Вступ.

Розділ 1. Історія становлення інституту Представництва Президента України в Криму.

1.1. Історія Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.

1.2. Функції Представництва Президента України в Республіці Крим.

1.3. Діяльність Представництва Президента України в Республіці Крим на межі ХХ-ХХІ ст.

Розділ 2. Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, його статус і організація роботи.

Розділ 3.Статус та організація роботи Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.

Висновки.

Список використаних джерел.

Вступ

Актуальність теми. Проявом координаційного методу у діяльності глави держави є й функціонування Постійного Представництва Президента в Автономній Республіці Крим, Постійних Представників Президента у Верховній Раді України, Конституційному Суді України, Кабінеті Міністрів України, а також діяльність Управління з питань забезпечення зв’язків з Верховною Радою України, Конституційним Судом України та Кабінетом Міністрів України Адміністрації Президента України.

Наявність Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим обумовлена особливим статусом адміністративно-територіальної автономії у складі унітарної держави, необхідністю особливо зваженої політики у сферах, що зачіпають інтереси населення Криму, потребою у поєднанні загальнодержавних і місцевих інтересів при виробленні та здійсненні внутрішньої політики.

При здійсненні своїх повноважень у сфері державної регіональної і муніципальної політики глава держави спирається на три види структур, які розрізняються змістом завдань щодо забезпечення його діяльності та політико-правовою природою: на Адміністрацію Президента України , яка складається з професійних державних службовців високого рангу і є апаратом, що розробляє та втілює стратегію й тактику організаційного, правового, консультативного, інформаційного та аналітичного забезпечення діяльності Президента у даній галузі політики; на допоміжні органи при Президентові України, що формуються з державних службовців – вузьких фахівців у галузі місцевого самоврядування і допомагають йому здійснювати державну регіональну і муніципальну політику; на консультативно-дорадчі органи при Президентові України, що утворюються переважно з державних службовців вищих рангів, а також — політичних і громадських діячів, вчених, фахівців, які сприяють главі держави у розв’язанні найбільш складних проблем здійснення державної регіональної і муніципальної політики.

У плані організаційно-правового забезпечення здійснення Президентом державної регіональної і муніципальної політики Адміністрація Президента України:

· аналізує процеси, що відбуваються в системі місцевого самоврядування та готує пропозиції главі держави за результатами аналізу;

· здійснює організаційне забезпечення діяльності Постійних представників Президента в органах державної влади, консультативно-дорадчих органів при Президентові, зайнятих у сфері державної регіональної і муніципальної політики;

· забезпечує підготовку проектів указів і розпоряджень Президента України, а також проектів законів України, що вносяться Президентом України з питань державної регіональної і муніципальної політики в порядку законодавчої ініціативи;

· проводить експертизу законів України, які передаються Верховною Радою України на підпис та оприлюднення Президентові України, а також підготовку за його дорученням пропозицій до Верховної Ради України для повторного розгляду законів, проектів подань та звернень до Конституційного Суду України;

· за дорученням Президента України організує контроль за виконанням законів України, указів і розпоряджень Президента України з питань державної муніципальної політики органами виконавчої влади, їх посадовими особами;

· забезпечує здійснення зв’язків Президента України з органами місцевого самоврядування тощо.

Розділ 1. Історія становлення інституту Представництва Президента України в Криму

1.1. Історія Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим

Історія Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим починається з 1992 р. Саме тоді у статті 18 Закону України "Про Представника Президента України" вперше зазначається "У Республіці Крим Президент України має своє Представництво. Статус Представництва Президента України визначається окремим законом".

Цей закон закріплював статус представників Президента України в регіонах України як голів місцевих державних адміністрацій відповідно в областях, районах, містах Києві, Севастополі та їхніх районах, тобто ці посадові особи очолювали регіональні органи державної виконавчої влади.

Згідно із законодавством і Представництво Президента України належало до органів виконавчої влади, що й було закріплено у Законі України "Про Представництво Президента України в Республіці Крим" від 17 грудня 1992 р. [3]

Цей закон визначав Представництво Президента України в Республіці Крим як орган державної виконавчої влади України, що здійснює повноваження, передбачені Конституцією України, Законом "Про Представництво Президента України в Республіці Крим", іншими законодавчими актами України в Республіці Крим. Представництво створювалося Президентом України на термін його повноважень. Проте з моменту, коли вперше було визначено правовий статус Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, пройшло чимало часу, поки воно стало справді працюючим органом. І ось у 1994 р. Указом Президента України "Про Представництво Президента України в Республіці Крим" від 31 березня 1994 р. було створено діюче Представництво Президента України в Республіці Крим [3].

Першим постійним представником Президента України в Республіці Крим було призначено В.М. Горбатова, який обіймав цю посаду до 30 січня 1996 р.

У зазначений період діяльність представника зосереджувалася переважно на контролюючих функціях, зокрема на дотриманні Конституції і законів України, аналітичній роботі з проблем півострова, кадровому і матеріальному зміцненні Представництва. Були підготовлені 23 подання на постанови Верховної Ради Криму, які суперечили чинному законодавству України, направлені листи та звернення до голів районних державних адміністрацій щодо виконання Закону України "Про плату за землю", виплати заборгованості по заробітній платі працівникам бюджетної сфери, дотримання житлового й адміністративного законодавства України тощо [9, c. 248-249].

31 січня 1996 р. Указом Президента України "Питання Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим" повноваження Представництва Президента України в Республіці Крим були продовжені. Цей же Указ затвердив "Положення про Представництво Президента України в Республіці Крим" і на посаду постійного представника Президента України в Республіці Крим був призначений Д.П. Степанюк.

Положення про Представництво Президента України в Республіці Крим розроблялося відповідно до Конституційного договору між Верховною Радою України і Президентом України на основі засад організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на термін до прийняття Конституції України і було чинним до 28 червня 1996 р. У вищезгаданім Конституційнім договорі Президент України виступав як глава держави і глава виконавчої влади, тому і в Положенні про Представництво Президента України в Республіці Крим зазначалося, що Представництво є органом державної влади України і входить до системи органів державної влади. Воно підпорядковувалося Президентові України, а з питань, що належать до повноважень Кабінету Міністрів України, — Кабінетові Міністрів України.

Таким чином, на засадах, викладених у Законі України "Про Представництво Президента України в Республіці Крим" та у відповідному Положенні, ґрунтувалася діяльність Представництва, яке виконувало більше політичні, ніж виконавчі функції, впроваджуючи політику глави держави в Криму.

З прийняттям у червні 1996 р. Конституції України значно змінився конституційний статус Президента України, а отже, органів, що створювалися Президентом України для забезпечення його повноважень як глави держави та гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Так, відповідно до пункту 28 статті 106 Конституції України, Президент України створює для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби. Стаття 139 Конституції України закріпила, що в Автономній Республіці Крим діє Представництво Президента України, статус якого визначається Законом України.

Згідно з цими конституційними положеннями змінився і статус Представництва Президента України в Республіці Крим — постійно діючого консультативно-допоміжного органу, правове положення якого було визначено у Законі України "Про Представництво Президента України в Республіці Крим", ухваленому 2 березня 2000 р. Стаття 1 згаданого Закону України передбачає, що Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим є державним органом, утвореним відповідно до Конституції України для підтримки виконання в Автономній Республіці Крим повноважень, покладених на Президента України. На цей час Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим здійснює свої функції у межах завдань, що їх визначено в Законі України: вивчає стан виконання в Автономній Республіці Крим Конституції і законодавства України; сприяє додержанню конституційних прав і свобод людини і громадянина та досягнення міжнаціональної згоди, соціально-економічної і політичної стабільності в Автономній Республіці Крим; аналізує практику діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, релігійних організацій в Автономній Республіці Крим, сприяє їх взаємодії з органами державної влади України. Крім цього, узагальнює дані про громадську думку щодо економічної та соціальної ситуації в Автономній Республіці Крим, інформує Президента України з цих питань тощо [8, c. 79-80].

1.2. Функції Представництва Президента України в Республіці Крим

Важливою функцією Представництва є допомога Президентові України у вирішенні кадрових питань в Автономній Республіці Крим. Для виконання покладених на Представництво обов'язків Законом визначені відповідні механізми та права кожного працівника Представництва. Як було вже зазначено, апаратом Представництва керує постійний представник Президента України. Після Д.П. Степанюка цю посаду обіймав В.О. Кисельов.

У червні 1999 р. постійним представником Президента України в Автономній Республіці Крим призначено А.В. Корнійчука. Зупинимося докладніше на роботі Представництва у 2000 р. Пріоритетними напрямами діяльності Представництва були участь у підготовці та проведенні всекримського референдуму з народної ініціативи, робота з реалізації аграрної реформи та у сфері міжнаціональних відносин і гуманітарної політики, інформаційно-аналітична і правова діяльність, також робота із зверненнями громадян. Під час підготовки та проведення всекримського референдуму з народної ініціативи у квітні 2000 р. Представництво підготувало методичні поради щодо забезпечення прав громадян на участь в референдумі та роз'яснення питань, внесених у бюлетень для голосування, розробило макети листівок та звернень, що спонукали виборців до активнішої участі в референдумі.

Однією з особливостей проведення референдуму було те, що тільки дев'ять із тридцяти політичних партій Криму підтримали проведення референдуму і публічно заявили про свою позицію з цього приводу. Отже, основним фактором впливу на громадську свідомість став адміністративний чинник. Найефективнішими заходами були засідання прес-клубів, круглих столів, виступи у друкованих та електронних засобах інформації. Співробітники Представництва підготували дев'ять матеріалів роз'яснювально-агітаційного характеру, які були опубліковані в усіх 25 регіональних газетах Криму. Ця цілеспрямована організаційна і пропагандистська робота допомагала підвищити активність виборців під час голосування і закономірно вплинула на результати референдуму.

Важливим напрямом діяльності Представництва стала робота з реалізації аграрної реформи. Верховна Рада і Рада міністрів Автономної Республіки Крим внаслідок протистояння не мали належного впливу на реалізацію земельної реформи.

Крім того, робота Міністерства агропромислового комплексу в цьому контексті була паралізована через арешт керівника цього відомства; тому весь тягар роботи з організації виконання указів Президента України "Про додаткові заходи щодо задоволення потреб громадян у земельних ділянках" від 28 червня 1999 р. і "Про невідкладні заходи щодо реформування аграрного сектора економіки" від 3 грудня 1999 р. ліг на плечі Представництва Президента України в АРК [16, c. 133-134].

За ініціативою постійного представника в січні-березні 2000 р. в усіх райдержадміністраціях провели наради з питань аграрної реформи. Працювала "гаряча телефонна лінія", якою скористалися 250 громадян. У червні 2000 р. відбулася чергова нарада з питань аграрної реформи та забезпечення репатріантів земельними ділянками.

У рамках реалізації програми "Земля" Представництво постійно стежило за процесом виконання указів Президента України стосовно пайового розподілу земель, додаткових заходів щодо задоволення потреб населення в земельних ділянках та гарантування соціального захисту селян-пенсіонерів, власників земельних паїв. Хід виконання цих указів контролювався в межах кожного господарства. За фактами порушень чинного земельного законодавства Представництво регулярно направляло листи до прокуратури та голів райдержадміністрацій для вживання відповідних заходів.

Уся ця діяльність значною мірою сприяла тому, що 220 колективних сільськогосподарських підприємств було реформовано в 393 підприємства нового типу, зрештою в 2000 р. значно поліпшилися показники аграрного сектора, виросли обсяги виробництва зерна, винограду, фруктів, овочів. Господарства Криму отримали прибуток понад 70 млн грн [17, c. 2-5].

Іншим важливим напрямом діяльності Представництва є інформаційно-аналітична робота, пов'язана із проведенням всеукраїнського референдуму, висвітленням ходу кампанії з отримання громадянства депортованими громадянами, соціально-економічним розвитком та гармонізацією національних відносин. За результатами цієї діяльності регулярно готувалися інформаційні зведення, щотижневі календарі подій, аналітичні матеріали, теле- та радіопередачі, виступи у друкованих засобах інформації. Причому на радіо була створена щотижнева програма, у якій брали участь співробітники Представництва. Серія програм була присвячена питанням дотримання Закону України "Про захист прав споживачів" [12, c. 53].

1.3. Діяльність Представництва Президента України в Республіці Крим на межі ХХ-ХХІ ст.

За 2000 р. Представництво підготувало і надіслало до Адміністрації Президента України 327 інформаційних зведень, підготувало 40 аналітичних матеріалів із загальнополітичної та соціально-економічної ситуації, проблем і конфліктів в автономії. Окремим напрямом діяльності Представництва є сфера міжнаціональних відносин і гуманітарної політики. Найбільше уваги тут приділяли наданню практичної допомоги депортованим та їхнім нащадкам у питаннях громадянства. Ця робота будувалася на тісній взаємодії з республіканською паспортною службою, лігою кримськотатарських юристів "Ініціум" і фондом "Сприяння". Крім громадянства, розглядалися й обговорювалися інші соціально-економічні й гуманітарні питання, пов'язані з облаштуванням депортованих громадян, приймалися відповідні рішення, спрямовані на розв'язання проблем.

Співробітники Представництва взяли активну участь в організації заходів у зв'язку з Днем депортації. Щоб уникнути екстремістських проявів, проводилися консультації із членами Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України щодо попередження акцій протесту та інших незапланованих заходів.

На жаль, більшість нагальних проблем депортованих громадян досі залишаються нерозв'язаними. На наш погляд, однією з причин цього є відсутність наукової концепції ставлення держави до проблеми інтеґрації депортованих народів. Сьогодні існує певна невизначеність щодо понять "депортований народ", "корінний народ" і "національні меншини". Закон України "Про національні меншини в Україні" [19, ст. 529], прийнятий Верховною Радою в 1992 р., не відповідає вимогам сьогодення, немає реальних механізмів його реалізації. До сьогодні Верховна Рада України не ухвалила Постанову "Про концепцію етнополітики України", проект якої майже чотири роки розглядається комітетами та комісіями законодавчого органу.

Важливе місце в розбудові кримської автономії посідає правова робота Представництва та контроль за виконанням указів Президента України. Пріоритет тут мають експертиза правових актів, що приймалися Верховною Радою і Радою міністрів АРК з особливо важливих питань на предмет їх відповідності чинному законодавству України, та аналізі рішень Президії Верховної Ради АРК, прийнятих із перевищенням повноважень цього органу.

За 22 нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів АРК, ухвалених усупереч чинному законодавству України, Представництво надіслало подання і листи з рекомендаціями привести їх у відповідність до норм законодавства України. Крім цього, систематично вивчалися проекти нормативно-правових актів Верховної Ради АРК, які виносилися на чергову сесію.

За результатами вивчення підготовлено дев'ять попередніх правових оцінок проектів, що розглядалися на пленарних засіданнях. Проаналізовані та внесені пропозиції до проектів Положення про Раду представників кримськотатарського народу при Президентові України для підготовки відповідного указу Президента України, проводилися консультації та зустрічі з лідерами кримських татар із цього та інших питань.

Здійснювався правовий моніторинг акцій, мітингів, інших виступів та закликів громадських організацій, громадян та масових рухів, що відбувалися у Криму. В цій роботі Представництво взаємодіяло з правоохоронними органами, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, Верховною Радою АРК [17, c. 85-86].

Розділ 2. Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, його статус і організація роботи

Інститут глави держави, зокрема Президента України, є порівняно новим явищем у політичному житті України, оскільки був заснований законом лише у 1991 році.

Президент України безпосередньо обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років. Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг 35 років, має право голосу, проживає в Україні протягом 10 останніх років перед днем виборів та володіє державною мовою. Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд. Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об’єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною діяльністю. Новообраний Президент складає присягу. Після її складання Президент вступає на цей високий пост.

На час виконання повноважень Президент України користується правом недоторканності. Звання Президента України зберігається за ним довічно, якщо тільки він не був усунутий з поста в порядку імпічменту.

Як глава держави Президент України забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави. Він звертається з посланнями до народу та зі щорічними й позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України.

Окрім повноважень глави держави, Президент виконує велике коло функцій, які подібні до функцій парламенту. Загалом він реалізує представницьку, нормотворчу, установчу та контрольну функції.

Однією з основних функцій Президента є представницька: він представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України, приймає рішення про визнання іноземних держав, призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах та при міжнародних організаціях, приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав.

Для Автономної Республіки Крим характерні такі державні ознаки:

1) Крим є адміністративною автономією зі статусом Автономної Республіки Крим;

2) Автономна Республіка Крим має свою Конституцію, остання редакція якої прийнята 21 жовтня 1998 р. і затверджена законом Верховної Ради України 23 грудня 1998 р.;

3) в Автономній Республіці Крим діє система державних органів на чолі з Верховною Радою АРК і Радою Міністрів АРК;

4) з огляду на конституційний статус АРК її повноваження значно розширені у вирішенні питань господарського, соціального і культурного розвитку території;

5) найвищі органи Автономної Республіки Крим у межах своїх повноважень можуть видавати нормативно-правові акти, які становлять регіональну систему актів АРК.

Поряд з ознаками, що характеризують Автономну Республіку Крим як територіальну автономію, вона має деякі особливості в здійсненні своїх повноважень, а саме:

1) межі повноважень Автономної Республіки Крим визначаються Конституцією України;

2) її Конституцію затверджує Верховна Рада України;

3) нормативно-правові акти найвищих органів державної влади Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції та законам України і приймаються відповідно до Конституції України й актів її найвищих органів державної влади та на їх виконання;

4) повноваження та порядок формування і діяльності найвищих органів державної влади Автономної Республіки Крим визначаються Конституцією і законами України, а також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, віднесених до її компетенції;

5) суди Автономної Республіки Крим належать до єдиної системи судів України;

6) Конституція України визначає питання, нормативно-правове регулювання яких має право здійснювати Автономна Республіка Крим;

7) Конституція України визначає питання, які належать до відання Автономної Республіки Крим;

8) в Автономній Республіці Крим діє Представництво Президента України, яке виконує спостережні функції [13, c. 214-215].

Згідно зі ст.139 Конституції України, в Автономній Республіці Крим діє Представництво Президента України, статус якого визначається відповідним законом. Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим є державним органом, утвореним відповідно до Конституції України з метою сприяння виконанню в Автономній Республіці Крим повноважень, покладених на главу держави. Представництво утворюється Президентом України і безпосередньо йому підпорядковується.

Правовою основою діяльності Представництва є Конституція України, закони України, укази і розпорядження Президента України, акти Кабінету Міністрів України. Діяльність Представництва ґрунтується на принципах верховенства права, законності, гласності, поєднання загальнодержавних і місцевих інтересів. Представництво є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, рахунки в установах банків України.

Основними функціямиПредставництва є аналітично-інформаційна, представницька, виконавча, правоохоронна та номінаційна.

В межах виконання аналітично-інформаційної функції Представництво аналізує нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо їх відповідності Конституції та законам України і в разі потреби вносить пропозиції про зміни, скасування або при зупинення їх дії; вивчає стан виконання в Автономній Республіці Крим Конституції й законів України, указів і розпоряджень Президента України, актів Кабінету Міністрів України; готує і подає на розгляд Президентові України аналітичні матеріали з питань розвитку соціально-економічних та політичних процесів в Автономній Республіці Крим; аналізує практику діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, релігійних організацій в АРК, сприяє їх взаємодії з органами державної влади України, а також узагальнює відомості про громадську думку щодо економічної та соціальної ситуації в Автономній Республіці Крим, інформує Президента України з цих питань.

Крім того, на Представництво покладена виконавча функція, адже воно вживає заходів для забезпечення належного виконання актів законодавства України Верховною Радою Автономної Республіки Крим і Радою міністрів Автономної Республіки Крим, районними державними адміністраціями і органами місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим, виконує доручення Президента України.

Правоохоронна функція Представництва полягає у сприянні додержанню конституційних прав і свобод людини і громадянина та досягненню міжнаціональної злагоди, соціально-економічної і політичної стабільності в Автономній Республіці Крим. Нарешті, здійснюючи номінаційну функцію, Представництво сприяє Президентові України у вирішенні кадрових питань в Автономній Республіці Крим [16, c. 137-138].

Закон України «Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим» [3]від 2 березня 2000 р. закріплює широкий комплекс прав Представництва:

– порушувати у Верховній Раді Автономної Республіки Крим і Раді міністрів Автономної Республіки Крим, районних державних адміністраціях і органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях в Автономній Республіці Крим питання про вжиття відповідних заходів щодо додержання Конституції і законів України, виконання указів і розпоряджень Президента України;

– одержувати від центральних органів виконавчої влади України, а також Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, районних державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим, підприємств, установ, організацій безкоштовно необхідну інформацію, копії документів та матеріалів, необхідних для виконання покладених на Представництво завдань; нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та їх органів подаються до Представництва одразу після їх прийняття;

– користуватися інформаційними банками даних Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим та районних державних адміністрацій в Автономній Республіці Крим;

– використовувати державні, в тому числі урядові, системи зв’язку;

– організовувати і проводити наради та консультації за участю представників Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, правоохоронних і контрольно-ревізійних органів, районних державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян в Автономній Республіці Крим з метою підготовки для внесення Президентові України пропозицій щодо вирішення актуальних соціально-економічних та інших проблем в Автономній Республіці Крим;

– залучати до вивчення питань та підготовки документів, пов’язаних з виконанням своїх повноважень, наукові установи, вчених, фахівців підприємств, установ, організацій, навчальних закладів (за погодженням з їх керівниками).

Представництво є єдиноначальним державним органом загальної компетенції. Його очолює Постійний Представник Президента України, який призначається на посаду і звільняється з посади главою Української держави. Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим за своїм статусом прирівнюється до керівника центрального органу державної виконавчої влади. Він здійснює загальне керівництво діяльністю Представництва, несе персональну відповідальність за виконання покладених на Представництво завдань і здійснення ним своїх функцій, репрезентує Представництво у відносинах з іншими органами, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями та громадянами [11, c. 37-38].

Постійний Представник виконує доручення Президента України, спрямовані на забезпечення виконання конституційних повноважень глави держави, бере участь з правом дорадчого голосу у засіданнях Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Він має право входити з поданням у Верховну Раду АРК, Раду міністрів АРК, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим у разі прийняття ними нормативно-правових актів, що суперечать Конституції й законодавству України, порушують права і свободи громадян, з вимогою про усунення цих порушень. Про внесення відповідного подання Представник зобов’язаний повідомити главу держави. Таке подання підлягає обов’язковому розгляду у позачерговому порядку. У разі неналежного реагування на подання Постійного Представника щодо незаконності прийнятих нормативно-правових актів Постійний Представник вносить пропозиції про скасування чи зупинення дії таких актів безпосередньо Президентові України.

В разі порушень Конституції та законів України, указів і розпоряджень Президента України, актів Кабінету Міністрів України Представник уповноважений вимагати пояснень від посадових осіб Верховної Ради АРК і Ради міністрів АРК, керівників районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності в Автономній Республіці Крим. У випадку встановлення посадових осіб, які вчинили правопорушення, він має право порушувати питання у встановленому законодавством порядку про притягнення цих осіб до відповідальності.

Представник наділений широкими установчо-номінаційними повноваженнями. Зокрема, відповідно до структури і кошторису витрат на утримання Представництва, він затверджує положення про його структурні підрозділи та штатний розпис, призначає на посади та звільняє з посад працівників Представництва, визначає їх посадові обов’язки. Він же утворює тимчасові комісії, групи, експертні ради для ефективного виконання завдань, покладених на Представництво.

Представник зобов’язаний регулярно звітувати перед Президентом України про виконання своїх обов’язків, постійно інформувати його з питань, що мають загальнодержавне значення. Законами, указами і розпорядженнями Президента України на Представника можуть бути покладені інші повноваження.

Постійний Представник має заступника, яких призначає на посаду та звільняє з посади Президент за його поданням. Посадові обов’язки заступника визначаються Постійним Представником.

Актами Постійного Представника є розпорядження, обов’язкові для виконання працівниками Представництва, які він видає у межах своїх повноважень. Якщо розпорядження суперечать законодавству України, вони можуть бути скасовані главою держави або в судовому порядку [9, c. 336-337].

Відповідно до законодавства України держава створює безпечні умови життя Постійного Представника. Протиправні дії щодо нього, які перешкоджають виконанню ним службових повноважень, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законодавством.

Правоохоронний орган в разі прийняття ним рішення про притягнення Постійного Представника до адміністративної відповідальності, що накладається у судовому порядку, або про порушення кримінальної справи проти нього невідкладно інформує Президента України про таке рішення.

Матеріально-технічне забезпечення діяльності Представництва здійснюється Адміністрацією Президента України за рахунок Державного бюджету України, а кошторис видатків на його утримання затверджується Державним управлінням справами. Посадові особи Представництва є державними службовцями. Умови їх матеріального та соціально-побутового забезпечення визначаються Законом України «Про державну службу».

Структура і штатний розпис Представництва встановлені Указом Президента «Питання Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим» від 22.07.2000 р. № 911/2000 (із змінами, внесеними Указом Президента № 1336/2000 від 14.12.2000 р.). Гранична чисельність працівників Представництва закріплена у кількості 28 штатних одиниць. Крім Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, його першого заступника і заступника, основними структурними елементами Представництва є: Служба Постійного Представника Президента України в АРК, Відділ правового забезпечення, Відділ соціальної та економічної політики, Відділ міжнаціональних відносин та гуманітарної політики, Відділ організаційної роботи, Головний бухгалтер, Відділ господарського забезпечення.

Основною правовою формою діяльності Представництва є правозастосовча. Крім неї використовуються установча та інтерпретаційна форми діяльності. Серед організаційних форм діяльності слід відзначити персональну роботу Постійного Представника Президента (робота з документами, участь у роботі уряду Автономної Республіки Крим тощо) та посадових осіб апарату Представництва, проведення нарад, консультацій, «круглих столів», інших заходів за участю представників органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, об’єднань громадян і релігійних конфесій, науковців.

Діяльність Представництва ґрунтується на таких демократичних засадах, як верховного права, законності, гласності, поєднання загальнодержавних і місцевих інтересів.

Представництво створюється Президентом України і безпосередньо йому підпорядковується. Представництво очолює Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим. У своїй діяльності Представництво керується Конституцією України, Законом «Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим», іншими законами України, указами і розпорядженнями Президента України та актами Кабінету Міністрів України [8, c. 82-84].

Відповідно до Конституції України Представництво сприяє додержанню конституційних прав і свобод людини і громадянина та досягненню міжнаціональної злагоди, соціально-економічної і політичної стабільності в Автономній Республіці Крим. Це повноваження є досить важливим, враховуючи комплекс проблем, які мають місце в автономії, насамперед з забезпеченням прав депортованого у свій час кримсько-татарського народу. Представництво готує і подає на розгляд Президентові України аналітичні матеріали з питань розвитку соціально-економічних та політичних процесів в Автономній Республіці Крим, сприяє їх взаємодії з органами державної влади України, а також узагальнює відомості про громадську думку щодо економічної та соціальної ситуації в Автономній Республіці Крим, інформує Президента України з цих питань. Таким чином, Представництво виконує аналітичну й інформаційну функції, які мають суттєве значення для результативного виконання Президентом України своїх повноважень у цій сфері суспільних відносин.

Для реалізації своїх повноважень Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим має право порушувати у Верховній Раді Автономної Республіки Крим і Раді міністрів Автономної Республіки Крим, районних державних адміністраціях і органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях в Автономній Республіці Крим питання про вжиття відповідних заходів щодо додержання Конституції і законів України, виконання указів і розпоряджень Президента України. Воно має право одержувати від центральних органів виконавчої влади України, а також Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, районних державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим, підприємств, установ, організацій безкоштовно необхідну інформацію, копії документів та матеріалів, необхідних для виконання покладених на Представництво завдань; нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та їх органів подаються до Представництва одразу після їх прийняття. Діяльність Представництва повинна бути інформаційно забезпеченою. Тому Представництво має право користуватися інформаційними банками даних Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим та районних державних адміністрацій в Автономній Республіці Крим.

Очолює Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим Представник Президента України, якій призначається на посаду та звільняється з посади главою Української держави. Постійний Представник Президента виконує доручення Президента України, спрямовані на забезпечення виконання повноважень Президента України як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Він бере участь з правом дорадчого голосу в засіданнях Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Представник Президента входить з поданням до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим у разі прийняття ними нормативно-правових актів, що суперечать Конституції і законам України, указам і розпорядженням Президента України, постановам і розпорядженням Кабінету Міністрів України, іншим актам законодавства України, порушують права і свободи громадян, з вимогою про усунення цих порушень, про що інформує Президента України. Таке подання підлягає обов'язковому розгляду у позачерговому порядку; у разі неналежного реагування на подання Постійного Представника щодо незаконності прийнятих нормативно-правових актів Постійний Представник вносить пропозиції про скасування або зупинення дії таких актів безпосередньо Президентові України. Він має право вимагати в разі порушень Конституції та законів України, указів і розпоряджень Президента України, актів Кабінету Міністрів України пояснень від посадових осіб Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, керівників районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності в Автономній Республіці Крим.

Представник порушує питання у встановленому законодавством порядку про притягнення до відповідальності посадових осіб, які вчинили порушення. Все це має суттєве значення для забезпечення законності на території автономії, виконання Президентом України своїх повноважень як гаранта Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Важливо й те, що Постійний Представник у межах своїх повноважень видає розпорядження, які є обов'язковими для виконання працівниками Представництва. Розпорядження Постійного Представника, що суперечать законодавству України, можуть бути скасовані Президентом України або в судовому порядку [7, c. 119-120].

Розділ 3. Статус та організація роботи Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим

Представництво Президента України в є органом державної влади України із здійснення повноважень, передбачених Конституцією і законами України, іншими законодавчими актами України. Воно створюється Президентом України з метою сприяння виконанню в АРК повноважень, покладених на Президента України на строк його повноважень.

Сучасний статус Автономної Республіки Крим визначений, насамперед, Конституцією України, згідно з якою вона є невід‘ємною складовою частиною України. Конституція Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 1998 р. відповідно до норм міжнародного права, світової практики розв’язує проблему взаємовідносин між суверенною державною і автономною республікою. Вона містить модель існування і функціонування адміністративно-територіальної автономії у складі унітарної держави.

Важливою особливістю соціально-політичного розвитку Автономної Республіки Крим є те, що, окрім наданих повноважень, вона має свої органи державної влади й місцевого самоврядування. Зокрема, Верховна Рада Автономної Республіки Крим є представницьким органом. Органом виконавчої влади на півострові є Рада міністрів, яка формується і є відповідальною перед Верховною Радою автономії. Важливу роль в соціально-політичному житті автономії відіграє Представництво Президента України в Криму, статус і діяльність якого регулюються законодавством України та положенням “Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим”.

Таким чином підсумовуючи, зазначимо, що незважаючи на існуючі проблеми, Кримська автономія у складі незалежної України пройшла складний шлях становлення, від відтвореної у лютому 1991 р. Кримської АРСР до Автономної Республіки Крим, яка у жовтні 1998 р. ухвалила свою Конституцію. Тобто автономія відбулася.

Безумовно, що сьогодні вона повинна розвиватися і удосконалюватися. Перш за все необхідно розширювати компетенцію автономії і економічній і соціальній сферах. Потребують урегулювання на законодавчому рівні проблеми правового режиму власності автономії (особливо це стосується Південного берегу Криму), бюджетних відносин між державним центром і автономією.

Неповністю вирішенні і складні проблеми облаштування депортованого населення і перш за все кримсько-татарського. На наш погляд необхідно законодавчо визначити місце в політичній системі автономії менжлісу і курултаю – органів національного самоврядування кримськотатарського населення. Вони діють, це реалії і мають досить великий авторитет серед кримських татар. За цих умов закон і порядок стануть основними регуляторами стабільності і безконфліктного розвитку на півострові.

Відповідно до Конституції України Представництво Президента виконує такі функції:

• вивчає стан виконання в АРК Конституції і законів України, указів і розпоряджень Президента України, актів Кабінету Міністрів України та вживає заходів щодо їх належного виконання;

• сприяє додержанню конституційних прав і свобод людини і громадянина;

• аналізує нормативно-правові акти Верховної ради і Ради Міністрів АРК щодо їх відповідності Конституції та законам України і,вносить пропозиції щодо внесення змін;

• готує і подає на розгляд Президентові України аналітичні матеріали з питань соціально-економічного та політичного розвитку в АРК;

• сприяє Президентові України у вирішенні правових питань в АРК;

• аналізує практику діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, інших організацій в АРК і інформує Президента України з цих питань [12, .c96-98].

Представництво Президента очолює Постійний представник Президента України (далі — Постійний представник), який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України. В АРК він має заступника, який призначається і звільняється з посади Президентом України.

Постійний Представник і його заступник не можуть бути народними депутатами, обіймати керівні посади в інших державних, господарських органах та організаціях, органах об'єднань громадян, займатися підприємницькою (комерційною) діяльністю. На час перебування на цих посадах вони зупиняють своє членство в політичних партіях. У своїй діяльності ці посадові особи керуються Конституцією і законами України, указами і розпорядженнями Президента України.

На виконання названих завдань Постійний представник:

• виконує доручення Президента України;

• бере участь з правом дорадчого голосу у засіданнях Верховної ради та Ради Міністрів АРК;

• входить з поданням до Верховної ради АРК, Ради Міністрів АРК, місцевих адміністрацій та органів місцевого самоврядування у разі прийняття ними нормативно-правових актів, які суперечать Конституції та законам України, актам Президента і Кабінету Міністрів України з вимогою про усунення цих порушень та вносить пропозиції про скасування чи зупинку дії таких актів безпосередньо Президентові України;

• вимагає пояснень від посадових осіб різних органів і організацій АРК незалежно від форми власності в разі порушення ними законодавства України;

• порушує питання про притягнення до відповідальності посадових осіб, що вчинили правопорушення у порядку, встановленому законодавством;

• затверджує положення про структурні підрозділи та штатний розпис Представництва;

• призначає на посади та звільняє з посад працівників Представництва, визначає їх посадові обов'язки;

• звітує перед Президентом України про виконання своїх обов'язків;

• утворює тимчасові комісії, групи, експертні ради для ефективного виконання завдань, покладених на Представництво;

• здійснює інші повноваження, передбачені законодавством України.

Постійний Представник у межах своїх повноважень та відповідно до законодавства України видає розпорядження. Розпорядження Постійного представника, які суперечать актам законодавства, скасовуються Президентом України або у судовому порядку.

Представництво Президента утримується за рахунок Державного бюджету України. Матеріально-технічне забезпечення Представництва здійснює Адміністрація Президента України.

Представництво Президента є юридичною особою, має гербову печатку за зразком, затвердженим Президентом України, рахунки в установах банків України.

Постійний представник не може бути притягнутий до кримінальної або адміністративної відповідальності, що накладається у судовому порядку, без згоди на те Президента України. Вчинення протиправних дій щодо Постійного представника з метою перешкоджання виконанню ним службових обов'язків тягне за собою юридичну відповідальність, передбачену законодавством України.

Таким чином, Постійний представник Президента України здійснює передбачені законодавством України повноваження в АРК, представляє інтереси Президента України у представницьких і виконавчих органах АРК на засадах і у порядку, передбаченому законодавством України [15, c. 149-151].

Як загальний висновок слід константувати, що в АРК існує своя система представницьких і виконавчих органів, які в межах Конституції і законів України, Конституції АРК та нормативно-правових актів ВР і РМ АРК здійснюють державні і самоврядні повноваження на визначеній території. Вдосконалення нормативно-правової бази сприятиме підвищенню ефективності організації і діяльності розглянутої системи республіканських органів.

Особлива роль та відповідальність при цьому лежить на найближчому оточенні Президента – керівництві президентської адміністрації, помічниках, радниках, Постійних представниках Президента в органах державної влади, які інформують та допомагають главі держави у прийнятті рішень. Від їх політичної, правової і муніципальної культури багато в чому залежить здійснення Президентом державної регіональної і муніципальної політики. Отже, особистісний фактор тут має особливе значення і тому глава держави приділяє важливу увагу питанню підбору кадрів на ключові посади в Адміністрації Президента України. Не дивно, що з ініціативи глави держави запроваджується конкурсна система підбору кадрів, в т. ч. й до Адміністрації Президента України.

У процесі організаційно-правового забезпечення діяльності Президента у сфері державної муніципальної політики відносини між главою держави та працівниками Адміністрації Президента України – це відносини не тільки ієрархічні, але й певною мірою морально-етичні, політичні. Зрозуміло, що в Адміністрації Президента не може працювати людина, яка не погоджується з політичною діяльністю глави держави. Тобто політична лояльність є однією з неформальних умов роботи державних службовців в апараті президентської адміністрації.

Відносини Президента та представників його Адміністрації можуть також торкатись й питань відповідальності. В науці з даного питання існує дві основні теорії: ієрархічної та роздільної відповідальності [14, c. 96].

Висновки

За роки розбудови автономії в Криму Представництво Президента України в Криму відіграло дуже важливу роль. Перш за все воно забезпечило стабільність суспільства й автономії, позитивно впливає на нормалізацію відносин між представницькою і виконавчою владою на півострові, на розв'язання економічних, політичних та соціальних програм.

В Автономній Республіці Крим існує своя система представницьких і виконавчих органів, які у межах Конституції і законів України, Конституції АРК та нормативно-правових актів ВР і РМ АРК здійснюють державні і самоврядні повноваження на певній території. Вдосконалення нормативно-правової бази сприятиме підвищенню ефективності організації і діяльності розглянутої системи республіканських органів.

Органи місцевого самоврядування представляють інтереси самоврядних територіальних громад у межах чинного законодавства України. Самоврядування в Україні на певній території поєднується з діяльністю державних органів на місцях. Діяльність органів місцевого самоврядування та місцевих державних органів регулюється законом. Вдосконалення законів сприятиме поліпшенню організації роботи місцевих державних та самоврядних структур.

Відповідно до Конституції України Представництво:

а) вивчає стан виконання в Автономній Республіці Крим Конституції і законів України, указів і розпоряджень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, вживає заходів до забезпечення належного виконання актів законодавства України Верховною Радою Автономної Республіки Крим і Радою міністрів Автономної Республіки Крим, районними державними адміністраціями і органами місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим;

б) сприяє додержанню конституційних прав і свобод людини і громадянина та досягненню міжнаціональної злагоди, соціально-економічної і політичної стабільності в Автономній Республіці Крим;

в) аналізує нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо їх відповідності Конституції та законам України і в разі потреби вносить пропозиції про зміни, скасування або зупинення їх дії;

г) готує і подає на розгляд Президентові України аналітичні матеріали з питань розвитку соціально-економічних та політичних процесів в Автономній Республіці Крим;

д) сприяє Президентові України у вирішенні кадрових питань в Автономній Республіці Крим;

е) аналізує практику діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, релігійних організацій в Автономній Республіці Крим, сприяє їх взаємодії з органами державної влади України, а також узагальнює відомості про громадську думку щодо економічної та соціальної ситуації в Автономній Республіці Крим, інформує Президента України з цих питань.

Представництво виконує й інші повноваження відповідно до законодавства України, а також доручення Президента України.

У цілому державне будівництво і місцеве самоврядування характеризується як конституційна процесуальна діяльність системи конституційних державних і самоврядних структур, їх компетенції, порядку утворення і функціонування та форм і методів діяльності.

Список використаних джерел

1. Закон України “Про відновлення Кримської АРСР” від 12 лютого 1991р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 9. – С. 84.

2. Закон України “Про розмежування повноважень між державними органами України і Криму” // Голос України. – 1992. – 3 жовтня.

3. Закон України «Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим» від 02.03.2000 р. № 1524-III // ВВР. – 2000. – № 21. – Ст. 158.

4. Закон України від 29 квітня 1992 р. “Про статус Автономної Республіки Крим” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №30. – С. 419.

5. Закони Республіки Крим. “Про Президента Республіки Крим” та “Про вибори Президента Республіки Крим” // Ведомости Верховного Совета Крыма. – 1993. – № 5. – С.221, 222.

6. “Акт про державну самостійність Республіки Крим” // Ведомости Верховного Совета Крым. – 1991- 1992. – № 5. – С. 243.

7. Біленчук П. Місцеве самоврядування в Україні: Муніципальне право: Навчальний посібник для вузів/ Петро Біленчук, Віктор Кравченко, Микола Підмогильний; Європ. ун-т управл., безпеки та інформ.-правових технологій; Т-во науковців по сприянню муніципальній реформі "Юрблагодійконсалтинг". — К.: Атіка, 2000. – 302 с.

8. Велігодський В.М. Інститут Представництва Президента України в Криму: історія становлення. Схід //Аналітично-інформаційний журнал. – 2003. – № 6. – С. 79.

9. Іщенко О. Місцеве самоврядування: світовий досвід та особливості української моделі: громадсько-політична література/ Олексій Іщенко,; Ред. М. Верменчук; Ін-т законодавчих передбачень і правової експертизи. — К., 2003. — 603 с.

10. Кампо В. Місцеве самоврядування в Україні: брошура/ Володимир Кампо,; Ред. кол.: Ю.С. Шемшученко (гол. ред.), Ф.Г. Бурчак, В.В. Цвєтков та ін.; НАНУ, Ін-т держ. і права ім. В.М.Корецького . — К.: Ін Юре, 1997. — 32 с.

11. Місцеве самоврядування в Україні: досвід, проблеми, перспективи: Укл. Євген Дмитрович Прудченко; Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека. — Дніпропетровськ. – 2006. — 55 с

12. Місцеве самоврядування в Україні: історія, стан, перспективи: Зб. матеріалів/ Укл. Олег Бабенко,. — Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 2006. — 124 с.

13. Місцеве самоврядування: 10 років здобутків/ Фонд сприяння місцевому самоврядуванню України при президентові України; Ред. М. Пухтинський. — К.: Атіка, 2002. — 367 с.

14. Погорілко В. Конституційне право України: Підручник/ Віктор Погорілко, Владислав Федоренко; За заг. ред. Віктора Погорілка,; М-во освіти і науки України. — К.: Наукова думка: Прецедент, 2006. — 338 с.

15. Прієшкіна О. Місцеве самоврядування в Україні: правове регулювання безпосередньої демократії: Навчальний посібник/ Ольга Прієшкіна,. — К.: Кондор, 2004. — 332 с.

16. Смирнова Є.В. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим в Україні: історія становлення (1991-2000 рр.) Дис… канд. юр. наук. – Харків. – 2002. – С. 133.

17. Ткачук А. Місцеве самоврядування: світовий та український досвід: Посібник/ А.Ткачук, Р.Агранофф, Т.Браун; Пер. В.Поліщук. — К.: Заповіт, 1997. — 186 с.