Вступ. 3

1. Значення і місце природних ресурсів у формування економічного потенціалу Запорізької області.

2. Компонентна структура ПРП, особливості розміщення й аналіз рівня забезпеченості території, що досліджується.

3. Вплив ПРП території на формування галузей спеціалізації господарства Запорізької області.

4. Проблеми антропогенного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище.

5. Проблеми ресурсозабезпечення та відтворення природних ресурсів.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Актуальність теми. Запорізький край є провідним центром вітчизняного авіаційного двигунобудування, виробництва трансформаторів та іншої високотехнологічної продукції, яка є фірмовим брендом, маркою світового класу якості та надійності.

Основу промислового потенціалу регіону складають металургійний та енергетичний комплекси, де виробляється 70% загального випуску легкових автомобілів, 17% готового прокату, 16,4% сталі, 9,7% чавуну, 8,9% коксу, 28,7% електроенергії країни (енергетичний комплекс області є найпотужнішим в Україні) тощо.

Лідерами регіонального, національного та світового рівня є такі підприємства Запорізької області: у галузі металургії та обробленні металу – відкриті акціонерні товариства „Запоріжсталь”, „Запорізький алюмінієвий комбінат”, „Дніпроспецсталь”, КП „Запорізький титаномагнієвий комбінат”; у галузі виробництва коксу та продуктів нафтопереробки – ВАТ „Запоріжкокс”; виробництва та розподілення електроенергії, газу, тепла та води – ВП „ Запорізька АЕС”; машинобудування – ЗАТ з іноземною інвестицією „Запорізький автомобілебудівний завод”, ВАТ „Мотор Січ”, ВАТ „Запоріжкран”.

Агропромисловий комплекс області є надзвичайно привабливим для інвестування. Головними складовими інвестиційної привабливості АПК регіону є родючі землі (п лоща сільськогосподарських угідь області складає 2248,4 тис. га або 5,4% сільгоспугідь України), кваліфіковані трудові ресурси (у сільській місцевості проживає 24,5% населення регіону, з яких понад 50% у працездатному віці), значні потужності переробної галуз і (успішно працюють понад 545 підприємств 8-ми провідних підгалузей – зернопереробної, зернокруп'яної, хлібопекарної, м'ясопереробної, молокопереробної, кондитерської, олійно-жирової, лікеро-горілчаної тощо), вигідне для експорту продукції географічне розташування.

Завдання прискореного відродження національної економіки потребувало винайдення докорінно нових підходів до формування політики регіонального розвитку, яка б забезпечила стале економічне зростання країни у цілому.

Як свідчить досвід, за останні роки відбулися істотні зміни в структурі господарства регіонів України, які підняли на рівні областей і територіально-господарських районів складний комплекс проблем розвитку і розміщення продуктивних сил. На тлі масштабних структурних зрушень, які у трансформаційному періоді охопили всі території країни відбуваються проблемні процеси відродження й розвитку національного виробництва. Тому, нагальним завданням є відображення стану економіки регіонів України.

У даній роботі значну увагу приділено ретроспективі й сучасному стану розвитку Запорізької області в розрізі оцінки спеціалізації, функціонально-галузевої та територіальної структури виробничої сфери. Висвітлюються й регіональні проблеми, оцінюються ймовірні шляхи їх ефективного вирішення та перспективи розвитку Запорізької області.

1. Значення і місце природних ресурсів у формування економічного потенціалу Запорізької області

По різноманітності і багатству мінеральний — сировинних ресурсів область займає одне з провідних місць в Україні.

Згідно державному балансу запасів в області налічується 25 видів корисних копалини, розвідано 131 родовище, 114 родовищ враховано Державним балансом України, з яких 36 знаходиться в експлуатації. У регіоні знаходяться значні запаси і марганцевих залізняку, гранітів. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає: пегматіти — 88%, апатіти — понад 63%, марганцеві руди — 69%, каоліни — 22,9%, залізняк — 10%, вогнетривкі глини — 8,6%.

Запорізька область поставляє на внутрішній і зовнішній ринки залізняк, каоліни, вогнетривку глину, формувальні піски, будівельні і облицювальні камені. Визначені перспективи розробки нового вигляду корисних копалини: газу, графіту, золота і алмазів.

Регіон має перспективні газові родовища, основним з яких є Приазовське газове родовище.

На території Васильєвського і Токмакського районів знаходиться одне з найбільших в світі Більше — Токмакськоє родовище марганцевих руд. За геологічними даними запаси руди складають 70% від запасів України. Середній вміст марганцю в руді — 25,8% (для порівняння: на Никопольськом родовищі — 23%).

Мінеральні ресурси представлені багатими покладами рудних корисних копалини, зокрема залізних і марганцевих. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає:

• пегматит – 88,06%,
• апатит – 63,42%,
• марганцева руда – 69,1%,
• вторинні каоліни – 22,9%,
• вогнетривкі глини – 8,6%.

Бердянськ – рівнинний приморський кліматично-грязьовий курорт, розташований на узбережжі Азовського моря. Природні лікувальні ресурси – солоні озера з великими запасами лікувальних грязей, а також просторі піщані пляжі, південний морський та степовий клімат. Кирилівка – приморський кліматично-грязьовий курорт, розташований у степовій зоні на узбережжі Азовського моря. Значні запаси лікувальних грязей залягають на дні Утлюцького та Молочного лиманів. Функціонують численні санаторії, водогрязелікарні, будинки та бази відпочинку. 299 територій і об'єктів природно-заповідного фонду; 181 заказник, 95 пам'яток природи, 3 заповідні урочища, 20 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва.

Територія Запорізької області в адміністративних межах займає площу 2718,3 тис. га. Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси області є сільське господарство, промисловість, енергетика, транспорт.

Станом на 1.01.2007 р. сільськогосподарські землі займають площу – 2304,80 тис. га – це 84,79 %, землі промисловості, транспорту, зв’язку, технічної інфраструктури 61,855 тис. га — 2,28 % ( від загальної площі області).

За різноманітністю та багатством мінерально-сировинних ресурсів область займає провідне місце серед багатьох областей України.

Згідно державного балансу запасів в області налічується 20 видів корисних копалин, розвідано 131 родовище, 114 родовищ враховано Державним балансом України, із яких 32 знаходиться в експлуатації[12, c. 51-53].

Запорізька область поставляє на внутрішній та зовнішній ринки залізну руду, каоліни, вогнетривку глину, формувальні піски, будівельні та облицювальні камені.

Узбережжя Азовського моря багате на мінеральні лікувальні ресурси. Це такі родовища: лікувальних грязей “Озеро Велике” (Бердянська коса) та “Кирилівське” і мінеральних вод “Бердянське” та “Кирилівське”.

Багата сировинна база стала основою розвитку потужного гірничо-металургійного та енергетичного комплексу області. Високий ступінь техногенного навантаження на область негативно впливає на стан навколишнього природного середовища.

Природно-кліматичні умови, а також нераціональне використання сільськогосподарських земель збільшує площу деградованих ґрунтів. Ерозія, засолення, осолонцювання, ущільнення, підтоплення, порушення, зсуви – всі ці види деградації земель характерні для області.

Великої шкоди земельним ресурсам завдає металургійна промисловість, транспорт, енергетика. Значний вплив на забруднення ґрунтів чинять звалища промислових та побутових відходів. Недостатньо або повністю відсутні п ромислові потужності з переробки окремих видів відходів та їх утилізації. Актуальним є питання зберігання та знешкодження непридатних пестицидів та агрохімікатів.

Фахівці Держуправління розглядають документацію та погоджують відведення земельних ділянок і розробку родовищ корисних копалин, безпосередньо беруть участь в організації і координації виконання “Обласної програми екологічної реабілітації гірничодобувних районів Запорізької області”, яка розроблена вперше на Україні.

До основних екологічних проблем регіону у напрямку охорони і раціонального використання земельних ресурсів слід віднести наступне:

— в результаті недостатнього фінансування не впроваджується на достатньому рівні заходи комплексної програми захисту ґрунтів від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель на період 1995-2010 рр.;

— в районі курорту державного значення «Курорт Бердянськ» та на прилеглій території східного берега Бердянської коси за останні 1-2 роки почалося інтенсивне руйнування берегової лінії в результаті різкої активізації небезпечних геологічних процесів, головним чином пов’язаних з абразійної діяльністю моря. Руйнування берегової смуги в розглянутому районі відноситься до небезпечної екологічної ситуації, яка може в найближчий час привести до втрати «Курортом Бердянськ» свого державного значення. В зв’язку з цим, Держуправлінням в стислі строки розроблено Програму укріплення берегів Азовського моря на території курорту «Бердянськ» і східного берега Бердянської коси.

Проблема поводження з відходами є з агальною в області. Враховуючи важливість цього питання, Держуправління постійно та послідовно проводить політику, спрямовану на пошук шляхів її вирішення. На теперішній час в області реалізуються природоохоронні програми, в яких визначені основні напрями щодо реалізації державної політики в галузі поводження з побутовими та промисловими відходами : “Обласна програма охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”, “Програма виходу з екологічної кризи м. Запоріжжя на період 2001-2010 роки”, “Програма поводження з токсичними відходами в Запорізькій області”.

Ведення лісового господарства в Запорізькій області має особливе значення, так як у степовій зоні лісові насадження відіграють важливу роль у захисті земель від водної та вітрової ерозії. Значимість захисного лісорозведення не можна переоцінити — за офіційними даними, в області ерозії піддаються 56,7% сільськогосподарських угідь.

Загальна площа лісового фонду області складає 121862 га в тому числі 105328 га вкритої лісом.

Загальна площа земель лісового фонду підприємств лісового господарства станом на 01.01.2006 р. становить 75 608 га.

Ліси області характеризуються відносно невисокою продуктивністю. Середній запас деревини за даними проведеного поточного лісовпорядкування складає 70 м3/га, річний приріст 2,3 м3[5, c. 162-164].

2. Компонентна структура ПРП, особливості розміщення й аналіз рівня забезпеченості території, що досліджується

Запоріжжя стало центром такої нової галузі перспективної металургії, як порошкова. До комплексу підприємств чорної металургії Придніпров'я належать також заводи феросплавів у Запоріжжі і Нікополі.

У Криворізькому залізорудному басейні дуже гострою є проблема постачання підприємств чорної металургії технічною водою, яка була розв'язана в результаті будівництва 55-кілометрового каналу від Каховського водосховища руслами річок Базавлук і Кам'янка до території заводу "Криворіжсталь", де він закінчується великим водосховищем. Канал не лише розв'язує проблему водопостачання, а й забезпечує можливість зрошення.

Кольорова металургія має алюмінієвий завод ім. Кірова в Запоріжжі. Завод працює на привізних бокситах і нефелінах та дешевій електроенергії Дніпрогесу. В недалекому майбутньому завод працюватиме на місцевих бокситах Високопільського родовища Дніпропетровської області, розташованого за 250 км від Запоріжжя.

Значна частка в структурі промисловості — машинобудування і металообробка. Машинобудівні підприємства Придніпров'я спеціалізуються на виробництві металургійного та гірничого устаткування, металоконструкції! (у Дніпропетровську, Кривому Розі, Марганці, Запоріжжі), верстатобудуванні (у Дніпропетровську, Нікополі, Мелітополі), транспортному машинобудуванні (у Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Запоріжжі), виробництві сільськогопосподарських машин (у Дніпропетровську, Павлограді, Нікополі, Запоріжжі, Бердянську), підйомно-транспортних машин (у Нікополі, Верхньодніпровську, Бердянську). Розвинені також електротехнічне машинобудування, виробництво радіоапаратури, устаткування та машин для легкої і харчової промисловості, у Запоріжжі є підприємства інструментальної та абразивної промисловості.

У Запорізькій області переважає локальна система розселення. Зростання міст і розвиток у них промислового виробництва призвели до швидкого відпливу трудових ресурсів з сільської місцевості, а також зумовили інтенсивні внутрішньообласні міграції. У промисловості зайнято 31,7 % працездатного населення, зростає частка зайнятих у невиробничій сфері.

Харчова промисловість за вартістю виробленої продукції посідає третє місце після машинобудування і металургії.

Легка промисловість розвинена менше. Вона представлена підприємствами .швейної промисловості (у Запоріжжі, Мелітополі, Токмаку, Оріхові), шкіряно-взуттєвої (у Дніпропетровську, Запоріжжі, Гуляйполі, Бердянську), меблевої (у Хирівці). В Запоріжжі збудована кокономотальна фабрика. Легка промисловість району не задовольняє потреб населення в цілому ряді товарів широкого вжитку. її розвиток є одним з важливих завдань комплексного розвитку господарства Придніпров'я збільшенням виробничих потужностей діючих підприємств і будівництва багатьох нових, зокрема, трикотажної фабрики в Дніпропетровську, меблевої — у Кривому Розі, взуттєвої — у Василівці (Запорізька обл.).

Придніпров'я має сприятливі перспективи розвитку. Основою його господарського комплексу в майбутньому залишиться гірничорудна, металургійна, машинобудівна, хімічна промисловість. Поряд з цим необхідно розвивати різноманітні галузі легкої та харчової промисловості, що дасть можливість більш раціонально використовувати природні багатства і трудові ресурси району.

Наявна площа та територіальна структура земель області, що підлягають особливій охороні, дають певні підстави для їх віднесення до територіальної системи з певними ознаками екологічної мережі[11, c. 109-111].

Найбільш захищеними є природні комплекси в межах територій природно-заповідного фонду. Природно-заповідний фонд Запорізької області включає філію Українського степового природного заповідника, один національний природний парк, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, зоологічний парк, парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Видове різноманіття птахів на території області утримується завдяки мігруючим та зимуючим видам з інших географічних регіонів Європи або Азії та місцевих (локальних) видів.

Основною проблемою збереження біорізноманіття є антропогенний фактор. Вирішення проблем збереження видів рослин, можливе лише при регулюванні відносин суспільства з живою природою.

Едифікатором степових цілинних степів є ковила. Найбільші площі регіону складають формації ковили волосистої. Проблемою зменшення формацій цього виду є випас худоби, степові пожежі та антропогенний вплив.

Однією з проблем зникнення та пригнічення водних рослинних угруповань є несталий гідрологічний режим водосховищ р. Дніпра в районах Гідроелектростанції, засолення, забруднення водойм, меліоративні роботи.

Всі ліси області за екологічним та господарським значенням належать до захисних лісів (виконують переважно водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисні функції), тобто виконують переважно природоохоронні функції. Ліси області характеризуються відносно невисокою продуктивністю.

Зелені насадження розташовані в межах населених пунктів, особливо промислових регіонів відіграють значну роль в очищенні атмосферного повітря, створюють сприятливий мікроклімат для мешканців міст, виконують естетичні функції. Нові будівництва та велике антропогенне навантаження призводять до зменшення площ насаджень у містах. Багато дерев досягли граничної вікової межі.

Основними напрямками діяльності у сфері охорони та раціонального використання природно-заповідного фонду мають бути:

— підвищення рівня заповідності шляхом створення нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду та розширенням існуючих;

— винесення меж в натуру з нанесенням на планово-картографічні матеріали;

— проведення інвентаризації природних комплексів територій та об’єктів природно-заповідного фонду області;

— розробка екологічної мережі області;

— відновлення природних ландшафтів, як найбільш доцільному виду використання земель, що вибувають із сільськогосподарського використання[3, c. 28-30].

3. Вплив ПРП території на формування галузей спеціалізації господарства Запорізької області

Основна частина території району розташована на Придніпровській низовині. Поверхня Дніпропетровської області — хвиляста рівнина 100—200 м заввишки, дуже розчленована глибокими долинами річок, балками і ярами, Запорізької — слаборозчленована рівнина із західним схилом до долини Дніпра та Азовського моря. Вздовж узбережжя простягаються довгі, вузькі піщані коси, намиті морем. Щодо геоструктури, то територія району знаходиться у межах двох регіонів: Українського щита і Причорноморської западини.

Клімат помірно-континентальний з жарким посушливим літом та малосніжною зимою. В Дніпропетровській області часто бувають відлиги. Середня температура січня від —6 °С на півночі до — 4 °С на півдні, липня — відповідно 22 °С і 23 °С. Період з температурою 10 °С становить 174 дні. Опадів у середньому 430 мм, переважна їх більшість випадає у весняно-літній період.

У Запорізькій області серед зональних типів ґрунтів переважають чорноземи (75 % площі області): на півночі — чорноземи звичайні, на півдні — південні та південні солонцюваті, майже повністю розорані. На півдні та у південно-західній частині області — темно-каштанові й каштанові ґрунти (10 % площі області), переважно солонцюваті. У заплавах річок, на берегах лиманів та піщаних косах поширені солончакові ґрунти.

Ґрунтові й агрокліматичні умови сприяють розвитку сільського господарства, а багаті родовища корисних копалин, гідрографічна мережа — розвитку різноманітних галузей промисловості.

Площа сільськогосподарських угідь області складає 2246,3 тис.га, або 5,4% сільгоспугідь України.

Проведення аграрної реформи стало основою для розвитку сільського господарства. На основі приватної власності в області працює 331 суспільство, 135 сільськогосподарських кооперативів, 162 приватних (приватно — орендних) підприємств, 2339 фермерських господарств. Площа сільськогосподарських угідь, які знаходяться в користуванні новоутворених агроформувань всіх форм власності і господарювання, складає 1761,4 тыс.га., або 78% від наявних в області. Розвивається інфраструктура аграрного ринку. Створений 21 агроторговий будинок.

У структурі сільськогосподарського виробництва переважає продукція рослинництва. В середньому за 1996-2001 роки частка продукції рослинництва склала 58,3%, тваринництва — 41,7%.

Центральне місце в рослинництві зараз і на перспективу займає зерновий підкомплекс, як основа для розвитку інших видів сільгоспвиробництва, раніше всього збільшення об'ємів виробництва продукції тваринництва.

Основна технічна культура Запорізької області — соняшник. Частка регіону в загальному об'ємі виробництва соняшник в Україні в 2001 р. склала 12,8%.

У всіх агрокліматичних зонах є сприятливі умови для вирощування овочів і баштанних культур.

Пріоритетним напрямом в розвитку тваринництва на найближчі три роки визначені такі галузі, як птахівництво і свиноводство. Сільськогосподарські підприємства всіх форм власності збільшують поголів'я свиней і птахів.

У області працюють 546 підприємств харчової і переробної промисловості. З них 87% — це підприємства, які відносяться до сфери "малого підприємництва" і зорієнтовані на задоволення місцевих потреб в продуктах харчування (міні — пекарні, маслоробні, крупорушки).

У області розташований ряд підприємств, які по потужності і об'ємам випуску продукції є ведучими в Україні: Пологовській маслоекстракционний завод, Запорізький масложіркомбінат, Запорізький і Мелітопольський м'ясокомбінати. Такі підприємства як Запорізький півобезалкогольний комбінат "Славутич" і Запорізький завод безалкогольних напоїв є яскравим прикладом вигідного інвестування в харчову галузь і аграрний комплекс регіону[4, c. 219-221].

Сільська місцевість Запорізької області має достатньо розвинену соціально — побутову інфраструктуру, доказом чого можуть бути понад 110 лікарняних установ і 730 установ початкового і середнього рівня освіти, а також майже 900 бібліотек різної спрямованості.

Враховуючи вищезгадане, агропромисловий комплекс області можна оцінити як надзвичайно привабливий для вкладення інвестицій. Основними складовими інвестиційної привабливості АПК регіону є родючі землі, недорогі і кваліфіковані трудові ресурси, значні потужності переробної галузі, вигідне географічне положення для експорту продукції.

Отже, враховуючи особливості природного, ресурсного та виробничого потенціалу області, специфіку регіонального ринку праці, можна визначити наступні пріоритетні складові господарського комплексу Запорізької області, які потребують першочергового залучення інвестиційних ресурсів.

1. Металургія, металообробка і машинобудування.

Пріоритетними завданнями є:

— з боку підприємств промислового комплексу – розробка якісних інноваційних проектів, бізнес-планів із пріоритетом екологічної безпеки та здійснення самостійного пошуку партнерів;

— з боку облдержадміністрації – здійснення цілеспрямованої роботи щодо пошуку інвесторів через режим максимального інформаційного сприяння з метою оновлення морально застарілого та фізично зношеного обладнання підприємств, впровадження новітніх технологій, освоєння виробництва нових видів продукції, підвищення її конкурентоспроможності згідно вимогам Світової організації торгівлі, збільшення товаропотоків, створення нових робочих місць.

2. Транспортна інфраструктура і зв’язок.

Пріоритетними завданнями є:

а) залучення інвестресурсів у транспортну галузь з метою оновлення основних фондів і технічного переоснащення підприємств транспортної галузі (автомобільний, залізничний, морський, авіаційний транспорт);

б) стимулювання залучення інвестицій у придорожній сервіс (автозаправні станції, автосервіс, кафе тощо), що дозволить активізувати розвиток малого бізнесу, створити нові робочі місця, а також наблизити рівень придорожнього сервісу області до європейських стандартів;

в) стимулювання подальшого зростання обсягів залучених інвестиційних ресурсів у галузь зв’язку з метою створення високоефективної системи телекомунікацій, запровадження новітніх методів передачі та обробки інформації в усіх сферах діяльності, розвитку поштових послуг на базі новітніх технологій.

3. Енергетичний комплекс. Енергозберігаючі технології.

Пріоритетними завданнями є:

— на промислових підприємствах – модернізація наявного та впровадження менш потужного обладнання, впровадження нетрадиційних джерел енергії, систем автоматизації, утилізація димових газів, комбіноване виробництво теплової та електричної енергії;

— на підприємствах харчової та переробної промисловості – використання нетрадиційних видів палива для виробництва тепла, реконструкція виробництва, впровадження силової електроніки;

— на підприємствах житлово-комунального господарства – модернізація котельного обладнання, впровадження ізольованих труб, установка приладів обліку споживання енергоносіїв, установка енергозберігаючих ламп вуличного та внутрішнього освітлення.

4. Агропромисловий комплекс.

Пріоритетними завданнями є:

а) у галузі рослинництва:

— збільшення обсягів виробництва продовольчого зерна та підвищення його якості;

— збільшення площ посіву альтернативних соняшникові олійних культур (ріпак, гірчиця, соя тощо);

— збільшення площ багаторічних плодових насаджень (садів, ягідників, виноградників);

— збільшення обсягів виробництва овочевих культур;

— підвищення родючості ґрунтів та охорона довкілля.

б) у галузі тваринництва:

— створення промислового виробництва м’яса птиці-бройлерів навколо крупних промислових міст області;

— створення (відновлення) роботи відгодівельних комплексів з виробництва м’яса свинини;

— розвиток м’ясного скотарства шляхом інтенсивного відтворення поголів’я;

— формування високопродуктивної молочної череди з використанням кращого вітчизняного та світового генофонду;

— організація виробництва інкубаційного яйця м’ясної птиці.

в) у галузі харчової та переробної промисловості:

— модернізація виробничих потужностей;

— впровадження нових видів продукції, тари, упаковки;

— перепрофілювання деяких підприємств регіону на виробництво нових видів продукції.

5. Туристичний комплекс.

Забезпечення сталого розвитку туристичної галузі має базуватися на:

— підвищенні якості послуг з одночасним поліпшенням ефективності роботи готелів та інших об’єктів туристичної інфраструктури; забезпеченні відповідного рівня як комунальної інфраструктури, так і закладів розміщення, харчування, розваг для туристів;

— стимулюванні розвитку перспективних тематичних напрямів туризму, у тому числі культурно-пізнавального, екологічного, рибальського, мисливського, сільського та інших;

— розробленні нових екскурсійних маршрутів, з урахуванням історико-культурних цінностей регіону;

— створенні високоякісної рекламної кампанії регіонального туристичного продукту на внутрішньому та міжнародному ринках, підготовці необхідної інформації про туристично-рекреаційний потенціал регіону.

6. Курортно-рекреаційний комплекс.

Головними завданнями розвитку курортно-рекреаційної галузі є:

— модернізація діючих курортно-рекреаційних закладів, створення та функціонування високорентабельних курортно-рекреаційних підприємств на базі впровадження сучасних технологій, створення лікувальних центрів, які надаватимуть платні послуги;

— освоєння нових рекреаційно-курортних зон та територій, які мають рекреаційний потенціал;

— подальше розширення курортно-рекреаційних послуг[7, c. 158-161].

4. Проблеми антропогенного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище

Стійкий розвиток Запорізької області, якість життя й здоров'я населення можуть бути забезпечені тільки при підтримці відповідної якості навколишнього середовища.

Природа й економічний ріст регіону, а також природа та поліпшення рівня життя жителів області, не повинні бути взаємовиключними альтернативами. Необхідно сполучити економічний ріст і добробут із дбайливим відношенням до природи, використанням її ресурсів.

Охорона природи та поліпшення навколишнього середовища є пріоритетними напрямками діяльності органів державної влади Запорізької області. Формування й реалізація стратегії соціально-економічного розвитку області та її екологічна політика повинні бути взаємопов'язані, оскільки здоров'я, соціальне й екологічне благополуччя населення нерозривно поєднані.

В Запорізькій області здійснюється природоохоронна діяльність, заснована на наступних основних принципах:

— стійкий розвиток регіону, що передбачає рівну увагу до економічної, соціальної й екологічної складової та визнання неможливості розвитку області при деградації навколишнього природного середовища;

— участь всіх органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, ділових кіл і громадських організацій у підготовці, обговоренні, прийнятті й реалізації рішень в сфері охорони навколишнього середовища й раціонального використання природних ресурсів;

— облік і запобігання негативних екологічних наслідків у результаті господарської діяльності, відмова від господарських і інших проектів, пов'язаних із впливом на навколишнє природне середовище, якщо їхні наслідки непередбачені або створюють неприйнятний рівень ризику для здоров’я населення;

— відкритість і доступність екологічної інформації;

— підвищення екологічної культури населення, освітнього рівня й професійних навичок і знань в області екології, укорінення екологічної культури в індивідуальній і суспільній свідомості як вищого пріоритету в ієрархії життєвих цінностей людини;

— підтримка екологічних суспільних рухів і добродійної діяльності, спрямованої на збереження навколишнього природного середовища.

Завдяки потужному промисловому потенціалу, який обумовлений наявністю і концентрацією підприємств чорної і кольорової металургії, теплоенергетики, атомної енергетики, хімії, машинобудування, область є безперечним лідером за рівнем забруднення повітря.

Розвиток обласного центру та міст обласного значення складався таким чином, що промислові підприємства, чисельні котельні, працюючі на газі, рідкому і твердому паливі, розташовували в безпосередній близькості від житлової забудови.

Одним із основних факторів, що впливає на забруднення атмосферного повітря – викиди від автотранспорту, який обумовлений значним збільшенням автомобільного парку.

У зв'язку з вищевикладеним, політика Запорізької області з охорони атмосферного повітря повинна бути спрямована на скорочення викидів забруднюючих речовин від стаціонарних і пересувних джерел[13, c. 149-153].

Основними напрямками діяльності по охороні атмосферного повітря від стаціонарних джерел забруднення мають бути:

— технічне переозброєння підприємств;

— зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферу від промислових об'єктів за рахунок модернізації технологічного встаткування й оснащення джерел викидів сучасним пилегазоочисним обладнанням;

— мінімізація викидів за рахунок використання промисловими підприємствами якісної сировинної бази, підвищення ефективності використання сировинних та енергетичних ресурсів;

— перепрофілювання або перебазування й ліквідація шкідливих виробництв із житлових територій та реабілітація територій;

— сприяння розробці методів та обладнання очистки викидів газоподібних сполук підприємств металургійної та енергетичної галузей із залученням науково-дослідних установ;

Основними напрямками діяльності по охороні атмосферного повітря від пересувних джерел забруднення мають бути:

— удосконалення транспортно-планувальної структури;

— удосконалення організації дорожнього руху в промислових центрах області;

— розвиток суспільного транспорту;

— забезпечення підприємствами-реалізаторами постачання паливо-мастильних матеріалів, які відповідають сучасним вимогам екологічних норм;

— облік транзитного транспорту, що сприяє забрудненню атмосферного повітря основних транспортних магістралей в житловій забудові;

— розробка транспортних маршрутів в обласному центрі та містах обласного значення з урахуванням фонового забруднення атмосферного повітря.

Основним напрямком діяльності по охороні атмосферного повітря з метою впровадження вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату має бути:

— практичне виконання заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату по Запорізькій області[10, c. 113-117].

Водний фонд Запорізької області складають ріка Дніпро, розташовані на ній Каховське та Дніпровське водосховища, малі та середні річки.

Основним джерелом водопостачання галузей економіки, зрошення та задоволення потреб населення у питній воді є р. Дніпро, важливим джерелом водопостачання населення області якісною питною водою є підземні води.

Екологічною проблемою водних ресурсів в області залишається забруднення природних водних об'єктів неочищеними і недостатньо очищеними стічними водами житлово-комунального комплексу, промислових підприємств, а також виправних колоній.

Запорізька область знаходиться в зоні недостатнього зволоження, але ж процеси підтоплення набули широкого розповсюдження і суттєво впливають на екологічний стан території та умови життєдіяльності людей. Підвищення рівня ґрунтових вод і, як наслідок, розвиток процесів підтоплення відбувається головним чином за рахунок надмірного техногенного навантаження, а природні фактори лише підсилюють цей вплив.

Практично невивченими є донні відкладення в руслі Дніпра та його водосховищ, а також процеси вторинного забруднення води в результаті вимивання забруднення з накопичених раніше відкладень.

Ступіть впливу антропогенного навантаження на водні об'єкти залежить не тільки від обсягу й хімічного складу забруднюючих речовин, що скидаються, але й від гідрологічних умов і процесів самоочищення.

У зв'язку з вищевикладеним, політика Запорізької області з охорони та раціонального використання водних ресурсів повинна бути спрямована на скорочення скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти, оздоровлення водойм і водотоків області, створення збалансованих стійких водних екосистем, адаптованих до умов регіону, благоустрій прилеглих територій, захисту водних об'єктів від надзвичайних ситуацій.

Основними напрямками діяльності по охороні та раціональному використанню водних об'єктів мають бути:

— поетапне скорочення та припинення скидів забруднюючих речовин від житлово-комунального сектору та промислових

підприємств шляхом реконструкції, удосконалення діючих та впровадження сучасних систем очищення;

— впровадження водозберігаючих технологій на промислових підприємствах, у тому числі оборотних та повторних систем використання води;

— упорядкування водовідведення з територій та очистка зливних зворотних вод;

— впровадження заходів по вивченню донних відкладень, очищення акваторій від сміття й наплавних забруднень;

— проектування і винесення в натуру меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг водних об'єктів;

— створення та забезпечення функціонування системи моніторингу підтоплення населених пунктів;

— здійснення заходів, які забезпечуватимуть запобіганню підтоплення територій і зсувів ґрунту;

— завершення складання паспортів і басейнових "Схем комплексного використання водних і земельних ресурсів малих річок";

— проведення паспортизації середніх річок;

— здійснення заходів щодо зменшення рівня розораності басейнів малих річок;

— проведення інвентаризації поверхневих водозаборів;

— проведення інвентаризації підземних водозаборів;

— ліквідаційний тампонаж безгосподарських свердловин.

Масштабність ресурсовикористання і енергетично-сировинна спеціалізація економіки регіону призводять до значного утворення і накопичення відходів, що являється одним з найбільш вагомих факторів забруднення навколишнього середовища і негативного впливу на всі компоненти довкілля.

На сьогодні в області особливо гостро постає проблема поводження з твердими побутовими відходами, наявності несанкціонованих смітників.

Інфільтрація від заборонених відходів на полігонах, пилоутворення в процесі їх розміщення, вітрова та водна ерозії, інші фактори міграції токсичних речовин призводять до забруднення підземних та поверхневих вод, атмосферного повітря, земельних ресурсів.

Актуальним в області залишається питання безпечного поводження з токсичними відходами, і в першу чергу – непридатними хімічними засобами захисту рослин.

У зв'язку з вищевикладеним, політика Запорізької області по охороні навколишнього середовища від впливу відходів виробництва й споживання повинна бути спрямована на мінімізацію утворення відходів, перетворення їх у вторинні матеріальні й енергетичні ресурси, впровадження сучасних

технологій промислової переробки відходів, запобігання забруднення навколишнього природного середовища.

Основними напрямками діяльності у сфері поводження з промисловими відходами мають бути:

— запобігання та мінімізація утворення відходів шляхом удосконалення діючих та впровадження сучасних технологій і обладнання;

— повернення промислових відходів у виробництво з метою вилучення цінних компонентів;

— використання промислових відходів, як вторинної сировини;

— впровадження сучасних природоохоронних заходів на полігонах промислових відходів.

Основними напрямками діяльності у сфері поводження з побутовими відходами мають бути:

— створення умов для залучення інвестицій у сферу поводження з відходами;

— розвиток та формування системи збирання, заготівлі та переробки відходів, як вторинної сировини;

— впровадження сучасних екологічно чистих технологій переробки відходів, у тому числі, переробки з утриманням енергії;

— впровадження сучасних природоохоронних заходів на полігонах побутових відходів[18, c. 349-353].

Основними напрямками діяльності у сфері поводження з непридатними до використання та забороненими до застосування хімічними засобами захисту рослин (ХЗЗР) мають бути:

— організація відповідного безпечного тимчасового зберігання накопичених непридатних ХЗЗР;

— впровадження екологічно безпечних технологій знешкодження непридатних ХЗЗР;

— реабілітація забруднених територій зберігання непридатних ХЗЗР.

Природно-кліматичні умови, а також нераціональне використання сільськогосподарських земель збільшує площу деградованих ґрунтів.

Ерозія, засолення, осолонцювання, ущільнення, підтоплення, порушення, зсуви – всі ці види деградації земель характерні для області.

Внаслідок природних і техногенних впливів відбувається активізація екзогенних процесів: зсувів, осідань ґрунту, берегової абразії та інше.

Основним джерелом забруднення ґрунтів є промислові викиди в атмосферу, полігонами промислових та побутових відходів, несанкціоновані звалища відходів, заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин.

У зв'язку з вищевикладеними, політика в області охорони ґрунтів повинна базуватися на поєднанні особливостей використання землі як

територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва, забезпеченню раціонального використання та охорони земель.

Основними напрямками діяльності у сфері охорони земель мають бути:

— охорона земель від вітрової та водної ерозії;

— впровадження сучасних технологій меліорації земель;

— впровадження комплексу заходів по запобіганню руйнування берегів Азовського моря, Каховського та Дніпровського водосховищ;

— запобігання забруднення земель промисловими та побутовими відходами та небезпечними хімічними речовинами;

— консервація (заліснення або залуження багаторічними травами) середньо- та сильноеродованих орних земель;

— зменшення показника розораності сільськогосподарських угідь;

— регіональне відокремлення земель гіршої якості, які можуть бути резервом для відведення під об’єкти бізнеса, комерції та інші виробничі потреби;

— використання земель новими агроформуваннями виключно на еколого-економічних засадах згідно проектів землеустрою;

— відновлення робіт по ґрунтовому обстеженню з метою обґрунтування оптимізації галузевих структур сільськогосподарського виробництва, як модель бізнес-планів.

Формування потужного промислового комплексу Запорізької області зумовило розвиток гірничодобувної промисловості.

В ході зростання кількості гірничих підприємств і формування розвиненого гірничодобувного комплексу із значними обсягами вилучення корисних копалин та гірничих порід стали відбуватися негативні зміни стану довкілля.

У зв'язку з вищевикладеним, політика Запорізької області з раціонального використання й охорони надр спрямована на практичну реалізацію шляхів екологічної реабілітації територій інтенсивного використання надр, встановлення правил і меж економічно раціонального та екологічно безпечного користування надрами.

Основними напрямками діяльності раціонального використання й охорони надр мають бути:

— недопущення втрат корисних копалин при розробці родовищ;

— впровадження сучасних технологій з метою видобутку супутніх корисних копалин;

— рекультивація земель, порушених в процесі розробки родовищ;

— збільшення обсягу використання розкривних порід для рекультивації гірничих виробіток;

— впровадження сучасних технологій для зменшення впливу гірничих робіт на запаси підземних вод, які використовуються для централізованого водопостачання[6, c. 144-147].

5. Проблеми ресурсозабезпечення та відтворення природних ресурсів

Треба розрізняти такі поняття: мінеральні ресурси, природні ресурси, сировина й корисні копалини. Мінеральні ресурси — це сукупність запасів корисних копалин у надрах Землі (району, країни, регіону, планети), придатних для використання у різних галузях господарства.

Корисні копалини — це мінеральні утворення в земній корі з певним хімічним складом і фізичними властивостями, які використовуються людиною у господарській діяльності. Корисні копалини посідають особливе місце серед природних ресурсів.

Корисні копалини використовуються як сировина різними галузями промисловості. Вміст корисного компонента в рудах неоднаковий.

До природних ресурсів України зараховуються земельні, кліматичні, рекреаційні ресурси, рослинний та тваринний світ, ресурси Чорного та Азовського морів, корисні копалини, внутрішні води тощо.

Природні умови і ресурси. Основна частина території розташована на Придніпровській низовині.

Запорізька область — слаборозчленована рівнина із західним схилом до долини Дніпра та Азовського моря. Вздовж узбережжя простягаються довгі, вузькі піщані коси, намиті морем. Щодо геоструктури, то територія знаходиться у межах двох регіонів: Українського щита і Причорноморської западини.

Клімат помірно-континентальний з жарким посушливим літом та малосніжною зимою. Запорізька область багата на поклади рудних корисних копалин, зокрема руд заліза (Білозерський залізорудний район) і марганцю (Великотокмацький марганцеворудний район). Промислове значення мають будівельні матеріали (граніти, каоліни, глини, вапняки тощо). З паливно-енергетичних ресурсів є буре вугілля, природний газ, а також мінеральні води і лікувальні грязі.

Ґрунтові й агрокліматичні умови сприяють розвитку сільського господарства, а багаті родовища корисних копалин, гідрографічна мережа — розвитку різноманітних галузей промисловості.

Вогнетривкі глини використовуються як сировина для виготовлення цегли для доменних печей.

Промисловий і будівельний бум мав місце на початку 30-х років ХХ ст. з уведенням в експлуатацію Дніпровської гідроелектростанції. У регіоні був створений потужний металургійний комплекс, подальшого розвитку дістало машинобудування. Запоріжжя стало одним з найбільших промислових центрів України і Східної Європи.

Нині промисловість Запорізької області — потужний індустріальний комплекс. У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають чорна металургія, електроенергетика, машинобудування та металообробка, кольорова металургія. У регіоні виробляється четверта частина усієї електроенергії країни, основним виробником якої є Запорізька атомна станція. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів складає 56%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 357 промислових підприємств, функціонує 875 малих промислових підприємств[8, c132-134].

Серед ста найбільших промислових підприємств України в верхній частині списку стійко зберігають своє місце «Запорожсталь», що є єдиним в Україні підприємством по виробництву тонколистового прокату з неіржавіючих і легованих сталей, високоекономічних гнутих профілів, консервної жерсті, тонколистового прокату з полімерним покриттям; «Дніпроспецсталь» і «Запорізький завод феросплавів». У обласному машинобудуванні слід виділити СП «АвтоЗАЗ-Daewoo», створене на базі Запорізького автомобільного заводу «АВТОЗАЗ», а також Мелітопольського моторного і ряду суміжних заводів спільно з південнокорейською фірмою «Daewoo Heavy Industries». Що веде підприємство області по виробництву засобів оборони державне підприємство «Іскра». Продукція підприємства має попит на зовнішніх ринках. Запорізький абразивний комбінат провідне підприємство країни по виробництву інструменту на основі синтетичного корунду. ВАТ «Запорожтрансформатор» спеціалізується на виробництві унікальних силових трансформаторів по індивідуальних замовленнях і є найбільшим серед всіх країн СНД. Хімічну промисловість в області представляють 8 підприємств, найбільший з них ПО «Кремнійполімер», провідний виробник в Україні каучуків і пластиків на основі кремнийполимера.

Деякі проблеми прискореного розвитку продуктивних сил Придніпров'я і підвищення економічної та соціальної ефективності його виробництва приблизно такі, як і в Донбасі. Це передусім технічне переоснащення виробництва, охорона навколишнього середовища, зокрема його охорона від забруднення промисловими відходами. Висока територіальна концентрація потужних металургійних та інших виробництв, розташованих біля Дніпра, також загострює проблему охорони водних ресурсів. Не менш важливою є проблема різкого скорочення використання родючих земель з несільськогосподарською метою. Основні напрями розв'язання проблем — впровадження безвідходних технологій на виробництві, зокрема на підприємствах чорної металургії, гірничодобувної і хімічної промисловості, широке використання відходів, розробка і здійснення науково обґрунтованих заходів щодо використання відходів виробництва, рекультивація земель.

Остаточно не розв'язана проблема раціонального використання зрошених земель і гідротехнічних меліоративних споруд, забезпечення оптимального розподілу засобів і ресурсів, які спрямовуються на освоєння осушених земель, їх гіпсування і створення нового меліоративного фонду; значної шкоди завдає підтоплення родючих земель, зокрема в районі великого Каховського водосховища.

Необхідною передумовою комплексного розвитку району є розвиток легкої, харчової промисловості, а також невиробничої сфери.

Суттєве для району більш повне і раціональне використання місцевих рекреаційних ресурсів — на узбережжі Азовського моря, біля Дніпра з його притоками, поблизу лісових масивів, біля джерел лікувальних вод і грязей.

Зазначені вище та інші проблеми перспективного розвитку господарства Придніпровського економічного району актуальні практично для всіх його частин[2, c. 156-159].

Висновки

Промисловість Запорізької області — це потужний індустріальний комплекс. У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають чорна металургія, електроенергетика, машинобудування та металообробка, кольорова металургія. У регіоні виробляється четверта частина усієї електроенергії країни, основним виробником якої є Запорізька атомна станція. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів складає 56%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 357 промислових підприємств, окрім того, функціонує 875 малих промислових підприємств.

На сьогодні сформований результативний імідж Запорізької області розглядається як цінний ресурс для подальшого всебічного розвитку регіону. Цей ресурс складається з багатьох елементів, які у дієвому симбіозі являють собою ті конкурентні переваги Запорізької області, які дозволяють їй обійняти провідні позиції серед інших областей України у процесі залучення інвестицій.

Запорізька область сьогодні – це безцінна перлина, сформована віхами історії – славетне козацтво, велетень ДніпроГЕС, один з головних центрів бурхливого розвитку економічного, технологічного й інтелектуального потенціалу незалежної України, гостинність та відкритість сердець.

Даровані природою ресурсні цінності налічують на території області понад 20 видів корисних копалин; геологічними фахівцями розвідано 131 родовище. На сьогодні область є постачальником на внутрішній та зовнішній ринки залізної руди, каоліну, вогнетривкої глини, формувальних пісків, будівельних й облицювальних каменів.

Достатньо і всебічно розвинена транспортна інфраструктура регіону, складовими якої є низка стратегічних трас: Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, Харків-Сімферополь-Севастополь, Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, розгалужена мережа залізничних доріг, велика суднохідна артерія – ріка Дніпро, Запорізький річковий вантажний порт, морські ворота в область – Бердянський морський порт, Запорізький регіональний аеропорт, аеропорт м. Бердянська Запорізької області, дозволяє результативно поєднувати внутрішні та зовнішні товарні та ресурсні потоки.

Аналіз сучасного стану економіки Запорізької області свідчить про диспропорції в її розвитку і невирішені проблеми, а саме: відробка економічно ефективних запасів сировини; дефіцит паливних, водних і лісових ресурсів; ґрунтова ерозія, підтоплення і засолення, забруднення земель промисловими викидами і відходами; недостатній розвиток інвестиційного комплексу, нераціональна структура капітальних вкладень, недостатній розвиток сільського господарства та галузей, що забезпечують населення області товарами народного споживання; незбалансованість робочих місць; необхідність заміни діючих підприємств промисловості технічно удосконаленими, менш ресурсоємними технологіями з використанням металолому; невирішеність соціальних проблем; недостатній рівень використання рекреаційних ресурсів (особливо на Азовському морі); складна екологічна ситуація.

У найближчій перспективі істотних змін у спеціалізації області не відбудеться. У загальнодержавному поділі праці регіон буде виділятися спеціалізацією на електроенергетиці, чорній та кольоровій металургії, а також машинобудуванні та металообробці. Поглибиться спеціалізація на виробництві експортоорієнтованої продукції комплексу металургії і обробки металів та машинобудування (виробництві машин і обладнання, зокрема електричних машин і апаратури, електронної продукції, обладнання для радіо, телебачення і зв’язку, медичних приладів та інструментів, точних вимірювальних приладів, оптичних виробів, виробництві автомобілів та іншого транспортного обладнання).

Економічний потенціал області сьогодні – це понад 380 провідних промислових підприємств.

В регіоні розташована низка підприємств харчової та переробної промисловості, які за потужностями та обсягами виробництва є провідними в Україні: Пологівський олійноекстракційний завод, Запорізький оліяжиркомбінат, Запорізький та Мелітопольський м'ясокомбінати.

Такі підприємства як ВАТ „Запорізький пивобезалкогольний комбінат „Славутич”, ЗАТ „Запорізький завод безалкогольних напоїв”, ДП „Імідж Холдинг” АК „Імідж Холдинг АпС” є яскравими прикладами вигідного інвестування у харчову галузь регіону.

Список використаної літератури

1. Грандберг А. Г. Основы региональной экономики. Учебник для вузов. – М., 2000.

2. Доценко А. І. Регіональне розселення: проблеми та перспективи. – К.: Наукова думка, 2005.

3. Заболоцький Б. Ф. Економічна самодостатність регіону // Регіональна економіка. – 2005. — № 3.

4. Заболоцький Б. Ф. Розміщення продуктивних сил України: Національна макроекономіка: Посібник. – К.: Академвидав, 2002. – 368 с.

5. Іщук С. І. Розміщення продуктивних сил (теорія, методи, практика). Вид. 4-е доп. – К.: Європ. ун-т фінансів, ін форм. систем, менедм. і бізнесу, 2000. – 216 с.

6. Коротун І.М. Коротун Л.К. Коротун С.І. Природні умови та ресурси України: Навчальний посібник. — Рівне: УДАВГ, 1997.

7. Мазур А. Г. Регіональна Економіка: проблеми відтворення і управління. – Вінниця: ВДАУ, 2002.

8. Масляк П.О., Олійник Я.Б., Степаненко А.В., Шищенко П.Г. Соціальна географія. К.: Знання, 1999.

9. Масляк П.О., Шищенко П.Г. Географія України. – Київ, 1997.

10. Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів в Україні: Стат. збірник. К.: Знання, 2001. С.113

11. Паламарчук М.М,. Паламарчук О.М.. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. – Київ, 1998.

12. Поповкін В. Н. Регіонально-цілісний підхід в економіці. – К.: Наукова думка, 2000.

13. Продуктивні сили економічних районів України / Данилишин Б. М., Чернюк Л. Г., Горська О. В., Фащевський М. І., Антоньєва Л. С. та ін. – К.: Вікар, 2001.

14. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / За ред. проф. Є. П. Качана. – К.: ВД “Юридична книга”, 2001. – 552 с.: іл..

15. Статистичний щорічник України за 2005 рік / Держкомстат України / За ред. О. Г. Осауленка. – К.: Техніка, 2005.

16. Розміщення продуктивних сил /за ред. В. В. Ковалевського. – Київ, 2002.

17. Стеченко Д. М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика. Навч. Посібник. – К.: Вікар, 2002.

18. Чернюк Л. Г., Клиновий Д. В. Економіка та розвиток регіонів (областей) України. Навчальний посібник. – Київ: ЦУЛ, 2004. 644 с.