Методи та засоби державного регулювання ЗЕД

Зі становленням України як суверенної, незалежної держави особливого значення набуло забезпечення її економічної самостійності, невід’ємним елементом якої є митна справа. Характерно, що формування і здійснення самостійної митної політики стало одним із пріоритетних напрямків українського державотворення. Розробка основ митної політики і механізму її здійснення, у свою чергу, вимагає відповідних наукових пошуків. Однак ці пошуки не можуть обмежуватися лише синхронним ракурсом, оскільки сучасний стан будь-якого явища не можна зрозуміти поза процесом його історичного розвитку, тому що воно являє собою результат даного процесу.

Порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

Митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.

Засади митної справи, у тому числі розміри податків і зборів та умови митного обкладення, спеціальні митні зони і митні режими на території України, перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється, визначаються виключно законами України та цим Кодексом.

Кабінет Міністрів України організовує та забезпечує здійснення митної справи відповідно до цього Кодексу та інших законів України, а також міжнародних договорів, укладених в установленому законом порядку, координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, інших органів виконавчої влади при вирішенні питань, що стосуються митної справи.

Безпосереднє керівництво митною справою покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного Кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих на основі та на виконання Конституції України, цього Кодексу та законів України.

Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Якщо міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, то застосовуються правила міжнародного договору.

При здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

У випадках, коли чинним законодавством передбачена можливість проведення митних процедур без подання декларації, застосовується законодавство, чинне на день здійснення таких процедур.

Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної сили не мають.

Провадження у справах про порушення митних правил ведеться на підставі законодавства, що діє під час розгляду справи про правопорушення.

Безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України.

Митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують такі основні завдання:

1) виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;

2) захист економічних інтересів України;

3) забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку;

4) сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб;

5) застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України;

6) здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення;

7) контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

8) здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

9) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;

10) боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;

11) розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи;

12) ведення митної статистики;

13) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

14) здійснення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України.

Органи державної влади, Президент України в межах своїх повноважень, визначених Конституцією України та законами України, здійснюють керівництво митною справою та контроль за діяльністю митних органів України.

2. Види порушень митних правил

Митне законодавство містить значну кількість загальнообов'язкових правил, яких повинні додержуватися і виконувати фізичні, а також юридичні особи. Особи, які вчинили порушення митних правил, підлягають відповідальності згідно з МК, а в частині, не врегульованій ним, — згідно з чинним законодавством України. При вчиненні порушень митних правил підприємствами відповідальності підлягають посадові особи — їх керівники.

У главі 1 розділу VIII МК міститься перелік видів порушень митних правил, за які настає адміністративна відповідальність.

Норми МКУ суттєво змінили положення щодо визначення змісту порушення митних правил, видів стягнень за порушення митних правил; суттєво доповнився перелік порушень митних правил . Слід пам’ятати, що адміністративна відповідальність за порушення митних правил настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальної відповідальності. Винними в порушенні митних правил є посадові особи підприємств.

Основними порушеннями митних правил є:

1) неподання митному органу документів, необхідних для митного контролю товарів, транспортних засобів, - попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі - н.м.д.г.) ;

2) видача товарів, транспортних засобів без дозволу митного органу або їх втрата - накладення штрафу в розмірі від 500 до 1000 н.м.д.г.;

3) недоставлення до митного органу товарів, транспортних засобів, документів - накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 н.м.д.г.;

4) незупинення транспортного засобу в зоні митного контролю - накладення штрафу в розмірі до 5 н.м.д.г.;

5) відправлення транспортного засобу без дозволу митного органу - накладення штрафу на посадових осіб підприємств до 10 н.м.д.г.;

6) неправомірні операції з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, зміна їх стану, користування та розпорядження ними без дозволу митних органів - накладення штрафу на посадових осіб підприємств у розмірі від 100 до 500 н.м.д.г. або конфіскацію цих предметів, транспортних засобів;

7) здійснення навантажувально-розвантажувальних та інших операцій, без дозволу митного органу, - накладення штрафу на посадових осіб підприємств до 20 н.м.д.г.;

8) пошкодження або втрата митного забезпечення, зазначені у товаросупровідних документах, - накладення штрафу на посадових осіб підприємств до 20 н.м.д.г.;

9) недекларування товарів, транспортних засобів, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби, що підлягають обов’язковому декларуванню, - накладення штрафу на посадових осіб підприємств від 500 до 1000 н.м.д.г. або конфіскацію цих товарів i транспортних засобів;

10) порушення зобов’язань про зворотне вивезення чи зворотне ввезення товарів у термін, зазначений у зобов’язанні про зворотне ввезення (вивезення), - накладення штрафу у розмірі від 500 до 1000 н.м.д.г. або конфіскацію таких товарів;

11) порушення зобов’язань про транзит товарів i транспортних засобів - накладення штрафу в розмірі від 500 до 1000 н.м.д.г. або конфіскацію цих товарів i транспортних засобів;

12) порушення встановленого маршруту переміщення товарів - накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 н.м.д.г. або конфіскацію цих товарів.

Усього в МКУ класифіковано 26 видів порушень митних правил. У разі виявлення порушень митних правил посадові особи митних органів повинні скласти протокол.

Статтею 321 МКУ визначено, що при здійсненні порушень митних правил, вказаних в ст. 331, 332, 348 - 350, внаслідок аварії або дії непереборної сили і надання митним органам відповідних документів , що підтверджують цей факт, відповідальність за такі порушення не передбачається.

Провадження в справах про порушення митних правил здійснюється посадовими особами митних органів України у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання органом або посадовою особою, уповноваженою розглядати справу, матеріалів, необхідних для її вирішення.

Постанова митного органу про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена особою, відносно якої вона винесена, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Держмит-служби України або в районний (міський) суд, рішення якого є остаточним. Скарга розглядається протягом місяця.

3. Види відповідальності за порушення митних правил

Порушення митних правил — це за своєю природою і характером адміністративні правопорушення у сфері митної справи, за здійснення яких передбачена адміністративна відповідальність. За злочини настає кримінальна відповідальність згідно з Кримінальним кодексом України. Провадження в справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до МК, а в частині, не врегульованій ним, — згідно з законодавством України про адміністративні правопорушення.

Порушення митних правил – явище досить поширене. За їхнє вчинення чинне законодавство передбачає такі види адміністративних стягнень:

· попередження;

· штраф;

· конфіскація предметів, що є знаряддям для вчинення порушення митних правил;

· конфіскація предметів, що є безпосередніми об’єктами порушення митних правил.

Адміністративні стягнення у вигляді попередження або штрафу за порушення митних правил може бути накладено не пізніше двох місяців з дня вчинення порушення митних правил, а при триваючому порушенні митних правил – не пізніше двох місяців з дня його виявлення.

Правоохоронні органи закривають кримінальну справу та передають матеріали на розгляд митниці, якщо в діях особи наявні ознаки порушення митних правил. Адміністративне стягнення у вигляді попередження або штрафу за порушення митних правил може бути накладено не пізніше місяця з дня прийняття рішення про припинення кримінальної справи.

Зазначене правило не поширюється на випадки конфіскації предметів. Предмети, які є безпосередніми об’єктами порушення митних правил, і предмети із спеціально виготовленими тайниками, що використовувалися для переміщення через митний кордон України з приховуванням таких предметів, конфіскуються незалежно від часу вчинення або виявлення порушення митних правил.

Якщо неможливо конфіскувати предмети, які є безпосередніми об’єктами порушення митних правил, з порушника стягується їхню вартість.

Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється службовими особами митних органів України.

Службова особа митного органу вилучає:

предмети, що є безпосередніми об’єктами порушення митних правил;

предмети із спеціально виготовленими тайниками, що використовувалися для переміщення через митний кордон України з приховуванням таких предметів;

документи, необхідні для розгляду справи про порушення митних правил.

Вилучення може бути проведено як під час складання протоколу про порушення митних правил, так і в інший час. В останньому випадку воно оформлюється окремим протоколом вилучення. Він складається в двох примірниках, при цьому другий вручається під розпис особі, в якої було проведено вилучення.

Протокол про порушення митних правил складає службова особа митного органу України, яка це порушення виявила. Форма протоколу встановлюється Державною митною службою України (далі – ДМС України). У випадках виявлення порушень митних правил при огляді міжнародних поштових відправлень протокол складається в трьох примірниках. Перший примірник залишається в справах митного органу, другий – підлягає відправленню відправнику міжнародного поштового відправлення з повідомленням про вручення, а третій – видається представнику підприємства зв’язку для вручення одержувачу, що має підтверджуватися його підписом. Після відправлення другого примірника протоколу відправнику в першому та третьому примірниках про це робляться відповідні позначки. Протокол вважається врученим, навіть якщо адресат не перебуває у вказаному ним місці або це місце він вказав невірно.

В інших випадках протокол складається у двох примірниках, перший з яких залишається в справах митного органу, другий вручається правопорушнику. Якщо власник предметів не встановлений, копія протоколу може бути вручена іншим зацікавленим особам (капітану корабля, начальнику поїзду тощо), представнику підприємства або декларанту. Допускається складання протоколу довільної форми. В разі необхідності заповнюється додаток до протоколу, який є його невід’ємною частиною. Про заповнення додатку обов’язково робиться позначка в самому протоколі.

У кожному протоколі мають зазначатися такі відомості:

дата й місце його складання;

посада, прізвище, ім’я та по батькові службової особи, що склала протокол;

необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка вчинила порушення митних правил, якщо її встановлено;

місце, час вчинення та суть порушення митних правил;

стаття Митного Кодексу України, що передбачає відповідальність за таке порушення митних правил;

прізвища та адреси свідків, якщо вони є;

пояснення особи, яка вчинила порушення митних правил, відомості про вилучені предмети та документи;

інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписує службова особа, яка його склала, а також особа, яка вчинила порушення митних правил (якщо її встановлено). За наявності свідків протокол можуть підписати й ці особи.

Якщо особа, яка вчинила порушення митних правил, відмовляється від підписання протоколу, в протоколі робиться відповідний запис. Правопорушник має право подати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, а також пояснити мотиви своєї відмови від його підписання. Пояснення, зауваження, а також мотиви відмови від підписання протоколу, власноручно складені особою, додаються до протоколу.

При складанні протоколу особі, яка вчинила порушення митних правил, мають бути роз’яснені її права (про що робиться позначка в протоколі).

Згідно з чинним законодавством особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: ознайомлюватися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача; оскаржувати постанову у справі.

Зауважимо, якщо митні правила порушила особа, яка не має в Україні постійного місця проживання або адреси, допускається вилучення речей, валюти та цінностей у розмірах, необхідних для забезпечення стягнення штрафу, або вартості предметів, які можуть бути конфісковані.

Вилучені предмети й документи мають бути перелічені в протоколі про порушення митних правил або в описі, що додається до нього, з точним зазначенням кількості, міри, ваги та особливих ознак цих предметів і документів, а також їхньої вартості.

Митний орган України проводить оцінку вилучених предметів на підставі роздрібних цін, що діють в Україні, а за відсутності таких цін – на підставі висновків експертів. Перерахування вилученої іноземної валюти у валюту України провадиться за встановленим на день виявлення порушення митних правил курсом Національного банку України, що застосовується для розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

Адміністративне затриманняпроводиться з метою припинення порушення митних правил, складання протоколу про таке порушення (при неможливості його складення на місці), забезпечення вчасного й правильного розгляду справи та виконання постанови по ній. У виняткових випадках допускається адміністративне затримання особи, яка вчинила порушення митних правил, на строк до трьох годин.

Адміністративне затримання особи, яка вчинила порушення митних правил, провадиться службовими особами митних органів України за рішенням начальника митного органу України чи особи, яка його заміщує.

Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення особи, яка вчинила порушення митних правил, до службового приміщення митного органу України чи іншого приміщення, де виконання необхідних дій виявиться можливим, а особи, яка була в стані сп’яніння, – з часу її витвереження. Щодо особи, яка знаходиться у вказаному приміщенні в зв’язку із здійсненням митного контролю, строк адміністративного затримання обчислюється з моменту закінчення такого контролю.

Список використаної літератури

1. Конституція України від 1996.06.28

2. Митний кодекс України (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України).

3. Украинская таможня, справочник – 95, составление и общая редакция М.С. Муравьева, изд. «Либра», Киев, 1995г.

загрузка...
Top