Вступ

Аварія на Чорнобильській АЕС мала, має і, на жаль, ще довго матиме значний вплив на стан навколишнього середовища України. Внаслідок вибуху ядерного реактора та пожежі на ньому за короткий період часу у довкілля потрапило від до 7 т ядерного палива. При цьому викид радіоактивного елемента Цезія-137 був тотожним радіації від вибуху декількох десятків таких атомних бомб, яку американці скинули в 1945 р. на японське місто Хіросіму. Радіоактивне забруднення найбільше торкнулося територій України і Білорусі, але підвищення радіації відзначено й у Росії, Швеції, Норвегії, Великій Британії та інших країнах, куди в перші дні після аварії вітер розносив хмари радіоактивних речовин.

1. Перспективи використання альтернативних джерел енергії після аварії на ЧАЕС

Сьогодні на українських АЕС працює 15 енергоблоків, з них 13 — з реакторною установкою типу ВВЕР-1000, а два — ВВЕР-440. Україна займає восьме місце в світі і п’яте в Європі за показником встановленої потужності АЕС.

Всі вимоги МАГАТЕ повинні бути виконані, всі необхідні регламентні роботи повинні бути якісно і в строк проведені. Якщо для цього потрібно прийняти рішення про виведення з експлуатації того чи іншого блоку, уряд такі рішення підтримає. На сьогоднішній день Україна повністю забезпечує безпеку експлуатації атомних блоків, хоча і є певні проблеми, зокрема, пов’язані із забезпеченням продовження терміну експлуатації атомних енергоблоків.

Побудова укриття (саркофагу) над аварійним блоком, першочергові заходи з ліквідації аварії дозволили певною мірою зменшити катастрофічні наслідки радіоактивного забруднення. Це було зроблено ціною героїчних зусиль сотень тисяч людей – ліквідаторів аварії, багато з яких уже пішли з життя через захворювання, отримані внаслідок опромінення радіацією.

2. Муніципальна енергетична реформа в Україні (2014-2017 рр.)

Фінансування: USAID (Агентство США з міжнародного розвитку)

Основною метою проекту «Муніципальна енергетична реформа в Україні» (МЕР) є підвищення енергетичної безпеки України.

Цілі Проекту:

• Удосконалення енергетичної політики.
• Розвиток енергоефективності.
• Збільшення інвестицій в енергетичний сектор.

Збільшена енергоефективність кінцевого споживання у комбінації зі збільшеним виробництвом чистої енергії у середніх та великих містах скоротять споживання традиційної енергії в Україні та знизять викиди парникових газів та витрати на енергоносії, а також імпорт енергоносіїв.

Проект МЕР зробить свій вагомий внесок у розвиток енергетичних проектів USAID в Україні. Проект МЕР також підтримуватиме діяльність у сфері енергетики для досягнення загальних цілей та завдань енергетичного сектору України, в тому числі інтеграції із енергетичним законодавством ЄС. Крім того, важливим завданням проекту є значне скорочення викидів парникових газів, які є результатом неналежного використання енергетичних ресурсів на місцевому рівні.

Проект виконується американською компанією Інтернешнл Рісорсіс Груп та її міжнародними та українськими партнерами. Бюджет проекту складає 13.5 млн доларів США та розрахований на 4 роки.

Проект включає чотири напрямки діяльності:

1. Удосконалення регуляторної та правової бази для енергоефективності та чистої енергії, включаючи діяльність на національному рівні, а саме: розвиток сприятливого нормативно-правового середовища; підтримку стандартів енергоефективності; удосконалення системи встановлення тарифів; удосконалення політики соціального захисту для малозабезпечених споживачів комунальних послуг; розробку інтегрованої інформаційної систему щодо регуляторної звітності комунальних підприємств; підтримку Нацкомпослуг у здійсненні процедур моніторингу/бенчмаркингу якості послуг теплопостачання, а також пов’язаних з ними стимулів, які залежать від якості цих послуг; розвиток професійного потенціалу співробітників Мінрегіонбуду та Нацкомпослуг.
2. Сприяння енергетичному плануванню, інвестиціям у енергоощадні технології та застосування відновлюваних джерел енергії, включаючи: роботу з 15 містами-партнерами; допомогу муніципалітетам у підготовці стратегічних енергетичних планів з метою охоплення усіх важливих секторів енергоспоживання та їх інтегрування у відповідності до Плану дій сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР) згідно з методикою Угоди Мерів; запровадження системи енергоменеджменту на базі положень стандарту ISO 50001; кредитні гарантії Установи кредитування розвитку для фінансування енергоефективних заходів в містах-учасниках Проекту; підтримку механізмів, що мобілізують інвестиції приватного сектору; інформаційну діяльність у містах-партнерах Проекту.
3. Розвиток професійного потенціалу урядових та неурядових організацій щодо енергоефективності, відновлюваних джерел та зменшення викидів.
4. Підвищення потенціалу Уряду України для розробки та впровадження стратегій низьковуглецевого розвитку.

Проект МЕР запроваджуватиме та промотуватиме технічні стандарти енергоефективності міжнародного рівня, наприклад, стосовно проведення енергетичних аудитів та енергетичного планування, міжнародні стандарти ISO 50001, серед інших. Виконання цього завдання буде здійснюватися  у  співпраці  з  муніципалітетами,  аналітичним  центром  або  неурядовою організацію, з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства  (Мінрегіонбудом),  Міністерством  економічного  розвитку  і  торгівлі (Мінекономрозвитку) та Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) або з альтернативним відповідним органом.

Висновки

Аварію на Чорнобильській АЕС, що трапилася в 1986 р., вважають найбільшою техногенною катастрофою людства й величезною екологічною бідою, внаслідок якої довкілля зазнало сильного радіоактивного забруднення.

Внаслідок викидів у повітря великої кількості радіоактивних речовин відбулося стійке і довготривале забруднення території радіонуклідами, які мають здатність нагромаджуватися у ґрунті, воді, організмах і шкідливо впливати на довкілля, людей і тварин.

Навколо Чорнобильської АЕС у радіусі 30 км створено зону відчуження (Чорнобильську зону), з якої було відселено тисячі людей і де заборонено вирощувати сільськогосподарські культури, збирати ягоди, гриби, ловити рибу, пити воду, палити дерева чи листя.

Стан навколишнього природного середовища значною мірою впливає на здоров’я і тривалість життя людей.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» // N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012, ВВР, 2013, N 48, ст.682
2. Закон України «Про альтернативні джерела енергії» вiд 20.02.2003 № 555-IV
3. Мiжнародний Чорнобильський портал.  2011.  – Режим  доступу : http://chernobyl.info/ ru-RU/ Glavnaya.aspx.
4. Бебешко В. Г. Радіологічні та  медичні  наслідки  Чорнобильськоїкатастрофи  уроки  на  майбутнє  // В. Г. Бебешко  // ДУ “Науковий  центррадіаційної медицини Національної академії наук України”: зб. доп. висн. І реком. Міжнародна  конференція : “Двадцять  п’ять  років  Чорнобильськоїкатастрофи. Безпека майбутнього” 20-22 квітня 2011 р.). – К. – Ч. 1.
5. Білявський Г. О. Аварія на Чорнобильській АЕС / Г. О. Білявський // Екологія життя. – Режим доступу : http://www.eco-live.com.ua/content/book/93-avarіya-na-chornobilskіi-aes