Товарна структура зовнішньої торгівлі в Україні

Впродовж 2006-2007 рр. зовнішньоторговельне співробітництво України із основними торговельними партнерами формувалося під впливом негативних економічних очікувань, пов’язаних з невизначеністю вартості імпортних енергоресурсів та внутріполітичною нестабільністю. За цей період характерними були такі тенденції:

Для України проблеми оптимізації зовнішньої торгівлі мають найважливіше значення, що обумовлено поряд причин: по-перше, національна економіка знаходиться у фазі глибоких ринкових трансформацій, в ході яких формується її структура і інституційне середовище, а участь в міжнародній торгівлі робить величезний вплив на інтенсивність і спрямованість перетворень; по-друге, за останні роки не було досягнуто високого рівня результативності зовнішньої торгівлі, закріпилася сировинна спрямованість експорту, посилилася залежність від імпорту енергоресурсів і високотехнологічних продуктів; по-третє, на початку 2008 року відбувся вступ до глобальної торгової інституційної системи – СОТ; по-четверте, Україна активно ініціює включення в євроінтеграційні процеси, не створивши для цього реальних економічних передумов і мотивів; по-п'яте, величезні проблеми зосереджені у сфері конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг на світових ринках і в цілому конкурентоспроможності національної економіки.

Таким чином, особливості розвитку зовнішньої торгівлі України на сучасному етапі розглядаються широко. Проте важливість і багатоаспектна виникаючі в цій сфері питань вимагає подальших досліджень, поглиблення аналізу якісних і кількісних параметрів, структурних особливостей і географічних векторів розвитку торгових зв'язків. Зовнішня торгівля України як і раніше перевершує інші форми зовнішньоекономічних зв'язків.

З погляду розподілу світового доходу на користь країни гранично важливим є забезпечення оптимальної товарної структури експорту і імпорту товарів. Основні статті в товарній структурі експорту і імпорту товарів України представлені на рис. 1 та 2.

В даний час з'явилися реальні перспективи створення дійсно відкритої економіки в нашій країні, її ефективної інтеграції у світове господарство. Активне використання зовнішньоекономічного фактора сприяє подоланню негативних процесів в економіці і подальшому розвитку ринкових відносин.

Розвиток зовнішньої торгівлі, зокрема нарощування експорту країни на світовому ринку, збільшення або, принаймні, збереження його питомої ваги у світовій торгівлі є надзвичайно важливим чинником функціонування національної економіки будь-якої держави.

Структура експорту свідчить, що, не дивлячись на позитивні тенденції в зміні його об'ємів, товарне наповнення залишається колишнім – сировинним і низько технологічним. В структурі імпорту переважають енергоресурси і високотехнологічна продукція. Таким чином, і експортний, і імпортний пакет України залишається украй уразливим, все помітніше відставання в торгівлі високими технологіями. Ринки основних експортних товарів України характеризуються структурою, посилюванням суперництва учасників і наростанням цінової конкуренції, що встояла, що може позначитися на об'ємах валютних надходжень зважаючи на зниження норми прибутку (що вимагає постійного збільшенням фізичних об'ємів експорту). Прямими конкурентами України на цих ринках є країни, що володіють великими перевагами чинників, що явно звужує перспективи і знижує доцільність поліпшення позиції нашої країни.).

Таким чином перед Україною постає необхідність докорінного перегляду й удосконалення завдань та пріоритетів економічної політики. Виходячи із стратегічних завдань розвитку, для цього невідкладно мають бути реалізовані наступні завдання:

- забезпечення географічної диверсифікації ринків збуту вітчизняної промислової продукції. В контексті забезпечення географічної диверсифікації передбачається проведення, за сприяння держави, жорсткої конкурентної політики з боку виробників, направленої на відновлення втрачених позицій на існуючих ринках та товарну експансію на перспективні ринки. Така політика передбачатиме, зокрема для виробників: нарощення продуктивності праці, перегляд цінових стратегій, забезпечення альтернативних каналів збуту. В рамках активної конкурентної стратегії на державу покладаються завдання активізації економічної дипломатії, гарантування захисту прав вітчизняних виробників на зовнішніх ринках, а також сприяння розвитку внутрішнього ринку як елементу компенсації втрачених обсягів реалізації на зовнішніх ринках. Поряд із цим, держава має протидіяти спробам застосування виробниками прихованого демпінгу, картельним змовам (особливо в частині спроб компенсації втрати зовнішньої рентабельності за рахунок внутрішнього ринку), лобіюванню преференційних умов для окремих виробників тощо;

- сприяння товарній диверсифікації продукції промисловості. Цей процес є значно більш розтягнутим у часі у порівнянні із географічним перерозподілом ринків та значно дорожчим. Зважаючи на високу капіталоємність розгортання нових виробничих потужностей та освоєння новітніх технологій, посилюються різного роду ризики, серед яких утруднення швидкого реагування на зміни кон’юнктури ринків, зниження конкурентної стійкості на ринках тощо. Державна політика у цій сфері має полягати у підтримці проведення промисловим сектором товарної диверсифікації, зокрема шляхом залучення під гарантії держави цільового іноземного фінансування, через систему акредитованих фінансових інституцій, для забезпечення кредитними ресурсами освоєння вітчизняною промисловістю виробництва новітньої наукоємної продукції, цільових програм з впровадження науково-технічних розробок. Такі заходи мають доповнюватися активною інноваційною політикою держави, спрямованою на формування ефективної національної інноваційної системи та заохочення інноваційної діяльності суб’єктів господарювання;

- розробка та впровадження стратегічної програми застосування передбачених СОТ інструментів для захисту інтересів українських виробників на зовнішніх та внутрішніх ринках, заходи щодо адаптації національної економіки до умов членства в СОТ;

- запровадження чіткого узгодженого плану зміни тарифів на енергоносії для промисловості на середньострокову та довгострокову перспективу. Ключову роль мають відігравати довгострокові міждержавні угоди щодо забезпечення вітчизняного енергетичного балансу із чіткими перспективами цінових змін. Такі угоди мають виходити із міркувань економічної безпеки України та передбачати:

- прозорість ціноутворюючих механізмів на енергоносії;

- пряму міжнародну співпрацю між державними енергетичними компаніями, що покликане унеможливити посередницькі зловживання;

- заохочення розвитку вітчизняних природних родовищ, регульоване залучення для цих цілей іноземних інвестиційних ресурсів;

- взаємоузгодженість та паритетність між цінами на енергоносії, вартістю їх транзиту та зберігання;

- довготривалість співпраці між сторонами угод;

- наявність прозорих заздалегідь визначених механізмів врегулювання суперечок.

Таким чином, проведений аналіз дозволяє встановити слабі місця у сфері структурних особливостей розвитку зовнішньої торгівлі України як в географічному, так і в товарному розрізі. Достатньо проблемної є динаміка нарощування експорту і імпорту. Розгляд зміни сальдо зовнішньої торгівлі свідчить про інтенсивне збільшення імпортної залежності країни. Зберігається украй нераціональна товарна структура експорту і імпорту, істотними диспропорціями і однобокістю характеризується експорт-імпорт послуг. В цілому географія і товарна структура зовнішньої торгівлі України мають багато слабих місць і повинні коректуватися. Тому персептивні дослідження в даному напрямі передбачається направити на оцінку інституційних аспектів розвитку зовнішньої торгівлі, деталізацію окремих складових структурного і інституційного аналізу, виявлення причинно слідчих зв'язків проблем розвитку зовнішньоторговельних зв'язків.


Список використаної літератури

1. Касич А. О. Структурні характеристики зовнішньої торгівлі // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 1. - С. 85- 94.

2. Московкин В. М. Матричный анализ товарно-страновой структуры внешней торговли: на примере Украины и стран ЕС //Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 3. - C. 26 - 36

3. Тамашевич В.Н. Оценка эффективности товарной структуры внешней торговли //Статистика України. - 2008. - № 2. - C. 29-35

загрузка...
Top