Товариство взаємного страхування: зарубіжний досвід функціонування і доцільність її створення в Україні

Вступ.

1. Основні положення про Товариство взаємного страхування.

2. Утворення Товариства взаємного страхування в Україні, проблеми та перспективи.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Громадяни і юридичні особи з метою страхового захисту своїх майнових інтересів можуть створювати товариства взаємного страхування в порядку і на умовах, визначених законодавством України. Товариства взаємного страхування є неприбутковими організаціями.

Перехід до ринкової економіки викликає суттєве зростання ролі страхової діяльності в суспільному житті.

СИТУАЦІЯ. НПО може створити разом із своїми учасниками, іншими НПО або інвесторами товариство взаємного страхування (скажімо, медичного страхування чи оплати навчання дітей у вищій школі).

Товариство взаємного страхування - це господарське товариство, створене у встановленому законом порядку, що здійснює на підставі ліцензії господарську діяльність, як правило, на безприбутковій основі у вигляді надання страхових послуг своїм членам, яке має необхідне для цього майно згідно з чинним законодавством і володіє господарською правосуб’єктністю у відповідності до закону і установчих документів.

Сьогодні взаємне страхування в Україні є однією з найбільш маловивчених форм страхування. Товариства взаємного страхування перебувають практично поза полем зору юристів. Про них згадується лише у дослідженнях, присвячених споживчій кооперації. Тоді як такі товариства можуть мати колосальний потенціал для розвитку.


1. Основні положення про Товариство взаємного страхування

Товариство взаємного страхування є юридичною особою - страховиком, створене відповідно до Закону України "Про страхування" з метою страхування ризиків членів цього товариства. Члени товариства взаємного страхування є учасниками цього товариства (далі - члени товариства).

Страхувальниками товариства взаємного страхування можуть бути члени цього товариства - юридичні особи та дієздатні громадяни, якщо це передбачено його установчими документами.

Відповідальністю товариства взаємного страхування є зобов'язання щодо виплати страхових сум та страхових відшкодувань членам цього товариства у разі настання страхових випадків. При цьому загальні зобов'язання товариства взаємного страхування визначаються як сума зобов'язань щодо страхових ризиків усіх членів цього товариства, страхування яких передбачено договором між ними. Відповідно до цього страховою сумою є сума, в межах якої провадяться виплати у разі настання страхових випадків для кожного з членів товариства.

Страховим платежем (внеском, премією) члена товариства є кошти, внесені ним до товариства взаємного страхування у розмірах, визначених керівним органом товариства як плата за страхування своїх страхових ризиків у цьому товаристві. Сплата страхового платежу здійснюється за рахунок чистого прибутку, що залишається у розпорядженні члена товариства, крім випадків, передбачених законодавством України. Страховий платіж члена товариства на кожну конкретну дату його внесення може не відповідати страховому ризику цього члена за умови, що сума загальних внесків усіх членів товариства забезпечує можливість створення необхідних страхових резервів, що відповідають загальним зобов'язанням товариства взаємного страхування.

Рішення про розмір та терміни сплати страхового внеску кожного окремого члена товариства визначається у порядку, встановленому керівним органом товариства взаємного страхування залежно від фінансового становища кожного члена товариства відповідно до умов, визначених в укладеному між членами товариства та товариством взаємного страхування договорі.

Кожний член товариства за умови виконання ним усіх зобов'язань перед товариством взаємного страхування незалежно від суми страхового внеску має право отримати повністю необхідне страхове відшкодування у разі настання страхового випадку.

Члени товариства укладають з товариством взаємного страхування договір страхування, в якому об'єкти страхування, страхові суми, порядок їх виплати та порядок внесення страхових платежів визначаються з урахуванням особливостей кожного члена товариства. В договорі страхування може передбачатися внесення одним з членів товариства повністю або частково платежів за інших членів. У разі ліквідації одного із страхувальників - члена товариства або його виходу із склад цього товариства договір між іншими його членами не втрачає чинності.

Члени товариства на підтвердження приєднання до договору страхування отримують сертифікат, порядок видачі якого встановлюється Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг[2, c. 328-329].

Правила страхування розробляються товариством взаємного страхування і включаються до договору.

Товариство взаємного страхування формує загальні страхові резерви для виплати ним майбутніх страхових сум та страхових відшкодувань за зобов'язаннями всіх його членів.

Після виплати страхової суми або страхового відшкодування розмір резерву повинен бути відновлений і відповідати страховим зобов'язанням. Товариство взаємного страхування у порядку, встановленому договором, забезпечує внесення додаткових платежів своїми членами для відновлення розміру резерву.

Умови виходу з товариства взаємного страхування передбачаються у його установчих документах. Кожному члену товариства у разі його виходу із товариства повертається частина його внеску на умовах, передбачених статтею 27 Закону України "Про страхування"[13, c. 267].

2. Утворення Товариства взаємного страхування в Україні, проблеми та перспективи

Товариство взаємного страхування – (ст.13 Закону “Про страхування”) утворюється у формі відкритого або закритого акціонерного товариства (можливі й інші організаційні форми), як об’єднання юридичних або фізичних осіб з метою страхового захисту майнових та особистих інтересів його членів, де кожен страхувальник є членом страхового товариства. Товариство взаємного страхування виступає в якості організації некомерційного типу, яка не ставить за мету одержання прибутку і здійснює страхування виключно своїх членів. Воно утворюється на основі професійної, комерційної або територіальної єдності учасників та адаптується до потреб місцевого населення і враховує специфічні умови різних соціально-професійних груп. Метою ТВС – є розподіл ризиків, які можуть виникнути як у професійній діяльності, так і в особистому житті.

Товариство взаємного страхування належить самим страхувальникам. Їх капітал формується за рахунок страхової премії (внесків). Кожний власник полісу виступає як пайовик, а весь колектив власників – як страховик кожного з них. Страхувальники товариства взаємного страхування є компаньйонами одного підприємства або групи підприємств, об’єднаних на професійній основі або за територіальним принципом.

Товариство взаємного страхування об’єднує, як правило, фізичних або юридичних осіб, а не капітали. Завданням ТВС є надання його членам найбільш якісних послуг за прийнятну ціну.

Надлишки, що накопичені за звітний період діяльності, належать його членам і використовуються для поповнення страхових резервів, зменшення розмірів страхових внесків, розподілу доходу між членами ТВС пропорційно їх вкладам у той чи інший резервний фонд.

Відповідальність членів товариства взаємного страхування розповсюджується на всіх членів і обмежується розміром їх страхової суми.

Оскільки товариство взаємного страхування є комерційною організацією, його діяльність має підпадати під пільгове оподаткування.

Важливою особливістю ТВС є його пряма орієнтація на проведення інвестиційної діяльності, в першу чергу, стосовно проектів його членів[9, c.75-76].

Позитивне значення такої форми страхування, поєднаної з інвестиційною діяльністю підтверджується світовим досвідом. Дуже важливими є такі інвестиційні проекти для американських товариств із страхування життя. Статистика подає дані, що у 1984 році страхові витрати та виплати із страхування життя склали в США 118% від загальної суми зібраних платежів, в той же час, прибуток цих товариств становив 6,9 млрд. доларів США. Він був отриманий саме від інвестиційної діяльності.

Невипадково перше місце у світі по збору страхових премій займає страхова компанія у формі товариства взаємного страхування – “State Farm Mutual Automobile Company”, заснована в штаті Іллінойс у 1922 році.

Першим товариством взаємного страхування в Україні став “Київський регіональний фонд взаємного страхування “Промислова Україна”, зареєстрований у 1997 році у формі відкритого акціонерного товариства. Його засновником виступила група київських підприємств та банків. За його сприяння прийнята Постанова Кабінету Міністрів України № 132, від 1 лютого 1997 р. “Про затвердження Тимчасового положення про товариство взаємного страхування”. Подальший процес розробки законодавчого акту стосовно товариства взаємного страхування, на жаль, призупинився.

В той же час, роль ТВС серед страхових організацій у світі продовжує зростати. У Північній Америці, яка складає 37,9% загального світового ринку страхування, товариства взаємного страхування займають 57,6% ринку страхування життя і 27% ринку інших видів страхування. Частка ТВС у Японії ще значніша. Діють товариства взаємного страхування і в Росії (Общество взаимного страхования “Родина”).

Товариства взаємного страхування - юридичні особи - страховики створені відповідно до Закону України "Про страхування" з метою страхування ризиків цього товариства

За рахунок чистого прибутку здійснюється сплата страхового платежу яка залишається у розпорядженні членів товариства при умові використання ним усіх зобов’язань перед товариством взаємного страхування незалежно від суми страхового внеску має право отримати повністю необхідне страхове відшкодування.

Взаємне страхування — така організаційна форма відносин, коли кожний застрахований є одночасно і членом страхового товариства, тобто всі вони створюють об'єднання з метою забезпечення взаємодопомоги. Для цієї форми страхування властива менша комерційна зацікавленість в кінцевих результатах, ніж для акціонерного страхування[11, c. 458-459].


Висновки

Товариства взаємного страхування створювались для захисту майна від пожеж та іншого стихійного лиха. У 1890 році міські товариства взаємного страхування створили Пензенську спілку, яка з 1909 року перетворилася в Російську спілку.

В Україні поки що не існує відповідної законодавчої бази, яка передбачала б умови створення та діяльності страховиків цієї організаційно-правової форми, а також відсутня судова практика. У зв'язку з чим запропоновано прийняти закон «Про товариства взаємного страхування».

Товариство взаємного страхування (ТВС) розглядається як некомерційне товариство, яке утворене для страхування ризиків його ж членів, кожен з яких шляхом сплати фіксованого або змінного (варійованого) внеску гарантує останнім повне врегулювання зобов'язань, що випливають із договору товариства.

Винятковим предметом діяльності ТВС є страхування ризиків осіб, що приєдналися до договору. Якщо особа приєднується до договору, то вона водночас стає і членом товариства, і його страхувальником.

Аналізуються причини переваги товариства взаємного страхування перед традиційним страховиком - акціонерною компанією.

Зокрема, серед інших можна назвати діяльність ТВС, яка виходить за рамки суто страхових функцій. Послуги, що надаються судновласникам ТВС при настанні страхових випадків, є не менш важливою складовою взаємного страхування, ніж відшкодування збитків, оскільки вони спрямовані на їхнє зниження і водночас на зниження вартості страхування.


Список використаної літератури

1. Алєксєєв І. Страхові послуги: Навчальний посібник для студ. 4 курсу спец. / Ігор Алєксєєв, Ірина Кондрат, Ната-ля Ярошевич,; Мін-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львівська політехніка". - Львів: Вид-во Національного ун-у "Львівська політехніка", 2006. - 203 с.

2. Бігдаш В. Страхування: Навчальний посібник/ Володимир Бігдаш,; Міжрегіональна академія управління персоналом. - К.: МАУП, 2006. - 444 с.

3. Базилевич В. Страховий ринок України: монографія/ Віктор Базилевич,. - К.: Знання, 1998. - 371 с.

4. Базилевич В. Страховий ринок України: природа та особливості функціонування: Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. доктора економ. наук: Спеціальність 08.01.01 - Економічна теорія/ Віктор Базилевич,; Київський ун-т ім. Т.Г.Шевченка. - К., 1998. - 35 с.

5. Внукова Н. Страхування: Навч.-метод. посібник/ Наталія Внукова, Віталій Успаленко, Людмила Временко,; За заг. ред. Н. Внукової. - Харків: Бурун Книга, 2004. - 371 с.

6. Говорушко Т. Страхові послуги: Навчальний посібник/ Тамара Говорушко,; М-во освіти і науки України, Укр. нац. ун-т харчових технологій. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 397 с.

7. Охріменко О. Страхування у сфері туризму та готельного господарства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ Оксана Охріменко,; Ред. Т.Ю. Ходирева; Київський ун-т туризму, економіки і права. - К.: Вища школа, 2003. - 257 с.

8. Плиса В. Страхування: Навчальний посібник/ Володимир Плиса,. - К.: Каравела, 2006. - 391 с.

9. Стожок Л. Страхування: Навчальний посібник для дистанційного навчання/ Людмила Стожок,; Ред. Г. Г. Старостенко; Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна". - К.: Університет "Україна", 2005. - 162 с.

10. Страхування: Навч.-метод. посібник/ За заг. ред. О.О.Гаманкової; М-во освіти і науки України; КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2000. - 117 с.

11. Страхування: Підручник/ М-во освіти і науки України, КНЕУ, Українська фінансово-банківська школа; Керівник авт. колективу і наук. ред. Семен Осадець,. - 2-е вид., перероб. і доп.. - К.: КНЕУ, 2002. - 599 с.

12. Таркуцяк Анатолій Олександрович. Страховий менеджмент: Метод. матеріали і рекомендації для студ. Київського ун-ту права / Київський ун-т права. — К., 2000. — 26с.

13. Ткаченко Н. Страхування: Навчальний посібник для самостійної роботи студентів/ Наталія Володимирівна Ткаченко. - К.: Ліра-К, 2007. - 375 с.

14. Федоренко В. Страховий та інвестиційний менеджмент: Підручник / Міжрегіональная академія управління персоналом / Валентин Григорович Федоренко (наук.ред.). — К. : МАУП, 2002. — 344с.

загрузка...
Top