Вступ

Раціональне та збалансоване харчування — одна з найважливіших складових, що забезпечує розвиток дитини, формує її психічне та фізичне здоров’я [1]. Упродовж останніх десятиліть харчовий статус дитячого населення характеризується негативними змінами, що значною мірою обумовлені не лише соціально-економічними негараздами у суспільстві, а й суттєвим впливом техногенного забруднення навколишнього середовища [2]. Значне забруднення навколишнього середовища на фоні недостатнього та розбалансованого харчування сприяє поглибленню патології з аліментарним фактором ризику та розвитку екопатологічних станів [3]. Дані наукових досліджень, проведені в останні роки переконливо показують, що структура харчування дитячого населення України характеризується серйозними недоліками, а саме: зниженням рівня споживання м’яса та м’ясних продуктів, молока, риби, яєць, олії, свіжих овочів і фруктів, соків та збільшенням у раціонах вмісту круп, макаронних виробів та хліба [4].

Оцінка фактичного харчування школярів м. Києва показала, що структура їхніх продуктових наборів є нераціональною, майже всі продукти харчування були у кількостях нижче рекомендованих — дефіцит вмісту овочів, фруктів, соків, молока, риби і яєць складав 44,7-86,5%. Лише споживання борошна, круп, макаронних виробів, цукру і кондитерських виробів відповідало нормі або перевищувало її на 16,5-25,6%. [5]. Зниження енергетичної цінності раціонів харчування нижче фізіологічної норми на 15%, дефіцит білка на 29%, дефіцит білків тваринного походження до 40%, дефіцит жирів — до 14% виявлено і у школярів м. Запоріжжя. У продуктових наборах виявлено недостатню кількість м’яса і м’ясопродуктів, риби, фруктів і овочів, практично відсутні молоко і соки. Проте, вміст у раціонах круп, макаронних виробів і хліба перевищує рекомендовані величини [6]. Аналіз середньодобового набору продуктів молодших школярів м. Львова показав, що хліб пшеничний споживається в межах 87,5-95,2% від норми, одночасно спостерігається суттєвий дефіцит житнього хліба; встановлено, що діти переважно споживають крупи, макаронні вироби та картоплю. Частка спожитих дітьми свіжих овочів та фруктів є принципово нижчою від рекомендованих величин. Спостерігається збільшення споживання соків (у 1,7-2,5 рази), сметани та кисломолочних продуктів (у 1,3-1,5 рази), а також сиру твердого (у 1,2-1,4 рази). Частка спожитого м’яса та м’ясопродуктів становить 83-87,5% від норми. У раціонах обстежених школярів виявлено надзвичайно малу кількість споживання молока. Діти недоотримують його по 300-350 мл щоденно [4].

1. Основи харчового раціону дітей

Харчування — один з факторів, від яких залежить стан здоров’я і працездатність організму, оскільки воно виконує енергетичну, пластичну, біорегуляторну, резистентну функції. Правильне харчування сприяє нормальному фізичному і психічному розвитку організму, підвищуючи опір до різних інфекцій за рахунок формування імунітету. Разом з цим, цей аспект здорового способу життя не став предметом дослідження у педагогіці і є винятково сферою інтересів медицини, гігієни, дієтології.

Після першого року життя харчування залишається найбільш вагомим фактором, який впливає на ріст та розвиток дитини. Разом із збільшенням маси тіла продовжується диференціація нервової системи, травної, імунної системи, що вимагає адекватного забезпечення організму дитини поживними речовинами, вітамінами та мікроелементами. Особливу увагу слід звернути на лікувальне харчування хворих дітей, яке є невід’ємною частиною лікувального комплексу. Слід наголосити на медико-психологічних аспектах, які необхідно знати лікарю-психологу при роботі з дітьми та їх батьками при вирішенні питань харчування здорової та хворої дитини.

Численними дослідженнями [4, с. 126] доведено, що правильне харчування забезпечує нормальний ріст і розвиток організму, покращує його стійкість до шкідливого впливу зовнішнього середовища, розвиває функціональні можливості, сприяє підвищенню дієздатності і продовженню життя. Тому перехід на правильне, здорове, раціональне харчування є однією з головних умов збереження і зміцнення здоров’я.

Доведено, що недостатнє й незбалансоване харчування призводить до порушення здоров’я. У дитинстві ці порушення супроводжуються гальмуванням росту і розвитку дитини, частими простудними та інфекційними хворобами. Підлітки, в організмі яких є недостатня кількість вітамінів і біоелементів, важче долають «перехідний період», частіше хворіють, мають меншу стійкість до впливу шкідливих факторів (паління, алкоголь).

Питання про правильний раціон харчування дітей хвилює всіх батьків без виключення. І це цілком зрозуміло – адже саме від того, що і як їдять наші діти, залежить стан їхнього здоров’я та настрій.

Вигодовування дитини в віці від одного року до трьох є дуже складна та відповідальна задача. Це — перехідний вік, коли дитину після відлучення від груді привчають до більш різноманітної їжі. Введення в меню нових продуктів та блюд проводиться обережно та поступово, після попереднього вивчення його непереносимості та засвоєння дитиною. Для організації раціонального харчування дітей віком понад один рік треба врахувати фізіологічні особливості їхнього віку: розвиток жувального апарату, посилення ферментативної активності травних соків та ін.

Їжа дитини повинна бути різноманітною. Дітям в цьому віці необхідно 700 мл молока на день, а в віці від 2 до 3 років-500 мл. Але потрібно пам’ятати, що вживання молока поверх міри може викликати зниження апетиту та розвиток недокрів’я. Корисно давати дітям молочно-кислі продукти, а також консерви, що випускаються харчовою промисловістю для дитячого харчування. Дітям віком до 2 років потрібно включити одне яйце через день, а після 2 років — щодня, причому до 2 років їх давати вареними, а після 2 років у вигляді омлету. Необхідно також давати вершкове масло, свіжий творог, сири, м’ясо, рибу, свіжі овочі, ягоди, фрукти. Рибні, м’ясні консерви, гострі закуски, прянощі не рекомендується вживати в цьому віці.  В віці від одного до двох років кількість їжі на один раз повинна бути в межах від 300 до 400 г. Наприклад, перше блюдо 100-120., друге — м’ясо або риба 40-60 г, гарніру 75-80 г. Фрукти, ягоди, соки, компот, кисіль — 75-100 г. Склад їжі щоденно необхідно міняти. Для дітей в віці від року до трьох найбільш придатним є слідуючий розподіл добового калоражу: сніданок — 25%, обід -35-40%, підвечірок — 10-15%, вечеря — 25%. В якісному відношенні дитині в віці від одного до 3 років потрібно 4 г. білків на 1 кг ваги-75% тваринного походження та 25% рослинного; жиру 4г на кг ваги — 10-15% рослинного походження, 90% — тваринного походження; вуглеводів в порівнянні з білками повинно бути в 4 рази більше-15-16 г на 1 кг ваги. Кількість калорій в добовому раціоні дітей в віці від 1 року до 3 років повинно складати 95-100 на 1 кг ваги.

У дітей старше першого року кількість кілокалорій на 1 кг ваги можна схематично вирахувати по слідуючій формулі: кількість кілокалорій зменшується кожні слідуючі 3 роки на 10. В середньому потреба дітей в віці 3 років складає 100 ккал/рік ваги, в віці 6 років-90, в віці 9 років-80, в віці 12 років-70, в віці 15 років — 60. Не слід допускати надлишкового застосування одних речовин за рахунок зменшення інших. Нестача застосування жиру призводить до пониження ваги дитини, схильності до інфекційних захворювань. Нестача білків може відобразитись на рості дитини. Щоб їжа добре засвоювалась дитячим організмом, необхідно суворо дотримуватись правильного режиму харчування. Після року діти знаходяться на 5-разовому вигодовуванні с поступовим переводом на 4-разове. Перерва між годуваннями складає 4 години. В перервах між годуваннями не слід давати ніяких страв. Солодощі необхідно давати лише під час їди.

З першого року життя необхідно привчати до гігієнічних навичок та до певного порядку.

Раціональне харчування сприяє правильному фізичному та психічному розвитку дітей та підвищенню опору їх організму до різних захворювань. Якісний склад їжі в цьому віці повинен вміщувати : з 3 до 5 років на 1 кг ваги 3,5-4 г білка, а в віці від 5 до 7 років-3-3,5 г., добова потреба в білку дітей 3-5 років -60 г, в віці 5-7 років — 66-68 г. Для дітей 3-7 років найкращим співвідношенням між білками, жирами, вуглеводами вважається 1:1:4. Повноцінно жир засвоюється , коли він з вуглеводами їжі знаходиться в співвідношенні 1:4. Діти в віці 3-5 років повинні отримувати на 1 кг ваги 4 г жиру, 5-7 років-3 г. Добова потреба в жирі дітей від 3-5 років складає 60 г, 5-7 років — 68-70. Загальна кількість жирів складає не менш 25% добового раціону. Вуглеводи є основним джерелом енергії. Вони можуть відкладатися у вигляді запасів, які використовуються по мірі необхідності. Діти в віці 3-5 років повинні отримувати за добу 10-12 г вуглеводів на 1 кг ваги, 5-7 років-15,5 г. Добова потреба в вуглеводах дітей 3-5 років складає 260 та 5-7 років 280 г. Вуглеводи складають 55-65% всього добового раціону. Співвідношення між б:ж:у в дошкільному віці 1:1:4. Калорійна потреба дітей в віці 3-5 років коливається від 85-110 кал. на 1 кг ваги; а 5-7 років 80-95 кал. Добова потреба в калоріях дітей в віці 3-5 років складає 1840; 5-7 років — 2060 калорій. Діти в віці 5-7 років повинні отримувати 4 годування на добу. Для дітей в віці 3-5 років добовий об’єм їжі повинен складати 1400-1500 г/мл, а для дітей 5-7 років 1600-1800 г/мл. На кожне годування діти в віці 3-5 років повинні отримувати по 350- 400 г/мл, а діти 5-7 років по 400-450 г/мл.

2. Раціональне та збалансоване харчування дітей

У кожному віці діти мають різні потреби, тому при складанні раціону вкрай важливо враховувати, для якої вікової категорії він призначений.

У різних друкованих виданнях багато публікацій раціонів харчування, але в більшості випадків інформація викладена мовою, зрозумілою тільки лікарям – дієтологів.

Повноцінне харчування визначається не тільки енергетичною цінністю їжі, збалансованістю за білками, жирами і вуглеводами, а й забезпеченістю мікронутрієнтами. Недостатність мікронутрієнтів небезпечна тим, що тривалий час не проявляється клінічно, але тривалий дефіцит їх веде до розвитку тяжких захворювань. Встановлено, що характерною рисою харчування школярів міста Запоріжжя є низьке забезпечення вітамінами і мінералами. Зокрема, вміст кальцію у добовому раціоні складає 40%, фосфору 54%, магнію 58% від рекомендованих величин [6].

За даними наукової літератури у середньодобових раціонах дітей восьми областей України (Київська, Вінницька, Львівська, Чернігівська, Харківська, Дніпропетровська, Черкаська, Херсонська) відмічено низький вміст білку, а саме тваринного походження, вміст жирів коливається від 80,5% до 109,0%. Встановлено низький вміст вітаміну А, вітаміни групи В та РР. Поряд з цим у раціонах дітей зазначених областей вміст вітаміну С перевищував фізіологічну норму потреб іноді в 3 рази [8]. Порушення харчування школярів виявлені і у Московському регіоні та Алтайському краї (Росія). Встановлено зниження енергетичної цінності раціонів, низьку забезпеченість тваринними білками -70-84% від фізіологічної потреби, а також порушення співвідношення між білками, жирами і вуглеводами. У харчуванні дітей виявлено недостатній вміст вітаміну А та кальцію.

Відомо, що поєднання гіповітамінозу вітаміну А з дефіцитом тваринного білка та мінералу кальцію може негативно позначитись на показниках фізичного розвитку, захворюваності дітей і, врешті-решт, заважає формуванню здорового покоління нації [9]. Доведено також, що недостатнє надходження в організм вітамінів та мікроелементів підвищує токсичність важких металів, а перевищення допустимого добового надходження та концентрації токсичних речовин в організмі, в свою чергу, знижує вміст вітамінів та мікроелементів в організмі. Недостатнє надходження вітамінів і мікроелементів та надмірне надходження ксенобіотиків можуть виступати синергістами негативного впливу на фізичний та інтелектуальний розвиток дітей, а вивчення особливостей і виявлення основних порушень у харчовому раціоні школярів є своєчасним і актуальним завданням профілактичної медицини.

Найголовніше завдання батьків – скласти такий раціон харчування, щоб дитина отримувала всі необхідні поживні речовини, так необхідні для нього в цей період. Основна складність полягає в тому, що дітей шкільного віку не так просто примусити їсти те, що дійсно корисно, а не просто смачно.

Враховуючи те, що час як мінімум одного прийому їжі дитина проводить поза домом. Дуже важливо звернути увагу, чи організовано в навчальному закладі гаряче харчування дітей. Батькам необхідно також ознайомиться з пропонованим меню.

У меню мають бути відсутні такі страви, як макарони з м’ясним фаршем, холодні супи, яєчня, кисломолочні продукти з додаванням фарбників і ароматизаторів.

Також зверніть увагу на асортимент продуктів харчування, що продаються в шкільному буфеті. Не рекомендується  до продажу в точках громадського харчування будь-яких освітніх установ випічку з кремом, всілякі чіпси, попкорн, карамель, газовані напої (виняток становить мінеральна вода), консерви та сирокопчені м’ясні вироби, жувальні гумки і карамель, різні соуси.

У тому випадку, якщо в навчальному закладі мають місце порушення перерахованих вище правил, батьки мають звернутися до споживнагляду.

Дитина повинна вживати їжу виключно за попередньо складеним графіком. Це дозволить уникнути таких ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту, як коліти та гастрити. Лікарі – дієтологи рекомендують приблизно наступний режим харчування дітей шкільного віку.

1. Сніданок повинен бути в 7.30 – 8.30.
2. Обід приблизно о 12.30 – 13. 30.
3. Полудень – о 15.30 – 16.30.
4. Вечеря – о 18.00 – 18.30.

Перед сном припустимо випити біля склянки молока або ж кефіру, для дітей 7 – 10 років необхідний другий сніданок, приблизно через 2 години після основного.

Складаючи правильний раціон харчування, необхідно враховувати ряд особливостей дитячого організму та його потреб.

Перше, що необхідно враховувати, це потреба дитини в калоріях. Дітям 7 – 11 років в день необхідно приблизно 2300 ккал, 11 – 14 років – 2500 ккал. Потреба підлітків 14 – 18 років зростає до 3000 ккал. У тому випадку, якщо дитина відвідує спортивні секції, необхідно збільшити калорійність їжі приблизно на 300 ккал.

Найбільш корисним для зростаючого організму молочний і рибний білок, які найбільш повноцінно засвоюються у дитини. На другому по живильній цінності місці знаходиться тваринний білок. Ну а третій щабель лідерства займає білок рослинного походження.

Проте батьки повинні знати про те, що тваринний білок дає дуже значне навантаження на всі органи травлення. Саме тому не можна зловживати ним. Не варто давати більше 150 грам м’яса на день дітям молодше 14 років, і більше 300 грам підліткам від 14 до 18 років.

У раціоні школяра обов’язково повинні бути присутні такі продукти, як молоко, сир, яйця, сир, риба та м’ясо. Для харчування дитини краще вибирати нежирні сорти м’яса яловичини, свинини, птиці. Не рекомендується давати дитині баранину.

Проте жири обов’язково повинні бути присутніми в раціоні будь-якої дитини. Найбільш корисні жири містяться в рослинному і вершковому маслі, молочних вершках і сметані.

Для того щоб не зменшувався енергетичний запас організму, в їжі дитини має бути достатня кількість вуглеводів. Найбільш корисні складні вуглеводи, які містяться в таких продуктах, як хліб, різні крупи, сухофрукти та мед. Оптимальна кількість вуглеводів на добу – приблизно 300 – 400 грам.

Також необхідно включити в меню школяра продукти, багаті різними вітамінами.

Вітаміном А багаті зелена цибуля, червоний перець, щавель, свіжа морква, плоди обліпихи і шипшини.

Справжньою джерелу вітаміну С є такі продукти, як свіжий кріп і петрушка, червона і чорна смородина, а також лимони та апельсини. Однак не варто зловживати цитрусовими, щоб уникнути прояву алергічних реакцій.

Включивши в меню перепелині яйця, гречану крупу і печінку, ви забезпечите організм дитини не тільки вітаміном Е, а й необхідною кількістю заліза, що допоможе запобігти розвитку анемії.

При приготуванні їжі пам’ятайте про те, що не всі блюда, які готуються для дорослої людини, будуть безпечними для дитини. Всі сирі продукти, особливо м’ясо, повинні підлягати ретельній тепловій обробці. Неприпустимо вживання в їжу погано прожареного м’яса, суші та інших подібних продуктів. Не купуйте для харчування дитини молочні та кисломолочні продукти з рук, в поза встановленими місцях торгівлі. Не дозволяйте дітям вживати в їжу сирі яйця.

Намагайтеся максимально обмежити вживання в їжу продуктів з різними консервантами, смаковими стабілізаторами і барвниками. В якості альтернативи газованим напоям запропонуйте дитині свіжовичавлений сік, а картоплю фрі замініть на звичайний смажену картоплю.

Зрозуміло, неможливо повністю виключити вживання дитиною не рекомендованих продуктів, але їх кількість необхідно звести до можливого мінімуму.

3. Аналіз харчових раціонів дітей в дошкільних закладах

Зараз у дошкільних закладах України при складанні раціонів харчування увага надається перш за все задоволенню потреб організму в основних поживних речовинах і енергії (калорійності) і лише потім задоволенню фізіологічних норм споживання вітамінів і мінеральних речовин. Причинами такої ситуації є недостатнє фінансування дошкільних закладів (особливо в регіонах) з боку держави; здешевлення вартості денного продуктового набору за рахунок сировини, що містить незначну кількість біологічно активних речовин; обмежене використання технологій страв, які містять дефіцитні есенційні речовини залежно від сезону тощо.

За узагальненими середніми результатами дослідження протягом двох тижнів установлено (табл. 1), що в раціонах дітей віком 3—4-х років загальна кількість вуглеводів наближається до нормованої добової потреби; кількість білків зменшено на 16.6, а тваринного походження — на 34.5 %. Загальна кількість ліпідів перевищує нормативну на 15.3, а рослинного походження менша на 18.1 %. Крохмалю, клітковини, пектинових речовин зменшено відповідно на 6.9, 37.5 і 62 %. У результаті зазначених відхилень зниження енергетичної цінності раціону відбулося на 25.2 %.

Відповідно в раціонах дітей віком 5—6-ти років зменшення основних нутрієнтів більш значні, оскільки добові норми для них вищі. Внаслідок цього енергетична цінність знижена на 39 %.

Оскільки харчування дитини в садочку повинно забезпечувати 75—80 % добової потреби в основних харчових речовинах і енергії, для дітей 3—4-х років раціони відповідають фізіологічним нормам за показниками білкової, ліпідної, вуглеводної забезпеченості та енергетичної цінності, а для дітей 5—6-ти років — ні. Це можна пояснити тим, що при складанні раціонів харчування не врахована різниця між фізіологічними потребами для дітей цих двох вікових груп.

Аналіз мінерального складу досліджуваних раціонів виявив збільшення вмісту кальцію, магнію, фосфору та заліза. Співвідношення кальцію до магнію за нормами має становити 1.0 : 0.5, а кальцію до фосфору — 1.0 : 1.5, тоді як у досліджуваних раціонах — 1 : 0.25 і 1 : 1.2 відповідно, що не забезпечує повної асиміляції кальцію харчових продуктів. Кількість заліза збільшено на 27 %, яке надходить переважно з продуктами рослинного походження, що не гарантує його високого засвоєння.

Установлено, що досліджувані раціони не забезпечують добової потреби в мікроелементах: вміст йоду в 30 разів, селену в 6.7, цинку в 2.4 раза нижче встановлених норм для дитини дошкільного віку. Недостатність вмісту та надходження цих мікронутрієнтів із їжею можуть бути причиною високої захворюваності, відставання у фізичному, інтелектуальному та психічному розвитку дитини.

Складаючи раціони для дітей дошкільного віку, необхідно особливу увагу приділяти вмісту в них вітамінів відповідно до сезону. Весною організм дитини слабшає, виснажений зимовою негодою, зменшенням споживання свіжих фруктів і овочів, респіраторними захворюваннями. Саме тому в цей період необхідно поповнювати раціони продуктами, що містять значну кількість вітамінів Вь В6, В12, біотину [8]. У досліджуваних раціонах не дотримано добової норми забезпечення організму дитини в тіаміні та піридоксині, їхнє споживання з продуктами харчування зменшено на 50 і 36.4 % відповідно.

Наприкінці весни (у травні) зростає руйнівна дія ультрафіолетових променів, збільшуються фізичні навантаження, що призводить до підвищення травматизму, виснаження організму дитини. Відповідно зростає його потреба у вітамінах антиоксидантної групи А, С, Е та групи В, РР. У досліджуваних раціонах зменшено кількість каротиноїдів, ергокальциферолу, фолієвої кислоти, нікотинової кислоти відповідно на 74, 83, 35 і 62 %. Збільшено кількість токоферолу й аскорбінової кислоти відповідно на 14.6 і 20.0 %.

Незбалансоване за основними утрієнтами харчування (навіть при достатній кількості окремих вітамінів у раціонах) може призвести до проявів вітамінної недостатності. Наприклад, якщо тривалий час раціон збіднілий на білки та мінеральні речовини, може виникнути недостатність вітамінів С, А, В2, РР, фолацину, що зумовлено порушенням надходження та обміну вітамінів в організмі [9].

У результаті аналізу отриманих даних можна зробити висновок, що досліджувані раціони харчування дітей дошкільного віку не відповідають фізіологічним нормам за показниками білкової, ліпідної та вуглеводної збалансованості, енергетичної цінності, особливо для дітей віком 5—6 років. Досліджувані раціони є полідефіцитними за рахунок вираженого дефіциту мінеральних речовин (цинку, селену, йоду) та вітамінів А, Д і групи В, а тому потребують суттєвого коригування відповідно до сучасних потреб дитячого організму. Для оптимізації структури раціонів харчування дітей дошкільного віку поряд з такими традиційними заходами, як забезпечення всіма харчовими продуктами в достатній кількості й відповідної якості, пропонується розробка та впровадження в практику їдалень новітніх технологій функціональних продуктів харчування, що містять дефіцитні для цього віку есенційні речовини.

4. Основні принципи харчування дітей

Харчування дітей має ряд відмінностей від харчування дорослих.  У період дитинства, особливо у дітей раннього віку, потреба  в харчових речовинах і енергії щодо вище, ніж у дорослих.  Це пояснюється переважанням асиміляції над дессіміляціей,  пов’язаним з бурхливими темпами росту і розвитку дитини.

Наукове обґрунтування норм потреби дітей різних вікових  груп в харчових речовинах і обґрунтування наборів продуктів,  необхідних для покриття цих потреб, проведене на основі  закономірностей розвитку дитячого організму. Величини фізіологічних  потреб дітей різних вікових груп у харчових речовинах  встановлені з урахуванням функціональних та анатомо-морфологічних  особливостей, властивих кожній віковій групі. Рекомендовані  норми потреби дітей у харчових речовинах розроблені таким  чином, щоб по можливості уникнути як недостатності харчування  дітей, так і введення в їх організм надлишкової кількості харчових речовин. Відхилення від цих принципів негативно позначається  на розвитку дітей. Ряд патологічних станів пов’язують з неправильним  харчуванням дітей в ранньому віці. До них відносяться: порушення  формування зубів, карієс, ризик виникнення діабету, гипертензійного синдрому, ниркової патології, алергічних захворювань, ожиріння.

Біологічна цінність білків визначається амінокислотним  складом і здатністю цих білків до гідролізу під впливом  ферментів травного тракту. Для дітей незамінними є  наступні 9 амінокислот:

— триптофан

— Лізин

— Метіонін

— Треонін

— Гістидин

— Фенілаланін

— Валін

— Лейцин

— Ізолейцин

А для дітей перших місяців життя ще

— Цистеїн

40% потреби в амінокислотах повинні покриватися за рахунок незамінних  амінокислот. Особливе значення для дитячого організму має співвідношення  деяких амінокислот. У період росту найбільш сприятливим є  співвідношення: триптофан: лізин: (метіонін + цистеїн) = 1: 3: 3  Діти потребують більше, ніж дорослі, в білку тваринного  походження. Від 100% в грудному віці до 75-55% у наступні  періоди. Потреба в харчовому білку на 1 кг. ваги тіла з віком  поступово знижується від 3-3,5 р. в ранньому дитячому віці до  1-2 р. в підлітковому. Як недостатня, так і надмірне споживання  білка в харчуванні дітей несприятливо позначається на їх рості та  психомоторному розвитку.

Важливі компонентом їжі в дитячому віці є жири.  У кількісному співвідношенні потреба в жирі відповідає  потреби у білку. Потреба в поліненасичених жирних кислотах  (ПНЖК) визначається за вмістом у харчовому раціоні лінолевої кислоти:  від 3-6% в період новонародженості та грудному віці до 2-3% від  загальної калорійності раціону в дошкільному і шкільному віці. Для  забезпечення потреби в ПНЖК разом з жирами тваринного походження  слід у повсякденному харчуванні дитини використовувати рослинні  жири, багаті поліненасиченими жирними кислотами.

Рекомендації кількості вуглеводів в раціоні дитини нерозривно  пов’язаний з дослідженнями енергетичного обміну. Прийнято вважати  що в раціоні дітей старше року найбільш фізіологічно співвідношення  білків, жирів, вуглеводів 1:1:4. раціоні дітей шкільного віку  кількість вуглеводів при посиленій м’язовій навантаженні може кілька  збільшуватися, і співвідношення білків, жирів, вуглеводів складе 1:1:4,5.

Зростання дітей супроводжується процесами інтенсивного формування  скелета, м’язової, кровотворної та інших систем організму. Ці  процеси повинні забезпечуватися необхідною кількістю мінеральних  речовин та їх оптимальним співвідношенням. Це в першу чергу солі  кальцію, фосфору, магнію, заліза, калію, натрію і ряду мікроелементів,  включаючи солі міді та цинку.

Істотний вплив на реактивність та метаболічні процеси  зростаючого організму надає забезпеченість вітамінами. Напруженість  метаболічних процесів у дитячому віці визначає підвищену  потреба організму в більшості вітамінів. Дуже важливо забезпечити  дітей достатньою кількістю овочів, фруктів, ягід, які є  джерелом вітамінів і мінеральних солей.

У міру зростання дитини кількість необхідних продуктів  змінюється. Загальний обсяг молока знижується від 650 р. в 2-х річному  віком до 550-500 р. до 7 років. Кількість м’яса, риби, круп,  овочів, сиру поступово збільшується, наближаючись до норми для  дорослих.

У міру збільшення кількості зубів, обсягу секретируємої   слини, підвищення активності ферментів шлунково-кишкового тракту  розширюється асортимент продуктів і страв, ускладнюється їх куліарно- технологічна обробка. В віці від 1 до 1,5 років від протертою  їжі можна переходити до дрібно посіченою, до 3 років — до їжі  у вигляді дрібних шматочків, а потім — у вигляді порціонних шматків.  Для дітей у віці старше 1,5 років кулінарна парова обробка  їжі може комбінуватися з легкої піджаркою. Для дітей старше  3 років піджарка їжі використовується ширше.

Регулярне дотримання правильного режиму харчування дітей  сприяє виробленню умовних рефлексів на своєчасне відділення  травних соків, кращому засвоєнню харчових речовин, періодичності  евакуації їжі. У віці від 1 року до 1,5 років дітей з 5 разового  харчування переводять на 4-х разове, але обсяг їжі залишається тим самим.

Для дітей у віці від 1,5 років до 3-х років обсяг добового раціону  становить 1300-1400 мл., від 3 до 6 років — до 1800 мл., в шкільному  віці від 2000 мл. до 2800 мл. Перший сніданок становить 20-25%  добової калорійності, обід 30-35%, полуденок — 15%, вечеря 20-25%. Раціональне харчування дітей, починаючи з раннього віку,  є важливим чинником у справі охорони здоров’я підростаючого  покоління.

При призначенні дієт, проведенні етапності та встановленні  термінів лікувального харчування дітей, приймається до уваги більш швидке  перебіг у них репаративних процесів, ніж у дорослих, і негативне  вплив на організм, що росте обмеження в їжі, особливо тривалого.  Цим пояснюється відсутність повної тотожності в найменуванні  основних дієт і тривалості їх призначення при подібних захворюваннях  у дітей і у дорослих.

Висновки

Повноцінне харчування дітей — проблема, яка завжди є актуальною. На жаль недостатньо наукових робіт присвячено вивченню фактичного харчування дітей дошкільного віку в сучасних умовах життя. Адже в дітей такого віку формуються й закріплюються харчові звички й переваги, відбувається подальший розвиток кістково-м’язової системи, розвиток і диференсація центральної нервової системи. При порушенні принципів раціонального харчування в цьому віці може виникати схильність до серцево-судинних і аліментарно-залежних захворювань, здатних суттєвим чином знизити показники здоров’я та якості життя дорослої людини. На сьогодні існують переконливі докази впливу харчування в дитинстві на здоров’я людини в майбутньому.

Харчування переважної більшості дітей є нераціональним і незбалансованим, що створює умови для формування певних патологічних станів.

Корекції потребує структура раціонів харчування за рахунок збільшення у добових раціонах свіжих овочів і фруктів, а також продуктів тваринного походження, передусім молока, молочних продуктів, риби і м’яса. Вирішення даної проблеми потребує проведення серед батьків та педагогів санітарно-просвітньої роботи з основ раціонального харчування дітей.

Список використаної літератури

1. Полька Н.С. Гігієнічна оцінка організації харчування загальноосвітніх закладів у сучасних умовах /Н.С. Полька, М.П. Гуліч, В.М. Махнюк //Довкілля і здоров’я. -2006. -№3. -С.62-66.
2. Вміст важких металів у волоссі дитячого населення інтенсивної промислової території як індикатор внутрішнього забруднення організму /Е.М. Білецька, В.І. Главацька, Т.Д. Землякова [та ін.] //Гігієнічна наука та практика на рубежі століть. Матеріали XIV з’їзду гігієністів України 19-21 травня 2004 року (Дніпропетровськ). -С. 196-198.
3. Федоренко В.І. Вплив навколишнього середовища і харчування на здоров’я дітей /В.І. Федоренко, Л.М. Кіцула, Н.М. Скалецька //Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України (другі Марзєєвські читання): Тез. доп. наук.-практ. конф. -К., -2006. -С. 153-155.
4. Федоренко В. І. Гігієнічна оцінка середньодобового набору продуктів молодших школярів //Гігієна населених місць. -Вип.49. -Київ, -2007. -С.353-357.
5. Кульчицька В.П. Харчовий статус дітей дошкільного та шкільного віку ті гігієнічні заходи по його поліпшенню /В.П. Кульчицька, А.А. Григоренко, І.В. Семерунь [та ін.] //Гігієнічна наука та практика на рубежі століть. Матеріали XIV з’їзду гігієністів України 19-21 травня 2004 року (Дніпропетровськ). -С. 366-368.
6. Костенко О.М. Гигиеническая оценка состояния фактического питания учащихся школы №92 Хортицкого района г. Запорожья /О.М. Костенко, А.М. Моргун, Т.М. Дьякова //Гігієнічна наука та практика на рубежі століть. Матеріали XIV з’їзду гігієністів України 19-21 травня 2004 року (Дніпропетровськ). -С. 419-422.
7. Корзун В. Н. Гігієнічна оцінка стану харчування дітей в дошкільних дитячих закладах м. Києва /В.Н. Корзун, А.П. Матвієнко, Т.В. Коваленко [та ін.] //Гігієна населених місць. -Вип.48. -Т.ІІ. -2006. -С. 355-362.
8. Гулич М. П. Гигиеническая оценка состояния питания школьников сельской местности /М.П. Гулич, О.Д. Ольшевская, О.В. Ященко [и др.] //Гігієна населених місць. -Вип.48. -Київ, -2006. -С.335-334.

9. Онопрієнко О. М. Порушення стану фактичного харчування дітей України, шляхи вирушення проблеми /О.М. Онопрієнко, О.Д. Ольшевська, О.О. Ятченко [та ін.] //Гігієнічна наука та практика на рубежі століть. Матеріали XIV з’їзду гігієністів України 19-21 травня 2004 року (Дніпропетровськ). -С. 412-414.
10. Федоренко В.І., Кіцула Л.М. Проблема гіповітамінозів в умовах забруднення довкілля //Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України (перші Марзєєвські читання): Тез. доп. наук.-практ. конф. -К., -2005. -С. 174-175.
11. Скалный А.В. Биоэлементы в медицине /А.В. Скалный, И. А. Рудаков. -М.: Издательский дом «ОНИКС 21 век» 6 Мир, -2004. -272 с.
12. Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії /наказ МОЗ України №272 від 18.11.1999 р., -Київ, -1999. -15 с.