Види виправно-трудових установ
Виправно-трудові установи поділяються:
1. Виправно-трудові колонії
2. Виховно-трудові колонії
3. Тюрми.
Виправно-трудові колонії.
Повнолітні особи, засудженні до позбавлення волі, відбувають покарання в виправно-трудовій колонії або у тюрмі, а неповнолітні у віці до 18 років – у виховно-трудових колоніях.
Виправно-трудові колонії є основним видом виправно-трудових установ для утримання засуджених до позбавлення волі осіб, які досягли повноліття.
В свою чергу виправно-трудові колонії поділяються на:
а) колонії-поселення для осіб, які скоїли злочин з необережності;
б) колонії-поселення для осіб, які скоїли умисний злочин;
в) колонії-поселення для осіб, які стали на шлях виправлення;
г) колонії загального (вперше за не тяжкий злочин), посиленого (вперше за тяжкий злочин), суворого (особливо небезпечні злочини або не вперше) і особливого режиму (рецидивісти та заміна покарання).
Виховно-трудові колонії.
Виховно-трудові колонії поділяються на колонії загального і посиленого режиму.
В колоніях загального режиму відбувають покарання неповнолітні чоловічої статі, які засудженні до позбавлення волі вперше за не тяжкий злочин, утримуються окремо від засуджених за тяжкі злочини, а також усі засудженні жіночої статі.
В колоніях посиленого режиму відбувають покарання неповнолітні чоловічої статі, які раніше були засудженні до позбавлення волі, а також переведенні з виховно-трудових колоній загального режиму за злісне порушення вимог режиму.
Тюрми.
В тюрмах відбувають покарання:
а) засудженні до позбавлення волі особливо небезпечні рецидивісти;
б) особи, які досягли вісімнадцятирічного віку і скоїли небезпечні злочини проти держави або інші тяжкі злочини і засудженні за них до позбавлення волі на строк більше 5 років;
Вид виправно-трудової установи з відповідним режимом, у якому відбувають покарання засудженні, визначаються судом у встановленому законом порядку.