Еволюція менеджменту як наукової дисципліни представляє собою ряд етапів, які часто співпадали:

* етап розвитку науки про управління людьми в процесі виробництва – школа наукового управління (1885 – 1929 pp.), школа “фордизму” (1899 – 1945 pp.), класична або адміністративна школа (1920 – 1950 pp.). Він базувався на підвищенні ефективності організації на засадах удосконалення виробничих процесів та операцій;

* етап формування управлінських механізмів на засадах розвитку людських стосунків – школа психології та людських відносин (1939-1950 pp.), школа поведінкових наук (1950 р. – наш час). Етап пов’язаний із визнанням людини пріоритетним фактором виробничо-господарської діяльності;

* етап побудови систем управління, орієнтованих на ринок (з другої половини минулого століття) — пов’язаний із виникненням на підприємствах проблем перевиробництва, що викликані незабезпеченим попитом;

* етап активного застосування кількісних (економіко-математичних) методів як важливих напрямів формалізації методів менеджменту і трансформації їх в управлінські рішення – школа науки управління (1950 р. – наш час). Етап пов’язаний із широким застосуванням в менеджменті математики;

* етап формування системних (з кінця 50-х років) та ситуаційних (з 60-х років минулого століття) підходів – пов’язаний з розглядом організації як системи, діяльність якої постійно залежить від змінного набору обставин;

* етап комп’ютеризації управлінських процесів (з 1980-х pp.) – пов’язаний із розвитком інформаційних та комп’ютерних технологій.