Імідж Криму та PR діяльність місцевих органів влади

Вступ.

Розділ 1. Структура і функції паблік рилейшнз органів державного управління у технології формування позитивного іміджу.

Розділ 2. Організація взаємодії органів влади і громадськості як основа політичної і господарської стабільності АР Крим.

Розділ 3. Шляхи вдосконалення організації зворотного інформаційного зв’язку від суспільства до влади в АР Крим.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Актуальність теми. Паблік рилейшенз (PR) - це феномен сучасного суспільства, який на підставі розвинених технологій створює принципово нові можливості інформаційного контролю та впливу на суспільну свідомість.

Сьогодні органам державної влади й управління з метою оптимізації своєї діяльності необхідна підтримка громадськості, ефективний зворотний зв'язок між державою та суспільством. У межах вирішення цього генерального завдання особливої актуальності набуває використання засобів, методів, прийомів та процедур інноваційної для України соціально-культурної технології "паблік рілейшнз"- зв'язки з громадськістю -, спрямованих на забезпечення діалогових відносин між державою та її громадянами, урахування та цілеспрямоване формування громадської думки, стимулювання громадянської активності, підвищення авторитету та довіри до органів державної влади й управління. Актуалізація комунікативного аспекту становить важливий напрям підвищення ефективності державного управління.

Проте, незважаючи на важливість цієї сфери, тема державницького PR, зокрема інституту підрозділів з паблік рилейшенз в органах державної влади або місцевого самоврядування, досі не була об'єктом окремого наукового дослідження. Окремі аспекти історії їх створення, функцій та завдань, покладених на них, а також форм роботи висвітлюються у працях українських політологів Г.Почепцова [11] та В.Бебика [2], російських дослідників теорії та історії PR та маркетингу Г.Іванченка [5], А.Чумікова та М. Бочарова [14], В.Шпаковського [15]. З закордонних дослідників означеній проблематиці значну увагу приділяли американські теоретики Е.Бернейз, Ф.Джефкінс та Д.Ядин [4]. Окремо стоїть дослідження американського журналіста та політтехнолога А.Малтіза, який на відміну від всіх вище згаданих теоретиків, зосередився саме на розгляді практичних моделей застосування PR в державній політиці, використанні та адаптації бізнес-підходів до PR інформаційними підрозділами органів влади.

Також проблемі дослідження PR в контексті державного управління приділяли увагу О.Бабінова [1],С.Колосок [8], Л.Руіс Мендісабаль [13], В.Водолазький [3], О.Мех [9] та ін.

Мета роботи- виділити основні етапи історії виникнення, становлення та еволюції прес-служб органів влади як специфічної сфери професійної діяльності та основного інструмента здійснення державницького PR, визначити та описати інструменти PR, що застосовуються в державній політиці, розглянути інтенсивність, цілі та ефективність їх використання в залежності від рівня розвитку демократії.

Реалізація цієї мети зумовила постановку і вирішення наступних взаємопов’язаних завдань:

· проаналізувати традиційні та сучасні підходи в дослідженні феномену "паблік рілейшнз" - зв'язки з гомадськістю - в аспекті комунікативного менеджменту, визначити їх переваги, недоліки, характер спадкоємності, а також виявити їх евристичні можливості;

· сформулювати визначення поняття "зв'язки з громадськістю", узагальнивши сутність всіх його проявів;

· здійснити аналіз соціально-психологічних особливостей зв'язків з громадськістю в управлінні суспільними процесами;

· розкрити зміст зв'язків з громадськістю і особливості їх функціонування в державному управлінні на перехідному етапі розвитку суспільства;

· розглянути особливості формування іміджу Крима.

Об’єктом дослідженняє інформаційні відносини між органами державної влади та громадянами й інститутами громадянського суспільства.

Предметом дослідження є особливості формування іміджу АРК.


Розділ 1. Структура і функції паблік рилейшнз органів державного управління у технології формування позитивного іміджу

Проблема визначення поняття PR (зв'язки з громадськістю) досить складна. По-перше, існує багато підходів та тлумачень цього феномену; по-друге, метод PR розглядається досить часто як інформаційний вплив на громадськість для досягнення певної мети, тобто часто ототожнюється з рекламою товарної продукції.

Спробуємо описати паблік рилейшнз як складову теорії комунікацій, на нашу думку, наступними системними поняттями, як це показано на рис. 1.

Першим системним поняттям паблік рилейшнз є комунікативний простір, контактний простір суб'єктів і об'єктів організацій та навпаки. Об'єктом паблік рилейшнз є комунікативний простір, у якому відбуваються різні контакти організації з суспільством, а предметом — механізми, які впливають на ефективність комунікацій, на прийняття заданої моделі поведінки великими й малими соціальними групами.

У контексті державного управління під паблік рилейшнз слід розуміти вплив на громадську думку для формування бажаної поведінки різноманітних суб'єктів і розглядати PR як технологію сучасної соціальної політики.

Наукова теорія паблік рилейшнз збагачує суб'єкт паблік рилейшнз методиками, що дозволяють виявити коло осіб, які з розумінням сприймають здійснювані політичні зусилля і допомагають виявити джерела, що містять значущі для них відомості, сформулювати достовірні висновки, виявити думку населення щодо тих чи інших політичних дій, усвідомити ступінь доброзичливості й готовності до співпраці з державними інститутами.

Другим системним поняттям паблік рилейшнз є форма контактів держави.

Зв'язки з громадськістю — це вагомий внесок у вдосконалення процесу державного управління. Слід враховувати такий аспект: інститут політичного управління "паблік рилейшнз" виконує роль механізму для завоювання та утримання влади і політичного впливу [15, с. 177].

Головними елементами зв'язків є: консультації, які формуються та базуються на людській поведінці, вивчення громадської думки, очікувань та поглядів суспільства, напрацювання рекомендацій, постанов для здійснення необхідних заходів, дослідження конфліктів і усунення небажаних непорозумінь з боку зовнішнього середовища, умови сприяння та досягнення взаємоповаги і соціальної справедливості, форми власних та суспільних інтересів, цільові групи, стосовно яких приймається те чи інше політичне рішення, заходи захисту найбільш уразливих верств населення.

Зв'язки з громадськістю є важливим елементом урядової діяльності. З цим твердженням погоджуються, проте не всі його розуміють. Зв'язки з громадськістю є невід'ємною частиною ефективного управління будь-якою організованою діяльністю, тим більше такою, як державне управління. Однак вони вимагають певної підготовки, практичного досвіду, здорового глузду й уміння усе це застосувати.

Зв'язки з громадськістю передбачають налагодження двостороннього спілкування для встановлення загального, спільного комунікативного простору, досягнення взаєморозуміння, яке базується на достовірності, компетентності та повноті інформації.

У широкому розумінні зв'язки з громадськістю, на думку С. Блека, охоплюють такі напрями, як громадська думка, громадські зв'язки, громадське життя, промислові зв'язки, фінансові зв'язки, міжнародні зв'язки, відносини із споживачами, дослідження і статистика, засоби масового зв'язку [2, с. 10].

Третім системним поняттям паблік рилейшнз є програмний процес. Правильно розроблений і постійно здійснюваний програмний процес служби зв'язків з громадськістю — одне з важливих взаєморозумінь... [15, с. 45].

Треба усвідомити, що сучасний інформаційний і комунікативний простір функціонує в межах "масового суспільства" й убирає в себе всі суперечності та проблеми, характерні саме для цієї нової для людства форми співіснування. Тому застосування знань і технологій зв'язків із громадськістю набуває сьогодні непересічного значення. Попередньою умовою форми контакту з громадськістю повинна стати певна аналітична робота, яка забезпечить змістом, зробить цілеспрямованим наступний зв'язок із громадськістю. Етапами цієї підготовчої діяльності мають стати: аналіз, дослідження і формування проблеми, підготовка програми дій, координація й виконання запланованої програми (проекту), контроль за результатом (моніторинг події), підбиття підсумків та внесення можливих змін.

Відповідно до всього викладеного необхідно зазначити:

• кожний орган державного управління повинен розгортати свою сітку комунікацій згідно з власними можливостями;

• як самостійна структура паблік рилейшнз є функцією політичної системи, яка повинна здійснюватися в контексті основних чинників: гомогенності, мобільності, обсягу й спрямованості інформації;

• у свою чергу масова комунікація будується відповідно до закономірностей масових інформаційних процесів;

• паблік рилейшнз притаманне використання у їх діяльності власних специфічних технологій;

• паблік рилейшнз відповідає специфіці масових інформаційних процесів;

• у системі державного управління паблік рилейшнз виступає як засіб (опосередкованого) управлінського впливу; ефективність PR залежить від того, наскільки регулярною є діяльність суб'єкта управління в цьому напрямі.

Четвертим системним поняттям паблік рилейшнз є комунікативний контакт.

Невдало сформовані паблік рилейшнз є наслідком практикуючих фахівців, які розуміють PR як вузький аспект комунікативної сфери. Попри все, у найбільш широкому сенсі паблік рилейшнз охоплює таку діяльність: створення стратегії (policy making), пресагентство (press agentey), популяризацію (spin doctoring), просування в певній сфері (promotion), зв'язки з громадськістю (publk affairs), рекламу (publiciti), рекламування (advertising) [1, с. 234].

Помітна громадська інформація потребує володіння деякою майстерністю та здібностями з боку професіоналів паблік рилейшнз. Фахівець повинен передусім ознайомитись із колом засобів масової інформації, яким потрібна подібна інформація, і зі ЗМІ, в які слід надавати цю інформацію.

П'ятим системним поняттям паблік рилейшнз є бізнесовий важіль тиску.

Паблік рилейшнз, які ми зараз знаємо, це відносини, що створені задля великого бізнесу, з метою нівелювання негативної подоби, якої набув великий бізнес під час індустріальної революції. Пізніше це стало необхідно для промисловості, яка вимагала формування сприятливого образу (іміджу) в очах громадськості. Ця потреба створення паблік рилейшнз стала більш ніж необхідною, коли журналісти Л. Стефенс і Ю. Сінклер оприлюднили жорсткі картинки ділової практики підприємницьких фірм. Великий бізнес та експлуатація службовців стали тотожними.

Шостим системним поняттям паблік рилейшнз є парадигма стосунків.

Спільний паблік рилейшнз (Corporate PR). Звичайно, прес-агенту недостатньо змінити думку громадськості про "великий" бізнес. Фактично неправда та перекручення вимагали суттєвих змін у напрямах діяльності та у змісті роботи.

Однією з головних функцій паблік рилейшнз органів державного управління мають бути зусилля, спрямовані на подолання перешкод, які заважають нормальним, дружнім стосункам між чиновником і громадянином. Усі персональні контакти, шляхом листування або по телефону, повинні здійснюватися настільки просто й увічливо, наскільки можливо. Для нових органів державної влади, які необізнані з методами паблік рилейшнз, мають бути влаштовані відповідні заняття.

Отже, до функцій PRу системі державного управління належать: участь громадян у демократизації державного управління; сприяння у становленні громадянського суспільства.

Складовими формування іміджу органів державного управління повинні бути різні форми зв'язку із громадянами, суспільними об'єднаннями, політичними партіями й суспільством у цілому.

Процес розбудови іміджу органів державного управління має органічно поєднуватися з реалізацією заходів щодо структурної перебудови державного управління, яке охоплює державний апарат і його зв'язки з громадянами, суспільними організаціями, політичними партіями, підприємницькими структурами, народним господарством. Усе це в кінцевому рахунку виводить на рішення створення позитивного іміджу органів державного управління, на базі визначених у Конституції України принципів єдності державної влади.

Наступним магістральним напрямом у технології побудови міцного позитивного іміджу є здійснення комплексу заходів з його правового забезпечення, з акцентом на вирішення статусно-організаційних проблем, пов'язаних із визначенням правового статусу спеціальної служби (управління), аналогічного тому, який обслуговує центральні органи виконавчої влади.

Діяльність подібних іміджевих відділів (служб, департаментів) або впровадження такої функції у державне управління доцільне в умовах притаманної апарату закритості, келійності при вирішенні багатьох питань державного життя, формального підходу до змісту виконуваної роботи. Крім цього, багато державних службовців не обізнані із сучасними методами управління, спеціальною психологією, конф-ліктологією, із теорією та практикою менеджменту, часто не володіють основами економіки і права, що в кінцевому результаті негативно позначається на іміджі державного управління.

Паблік рилейшнз сьогодні визначається як одна із складових управління організацією і побудовою іміджу. Це стосунки громадськості й реалізація програми дій для набуття громадського розуміння і сприйняття [5, c. 19].

Основною метою діяльності паблік рилейшнз органів державного управління є створення зовнішнього й внутрішнього соціально-політико-психологічного середовища, сприятливого для успіху організації, забезпечення необхідної поведінки цього середовища по відношенню до установи.

Діяльність паблік рилейшнз в організації можна здійснювати кількома напрямами, орієнтованими на різні кола громадськості (широку чи місцеву громадськість) чи на досягнення визначених цілей (побудову іміджу установи, подолання кризових явищ тощо) [6, с. 202].

Основними сферами й напрямами діяльності паблік ри-лейшнз є: робота із засобами масової інформації (відносини із широкою громадськістю), відносини з підприємствами, установами, організаціями, партіями, рухами, фондами, відносини з місцевою громадськістю, із місцевими органами управління, відношення з інвесторами, управління кризовими ситуаціями.

В. Бебик пише: "Із формуванням державних структур незалежної України постала проблема заповнення ідеологічного вакууму та формування єдиної системи пропаганди цінностей та постулатів новоствореної держави. У цьому плані PR— служби облдержадміністрацій об'єктивно залишилися більш консервативними (з психологічної точки зору), ніж відповідні служби у міністерствах, відомствах і центральних установах" [1, с. 30].

Ключовим елементом роботи з паблік рилейшнз є вплив на стан громадської думки. Більшість акцій паблік рилейшнз проводиться з метою: переконати людей змінити свою думку; сформувати громадську думку, коли її немає; посилити (зміцнити) наявну думку громадськості.

На думку французьких фахівців, формування позитивного іміджу органів державного управління можливе лише за наявності наступних передумов:

Політичних. Лише при сильній і стабільній політичній владі можливе ефективне функціонування державного апарату. Факти свідчать, що хоча посилення виконавчої влади і є необхідною умовою, але ніяк не є умовою достатньою.

Фінансових. Побудова іміджу органів державного управління неможлива без плану її фінансового забезпечення. Формування міцного, позитивно-корпоративного іміджу

в цілому коштує дорого, на першому етапі необхідно підвищити заробітну плату певним категоріям службовців, придбати технічне обладнання, побудувати або відремонтувати та реставрувати приміщення.

Інформація, яку, за переконанням журналістів, легше "продати", тобто привернути увагу читачів і глядачів, різниться від інформації, яку хотіли б побачити і прочитати урядовці [11, с. 57].

Якщо орган державної влади намагається відігравати позитивну роль у суспільстві, як це має бути, то структура й функції політичних інститутів повинні бути переглянуті. Зниження довіри пояснюється багатьма причинами. Одні з них містяться у поведінці окремих посадових осіб, інші пов'язані з неприйнятним типом політичного лідерства. Люди незадоволені органами державного управління, апаратом, який проводить незрозумілу йому політику, коли процес прийняття ключових державних рішень відбувається за закритими дверима. Людям не подобається низька якість державних послуг, вартість утримання держапарату й ставка податків.

Як зауважує Б. Гурне, люди прагнуть реформувати систему державного управління з тих часів, коли вона виникла. Це процес перманентний, існує протягом усіх епох і характерний для всіх суспільств. І це закономірно, тому що світ весь час ускладнюється, стає динамічнішим, з'являються нові технології, зрозуміло, що й форми та методи побудови іміджу органів влади повинні відповідати вимогам часу.

Для того щоб організувати хід побудови іміджу органу державного управління і при цьому уникнути плутанини й непорозумінь, необхідно технологію розділити, на нашу думку, на дві основні стадії, кожна з яких поділяється на кілька етапів (див. рис. 3).

I. Розробка стратегій. 1. Обґрунтування стратегій: а) визначення головних напрямів; б) дослідження електорального середовища. 2. Опрацювання стратегії: а) пошук пріоритетних напрямів; б) визначення "образу" органу державного управління й основних меж, а також його стилю.

II. Розробка тактики та її реалізація. 1. Хронологічне створення технології: а) опитування (місцеве чи регіональне); б) хронометраж (вибір дати її початку). 2. План технології: а) вибір засобів масової інформації та визначення найбільш ефективних засобів політичної комунікації; б) кінцевий план (необхідні й додаткові корисні засоби та методи інформації).

Але вже з вищевикладеного зрозуміло, що це особлива галузь суспільних знань, яка акумулює в собі досить багато-дисциплінарно-професійний рівень фахівця, який передбачає знання теорії управління, психології, соціології, політології, юриспруденції, а також навичок журналіста й уміння просто і зрозуміло пояснити всі складнощі у формуванні міцного позитивного іміджу [4, c. 77-78].

Розділ 2. Організація взаємодії органів влади і громадськості як основа політичної і господарської стабільності АР Крим

Кримська політична й управлінська еліта, можливо, як ніхто інший в Україні розуміє значення і благодійний вплив стабільності. Річ у тім, що після тривалого періоду протистоянь між органами виконавчої і представницької влади Криму, між різними політичними лідерами у регіоні запанувала політична злагода. Причому видима згода і взаєморозуміння базується на конструктивній взаємодії, персональній відповідальності, розумінні загальних цілей і задач. Багато в чому цей світ залежить і від стану громадської думки, а отже, інформаційної взаємодії органів влади і громадськості [1].

У Криму, як і в багатьох інших регіонах України, можливо по інерції, продовжуються дебати з приводу свободи слова, доступності для громадськості інформації про діяльність органів влади і місцевого самоврядування. Необхідно визнати, що існуючої сьогодні нормативної й організаційної бази достатньо для нормальної роботи будь-якого журналіста, будь-якого засобу масової інформації. Недавній Закон

України про внесення змін у ряд законодавчих актів визначив не тільки права громадськості на інформацію, але й відповідальність державних службовців за приховування чи несвоєчасне надання запитуваних даних. Приховування від громадськості несекретних даних стало практично неможливим. Більше того, чітко визначено поняття цензура, а також правовий і організаційний механізм її запобігання. Але це лише необхідні умови для організації конструктивної інформаційної взаємодії. Самій же взаємодії після довгих років недовіри, закритості, а часом і прямого протистояння всім нам ще треба буде навчитися. Нам — це значить і представникам різних галузей влади, і засобам масової інформації, і громадським організаціям, і політичним партіям.

У липні 2003 року при Голові Ради Міністрів АРК була створена Координаційна рада з питань інформування населення про діяльність органів влади (далі КР). Створення КР сприяло виділенню в кожному міністерстві і Республіканському комітеті з інформації співробітників, відповідальних за організацію зв'язку з громадськістю. Єдине медіа-планування, координація підготовки і надання інформації в ЗМІ дозволили більш ніж у чотири рази збільшити кількість публікацій про діяльність органів влади, зокрема Ради Міністрів АРК. Цей, у цілому позитивний, приклад взаємодії поки що, на жаль, принципово не змінив настрої кримчан, їхнє ставлення до органів влади. За даними останніх соціологічних досліджень, більшість жителів Криму, як і рік-два тому, оцінює свій соціальний статус і життєві перспективи досить песимістично. Оцінка діяльності влади й далі залишається в основному негативною. Найтривожніше, що вкрай низьким залишається рівень довіри населення до влади. Чому цей показник такий важливий? Сьогодні всі ми чудово розуміємо, що для поліпшення нашого життя потрібні серйозні зміни, насамперед в управлінні державою і регіонами. Не революційні (від них народ вже втомився), але досить радикальні. Повсюдно — у регіонах, в окремих містах, районах, на підприємствах, в господарствах тощо. В умовах недовіри до органів влади реформи, навіть незначні, пробуксовуватимуть. От чому так багато уваги приділяємо інформаційній взаємодії влади і суспільства [2, c. 314-315].

Ми вже відзначили непогані показники інформаційної інтенсивності кримської влади, однак цього вже недостатньо. Йдеться про поліпшення якості інформації, що надходить від влади до суспільства, а також організації збору й аналізу інформації про думку населення. Тобто ми сьогодні зобов'язані налагодити справжню інформаційну взаємодію, яка повинна замінити звичне інформаційне "накачування", неефективну пропаганду, а часом і пусте славослів'я. Не повинно бути місця фактам приховування інформації або тяганини з виконанням запитів. Для цього необхідно:

По-перше, поліпшити якість і глибину дослідження проблем населення за кожним напрямом роботи, по кожному регіону.

По-друге, навчитися повідомляти про діяльність влади. Інформація повинна бути своєчасною, зрозумілою, доступною і цікавою [4]. Наголошую, цікавою, оскільки навряд сухі стовпчики цифр і формальної звітності здатні захопити людей. Платник податків має знати, на що витрачаються його гроші, наскільки ефективно вирішуються його проблеми, хто несе за це персональну відповідальність. Цьому нам з вами теж належить навчитися.

По-третє, ми повинні щодня сумлінно збирати інформацію з проблем, конфліктів, оцінок діяльності влади, перспектив розвитку, прикладів вдалої роботи, конструктивної критики. Аналітична обробка такої інформації - це мудрість влади. Є гарна приказка: "Розумний знає, як вийти з важкої ситуації, мудрий - як у неї не потрапляти".

Усе це мусить бути помножене на високий рівень інформаційної взаємодії різних міністерств і відомств, а також тісне співробітництво із засобами масової інформації і громадськими організаціями. Ось це і є поле діяльності для професіоналів, що входять до Координаційної ради, співробітників Республіканського комітету з інформації, прес-служб, журналістів. Більше того, це зобов'язаний розуміти й використовувати у своїй роботі кожен міністр і голова Республіканського комітету, оскільки він визначає політику у своїй галузі.

Отже, взаємодія влади і громадськості є тим підґрунтям, яке виступає основою політичної і економічної стабільності країни і, зокрема, кожного з її регіонів [9, c. 46].


Розділ 3. Шляхи вдосконалення організації зворотного інформаційного зв’язку від суспільства до владив АР Крим

Якщо говорити про критерії ефективності в галузі державного управління, то дев'ять з десяти опитаних фахівців насамперед назвуть стабільність. Дійсно, політична, управлінська, структурна, економіко-фінансова, соціальна стабільність є прямим наслідком ефективного управління. Раціональна складова цього важливого критерію базується на ефективному ухваленні безлічі управлінських рішень. Розглядаючи сучасні методики, системи і технічні пристрої, призначені для підвищення ефективності ухвалення рішень, ми найчастіше упадаємо у дві протилежні крайності. Одні фахівці намагаються побудувати свої моделі і програмно-апаратні комплекси з позиції соціальної інженерії, шляхом визначення шаблонів оптимальності, експертних систем і баз знань. Інші заявляють про неможливість раціонального підходу і підтримки процесу прийняття рішень з позиції науки, сучасних інформаційно-комунікаційних систем, а тому пропонують обмежитися створенням інформаційно-довідкових, архівних систем. Правда, є ще один досить перспективний напрям, що безпосередньо пов'язаний з проблемами безпеки, тобто виявленням проблемних, граничних ознак дестабілізації, порушення функціонування систем або несанкціонованого втручання ззовні. І все-таки, будь-який керівник, так само, як і будь-який громадянин країни, з погляду елементарного егоїзму, хотів би бачити такі системи і методики, що дозволяють не потрапляти у складні ситуації, ніж такі, що допомагають з них вибиратися.

У пропонованій моделі використовується системний підхід до розгляду процесу підготовки й ухвалення рішення у сфері державного управління. Звичайно, не всі вчені позитивно сприймають системний підхід, особливо якщо йдеться про складні соціальні системи. Але все-таки, попри всі його недоліки, він набагато перевершує редукціонізм, що практикується нині.

З усього різноманіття рішень, що ухвалюються у сфері державного управління, виокремимо групу політичних. Щоб не втягуватися в полеміку, яка розгорнулася серед політологів, про визначення політичного рішення, пропоную під таким розуміти будь-яке рішення органів влади, що приймається в умовах "політичного торгу", конкурентності й розбіжності цілей, мотивів осіб, що беруть участь у процесі. Найчастіше ці рішення стосуються розподілу ресурсів, визначення "правил гри" чи, точніше, регламентації ділового процесу, а також розкладу сил у зонах впливу [13, c. 49-50].

Незважаючи на те, що більшість учених негативно ставиться до реальної політичної практики, оскільки не вбачає у ній раціональної основи для прикладання багатовікового наукового потенціалу, гадаю, що можливість упорядкування цих процесів реально існує. Річ у тім, що кожне політичне рішення не є абсолютно самостійним об'єктом, воно значною мірою залежить від інших рішень, осіб, що беруть участь у процесі, від діючої інфраструктури і законодавчої системи, а також від характеру й інтенсивності інформаційного обміну як між особами, що приймають рішення, так і між владою і суспільством. Якщо врахувати, що в умовах політичного торгу не буває абсолютно "правильних" рішень і кожне несе на собі негативну складову, то поряд з параметрами прийнятого рішення підвищується значимість механізмів усунення девіацій, відхилень і негативних наслідків. З огляду на це важко переоцінити важливість ефективно функціонуючого зворотного інформаційного зв'язку. На жаль, незважаючи на те, що демократія як політична система за своєю суттю побудована на ефективному функціонуванні зворотного інформаційного зв'язку, у нашій державі цій проблемі приділяється вкрай мало уваги. Ми дуже багато й активно обговорюємо проблему свободи слова, практично не згадуючи, а часом і не розуміючи змісту цієї свободи.

На мій погляд, саме активна робота з організації збору, обробки, аналізу й використання у процесі прийняття політичних рішень зворотного інформаційного зв'язку здатна стати основою для формування сучасного ефективного управління в нашій країні. Дана теза не означає появи нової панацеї від усіх негараздів у системі управління, скоріше, це досить старий, з наукового погляду, випробуваний методологічний напрям як для політиків, так і для фахівців у сфері управління, проектувальників сучасних інформаційно-комунікаційних систем.

Не заглиблюючись у теорію побудови самостабілізуючих і саморегулюючих систем, пропоную вашій увазі практичну модель, розроблену під задачі стабілізації соціально-політичної обстановки в Автономній Республіці Крим.

Пропонована інформаційна програма розвитку зворотного зв'язку як невід'ємного елементу саморегуляції має на увазі:

• наповнення змістом потреби у свободі слова, волевиявлення, дії шляхом повноцінної участі будь-якого активного громадянина якщо не в прийнятті, то хоча б у підготовці ключових рішень із проблем регіону;

• створення каталізатора для формування справді продуктивного цивільного суспільства замість непотрібних і небезпечних "потьомкінських сіл" [8, c. 71-72].

Основною метою програми визначено не об'єктний вплив, а створення умов для природного розвитку суспільства і його інститутів. Йдеться не про спроектовану зміну структури, функцій системи, а про створення тенденції розвитку в нашому випадку Автономної Республіки Крим. При цьому ні ідеологія, ні юридична система, ні держструктура не визначають порядок реалізації чи технологію цієї програми.

Інформаційна програма "Зворотний зв'язок" являє собою комплекс організаційно-технічних, технологічних, медійних заходів і систем, що умовно можна розділити на три групи:

І.Інформаційну систему, призначену для збору, обробки і презентації задіяних у програмі інформаційних потоків.

2. Технологію аналізу і публічної оцінки ключових проблем регіону, а також прийнятих по них рішень і дій влади.

3. Медіапрограму інформування населення про діяльність влади із залученням більшості регіональних і республіканських ЗМІ.

Крім визначених завдань і функціональних елементів, програма в цілому покликана виконувати просвітницьку функцію, стимулювати громадянську активність населення, усвідомлене ставлення до діяльності влади і власних потреб. Саме наповнений змістом конструктивний діалог з активною частиною населення здатний зупинити руйнівну "партизанську" війну народу з владою в інформаційному просторі.

До складу інформаційної системи пропонується включити інтегрований електронний масив збереження даних про проблеми регіону, а також про рішення влади, прийняті з цих проблем. Збір, обробку, індексацію і представлення даних у масиві здійснюватимуть органи виконавчої влади в рамках наданих їм повноважень. До основних джерел інформації зараховують публікації в кримських ЗМІ, а також офіційні узагальнені матеріали міністерств, комітетів і органів місцевого самоврядування.

Контроль за процесом збору, обробки і збереження інформації здійснюватиметься за допомогою надання запитального доступу до масиву збереження через Web-портал Ради Міністрів АРК. Причому доступ до інформації не має на увазі права на введення, коректування чи видалення даних. Інформація в базах даних зберігатиметься у вигляді переліку обговорюваних проблем, проіндексованих за ступенем убування значимості (гостроти), а також за належністю до регіонів Криму, міністерств і комітетів, що відповідальні за їхнє рішення [3, c. 95].

У міру нагромадження інформації в базі даних буде автоматично формуватися масив персональної активності представників влади у вирішенні виділених для громадського обговорення проблем.

Збір, обробка, індексація і презентація проблем здійснюватиметься за єдиною моделлю. Результати в обробленому вигляді регулярно надаватимуться вищим посадовим особам з урахуванням сфери їхньої відповідальності й рівня прийняття рішень.

Технологію аналізу і публічної оцінки виділених проблем планується організувати на базі розгорнутого Web-порталу РМ АРК шляхом розподілу проблем на Web-сторінках органів управління й організації форумів (діалогових сторінок обговорення).

Ведення форумів, узагальнення результатів можуть здійснювати як експерти міністерства (регіону), так і активні представники громадськості за домовленістю. За необхідності може формуватися спеціальний висновок опозиції. Результати узагальнення матеріалів індексуються і розміщаються в інтегрованому електронному масиві збереження даних. Оскільки можливостями доступу до мережі Інтернет володіють всього 5 % кримчан, передбачається в рамках медіапрограми здійснювати інформування населення Криму про основні проблеми і хід їх обговорення. Зворотний зв'язок здійснюється шляхом публікації думок у ЗМІ. Результати публікацій надходять до інформаційного масиву в ході щоденного моніторингу ЗМІ, що здійснюється органами влади. Крім того, передбачається організація регулярних опитувань населення за спеціальною програмою, з наданням доступу до опитувальних масивів по мережі Інтернет. У ході опитувань з'ясовуватимуться рейтинг проблем, оцінка діяльності представників влади, відповідальних за рішення, кращі варіанти рішень ключових проблем [9, c. 83-84].

Для розширення доступу до мережі Інтернет активного населення, журналістів і експертів розроблена програма створення інтегрованої ефірно-кабельної інформаційної мережі в Криму.

Медіапрограма інформування населення про діяльність влади буде формуватися і реалізовуватися спеціально створеною Координаційною радою при Голові РМ АРК.

Передбачається, що КР без додаткових указівок від вищого керівництва організує інформування кримчан про прийняті рішення і дії влади відповідно до визначених для обговорення проблем. Інтенсивність інформування повинна відповідати рейтингу проблем. Залучення ЗМІ до участі в медіапрограмі планується здійснювати як на громадських засадах, так і на основі грантової технології оплати. Критерієм добору ЗМІ для участі в програмі й обсяг фінансування визначається якістю роботи (рівнем довіри населення до опитування) і охопленням населення. КР надає необхідну для підготовки публікації інформацію, при цьому не втручається у процес підготовки публікацій і не нав'язує власних висновків і суджень.

У цілому інформаційна програма "Зворотний зв'язок" повинна стати прообразом сучасної технології підготовки і ухвалення політичних рішень за участю громадськості[3, c. 96].


Висновки

Побудову іміджу можна описати як комунікативне програмування, оскільки йдеться про відбір найбільш сприятливих форматів.

Робота організацій у системі державного управління, як великої, так і дрібної, у спектрі громадської думки повинна враховувати наступні особливості:

· громадська думка змінюється — її недостатньо один раз сформувати, з нею потрібно працювати постійно;

· потенційна цілеспрямованість поведінки громадськості обумовлюється реаліями дійсності (сьогодення);

· не існує єдиної та уніфікованої широкої форми роботи з нею — вплив на громадську думку повинен орієнтуватися на конкретні групи чи сегменти громадськості;

· громадська думка досить часто змінюється більшою мірою подіями, а не словами;

· думка громадськості визначається її інтересами.

Таким чином, вектор спрямованості дій органів державного управління в напрямі співпраці з громадською думкою у ХХІ ст. стає все необхіднішим та професійним.

Головним умінням у сфері паблік рилейшнз є вміння будувати вербальні або мовні комунікації. У практичному аспекті це становить уміння говорити й писати: 1) те, що потрібно, 2) так, як потрібно, 3) там, де це потрібно, 4) тоді, коли це потрібно, 5) тому, кому це потрібно.

Працювати з текстом як з комунікаційною одиницею — цьому необхідно навчати людей.

Особливо важливо це вміти керівникам високих рівнів управління, яким доводиться виступати перед аудиторією, виконувати громадські заяви, промови, виступати зі статтями в пресі.


Список використаної літератури

1. Бабінова О.О. Взаємодія органів державного управління і місцевого самоврядування з громадськістю: теоретико-методологічний аспект : дис. канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 / Бабінова Олена Олегівна - К., 2006. - 185 с.

2. Бебик В. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка, паблік рилейшенз / Бебик В.М. - К.: МАУП, 2005. - 440 с.

3. Водолазький В.А. Формування зв'язків з громадськістю в органах місцевого самоврядування України: соціологічний аналіз моделей: дисертація канд. соціол. наук: 22.00.03 / Водолазький Владислав Анатолійович. - К., 2003. - 176 с.

4. Джефкинс Ф. Паблик рилейшнз. Уч. пособие для вузов / Ф.Джефкинс, Д.Ядин. [пер. с англ. под редакцией Б.Л. Еремина] - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 416 с.

5. Иванченко Г.В. Реальность Паблик рилейшнз / Иванченко Г.В. - М.: Смысл, 1999, - 153 с.

6. История мировой журналистики / [Беспалова А.Г., Корнилов Е.А., Короченский А.П., Лучинский Ю.В., Станько А.И.]. -Ростов-на-Дону: ИЦ «МарТ», 2003. - 407 с.

7. Католическая энциклопедия. Т.1. - М.: Издат. Францисканцев, 2002. - 1906 с.

8. Колосок С.В. Зв'язки з громадськістю у формуванні іміджу органів державного управління: дисертація канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 / Колосок Сергій Васильович. - К., 2003. - 183 с.

9. Мех О.В. Служби із зв'язків з громадськістю в органах виконавчої і законодавчої влади та місцевого самоврядування на сучасному етапі розвитку України: дис. канд. філол. наук: 10.01.08 / Мех Олена Валеріївна. - К., 2004. - 173 с.

10. Офіційний сайт конгрегації кларентинців. - Режим доступу: www.clarent.ru

11. Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. / Почепцов Г.Г. - М.-К., 2000. - 354 с.

12. Пушкарева Г.В. Политический менеджмент: Учеб. пособие для студ. управленческих спец. вузов. - М.: Дело, 2002. - 399 с.

13. Руіс Мендісабаль Л.М. Зв'язки з громадськістю як комунікативний аспект державного управління: дис. канд. наук з держ. управління: 25.00.01 / Руіс Мендісабаль Ліліана Миколаївна. - К., 2001. - 189 с.

14. Чумиков А.Н. Связи с общественностью: теория и практика 4-е изд., перераб. и доп. Учеб. пособие / А.Н.Чумиков, М.П.Бочаров. - М.: Дело, 2007. - 600 с.

15. Шпаковский В. История связей с общественностью. Электронный учебник для дистанционной формы обучения / Шпаковский В. - Режим доступу до книги:

загрузка...
Top