Виповнилося 70 років від дня народження та 45 років науково-педагогічної і громадської діяльності видатного українського вченого в галузі кримінального права, теорії держави і права, конституційного права, талановитого педагога, доктора юридичних наук, професора, академіка Національної академії наук України, президента Академії правових наук України, ректора Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата державних премій України, державного радника юстиції І класу, Героя України В. Тація.

 Василь Якович Тацій народився 13 січня 1940 р. у м. Полтаві.

З 1966 р. життя і діяльність В. Тація пов´язані з Національною юридичною академією України імені Ярослава Мудрого: навчання в аспірантурі, захист у 1970 р. кандидатської дисертації «Кримінальна відповідальність за комерційне посередництво», захист у 1984 р. докторської дисертації «Проблеми відповідальності за господарські злочини: об´єкт та система». Почав працювати на посаді старшого викладача, потім — доцента, був заступником декана денного факультету. 1973-1987 рр. — проректор з наукової роботи, з липня 1987 р. й донині — ректор Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого та одночасно (з 1991 р.) — завідувач кафедри кримінального права академії. З 1993 р. В. Тацій — президент АПрН України, яка має статус вищої самоврядної наукової установи України в галузі держави і права, створеної за його ініціативою і безпосередньою активною участю. У 1997 р. обраний дійсним членом (академіком) Національної академії наук України (відділення історії, філософії та права).

Під керівництвом В. Тація Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого стала одним із найавторитетніших навчальних закладів України. Академія посідає перше місце серед ВНЗ України в номінації «Право, економіка, управління, підприємництво і торгівля» за результатами ранжування ВНЗ III—IV рівнів акредитації, проведеного Міністерством освіти і науки України. Досягнення академії відображені в рейтингу вищих навчальних закладів «Софія Київська», який протягом декількох років визнає цей вищий навчальний заклад кращим серед юридичних ВНЗ України. За динамічний розвиток та досягнення академію представлено до Міжнародної нагороди «Best Enterprise of Еигоре» («Краще підприємство Європи») Номінаційним комітетом Європейської бізнес-асамблеї (Оксфорд, Велика Британія). За результатами рейтингу українських вищих навчальних закладів «Компас-2009», академія за критеріями задоволення освітою та оцінки якості освіти як випускниками, так і роботодавцями має найбільш сильні позиції в Україні. Вона посіла перше місце серед 90 вищих навчальних закладів, які готують спеціалістів з напряму «Право». Нині у структурі академії — чотири інститути, дев´ять денних факультетів, два заочні факультети, вечірній факультет, Сімферопольський юридичний технікум.

Науково-педагогічний склад академії — предмет особливої гордості В. Тація. Для цього він доклав чимало зусиль, поставивши за мету значне збільшення кількісного й якісного потенціалу професорсько-викладацького складу ще будучи проректором з наукової роботи. Накопичено значний досвід педагогічної майстерності викладання юридичних та інших гуманітарних дисциплін, засновано й успішно розвиваються наукові школи з фундаментальних і прикладних проблем правознавства, сформувався потужний творчий науково-педагогічний колектив, який здійснює підготовку висококваліфікованих юристів. Загальна кількість викладачів академії зросла за 20 років у 2,5 раза — до 700 осіб. З року в рік суттєво підвищується науковий рівень викладацького колективу, збільшується число викладачів з науковими ступенями.

Сьогодні це 92 професори, доктори наук, понад 500 кандидатів наук, доцентів, є у складі академії кафедри, на яких працюють 100 % викладачів із науковими ступенями.

Вагомою подією на життєвому та творчому шляху В. Тація стало створення в 1993 р. АПрН України, де він є першим та незмінним президентом. Сьогодні Академія правових наук України — це вища галузева самоврядна наукова установа України, яка під керівництвом В. Тація здійснює широку роботу щодо аналізу стану наукових досліджень, що проводяться науково-дослідними й навчальними закладами освіти юридичного профілю, визначення пріоритетних напрямів наукових досліджень, узагальнення тематики дисертаційних праць юридичного напряму тощо. Одинадцять членів Академії, у тому числі В. Тацій, брали участь у розробленні кількох проектів Конституції України. За його безпосередньої участі була розроблена Концепція судово-правової реформи, Концепція основних напрямів політики України в галузі прав людини, Програма «Стратегія і основні рекомендації щодо тактики боротьби з орга-нізованою злочинністю», проект закону «Про державну владу і місцеве самоврядування», проекти Кримінального, Кримінально-процесуального, Цивільного, Цивільного процесуального, Господарського кодексів, Кодексу України про працю.

Нині до структури Академії входять шість установ. У 1994 р. створено Київський регіональний центр, покликаний координувати діяльність академіків та член-кореспондентів, які працюють у м. Києві, у 1995 р. -Інститут вивчення проблем злочинності з розташуванням у м. Харкові. З 1996 р. почав функціонувати Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва (м. Київ) та розпочало свою діяльність видавництво «Право». У 1999 р. розпочав роботу Центр правової інформатики, який у 2001 р. був реорганізований у Науково-дослідний центр правової інформатики (м. Київ). З 2000 р. у структурі Академії було створено Інститут державного будівництва та місцевого самоврядування (м. Харків), а у 2001 р. — Інститут інтелектуальної власності (м. Київ). У 2002 р. у структурі Академії розпочав свою діяльність Інститут фінансового права, створений за ініціативою АПрН України та Академії податкової служби України, який є науково-дослідною установою системи Державної податкової адміністрації України та АПрН України з правами юридичної особи і функціонує на засадах самоврядування.

Василь Якович Тацій — не тільки прекрасний організатор і керівник двох потужних юридичних установ, а й талановитий науковець. Напрями наукової діяльності вченого на сучасному етапі — кримінальне право, конституційне право, проблеми теорії держави і права.

На підставі наукової класифікації об´єктів та з урахуванням особливостей родового, видового та безпосереднього об´єктів злочинів у сфері господарської діяльності В. Тацієм була розроблена нова їх система за чинним кримінальним законодавством України. І тепер цей підхід, пристосований до нової ринкової системи господарювання, використовується кримінально-правовою наукою та покладений в основу побудови розділу VII Особливої частини КК України 2001 р. У полі зору його наукових інтересів були також проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти основ національної безпеки. Під керівництвом та за безпосередньої участі В. Тація досліджуються проблеми боротьби з організованою злочинністю, зокрема, в економічній діяльності.

Один із важливих напрямів його наукової діяльності — проблеми конституційного права.

За його редакцією та за безпосередньої участі було опубліковано в 2008 р. фундаментальне п´ятитомне видання «Правова система України: історія, стан та перспективи», присвячене проблемам становлення національної правової системи, яка б відповідала високим критеріям гуманізму та демократії.

В. Тацій є автором понад 350 наукових праць, 35 монографій, коментарів законодавства, підручників та навчальних посібників, близько 150 статей та брошур, 40 тез наукових повідомлень, 10 назв навчально-методичної літератури, автор багатьох статей у словниках, енциклопедіях, періодиці. Серед них: «Понятие, система и общие виды хозяйственных преступлений» (1974); «Уголовный кодекс Украинской ССР: Научно-практический комментарий» (1987); «Ответственность за хозяйственные преступления» (1979); «Ответственность за хозяйственные преступления: объект и система» (1984); «Объект и предмет преступления в советском уголовном праве» (1988); «Об´єкт і предмет злочину у кримінальному праві України» 1994); «Кримінальне право України. Загальна частина» та «Кримінальне право України. Особлива частина» (1997, 1998, 2001, 2003, 2004, 2007); «Конституція України: Науково-практичний коментар» (2003), «Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар» (2003, 2004, 2006, 2008), «Правова система України: історія, стан та перспективи» в 5-ти томах (2008) та ін.

Василь Якович Тацій також опікується сучасними проблемами дитинства, сирітства, соціальної незахищеності, сімейного неблагополуччя. За його активної участі на Харківщині почався рух меценатської підтримки дитячих навчальних закладів для дітей-сиріт. Він став ініціатором створення у 1997 р. Харківського обласного вищого гуманітарного училища для дітей-сиріт і дітей з неблагополучних і соціально незахищених родин і вже понад 10 років є головою Опікунської ради училища. Під його керуванням Опікунська рада училища вирішувала багато не лише матеріальних, а й організаційних, правових питань, що поставали перед навчальним закладом.

Завдяки успіхам Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого та АПрН України, керівництво якими здійснює В. Тацій, м. Харків набув статусу «правової столиці» — провідного юридичного центру України.

Виважені погляди, професійне юридичне мислення, вміння переконливо відстоювати свою позицію, чуйність та доброзичливість Василя Яковича, все його життя є зразковим прикладом самовідданої праці в ім´я процвітання юридичної науки.

В. Тацій удостоєний звання Героя України з врученням ордену Держави (2004). Нагороджений орденами князя Ярослава Мудрого V, IV і III ступенів (1995, 1998, 2009), орденом «За заслуги» II ступеня (2000), Почесними грамотами Верховної Ради України (2001) та Кабінету Міністрів України (2002), орденом «Знак Пошани» (1981), двома медалями (1970, 1984). Заслужений діяч науки і техніки України (1989), лауреат Державної премії України в галузі архітектури (2001) та Державної премії України в галузі науки і техніки (2004), Премії імені В. Вернадського (2001), імені Ярослава Мудрого (2001, 2002), «Феміда-99». Має ряд відомчих, громадських, церковних нагород та урядові нагороди інших держав. Державний радник юстиції II класу.

Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Харківського національного університету внутрішніх справ, Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. Обраний почесним академіком Острозького академічного братства. Почесний громадянин м. Полтави та м. Харкова.