Форми та напрями ЗЕД

1. Напрями та форми зовнішньоекономічної діяльності.

2. Транспортно-експедиційні послуги підприємствам-суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності.

Список використаної літератури.

1. Напрями та форми зовнішньоекономічної діяльності

Зовнішньоекономічна діяльність може протікати в різни видах і формах.

Рівні зовнішньоекономічної діяльності бувають такими:

- макроекономічний (державний рівень);

- мікроекономічний (міжфірменний - ТНК).

Країни, що розвиваються, створюють інтеграційні угруповання для подолання проблем індустріалізації. Число угруповань у країнах, що розвиваються, складає приблизно від 35 до 40. Прикладом може служити МЕРКОСУР (1991 рік - Асунсьонска угода) до складу якого входять Аргентина, Бразилія, Парагвай і Уругвай. Цілями угруповання є - зниження бюджетного дефіциту, подолання кризи.

Перешкоди на шляху взаємообміну та співпраці країн, що розвиваються:

1.Країни, що інтегруються, слабко доповнюють економіки один одного, що стримує процес інтеграції;

2.Звідси випливає, що необхідні структурні зміни;

3.Не розвинута інфраструктура;

4.Розходження рівнів і потенціалів розвитку;

5.Політична нестабільність.

Міжнародна зовнішньоекономічна діяльність – це об’єктивний процес обміну та зближення країн світу, їхніх суб’єктів у всіх сферах людського життя на основі спільності загальнолюдських інтересів. Міжнародні стосунки включають міжнародну економічну, політичну, культурну інтеграцію та обмін.

Міжнародна економічна інтеграція – характеризується взаємним сплетінням економік різних країн, проведенням узгодженої державної політики як у взаємних економічних відносинах, так і у відносинах з третіми країнами.

Міжнародна економічна інтеграція означає: співробітництво між національними господарствами різних країн, ліквідацією бар’єрів у торгівлі між країнами, зближення ринків кожної з країн з метою створення єдиного спільного ринку.

У своєму розвитку міжнародна економічна діяльність проходить ряд етапів, кожен з яких передбачає більш широку інтеграцію і має свої особливості.

Зона вільної торгівлі – це пільгова зона регіонального типу, у межах якої підтримується вільна від митних і кількісних обмежень міжнародна торгівля країн-учасниць.(Зона вільної торгівлі промисловими товарами в Європі).

Митний союз – це спільна митна територія країн з повною ліквідацією мит у взаємних відносинах і з єдиним митним тарифом по відношенню до інших країн.

Метою митного союзу є: полегшити взаємну торгівлю країн-учасниць, і в той же час, не створювати додаткових перешкод у торгівлі з третіми країнами.

Спільний ринок – це об’єднання національних ринків декількох країн в єдиний великий ринок з вільним переміщенням в його межах капіталів, товарів, послуг і робочої сили. У процесі вирішення знаходяться такі питання, як: повне узгодження економічної політики і т.д., вирівнювання економічних показників[5, c. 28-29].

Економічний союз – це об’єднання національних економік декількох країн на основі митного союзу, спільного ринку, уніфікації фінансових систем і проведення спільної валютної політики.

1. Економічний союз - виникає на етапі високого економічного розвитку.

Проводиться погоджена (чи навіть єдина) економічна політика і на цій основі йде зняття всіх перешкод. Створюються міждержавні (наддержавні) органи.

Йдуть великі економічні перетворення у всіх країнах-учасницях.

2. Валютний союз - форма економічного союзу й одночасно велика складова економічного союзу. Характерними рисами валютного союзу є:

- погоджене (спільне) плавання національних валют;

- установлення за згодою фіксованих валютних курсів, що цілеспрямовано підтримуються Центробанками країн-учасниць;

- створення єдиної регіональної валюти;

- формування єдиного регіонального банку, що є емісійним центром цієї міжнародної валютної одиниці.

Цілі і значення зовнішньоекономічної діяльності:

1. Досягнення найбільш високої ефективності виробництва.

2. Можливість регулювання соціально-економічних процесів на регіональному рівні.

3.Насичення ринку товарами.

4.Забезпечення економічної і політичної консолідації та міжнародної воєнної безпеки.

Наслідки й ефективність міжнародної економічної інтеграції для економічного розвитку країн-учасниць.

Переваги:

- Збільшення розмірів ринку - ефект від масштабів виробництва (для країн з малою ємністю національного ринку), на цій основі необхідність визначення оптимального розміру підприємства.

- Зростає конкуренція між країнами.

- Забезпечення кращих умов торгівлі.

- Розширення торгівлі паралельно з поліпшенням інфраструктури.

- Поширення передової технології.

Негативні наслідки:

- Для більш відсталих країн це приводить до відтоку ресурсів (факторів виробництва), йде перерозподіл на користь більш сильних партнерів.

- Олігопольна змова між ТНК країн-учасниць, що приводить до підвищення цін.

- Ефект утрат від збільшення масштабів виробництва при дуже сильної концентрації[8, c. 56-59].

Форми зовнішніх економічних зв'язків України — різноманітні: зовнішня торгівля, міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва, експорт та імпорт капіталів і робочої сили, надання та одержання послуг (виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортно - чи імпортно-посередницьких, юридичних), міжнародне спільне підприємництво, сумісне будівництво підприємств, науково-технічне співробітництво, валютні та фінансово-кредитні відносини, інтуризм, проведення на комерційній основі виставок, ярмарків, торгів, аукціонів тощо.

Сутністю зовнішньоекономічної діяльності є міжнародний поділ праці (МПП). У процесі МПП об'єктивно формуються загальноукраїнський і регіональні (наприклад, обласні) зовнішньоекономічні комплекси, що об'єднують взаємопов'язані підприємства-експортери та імпортери (ядро комплексу), торгово-промислову палату України, різні об'єднання та асоціації, банки, які займаються операціями, пов'язаними з міжнародною діяльністю.

Центральними органами управління зовнішніми зв'язками с Верховна Рада України, Кабінет міністрів України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство зовнішніх економічних зв'язків України; у низових територіально-адміністративних ланках — місцеві Ради народних депутатів, управління міжнародних і зовнішньоекономічних зв'язків у системі обласної державної адміністрації.

У світовому масштабі Укрaїнa виділяється також науково-технічним потенціалом високої кваліфікації. Вона має визначні у світі власні наукові школи та унікальні технологічні розробки нових матеріалів, біотехнологій в галузі електрозварювання, радіоелектроніки, фізики низьких температур, ядерної фізики, інформатики, телекомунікацій та зв'язку, здатних забезпечити розвиток високотехнологічного виробництва на рівні найвищих світових стандартів.

Відтак порівняно високий економічний, науково-технічний, мінерально-сировинний, ґрунтовий і трудовий потенціали, надзвичайно вигідне економіко-географічне та геополітичне положення в центрі Європи створюють об'єктивні умови для забезпечення взаємовигідного міжнародного поділу праці, спеціалізації, кооперування та інтеграції України у світовий економічний простір.

Міжнародна економічна інтеграція (розпочалася із створення «Спільного ринку» в Європі (ЄC) і нині здійснюється в країнах Північної Америки, Тихоокеанського peгіoну під егідою Японії. Основні напрями інтеграційних процесів зводяться до створення умов для вільного переміщення тoвapів, послуг, капіталів і робочої сили.

Укpaїнa, як і інші нові держави східної Європи, прагне приєднатися до Європейського Союзу, маючи для цього всі підстави. Встановлено відносини з такими впливовими міжнародними економічними організаціями, як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк. Із Світовою організацією торгівлі Україна веде офіційні переговори щодо повноправного членства в ній"

З урахуванням потреб наших партнерів за кордоном та можливостей диференційованого стимулювання тих виробництв, що становитимуть основу експортного сектора економіки України, доцільно було б ширше заохочувати вкладення іноземного капіталу у вже існуючі господарські об'єкти та створення іноземними інвесторами фірм на території нашої держави. При цьому слід брати до уваги, що іноземний капітал віддає перевагу організаційно-економічним відносинам високого рівня, а не лібералізації умов для залучення іноземних інвестицій.

Подібні форми економічних відносин сприяли б запровадженню у виробництво сучасних технологій, надали б імпульс прогресивним зрушенням у господарській структурі України, забезпечили б вихід на світовий ринок з конкурентоспроможною продукцією. Що стосується контролю іноземних інвесторів, то диференційований підхід до оподаткування і видавання ліцензій, контроль за додержанням санітарних та інших умов, створення національного агентства сприяння залученню іноземних інвестицій та інші заходи, успішно застосовувані в цивілізованих країнах світу, прийнятні і для України.

У сучасних умовах зовнішньоекономічні зв'язки стають могутнім засобом прискорення науково-технічного розвитку та інтенсифікації економіки, оскільки оволодівати найновішими досягненнями науки й техніки без інтенсивного обміну результатами наукових досліджень, різноманітними товарами й послугами означає нераціонально використовувати власні ресурси, втрачати час і темпи розвитку.

Зовнішньоекономічна діяльність дає змогу прискорювати науково-технічний прогрес завдяки організації спільних досліджень, швидкому переобладнанню сучасною технікою галузей і виробництв, сприяє розв'язанню багатьох соціальних проблем. Отже, зовнішньоекономічні зв'язки стають одним з основних чинників розвитку господарства України.

У зовнішньоекономічній діяльності можна виділити такі основні напрями: зовнішня торгівля, фінансово-кредитні відносини, техніко-економічні зв'язки, транспортні і науково-технічні. Перелічені напрями діяльності здійснює ряд організаційних структур управління, які об'єдналися у зовнішньоекономічний комплекс[1, c. 361-363].


2. Транспортно-експедиційні послуги підприємствам-суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності

Зовнішньоекономічна діяльність загалом і зовнішньоторговельна зокрема тісно пов'язані з транспортними операціями. Транспортні операції починають і завершують процес реалізації зовнішньоторговельної угоди і тим самим не тільки обумовлюють практичну реалізацію договору купівлі-продажу, але і помітно впливають на контрактну ціну товару. Зусилля підприємства навіть за високої якості експортної продукції можуть бути зведені нанівець незадовільною організацією транспортного обслуговування і помилками при виборі базисних умов постачання товарів, транспортних умов у договорах купівлі-продажу.

Здійснюючи ЗЕД, учасники транспортного процесу вступають у складні відносини, механізм яких формується під впливом політичних і економічних чинників, комерційних і правових міжнародних і національних норм, актів, звичаїв. У цих умовах власникові вантажу все складніше орієнтуватися в транспортній ситуації, що залежить від стану міжнародних ринків і позицій клієнтури, транспортної політики окремих країн і міжнародних союзів. Усе гостріше відчувається потреба у професійних знаннях, у тому числі і знаннях законодавства різних країн, міжнародних угод (конвенцій), звичаїв, техніко-економічних характеристик транспортних засобів, пунктів перевантаження і перевалювання вантажів, ринку транспортних і посередницьких послуг.

Продукцією транспорту є безпосередньо сам процес переміщення товарів від виробника до споживача. У цьому й полягає суть транспортних послуг. Вони — основна з'єднувальна ланка між продавцем і покупцем. Транспортні послуги, як і будь-яка послуга, мають свої особливості.

1. Транспорт не виробляє нового товару чи продукту, але саме завдяки їх переміщенню з одного місця в інше забезпечується продовження процесу виробництва та обігу, має місце кінцеве споживання вироблених товарів. Переміщення товарів, продукції з місця виробництва до місця споживання і є тією споживчою вартістю, яку створює транспорт, його транспортні послуги.

2. Реалізація транспортних послуг виражається в тому корисному ефекті, який не може виникати, зберігатися і реалізовуватися у відриві від транспорту. Разом з тим виробництво транспортних послуг не відривне від їх споживання. Транспортні послуги задовольняють потреби в момент свого прояву, тобто створення таких послуг збігається з їх споживанням.

3. Транспорт займає особливе місце в міжнародному товарообігу. З одного боку, він є необхідною умовою здійснення міжнародного поділу праці, зовнішньоекономічних зв'язків. З другого боку — транспортна індустрія виступає на світових ринках експортером своєї продукції — транспортних послуг.

4. На транспортні послуги, що надаються у сфері ЗЕД, впливають всі фактори, що характеризують розвиток ринкової економіки. Насамперед це коливання попиту і пропозиції товарів, цін на нафту, валютного курсу, ступінь втручання держави у зовнішньоекономічну діяльність, стан політичних та економічних відносин різних держав тощо[8, c. 241-242].

Міжнародні перевезення або міжнародні сполучення — це перевезення вантажів або пасажирів між кількома країнами, особливістю яких є обов'язковий перетин кордону як мінімум хоча б двох суміжних країн. Здійснюючи міжнародні транспортні операції, перевізники надають власникам вантажу транспортні послуги, що є специфічним товаром міжнародної торгівлі. Міжнародні транспортні послуги продаються і купуються на міжнародних транспортних ринках. Ціни транспортних послуг та інші умови їх надання в одних випадках є предметом переговорів між зацікавленими сторонами, в інших — установлюються самими перевізниками.

До міжнародних транспортних операцій відносять також і перевезення пасажирів між різними державами. Послуги з доставки пасажирів у міжнародних сполученнях продаються і купуються на відповідних транспортних ринках. Важливу роль при цьому відіграють туристичні агентства та інші подібні організації, що мають тісні зв'язки з підприємствами повітряного, морського, річкового, автомобільного і залізничного транспорту.

Таким чином, послуги з перевезення вантажів і пасажирів є предметом купівлі-продажу на різних міжнародних транспортних ринках. Країни, що беруть участь в міжнародних економічних зв'язках, продаючи і купуючи через своїх власників вантажу, транспортні, туристичні й інші організації транспортні послуги, здійснюють їхній експорт і імпорт.

Зміст транспортних операцій у зовнішньоекономічній діяльності визначається характером міжнародних сполучень, які можна класифікувати за низкою ознак (табл. 1)[4, c. 469-471].

Учасники ЗЕД планують і враховують транспортні операції при підготовці контракту, здійснюючи їх у процесі виконання останнього. Такі операції проходять послідовність етапів.

На першому етапі, до укладання контракту, необхідно:

— провести аналіз кон'юнктури ринків транспортних послуг, умов постачання товарів, рівня тарифних і фрахтових ставок (тобто вартості доставки одиниці вантажу наземним, водним або повітряним транспортом);

— визначити і конкретизувати транспортні умови і базисні умови постачання для їх включення в договір купівлі-продажу, організувати виконання цих умов;

— визначити частку витрат на транспортні операції (транспортну складову) в контрактній ціні товару;

— передбачити в кошторисі транспортні витрати.

На другому етапі, у процесі реалізації зовнішньоторговельної операції, необхідно:

— укласти договори на перевезення товарів, оформити їх відповідними транспортними документами (накладними, чартером, коносаментом);

— запланувати перевезення вантажів, що проходять через морські, річкові порти і прикордонні станції (оперативне місячне планування);

— підготувати товар до перевезення (упакувати, замаркірувати тощо);

— оформити договір транспортного страхування вантажів, одержати страховий поліс;

— підготувати й оформити технічну і товаросупровідну документацію;

— перевірити розрахункову документацію і зробити розрахунки з перевізником;

— виконати необхідні прикордонні, митні, санітарні, ветеринарні формальності; оформити відповідні документи: вантажну митну декларацію, паспорт угоди, необхідні сертифікати; оплатити митні збори, податки, мито;

— організувати нагляд за просуванням вантажу по всьому транспортному циклу від вантажовідправника до вантажоодержувача.

На третьому етапі, після завершення зовнішньоторговельної операції, необхідно:

— зробити додаткові взаєморозрахунки, якщо є така необхідність;

— вирішити спірні питання, якщо вони виникли між учасниками транспортного процесу;

— за необхідності пред'явити у встановленому порядку претензії і позови, оформити необхідну документацію.

Отже, транспортне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності — це система технічних, технологічних елементів, економічних, комерційно-правових, організаційних чинників, методів управління транспортними операціями у сфері виробництва, обігу і споживання товарів, що переміщуються між країнами[2, c. 114-115].

Перевезення можуть набути міжнародного значення в якомусь із таких випадків:

- коли здійснюється перевезення з однієї країни в іншу країну;

- коли здійснюється перевезення в межах однієї країни іноземним перевізником;

- коли в межах однієї країни вітчизняне підприємство перевозить іноземців або іноземні товари.

Вантажні перевезення. У здійсненні перевезень товарів важливо правильно обрати вид транспорту, співвіднести вартість послуг з тим:

- наскільки важливо швидко доставити товар за призначенням (це може бути важливим, наприклад, якщо товар швидко псується);

- яка вартість товару (наземний транспорт частіше використовується для перевезень товарів невисокої вартості, в той час як відносно дорогі товари перевозять повітряним транспортом);

- чи необхідне спеціальне поводження з товаром. Міжнародні перевезення товарів майже в усіх випадках потребують укладення договору страхування товару.

Для перевезень товару дуже важливими є послуги експедитора. Він може виступати представником продавця товару, наприклад, у таких випадках:

- вибір виду транспорту;

- вибір упаковки;

- здійснення контейнерних перевезень;

- підготовка необхідних документів на товар;

- визначення вимог до упаковки і маркування (в тому числі в країні імпорту);

- організація наземних перевезень як у межах однієї країни, так і за кордон;

- контроль за передачею товару перевізнику;

- підготовка і супроводження документів, що забезпечують платіж (наприклад товарно-транспортної накладної).

Пасажирські перевезення. Міжнародні перевезення пасажирів служать як для транспортування працівників міжнародних компаній і державних службовців, так і для перевезення туристів й інших приватних осіб. Кількість людей, що користуються послугами міжнародних перевізників, зростала практично щорічно після Другої світової війни. На сьогоднішній день провідне місце в міжнародних перевезеннях пасажирів, яке раніше займав морський транспорт, займають авіаперевезення.

У міжнародній торгівлі з цими послугами може виникнути ряд проблем. Найбільш відомі з них пов'язані з:

- використанням комп'ютеризованих систем продажу авіаквитків;

- обмеженням прав іноземних підприємств на надання послуг щодо перевезення всередині країни;

- відповідальністю за смерть пасажирів або за збитки, завдані їхньому здоров'ю, які мали місце під час перевезення.

Проблема комп'ютеризованих систем продажу квитків дуже складна, і тут її можна описати лише в загальному вигляді. Авіакомпанії США мають одну з найбільш розроблених у світі систем комп'ютеризованого продажу квитків. Нерідко можна зустріти твердження про те, що ця система продажу квитків створює переваги для американських компаній. У деяких країнах місцеві авіакомпанії "у відповідь" намагаються штучно збільшити кількість споживачів своїх послуг. Авіакомпанії деяких країн заборонили видавати квитки на свої рейси в рамках американських комп'ютеризованих систем продажу квитків, заборонили встановлювати такі системи в себе та іншим чином обмежували продаж квитків авіакомпаній США на своїй території. США застосували аналогічні економічні санкції.

Коли американська й іноземна авіакомпанії укладають договір про спільне використання терміналів у найбільших аеропортах, то рейси, що здійснюються в рамках таких угод, в США будуть розглядатися як американські. Це дасть змогу їм з'явитися "в перших рядах" на комп'ютерних екранах агентів у справах продажу квитків.

Права іноземців на надання послуг щодо перевезень всередині країни часто обмежується. Наприклад, в багатьох країнах іноземним підприємствам заборонено здійснювати каботажні авіаперевезення (перевезення між портами, що знаходяться в одній країні).

Відповідальність за заподіяння збитків пасажирам під час перевезення встановлюється договором. У багатьох країнах держава встановлює межі відповідальності перевізників, щоб запобігти спорам між ними і пасажирами. Ці труднощі покликані вирішити:

- Варшавська конвенція 1929 р. про уніфікацію деяких правил, які мають відношення до міжнародних повітряних перевезень, і цілий ряд протоколів до неї - для повітряних перевезень;

- Конвенція 1956 р. про контракти міжнародного автомобільного перевезення товарів - з автомобільних перевезень;

- Конвенція 1980 р. про контракти міжнародного залізничного перевезення товарів - для залізничних перевезень.

Туристичні послуги. Туристичні послуги можна назвати одним із найбільш зростаючих секторів послуг. Жодний ринок не зростає так, як ринок послуг, пов'язаних з організацією подорожей, у тому числі:

- послуги з організації поїздок і придбання квитків;

- будівництво інфраструктури (готелів, мотелів і т.ін.);

- готельні послуги.

Надання цих послуг потребує великих комерційних витрат, але здатне принести значні прибутки[5, c. 249-252].


Список використаної літератури

1. Дідківський М. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навчальний посібник/ Микола Дідківський,. - К.: Знання , 2006. - 462 с.

2. Загородній А. Зовнішньоекономічна діяльність: Термінологічний словник/ Анатолій Загородній, Геннадій Вознюк,. - К.: Кондор, 2007. - 166 с.

3. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів/ Інна Багрова, Наталя Редіна, Валерій Власюк, Оксана Гетьман,; За ред. Інни Багрової; М-во освіти і науки України, М-во фінансів України, Дніпропетровський держ. фінансово-економічний ін-т. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 579 с.

4. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Навчальний посібник/ Ю. Г. Козак, Н. С. Логвінова, І. Ю. Сіваченко та ін.; Мін-во освіти і науки України, Одеський державний економічний ун-т. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 791 с.

5. Кириченко О. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник/ Олександр Кириченко,. - 3-тє вид. перероб. і доп.. - К.: Знання-Прес, 2002. - 382 с.

6. Макогон Ю. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навчальний посібник/ Юрій Макогон, В’ячеслав Рижиков, Сергій Касьянюк; Ред. Ю. В. Макогон; М-о освіти і науки України, Донбаська державна машинобудівна академія. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 423 с.

7. Прокушев Е.Ф. Внешнеэкономическая деятельность: Учеб-но-практическое пособие/ Е. Прокушев,. - М.: ИВЦ "Маркетинг", 1998. - 207с .

8. Рум’янцев А. П. Зовнішньоекономічна діяльність: Навчальний посібник/ А. П. Рум’янцев, Н. С. Рум’янцева; М-во освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 375 с

9. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник для студ. вуз./ Пер. з рос. Н. Кіт, К. Серажим; Під заг. ред. А.І. Кредісова. - К.: ВІРА-Р, 1998. - 447 с

загрузка...
Top