З погляду  суспільних інтересів будь-які економічні механізми — усього лише інструменти в досягненні бажаного результату. Кожна економічна система може вважатися ефективною лише в тій мірі, у якій вона здатна в конкретних макроекономічних обставинах забезпечити досягнення базових цілей суспільства, а саме: високого рівня життя населення, гармонічних соціальних відносин, стійкої динаміки розвитку.

Ефективне державне управління — головний засіб прогресивного розвитку. У сучасній Україні немає стабільного ринку й традиції демократичного державного регулювання. Це затрудняє розвиток країни на принципах самоорганізації. Зустрічаються факти необґрунтованого, не забезпеченого ресурсами й тому шкідливого втручання держави в ті процеси, які мають потенціал саморегулювання.

Держава в ринковій економіці виступає як організатор економічного порядку, відповідальна за встановлення правил гри і яка є гарантом їхньої стабільності й виконання, і як виразник суспільних інтересів. Перехід до сучасного ринку — це проблема вибору між швидкістю переходу й досяжністю очікуваного ефекту.

У сформованих умовах еволюційне формування ефективного ринкового господарства в Україні вимагає тривалого часу, що визначить її подальше відставання від країн — лідерів економічного розвитку й буде супроводжуватися великомасштабною втратою виробничого й ресурсного потенціалу, неприйнятно більшими соціальними витратами. Саме тому ефективну ринкову економіку необхідно свідомо формувати. Вона повинна стати підсумком реалізації стратегії, у рамках якої необхідно погодити й гармонізувати цільові настанови в області ринкових перетворень, антикризового регулювання, структурно-технологічної перебудови, підвищення рівня життя населення, ефективного включення у світову економіку.

В основі стратегії повинні лежати високої, гідні України й одночасно досяжні довгострокові цілі. Це перетворення України в динамічну державу, що розвивається та забезпечує на основі інтенсивної праці й ділової ініціативи, розумної й послідовної економічної політики середньоєвропейські стандарти рівня життя в російських природно-кліматичних і географічних умовах.

Успішна стратегія розвитку держави за принципом добробуту для більшості буде визначатися динамікою формування масового середнього класу. Становлення середнього класу припускає формування нової моделі споживання російського стандарту добробуту. На мою думку, такий стандарт повинен включати якісне житло, високу забезпеченість товарами тривалого користування і якісні охорона здоров’я й освіти.

Нам не потрібні просто високі темпи росту. Вони повинні бути засобом досягнення значимих для населення орієнтирів добробуту, успішного рішення актуальних завдань структурно-технологічної модернізації, реалізації додаткових конкурентних переваг України на міжнародній арені. Тому темпи повинні бути не нижче 5- 6% у рік.

Вирішальною умовою в забезпеченні економічного росту, а отже, і всієї стратегії розвитку України як соціальної держави в найближчі 10 років стає інвестиційний прорив.

Необхідно підкреслити, що тільки модель економічного росту, орієнтована на підвищення добробуту більшості населення, зможе реально вивести із соціально-економічної кризи, гострота якого сьогодні просто маскується кон’юнктурною хвилею пожвавлення у виробництві. Якщо ж ставка буде зроблена на ріст заради росту, то загострення соціальної обстановки поховає й зростання виробництва, і нормальний розвиток держави й суспільства в цілому.

Використані джерела:

Міжнародні стратегії економічного розвитку: навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.]/ [Ю. Г. Козак, В. В. Ковалевський, Н. С. Логвінова та ін. ]; За редакцією Ю. Г. Козака, В. В. Ковалевського, І. В. Ліганенко: – [2-ге вид.]– К.: Центр учбової літератури, 2009. – 356 с.– ISBN 978-966-364-871-2