від інших форм фінансової допомоги, макрофінансова допомога є т. зв. екстреним засобом допомоги (emergency assistance measure) та не може надаватись на постійній основі задля економічного та соціального розвитку держави [5].

Позики МФД надаються державам за рахунок коштів, отриманих ЄС внаслідок здійснення операцій запозичення на міжнародних фінансових ринках. Відповідно до ст. 121 ДФЄС, такі операції здійснює Європейська комісія від імені ЄС. Зазначимо, що ЄС посідає найвищі місця у різноманітних кредитних рейтингах, присвоєних йому відповідними рейтинговими агентствами, що означає дуже високу кредитоспроможність ЄС (тобто його здатність погашати борги), а також надзвичайно велику ймовірність повернення інвестицій навіть у разі його дефолту. Такі найвпливовіші рейтингові агентства, як Fitch, Moody’s та Standard & Poor’s, ЄС присвоїли рейтинги від АА+ до ААА. З одного боку, це пов’язано з тим, що в ЄС входить кілька найрозвиненіших економік світу, які разом формують найбільший економічний блок. З іншого боку, згідно зі ст. 121 ДФЄС усі запозичення ЄС здійснюються під гарантії спільного бюджету ЄС. До того ж ЄС заборонено позичати фінансові ресурси задля фінансування бюджетного дефіциту [6].

Рішення про надання МФД відповідно до ст. 212 Договору про функціонування ЄС (ДФЄС) приймається за звичайною законодавчою процедурою, що передбачає відповідну пропозицію Комісії з подальшим затвердженням Європейським парламентом та Радою.

2. Шляхи і пріоритети сфери надання фінансової допомоги Україні з боку ЄС

Наприкінці 2014 р. з огляду на глибоку економічну рецесію, у зв’язку із збройним конфліктом на Сході України, Україна звернулася з проханням про надання додаткової фінансової підтримки. Вже 8 січня 2015 року Комісія звернулася з пропозицією до Європейського парламенту і Ради про надання нової макрофінансової допомоги Україні у розмірі 1,8 млрд задля підтримки амбітних реформ уряду. Європейський парламент і Рада прийняли Рішення про третю програму МФД Україні 15 квітня 2015 року.

Протягом 2014-2020 рр. пакет допомоги з розвитку для України у формі грантів може досягти щонайменше 1,4 млрд євро. Необхідно зазначити, що ця допомога виділятиметься впродовж 2014-2020 років, оскільки саме на ці роки прийнята багаторічна фінансова програма (БФП), яка, відповідно до ст. 312 ДФЄС, має забезпечити упорядкований розвиток видатків Союзу. Щорічні ж бюджети містять детальну класифікацію бюджетних видатків згідно з БФП.

Відповідно до ст. 8 ДЄС, Союз розвиває привілейовані відносини з сусідніми країнами з метою створення простору процвітання і добросусідства, який ґрунтується на цінностях Союзу і характеризується тісними і мирними відносинами, основаними на співпраці [1]. Через Європейську політику сусідства (ЄПС) ЄС пропонує державам-сусідам привілейовані стосунки, побудовані на взаємному прагненні до спільних цінностей (демократія і права людини, правові норми, правильне керування, принципи ринкової економіки та сталий розвиток). ЄПС виходить за межі налагоджених стосунків та пропонує поглибити політичні відносини і економічну інтеграцію. Рівень інтенсивності цих стосунків залежатиме від того, наскільки країни-сусіди поділятимуть ці цінності [4; 214]. ЄПС застосовується до найближчих сусідів ЄС на суші або біля морських шляхів. Цими країнами є Алжир, Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Єгипет, Грузія, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Лівія, Молдова, Марокко, окуповані палестинські території, Сирія, Туніс та Україна.

Заходи ЄПС фінансуються у межах відповідного інструменту — Європейського інструменту сусідства (ЄІС) [1].

Бюджет програми допомоги Україні на 2014 р. становив 140 млн євро. ЇЇ метою було поліпшення фінансової спроможності уряду та підтримка інституційних перетворень, які в такий спосіб зміцнять вплив макрофінансової допомоги.

Для 2015-2020 років передбачено щорічний пакет допомоги розміром у 130 млн євро (як частина ЄІС). Також відповідно до принципу “більше за більше” може бути надано додатково 40-50 млн євро щороку — за умови доведеного прогресу у поглибленні демократії та шанування прав людини. Окрім того, Україна може розраховувати на відчутне фінансування з програми Інвестиційного інструменту сусідства.

У 2013 р. розпочалася підготовка програм прикордонної співпраці в межах Європейського інструменту сусідства на 2014-2020 роки [5]. Україна братиме участь у чотирьох спільних операційних програмах прикордонного співробітництва ЄІС у 2014-2020 роках, а саме “Польща — Україна — Білорусь”, “Угорщина — Словаччина — Румунія — Україна”, “Румунія — Україна” та “Басейн Чорного моря”.

Задля часткового фінансування Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону сьогодні розробляється нова Дунайська транснаціональна програма 2014-2020 рр. Крім того, пріоритети Стратегії планується реалізувати за рахунок відповідних програм прикордонної співпраці, а також залучення ресурсів МФО. Дунайська стратегія, затверджена Радою ЄС 24 червня 2011 року, спрямована на забезпечення інфраструктурного, екологічного, соціально-економічного та інституційного розвитку регіону [1].

Як зазначалося вище, відповідно до Меморандуму про Пакет підтримки Україні передбачається виділення до 8 млрд євро від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). ЄІБ — це банк ЄС, зорієнтований на підтримку політик і стратегій, що вже має портфель проектів в Україні на загальну суму 1,5 млрд євро протягом наступних трьох років. На період 2014-2016 років ЄІБ може додатково надати фінансування для довготермінових інвестицій на суму в 3 млрд євро — для підтримки місцевого приватного сектору та економіко-соціальної інфраструктури.

Зі свого боку, ЄБРР є міжнародною фінансовою інституцією, у якій ЄС та держави-члени володіють більшістю акцій. Будучи частиною погодженої програми із фінансової допомоги та виступаючи на підтримку ефективних структурних і макроекономічних реформ, ЄБРР може надати 5 млрд євро на такий самий період. Водночас, якщо дозволять економічні обставини, ця сума може бути збільшена [4]. Але правові аспекти діяльності ЄІБ та ЄБРР в Україні потребують окремого дослідження.

Висновки

ЄС був і залишається одним з найбільших фінансових донорів України. Правове регулювання здійснюється за допомогою низки актів первинного та вторинного права ЄС, а також міжнародних договорів, укладених між Україною та ЄС у відповідних сферах. З огляду на політичну та економічну кризу у нашій державі та збройне протистояння на сході України, Європейська комісія виступила з пропозицією Пакета підтримки для України. Цей документ, прийнятий у формі Меморандуму, визначає конкретні заходи, необхідні для впровадження у коротко- і середньостроковій перспективі з метою стабілізації економічної та фінансової ситуації в Україні.

Така допомога ЄС є доповненням до допомоги, яку надають Україні інші фінансові донори, а її механізми є наднаціональними, оскільки впровадження конкретних заходів з Пакета підтримки України вимагає схвалення як з боку інститутів ЄС, так і України. Ця допомога спрямована на підтримку реформування та європейської інтеграції в Україні та ґрунтується на умовах, які український уряд повинен виконати, щоб отримати кошти.

Список використаної літератури

1. Бюджетна підтримка ЄС в Україні / під заг. ред. Наталії Старостенко; Наталія Старостенко, Олена Саєнко, Вікторія Колосова, Наталія Слинько. — К.: ФОПМоскаленко О. М., 2014. — 60 с.
2. European Commission Press release of 13 June 2014[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://europa. eu/rapid/press-release_IP-14- 676_en. htm.
3. Угода про фінансування Програми “Підтримка громадянського суспільства в Україні” між Кабінетом Міністрів України та Європейським Союзом від 13.09.2014 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4. rada. gov. ua/laws/show/984_014/card2#Card.
4. Перспективи залучення допомоги ЄС до 2020 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. me. gov. ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=464a91e3-a214-4f0d-9487- a0cf1c356f37&title= PerspektiviZaluchenniaDopomogisDo2020-Roku.
5. 5. European Council Conclusions of 23/24 June 2011 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. consilium. europa. eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/ec/123075. Pdf
6. The EU as a borrower [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ec. europa. eu/economyfinance/ eu borrower/ index en. htm.
7. Меморандум про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором від 13.05.2014, 28.04.2014 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov. ua/laws/show/984_004.