Вступ.

1. Аналіз підприємницької активності особистості і особистісних рис підприємця.

2. Характеристика індивідуально-психологічних особливостей особистості підприємця.

3. Соціально-психологічні особливості успішного підприємця.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Умови розвитку сучасної економіки в Україні, перехід на ринкові відносини загострили інтерес до вивчення психологічних аспектів діяльності підприємців, чий внесок в процеси оновлення життя суспільства особливо вагомий.

Актуальність дослідження зумовлюється конкретно-історичними тенденціями відродження підприємництва в Україні, що йде шляхом закріплення за однією особою різноманітних функцій, пов’язаних із діяльністю фірми: підприємця як власника, керівника, виконавця.

Реалії наших днів свідчать про наявність, гострої потреби у кваліфікованих підприємницьких кадрах, проте науково-психологічні засади задоволення такої потреби вивчені недостатньо.

В дослідженнях з підприємництва до теперішнього часу накопичені дані, що дали змогу виокремити деякі якості особистості, які визначають схильність людини до успішної підприємницької діяльності. (Л.Ф.Бурлачук, С.Д.Максименко, Ю.Л.Трофімов, В.О.Татенко, А.Б.Коваленко, В.Г.Панок, М.Н.Корнєв, Ю.М.Швалб, Е.Л.Носенко, К.Веспер; Р.Х.Блокгауз, П.Горвіц; К.Варне). Висунуто теорію Дж.Роттера про співвідношення внутрішньої і зовнішньої мотивації (I.Rotter; D.E.Jenningsan; C.P.Zeithami). Проте загалом особливості особистості підприємців іще не визначено і не висвітлено досить повно, (Хизрич Р. Пітерс М.), хоча окремі спроби дослідження цієї проблеми існують за кордоном і в нашій країні.

Актуальність проблеми, її практична значущість, недостатня розробленість в теоретичному і методичному аспектах в контексті української ментальності, визначили вибір теми дослідження: “ Психологія підприємницького мислення ”.

З емоційного, психологічного погляду підприємництво, звичайно, не легке заняття. Створення власної справи — це завжди величезний ризик і подолання численних перешкод та опору. Підприємництво — це жорстка, а часом жорстока перевірка ідей та особистих якостей. Це своєрідний природний відбір. Це необхідність щодня, щогодинно нести величезний тягар відповідальності.

Зарубiжний досвiд дослiдження психологiї пiдприємництва досить продуктивний, проте пряме перенесення одержаних нею даних неможливе, через те що вітчизняний пiдприємець формується в умовах економiки перехiдного перiоду, iншого соцiального середовища (часто вороже настроєного до його дiяльностi), iншого шляху становлення пiдприємницької кар’єри, що дає особливi установки i особистiснi орiєнтацiї, iнших навичок i способів здiйснення пiдприємницьких завдань.

1. Аналіз підприємницької активності особистості і особистісних рис підприємця

Безперечною заслугою М.Вебера і В.Зомбарта стала класифікація підприємців та опис (відповідно до неї) їхніх індивідуально-психологічних і поведінкових особливостей. Класичний підприємець, на думку авторів, включає в сублімованому вигляді риси завойовницького типу – “авантюрну” уяву, азарт і готовність до ризику. Він відкриває нові соціальні потреби, а значить і нові ринки та зв’язки. Автори описали також різновиди вияву підприємницької активності, які пояснюються індивідуально-психологічними особливостями самих підприємців. Запропонована ними типологія пропонує чотири типи особистості суб’єкта підприємницької діяльності: 1) раціональний тип; 2) авантюрний тип; 3) міщанський тип; 4) підприємницький тип.

До основних зовнішніх чинників, які пов’язані з виявами підприємництва, віднесено: атмосфера поведінки в колективі; правові засади вільної економічної діяльності і приватної власності; усвідомлення значення застосування в господарському житті колективу розуму, що репрезентуються в громадській думці. Рівень розвитку власне підприємництва залежить від відповідності сучасним цінностям економіки, від стану науково-технічного прогресу в суспільстві, у просторі якого з’явилося підприємництво. Г.К.Гінс, І.Шумпетер, П.Г.Щедровицький та ін відзначають, що підприємництво з’являється тоді, коли виробництво не створює нових ресурсів.

До особливостей українського підприємництва відноситься те, що його функція в епоху перехідного періоду в Україні пов’язана не тільки з економічним відтворенням, але тісно опосередкована соціальними діями, спрямованими на зміну соціальних відносин, а значить, на творення нових соціальних цінностей, символів, смислів.

Розглянуті підходи до вивчення підприємницького феномена дають підстави для висновку, що на даний час не сформулювалося єдине, прийнятне для всіх, визначення терміна “підприємець”. А від такого визначення суттєво залежать шляхи вирішення теоретичних і практичних проблем психології підприємництва.

Найбільш точним визначення підприємця, запропоноване М.М.Глушач: підприємець – це особа, наділена індивідуально-психологічними характеристиками, які дають їй змогу виступати суб’єктивним фактором відтворення, здатна на ініціативній та інноваційній основі, не боючись повної відповідальності, йти на ризик та особливим чином поєднати інші чинники виробництва так, щоб в перспективі з’явився додатковий прибуток[5, c. 63-64].

Особистісні характеристики підприємця:

· потреба в незалежності;

· рішучість;

· енергійність, оптимізм, віра в себе;

· потреба в домінуванні та вміння вести людей за собою;

· гнучкість в засобах реалізації підприємницької діяльності, уміння змінювати свою поведінку відповідно до ситуації;

· розумна самокритичність;

· емпатія;

· відповідальність і наявність чіткої мети.

Незважаючи на існування чисельних можливостей концептуального розгляду підприємницької поведінки, у даній роботі ми ґрунтуємося на конструктах психологічної теорії діяльності (С.Л.Рубінштейн, О.М.Леонтьєв та ін.) та концепції індивідуальності Б.Г.Ананьєва, в якій пріоритет активності перетворення дійсності віддається суб’єктові, здатному наділяти смислом цілі діяльності.

Підприємницька діяльність, таким чином, в нашій роботі розглядається як активність людини в напруженій та суспільно-значущій ситуації, результатом якої стає породження нової структури в господарській та інших сферах матеріального та духовного виробництва, в яких втілюється суб‘єктний потенціал людини.

Дослідники, аналізуючи систему психологічних рис в моделях особистості підприємця, виділяють різні домінуючі якості. Американці Р. Хізрич і М. Пітерс вважають, що людей, які мають особливі вроджені задатки, можна навчити необхідних для бізнесу вмінь. Вони виділяють 14 умінь і знань, які є найважливішими для підприємницької діяльності, а саме:

· чітке розуміння підприємництва;

· відокремлення фактів від міфів;

· уміння давати виважені оцінки;

· уміння знаходити нестандартні рішення;

· уміння поводитись і приймати рішення в умовах невизначеності;

· уміння виробляти нові комерційні ідеї;

· уміння оцінювати перспективність нових ідей;

· знання, необхідні для створення нової справи;

· уміння оцінювати зовнішню ситуацію;

· уміння оцінювати дії з точки зору етики і моралі;

· уміння укладати угоди, встановлювати контакти, вести переговори;

· уміння отримувати належне [1, с. 6-8].

2. Характеристика індивідуально-психологічних особливостей особистості підприємця

До комплексу якості “перешкодостійкість” у підприємців було віднесено такі ознаки:

· готовність до енерговитрат, праці, розширення своїх знань (про закони) та чутливість до сприйняття нових стимулів;

· відповідальність та розвинутий внутрішній контроль за управлінням ситуаціями;

· здатність у важких ситуаціях бути поряд з проблемою або будувати проблемну ситуацію по-новому;

· концентрація меж своєї діяльності на індивідуальних здібностях незалежно від конвенційних норм за глибокого усвідомлення особистих проблем;

· суперечливе поєднання імпульсивності, спонтанності в діяльності, вільної самоактуалізації із здатністю до свідомої відмови від реалізації того, що не відповідає їхнім здатностям;

· стриманість, вимогливість в оцінці результату діяльності;

· високе емоційно-психічне напруження як індекс індивідуально-особистісних енергоресурсів.

Безперечно, в особистості, яка виявляює себе як “підприємець”, у важких обставинах з’являється перешкодостійкість на психологічному рівні у вигляді оптимально високого ступеня “робочої” тривоги, який, однак, не послаблює почуття відповідальності, висока чутливість до нових сигналів (зміни в середовищі), швидку орієнтацію на ситуативні зміни. При цьому, особистість в ході підприємницької активності залишається здатною до успішних конструктивних дій порівняно з іншими людьми. Це визначає її соціальну успішність у суспільному просторі. Йдеться, зокрема, про фінансово-економічний статус, професійну адаптацію до нових умов.

Властивість перешкодостійкості суб’єкта підприємницької діяльності зумовлюється, як ми вважаємо, такою інтегральною індивідною рисою, як сенситивність.

Сучасні підприємці в Україні, які позбавлені батьківського прикладу і змушені поєднувати в собі і власника, і керівника, і виконавця, знаходять моральну підтримку в своїх дітях, в бажанні забезпечити їхнє майбутнє, що й дає їм стимул до праці. Відповідно до отриманих результатів і виходячи із характеристики поведінки підприємців в типології М.Вебера та В.Зомбарта, сучасні вітчизняні підприємці відповідають раціональному типу цієї класифікації[8, c. 32-33].

Успішні підприємці, як з’ясувалося, менше дотримуються групових та суспільних норм, мають багатшу уяву, гнучкість та самостійність. Серед представників малого та середнього бізнесу особливо виокремлюється особистісний тип “замкнутого, творчого лідера”. Люди цього типу володіють розвинутим абстрактним мисленням, здатністю до навчання. Вони емоційно стійкі, прагнуть домінувати над оточуючими, не визнають авторитетів, активні, сміливі. Разом з тим, мають творчу уяву і часто поводять себе незрозуміло для оточуючих. В конфліктній ситуації йдуть на компроміси, але не пристосовуються до опонента.

Аналіз особистісних профілів підприємців на основі порівняння індивідуально-психологічних особливостей підприємців дав можливість зробити висновок про те, що: підприємці від непідприємців відрізняються за глибиною переживань (рівень усвідомлення проблем вища); більшою імпульсивністю, спонтанністю поведінки; індивідуалістичність у чоловіків-підприємців виражена більше, ніж у жінок-підприємців показник оптимістичності вищий у підприємців в цілому ніж у непідприємців; підприємці менше коректують свою інтелектуальну активність.

Порівняно з непідприємцями, підприємці-чоловіки більш розкуті й вільні, у них переважає мотивація досягнення успіху і високий рівень домагань, вони більш практичні і раціональні, ніж непідприємці.

Набір інтересів у інтерналів підприємців більш виразний, ніж у підприємців змішаного типу контролю, не зважаючи на те, що індивідуалістичність сприймання, його оригінальність властива їм однаковою мірою.

Що стосується жінок-підприємниць, то їх відрізняє більша усвідомленість своїх проблем, вони оцінюють себе вище, ніж непідприємниці. Але оптимізм більш окреслений у жінок-підприємниць змішаного типу контролю. Підприємниці-інтерналки більше контролюють свою самоактуалізацію. Непідприємницям більш властива обережність у діях, водночас, як підприємниці, очевидно, діють на підставі поточної інформації.

Потрібно особливо підкреслити, що жінки-підприємниці інтернального типу контролю різко відрізняються за стилем традиційної для них статевої адаптації від підприємниць змішаного типу контролю: вони більш рішучі, незалежні в поведінці, несентиментальні.

Що стосується порівняльного аналізу підприємців жінок і чоловіків, то виявилося, що жінки більше приділяють уваги обдумуванню особистих проблем, але менш індивідуалістичні у своєму сприйнятті світу, ніж підприємці-чоловіки.

В українських підприємців схильність до роздумів превалює над почуттями і діючою активністю, українські підприємці, на відміну від російських підприємців, більш оптимістичні. Й ті й інші відрізняються надлишковою тенденцією до креативності, а також однаково невибагливі в спілкуванні, дуже привітні, товариські та мало піддаються зовнішньому впливу[6, c. 95-96].

Підприємці України більш незалежні в успіху від факторів оточення; порівняно з представниками інших соціальних груп у підприємців переважає інтернальний локус контролю. Жінки-підприємці більш чітко усвідомлюють свої проблеми та оцінюють себе вище, ніж підприємці.

Кожен з виділених типів підприємництва характеризується не тільки джерелом походження, видом діяльності, умовами існування та успішності, але й психологічними якостями людей, які складають ці типи. Потрібно зазначити, що в жодній країні світу немає професії “підприємець”, хоча підприємництво як заняття існує. Головне завдання підприємця – об’єднати навколо себе особистісний персонал, спрямувати його зусилля на досягнення поставленої мети.

Окрім спеціальних здібностей і певної мотивації для здійснення підприємницької діяльності важливим є створення сприятливих умов для її розвитку. Визначення такого режиму – це спеціальна тема, яка торкається не тільки теорії, але й практики. Слід, однак, зауважити, що його умови визначаються багатьма складовими, серед яких соціально-психологічні посідають не останнє місце. Скажімо, яку важливу роль у цьому відіграє використання засобів масової комунікації, за допомогою яких створюється соціальна атмосфера, що формує сприятливу для бізнесменів громадську думку.

Отже, з аналізу досліджень можна зробити висновок, що підприємництво – це системна характеристика діяльності, в якій підприємливість є системоутворюючим фактором. Якщо розглядати підприємливість як комплекс якостей, що забезпечують здатність досягнення конкретних цілей в господарській, соціальній або інших сферах суспільного життя за рахунок своєї ініціативи, винахідливості, самостійності, нестандартних рішень, готовності до ризику і відповідальності за результати, то не існує чітко розмежованих груп людей: підприємців і непідприємців. Різниця між людьми в тім, як багато підприємницької активності вони виявляють, а також у рівні підприємливості, втіленій у цій активності[7, c. 18-19].

3. Соціально-психологічні особливості успішного підприємця

У будь-якій професійній діяльності, а особливо у підприємницькій, необхідно бути гнучкою особистістю, аби при потребі змінювати свої дії для досягнення бажаного результату. Використання тільки одного засобу управління позбавляє можливості вибору взагалі. Використання двох засобів контролю ситуації ставить підприємця перед нерозв’язаною дилемою. Мати вільний вибір — означає бути здатним використовувати як мінімум три підходи до ситуації. Отже, підприємець зі здатністю до гнучкості може ефективно управляти ситуацією.

Коли підприємця обмежують об’єктивні умови, то він може змінити ставлення до них. Водночас ситуація може обмежити його в кількості і якості виборів, але ніколи не обмежить в самій можливості самостійно вибирати. Цінність свободи вибору гармонійно поєднується з волею і владою над собою – це визначає не жорстку зовнішню дисципліну, а контроль та саморегуляцію [2].

Помітно менш значущими для успішних підприємців є такі цінності, як сім’я (чоловіки – 30 %, жінки – 40 %), здоров’я (чоловіки – 27 %, жінки – 29 %), друзі (чоловіки – 20 %, жінки – 15 %).

Варто відзначити гендерні особливості в успішних жінок, домінування цінності роботи і грошей: помічаються рольові конфлікти, роль матері і працівника, причому конфлікт розв’язується на користь праці. І це формує комплекс „нереалізованості” як матері, дружини, котра усвідомлює цю проблему, але продовжує жити у звичному напруженому темпі соціальної активності, працюючи по 10 — 12 годин на добу. За результатами інших досліджень, які не є зараз предметом обговорення, виявлено, що у жінок, які не працюють, цінність праці відходить на другий план, домінують такі цінності, як сім’я і благополуччя, виконання домашніх обов’язків. Такі жінки, якщо виникає потреба стати до праці, вибирають роботу „ближче до дому”, легко приймають рішення про звільнення, якщо це необхідно для сім’ї. Цінність роботи як сфери розкриття здібностей у них дуже низька.

Готовність ризикувати в сучасній психології пов’язується із здатністю суб’єкта досягати поставленої мети і регулювати свої поведінкові стратегії. Вона розглядається як неадаптована форма поведінкової активності особистості, як особливий спосіб мислення суб’єкта, що діє в умовах невизначеності [2, c. 41].

Чимало психологічних досліджень присвячувалося виявленню специфічних індивідуально-психологічних рис людини, що зумовлюють її готовність ризикувати. Такими рисами, зокрема, є імпульсивність, незалежність, прагнення до успіху, лідерство і домінування.

Позитивне мислення (чоловіки – 51 %, жінки – 49 %) забезпечує можливість по-особливому ставитись до труднощів, невдач, помилок, що супроводжують підприємницьку діяльність. („Саме труднощі зробили мене сильним”). Труднощі сприймаються як стимул для вдосконалення.

Провідним показником експерти визначили професіоналізм (чоловіки – 70 %, жінки – 78 %). Саме професіоналізм відкриває для підприємця нові можливості, забезпечує перевагу над конкурентами. Знання справи – необхідна умова успішної трудової діяльності. („Головне в успішній підприємницькій діяльності – команда професіоналів”). Однак залишається відкритим питання, чи завжди професіонал може стати успішним підприємцем. В ході опитування ми з’ясували, що для певної кількості (приблизно – третини) досліджуваних в успішній підприємницькій діяльності „головне бути не професіоналом, а хорошим організатором і мотиватором для команди”[4, c. 171-172].

Висновки

Узагальнюючи результати проведеного емпіричного дослідження індивідуально-психологічних особливостей людей, які виявили підприємницьку активність, можна зробити наступні висновки:

Дослідження особливостей людини-діяча на рівні суб’єктивних рис дало змогу диференціювати психологічні властивості осіб, які виявляють активність у формі підприємницької поведінки, та людей інших професійних груп. Ці відмінності виявляються в змісті уявлень представників різних професійних груп про образ підприємця, фактори досягнення ними успіху в діяльності, у ставленні до підприємництва як нового виду діяльності, а також відмінності у ситуативно-діяльнісних, особистісно-смислових та індивідуальних характеристиках досліджуваних.

У змісті свідомості людей підприємець – це людина, яка послідовно та ризиковано досягає своєї мети; сильна, хитра, непринципово нахабна і неегоїстична; кмітлива, комунікабельна, здібна (досвідчена) в тій сфері, де виявляє активність.

Серед чинників успіху підприємницької діяльності підприємці виділяють працездатність, знання законів, а непідприємці бачать швидше за все вміння обійти закони. Можна припустити, що пізнавальна (когнітивна) функція діяльності підприємцями оцінюється вище, ніж непідприємцями. Готовність до праці у людей-підприємців вища, ніж у непідприємців.

Різне ставлення до підприємців та підприємницької діяльності може бути зумовлене такими чинниками, що впливають на формування свідомості, як уявлення та установки тієї або іншої соціальної групи.

Таким чином, якщо одна з психологічних функцій приватної власності – автономія і впевненість в міцності свого існування, то наведені тут результати, можливо, вказують на незадоволеність людей своїм життям.

Список використаної літератури

1. Аведян Л. Управління людськими ресурсами на підприємстві: Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. кандид. економ. наук: Спец. 08.06.02 — Підприємництво, менеджмент і маркетинг / Людмила Аведян, ; Харків. держ. економ. ун-т. — Харків, 2000. — 19 с.

2. Бурега В. Економічна психологія в схемах і таблицях: Навч.-метод. посібник / Донецька держ. академія управління. — Донецьк : ДонДАУ, 2003. — 63с.

3. Гуменюк О. Психологія впливу. — Т. : Економічна думка, 2003. — 303с.

4. Дуткевич Т. В. Практична психологія: вступ у спеціальність / Т. В. Дуткевич, О. В. Савицька. — К. : Центр учбової літератури, 2007. — 255 с.

5. Красилова Ю.В. Досвід психологічного забезпечення діяльності малого підприємництва // Проблеми загальної та педагогічної псхиології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Том IV, ч.3., Київ, 2002.

6. Красилова Ю.В. Личность предпринимателя как психологическая проблема // Вестник Харьковского университета, Харьков, 2002.

7. Красилова Ю.В. Методологические предпосылки изучения предпринимательства // Актуальные проблемы психологии т.1, ч.5, Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2002.

8. Пачковський Ю.Психологія підприємництва: навчальний посібник / Юрій Пачковський,. — К. : Каравела, 2006. — 407 с.