Теорія зовнішньоекономічної діяльності

1. Організація і діяльність міжнародних товарних бірж (однієї з бірж або бірж однієї країни по вибору)

2. Особливості міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями в сучасних умовах.

Список використаної літератури.


1. Організація і діяльність міжнародних товарних бірж (однієї з бірж або бірж однієї країни по вибору)

Товарна біржа - це ринок масових, якісно рівноцінних товарів, на котрі укладаються угоди без їх наявності. Біржова торгівля дає можливість сконцентрувати попит і пропозицію на товари у певних географічних пунктах без обов'язкового завозу туди товарів. На товарних біржах продаються тільки так звані біржові товари, що у масі своїй однорідні. Партії товарів при цьому можуть бути легко замінені: бавовна, каучук, цукор, зернові, шовк, шерсть, кольорові метали, нафта, соєві, боби, олія, кава, жива худоба, апельсиновий сік тощо.

Зміна відносин власності, перехід від планово-директивних методів управління до ринкових і, як наслідок, реформування сфери товарообігу зумовили необхідність дослідження ряду теоретичних та практичних питань, які тривалий час не знаходили достатнього відображення у вітчизняній економічній науці. До них відносяться і проблеми діяльності товарних бірж.

Як свідчить світова практика, біржі займають одне з ключових місць в інфраструктурі розвинутої ринкової економіки. Вони виступають складним саморегулюючим механізмом залучення та перерозподілу матеріальних та грошових ресурсів, завдяки якому стає можливим здійснення багатьох виробничо-фінансових операцій. Товарні біржі є джерелом оперативної інформації про стан національних та міжнародних ринків, інструментом забезпечення відкритості процесу формування цін у конкурентному середовищі та прозорості руху товарно-грошових потоків. Завдяки ф’ючерсній та опціонній біржовій торгівлі виникає можливість суттєвого зменшення цінового ризику при здійсненні операцій хеджування, що в значній мірі виявляє стабілізуючий вплив на економічні процеси.

Проте на сучасному етапі біржова діяльність в Україні характеризується низькою ефективністю. Це зумовлено рядом факторів, до яких відносяться насамперед: економічна криза, яка проявляється в падінні обсягів виробництва та споживання вітчизняних біржових товарів; відставання законодавчо-нормативної бази від актуальних потреб сьогодення; відсутність умов для впровадження ф’ючерсного обігу тощо.

Технічних товарів на біржі немає, оскільки це якісно різнорідні товари, моделі яких швидко змінюються.

Товарна біржа є породженням капіталістичної вільної конкуренції. З розвитком державно-монополістичних тенденцій значення біржі дещо знизилося. Поступово багато колишніх біржових товарів, наприклад вугілля, чорні метали, перестали продаватися на біржах. Продаж хліба, кави, какао і деяких інших товарів став об'єктом сильного державного втручання, а також впливу міжнародних товарних угод. І все ж на сьогодні на біржу припадає від 15 до 20% загального обсягу товарного експорту західних країн. Характерно, що хоча велика кількість товарів продається поза біржею, ціни на них визначаються за котируванням відповідних товарних бірж, що публікуються в біржових бюлетенях і звичайній пресі, наприклад у "Нью-Йорк таймс". Проте з ряду біржових товарів діяльність бірж перебуває під фактичним контролем монополістичних об'єднань, тому ціни на них нерідко визначаються не в результаті вільної гри попиту і пропозиції, а диктуються монополіями. Найбільші світові біржі: "Чикаго Борд оф Трейд" концентрує 30 % загального обсягу біржової торгівлі США (оборот - близько 500 млрд дол. за рік), основні товари: золото, срібло, зернові, сік, боби. "Чикаго Меркенталь" зосереджує 20 % біржової торгівлі країни (оборот - понад 250 млрд дол. за рік), основні товари: жива худоба, картопля, яйця й ін.

"Нью-Йоркські біржі" охоплюють 20 % біржової торгівлі США (оборот - більш як 260 млрд дол. за рік), основні товари: кава, цукор, шерсть, дорогоцінні метали, картопля, бавовна, апельсиновий сік.

"Лондонська товарна біржа"охоплює 75 % усіх біржових угод країни (оборот - близько 100 млрд дол. за рік), основні товари: цукор, какао, кава, каучук, вовна.

На біржі США, Англії і Японії припадає 90% усіх біржових операцій.

У країнах, що розвиваються, через брак капіталу біржова торгівля не набула значного розвитку (за винятком Сінгапуру). Така ж ситуація (мається на увазі міжнародний характер бірж) і в країнах СНД, у тому числі й в Україні.

Основні ознаки міжнародних бірж:

* на них установлюються ціни світового ринку;

* товари - активні об'єкти міжнародної торгівлі;

* як правило, вільний валютний і податковий режим торгівлі.

Необхідно виділити три важливі аспекти діяльності біржі - юридичний, організаційний та економічний.

А) Юридичний аспект. Йдеться про існування офіційно зареєстрованого об'єднання у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. У ці товариства входять капіталовкладники, комерційні посередники, котрі використовують як спільну власність, так і орендоване майно. У країнах із розвинутою ринковою економікою в акціонерному товаристві (компанії) майно звичайно стає неподільною власністю, а в товаристві з обмеженою відповідальністю (партнерстві) - пайовим капіталом, котрий можна повертати учасникам як у грошовій, так і в натуральній формі. Економічна основа такої відмінності полягає в тому, що біржі, які організовуються у вигляді акціонерних товариств, звичайно створюються для розширення справи і повинні реінвестувати частину отриманого прибутку. Останній утворюється зі спільно заробленого акціонерами доходу, що не надходить у розподіл за дивідендами, і в такий спосіб перетворюється в неподільну власність товариства як юридичної особи.

Біржі з недостатнім вихідним капіталом найчастіше реєструються як товариства з обмеженою відповідальністю, що означає необхідність розподілу більшої частини прибутку між учасниками. У такому разі відбувається нарощування індивідуальних паїв, які при ліквідації товариства чи при виході з нього передаються кожному або в грошовій, або в натуральній формі, або в обох одночасно. Така принципова схема, проте в нашій країні її дотримується дуже рідко.

Стосовно загального біржового майна (як пайового, так і неподільного) усі члени біржі є співвласниками або співкористувачами, одночасно залишаючись кінцевими власниками внесених вкладів і, що найважливіше, одержаних доходів. У західних країнах вони становлять колектив (співтовариство) найчастіше фізичних (але іноді і юридичних) осіб, тобто окремих громадян і організацій, що отримують торговельний прибуток у специфічній формі - комісійних, біржових і брокерських зборів.

Б) Організаційний аспект. Товарна біржа - це торговельне місце особливого типу, де сходяться покупець і продавець або безпосередньо один з одним (на відкритій для непрофесіоналів біржі), або через посередників-спеціалістів, таких як брокери, дилери, маклери (на закритій біржі). Це місце, де оптові попит і пропозиція зводяться в одну точку - біржове кільце для кожної товарної секції. Головний засіб досягнення цієї мети - стандартизація самих об'єктів торгівлі, а саме: товарів на наявних і контрактів на термінових біржах. Стандартизуються також правила ведення торгів, процедури проходження замовлень, порядок розрахунку за угодами та інші види біржової діяльності.

Розглянута в даному ракурсі біржа постає як своєрідна, особливої конструкції "машина" щодо ведення торговельних операцій на основі принципу управління вільною конкуренцією через обмеження можливості монополізації доступу до товарів і гласність визначення цін.

Розповсюдженим засобом торгівлі для ряду сировинних товарів є міжнародні товарні біржи, які являють собою постійно діючий оптовий ринок декількох країн, де укладаються угоди купівлі-продажу широкого асортименту сировинних і продовольчих товарів, що відповідають уніфікованій системі стандартних вимог до товарів.

Особливість діяльності міжнародних товарних бірж, які водночас є національними і обслуговують окремі світові товарні ринки, полягає в обов’язковому дотриманні законодавчо-правового, податкового, валютного режимів, що діють у країнах їх розміщення.

Слід зазначити, що основоположним при наданні товарній біржі статусу міжнародної є не рівень обсягів біржового обороту, а виключно заходи державного регулювання тим чи іншим товарним ринком у країні, де знаходиться біржа. Так, великі за біржовими оборотами зернові біржі США не мають статусу міжнародних, оскільки уряд в умовах перевиробництва зерна регулював цей ринок.

Характерним є і те, що країни, де функціонують міжнародні за статусом товарні біржі, можуть суттєво впливати на умови та процеси, які відбуваються на світових сировинних ринках.

На світовому товарному ринку міжнародні товарні біржі виконують наступні функції:

- обслуговують конкретний діючий світовий товарний ринок;

- залучають до біржових операцій контрагентів з різних країн світу;

- забезпечують вільний переказ прибутків, які одержують контрагенти по біржових операціях;

- здійснюють так звані арбітражні операції, тобто спекулятивні угоди для одержання прибутку від різниці котирувальних цін на біржах різних країн.

Практично весь біржовий оборот на світовому товарному ринку, а саме – 98%, забезпечується завдяки діяльності п’ятдесяти бірж, з яких 84% обороту припадає на біржі США, 8% - Великобританії, 6% - Японії і 2% - на товарні біржі інших країн. Обсяг світового біржового обороту щорічно оцінюється в 3,5-4 трлн. доларів.

Товари, які продаються на міжнародних товарних біржах, об’єднані в п’ять груп, що охоплюють понад 70 найменувань товарного асортименту на біржах реального товару і 148 – на ф’ючерсних біржах.

Залежно від асортименту товарів, що продаються на міжнародних товарних біржах, вони класифікуються як:

- універсальні або загального типу, де укладаються угоди широкого асортименту біржових товарів;

- спеціалізовані біржі, де укладаються угоди по окремих видах товарів, тобто мають потоварну спеціалізацію і тому класифікуються як біржі широкого профілю та вузькоспеціалізовані.

Міжнародній біржовій торгівлі на сучасному етапі притаманні такі основні тенденції:

1. Збільшення обсягів біржового обороту. Від середини 50-х до середини 80-х років обсяги біржового товарообороту зросли в 12 разів.

2. Зміни в структурі угод, що укладаються на міжнародних товарних біржах. В останні десятиліття характерним є суттєве зростання біржового обороту за рахунок збільшення обсягів ф’ючерсних операцій порівняно з угодами на реальний товар. Ця тенденція притаманна для великих міжнародних товарних бірж, більшість з яких фактично відмовилася від угод з реальним товаром.

3. Зміна структури біржової торгівлі на фоні зростання асортименту біржових товарів. Розширення асортименту біржових товарів відбувається в основному за рахунок виходу на товарний ринок нових промислових сировинних товарів.

4. Концентрація міжнародної біржової торгівлі на великих товарних біржах. Характерним є скорочення кількості таких бірж, товарооборот яких був незначним, і зосередження практично всього біржового товарообороту на кількох біржах того чи іншого ринку.

5. Переважаючі тенденції до функціонування на світовому ринку універсальних товарних бірж. Внаслідок злиття кількох товарних бірж, які спеціалізуються на торгівлі певними видами біржового товару, створюється одна, де продають декілька видів товару, нетоварних цінностей, однак потоварна спеціалізація об’єднаних бірж зберігається.

6. Тенденції до розміщення товарних бірж у місцях споживання основних біржових товарів. Більша частина товарних бірж територіально розміщена в зонах концентрації споживання біржового товару.

7. Міжнародні товарні біржі виступають як індикатор цін на світових товарних ринках. Незважаючи на те, що на товарних біржах обсяги угод, які закінчуються постачанням реального товару, порівняно зі світовим товарообігом, незначні, біржові ціни є оперативними, авторитетними і широко застосовуються при визначенні контрактних цін. На основі виключно біржових котирувань здійснюється більша частина світової торгівлі сільськогосподарською продукцією через позабіржовий ринок.

Розвиток біржової торгівлі протягом тривалого періоду призвів до появи великого різноманіття видів товарних бірж. З метою упорядкування цих видів проводиться класифікація товарних бірж за окремими найбільш істотними ознаками:

1. За регіоном дії:

- національні;

- міжрегіональні;

- міжнародні.

2. За характером асортименту товарів, що реалізуються:

- вузькоспеціалізовані;

- спеціалізовані;

- універсальні.

3. За ступенем відкритості:

- відкриті;

- закриті.

4. За характером здійснюваних біржових угод:

- реального товару;

- ф’ючерсні;

- опціонні;

- комплексні.

5. За організаційно-правовими формами діяльності:

- АТВТ;

- АТЗТ;

- ТОВ;

- решта форм.

В умовах переходу до ринкової економіки і поступового зменшення частки держзамовлення поява в нашій країні сотень бірж є першим симптомом початку процесу демонополізації. Він дозволить поступово налагодити механізм регулювання попиту і пропозиції, який зміг би справді зацікавити виробника і споживача. Найперша умова для цього - знаходження економічно обґрунтованої ціни.

Тепер, коли вже стисло охарактеризовані всі три аспекти діяльності товарної біржі, можна з урахуванням зазначених обставин запропонувати більш лаконічне (ніж наведене спочатку) визначення цього поняття, поставивши на перший план найважливіше.

Товарна біржа є механізмом та інструментом реального ринкового ціноутворення за допомогою вільної конкуренції між комерційними посередниками, об'єднаними в підприємницьку спілку.

Економічна функція товарної біржі як механізму ціноутворення - головна, вирішальна. Але її юридично-організаційне підкріплення може підвищити і справді підвищує ефективність виконання цієї функції. Правильний вибір організаційно-правової форми багато в чому визначає успішність діяльності товарної біржі. Тому спочатку зупинимося на цьому питанні.

Сьогодні у розвинутих країнах і країнах, що розвиваються, налічується близько 50 міжнародних товарних бірж із загальним оборотом понад 10 трлн дол., що становить приблизно 25% від їх валового національного продукту. На них реалізується продукція майже 160 найменувань. У СНД уже створені сотні національних бірж, із яких більшість - товарні. Звичайно, нашим біржам далеко до закордонних за всіма кількісними (за винятком чисельності), а тим більше якісними параметрами. Обнадіює те, що багато цих бірж починають свою діяльність з урахуванням, хоча і не завжди правильним, світового і вітчизняного досвіду.

Теперішні біржі якоюсь мірою неповторні. Щоб переконатися в правильності вже випробуваних принципів, наш біржовий рух йде "своїм шляхом". Це виявляється, зокрема, у прагненні використовувати практично будь-які, у тому числі і явно непридатні, організаційно-правові форми для створення бірж. Так, з метою одержання пільгового податкового статусу Київська спеціалізована біржа реєструється як мале підприємство, хоча відомо, що останнє - не організаційно-правова форма, а лише показник розмірів зайнятості чи обсягу господарського обороту.

У нас, як і в інших країнах у період становлення бірж, найпоширенішими стали дві форми: товариство з обмеженою відповідальністю й акціонерне товариство закритого типу. Такі товариства ставлять за мету отримання прибутку, мають яскраво виражений комерційний характер.

Проте у державах зі зрілою ринковою економікою, зокрема в США, що є сьогодні еталоном організації біржової справи, товарні біржі переважно функціонують як безприбуткові установи, інституції і підприємства з корпоративною структурою, тобто товариства закритого типу з обмеженою відповідальністю і відносно невеликим числом членів. Причому такі біржі, як і добродійні або релігійні організації, мають некомерційний статус і найчастіше користуються істотними податковими пільгами.

Розвиток біржової торгівлі в усіх високорозвинутих країнах світу свідчить про наявність тенденцій до її концентрації.

Важливим елементом організації роботи товарної біржі є формування біржової кон’юнктури, тобто співставлення попиту та пропозиції, та виявлення в результаті їх взаємодії рівня цін. Дослідження і прогнозування біржової кон’юнктури необхідні для прийняття обґрунтованих рішень щодо моменту укладання угод та їх видів, оптимальної кількості контрактів чи сировинних товарів, розрахунку майбутнього економічного результату від біржових операцій. Вивчення біржової кон`юнктури дає можливість сформувати потік інформації, що використовується урядовими структурами при прийнятті рішень щодо забезпечення формування стратегічних запасів держави, визначенні структури експортно-імпортних операцій. У дисертаційній роботі пропонується методика розрахунку інтегрального показника стану ринкової кон’юнктури, яка дозволяє визначати перспективи збуту або закупівлі біржових товарів, створює передумови для передбачення напрямків змін цін.

Необхідною умовою подальшого розвитку біржової справи є значне зростання обсягів укладених угод на біржах порівняно з їх низьким існуючим рівнем. При цьому актуальною є оцінка можливості укладення біржового контракту з урахуванням вимог клієнта та біржової кон’юнктури, що склалась за поточний момент часу. Проведення таких досліджень пропонується здійснювати з використанням методу аналізу ієрархій, який є виявом системного підходу до вирішення практичних задач багатокритеріальної оптимізації. На основі застосування даного методу розроблено модель, яка передбачає обробку експертної інформації, отриманої при попарному порівнянні елементів проблеми реалізації біржових заявок і наступному ієрархічному синтезі отриманих результатів.


2. Особливості міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями в сучасних умовах

Обмін науково-технічними знаннями може відбуватися як на комерційній, так і на некомерційній основі (виставки, семінари, конференції).

Торгівля науково-технічними знаннями – це надання на комерційній основі іноземному контрагенту, результатів науково-технічної діяльності, які мають не тільки наукову, але і практичну цінність. На практиці такі

операції отримали назву “міжнародний обмін технологіями”.

Технологія – це наукові методи досягнення практичних цілей.

Виділяють три групи технологій:

- технологія товарів,

- технологія виробництва і

- технологія управління.

Носіями технологія являються:

1) товари – у випадку міжнародної торгівлі високотехнологічними товарами;

2) фактори виробництва:

- капітал є носієм технології у випадку міжнародної торгівлі високотехнологічними капіталомісткими товарами,

- робоча сила є носієм технології у випадку міграції висококваліфікованих спеціалістів,

- земля є носієм технології у випадку міжнародної торгівлі ресурсами,

для розробки яких використовуються нові технологічні досягнення).

Науково-технічні зв’язки (НТЗв) – це сукупність взаємовідносин науково-технічного, виробничого, валютно-фінансового та правового характеру. В основі цих взаємовідносин знаходиться обмін результатами наукових досліджень, технологічних розробок, найсучаснішого технологічного досвіду тощо.

Сучасним НТЗв характерні такі властивості:

1) Об’єктивний характер міжнародного обміну науково-технічними знаннями (НТЗ).

2) Їх розвиток основується на поглибленні міжнародного поділу праці. В умовах НТР[1] різні компанії все більше спеціалізуються на певних галузях науки і техніки. Крім того, НТР змушує корпорації об’єднувати свої зусилля для досягнення поставленої мети, оскільки великі витрати на НДДКР можуть собі дозволити лише великі корпорації. Частка витрат на НДДКР у загальному обсягу продаж становить 3-5%.

Лідером на ринку наукомісткої продукції є США (40% від загального об’єму даного сектору світового ринку).

3) Зростання внутрішньокорпоративного обміну технологіями. В основному цей процес відбувається на некомерційній основі. В світі більше 20% товарів виробляються з використанням технологій, переданих саме таким чином. Із всіх ліцензійних платежів в світі 60% приходиться на внутрішньо корпоративні розрахунки, а в США цей показник досягає 80%.

4) Активна участь у міжнародній передачі технології невеликих та середніх фірм (в основному це фірми в формі венчурних підприємств зі штатом до 1 тис. людей). Перевагою таких фірм є їх вузька спеціалізація, їх наукові розробки обмежені вузьким колом технічних проблем. В середини 90-х років в США існувало 1,% млн. венчурних підприємств і лише 1% із них займалися науковими розробками і дослідженнями.

Питома вага цих підприємств у загальних витратах на НДДКР в США становить 4%.

5) Зосередження міжнародного науково-технічного обміну у рамках промислово-розвинутих країн. На країни, що розвиваються припадає лише 10% цього обміну.

В умовах сучасного етапу науково-технічної революції обмін науково-технічними знаннями в світі все більше розширюється і стає необхідним як на рівні держав, так і на рівні підприємств.

Поглиблення міжнародного розподілу праці обов'язково веде до розвитку науково-технічного співробітництва, міжнаціональної спеціалізації і кооперації в цій галузі. В даний час річний об'єм міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями складає приблизно 15 млрд. дол., а вартість продукції, випущеної з їх застосуванням - більше 330 млрд. дол..

В практиці міжнародної торгівлі використовуються різні терміни, що відносяться до обміну науково-технічними знаннями, такі як "міжнародний обмін результатами науково-технічної діяльності", "міжнародний технологічний обмін", "обмін промисловою технологією", "передача технологій" і т.д. Ці терміни за своїм змістом вважаються тотожними. Вони відносяться до науково-технічного обміну на комерційній основі між партнерами різних країн, хоч в кожному конкретному випадку їх зміст має свої особливості.

Науково-технічні знання являються результатом науково-технічної діяльності, яка передбачає проведення наукових досліджень і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР). Вони можуть відсторонюватися у власника або укладенням торгової угоди купівлі-продажу, або підписанням договору про їх використання на протязі певного періоду за певну винагороду.

Зміст операцій по торгівлі науково-технічними знаннями і полягає в передачі на комерційній основі іноземному партнеру результатів науково-технічної діяльності, що мають як наукову, так і практичну цінність. На практиці в даний час такі операції одержали назву міжнародного обміну технологією.

Розрізняють такі види переданої технології:

По-перше, знання й досвід, втілені в таких об'єктах промислової власності як винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки й інші об'єкти, захищені охоронними документами.

Для підприємців, що продають і купляють технології, захист винаходів та інших об'єктів промислової власності має велике значення. Він значно сильніший, ніж захист об'єктів, захищених авторськими правами. Як правило, забороняється несанкціонована імітація захисних ознак.

Критеріями охороноздатності винаходу являється новизна, винахідницький рівень і промислове використання. Ці критерії вводяться спеціальним законодавством і уточнюються в нормативних актах патентного відомства.

До корисних моделей відноситься конструктивне виконання засобів виробництва і предметів споживаних, а також їх складових частин. Інколи їх називають малим винаходом. Корисна модель, на відміну від винаходу, має два критерії охороноздатності: новизна і промислове використання.

До промислових зразків відносяться художньоконструкторське вирішення виробу, яке визначає його зовнішній вигляд. Промисловий зразок одержує правовий захист, якщо він являється новим, оригінальним і здатний до промислового використання (критерії охороноздатності в інших країнах аналогічні).

Під товарним знаком розуміють позначки, здатні відрізняти товари і послуги одних осіб (юридичних і фізичних) від однорідних товарів і послуг інших осіб. Правова охорона товарного знаку надається на основі його реєстрації на ім'я юридичної чи фізичної особи, що здійснює підприємницьку діяльність. В значенні товарних знаків можуть бути зареєстровані словесні, зображувальні, об'ємні та інші зображення чи їх комбінації.

По-друге, знання і досвід науково-технічного, виробничого, управлінського, комерційного, фінансового й іншого характеру, які використовуються в процесі науково-дослідних розробок, виробництва, реалізації й використання конкурентоздатної продукції, не захищені охоронними документами. Вони об'єднуються поняттям "ноу-хау".

Термін "ноу-хау" вперше був використаний в США в одній із судових справ в 1916 р. і означав уміння або майстерність що-небудь зробити з мінімальними зусиллями. В даний час законодавства багатьох розвинених країн світу визначають "ноу-хау" як організаційну і комерційну інформацію, що складає таємницю виробництва.

В залежності від змісту, "ноу-хау" може бути конструкторське, технологічне, виробниче, управлінське, комерційне, фінансове.

Характерними рисами "ноу-хау" являються:

- науково-технічна й економічна цінність;

- практичне використання;

- відсутність прямого захисту в ролі промислової власності;

- повна чи часткова конфіденційність. "Ноу-хау" може передаватися в таких формах, як:

1) документація (креслення, схеми, керівництво, інструкції, специфікації, результати дослідів і їх протоколи, формули, рецепти і т.д.);

2) безпосередній досвід спеціалістів, які володіють ним і здатні його використати в певній галузі.

В сучасних умовах без знання "ноу-хау" в більшості випадків неможливо відтворити промислово освоєну нову техніку і тим більше неможливо її удосконалення, створення її наступних поколінь. Не маючи "ноу-хау" практично неможливо використовувати винаходи, права на які придбані в інших країнах у розробника (автора) цих винаходів. Тому "ноу-хау" сьогодні набуває значної цінності і може бути об'єктом купівлі-продажу.


Список використаної літератури

1. Дідківський М. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навчальний посібник/ Микола Дідківський,. - К.: Знання , 2006. - 462 с.

2. Загородній А. Зовнішньоекономічна діяльність: Термінологічний словник/ Анатолій Загородній, Геннадій Вознюк,. - К.: Кондор, 2007. - 166 с.

3. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів/ Інна Багрова, Наталя Редіна, Валерій Власюк, Оксана Гетьман,; За ред. Інни Багрової; М-во освіти і науки України, М-во фінансів України, Дніпропетровський держ. фінансово-економічний ін-т. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 579 с.

4. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Навчальний посібник/ Ю. Г. Козак, Н. С. Логвінова, І. Ю. Сіваченко та ін.; Мін-во освіти і науки України, Одеський державний економічний ун-т. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 791 с.

5. Кириченко О. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник/ Олександр Кириченко,. - 3-тє вид. перероб. і доп.. - К.: Знання-Прес, 2002. - 382 с.

6. Макогон Ю. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навчальний посібник/ Юрій Макогон, В’ячеслав Рижиков, Сергій Касьянюк; Ред. Ю. В. Макогон; М-о освіти і науки України, Донбаська державна машинобудівна академія. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 423 с.

7. Прокушев Е.Ф. Внешнеэкономическая деятельность: Учебно-практическое пособие/ Е. Прокушев,. - М.: ИВЦ "Маркетинг", 1998. - 207с .

8. Рум’янцев А. П. Зовнішньоекономічна діяльність: Навчальний посібник/ А. П. Рум’янцев, Н. С. Рум’янцева; М-во освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 375 с

9. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник для студ. вуз./ Пер. з рос. Н. Кіт, К. Серажим; Під заг. ред. А.І. Кредісова. - К.: ВІРА-Р, 1998. - 447 с.

загрузка...
Top