Соціальна політика в Україні

Вступ.

1. Користуючись джерелом (Шевчук П. Соціальна політика), подайте класифікацію зайнятості на ринку праці Вашого регіону (області, району, населеного пункту)

2. Що, на Вашу думку, необхідно зробити, щоб рівень розвитку соціальної політики в Україні був не лише наслідком, а й фактором прискорення економічного розвитку нашої держави та Вашого регіону? Аргументуйте.

3. Використовуючи зміст підрозділу джерела (Шевчук П. Соціальна політика), та Вашого регіону (області, району, населеного пункту), проведіть аналіз (порівняння) національного та регіонального ринків праці.

4. Опишіть діяльність підрозділів Українського координаційного комітету сприяння зайнятості населення у Вашому регіоні (область, район, населений пункт).

5. Назвіть у яких формах і методах впроваджується соціальний діалог (партнерство) у Вашому регіоні (області, району, населеного пункту), наведіть приклади діяльності територіальних тристоронніх соціально-економічних рад.

Висновки.

Список використаних джерел.

Вступ

Історичний аналіз розвитку людської цивілізації показує, що індивідуальні потреби, добробут, економічна та соціальна безпека як окремої людини, особистості, так і цілих спільнот, формуються не ізольовано від соціального середовища, а в певній системі поглядів, почуттів, цінностей та уявлень, які реалізуються за реальних суспільних відносин та діяльності відповідних політичних інститутів. Одним із головних предметів вивчення та засобом реалізації процесів соціального буття є соціальна політика - як суспільний феномен, так і вид практичної діяльності людства. Хоча розробка (часом спонтанна) і впровадження основних принципів соціальної політики в. життя мають давню історію, утверджуватись як академічна дисципліна вона почала лише наприкінці XIX сторіччя.

Важливого значення соціальна політика набуває саме на сучасному етапі розвитку українського суспільства, який характеризується перетворенням суспільних відносин, пошуком векторів політичного та економічного розвитку, відсутністю достатніх ресурсів для забезпечення гідного функціонування соціальних програм. Подолати такі кризові явища, як спад виробництва, втрата ринків збуту, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг, що є головним завданням економіки, неможливо без підвищення стимулів до сумлінної високоефективної праці. За таких умов національна соціальна політика не повинна обмежуватися впливом лише на соціальний захист вразливих верств українського суспільства, а більше сприяти створенню відповідних умов для розвитку активної економічної діяльності населення нашої держави.

1. Користуючись джерелом (Шевчук П. Соціальна політика), подайте класифікацію зайнятості на ринку праці Вашого регіону (області, району, населеного пункту)

Організація зайнятості населення м. Києва у поточному році здійснюється відповідно до заходів Програми зайнятості населення м. Києва на 2006–2007 роки, якою передбачено розширення сфери застосування праці за рахунок створення робочих місць.

У січні-липні 2007 року в м. Києві введено в дію понад 49,6 тис. нових робочих місць, що становить 81,9% річного завдання зі створення робочих місць (60,5 тис. од.), і на 11,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Зокрема, для працівників у юридичних осіб – 27,5 тис., для працівників у фізичних осіб–підприємців – 10,6 тис., для фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності шляхом реєстрації в органах виконавчої влади – близько 11,3 тис. од., а також майже 0,2 тис од. для самозайнятих осіб-платників податку з доходів фізичних осіб.

Так, наприклад, в Голосіївському районі у ТОВ “Євробенк Ефг Україна Дистрибуція” створено 240 нових робочих місць, ТОВ “РС Україна” – 230 р.м., ТОВ “Люксофт ЮА” – 230 р.м.; в Дарницькому районі у ЗАТ “Нова лінія” – 443 р.м., ТОВ “Метро Кеш Енд Кері Україна” – 197 р.м.; в Дніпровському районі у ЗАТ “Телесистеми України” – 473 р.м., ТОВ ”БМ Трейд” – 325 р.м., ТОВ “Епіцентр–К” – 159 р.м.; в Оболонському районі у ТОВ “Простофінанс” – 582 р.м., ТОВ “Будівельна компанія “Міськжитлобуд” – 383 р.м., ТОВ “Банк Русский Стандарт” – 234 р.м., ТОВ "Караван" – 119 р.м., ТОВ "Чистий Світ-К" –112 р.м.; у Печерському районі у ТОВ “Комерційний банк “Дельта” – 391 р.м., ЗАТ “Український мобільний зв’язок” – 244 р.м., ТОВ "Квіза-Трейд" – 240 р.м., ТОВ "Спільне українсько-кіпрське підприємство "МТІ" – 122 р.м., ТОВ "Вікоіл ЛТД" – 128 р.м., ТОВ "Істван" – 106 р.м.; у Подільському районі в ТОВ "Виробничо-будівельна компанія “Енергобуд” – 230 р.м., ТОВ "Про Маркетинг" – 123 р.м., ГДУ охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів – 106 р.м., ТОВ "Управління персоналом" – 116 р.м.; у Святошинському районі в ТОВ “Петрус – Інвесткомпания” – 530 р.м., ТОВ “БМ Будмеханізація” – 182 р.м., ЗАТ ТОВ "МСБУД" – 229 р.м., ТОВ “Петрус” – 172 р.м., ТОВ ”Фірма ТММ – конверсія” – 130 р.м.; у Солом'янському районі у ЗАТ “Інформаційні комп’ютерні системи” – 365 р.м., ТОВ "Нокіа Сіменс Нетворкс Україна" – 215 р.м., ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." – 179 р.м., ТОВ “Гедеон СБ” – 107 р.м.; у Шевченківському районі на ЗАТ “Альфа-Банк” – 1192 р.м., АКБ “ТАС-Комерцбанк” – 415 р.м., ДП “Ай-Сел-Україна” – 154 р.м., ТОВ "Байєр" – 125 р.м., ТОВ”Союз-Віктан Трейд” – 120 р.м., Центральна регіональна митниця – 117 р.м. тощо.

Станом на 01.08.2007 року понад 1,3 тис. підприємств, організацій та установ міста подали списки на вивільнення майже 33,8 тис. працівників. З них наступив термін вивільнення у 28,7 тис. працівників, з яких фактично звільнено 6,1 тис. осіб, що на 34,4% більше, ніж за 7 місяців минулого року.

Фактичне вивільнення працівників за ст.40 п.1 КЗпП України відбулось переважно на підприємствах, організаціях, установах оптової та роздрібної торгівлі, торгівлі транспортними засобами, послуг з ремонту; обробної промисловості; транспорту і зв'язку; в сфері нерухомості, здавання в найм та послуг юридичним особам; державного управління. Поширеними причинами вивільнення працівників в обсягах понад 20 осіб є ліквідація підприємства або його підрозділу (філії), скорочення штату підприємства, зміни в організації виробництва, скорочення обсягів виробництва тощо.

Незважаючи на зростання фактичних обсягів вивільнення працівників з підприємств, організацій, установ міста, обсяги реєстрації вивільнених працівників у центрах зайнятості в січні-липні п. р. зменшились в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 13,0%. Це пояснюється тим, що значна частина вивільнених – працівники філій або підрозділів київських підприємств у інших регіонах, або трудові мігранти з областей України. Крім того, з метою запобігання збільшенню обсягів зареєстрованого безробіття в столиці Київським міським центром зайнятості в звітному періоді проведено понад 0,1 тис. виїзних консультацій на підприємствах, де відбувалось або передбачалось вивільнення працівників. Консультації щодо ситуації на ринку праці, наявності вакансій, послуг центрів зайнятості, можливості перепідготовки та ін. отримали майже 2,3 тис. осіб.

З метою підвищення якості обслуговування незайнятих та безробітних громадян центри зайнятості посилюють взаємодію з підприємствами, організаціями та установами міста шляхом відвідування підприємств, проведення семінарів для роботодавців, ярмарків вакансій, використовують засоби масової інформації. В результаті проведеної роботи постійно оновлюється загальноміська база вільних робочих місць та вакантних посад, яка протягом січня-липня 2007 року містила 170,1 тис. вакансій, що на 32,5% більше, ніж за 7 місяців минулого року. Відповідно на 27,7% в поточному році зросла кількість роботодавців, що заявили вакансії центрам зайнятості. Щомісяця для шукаючих роботу пропонується 50-55 тис. вакансій.

На зареєстрованому ринку праці м.Києва попит на робочу силу перевищує її пропозицію у 6 разів. На кожну особу, яка шукає робітничу професію, припадає 10 вільних робочих місць, на кожного службовця – 4 вакансії, особу без спеціальної підготовки – 13 одиниць.

За видами економічної діяльності найбільша потреба робочої сили є в державному управлінні, на підприємствах, в організаціях обробної промисловості, будівництва, торгівлі, в сфері операцій з нерухомістю, здавання під найм та послуг юридичним особам, транспорті та зв'язку тощо. За робітничими професіями переважно потребуються електрики, електромонтери, електрогазозварники, токарі, муляри, слюсарі, слюсарі-ремонтники, формувальники, штампувальники, теслярі, столяри, будівельники, каменярі, маляри, покрівельники, продавці, водії, оператори устаткування, кранівники та ін.

Враховуючи те, що, серед перебуваючих на обліку в службі зайнятості переважна більшість – службовці, з початку поточного року для цієї категорії шукаючих роботу кількість вакансій в загальноміській базі даних зросла на 34,4% у порівнянні з минулим роком. Станом на 01.08.2007 працедавцями було запропоновано майже однакову кількість вакантних посад для службовців та вільних робочих місць для робітників (відповідно 43,9% і 42,2%), решта – для осіб без спеціальної підготовки.

2. Що, на Вашу думку, необхідно зробити, щоб рівень розвитку соціальної політики в Україні був не лише наслідком, а й фактором прискорення економічного розвитку нашої держави та Вашого регіону? Аргументуйте

На мою думку, головним завданням соціальної політики є забезпечення чіткого функціонування всієї системи соціально-політичних інститутів - суб'єктів такої політики; координація функціонування різних елементів системи; формування оптимального співвідношення між різними формами, методами, засобами з метою одержання очікуваних результатів.

Такими результатами повинні стати:

- зменшення бідності та нерівності в суспільстві;

- уникнення економічної та соціальної маргіналізації недієздатних членів спільноти;

- зростання економічної та соціальної безпеки працездатних груп населення на основі їхньої власної ініціативи, самореалізації та самодостатності.

Соціальна політика за умов реформування економічних, правових і суспільних відносин повинна спрямовуватися на:

- поступове обмеження впливу чинників, які гальмують соціальний прогрес;

- посилення факторів соціального поступу, зростання соціальної та економічної безпеки особи.

Такі кроки стануть реальними лише за умови діалектичної єдності процесів конструктивної саморегуляції соціального розвитку і цілеспрямованої державної регулятивної діяльності.

Державна регулятивність полягає у створенні умов для розвитку та функціонування таких соціальних відносин, які є достатніми для самореалізації та самоутвердження людини, особистості.

Соціальна політика не може бути успішною без соціального моніторингу.

Особливостями сучасної соціальної політики є активність та дієвість.

Активна соціальна політика слугує основою для утвердження економічної незалежності людини. Активність забезпечується всебічною державною підтримкою потенційно активних членів суспільства, створенням сприятливих умов для їхньої соціально-економічної діяльності.

Пасивна соціальна політика, спираючись лише на державну благодійність, призводить до зростання інфляційних процесів, утвердження в суспільстві настроїв утриманства, зниження ділової активності населення.

У сучасній соціальній політиці спостерігається зміщення акцентів від державної благодійності до приватної та громадської діяльності, що зумовлено значною бюрократизацією державного апарату з надання послуг населенню: приватні, комерційні та неприбуткові організації значно мобільніші, і послуги, які вони надають, дешевші. Відсутність тривалих повноважень робить ці недержавні сектори більш сприйнятливими до змін політичних пріоритетів. У процесі виконання соціальної роботи межа між громадським та приватним секторами зникає: з'являється можливість орієнтації приватних працедавців на отримання певних соціальних винагород. Так, у приватному секторі виникає прецедент поєднання роботи з виконанням сімейних обов'язків. Батьки не тільки отримали змогу регулювати свій робочий час, щоб доглядати за хворими дітьми, літніми чи немічними батьками, - іноді навіть на ці потреби надається підтримка виплатами з соціальних страхових фондів. Держава зняла з себе не тільки вирішення фінансових та організаційних питань соціальної допомоги, а й переклала їх на плечі громадськості.

Серед заходів соціальної політики, особливо фінансувальних, важливо виокремлювати доброчинну та суспільну діяльність, які ще не знайшли гідного місця в загальній системі, але конче необхідні для розвитку новітніх та непередбачуваних соціальних послуг.

Мета соціальної політики – створення умов для розвитку та оптимального функціонування соціальних відносин, всебічного розкриття творчого потенціалу людини, її сутнісних сил, досягнення в суспільстві соціальної злагоди і стабільності.

3. Використовуючи зміст підрозділу джерела (Шевчук П. Соціальна політика), та Вашого регіону (області, району, населеного пункту), проведіть аналіз (порівняння) національного та регіонального ринків праці

Київський міський центр зайнятості пропонує роботодавцям комплекс послуг, спрямованих на привернення уваги пошукачів роботи поза межами центру зайнятості, а саме шляхом цільових інформаційних заходів, надання інформації в пресі, на телебаченні про наявні вакансії, про підприємства і організації, що їх пропонують тощо.

Завдяки такій діяльності за 7 місяців п. р. додатково за сприянням служби зайнятості в місті працевлаштовано 66,1 тис. чол., в т.ч. 34,1 тис. іногородніх, які не зареєстровані в центрах зайнятості.

В березні та червні поточного року в приміщенні Голосіївського районного центру зайнятості відбулось два ярмарки вакансій для інвалідів. В Святошинському районному центрі зайнятості був організований ярмарок вакансій для осіб квотних категорій.

В квітні Деснянським районним центром зайнятості проведена профорієнтаційна зустріч з випускниками шкіл району "Погляд в професійне майбутнє" (взяли участь 29 учбових закладів району для 2,3 тис випускників шкіл), а Голосіївський районний центр зайнятості організував ярмарок вакансій "Випускник-2007" (захід відвідало 1,1 тис.чол.).

Наприкінці квітня відбулась щорічна профорієнтаційна акція для випускників загальноосвітніх шкіл району "Разом у майбутнє". Організаторами акції виступили Оболонський РЦЗ, управління освіти та управління у справах сім’ї та молоді Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації. В акції брали участь та проводили презентації 37 навчальних закладів та 15 підприємств району. Захід відвідали близько 3,0 тис. випускників 26 загальноосвітніх шкіл.

У червні в приміщенні Київського Палацу дітей та юнацтва та в приміщенні концертно-танцювального залу “Ровесник” у Парку культури “Перемога” відбулися два загальноміські інформаційно-масові заходи “Правобережний ярмарок вакансій” та “Лівобережний ярмарок вакансій”, організатором яких виступив Київський міський центр зайнятості. Заходи проводилися з метою укомплектування столичних підприємств, установ та організацій кваліфікованими кадрами, інформування мешканців міста та іногородніх громадян про потреби ринку праці міста і наявність вільних робочих місць, надання допомоги в перенавчанні та працевлаштуванні громадянам, які шукають роботу, або бажають її змінити, інформування їх про послуги, які надає служба зайнятості.

В ході цих заходів понад 0,1 тис. підприємств столиці запропонували відвідувачам 6,1 тис. вакансій. Серед учасників були 35 навчальних закладів всіх рівнів акредитації та форм власності, які співпрацюють з Київським міським центром зайнятості в питаннях професійного навчання та перенавчання незайнятого населення відповідно до потреб ринку праці. Ці загальноміські інформаційно-масові заходи відвідали майже 11,0 тис. громадян.

Наприкінці липня в усіх районах міста Києва було проведено 10 профорієнтаційних заходів, в яких взяли участь близько 15 тис. громадян.

Під час проведення заходів була розгорнута експозиція центрів зайнятості. Відвідувачі отримали профінформаційні та юридичні консультації, інформацію про послуги Державної служби зайнятості щодо працевлаштування, можливість безкоштовного навчання та підвищення кваліфікації за направленням служби зайнятості, про наявність вільних робочих місць та їх якість, ознайомились із загальноміською базою даних та базою вакансій районів окремо, ознайомились із особливостями ринку праці міста та свого району.

Інформування широкого кола громадськості про послуги служби зайнятості, про ситуацію на ринку праці міста постійно здійснюється через засоби масової інформації: надруковано 161 статтю в газетах м.Києва "Работа и учеба, "Учись, работай, отдыхай", "Пропоную роботу", "Експрес-об'ява", "15 минут", "Пенсійний кур'єр", "Хрещатик", "Газета "по-киевски", журналах "Соціальне партнерство", "Киевское слово", "Україна молода", Вечірній Київ" тощо; пролунали інтерв'ю керівників міської служби зайнятості на хвилях "Національного радіо" (передача "Відверта розмова"), "Авторадіо"; вийшло 82 телепрограми і сюжети про Київський міський центр зайнятості на телевізійних каналах "НТН", "ІСTV", "ЕРА", "1+1", "Сіті", "КРТ", "КДТРК", "5 канал", "К-1".

Зокрема, з квітня в телевізійному ефірі виходять програми Київського міського центру зайнятості "Трудова книжка" (43 виходи) та "Працюємо!" (10 виходів). На каналах ТРК "Київ" та "5 канал" були розміщені рекламні відео-ролики Київського міського центру зайнятості ("Як козаки працевлаштовувались", "Як козаки підвищували кваліфікацію") – 30 виходів. У лютому в мережах супермаркетів "Велика кишеня" та "Сільпо" була розміщена аудіоінформація Київського міського центру зайнятості про послуги населенню (близько 3,2 тис. виходів).

З березня п.р. виходить щомісячний бюлетень Київського міського центру зайнятості "Інформаційний вісник".

З метою забезпечення якісного та оперативного інформування громадськості щодо надання соціальних послуг службою зайнятості м. Києва на Web-порталі Державного центру зайнятості сформовано Web-сайт Київського міського центру зайнятості. За його допомогою громадяни можуть отримати інформацію про вакансії, можливості професійного навчання (перепідготовки), участі у оплачуваних громадських роботах, семінарах, окремо виділено розділи для роботодавців та розділ, який розповідає про Державну службу зайнятості України тощо. Щосереди на сайті Київського міського центру зайнятості в розділі "Вакансії підприємств" розміщуються вакансії на замовлення роботодавців м. Києва, щоп’ятниці – вакансії для осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Станом на 01.08.2007 продовжується пошук роботи для 5,9 тис. незайнятих громадян, з них 5,5 тис. мають статус безробітного.

За підсумками січня-липня поточного року м. Київ займає перші місця серед інших регіонів держави за рівнями працевлаштування незайнятого населення (67,4% серед всіх зареєстрованих), організації професійного навчання безробітних (36,0%) та одне з провідних місць за обсягами охоплення незайнятих громадян оплачуваними громадськими роботами (19,7%). В середньому, по Україні ці показники становлять 39,6%, 11,2% та 16,3% відповідно

4. Опишіть діяльність підрозділів Українського координаційного комітету сприяння зайнятості населення у Вашому регіоні (область, район, населений пункт)

У відповідності до ст. 17 Закону України “про зайнятість населення” для підготовки погоджених рішень щодо здійснення політики зайнятості можуть створюватися координаційні комітети сприяння зайнятості з однакової кількості представників профспілок, органів державного управління, власників підприємств або уповноважених ними органів, підприємців. Порядок формування координаційних комітетів і організація їх роботи визначаються представленими в них сторонами.

Від 18 березня 1992р. було утворено Український координаційний комітет сприяння зайнятості населення (УККСЗН).

Засновниками виступили:

Рада Федерації незалежних профспілок України, Рада Федерації профспілки працівників кооперації та інших форм підприємництва, Координаційна Радою солідарних профспілок України, Виконавче бюро незалежної профспілки гірників України, Міністерство праці України, Міністерством економіки України, Міністерство фінансів України, Український союзом промисловців та підприємців України, Спілка кооператорів і підприємців України, Спілка орендарів та підприємців України, Українська ліга підприємств з іноземними інвестиціями, Спілка малих підприємств України.

Відповідно до Положення “Про Український координаційний комітет сприяння зайнятості населення”.

“Український координаційний комітет сприяння зайнятості населення є постійно діючий тристоронній орган в системі соціального партнерства, комітет утворено з метою підготовки погоджених рішень щодо здійснення політики зайнятості.

Комітет утворюється на громадських засадах з однакової кількості представників професійних спілок, органів державного управління, власників підприємств або уповноважених ними органів, підприємців.”

УККСЗН розглядає і приймає рішення з наступних питань:

- розробки і вдосконалення правової і нормативної основи ринку праці;

- розробки і реалізації державних та регіональних програм зайнятості;

- підготовка пропозицій Кабінету Міністрів України щодо додаткових фінансових ресурсів для здійснення цих програм;

- міжнародного співробітництва у вирішенні проблем зайнятості населення, включаючи працю громадян України за кордоном та іноземних громадян в Україні;

- розробки та розвитку системи страхування по безробіттю;

- оцінки чисельності вивільнених працівників та структури незайнятого населення, що підлягає перенавчанню, і підготовки рекомендацій з цього питання;

- розвитку служби зайнятості та її матеріально-технічної бази;

- регулювання міжтериторіального перерозподілу трудових ресурсів, який сприяє зайнятості населення, що проживає на території країни та ін.

Склад і порядок формування УККСЗН

Комітет утворюється в кількості 25 осіб: по 8 від кожної із представлених сторін та відповідального секретаря комітету.

Термін повноважень одного скликання комітету - 6 років.

Засідання комітету скликається не рідше одного разу на квартал.

5. Назвіть у яких формах і методах впроваджується соціальний діалог (партнерство) у Вашому регіоні (області, району, населеного пункту), наведіть приклади діяльності територіальних тристоронніх соціально-економічних рад

Київська Рада Соціального Партнерства утворилася для запровадження більш тісної співпраці між громадськими неурядовими організаціями та органами місцевої влади у сфері впливу на розвиток процесів громадянського суспільства в Київській області.

Рада діє в рамках проекту «Розвиток громадянського суспільства» який спрямовано на вирішення місцевих проблем у соціальній сфері через об'єднання зусиль державних органів влади на містах, органів місцевого самоврядування і громадських організацій надаючи інформаційну, консультаційну, технічну та тренінгову підтримку місцевим НПО.

Сферою дії Ради Соціального Партнерства є участь в обговоренні стану соціальних проблем в місті, напрямків щодо їх подолання які передбачено в рамках реалізації проекту «Розвиток громадянського суспільства».

Створення Київської регіональної Ради повинно мати на меті опрацювання механізмів взаємодії органів влади, громадських організацій, що буде допомагати підвищенню якості та ефективності соціальної політики, яка запроваджується в регіоні.

Робота засідань Ради Соціального Партнерства буде розвиватися навколо наступних питань:

- розробки стратегії залучення громадськості до опрацювання рішень існуючих соціальних проблем;

- розробка планів спільних дій щодо заходів з подолання громадської байдужості до існуючих соціальних проблем;

- створити мережу з членів регіональної Ради які братимуть учать у розвитку соціально-орієнтованих організацій регіону;

- виходячи з власного досвіду члени Ради повинні подавати пропозиції щодо вдосконалення роботи соціально-спрямованих НДО, управління проектами та взаємодії з органами місцевої влади;

- розробка механізмів залучення широких верств населення до суспільних проблем регіону.

Завдання в компетенції Ради:

- опрацювання підходів та напрямків щодо співпраці громадських організацій з місцевою владою з питань розвитку громадянського суспільства;

- інформування членів Ради про всі заходи, які відбуваються в рамках проекту;

- створення електронної розсилки, за допомогою якої НДО та члени регіональної Ради матимуть змогу обмінюватися поточною інформацією;

- сприяння розвитку партнерських стосунків між місцевими НДО в регіоні (PR, зв'язки зі ЗМІ, взаємодія з органами місцевого самоврядування);

- ухвалення рішень щодо проведення спільних дій в рамках проекту «Розвиток громадянського суспільства» між Центром соціального партнерства та членами регіональної Ради, які торкаються головних завдань проекту в регіоні;

- консультування між членами Ради по питанням, які потребують прийняття рішень, якщо таке є необхідним.

Участь місцевих громадських організацій в Раді Соціального Партнерства є добровільною, базується на інтересах спільної взаємодії щодо зміцнення позицій організації, які надають соціальні послуги, розвитку соціального партнерства в регіоні, і ця співпраця не повинна мати приватної заангажованості або мети отримання особистої користі від участі в роботі Ради в рамах проекту . Прийняття нових організацій відбувається за згодою членів регіональної Ради. Якщо організації відмовлено в участі як члена Ради, то відмова повинна бути мотивованою.

До складу Ради входять представники (лідери) громадських організацій та представники органів місцевої влади. Керуючим органом ради є загальні збори членів Ради. Під час зборів ведеться протокол зустрічі та список присутніх організацій. Під час загальних зборів вирішується черговість наступних засідань Ради та проблемні питання для дискусій.

Питання, які обговорюються під час роботи регіональної Ради повинні виключно торкатися роботи проекти, опрацювання рекомендації щодо заходів, які повинні відбуватися в місті, а також різноманітні консультації зі стану та розвитку громадської дії в регіоні. Тому Рада діятиме як дорадчий орган в роботі проекту в регіоні. Рішення приймається у вигляді голосування і прийнятим вважається рішення за яке проголосувало більшість присутніх організацій. Копії протоколів зустрічі повинні надаватися всім учасникам зібрання.

Висновки

Здійснення ефективної соціальної політики полягає, насамперед, в усвідомленні суспільством пріоритетності вирішення соціальних проблем, що знайшло відображення у прийнятті низки важливих документів, котрі створюють відповідну нормативно-правову базу, актуалізують доцільність розроблення ефективного механізму реалізації основних напрямів соціальної політики, а також впровадження у практику управління системи державних соціальних стандартів та гарантій.

Це активізує становлення в Україні регіональної соціальної політики, прискорює практичні кроки у напрямку децентралізації функцій виконавчої влади, делегування значної їх частини регіонам, розширення їх самостійності та відповідальності за стан справ у соціальній сфері.

Проте, незважаючи на зусилля, що прикладаються законодавчою та виконавчою владою для удосконалення регіональної політики, диференціація регіонів за показниками соціально-економічного розвитку не зменшується, а за деякими з них – рівнем зайнятості та безробіття, розривом у доходах, забезпеченістю населення соціальними послугами посилюється. Зазначені тенденції значною мірою є наслідком недостатньої ефективності регіональної соціальної політики і засвідчують необхідність удосконалення методів управління нею.

Одним з головних завдань сучасної соціальної політики є усунення диспропорцій у розвитку регіонів, вирівнювання відмінностей та забезпечення зростаючих стандартів якості життя населення, незалежно від місця його проживання.

Список використаних джерел

1. Семигіна Т. Словник із соціальної політики: словник. - K. : Вид. дім "KM Академія", 2005. - 253, с.

2. Скуратівський В. А. Основи соціальної політики: Навчальний посібник. - К., 2002. - 199 с.

3. Соціальна політика в Україні та сучасні стратегії адаптації населення : Зб. наук. ст. /Український ін-т соціальних досліджень ; Ін-т соціології НАН України; Соціологічна асоціація України. - К. : НВФ "Студцентр" : НІКА-Центр, 1998. - 203 с.

4. Шевчук П. І. Соціальна політика: Навчальний посібник. - Львів : Світ, 2003. - 399 с.

5. Ягодка А. Г. Соціальна інфраструктура і політика: Навчальний посібник; КНЕУ. - К., 2002. - 230, с.

загрузка...
Top