Впровадження нових технологій та обладнання на підприємствах житлово-комунального господарства

Вступ.

1. Об'єктивна необхідність реорганізації житлово-комунального господарства.

2. Загальна характеристика міста Хмельницького.

2.1.Загальна інформація про місто.

2.2.Бюджет міста.

2.3.Промисловість та зовнішньоекономічна діяльність міста.

3. Загальна характеристика підприємства “Хмельницьктеплокомуненерго”.

3.1.... Загальні дані про підприємство

3.2.... Техніко-економічні показники підприємства.

3.3.... Система теплопостачання.

3.4.... Роботи, що виконано підприємством в 2000 році.

4. Огляд пропозицій з підвищення енергоефективності та енергозбереження.

4.1.Стратегія та вибір напрямів реалізації пілотного проекту.

4.2. Пропозиція з впровадження електроприводів змінної швидкості на котельнях

4.3. Пропозиція з модернізації та автоматизації центрального теплового пункту.

4.4.Пропозиція з впровадження квартальних котелень.

4.5.Заміна застарілих теплових мереж з низькою теплоізоляцією.

4.6. Пілотний проект впровадження електроприводів змінної швидкості на котельні ЗМР-1,3,4.

4.7. Пілотний проект впровадження електроприводів змінної швидкості на ЦТП-1

Висновки.

Список використаних джерел

Вступ

Згідно з рішеннями уряду щодо прискорення соціально-економічного розвитку країни та усіх сфер життя суспільства здійснення переходу до ринкової економіки повинно забезпечити подальше зростання суспільного виробництва та його ефективності.

Актуальність.Важлива роль серед галузей невиробничої сфери належить житлово-комунальному господарству України, яке являє собою багатогалузеву технічно забезпечену галузь, що має розгалужену структуру, і містить у собі комплекс послуг, спрямованих на задоволення першочергових життєвих потреб населення. Специфічною особливістю цієї галузі є територіальна роз'єднаність житлово-комунальних об'єктів, що потребують цілодобової надійної експлуатації, необхідності оперативного, а в ряді випадків аварійного характеру виконання робіт величезних обсягів і трудомісткості, що потребують широкого застосування машин, механізмів і малої механізації різноманітного призначення. Житлово-комунальне господарство являє собою один із складних і багатогранних об'єктів управління. У зв'язку з цим життєво важлива і необхідна докорінна перебудова цієї галузі, з огляду на те, що Україна веде перебудову економіки від командно-планової системи управління економікою до ринкових методів господарювання.

В наступний час рівень розвитку житлово-комунального господарства не задовольняє потреб населення, а матеріально-технічна база підприємств і організацій цієї галузі потребує розширення та удосконалення. Галузь потребує створення автоматизованих систем управління житлово-комунальним господарством із використанням нових електронно-обчислювальних машин на всіх рівнях, що забезпечить підвищення ефективності цієї галузі народного господарства, приведе до поліпшення наданих населенню комунальних послуг.

Для розвитку потужностей житлово-комунального господарства, а також створення підприємств і організацій недержавної форми власності по утриманню і ремонту об'єктів цієї галузі, що є передумовою створення ринку житлово-комунальних послуг населенню, необхідно залучити інвестиції.

Реформування житлово-комунального господарства, як показує світовий досвід, доцільно здійснювати шляхом приватизації житла, формування цивілізованих ринкових відносин у даній галузі.

Планування розвитку житлово-комунального господарства міста або іншого населеного пункту необхідно пов’язувати з розвитком підприємств і організацій будь-яких форм власності, що повинні в пайовому порядку брати участь у фінансуванні будівництва, розширенні і реконструкції комунальних об'єктів та інженерних мереж.

Нові умови господарювання вимагають побудови нового організаційно-економічного механізму, що створив би обновлені форми і методи управління регіональною економікою. Для житлово-комунального господарства необхідне розширення організаційно-господарської самостійності підприємств і організацій, збільшення конкретного вкладу інвестицій у розвиток галузі.

Мета: показативпровадження нових технологій та обладнання на підприємствах житлово-комунального господарства (на прикладі комунального підприємства “Хмельницьктеплокомуненерго”).

Завдання роботи:

1. показати об'єктивну необхідність реорганізації житлово-комунального господарства;

2. дати загальну характеристику м. Хмельницького (бюджет, промисловість, зовнішньоекономічна діяльність);

3. охарактеризувати підприємство “Хмельницьктеплокомуненерго”;

4. огляд пропозицій та проектів з підвищення енергоефективності та енергозбереження.

1. Об'єктивна необхідність реорганізації житлово-комунального господарства

Зараз в Україні відбувається доволі бурхливий процес формування системи ринків у різних формах, властивих перехідному періоду. Але, на жаль, вони поки відрізняються від сучасних цивілізованих ринків, які склалися і функціонують в економічно розвинутих країнах. За нових умов господарювання значно підвищується роль прогнозування і планування. Дії регулюючих ринкових механізмів повинні доповнюватися державним, правовим та економічним регулюванням, без чого успішна модернізація економіки її структурне трансформування під ринковий попит і задоволення соціальних потреб людини і суспільства не відбудуться або здійснюватимуться дуже довго.

У невиробничій сфері це виявилося у відставанні галузей щодо повільного підвищення технічного рівня підприємств, низьких темпах її зростання у різних галузях і у житлово-комунальному господарстві. Зростають щорічні розміри бюджетного дефіциту. Бюджет через фінансові ресурси здійснює фінансування оптимальних пропорцій у процесі фінансового забезпечення витрат і стимулювання ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, забезпечує формування оптимальних раціональних пропорцій, тобто найбільш раціональне територіальне розміщення продуктивних сил.

У житлово-комунальному господарстві створюється новий організаційно-економічний механізм управління підприємствами, об’єднаннями та організаціями. Головним напрямком удосконалення господарського механізму житлово-комунального господарства повинні стати усунення відомчості і перехід до цільового розподілу ресурсів через систему фондів, організованих за територіальним принципом. Шляхи підвищення ефективності діяльності житлово-комунального господарства різноманітні і багатосторонні. Особливе місце серед них посідають підвищення продуктивності праці, раціональне використання основних виробничих фондів, зниження споживання паливно-енергетичних і матеріальних ресурсів, ефективне використання капітальних вкладень, розширення і підвищення якості наданих житлово-комунальних послуг.

Для практичного вирішення питань інтенсифікації житлово-комунального господарства необхідно в підгалузях розробити на рівні держави, регіону, міста комплексні довгострокові програми, у яких передбачити: поглиблення спеціалізації, розвиток потужностей, створення ринку житлово-комунальних послуг, упровадження нових машин, механізмів, приладів обліку і регулювання, механізації технологічних процесів і т.д.

Планування ефективності розвитку житлово-комунального господарства включає не тільки визначені рівні показників ефективності і заходи, що забезпечують планований рівень, але воно не виділено від планування господарського комплексу регіону.

Впровадження заходів щодо удосконалення організаційно-економічного механізму управління житлово-комунальним господарством приводить до зміни показників, що характеризують діяльність підприємств, організацій і галузі в цілому. Тому необхідно враховувати вплив цих заходів на зниження собівартості продукції, послуг, зростання продуктивності праці, приріст обсягу виробництва і т.п.

Питання організаційного забезпечення щодо удосконалення управління житлово-комунальним господарством при плануванні заходів набувають особливого значення. Це зумовлено специфікою галузі і дотриманням безперервності і ритмічності процесів виробництва.

Задоволення потреб населення регіону в житлово-комунальних послугах необхідної кількості і видів можливе лише при забезпеченні необхідними виробничими потужностями відповідно до раціональних норм.

Здійснення в планах розвитку житлово-комунального господарства політики реалізації досягнень науково-технічного розвитку, інтенсифікації і підвищення ефективності виробництва можливе при переході на нормативне і програмно-цільове планування і системний підхід до розв’язання всіх проблем соціально-економічного розвитку регіону.

З метою зацікавити ввірених управлінню ланок у зростанні ефективності житлово-комунального господарства, із 50 відсотків ефекту економії, що залишилися, спрямовувати 30 відсотків - регіону і 20 відсотків - державі, для преміювання працівників, що брали участь у впровадженні даних заходів [10, с. 17].

Житлово-комунальне господарство – це сукупність взаємопов’язаних і взаємообумовлених підприємств і видів діяльності, орієнтованих на позитивну динаміку рівня та якості життя населення, що забезпечують стабільну, збалансовану соціальну орієнтацію потенціалу підвідомчих територій [10, с. 17].

Держава прийняла протягом останніх років ряд законодавчих і нормативних документів, що сприяють ринковим перетворенням у житлово-комунальному господарстві. Головним напрямком його розвитку повинна стати політика ефективного попиту на житло. Її реалізація можлива за умов реформування житлово-комунального господарства, зміни існуючого способу фінансування будівництва, акумуляції різних джерел його розвитку.

Низька ефективність бюджетного фінансування як одного з регуляторів економіки зумовила його різке зниження в умовах лібералізації цін.

Гострою проблемою для житлово-комунального господарства залишаються хронічні неплатежі споживачів за виконані роботи. Більш 40 відсотків становить заборгованість населення через неплатоспроможність. До 30 відсотків становить заборгованість бюджетних організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів. Крім того, зростає заборгованість бюджету на погашення різниці в тарифах на житлово-комунальні послуги, надані населенню.

Напрями і показники підвищення ефективності діяльності житлово-комунального господарства різноманітні. Особливе місце серед них посідають підвищення продуктивності праці, зниження споживання паливно-економічних, трудових і матеріальних ресурсів, раціональне використання основних виробничих фондів.

В теперішній час управління житлово-комунальним господарством регіонів України здійснюється структурними підрозділами місцевих Рад і структурними підрозділами міністерств і відомств, що утруднює впровадження нових форм експлуатації житлового фонду та об`єктів комунального призначення, забезпечення єдиної науково обгрунтованої організаційної, економічної і технічної політики економного управління галуззю.

З огляду на накопичений досвід галузевого управління житлово-комунальним господарством місцевих Рад і наданого права виконкомам місцевих Рад на будь-яку реорганізацію міського господарства, пропонується провести в стислий термін структурну реорганізацію житлово-комунального господарства на регіональному і місцевому рівні не тільки місцевих Рад, але й підприємств і організацій житлово-комунального господарства інших міністерств та відомств і одночасно зробити передачу житлового фонду й об'єктів комунального призначення з відомчого підпорядкування у ведення місцевих Рад, незважаючи на наявні утруднення в частині передачі засобів і відомств на капітальний ремонт житлового фонду і компенсаційного фонду[10, с.19].

При проведенні реорганізації управління житлово-комунальним господарством на рівні міста і на підприємствах та в організаціях галузі необхідно провести розрахунок інженерно-технічних працівників і робітників.

Аналіз структурної реорганізації житлово-комунального господарства показує, що скорочується обслуговуючий і управлінський апарат на 10-15 відсотків, знижується на 12-14 відсотків собівартість і тарифи на надання житлово-комунальних послуг населенню і споживачам за рахунок скорочення обслуговуючого персоналу, раціонального використання наявної техніки, устаткування, спецавтотранспорту, кращої організації по утриманню й експлуатації об'єктів житлово-комунального призначення за рахунок спеціалізації [10, с. 23].

Створює єдину міську організаційну структуру управління житлово-комунальним господарством, що поліпшує керованість при утриманні, експлуатації та ремонті житлово-комунальних об'єктів, особливо при порушеннях і аваріях на об'єктах міського господарства.

Відсутність ринку комунальних послуг у перехідному періоді до ринкових відносин і, природно, конкуренції створили умови для підприємств-монополістів енергетики, теплопостачання, газопостачання, водопостачання, вести витратну економіку, нехтувати науково-технічним розвитком і практично предметно не займатися зниженням собівартості наданих послуг і тарифів, тому пропонується в перехідний період вести їхнє регулювання.

Для раціонального споживання газу, води, тепла і зниження оплати споживачів пропонується встановити лічильники обліку споживання, для чого залучити кошти населення, підприємств постачальників і бюджетні кошти.

2. Загальна характеристика міста Хмельницького

2.1. Загальна інформація про місто

Місто Хмельницький є обласним центром Хмельницької області, яка знаходиться в західній частині України в середині Волино-Подільської височини. Через місто протікає одна з найбільших річок України – Південний Буг. Хмельницька область багата на родовища нерудних корисних копалин, зокрема, будівельних матеріалів: вапняку, гіпсу, крейди, трепелу, кристалічних порід (гранітів, гнейсів), пісків і пісковиків, а також графітів, сапонітів, каолінів, фосфоритів, літографського каменю, дахового сланцю тощо. Є поклади торфу та бітумінозних горючих сланців. Біля м. Славути виявлено невеликі залежи бурого вугілля, в районі міст Полонного, Шепетівки і Сатанова – мінеральні води. Географічне розташування міста показано на мапі праворуч.

Населення міста Хмельницького – понад 260 тисяч мешканців. Площа міста – 8,6 тис. га. Різниця відміток землі – 84 м. Кількість опадів за рік - 654 мм. Місто має аеропорт із бетонною злітно-посадочною смугою у 2200 метрів, в аеропорту діє пункт митного пропуску . Через місто проходять автомагістралі: Київ-Львів, Одеса-Львів, Чернівці-Київ. Місто має зручні залізничні зв'язки з Москвою, Прагою, Братиславою, Варшавою, Будапештом, Белградом та з усіма найбільшими містами України.

2.2.Бюджет міста

За 2001 рік платниками податків міста до бюджетів всіх рівнів внесено 186,3 млн. грн. податків і платежів, темп росту до минулого року складає 110,4%, в тому числі до міського бюджету – 61,2 млн. грн., до попереднього року 102,3%.

Недоїмка до бюджету по місту станом на 1.01.2002 року складає 8,8 млн. грн. і зменшилась порівняно з початком 2001 року на 3,6 млн. грн.; до пенсійного фонду зменшилась на 2,1 млн. грн. і склала 1,1 млн. грн.; зменшилась заборгованість до початку року по виплаті заробітної плати на 4,4 млн. грн. і становить 7,1 млн. грн. Як у попередні роки найбільш питому вагу у видатковій частині бюджету займають видатки на утримання соціально-культурних закладів та соціальний захист населення – 78,4 % (Див. Діаграму 1.1)[14, с. 36].

2.3.Промисловість та зовнішньоекономічна діяльність міста

Загальна структура промислового виробництва в м. Хмельницькому показана на Діаграмі 1.2. Видно, що харчова промисловість та машинобудування складають понад 75% загального промислового виробництва міста. Ці підприємства за 2001 рік виробили промислової продукції в діючих цінах на суму 634,5 млн. грн., в порівняних цінах на суму 595,8 млн. грн., темп росту склав 114,2%, (див.Діаграму 1.3).

Зовнішньоторговельний оборот товарів в 2000 році склав 71,0 млн. дол. США, в тому числі, експорт - 44,8, імпорт – 26,2. Обсяг обороту послуг становив 1,5 млн. дол. США. Місто підтримує ділові та дружні стосунки з партнерами з 15 країн світу. На 1.10.2001 року прямі іноземні інвестиції у місто склали понад 11,2 млн. дол. США. Тільки за два останні роки обсяг прямих іноземних інвестицій зріс в 1,6 рази. Місто співпрацює з партнерами 15 країн світу. Найбільші вкладення зроблені Німеччиною (49,7%), Віргінськими островами (19,4%), Ліхтенштейном (13,2%), та Сполученими Штатами Америки (6,4%). Зацікавленість інвесторів викликали 17 підприємств обробної галузі, в які залучено 72% загального обсягу коштів (8,1 млн. доларів), в тому числі на підприємства машинобудування - 3,6 млн. доларів. З 41 країни світу, з якими співпрацюють підприємства міста, більше половини (62,8%) приходиться на Індію, США (8,1%), Швейцарію (6,1%), Німеччину (5,5%), Болгарію (5,0%). На решту країн – 12,5%[14, с. 37].

3. Загальна характеристика підприємства “Хмельницьктеплокомуненерго”

3.1.Загальні дані про підприємство

Адреса підприємства:Україна, 29000, м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5.

Директор підприємства – Леонов Володимир Миколайович, тел.: (03822) 6 92 52,

Головний інженер – Таран Василь Васильович: тел.: (03822) 6 92 74,

Головний бухгалтер – Ткачук Євгенія Афанасіївна, тел.: (03822) 6 91 94.

Діяльність:Виробництво теплової енергії на опалення та підігрів води, транспортування її до населення; технічне обслуговування, ремонт та будівництво теплових мереж; видання технічних умов на підключення споживачів до мереж теплопостачання і гарячої води та контроль за їх виконанням; а також забезпечення нарахування та збирання платежів.

Форма власності: Міське комунальне підприємство, яке діє на підставі статуту, затвердженого міською адміністрацією.

Підзвітність: Теплокомуненерго юридично незалежне від обласної адміністрації та національного уряду. Воно підпорядковане міськвиконкому через Управління житлово-комунального господарства.

Чисельність працюючихна підприємстві складає 1027 чоловіків, в т.ч. інженерно-технічного персоналу – 146 чоловіка.

3.2.Техніко-економічні показники підприємств

Міське комунальне підприємство “Хмельницьктеплокомуненерго” складається з шести теплових районів та характеризується наступними технічними показниками:

- Кількість котельних – 40 шт., з них 5 дахових;

- Загальна встановлена потужність – 682 Гкал/год;

- Підключене навантаження - 312 Гкал/год;

- Кількість центральних теплових пунктів (ЦТП) – 67 шт.;

- Довжина теплових мереж в двотрубному вимірі – 236 км.

“Хмельницьктеплокомуненерго” не є єдиним постачальником тепла та гарячої води у м. Хмельницький, проте його частка у загальних послугах теплопостачання у місті складає 75%. Решту тепла виробляє і постачає споживачам орендне підприємство “Західна котельня” та відомчі котельні міста.

3.3.Система теплопостачання

З 01.05.99 р. населення сплачує повну вартість послуг. Обсяг наданих послуг опалення та гарячої води за 2000рік по групах споживачів показано в Таблиці 2.2. Діючі тарифи в гривнях на послуги населенню по теплопостачанню (тариф затверджений з 01.01.2000 р.) наведено в Таблиці 2.3. Структуру собівартості 1 Гкал показано в Таблиці 2.4. При розрахунку тарифів втрати на власні потреби в котельних та втрати в теплових мережах прийняти до 22,2%.

Річні обсяги виробленої та реалізованої теплоенергії за 1998-2000 роки показано в Таблиці 2.5, де також наведено дані по витратах на це природного газу,води та електроенергії.

Щомісячний виробіток тепла по підприємству в 2000-2001 роках показано на Рис. 2.1. Щомісячне споживання газу за той же період наведено на Рис. 2.2.

Проблема вартості газу для підприємства дуже важлива тому, що питома вага газу в собівартості послуги складає більше 64%. Тарифи на газ (без ПДВ) в грн./1000 м3 по місяцях 2000-2001 років наведено в Таблиці 2.6.

3.4.Роботи, що виконано підприємством в 2000 році

Для покращання ефективності та забезпечення стабільного теплопостачання підприємством в 2000 році за рахунок власних коштів виконано робіт на суму – 1,8 млн. грн., а саме:

- замінено котел на котельні по вул. Тернопільській, 3 – 36,7 тис. грн.. ;

- замінено котел та насос на котельні по вул. Гречко, 10 – 90 тис. грн.;

- проведено капітальний ремонт котла на котельні по вул. Трудовій,11 – 22,6 тис. грн.;

- переведено котел ДКВР-10/13, та ДКВР-6,5 /13 з парового на водогрійний режим, замінено димосос Д-10 на котельній по вул. Майборського, 5 – 67,8 тис. грн.;

- встановлено прилади обліку витрат природного газу з високим класом точності на 6 котельнях – 306,7 тис. грн. і це дало економію газу 1120 тис. м3, або 258,7 тис. грн.;

- замінено аварійних теплових мереж і мереж гарячого водопостачання в непрохідних каналах, довжиною – 2, 9 км., (з них 228 м.п. попередньо ізольованих трубопроводів);

- проведено режимно-екологічну наладку 25 котлів на котельних – 122,7 тис. грн.;

- змонтовано насос Д 320-50 на котельні по вул. Рибалко, 32;

- проведено капітальний ремонт насоса СЕ-800/100 – 87, 1 тис. грн.[14, с. 38]

На підприємстві виконуються заходи по економії паливно-енергетичних ресурсів – проведено режимно-екологічну наладку 23 котлів власними силами на суму 122,7 тис. грн., а також режимну наладку теплових мереж – налагодження систем опалення житлових будинків на розрахункову температуру. Проведено комплекс заходів по усуненню витоків в теплових мережах. Встановлено автоматизований облік споживання природного газу в кількості 7одиниць на базі вимірювального комплексу типу “IPTM SUPER FLOW” з класом точності – 0,075. Внаслідок проведення вище перерахованих робіт та заходів по підприємству за 2000 рік втрати теплової енергії в мережах знизились з 136,2 тис. Гкал планових до 98,8 тис. Гкал фактичних. Зниження втрат досягнуто за рахунок проведення режимно-налагоджувальних робіт по котлах[14, с. 38].

4. Огляд пропозицій з підвищення енергоефективності та енергозбереження

4.1.Стратегія та вибір напрямів реалізації пілотного проекту

Загальний аналіз ситуації з підвищення енергоефективності та енергозбереження, що склалася на комунальних підприємствах теплопостачання в Україні, з урахуванням досвіду вже виконаних проектів технічної допомоги показав, що:

- Основним резервом енергозбереження у теплопостачанні є зменшення теплових витрат трубопроводами, які повинні старанно теплоізолюватися, а зношені трубопроводи замінюватися на попередньо ізольовані;

- Зменшення протяжності існуючих теплових мереж можливе за рахунок обладнання споживачів теплової енергії автоматизованими блочними індивідуальними тепловими пунктами та когенераційними установками для комбінованого вироблення теплової та електричної енергії;

- Суттєвої поваги потребує проблема регулювання теплоносія, особливо у період осінньої та весняної “зрізки” температурного графіка, коли мають місце “перетопи”;

- Важливим кроком є вдосконалення теплових пунктів. Замість елеватора можливе використання безшумного циркуляційного насосу невеликої потужності та центрального автоматичного терморегулятора, який буде підтримувати потрібну температуру теплоносія в залежності від температури зовнішнього повітря;

- Важливим є коригування схем теплопостачання міст на базі помірно-децентралізованого та автономного теплопостачання. Інколи є доцільним відмовитися від централізованого опалення та гарячого водопостачання, замінюючи їх пристроями локальних газових чи електричних водонагрівачів;

- Значними є резерви підвищення ефективності роботи котелень за рахунок використання вторинних енергоресурсів, обладнання котлоагрегатів утилізаторами тепла та сучасною автоматикою регулювання режимів спалювання газу, скорочення нераціональних витрат теплової енергії, підвищення технічного рівня, заміна морально застарілих котлоагрегатів на високоефективні;

- Вкрай необхідним є встановлення лічильників спожитої енергії та організація автоматизованих систем збору інформації[1, с. 355].

Вибір стратегії та напрямів реалізації двох запропонованих пілотних проектів з підвищення енергоефективності та енергозбереження визначався:

  1. умовами виконання проекту – “під ключ”;
  2. терміном виконання – до 1 серпня 2002 року;
  3. розміром фінансування – не більше 50¸100 тис. доларів США
  4. умовами фінансування:
  5. гарантування самоокупності проекту за рахунок досягнутого енергозбереження;
  6. спільне фінансування - місто, підприємство та АМР США;
  7. залучення Енерго-сервісної компанії (ЕСКО) до фінансування та виконання проекту “під ключ” з гарантованим рівнем енергозбереження.

4.2.Пропозиція з впровадження електроприводів змінної швидкості на котельнях

На підприємстві експлуатується понад 320 одиниць обладнання з електродвигунами потужністю від 4 до 75 кВт. Потужність насосів, димососів, вентиляторів розраховується на максимально необхідну продуктивність котла та мережі, що на практиці складає до 10% робочого часу. Решта часу продуктивність змінюється від 0 до 100%. Існуюче обладнання котельні дає можливість регулювати продуктивність дроселюванням, або відключенням-включенням подачі потоку, але така стратегія регулювання є марнотратною та неефективною. Електропривод змінної швидкості (ПЗШ) дає змогу відповідно до зміни продуктивності робочого обладнання змінювати швидкість обертання вала електродвигунів, а отже і кількість спожитої електроенергії. При цьому виключається необхідність установки конденсаторних батарей для компенсації реактивної енергії, усуваються причини виникнення гідравлічних ударів, збільшується строк експлуатації пуско-регулюючої апаратури та запірної арматури, скорочуються витрати на обслуговування [1, с. 363].

Як приклад, в котельні ЗМР-1,3,4 встановлено 23 одиниці обладнання загальної потужності - 1467 кВт. Якщо все обладнання оснастити регуляторами зміни частоти обертів електродвигунів, це потребує інвестування близько 750 тис грн. Економічний ефект від впровадження пропозиції з модернізації можна оцінити в межах 150-180 тис. грн. на рік, враховуючи час роботи обладнання та зміни режимів його роботи. Економічно більш привабливими є варіанти впровадження, коли в першу чергу частотно-регульований електропривод встановлюється на обладнанні з різко змінними режимами роботи. В цих випадках простий строк окупності капіталовкладень не перевищує 2-3 років.

4.3.Пропозиція з модернізації та автоматизації центрального теплового пункту

Проект модернізації та автоматизації центрального теплового пункту є достатньо типовим і може бути застосованим на більшості з 67 існуючих в місті ЦТП.

Модернізація та автоматизація ЦТП повинна забезпечити:

- встановлену температуру води в системі гарячого водопостачання;

- встановлений тиск води в системі гарячого водопостачання під час пікового навантаження, в денний та нічний час;

- включення, відключення та регулювання системи рециркуляції гарячого водопостачання;

- включення резервного насосу при відключенні робочого;

- регулювання температури води в системі опалення;

- потрібний перепад тиску води в подаючому та зворотному трубопроводах мережевої води ЦТП, що забезпечується регулятором витоку та регулюванням подачі підживлячого насосу;

- захист системи опалення та гарячого водопостачання від перевищення тиску вище граничного;

- регулювання температури води в лінії подачі системи опалення в залежності від температури зовнішнього повітря та можливість її підтримки згідно добової програми , яка може бути заданою по каналу зв’язку, або прямо на місці;

- пріоритети навантаження гарячого водопостачання в пікові години розбору гарячої води[1, с. 370].

Проект модернізації та автоматизації застарілих ЦТП може дати до 30 % економії витрачаємих на ЦТП енергетичних ресурсів за рахунок підвищення гідравлічної сталості системи опалення, заміни кожухотрубних теплообмінників на сучасні пластинчаті, підвищення перепаду тиску в трубопроводах, за рахунок роботи підмішуючих насосів та більш рівномірного розподілу теплоносія серед споживачів. Підтримка заданої температури гарячої води та автоматизація роботи системи рециркуляції дозволяють скоротити споживання теплової енергії на потреби гарячого водопостачання. Загальна вартість робот з комплексної автоматизації ЦТП знаходиться в межах 200-500 тис. грн. Строк окупності – 1,5¸3,0 роки.

Крім того, в районах нових забудов існують ЦТП, обладнання яких ще виробило й частини свого терміну експлуатації і потребує лише встановлення сучасних систем автоматизації. До таких систем відносяться електроприводи змінної швидкості (ПЗШ) для управління продуктивністю насосів. Загальна вартість робіт по встановленню ПЗШ на таких ЦТП знаходиться в межах 30-50 тис. грн. Строк окупності – від 2,5 років

4.4.Пропозиція з впровадження квартальних котелень

На сьогодні теплопостачання Північного житлового мікрорайону здійснюється від котельні "Північна", яка розташована на відстані 1,7 км від самого мікрорайону. Житловий район не має іншого джерела теплопостачання. Підключення груп будинків здійснено по незалежній схемі від 6-ти ЦТП і підвищувальної насосної станції. Пропонується в приміщеннях ЦТП змонтувати квартальні котельні, або встановити блочні когенераційні установки, ліквідувавши магістральний трубопровід від Північної котельні до ЦТП-2 [14, с. 39].

Здійснення децентралізації теплопостачання Північного району дозволить:

- зменшити витрати тепла по котлам на власні потреби на 5% від річного виробництва тепла;

- зменшити витрати тепла в теплових мережах на 25% від річної реалізації тепла;

- зменшити витрати електроенергії на транспорт теплоносія;

- зменшити кількість шкідливих викидів в навколишнє середовище;

- досягти економії палива за рахунок більш високого ККД котлів (на 2-3%).

Теплове навантаження на ЦТП Північного мікрорайону показано в Таблиці 3.1. Враховуючи наявність більшості необхідних мереж та будівель, можна грубо оцінити потребу в інвестуванні цього проекту в 4–5 млн. грн. Загальна економія ресурсів при децентралізації теплопостачання Північного району міста оцінюється в 1,2–1,5 млн. грн. на рік, тобто строк окупності капіталовкладень дорівнює 3–4 роки. Не виключається і поетапне впровадження децентралізації теплопостачання з різними варіаціями обладнання ЦТП, наприклад, переобладнання ЦТП північного району по черзі, розраховуючись за кредити з коштів, отриманих від економії. Або - переобладнання ЦТП-2 може бути здійснено не на квартальну котельню, а на блочну когенераційну установку, що дасть можливість економити щорічно до 4 млн. кВт-год електроенергії та 1 млн. м3 газу із строком окупності проекту близько 5–ти років при інвестиціях до 3,5 млн. грн. [14, с. 39].

4.5.Заміна застарілих теплових мереж з низькою теплоізоляцією

На даний час “Хмельницьктеплокомуненерго” обслуговує 236 км теплових мереж, прокладених із сталевих труб з низькою ефективною теплоізоляцією, тобто ізоляцією мінеральними ватами.

В зв’язку з великим терміном експлуатації, фізичним зносом, відсутністю коштів для своєчасної заміни труб та ізоляції, значна частина тепломереж потребує повної заміни. Доцільною є заміна тепломережі, прокладеної безканальним методом із труб з пінополіуретановою ізоляцією в порівнянні із традиційною прокладкою в каналах. При безканальній прокладці:

- зменшуються втрати тепла в тепломережі, а значить економиться кількість газу та електроенергії на виробництво тепла;

- продовжується термін експлуатації труб до 30 років проти 7,5 років експлуатації (практичний термін експлуатації труб при канальній прокладці);

- зменшуються втрати тепла у тепломережі на 25…30% у порівнянні із звичайною ізоляцією, що приводить до значної економії газу та електроенергії на виробництво тієї ж кількості тепла;

- збільшується термін експлуатації попередньо ізольованих труб із поліуретановим покриттям до 30 років у порівнянні із трубами, виконаними при канальній прокладці, термін служби яких не перевищує 10…12 років для опалення та 7,5…10 років для потреб гарячого водопостачання [14, с.39].

Обґрунтовано, що при заміні 3,2 км внутрішньо квартальних теплових мереж на попередньоізольовані труби зменшаться втрати теплової енергії в теплових мережах при транспортуванні (за рахунок зменшення тепла від 8% до 3%) в кількості 1200 Гкал. Виробництво цього тепла потребує 170-180 тис. м3 газу. При вартості газу 231 грн. за 1000 м3 величина зекономлених коштів становитиме біля 40 тис. грн. щорічно.

4.6. Пілотний проект впровадженняелектроприводів змінної швидкості на котельні ЗМР-1,3,4

Котельня ЗМР-1,3,4 розташована в Зарічанському мікрорайоні (ЗМР) по вулиці Зарічанська, 30. В котельні встановлені три котли ПТВМ-30м (№1 з максимально допустимою робочою потужністю до 30,1 Гкал/год, №2 – до 27,5 Гкал/год та №3 – до 32,0 Гкал/год).

Існуюче обладнання котельні дає можливість регулювати продуктивність дроселюванням, або відключенням-включенням подачі потоку, що практично не впливає на обсяг споживання електричним приводом електроенергії. Використання приводів змінної швидкості (ПЗШ) дає можливість отримання суттєвої економії електроенергії, забезпечуючи плавне регулювання подачі.

Перелік електротехнічного обладнання, яке потенційно потребує встановлення ПЗШ, приведено в Таблиці 4.1. Потужність цього електротехнічного обладнання розрахована на максимальну продуктивність котлів. На практиці в такому режимі воно працює до 10 % робочого часу. Решту часу необхідно здійснювати регулювання в досить широких границях, що найбільш ефективно і реалізується ПЗШ. Границі регулювання можна бачити з Таблиці 4.2, де наведено режими роботи котельні в

Для наочності, фактичне завантаження котлів показано на Рис.4.1, а щомісячне споживання електроенергії по котельні – на Рис.4.2. Можна бачити різні характери залежності споживання тепла і електроенергії по місяцях року, однак, що важливо, при практично однакових усереднених змінах. Останнє дозволяє використовувати наявні дані по середньомісячнім тепловим завантаженням котлів при визначенні середньомісячних об’ємів споживання електроенергії окремими споживачами.

електропривод доцільно встановлювати на обладнанні з різко змінними режимами роботи. Тому у даному проекті заплановано впровадження

такого електроприводу для управління продуктивністю тяго-дутєвого обладнання, а саме двох з шості вентиляторів ВД-13,5 та двох димососів Д-13,5х2. За основу подальших розрахунків прийняти показники роботи котельні за 2000 рік. З урахуванням щомісячного навантаження котлів, розрахуємо потрібну для забезпечення їх роботи сумарну середньо-місячну потужність двох вентиляторів та двох димососів, яки сьогодні мають встановлену потужність 4´55 = 220 кВт (і практично споживають у часі еквівалентну енергію).

Дані розрахунку наведено в Таблиці 4.3. Там же показано розрахункову економію від впровадження ПЗШ при тарифі за електроенергію 0,20 грн./кВт-год.

Загальна вартість впровадження проекту складе 200¸250 тис. грн. Простий термін окупності біля 3 років. Дані проведеного аналізу зведено в Таблиці 4.4.

4.7. Пілотний проект впровадження електроприводів змінної швидкості на ЦТП-1

Центральний тепловий пункт ЦТП-1 розташований в Північному мікрорайоні, по вул. Панаса Мирного, 21а, його призначення для забезпечення опалення та гарячого водопостачання житлового масиву.

Пропонується оцінити доцільність встановлення електроприводу змінної швидкості (ПЗШ) на насосне обладнання, що дасть змогу відповідно до зміни продуктивності насосів змінювати швидкість обертання вала електродвигунів, а отже і кількість спожитої електроенергії. При цьому виключається необхідність установки конденсаторних батарей для компенсації реактивної енергії, усуваються причини виникнення гідравлічних ударів, збільшується строк експлуатації пуско-регулюючої апаратури та запірної арматури, скорочуються витрати на обслуговування [14, с.39].

Висновки

У житлово-комунальному господарстві створюється новий організаційно-економічний механізм управління підприємствами, об’єднаннями та організаціями. Головним напрямком удосконалення господарського механізму житлово-комунального господарства повинні стати усунення відомчості і перехід до цільового розподілу ресурсів через систему фондів, організованих за територіальним принципом. Шляхи підвищення ефективності діяльності житлово-комунального господарства різноманітні і багатосторонні. Особливе місце серед них посідають підвищення продуктивності праці, раціональне використання основних виробничих фондів, зниження споживання паливно-енергетичних і матеріальних ресурсів, ефективне використання капітальних вкладень, розширення і підвищення якості наданих житлово-комунальних послуг.

Для практичного вирішення питань інтенсифікації житлово-комунального господарства необхідно в підгалузях розробити на рівні держави, регіону, міста комплексні довгострокові програми, у яких передбачити: поглиблення спеціалізації, розвиток потужностей, створення ринку житлово-комунальних послуг, упровадження нових машин, механізмів, приладів обліку і регулювання, механізації технологічних процесів і т.д.

Планування ефективності розвитку житлово-комунального господарства включає не тільки визначені рівні показників ефективності і заходи, що забезпечують планований рівень, але воно не виділено від планування господарського комплексу регіону.

Впровадження заходів щодо удосконалення організаційно-економічного механізму управління житлово-комунальним господарством приводить до зміни показників, що характеризують діяльність підприємств, організацій і галузі в цілому. Тому необхідно враховувати вплив цих заходів на зниження собівартості продукції, послуг, зростання продуктивності праці, приріст обсягу виробництва і т.п.

Питання організаційного забезпечення щодо удосконалення управління житлово-комунальним господарством при плануванні заходів набувають особливого значення. Це зумовлено специфікою галузі і дотриманням безперервності і ритмічності процесів виробництва.

Задоволення потреб населення регіону в житлово-комунальних послугах необхідної кількості і видів можливе лише при забезпеченні необхідними виробничими потужностями відповідно до раціональних норм.

Здійснення в планах розвитку житлово-комунального господарства політики реалізації досягнень науково-технічного розвитку, інтенсифікації і підвищення ефективності виробництва можливе при переході на нормативне і програмно-цільове планування і системний підхід до розв’язання всіх проблем соціально-економічного розвитку регіону.

Список використаних джерел

  1. Ананьєв О. Інформаційні системи і технології в комерційній діяльності: Підручник. - Львів : Новий Світ-2000, 2006. - 583 с.
  2. Андросова О. Ф. Трансфер технологій як інструмент реалізації інноваційної діяльності: Монографія. - К. : Кондор, 2007. - 354 с.
  3. Білецький В. Перспективи впровадження технології водовугільного палива у малій теплоенергетиці України // Енергетика та електрифікація. - 2006. - № 11. - С. 17-20
  4. Вольчин І. Технологія десульфуризації димових газів DEEMIS // Енергетика та електрифікація. - 2007. - № 3. - С. 25-28
  5. Економіка і організація інноваційної діяльності: Підручник. - К. : ВД "Професіонал, 2004. - 959 с.
  6. Косянчук І. ЖКГ: підходи до реформування // Соціальний захист. - 2005. - № 8. - С. 21-23
  7. Куденко Г.Перспективи енергозбереження в житлово-комунальному господарстві України // Стратегічні пріоритети. - 2006. - № 1. - С. 144-149
  8. Олійник О. Житлово-комунальне господарство країни зачекалося глибокого реформування // Праця і зарплата. - 2007. - № 31. - С. 4
  9. Онищук Г. Економіка житлово-комунального господарства: нові підходи у формуванні цінової і тарифної політики // Економіка України. - 2001. - № 7. - С. 22-28
  10. Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки : Закон від 24 червня 2004 року № 1869 // Урядовий кур'єр. - 2004. - 17 серпня. - С. 11 ; Офіційний вісник України. - 2004. - № 30. - С. 16-40
  11. Про прискорення реформування житлово-комунального господарства : 19 жовтня 1999 року №1351/99 //Юридичний Вісник України. - 1999. - 3 листопада. - С. 14
  12. Строкань Т. Соціально-економічна оцінка територіальної організації житлово-комунального господарства в регіонах // Економіст. - 2002. - № 3. - С. 70-73
  13. Сухін Є. І. Основні напрями підвищення енергоефективності у суспільному виробництві, житлово - комунальному господарстві та бюджетній сфері // Безпека життєдіяльності. - 2007. - № 4. - С. 20 – 21
  14. Ходирєва А. Аналіз сучасного стану житлово-комунального господарства Хмельницької області // Економіст. - 2006. - № 7. - С. 36-39

загрузка...
Top