Стежками Київщини (на прикладі Бородянського району)

1. Загальна характеристика Бородянського району.

2. Символіка Бородянського району.

3. Пам’ятки історії та археології

Список використаної літератури.

1. Загальна характеристика Бородянського району

Бородянський район – район розташований у західній частині Київської області, утворений в 1923 році. Площа 0,9 тис. км2. Станом на 01.01. 2002 року в районі проживає 57,8 тис. чол.

На території району знаходиться 5 селищ міського типу – Бородянка (райцентр), Бабинці, Клавдієво -Тарасове, Немішаєве, Пісківка та 43 сільські населені пункти. Залізничні станції: Бородянка, Клавдієво, Немішаєве, Тетерів, Спартак. Автомобільних шляхів загального користування 206,4 км, зокрема, з твердим покриттям 199,4 км.

В адміністративно-територіальний устрій входить 5 селищних та 19 сільських рад.

Транспортна мережа району складається з 11 автобусних маршрутів.

Поверхня – моренно - зандрова і алювіальна, слабо-хвиляста та горбиста рівнина.

Корисні копалини, до яких належать суглинки, мергелі, вапняки, піски, торф, цегельні глини, мають місцеве використання. Граніт та базальт виходів на поверхню не мають, видобування цих порід для потреб будівельної промисловості не проводиться. Залізні руди займають невеликі площі, поклади малі за потужністю, не видобуваються.

Район знаходиться у межах Київського Полісся в теплій агрокліматичній зоні з недостатньою вологою. Метеостанція знаходиться в смт Пісківка.

Ріки басейну Дніпра – Здвиж, Тетерів та Пісчанка. Споруджено 33 ставки (загальна площа водного дзеркала – 53,5 га). Грунти дернові слабо та середньопідзолисті, піщані і глинисто-піщані, подекуди супіщані, сірі лісові та темно-сірі опідзолені, лучно – болотні. Площа лісів – 40,5 тис. га (сосна, дуб, береза, осика, вільха). Насаджено 320 га лісосмуг та заліснень, 31,2 тис. га пісків.

Перші археологічні знахідки на території району датуються пізнім палеолітом (20-25тис. р. до н. е.) В 1150р. в Іпатієвському літописі вперше згадуються ріки Тетерів, Здвиж.

В 1793 році Бородянський край увійшов до складу Київської губернії Російської імперії. У 1866р. утворено Бородянську волость, у склад якої входили 15 сіл, 12 хуторів та 1 фільварок.

На початку 20 століття введено в експлуатацію залізницю Київ – Ковель. На території району з’явились три залізничні станції – Немішаєве, Клавдієво (названі на честь начальника Пд. – Зах. Залізниці К.С.Немєшаєва), Тетерів.

В 30-х роках в районі було відкрито 9 відділень зв’язку, створено міську телефонну мережу.

На кінець 60-х років населення району досягло 54,8 тис. чол., налічувалось 17 промислових підприємств, 3 радгоспи і 13 колгоспів, 11 середніх, 14 восьмирічних та 6 початкових шкіл.

В 1963р. в райцентрі відкрито сільське профтехучилище.

В цьому ж році Бородянський район був ліквідований. Територія і населені пункти були приєднані до Макарівського району та Ірпінської міськради.

Відродився район у 1967 році.

В 1986р. внаслідок катастрофи на ЧАЕС район віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, всі жителі отримали статус потерпілих 4 категорії.

Станом на 2002р. в районі діє 1864 суб’єкти господарювання.

Найбільші промислові підприємства: ВАТ “Борекс”, ВАТ “Пісківський завод скловиробів”, ВАТ ” Бородянський молокозавод”, ВАТ “Електромашкомплект” та ВАТ “Галімпекс – Клавдієвська фабрика ялинкових прекрас”; будівельні організації – ЗАТ “ПМК-6”, ВАТ “Бородянська “СПМК-15””.

Працюють Ощадбанк та філії шести банків: “Аваль”, “Правексбанк”, “Індекс - банк”, Київська Русь”, “Соцбанк”, “Приватбанк”.

На території району знаходяться два приватних сільськогосподарських підприємства, 10 сільськогосподарських виробничих кооперативів, 5 сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю, 3 господарства наукових та навчальних закладів та 12 фермерських господарств, розміщено 5 мисливських господарств, більше 12 тис. дачних ділянок.

Рослинництво спеціалізується на вирощуванні зернових культур, картоплі та льону. Площа сільськогосподарських угідь становить 43,7 тис. га, з них орних земель – 29,4 тис. га.

В тваринництві переважає молочно – м’ясне скотарство, розвинуте свинарство.

В смт Немішаєве розташований Український науково-дослідний інститут картоплярства Української академії аграрних наук з дослідним господарством у с.Козинці, Немішаєвський державний аграрний коледж, Бородянське сільське професійно – технічне училище.

Діє 27 загальноосвітніх шкіл, Тетерівська гімназія, 6 навчально – виховних об’єднань “Школа-сад”, дитячий будинок “Веселка”, 19 дитсадків, центральна районна лікарня, 4 дільничних лікарні, 5 медамбулаторій, 28 ФАПів, 2 здоровпункти, 10 аптек, дитячий оздоровчий табір (с. Пилиповичі), санаторій в Тетеріві.

Заклади культури : районний Палац культури ім. Т.Г.Шевченка, при якому діє біля 20 клубних формувань, з них 12 дитячих, 29 Будинків культури та сільських клубів, 2 школи мистецтв.

Засоби масової інформації – районна газета “Вперед” (заснована 25.02.32р.) та редакція місцевого радіомовлення.

В районі діє 22 спортзали та 15 футбольних полів. Найбільшим є спортивний комплекс Немішаївського державного аграрного коледжу – стадіон, 3 спортивних майданчики, спортивний та тренажерний зали.

В районному центрі завершується будівництво сучасного спортивного комплексу футбольного клубу “Система” (президент В.Пилипенко) з 4 футбольними полями (центральне на 5 тис. глядацьких місць) та спортивним залом.

Діє 38 релігійних громад: Української православної церкви Московського патріархату – 19, Української православної церкви Київського патріархату – 3, Євангельських християн – баптистів – 8, а також адвентистів сьомого дня, римо-католицької церкви, християнської церкви Повного Євангелія “Слово віри”, євангельських християн “Джерело життя”, християнської церкви Повного Євангелія “Вісник миру”.

2. Символіка Бородянського району

ГЕРБ

Щит розколотий на червоне і зелене поля та перетятий срібним струмком (хвилястою ниткою).

На верхній частині накладений срібний лелека, знизу і праворуч – срібна розкрита книга, знизу й ліворуч – срібне зображення заводів.

Вінок, обгорнутий синьо-жовтою стрічкою символізує Україну, на території якої розташований район. Квітка калини символізує Київську область, до складу якої входить Бородянський район. Вінок складається із золотого колосся, яке символізує багаті врожаї, та основну культуру, що вирощується в районі, гілок сосни та дуба, що символізують хвойні та листяні ліси.

ПРАПОР

Лелека символізує Поліський край, в якому розташований Бородянський район. Птах, що розправив вільно крила – це погляд у майбутнє, надія на щасливе життя. Лелека символ щастя, добробуту, захисту, опіки, оновлення поколінь. Срібні : хвиляста смуга, що символізує водні багатства, чистоту, невинність та незайманість душі; розкрита книга, яка символізує досягнення в галузі науки та освіти; емблема заводів, що розповідає про різну галузеву промисловість у районі.

Червоний колір символізує мужність, хоробрість, безстрашність поколінь, що у всі віки захищали свою Батьківщину. Зелений колір – свобода, родючість землі, достаток.

Прямокутне полотнище у пропорціях 2:3, яке складається з двох вертикальних смуг червоної та зеленої і перетяте срібним струмком на відстані 1/3 висоти від нижнього краю.

3. Пам’ятки історії та археології

В районі існують наступні пам’ятки історії та культури:

1. Археологічний пам’ятник –городище ХІІІ ст. (с. Мирча) – на південний захід від села, у лісі, на правому березі висохлої р. Таль було розкопано округле (65 на 75 м) городище – залишки військового форпосту ХІІ – ХІІІ ст. Зберігся потужний кільцевий вал заввишки 3,5м.

2. Музей військової слави (смт. Немішаєво) Знаходиться при аграрному коледжі.

Всього в районі 11 музеїв і музейних кімнат. В Немішаївському аграрному коледжі діє музей бойової слави та музей селища Немішаєвого, в Луб'янці - музей культури та побуту, який має літературно-мистецький профіль, в Новій Греблі - музей історії книги і книгодрукування. При восьми школах діють кімнати-музеї краєзнавчого спрямування. Так, в Новому Корогоді називається "Домашні обереги", в Пилиповичах - "Світлиця", в Новому Заліссі - "Бабусина світлиця”, в Новій Греблі - "Берегиня", в Микуличах - Героя Радянського Союзу В. Г. Яковенка, в Загальцях - етнографії та побуту. В селі Здвижівка при Будинку культури створюється краєзнавчий музей. Всі музеї та музейні кімнати діють на громадських засадах.

Список використаної літератури

1. Винниченко І. Архітектурні пам’ятки Києва, створені німцями/ Ігор Винни-ченко, Арно Кирхгоф,; Нім. культ. центр, Ін-т досліджень діаспори. -К.: Вік, 2004. -23 с.

2. Новое в археологии Киева/ П.П.Толочко, С.А.Висоцкий, Я.Е.Боровский и др.; [Отв. ред. П.П.Толочко и др.]. -К.: Наук. думка, 1981. -455 с.

3. Охрана местных природно-исторических святынь/ Владимир Борейко, Олег Листопад, Владимир Руденко, Анатолий Подобайло; Киев. эколого-культ. центр, Укр. мол. экологич. лига "Скорая заповедная помощь". -К.: Киевский эколого-культурный центр, 1998. -143 с.

4. Пам'ятки архітектури та містобудування України: Довідник державного реєстру національного культурного надбання/ Авт. колектив: В.В.Вечерський, О.М.Годованюк, Є. В.Тиманович та ін.; За ред. А.П.Мардера, В.В.Вечерського,. -К.: Техніка, 2000. -XIV,[2], 326 с.

5. У пам'яті народній / Українське товариство охорони пам'ятників історії та культури. -К.: УРЕ, 1995. -311 с.

6. Шамурина З. Киев : [Архитектурные памятники]/ З.Шамурина. -М.: Изд. Т-ва "Образование", 1992. -83 с

загрузка...
Top