Вступ.

1. Бухгалтерський баланс бюджетної установи.

2. Баланс бюджетної установи: особливості складання та розподілу.

Висновки.

Додатки.

Список використаної літератури.

Вступ

Бухгалтерський облік в бюджетних установах ведеться методом подвійного запису за певною формою. Це означає, що кожна господарська операція реєструється в облікових регістрах на дебеті одного і па кредиті другого рахунку в однакових розмірах. Послідовність запису господарських операцій в облікові регістри та будова самих регістрів визначаються саме формою обліку. Під формою бухгалтерського обліку розуміють порядок узгодження різних видів облікових регістрів, техніки обробки облікових даних, послідовності і способів здійснення облікових записів, технічних засобів ведення обліку. Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (від 16.07.1999 р.) установа сама обирає форму бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей своєї діяльності, техніки і технології обробки облікових даних.

Основними, найбільш поширеними формами бухгалтерського обліку в бюджетних установах на сучасному етапі є журнал-головна, журнально-ордерна і машинно-орієнтовані (комп'ютерні) форми обліку.

Журнал — головна форма обліку рекомендована для застосування в бюджетних установах наказом ДКУ №68 від 27.07.2000 р., яким затверджено «Інструкцію про форми меморіальних ордерів бюджетних установ і порядок їх складання». Цим наказом визнано такого, що не застосовується в Україні у частині меморіальних ордерів, Інструкцію з бухгалтерського обліку в установах і організаціях, пі о фінансуються з Державного бюджету СРСР, затверджену наказом МФ СРСР від 10.03.1987р. №67. Цією інструкцією користувалися бухгалтери бюджетних установ України майже 15 років.

1. Бухгалтерський баланс бюджетної установи

У бухгалтерському балансі бюджетних установ, як і в балансах промислових підприємств, реалізується принцип двосторонності, тобто господарські засоби установи відображаються у двох розрізах: за їх речовим складом і розміщенням (актив балансу) та за джерелами їх формування і цільовим призначенням (пасив балансу).

Усі бюджетні установи незалежно від їх профілю та галузевого призначення у 2002 р. складали квартальні бухгалтерські баланси за єдиною формою згідно з «Інструкцією про порядок складання в 2002 році квартальної фінансової звітності установами та організаціями, які отримують кошти з державного та/або місцевого бюджетів», затвердженою наказом Державного казначейства України (ДКУ) від 29 березня 2002 р. № 59. Заключний річний баланс у 2002 р. складався згідно з «Інструкцією про порядок складання за 2002 рік річних фінансових звітів установами та організаціями, що отримують кошти державного та/або місцевого бюджетів», затвердженою наказом ДКУ від 25 грудня 2002 р. № 240. Подібні інструкції Державне казначейство України розробляє і затверджує щорічно.

Бухгалтерський баланс — це звіт про стан засобів установи, що відображає її активи, капітал та зобов'язання у синтезованому вигляді на певну дату. За складом статей, їх групуванням за розділами баланс бюджетної установи значно відрізняється від балансів виробничих або торговельних підприємств, що працюють на засадах самоокупності та самофінансування, і має за мету не розкриття інформації для зовнішніх користувачів про фінансовий стан установи, а забезпечення контролю та аналізу використання коштів загального і спеціального фондів.

Склад статей активу балансу засвідчує належність бюджетних установ до галузей невиробничої сфери, а склад статей пасиву вказує, що це установи державної і комунальної форм власності, які утримуються повністю або частково за рахунок державного та/або місцевих бюджетів.

У загальному вигляді баланс бюджетної установи будується за формулою:

Активи у балансі, в свою чергу, поділяються на необоротні та оборотні (рис. 1.).

До активів бюджетних установ належать ресурси, які ними контролюються і повинні принести їм економічну вигоду в майбутньому шляхом використання їх у процесі надання послуг відповідно до статутної діяльності, при обміні на інші активи або при погашенні зобов'язань установи.

Необоротні активи — це засоби, придбані або створені бюджетною установою для довгострокового використання (понад один рік) у процесі господарської діяльності і не призначені для продажу. До них належать: основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи. Усі вони показуються в балансі у двох оцінках: за первісною та залишковою вартістю, а у підсумок балансу включається лише залишкова вартість, тобто баланс складається за принципом «балансу-нетто»:

До оборотних активів належать засоби, призначені для невиробничого споживання або використання у процесі статутної господарської діяльності бюджетної установи протягом одного року або й менше. До них належать: грошові кошти, запаси, дебіторську заборгованість та ін. Оборотні активи показують у балансі бюджетної установи досить деталізовано (за їх видами, призначенням та місцями зберігання), що необхідно для контролю за їх наявністю та доцільним використанням відповідно до кошторису.

Витрати бюджетних установ включають фактичні витрати матеріальних, трудових і грошових ресурсів на утримання установи та її статутну господарську діяльність, які здійснюються за рахунок загального і спеціального фондів. При цьому видатки спеціального фонду показують за видами коштів.

Активи і витрати бюджетних установ не оцінюються щодо спроможності їх трансформації в грошові кошти, а тому й розділи активу балансу не розміщуються за ознаками зростаючої ліквідності, як це прийнято у балансі госпрозрахункових підприємств.

Джерелами формування активів і витрат бюджетних установ є власні кошти (капітал), зобов'язання і доходи. До власного капіталу належать: фонд у необоротних активах і фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах, які відображають вартість державного (комунального) майна, переданого в постійне безпосереднє розпорядження бюджетної установи, а також результати виконання кошторису за загальним і спеціальним фондами. До цього розділу зараховують також і результати переоцінок активів у випадках підвищення їх вартості.

Зобов'язання установи належать до залучених коштів. Вони виникають внаслідок минулих подій і після їх урегулювання в майбутньому зменшиться економічна вигода установи через виплату готівки, передачу інших актів або безготівкового перерахування коштів. Заміна одного зобов'язання іншим не зменшує загальної суми боргу і не зумовлює втрату економічних вигод, тому не може вважатися повноцінним погашенням зобов'язання. Короткострокові зобов'язання підлягають погашенню протягом одного року, а довгострокові — протягом періоду, що перевищує один рік з дати балансу. У балансі бюджетної установи короткострокові і довгострокові зобов'язання показують в одному розділі. При цьому короткострокові зобов'язання показують за видами: позики, векселі видані, із заробітної плати, із страхування, з податків і платежів тощо. Бюджетні установи не мають власних оборотних коштів і покривають витрати (видатки) за рахунок бюджетних асигнувань (доходів загального фонду) та надходження позабюджетних коштів (доходів спеціального фонду). Саме ці суми й показуються у третьому розділі пасиву балансу. При цьому доходи спеціального фонду показуються з а джерелами надходження коштів. Тут же показують доходи від реалізації продукції, виробів і виконання робіт за господарськими договорами.

До балансу бюджетних установ додаються довідки про рух асигнувань загального та спеціального фондів, які дають змогу органам Державного казначейства, фінансовим органам та вищим організаціям контролювати надходження й використання бюджетних і позабюджетних коштів.

Усі бюджетні установи складають єдиний баланс за всіма коштами загального і спеціального фондів, тобто кошти бюджету і позабюджетні надходження та їх використання показуються в одному балансі. Складається баланс на підставі вивірених даних про залишки на рахунках аналітичного й синтетичного обліку на кінець звітного періоду. Кожна установа заповнює в балансі тільки ті рядки, які стосуються її діяльності.

Організації Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування, Фонду загальнодержавного соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань складають баланси за зразками, визначеними даними фондами. Госпрозрахункові підприємства й організації, які одержують кошти загального фонду бюджету, а також громадські об'єднання, що одержують бюджетні кошти не на своє утримання, а на виконання окремих програм, звітують про їх використання за спеціальними формами звітності (ф. № 2 «Звіт про виконання кошторису доходів і витрат установи (загальний фонд)»), але баланс складають за формою, передбаченою П(С)БО 2 «Баланс».

Квартальні баланси бюджетних установ у частині витрат і доходів складаються наростаючим підсумком з початку року, тобто в балансі показуються загальні суми доходів і витрат з початку бюджетного року до звітної дати. При складанні заключного річного балансу бюджетні установи, починаючи з 2000 p., визначають фінансовий результат виконання кошторису з метою відображення його в балансі у складі власного капіталу. У зв'язку з цим всі доходи і витрати бюджетної установи в кінці року (перед складанням заключного балансу) списують на рахунок 43 «Результати виконання кошторисів» окремо за загальним і спеціальним фондами. Тому в третьому розділі заключного балансу за активом станом на кінець року (гр. 4) можуть бути лише суми залишків незавершеного капітального будівництва, незавершеного виробництва у виробничих (навчальних) майстернях, витрати під урожай наступного року в підсобних (навчальних) сільських господарствах та незавершених і не зданих замовнику договірних науково-дослідних робіт. Відповідно у третьому розділі пасиву «Доходи» на кінець року (гр. 4) можуть бути лише залишки за статтею «Доходи за витратами майбутніх періодів» (ряд. 478), де відображуються одержані авансом кошти спеціального фонду, витрачатися які будуть у наступному році (наприклад, плата за навчання, внесена одразу за рік).

Такі основні особливості будови балансу бюджетних установ.

2. Баланс бюджетної установи: особливості складання та розподілу

Перед складанням річного звіту організації проводять інвентаризацію матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків, про що було сказано раніше, та роблять річне закриття рахунків. Необхідність цього закриття обумовлена тим, що єдині кошториси доходів і видатків установи складаються на рік, який співпадає з бюджетним роком, а в наступному році фінансування установи проводиться з бюджету нового року.

При закритті рахунків фактичні витрати організації (за винятком сум нарахованої заробітної плати працівникам і службовцям за другу половину грудня, які переходять на баланс наступного року) витрати по закінчених і прийнятих в експлуатацію нового будівництва і реконструкції, витрати на капітальний ремонт будівель, а також суми закритих 31 грудня невикористаних асигнувань на витрати установ, некапітальні вкладення списуються на відповідні рахунки фінансування. Ці операції оформляються бухгалтерськими записами, при цьому всі рахунки, з яких проводиться фінансування, дебетуються, а всі рахунки, з яких здійснюється списання, кредитуються. Витрати по спеціальних коштах, закінчених і прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва і капітального ремонту, проведені за рахунок спеціальних коштів, списуються за рахунок доходів по спеціальних коштах. До закриття рахунків поточного обліку складається спочатку баланс на 31 грудня, в якому відображаються операції за грудень і додаткові проводки, які випливають з річної інвентаризації.

Бухгалтерські проводки, які складаються при закритті рахунків, оформляються відповідними записами.

При списанні закритих наприкінці року залишків невикористаних асигнувань на утримання організацій робляться такі записи:

у дебет субрахунку 140 «Розрахунки по фінансуванню з бюджету на видатки установи та інші заходи» списується залишок по субрахунку 200 «Видатки по бюджету на утримання установи та інші заходи»;

у дебет субрахунку 400 «Доходи по спеціальних коштах» списується залишок по субрахунку 211 «Видатки по спеціальних коштах».

Бухгалтерський баланс бюджетної організації — це метод групування та відображення на визначену дату, як правило на 1 число, засобів бюджетної організації по видах, розміщенню, використанню та джерелах їх утворення в грошовій оцінці.

В економічній літературі мають місце й інші визначення балансу, наприклад:

«Баланс — форма відображення рівноваги взаємопов'язаних величин, які знаходяться в постійній зміні. Баланс складається на визначену дату у вигляді матриці, поділеної на дві частини» (Тлумачний словник бухгалтера).

«Бухгалтерський баланс являє собою спосіб групування та відображен-ня в грошовій оцінці стану господарських засобів та джерел їх утворення на визначену дату» (А. М. Кузьмінський).

«Бухгалтерський баланс — це спосіб відображення господарських засобів та джерел, які дозволяють одержати інформацію про стан цих об'єктів на визначений момент часу» (В. Ф. Палій).

«Звітний баланс: звіт про фінансовий стан на заданий день, в якому детально описуються активи (чим володіє бізнес і що він використовує для ведення справ), пасиви (кошти фірми, отримані в борг у кредиторів з метою підтримки активів)» (Рей Вандер Віл, В. Ф. Палій).

«Бухгалтерський баланс — це спосіб економічного групування і узагальненого відображення стану засобів підприємства за їх функціональною роллю в процесі відтворення і цільовим призначенням на певну дату в грошовій оцінці.

«Актив» і «Пасив» — це не тільки бухгалтерські терміни, але й поняття, що мають економічний та юридичний зміст.

В економічному розумінні пасив балансу — це сума вартостей, одержаних з різних джерел (від держави, банківських установ, різних організацій, осіб) для певної мети, а актив — це конкретні форми існування цих вартостей (матеріали, продукція, кошти та ін.) на звітну дату» (О. П. Скирпан, В. М. Олійник, М. С. Палюх).

«Бухгалтерський баланс — це прийнятий у системі бухгалтерського обліку спосіб відображення стану засобів підприємства і джерел їх утворення у грошовому вимірнику» (В. В. Сопко).

«Бухгалтерський баланс — це метод групування і відображення засобів господарства в двох розрізах за речовим складом, розміщенням та використанням та джерелами їх утворення — в грошовій оцінці на визначену дату» (П. П. Немчінов).

«Бухгалтерський баланс являється способом групування та узагальненого відображення в грошовій оцінці стану господарських засобів та їх джерел на визначену дату» (М. І. Вейсман).

«Бухгалтерський баланс — це спосіб відображення господарських засобів та джерел, які дозволяють отримати інформацію про стан цих об'єктів на визначений момент часу» (Я. В. Соколов).

«Бухгалтерський баланс є способом економічного групування та узагальненого відображення у грошовій оцінці стану господарських засобів за складом і розміщенням та джерелами їх утворення і цільовим призначенням на певну дату» (Н. М. Грабова).

«Бухгалтерський баланс бюджетної організації — це метод групування та відображення коштів бюджетної установи за видами або розміщенням і використанням та джерелами їх утворення в грошовій оцінці на визначену дату» (Є. П. Дідков).

Баланс виконання кошторису видатків подається у двох частинах: в одній відображені кошти за видами, розміщенням та використанням, у другій — за джерелами їх утворення. Перша частина бухгалтерського балансу називається його активом, друга частина — пасивом. В активі балансу бюджетної установи показують розміщення коштів, тобто в якому вигляді вони знаходяться і як використовуються — в основних засобах, матеріалах і запасах, грошових коштах, розрахунках з підзвітними особами і дебіторами, видатках на утримання установи та витратах на капітальне будівництво. Крім того, бюджетні установи, які мають підсобні господарства, науково-дослідницькі установи або виконують роботи за договорами, в активі балансу показують витрати на виробництво і збитки по цих господарствах.

Кошти бюджетної організації та джерела їх утворення в балансі виконання кошторису видатків показуються по статтях.

Стаття балансу — це складова активу та пасиву балансу, яка характеризує групу економічно однорідних господарських коштів або джерел їх утворення.

Статті балансу виконання кошторису видатків, у свою чергу, об'єднуються в економічно однорідні групи господарських коштів та джерел їх утворення — розділи балансу.

Актив балансу завжди дорівнює пасиву балансу. Це пояснюється тим, що в активі та пасиві відображено одні й ті самі кошти: в активі — за видами, в пасиві — за джерелами утворення. Наявність такої рівності, що є основним критерієм бухгалтерського балансу, підтверджує, що бухгалтерський баланс складено вірно.

Актив балансу бюджетної установи складається з 9-ти розділів. Три розділи — І, III та VIII — мають по одній однойменній статті: І — основні засоби, III — малоцінні та швидкозношувані предмети, VIII — збитки.

Шість інших розділів складаються з різної кількості статей — від і 5 до 13 і мають такі назви: II — матеріали і запаси; IV — витрати на виробництво та інші цілі; V — грошові кошти; VI — розрахунки; VII — видатки; IX — витрати на капітальне виробництво.

У пасиві балансу відображаються джерела утворення коштів. Основним джерелом утворення коштів бюджетної установи є бюджетне фінансування. Окремі бюджетні установи мають доходи по спеціальних коштах та інших позабюджетних коштах, котрі являються джерелами цільового фінансування. Пасив балансу складається з 5-ти розділів:

І — фінансування;

II — фонди і кошти цільового призначення;

III — розрахунки;

IV — реалізація продукції і доходи;

V — фінансування капітального будівництва.

У пасиві балансу показуються також фонди в основних засобах, малоцінних та швидкозношуваних предметах, розрахунки по фінансуванню з бюджету або вищою організацією, а також прибуток. Крім того, в балансі наводяться позабалансові рахунки:

5 — «Списана заборгованість неплатоспроможних дебіторів»;

13 — «Позички, видані робітникам і службовцям — членам садівницьких товариств (кооперативів)»;

14 — «Фонд валютних відрахувань».

Структура балансу бюджетної установи суттєво відрізняється від структури балансу госпрозрахункового підприємства, який наведено настор. 50—55.

Бюджетні організації для здійснення своєї діяльності отримують необхідні кошти з бюджету, тому вони не наділяються власними оборотними коштами. У балансі бюджетної установи відсутній рахунок «Статутний фонд», рахунку «Основні засоби» відповідають рахунки «Фонди в основних засобах» та «Знос основних засобів» в пасиві балансу, а рахунку «Малоцінні та швидкозношувані предмети» — рахунок «Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах». Інші матеріальні цінності, грошові кошти і кошти в розрахунках покриваються в пасиві балансу, як правило, фінансуванням з бюджету та доходами спеціальних коштів і частково кредиторською заборгованістю.

У бюджетних установах не утворюється амортизаційний фонд, оскільки необхідні кошти на поповнення та ремонт основних засобів вони повністю отримують з бюджету. Тому й в балансі немає рахунків з обліку амортизаційного фонду.

Основні особливості бухгалтерського балансу бюджетної установи порівняно з госпрозрахунковим підприємством такі.

Відповідно до підпункту 8.2.1 п. 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 № 283/97-ВР під терміном «основні фонди» треба розуміти матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Основні засоби — це матеріальні цінності, які використовуються в діяльності установ протягом періоду, що перевищує один рік, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом.

Розділ балансу «Основні засоби», як уже зазначалось, складається з однієї однойменної статті та включає будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини та обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої, обчислювальну техніку, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарчий інвентар та приладдя, столовий та кухонний інвентар, робочу та продуктивну худобу, багаторічні насадження і капітальні вкладення в них, бібліотечні фонди, музейні цінності (крім музейних експонатів), експонати тваринного світу, документацію з типового проектування та інші основні засоби. У цій статті також показуються капітальні вкладення у покращення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи), орендовані будинки, споруди, обладнання та інші об'єкти, що належать до основних засобів.

Капітальні вкладення в багаторічні насадження, покращення земель вводяться до складу основних засобів щорічно в сумі витрат на прийняті в експлуатацію площі.

Не належать до основних засобів матеріальні цінності, передбачені Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 № 250 зі змінами та доповненнями, а саме:

1) предмети зі строком служби менше одного року, незалежно від вартості;

2) предмети вартістю придбання за одиницю до 500 гривень (наказ Мінфіну України від 17.12.98 № 258), незалежно від строку служби;

3) знаряддя лову (трали, неводи, сіті та ін.), незалежно від вартості та строку служби;

4) бензомоторні пилки, сучкорізи, троси для сплаву, сезонні дороги, тимчасові відгалуження лісовозних доріг і тимчасові будівлі у лісі зі строком експлуатації до двох років (пересувні будиночки, котлопункти, пилкозаточувальні майстерні, бензозаправки та ін.);

5) спеціальні інструменти та спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуальних замовлень), незалежно від вартості;

6) спеціальний одяг, спеціальне взуття, постільні речі, незалежно від їх вартості і терміну служби;

7) формений одяг, призначений для працівників установ, одяг і взуття в закладах охорони здоров'я, освіти, соціального захисту, що утримуються за рахунок бюджету, незалежно від вартості та терміну служби;

8) тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт;

9) тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах чи здійснення технологічних процесів, вартість придбання або виготовлення якої не перевищує 500 гривень (наказ Мінфіну України від 17.12.98 №258);

10) предмети, призначені для видачі напрокат, незалежно від вартості;

11) молодняк тварин і тварини на відгодівлі, птиця, кролі, хутрові звірі, сім'ї бджіл, а також піддослідні тварини;

12) багаторічні насадження, що вирощуються в розсадниках як посадковий матеріал.

До основних засобів належать, незалежно від вартості та строку служби:

• сільськогосподарські машини та знаряддя;

• будівельний механізований інструмент;

• робоча та продуктивна худоба;

• усі види засобів пересування, призначені для переміщення людей і вантажів;

• музейні цінності, крім музейних експонатів (предметів мистецтва і природознавства, старовини і народного побуту, експонатів наукового, історичного і технічного значення);

• експонати тваринного світу в зоопарках та інших аналогічних установах;

• сценічно-постановчі засоби вартістю за одиницю понад 30 % від суми неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (декорації, меблі і реквізити, бутафорія, театральні і національні костюми, головні убори, білизна, взуття, парики);

• документація з типового проектування;

• бібліотечні фонди.

Висновки

Баланс виконання кошторису видатків: його зміст, побудова та методика заповнення.

Для керівництва бюджетною установою або організацією потрібно мати достовірну та вичерпну інформацію про загальний обсяг і використання коштів, джерела їх утворення, стан та розміщення цих коштів. Такі дані отримують за допомогою одного з елементів методу бухгалтерського обліку -— бухгалтерського балансу (від французького balanes — терези).

Технологія отримання балансу виконання кошторису видатків така.

Керівникові бюджетної установи (як і керівникові будь-якого іншого підприємства, організації) для прийняття рішень потрібна інформація про наявні на підприємстві засоби. І не просто про засоби загалом, а про засоби за їх видами та джерелами отримання. Узагальнюється така інформація у грошовій оцінці на конкретну дату за допомогою балансу.

Бухгалтерський баланс є таблицею, у якій шляхом економічного угрупування й узагальнення у грошовій оцінці засоби установи за їх видами відображають з лівого боку балансу — в активі. Джерела, за рахунок яких отримано ці засоби, відображають з правого боку балансу — у пасиві.

У бухгалтерському балансі відображаються всі кошти бюджетної установи на визначену дату. По закінченні місяця в облікових регістрах підраховуються обороти та виводяться залишки на початок наступного місяця. Потім складаються оборотні відомості по рахунках аналітичного обліку; їх дані звіряються з відповідними рахунками синтетичного обліку книги «Журнал-головна». Далі у бухгалтерському балансі виконується узагальнення коштів.

Список використаної літератури

1. Атамас П. Основи обліку в бюджетних організаціях: учбовий посібник/ Петро Атамас,; М-во освіти і науки України , Дніпропетровський ун-т економіки і права. — К.: Центр навчальної літератури, 2003. — 283 с.

2. Атамас П. Управлінський облік: Навчальний посібник/ Петро Атамас,; Дніпропетровський ун-т економіки та права. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 439 с.

3. Белов А. Бухгалтерский учет в бюджетных учреждениях: монографія/ Анатолий Белов,. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 174 с.

4. Голов С. Управлінський облік: Підручник/ Сергій Голов,. — 3-тє вид.. — К.: Лібра, 2006. — 703 с.

5. Гуцайлюк Л. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: первинні документи та облікові реєстри: Навчальний посібник/ Лідія Гуцайлюк, Валерія Сопко, Юрій Іванечко; М-во освіти і науки України, Ун-т економіки та права "Крок". — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 157 с.

6. Джога Р. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Підручник/ Роман Джога, Світлана Свірко, Людмила Сінельник,; Ред. Роман Джога,; М-во освіти і науки України, КНЕУ. — К.: КНЕУ, 2003. — 483 с.

7. Корецький М. Х. Управлінський облік: Навчальний посібник для студ. вищ. навч. закладів/ М. Х. Корецький, Н. В. Дацій, Л. В. Пельтек; Мін-во освіти і науки України, Дніпропетровський держ. аграрний ун-т, Гуманітарний ун-т " Запорізький інститут державного та муніципального управління ". — К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 294 с.

8. Матвеева В. Бюджетные организации: бухгалтерский учет и налогообложение: монографія/ В. Матвеева. — 2-е изд., перераб. и доп.. — Х.: Фактор, 2002. — 666 с.

9. Назарова К. Аналіз діяльності бюджетних установ: навчальний посібник / Каріна Назарова, Тетяна Кумченко,; Ред. Г. О. Кравченко ; Київський нац. торговельно-економічний ун-т. — К. : Б. в., 2006. – 208 с.

9. Облік у бюджетних установах: Навчальний посібник/ Валентина Крива, Тетяна Корнієнко, Тетяна Сторожук.; За ред. О. А. Заїнчковського, Т. М. Сторожук; Держ. податкова адміністрація України, Академія ДПС України. — К.: Ірпінь, 2002. — 535 с.

10. Планування, облік, звітність, контроль у бюджетних установах, державне замовлення та державні закупівлі: Інтегрований комплекс: Вадим Александров, Олександр Ворона, Петро Германчук, Олександр Назарчук та ін.. — К.: АВТ, 2004. — 592 с.

11. Свірко С. Бухгалтерський облік і прийняття рішень у бюджетних організаціях: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни/ Світлана Володимирівна Свірко,; М-во освіти України; Київський нац. економічний ун-т. — К., 2000. — 185 с.

12. Ткаченко І. Звітність бюджетних організацій: Навчальний посібник/ Іван Терентійович Ткаченко,; Іван Ткаченко; М-во освіти України, Київ. нац. економічний ун-т. — К.: КНЕУ, 2000. — 216 с.