Розвиток сільськогосподарських підприємств
Актуальність теми. Підвищення ефективності і посилення конкурентоспроможності агропромислового виробництва потребує якіснішого розв’язання проблем розвитку всіх складових АПК, і зокрема сільськогосподарських під-приємств. Нові виклики, породжені світовою продовольчою кризою, одночасно стають для нашої країни шансом повернення слави житниці Європи.
Водночас через низку об’єктивних і суб’єктивних чинників розвиток сільськогосподарських підприємств, а особливо ефективність їх функціонування, залишаються на низькому рівні, хоча й простежуються певні позитивні зміни. Така невизначеність цієї важливої складової агропромислового виробництва не могла сприяти його вагомому інвестуванню; надто мало сільськогосподарських товаровиробників демонструє спроможність раціонально, по-господарськи використовувати потенціал земельних ресурсів як головного засобу виробництва в сільському господарстві. Особливо актуальною є розробка систем ефективного виробництва, зберігання, використання та реалізації виготовленої продукції на основі створення інтенсивних інноваційних методів та застосування ресурсоощадних технологій з урахуванням розвитку сільськогосподарських підприємств різних форм власності.
Проблема розвитку АПК України постійно є предметом особливої уваги вітчизняних економістів-аграрників. Окремі питання розвитку сільськогосподарських підприємств в умовах ринкових відносин висвітлені в працях В. Андрійчука, І. Баланюка, П. Березівського, О. Біттера, В. Галанця, Ю. Губені, О. Жук, М. Зубця, І. Кириленка, В. Липчука, М. Маліка, В. Месель-Веселяка, І. Михасюка, О. Онищенко, В. Поплавського, Ж. Поплавської, П. Саблука, Р. Слав’юка, М. Ступеня, В. Юрчишина, О. Шпичака та ін., але вони стосуються здебільшого сільськогосподарських підприємств загалом, без достатнього врахування зональних особливостей Карпатського регіону, зокрема Львівської області. Складність і багатогранність аспектів пізнання досліджуваного об’єкта зумовили необхідність продовження й поглиблення досліджень, вибір теми, встановлення мети та окреслення завдань дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у межах комплексного плану науково-дослідних робіт Львівського національного аграрного університету, зокрема бюджетної наукової теми економічного факультету на 2006 – 2010 рр. “Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування агропромислового комплексу Західного регіону України” (номер державної реєстрації 0106U002073). Роль автора дисертаційної роботи у виконанні цих науково-дослідних робіт полягає в розробці питань, пов’язаних з розвитком та підвищенням ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм у ринкових умовах.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в розробці науково обґрунтованих рекомендацій та практичних пропозицій щодо ефективного розвитку сільськогосподарських підприємств.
Досягнення зазначеної мети зумовило необхідність вирішення таких зав-дань:
— визначити теоретико-методологічні засади розвитку та ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств;
— з’ясувати особливості розвитку та специфіку функціонування малих, середніх і великих сільськогосподарських підприємств;
— узагальнити методико-методологічні основи дослідження розвитку сільськогосподарських підприємств;
— провести оцінку тенденцій розвитку сільськогосподарських підприємств досліджуваного регіону;
— провести аналіз ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств та його використання;
— виявити чинники ефективності розвитку сільськогосподарських підприємств та визначити ступінь і напрям їх впливу на результативні показники;
— обґрунтувати пропозиції з удосконалення соціально-економічних умов розвитку сільськогосподарських підприємств;
— розробити пропозиції щодо напрямів підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств;
— обґрунтувати прогнозні параметри розвитку сільськогосподарських підприємств і вдосконалення їх економічних відносин з підприємствами інших сфер АПК.
Об’єктом дослідження є економічні умови розвитку та ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств у сучасних умовах.
Предметом дослідження виступають теоретико-методологічні і практичні аспекти ефективного розвитку сільськогосподарських підприємств.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою досліджень є діалектичний метод пізнання, системний аналіз, фундаментальні положення економічної теорії, наукові розробки, законодавчі та інші нормативні акти України з проблем розвитку сільськогосподарських підприємств.
У роботі використано такі основні методи економічних досліджень: аналіз і синтез (для визначення системи чинників, які впливають на розвиток сільськогосподарських підприємств, а також напряму і ступеня їх впливу); абстрактно-логічний (для теоретичних узагальнень результатів дослідження, формулювання висновків, загальної оцінки тенденцій розвитку сільськогосподарських підприємств); економіко-статистичні методи (для аналізу зміни показників розвитку сільськогосподарських підприємств у часі та просторі, оцінки взаємозв’язку між ними, наочного зображення результатів аналізу); монографічний (для поглибленого вивчення розвитку окремих сільськогосподарських підприємств); методи індукції та дедукції, аналогії та порівняння (для виявлення закономірностей розвитку сільськогосподарських підприємств).
Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Президента України, матеріали Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, дані Держкомстату України, Головного управління статистики у Львівській області, Головного управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації, фахові праці вітчизняних і за-рубіжних авторів, розробки науково-дослідних інститутів; матеріали річних звітів сільськогосподарських підприємств, результати власних спостережень, вибіркових монографічних обстежень тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
вперше:
— з урахуванням регіональних особливостей соціально-економічних процесів та на основі використання комплексу методів економічних досліджень виявлено загальні закономірності розвитку великих, середніх та малих за розмірами сільськогосподарських підприємств і визначено ступінь впливу державної підтримки на показники ефективності їх функціонування, що дозволило обґрунтувати пропозиції щодо перерозподілу коштів державного бюджету, які спрямовуються на розвиток сільського господарства;
удосконалено:
— методичні підходи до аналізу ступеня взаємозв’язку між окремими показниками ефективності розвитку сільськогосподарських підприємств та їхніми розмірами, в основі яких лежить комплексне використання статистичних групувань та кореляційно-регресійного аналізу;
— класифікацію чинників, які впливають на розвиток підприємств, яка, на відміну від існуючих підходів, забезпечує комплексний характер оцінки напряму і ступеня їх взаємозв’язку з показниками ефективності розвитку;
Набули подальшого розвитку:
— методологічні та методичні підходи до дослідження економічної ефективності розвитку форм господарювання в агросфері, підприємств різних організаційно-правових форм, які враховують особливості їх функціонування в постреформений період;
— основні напрями підвищення ролі різних форм господарювання в системі стабілізації продовольчої безпеки країни, переведення їх на інноваційно-інвестиційну модель розвитку.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони доповнюють базу для практичного розв’язання проблем розвитку сільськогосподарських підприємств за умов трансформації економіки країни.
Результати дисертаційної роботи отримали схвалення та практичне застосування в діяльності Жовківської районної державної адміністрації Львівської області під час формування програми соціально-економічного розвитку району (довідка № 187 від 23.09.2010 р.). Пропозиції щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму функціонування сільськогосподарських під-приємств впроваджено у практичну роботу структурних підрозділів Головного управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адмі-ністрації під час складання обласної Програми розвитку села і формування самодостатніх територіальних громад на період до 2015 р. (довідка № 86/9 від 27.09.2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розв’язання важливого завдання – удосконалення теоретико-методологічних засад і практичних основ ефективного розвитку сільськогосподарських підприємств. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані здобувачем самостійно.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до дисертації, оприлюднені на матеріалах: міжвузівській науковій конференції студентів і аспірантів “Маркетинг і підприємництво в перехідній економіці” (Львів, 2002 р.); Міжнародному науково-практичному форумі “Шляхи підвищення ефективності використання агроресурсного потенціалу” (Львів, 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Перспективні напрями розвитку галузей АПК і підвищення ефективності наукового забезпечення агропромислового виробництва” (Тернопіль, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених “Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки” (Луганськ, 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів (Созонівка, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених “Економіка і маркетинг в умовах всесвітньої інтеграції: проблеми, досвід, передова думка” (Донецьк, 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Соціально-економічні аспекти розвитку України в умовах конкурентного середовища” (Первомайськ, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова трансформація національної економіки: досягнення теорії та проблеми практики” (Полтава, 2010 р.); Міжнародній науковій конференції “Ринкові трансформації в АПК та антикризове регулювання аграрного виробництва” (Мелітополь, 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Перспективні напрями розвитку галузей АПК і підвищення наукового забезпечення агропромислового виробництва” (Тернопіль, 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених “Участь молоді в розвитку економіки та суспільства України” (Київ, 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Актуальні питання економічних наук в сучасному суспільстві” (Львів, 2011 р.); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції “Інноваційний розвиток національної економіки” (Львів, 2011 р.), звітних наукових конференціях аспірантів і здобувачів Львівського національного аграрного університету за 2008-2011 рр.
Публікації. За результатами досліджень одноосібно опубліковано 18 наукових праць, у тому числі 5 статей у фахових виданнях, 13 – у матеріалах конференцій та інших виданнях. Загальний обсяг публікацій складає 3,94 друк. арк.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 219 сторінок комп’ютерного тексту, основна частина розміщена на 179 сторінках. Дисертація містить 30 таблиць на 19 сторінках, 11 рисунків на 8 сторінках. Список використаних джерел із 268 найменувань займає 27 сторінок, 8 додатків – 13 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету і завдання, відображено наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, їх апробацію та можливості практичного застосування.
У першому розділі – “Теоретико-методологічні основи розвитку сільськогосподарських підприємств” – узагальнено теоретичні положення щодо розвитку сільськогосподарських підприємств, розкрито особливості їх функ-ціонування в сучасних умовах, визначено методологічні засади дослідження.
Відомо, що загальна стратегія розвитку підприємства пов’язана з його діяльністю в цілому, використанням усіх ресурсів і орієнтована на виконання його головної цілі – одержання прибутку. Діяльність підприємства на споживчому ринку спрямована на досягнення певних стратегічних цілей і тактичних завдань, які дозволяють забезпечити ефективну господарську діяльність.
Невід’ємним компонентом сільськогосподарських підприємств є персональна економічна, а не колективна адміністративна відповідальність за результати роботи. Їх діяльність передбачає широкий простір для прояву ініціативи, спритності, вміння і водночас забезпечує певну особисту свободу, незалежність підприємця від будь-яких вертикальних чи горизонтальних економічних і політичних структур. Це особливий вид господарської діяльності, яка ґрунтується на організаційно-господарському новаторстві на основі використання нових можливостей.
Процес розвитку підприємства в дисертації розглядається як такий, що складається з безлічі складових і станів у різних пропорціях. Підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання з правами юридичної особи і суспільним обов’язком досягнення відповідних економічних (прибуток) і соціальних (визнання тощо) результатів, що реалізує власні інтереси шляхом організації своєї господарської діяльності. Пропонується власне визначення терміна “розвиток сільськогосподарського підприємства”: це процес якісно-кількісних трансформацій підприємств у визначеній економічній системі під впливом природних, науково-технічних, біологічних, соціальних, екологічних, правових та економічних чинників, який є результатом моделювання процесу управління з урахуванням загального стану економіки та ринкових сигналів.
Розвиток сільськогосподарських підприємств залежить від об’єктивних умов, які створює суспільство, та державної й регіональної політики. Відповідно до існуючих в економічній літературі підходів можна узагальнити чинники, що мають прямий або опосередкований вплив на розвиток сільськогосподарських підприємств (рис. 1).
Ефективність процесу сільськогосподарського виробництва прийнято визначати системою показників, яка би всесторонньо характеризувала результативність застосовуваної технології при одержанні продуктів рослинництва і тваринництва. Чимале значення при цьому надається пізнанню процесів розподілу та обміну, які завершують процес відтворення, у тому числі і в сільсько-господарських підприємствах. І нарешті, без розрахунку ефективності процесу споживання, тобто показників соціальної ефективності, не можна вважати, що комплексність у цій справі досягнута. Не підлягає сумніву, що за раціонального і вмілого використання складових економічної ефективності сільськогосподарського підприємства можна досягти високих результатів підприємницької діяльності.
У другому розділі – “Оцінка сучасного розвитку сільськогосподарських підприємств” – виявлено існуючі тенденції розвитку сільськогосподарських підприємств регіону, проведено аналіз основних показників їх фінансово-господарської діяльності, зроблено оцінку ресурсного потенціалу та ефективності його використання.
Обсяги виробництва сільськогосподарської продукції обумовлюються як кількістю товаровиробників, так і їх продуктивністю. Згідно з даними реєстру “Агро” до 2007 року спостерігалася тенденція до зменшення кількості сільськогосподарських підприємств Львівської області і лише з 2008 року простежується незначне її збільшення.
Найбільш поширеною формою господарювання у Львівській області залишаються господарства населення. У державній статистиці до цієї категорії зараховують особисті селянські господарства та членів колективних садівничих і городницьких товариств, які виробляють сільськогосподарську продукцію в основному для власного споживання. Вони відіграють вирішальну роль у ви-робництві продукції.
У процесі аналізу ефективності розвитку сільськогосподарських підприємств у дисертаційній роботі виокремлено три функціональні підсистеми – технологічну, економічну та соціальну – і відповідні їм три види ефективності. Виявлено, що, незважаючи на те, що у 2009 р. не вдалося подолати ні тенденцію до скорочення посівних площ у рослинництві, ні зменшення поголів’я окремих видів тварин, спостерігається нарощування загальних обсягів продукції сільського господарства у Львівській області.
Аналізуючи основні показники діяльності сільськогосподарських підприємств Львівської області за 2000-2009 рр., зауважуємо, що відбулось зниження питомої ваги прибуткових підприємств. Якщо у 2000 р. сільськогосподарське виробництво в цілому було збитковим за вдвічі більшої кількості прибуткових підприємств, то у 2009 р. при переважній більшості збиткових підприємств, загальна маса чистого прибутку сягнула 196,9 млн грн (табл. 1).
Кількість сільськогосподарських підприємств Львівської області, які звітують за статистичною формою 50-сг, упродовж 2000-2009 рр. зменшилась майже вдвічі, а середньорічна кількість найманих працівників у сільському господарстві – більш ніж утричі. Оскільки припиняли діяльність, як правило, економічно найслабші підприємства, обсяги прибутку з розрахунку на одне господарство та показники їх рентабельності помітно зросли.
Одним із проявів ефективності функціонування підприємств є розмір заробітної плати, адже ефективніші суб’єкти господарювання мають змогу підвищувати заробітну плату своїм працівникам. Найвищі темпи зростання заро-бітної плати спостерігаються у найманих працівників, які працюють у сільському господарстві. Так, за досліджуваний період (2000-2009 рр.) вона зросла майже у 19 разів. Однак рівень оплати праці в сільському господарстві й сьогодні залишається одним із найнижчих серед галузей економіки. Це значно знижує рівень мотивації до високопродуктивної праці в сільськогосподарських підприємствах.
Таблиця 1
Основні показники діяльності сільськогосподарських підприємств
Львівської області
| Показник | 2000 р. | 2005 р. | 2009 р. | 2009 р. до 2000 р., % |
| Кількість с.-г. підприємств, од.* | 624 | 365 | 231 | 37,0 |
| Середньорічна кількість найманих працівників у с. г., тис. осіб | 79,4 | 22 | 11,9 | 15,0 |
| Основні засоби сільського господарства, на кінець року, млн грн | 3037,4 | 2405 | 2265,9 | 74,6 |
| Те саме на одне с.-г. підприємство, млн грн* | 4,9 | 6,6 | 9,8 | 201,5 |
| Інвестиції в основний капітал у сільське господарство, млн грн | 11,6 | 75,1 | 321,9 | у 27,8 раза |
| Те саме на одне с.-г. підприємство, тис. грн* | 18,6 | 205,8 | 1393,5 | у 75,0 разів |
| Площа с.-г. угідь, тис. га | 489,1 | 256,7 | 245,6 | 50,2 |
| у т.ч. ріллі, тис. га | 377,8 | 210,2 | 205,4 | 54,4 |
| Чистий прибуток від реалізації с.-г. продукції, млн грн | 38 | 22,6 | 196,9 | у 5,2 раза |
| у т.ч. з розрахунку на одне господарство, тис. грн* | 60,9 | 61,9 | 852,4 | у 14,0 разів |
| Кількість прибуткових підприємств, од.* | 424 | 200 | 101 | 23,8 |
| Питома вага збиткових с.-г. під-приємств*, % | 32,1 | 45,2 | 53,3 | + 21,2 п. |
| Рівень рентабельності від реалізації с.-г. продукції, % | — 18,2 | 7,9 | 22,4 | + 40,6 п. |
*Підприємства, які ведуть облік у повному обсязі та звітують за статистичною формою 50-сг.
Економічну ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств прийнято оцінювати, використовуючи систему показників (комплексно). Одним з найважливіших серед них є продуктивність праці, зростання якої забезпечує підвищення рівня прибутковості сільськогосподарських підприємств, скорочення витрат на оплату праці у структурі собівартості продукції.
У процесі дисертаційного дослідження проведено статистичне групування 225 сільськогосподарських підприємств, що здійснювали свою підприємницьку діяльність у Львівській області у 2008 р. Виділено три групи підприємств за розмірами: великі, середні та малі. До групи малих було віднесено сільськогосподарські підприємства з обсягом реалізації продукції сільського господарства до 1 млн грн, до середніх – від 1 до 6 млн грн, а до великих – понад 6 млн грн. Хоча такий розподіл суб’єктів аграрного бізнесу не узгоджений Господарським кодексом, він відображає реальні на даний час кількісні співвідношення різних за розмірами підприємств і відповідає специфіці галузі. У результаті групування виявлено, що середніх сільськогосподарських підприємств у Львівській області майже вдвічі менше від малих, а великих – майже вдвічі менше від середніх. Натомість обсяг виручки всіх малих підприємств складає лише 3,9 % виручки, отриманої всією сукупністю досліджуваних підприємств, а 79,5 % обсягу цієї виручки припадає на великі сільськогосподарські підприєм-ства області.
Між розміром підприємства, яка відображається показником обсягу виручки і рівнем його рентабельності у досліджуваній сукупності сільськогосподарських підприємств Львівської області спостерігається тісний взаємозв’язок, про що свідчить значення коефіцієнта кореляції – 0,70. Водночас встановлено, що за сукупністю малих і середніх підприємств коефіцієнт кореляції, що відображає тісноту зв’язку між досліджуваними ознаками, низький (0,13), а за сукупністю великих підприємств – високий (0,90). Помітнішим є вплив на показники ефективності великих сільськогосподарських підприємств й інших чинників, що розглядалися в дисертації (табл. 2).
Таблиця 2
Кореляційний взаємозв’язок між статистичними характеристиками
сільськогосподарських підприємств Львівської області
|
Група сільськогосподарських підприємств |
Коефіцієнт кореляції між ознаками | |||
| Затрати на одного працівника – виручка на одного працівника | Виручка всього – рівень рентабельності | Затрати на одного працівника – прибуток на одного працівника | Обсяг державної підтримки на одне підприємство – рівень рентабельності | |
| Малі | 0,237 | 0,131 | 0,018 | 0,071 |
| Середні | 0,908 | 0,132 | 0,048 | 0,081 |
| Великі | 0,958 | 0,900 | 0,105 | 0,527 |
| За сукупністю | 0,913 | 0,693 | 0,123 | 0,213 |
Виділені в результаті статистичного групування малі підприємства області мають значно гірші показники прибутковості порівняно із середніми та великими за розмірами підприємствами. Серед виділених нами малих за розмірами підприємств частка прибуткових складала 34,1 %, серед середніх – 54,7 %, серед великих – 55,3 %.
За всіма 225 досліджуваними підприємствами прибуток на один гектар сільськогосподарських угідь склав 1,01 тис. грн. У групі великих підприємств цей показник був значно вищим – 2,15 тис. грн/га, що компенсувало гірші показники малих і середніх за розмірами підприємств.
Важливим джерелом фінансування сільськогосподарських підприємств Львівської області є підтримка з боку держави. У процесі дослідження встановлено, що за умови відсутності державної підтримки прибутковими залишились би лише великі підприємства. У групі цих підприємств чистий прибуток і рівень рентабельності без фінансової допомоги держави становили би відповідно 170,8 млн грн та 25,7 %.
Зі збільшенням розмірів сільськогосподарських підприємств зростає і щільність зв’язку між обсягом державної підтримки та рівнем їх рентабельності. Привертає увагу практична відсутність цього зв’язку у групах малих і середніх підприємств. І це при тому, що саме невеликі підприємства найбільше потребують державної фінансової підтримки.
У третьому розділі – “Перспективні напрями розвитку сільськогосподарських підприємств” – визначено напрями вдосконалення соціально-економічних умов розвитку сільськогосподарських підприємств та підвищення їх ефективності, обґрунтовано прогнозні параметри розвитку сільськогосподарських підприємств і вдосконалення їх економічних відносин з підприємствами інших сфер АПК.
Процеси переливу сільськогосподарського капіталу з низькоприбуткових галузей до високоприбуткових, з одного боку, і незавершеність трансформаційних процесів – з іншого, призводять до такого неоднозначного й певною мірою небезпечного для суспільства явища, як надмірна концентрація земельних масивів сільськогосподарського призначення. Небезпека зосередження сільськогосподарських земель у потужних корпораціях проявляється в тому, що коли регіон розвивається лише за рахунок великого товарного виробництва в аграрному секторі та перерозподілу трудових і всіх інших ресурсів на користь їх зростання в несільськогосподарських секторах (містах, містечках, промислових центрах), то це призводить до занепаду сільських територій.
Одним з основних завдань органів державного управління є фінансова підтримка розвитку сільського господарства в рамках підтримки розвитку сільських територій. Важливим її елементом повинні бути дотації – погектарні виплати у рослинництві та з розрахунку на одиницю поголів’я тварин. Серед інших важелів впливу з боку органів державного управління на розвиток аграрного сектору економіки виділимо вдосконалення фінансово-кредитного механізму, податкової політики, інвестиційного механізму пожвавлення виробництва, запровадження фіксованого сільськогосподарського податку тощо. Для здешевлення вартості страхових платежів та стимулювання діяльності виробництва в сільськогосподарських підприємствах слід також передбачити в бюджетах виділення відповідних коштів (рис. 2).
Без потужного людського капіталу зрушити аграрну економіку Львівської області буде неможливо. Тільки соціальне відродження села й поліпшення життєвого середовища зможе забезпечити ефективний розвиток сільського господарства регіону. Для цього на сільських територіях доцільно розміщувати підприємства харчової й переробної промисловості, агросервісу, інфраструктури, сфери послуг, розширювати рекреаційну діяльність. Тільки запровадивши модель багатофункціонального розвитку села, можна сподіватись на розвиток сприятливого соціального середовища, стабільний розвиток аграрного сектору економіки.
Вагомим рушієм розвитку сільськогосподарського виробництва в ринкових умовах є природний інтерес підприємця в отриманні найбільшої маси прибутку. Тому лише розвиток аграрного бізнесу в ширших масштабах та переведення галузі на підприємницьку основу може забезпечити технічне й технологічне оновлення на інноваційній основі та суттєво підвищити продуктивність праці.
Вітчизняна аграрна економіка, яка базуватиметься на чинниках інноваційного розвитку, зможе успішніше подолати кризові явища й увійти в систему країн з розвиненою економікою. Суть інноваційної моделі економічного роз-витку полягає в тому, що вона повинна бути наповнена новими знаннями, передовими технологіями та найважливішою й найновішою інформацією.
Економічною основою розвитку інноваційної моделі повинно стати кваліфіковане управління виробничим капіталом та його мобільністю. Пріоритетними напрямами реалізації інноваційних проектів, широкого впровадження досягнень науково-технічного та соціально-економічного прогресу на макроекономічному рівні повинні стати розробка державних програм, удосконалення законодавчих актів, спрямованих на системне вирішення важливих проблем розвитку агропромислового виробництва країни.
Основними напрямами інноваційної діяльності повинні бути: зміцнення матеріально-технічної бази сільського господарства; створення ресурсоощадних технологій; запровадження системи пільгового кредитування для реалізації інноваційних проектів; поліпшення фінансування аграрної науки; зміцнення кадрового потенціалу у сфері інноваційної діяльності; поліпшення інституційного забезпечення державної інноваційної політики за рахунок удосконалення системи стандартизації та сертифікації; вдосконалення системи оподаткування; удосконалення експортно-імпортної політики щодо підтримки вітчизняних інноваційних проектів; зменшення ризиків інноваційного розвитку сільського господарства через застосування державного замовлення на одержання інноваційної продукції; ширше запровадження маркетингових процесів щодо просування інноваційних продуктів на ринок.
У прогнозуванні структури агровиробництва Львівської області, доцільно акцентувати увагу на зниженні рівня розораності й зменшенні площ орних земель. Водночас потрібно мати на увазі, що в процесі розпаювання і подальшого використання розпайованих земель значна їх частина була виведена з виробничого обороту. Основна частка виробництва сільськогосподарської продукції на Львівщині формується в особистих селянських господарствах. Але на перспективу основними землекористувачами повинні стати сільськогосподарські підприємства, насамперед фермерські господарства сімейного типу (табл. 3).
Серед найважливіших чинників, що визначатимуть результативність розвитку агросфери Львівської області, виділимо завершення земельної реформи. Усунення тіньових оборудок із сільськогосподарськими вгіддями сприятиме обмеженню корупції, яка спотворює процес капіталізації прибутків, уповільнюючи нагромадження капіталу в сільському господарстві. Для реалізації зазначеного держава повинна залучити землю як капітал в економічний обіг, виявивши при цьому політичну волю для прийняття пакета необхідних нормативних актів і запровадження їх у практику життя. Така політика неминуче стимулюватиме перелив капіталу (фінансового, інтелектуального, технологічного, людського) в аграрний сектор економіки.
Підвищення рівня ефективності функціонування аграрного сектору економіки неможливе без державного регулювання в поєднанні з ринковим саморегулюванням. Для вдосконалення механізму державного регулювання ринку сільськогосподарської продукції потрібно: активним державним втручанням у процес ціноутворення регулювати попит і пропозицію на ринках сільськогосподарської продукції; вдосконалювати законодавство з питань регулювання ринку сільськогосподарської продукції; завдяки вдосконаленню системи оподаткування регулювати доходи виробників та переробників сільськогосподарської продукції; запроваджувати бюджетне фінансування цільових програм розвитку сільських територій і сільського господарства; на основі використання так званих методів “зеленої скриньки” підвищити рівень державної підтримки розвитку АПК тощо.
Таблиця 3
Прогнозні показники землекористування основних категорій сільськогосподарських виробників Львівської області (2020 р.)
| Район | Площа сільськогосподарських угідь, тис. га | у тому числі | ||||||
| господарства населення | сільськогосподарські
підприємства |
|||||||
| 2009 р. | прогноз | 2009 р. | прогноз | 2009 р. | прогноз | |||
| Бродівський | 54,4 | 52,8 | 32,9 | 23,5 | 21,5 | 29,3 | ||
| Буський | 48,1 | 46,3 | 32,7 | 23,1 | 15,4 | 23,2 | ||
| Городоцький | 49,3 | 44,3 | 38,1 | 24,6 | 11,2 | 19,7 | ||
| Дрогобицький | 45,5 | 44,3 | 37,5 | 26,8 | 8,0 | 17,5 | ||
| Жидачівський | 49,4 | 48,3 | 37,9 | 24,3 | 11,5 | 24,0 | ||
| Жовківський | 77,8 | 76,4 | 60,6 | 27,1 | 17,2 | 49,3 | ||
| Золочівський | 51,3 | 50,5 | 21,6 | 14,2 | 29,7 | 36,3 | ||
| Кам’янка-Бузький | 53,1 | 51,5 | 42,6 | 23,5 | 10,5 | 28,0 | ||
| Миколаївський | 36,2 | 35,1 | 24,8 | 24,6 | 11,4 | 10,5 | ||
| Мостиський | 47,4 | 47,4 | 40,5 | 24,2 | 6,9 | 23,2 | ||
| Перемишлянський | 39,7 | 44,8 | 36,0 | 23,0 | 3,7 | 21,8 | ||
| Пустомитівський | 54,8 | 53,2 | 40,1 | 29,7 | 14,7 | 23,5 | ||
| Радехівський | 54,1 | 52,6 | 40,1 | 23,6 | 14,0 | 29,0 | ||
| Самбірський | 66,2 | 63,9 | 55,9 | 25,9 | 10,3 | 38,0 | ||
| Сколівський | 26,1 | 25,3 | 26,0 | 23,4 | 0,1 | 1,9 | ||
| Сокальський | 94,2 | 91,5 | 57,3 | 26,0 | 36,9 | 65,5 | ||
| Старосамбірський | 45,8 | 44,3 | 42,5 | 26,1 | 3,3 | 18,2 | ||
| Стрийський | 43,0 | 41,6 | 29,4 | 26,0 | 13,6 | 15,6 | ||
| Турківський | 31,9 | 31,4 | 31,9 | 24,2 | 0,0 | 7,2 | ||
| Яворівський | 61,3 | 59,5 | 56,0 | 26,6 | 5,3 | 32,9 | ||
| В області | 1029,6 | 1005,0 | 784,4 | 490,4 | 245,2 | 514,6 | ||
Ефективний розвиток сільськогосподарських підприємств неможливий без відродження галузі тваринництва, насамперед скотарства. Це забезпечить стабільний, комплексний характер процесу виробництва. Необхідно не лише збудувати нові тваринницькі приміщення, але й заново сформувати систему кормовиробництва. Розрахунки, проведені з використанням методів економіко-математичного моделювання, показали, що з цією метою необхідно провести значні зміни у структурі посівних площ. Лише за таких умов при вдосконаленні системи годівлі тварин вдасться забезпечити високі показники їх продуктивності.
Процес трансформації структури сільськогосподарського виробництва повинен відбуватись у напрямі забезпечення зростання ролі фермерських господарств. Найближчими роками їх питома вага у виробництві валової продукції повинна зрости щонайменше удвічі. При цьому особливу увагу слід звернути на розвиток обслуговуючих кооперативів, адже невеликі за розмірами фермерські господарства не зможуть самостійно налагодити систему зберігання, переробки та збуту продукції, матеріально-технічного постачання.
У процесі дисертаційного дослідження зроблено спробу прогнозування подальшого розвитку сільськогосподарських підприємств Львівської області. Розрахунки показали, що в регіоні є можливості створити 2,6 тис. фермерських господарств із середньою площею землекористування у 80 га. Кожне сільське поселення області, на яке припадає в середньому 550 осіб, може мати 1-2 фермерські господарства. Правда, залишаються вкрай складні проблеми психологічного та фахового характеру, без вирішення яких не можна розраховувати на досягнення прогнозованих показників. Водночас, маємо підстави вважати, що сільський господар (фермер) може стати помітною й шанованою особою на селі, а фермерство як форма господарювання буде серед престижних. У перспективі розвиток фермерства зможе суттєво вплинути на зайнятість сільського населення, його доходи та рівень життя, а також на міграційні процеси.
ВИСНОВКИ
Дисертаційне дослідження створює підстави для таких висновків:
- У дисертаційній роботі сільськогосподарське підприємство розглядається як самостійний суб’єкт господарювання з правами юридичної особи і суспільним обов’язком досягнення визначених економічних (прибуток) і соціальних (визнання тощо) результатів, який реалізує власні інтереси шляхом організації своєї господарської діяльності. Розвиток сільськогосподарських підприємств – це процес якісно-кількісних трансформацій підприємств у визначеній економічній системі під впливом природних, науково-технічних, біологічних, соціальних, екологічних, правових та економічних чинників, який є результатом моделювання процесу управління з урахуванням загального стану економіки та ринкових сигналів.
- Основними виробниками продукції сільського господарства у Львівській області є особисті селянські господарства. Сільськогосподарські підприємства – господарські товариства, приватні та державні підприємства, виробничі кооперативи тощо – виробляли у 2009 р. менше ніж 28 відсотків валової продукції сільського господарства. Від особистих селянських господарств вони відрізняються розмірами та спрямованістю господарської діяльності на отримання прибутків. Свою виробничу структуру вони формують відповідно до попиту на вироблювану продукцію, наявності спеціалістів з організації вироб-ництва, необхідності ефективного використання матеріальних і фінансових ресурсів.
- Після майже повного руйнування в 90-х роках минулого століття сільськогосподарські підприємства Львівської області відіграють все більшу роль у забезпеченні населення регіону сільськогосподарською продукцією. Значна їх частина досягла стабільно високих показників економічної ефективності. Однак показники продуктивності праці, урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин залишаються значно гіршими, ніж у сусідніх європейських країнах, що робить вітчизняну продукцію неконкурентоспроможною. Інноваційно-інвестиційний тип розвитку поки що не став переважаючим у сільськогосподарських підприємствах регіону.
- Аналіз рівня та динаміки показників економічної ефективності виробництва засвідчує позитивний характер розвитку аграрного сектору економіки області попри недостатнє використання організаційного потенціалу підприємств. Чинні урядові заходи з державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників недостатньо сприяють підвищенню рівня їх конкурентоспроможності.
- У дисертаційній роботі на основі обсягу товарної сільськогосподарської продукції здійснено поділ 225 агропідприємств Львівської області, які ведуть бухгалтерський облік у повному обсязі, на великі, середні та малі. Виявлено значні відмінності в показниках ефективності їх функціонування. Визначено коло чинників, які впливають на ефективність виробництва у всьому масиву підприємств, а також окремо у групах великих, середніх та малих сільськогосподарських підприємств. Виявлено ступінь впливу окремих чинників. Встановлено рівень ефективності заходів з державної підтримки виробництва в різних за розмірами підприємствах. Зроблено висновок про необхідність перерозподілу коштів державного бюджету на користь середніх і малих підприємств, оскільки більшість великих підприємств була б високоефективною й без державної підтримки.
- Розвиток великих агрохолдингів у сільському господарстві створює добрі передумови для впровадження сучасних технологій виробництва продукції рослинництва і тваринництва, підвищення продуктивності та оплати праці, конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Однак він руйнує соціальну структуру села, відзначається нераціональним використанням земельних ресурсів, завдає значної шкоди навколишньому середовищу. Тому основною, найбільш перспективною організаційно-правовою формою сільськогосподарських підприємств у регіоні повинні стати відносно невеликі фермерські господарства, засновані, головним чином, на праці їх власників.
- У дисертаційній роботі проведено прогнозні розрахунки площ землекористування різних форм господарювання у сільському господарстві регіону. До 2020 року прогнозується збільшення площ сільськогосподарських угідь у користуванні сільськогосподарських підприємств з 245,2 до 514,6 тис. га, тобто у 2,1 раза. Натомість площі, використовувані господарствами населення, скоротяться з 784,4 до 490,4 тис. га. При цьому прогнозується виведення майже 30 тис. га із сільськогосподарського обороту.
- Ключовою галуззю сільського господарства, яка потребує прискореного розвитку у Львівській області, є тваринництво. Основою розвитку тваринництва, підвищення його продуктивності та здешевлення виробленої продукції є покращання кормової бази. Оптимізацію системи кормовиробництва на сучасному етапі розвитку тваринництва в сільськогосподарських підприємствах області здійснено за допомогою економіко-математичного моделювання. Розрахунки показали, що структура посівних площ потребує вдосконалення щодо інтенсивності використання кормової площі. Це забезпечить не лише стабілізацію поголів’я продуктивних тварин, а й дещо його збільшить. Продуктивність тварин зростатиме вищими темпами, ніж затрати на оптимізацію кормовиробництва. За таких умов підвищуватиметься ефективність цієї галузі сільськогосподарського виробництва, продуктивне тваринництво стане на шлях розширеного відтворення.
- Важливим чинником підвищення ефективності господарювання у фер-мерських господарствах є збільшення їх земельних розмірів. Це може бути вирішено шляхом оренди землі, виробничого та обслуговуючого кооперування. У Львівській області заслуговує на увагу створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів для зберігання, переробки та збуту сільськогосподарської продукції, постачання засобів виробництва промислового виготовлення, технічного обслуговування та спільного використання техніки, надання інформаційно-консультаційних послуг, будівництва тощо. На перешкоді їх розвитку стоять проблеми організаційного характеру та психологічної несумісності членів кооперативів. Для усунення перешкод потрібно переконати селян у доцільності створення таких виробничих структур, визначити оптимальні принципи їх функціонування, допомогти сформувати ефективне керівництво, залучивши для цього органи місцевої влади.
- Розвиток та підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств та всього аграрного сектору економіки регіону вимагає вдосконалення державного регулювання у поєднанні з ринковим саморегулюванням. Для вдосконалення механізму державного регулювання ринків сільськогосподарської продукції необхідно з використанням різноманітних важелів регулювати співвідношення попиту та пропозиції на цих ринках; вдосконалювати законодавство, яким регулюються економічні відносини в сільському господарстві і АПК; здійснювати заходи з підтримки доходів виробників та переробників сільськогосподарської продукції; значно розширити бюджетне фінансування цільових програм розвитку сільських територій і сільського господарства; активізувати зовнішньоекономічну діяльність сільськогосподарських під-приємств.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
У наукових фахових виданнях:
- Руліцька К. М. Активізація підприємницької діяльності у сільському господарстві / К. М. Руліцька // Вісник Львівського національного аграрного університету : економіка АПК. – 2009. – № 16 (2). – С. 129-133.
- Руліцька К. М. Кооперативний рух та підприємництво в аграрній сфері / К. М. Руліцька // Вісник Львівського національного аграрного університету : економіка АПК. – 2009. – № 17 (2). – С. 89-96.
- Руліцька К. М. Нормативно-організаційні засади функціонування під-приємницьких структур Львівської області / К. М. Руліцька // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки) / за ред. В. А. Рульєва. – Мелітополь : Люкс, 2010. – № 1(9). – С. 293-297.
- Руліцька К. М. Трансформація земельних відносин в організаційно-правових структурах Львівської області / К. М. Руліцька // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства : економічні науки. 2010. – Вип. 99. – С. 256-263.
- Руліцька К. М. Трансформаційні процеси в аграрній сфері Львівщини / К. М. Руліцька // Регіональна бізнес-економіка та управління. – 2011. – № 1 (29). – С. 99-103.
В інших виданнях:
- Музика К. М. До питання формування стратегії фірм на ринку / К. М. Музика // Перехідні економічні системи : зб. наук. пр. студентів, аспірантів і викладачів – К. : ІЗМН, 1999. – Вип. 2. – С. 26-31.
- Музика К. М. Ризик в ринковій економіці : класифікаційні ознаки / К. М. Музика // Перехідні економічні системи : зб. наук. пр. студентів, аспірантів і викладачів – Львів : Коопосвіта, 2000. – Випуск 3. – С. 114-116.
- Музика К. М. Модель підприємства та умови формування підприємницького середовища / К. М. Музика // Маркетинг і підприємництво в перехідній економіці : матеріали ІІ міжвуз. наук. конф. студентів і аспірантів (1-й і 2-й етапи), м. Харків, 25-27 жовт. 2001 р. м. Львів, 17-19 квіт. 2002 р. – К. : КНЕУ, 2002. – С. 141-143.
- Руліцька К. М. Подолання дестабілізації сільськогосподарського підприємництва шляхом реформування та інвестиційно-інноваційного розвитку / К. М. Руліцька // Перспективні напрями розвитку галузей АПК і підвищення ефективності наукового забезпечення агропромислового виробництва : мате-ріали І Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених, 23-24 вер. 2009 р. – Тернопіль : ТІ АПВ УААН, ФАЕМ ТНЕУ, 2009. – С. 274-246.
- Руліцька К. М. Структурні трансформації сільськогосподарських підприємств / К. М. Руліцька // Шляхи підвищення ефективності використання агроресурсного потенціалу : матеріали Міжнар. наук.-практ. форуму, 23-25 вер. 2009 р. : у 2 т. – Львів, 2009. – Т. 2. – С. 177-180.
- Руліцька К. М. Проблеми стійкого розвитку сільськогосподарських під-приємств різних організаційно-правових форм у Львівській області / К. М. Руліцька // Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, 24-26 бер. 2010 р. – Луганськ : СУНУ ім. В. Даля, 2010. – С. 847-850.
- Руліцька К. М. Трансформаційні процеси в умовах інтеграції в аграрних структурах Львівщини / К. М. Руліцька // Економіка і маркетинг в умовах всесвітньої інтеграції : проблеми, досвід, передова думка : матеріали Х Міжнар. наук.-практ. конф. студентів і молодих вчених, м. Донецьк, 25-26 бер. 2010 р. – Донецьк : ДРУК – ІНФО, 2010. – С. 96-99.
- Руліцька К. М. Підвищення ефективності господарювання в агросфері Львівської області / К. М. Руліцька // Перспективні напрями розвитку галузей АПК і підвищення наукового забезпечення агропромислового виробництва : матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених, 15-16 вер. 2010 р. – Тернопіль : ТІ АПВ НААНУ, 2010. – С. 327-330.
- Руліцька К. М. Розвиток малого підприємництва у Львівській області / К. М. Руліцька // Соціально-економічні аспекти розвитку України в умовах конкурентного середовища : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф., м. Первомайськ 8-9 квіт. 2010 р. / редкол. : О. І. Черевко [та ін.] ; Первомайський ф-т Харківського держ. ун-ту харч. та торг. – Х. : ХДУХТ, 2010. – С. 142-143.
- Руліцька К. М. Стан матеріально-технічної бази та аналіз земельних ресурсів в організаційно-правових структурах Львівської області / К. М. Руліцька // Вісник Степу : наук. зб. [за матеріалами VI Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів «Агропромислове виробництво України – стан та перспективи розвитку»]. – Кіровоград : КОД, 2010. – С. 263-266.
- Руліцька К. М. Розвиток сільськогосподарських підприємств Львівської області / К. М. Руліцька // Участь молоді в розвитку економіки та суспільства України : тези доп. ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів і молодих учених, Київ, 17-19 лют., 2011 р. : у 3 ч. – К. : НУХТ, 2011. – Ч. 2. – С. 41-42.
- Руліцька К. М. Шляхи підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств Львівської області / К. М. Руліцька // Актуальні питання економічних наук в сучасному суспільстві : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених : у 2 т. – Львів : Львів. екон. фундація, 2011. – Т. 2. – С. 37-39.
- Руліцька К. М. До питання про інноваційний розвиток аграрної економіки Львівської області / К. М. Руліцька // Інноваційний розвиток національної економіки : матеріали Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф., 7-8 квіт. 2011 р. – Тернопіль : Крок, 2011. – С. 312-314.