Методи менеджменту — способи здійснення управлінської діяльності, застосовувані для постановки й досягнення цілей організації.

Зміст методу менеджменту в остаточному підсумку зводиться до відповідей на питання: як, яким способом можна досягти мети керування? яким образом здійснювати управлінську діяльність?

Методи менеджменту тісно пов’язані із принципами менеджменту. Принципи — основного початку методів менеджменту. Методи менеджменту виступають як способи реалізації принципів. Принципи не вибирають, їм випливають. Методи носять більше альтернативний характер, можливий їхній вибір, заміна одного іншим. Без знання системи методів менеджменту (тільки на основі принципів) важко домогтися реалізації цілей і функцій менеджменту. Крім того, знання методів менеджменту дозволяє розібратися у величезній кількості конкретних правил, прийомів і приватних способів керування.

У практиці керування, як правило, одночасно застосовують різні методи і їхні сполучення. Можна виділити наступні методи керування:

Загальнонаукові методи (системний підхід, комплексний підхід, моделювання, експериментування, конкретно-історичний підхід, методи соціологічних досліджень).

Конкретні методи, здійснювані по трьох основних напрямках:

• методи керування функціональними підсистемами організації (маркетинг, інновації, виробництво, фінанси, персонал і т.п. );
• методи виконання функцій керування (прогнозування й планування, організація, координація й регулювання, активізація й стимулювання й контроль);
• методи прийняття управлінських рішень (постановки проблем, рішення проблем, вибору рішень і організації виконання ухвалених рішень).

Спрямованість методів керування завжди та сама — вони спрямовані на людей, що здійснюють різні види діяльності.

Варто виходити з того, що в конкретному методі керування певним чином сполучаються (взаємодіють) і зміст, і спрямованість, і організаційна форма. У зв’язку із цим можна виділити наступні методи керування: організаційно-адміністративні, економічні й соціально-психологічні.

Організаційно-адміністративні методи засновані на прямих директивних вказівках. Вони впливають на керований об’єкт через накази, розпорядження, оперативні вказівки, що віддаються письмово або усно, контроль за їхнім виконанням і т.д. Вони покликані забезпечити організаційну чіткість і дисципліну праці. Ці методи регламентуються правовими актами трудового й господарського законодавства. Організаційно-адміністративні методи відрізняє від інших чітка адресність директив, обов’язковість виконання розпоряджень і вказівок, невиконання яких розглядається як пряме порушення виконавчої дисципліни й спричиняє певні стягнення.

Економічні методи являють собою сукупність економічних важелів, за допомогою яких досягається ефект, що задовольняє вимоги колективу в цілому й особистості зокрема . Їм приділяється центральне місце. Поставлена мета тут досягається впливом на економічні інтереси керованого об’єкта.

Конкретний набір і зміст важелів економічного впливу визначається специфікою керованої системи. Відповідно до цього в управлінській практиці економічні методи керівництва найчастіше виступають у наступних формах: планування, аналіз, госпрозрахунок, ціноутворення, фінансування.

Соціально-психологічні методи являють собою сукупність специфічних методів впливу на особистісні відносини й зв’язки, що виникають у трудових колективах, а також на соціальні процеси. Вони засновані на використанні моральних стимулів до праці, впливають на особистість за допомогою психологічних прийомів. Це досягається за допомогою такого впливу, як економічне змагання, критика й самокритика, переконання, авторитет, особистий приклад, різного роду ритуали й обряди.