Заканодавство України про туризм

Розділ I

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такомузначенні:туризм - тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживанняв оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях безздійснення оплачуваної діяльності в місці перебування;турист - особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншоїкраїни з не забороненою законом країни перебування метою на термінвід 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваноїдіяльності та із зобов'язанням залишити країну або місцеперебування в зазначений термін;туристичний продукт - попередньо розроблений комплекстуристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, щореалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною,до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення таінші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням(послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинкута розваг, реалізації сувенірної продукції тощо);супутні туристичні послуги та товари - послуги та товари,призначені для задоволення потреб споживачів, надання тавиробництво яких несуттєво скоротиться без їх реалізації туристамхарактерні туристичні послуги та товари - послуги та товари,призначені для задоволення потреб споживачів, надання тавиробництво яких суттєво скоротиться без їх реалізації туристам;просування туристичного продукту - комплекс заходів,спрямованих на створення та підготовку до реалізації туристичногопродукту чи туристичних послуг (організаціярекламно-ознайомлювальних подорожей, участь у спеціалізованихвиставках, ярмарках, видання каталогів, буклетів тощо);місце продажу (реалізації) туристичних послуг - країна, вякій зареєстровано відповідний суб'єкт господарювання, що реалізуєтуристичний продукт;місце надання туристичних послуг - країна, на території якоїбезпосередньо надаються туристичні послуги.

Стаття 2. Законодавство України про туризм

Законодавство України про туризм складається з КонституціїУкраїни ( 254к/96-ВР ), цього Закону, інших нормативно-правовихактів, виданих відповідно до них.Майнові відносини в галузі туризму, засновані на рівності,автономії волі і майновій самостійності їх учасників, регулюютьсяЦивільним ( 435-15 ) та Господарським кодексами України ( 436-15 )з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковістьякого надана Верховною Радою України, передбачені інші правила,ніж ті, що встановлені цим Законом, застосовуються правиламіжнародного договору.

Стаття 3. Туристичні ресурси України

Туристичними ресурсами України є пропоновані або такі, щоможуть пропонуватися, туристичні пропозиції на основі та звикористанням об'єктів державної, комунальної чи приватноївласності.

Напрями освоєння і розвитку туристичних ресурсів Українивизначаються органами державної влади, органами місцевогосамоврядування відповідно до програм розвитку туризму.

Класифікація та оцінка туристичних ресурсів України, режим їхохорони, порядок використання з обліком граничноприпустимихнавантажень на об'єкти культурної спадщини та довкілля, порядокзбереження цілісності туристичних ресурсів України, заходи для їхвідновлення визначаються відповідно до закону.

Унікальні туристичні ресурси можуть знаходитися на особливомурежимі охорони, що обмежує доступ до них. Обмеження доступу дотуристичних ресурсів визначається їх реальною пропускноюспроможністю, рівнем припустимого антропогенного навантаження,сезонними та іншими умовами.

Під час містобудівного планування, проектування, розміщення,будівництва і реконструкції об'єктів містобудування на територіяхрекреаційних зон відповідні органи виконавчої влади, власникиоб'єктів містобудування повинні передбачати максимальну інтеграціюспоруджуваних об'єктів до місцевого соціально-економічного,природного та історико-культурного середовища.

Стаття 4. Організаційні форми та види туризму

Організаційними формами туризму є міжнародний і внутрішнійтуризм.

До міжнародного туризму належать: в'їзний туризм - подорожі вмежах України осіб, які постійно не проживають на її території, тавиїзний туризм - подорожі громадян України та осіб, які постійнопроживають на території України, до іншої країни.

Внутрішнім туризмом є подорожі в межах території Українигромадян України та осіб, які постійно проживають на її території.

Особливості здійснення окремих видів туризму встановлюютьсязаконом.

Стаття 5. Учасники відносин, що виникають при здійсненнітуристичної діяльності

Учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичноїдіяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичнийпродукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасовогорозміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного,розважального та іншого обслуговування) чи здійснюютьпосередницьку діяльність із надання характерних та супутніхпослуг, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи безгромадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), вінтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Суб'єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичнудіяльність (далі - суб'єкти туристичної діяльності), є:туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи,створені згідно із законодавством України, для яких виключноюдіяльністю є організація та забезпечення створення туристичногопродукту, реалізація та надання туристичних послуг, а такожпосередницька діяльність із надання характерних та супутніх послугі які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорськудіяльність;туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи,створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницькудіяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів татуристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а такожпосередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніхпослуг і які в установленому порядку отримали ліцензію нтурагентську діяльність;

інші суб'єкти підприємницької діяльності, що надають послугиз тимчасового розміщення (проживання), харчування, екскурсійних,розважальних та інших туристичних послуг;

гіди-перекладачі, екскурсоводи, спортивні інструктори,провідники та інші фахівці туристичного супроводу - фізичні особи,які проводять діяльність, пов'язану з туристичним супроводом і яків установленому порядку отримали дозвіл на право здійсненнятуристичного супроводу, крім осіб, які працюють на відповіднихпосадах підприємств, установ, організацій, яким належать чи якіобслуговують об'єкти відвідування;

фізичні особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльностіта надають послуги з тимчасового розміщення (проживання),харчування тощо.

Перелік посад фахівців туристичного супроводу, кваліфікаційнівимоги до них та порядок видачі дозволів на право здійсненнятуристичного супроводу визначаються центральним органом виконавчоївлади в галузі туризму.

Розділ II

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ТА ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯВ ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ

Стаття 6. Основні способи та цілі державного регулюванняв галузі туризму. Основні пріоритетні напрямидержавної політики в галузі туризму

Держава проголошує туризм одним з пріоритетних напряміврозвитку економіки та культури і створює умови для туристичноїдіяльності.

Реалізація державної політики в галузі туризму здійснюється

шляхом:

визначення і реалізації основних напрямів державної політикив галузі туризму, пріоритетних напрямів розвитку туризму;

визначення порядку класифікації та оцінки туристичнихресурсів України, їх використання та охорони;

спрямування бюджетних коштів на розробку і реалізацію програмрозвитку туризму;

визначення основ безпеки туризму;

нормативного регулювання відносин у галузі туризму(туристичного, готельного, екскурсійного та інших видівобслуговування громадян);

ліцензування в галузі туризму, стандартизації і сертифікаціїтуристичних послуг, визначення кваліфікаційних вимог до посадфахівців туристичного супроводу, видачі дозволів на правоздійснення туристичного супроводу;

встановлення системи статистичного обліку і звітності в

галузі туризму та курортно-рекреаційного комплексу;

організації і здійснення державного контролю за дотриманнямзаконодавства в галузі туризму; визначення пріоритетних напрямів і координації науковихдосліджень та підготовки кадрів у галузі туризму;

участі в розробці та реалізації міжнародних програм зрозвитку туризму.

Державне регулювання в галузі туризму здійснюється іншимиспособами, визначеними законом.

Основними цілями державного регулювання в галузі туризму є:

забезпечення закріплених Конституцією України ( 254к/96-ВР )прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення ізміцнення здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля,задоволення духовних потреб та інших прав;

безпека туризму, захист прав та законних інтересів туристів,інших суб'єктів туристичної діяльності та їх об'єднань, прав тазаконних інтересів власників або користувачів земельних ділянок,будівель та споруд;

збереження цілісності туристичних ресурсів України, їхраціональне використання, охорона культурної спадщини та довкілля,врахування державних і громадських інтересів при плануванні тазабудові територій;

створення сприятливих умов для розвитку індустрії туризму,підтримка пріоритетних напрямів туристичної діяльності.

Стаття 7. Органи, що здійснюють регулювання в галузі туризму

Регулювання в галузі туризму здійснюється Верховною РадоюУкраїни, Кабінетом Міністрів України, центральним органомвиконавчої влади в галузі туризму, Верховною Радою Автономної

Республіки Крим та Радою міністрів Автономної Республіки Крим,місцевими державними адміністраціями, органами місцевогосамоврядування, а також іншими органами в межах їх компетенції.

Стаття 8. Повноваження Верховної Ради України, Верховної

Рди Автономної Республіки Крим та органівмісцевого самоврядування в галузі туризму

1. До виключних повноважень Верховної Ради України в галузітуризму належать:

визначення основних напрямів державної політики в галузітуризму;

визначення правових засад регулювання відносин у галузітуризму, їх удосконалення та адаптація із загальновизнаниминормами міжнародного права;

визначення в законі про Державний бюджет України обсягуфінансового забезпечення туристичної галузі.

Верховна Рада України відповідно до Конституції України( 254к/96-ВР ) може брати до свого розгляду й інші питання, щостосуються туризму.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні і районніради відповідно до їх повноважень:затверджують регіональні програми розвитку туризму, щофінансуються з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних ірайонних бюджетів;

визначають кошти бюджету Автономної Республіки Крим, обласнихі районних бюджетів для фінансового забезпечення регіональнихпрограм розвитку туризму;

контролюють фінансування регіональних програм розвиткутуризму за кошти бюджету Автономної Республіки Крим, обласних ірайонних бюджетів.

2. Верховна Рада Автономної Республіки Крим відповідно доКонституції ( 254к/96-ВР ) та законів України здійснюєіншенормативне регулювання з питань туризму, історико-культурнихзаповідників, музеїв, інших закладів культури, вирішує питаннящодо організації і розвитку курортно-рекреаційної сфери і туризмутощо.

3. Представницькі органи місцевого самоврядування - сільські,селищні, міські ради відповідно до їхповноважень:затверджують місцеві програми розвитку туризму;визначають кошти місцевих бюджетів для фінансовогозабезпечення місцевих програм розвитку туризму;

доручають своїм виконавчим органам фінансування місцевихпрограм розвитку туризму за рахунок коштів місцевогобюджету;вживають заходів для стимулювання суб'єктів господарювання,які здійснюють діяльність з надання туристичних послуг.

Стаття 9. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузітуризму

Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції( 254к/96-ВР ) та законів України:

здійснює державне управління та забезпечує реалізаціюдержавної політики в галузі туризму;

розробляє та затверджує програми розвитку туризму в Україні іфінансує їх виконання відповідно до бюджетного законодавства;

приймає нормативно-правові акти, що регулюють відносини вгалузі туристичної діяльності;

забезпечує раціональне використання туристичних ресурсів івжиття заходів для їх збереження;

сприяє розвитку туристичної індустрії та створенню ефективноїтуристичної інфраструктури;

вживає заходів щодо забезпечення безпеки туристів, захисту їхправ, інтересів і власності;

організовує та забезпечує реалізацію державної інвестиційноїполітики в галузі туристичної діяльності;

готує та подає на розгляд Верховної Ради України як складовучастину проекту закону про Державний бюджет України на відповіднийрік пропозиції щодо обсягів бюджетних коштів для фінансовоїпідтримки проектів і програм з розвитку туризму;

інформує Верховну Раду України про виконання програмирозвитку туризму в Україні;

визначає порядок організації рятувальних команд і порядоквжиття рятувальних заходів;

створює державну систему наукового забезпечення в галузітуристичної діяльності;здійснює міжнародне співробітництво в галузі туризму;

вирішує інші питання, віднесені Конституцією ( 254к/96-ВР )та законами України до його повноважень.

Стаття 19. Встановлення категорій об'єктів туристичноїінфраструктури

З метою підвищення рівня туристичного обслуговування,сприяння споживачам у свідомому виборі туристичних послуг,забезпечення рівних можливостей суб'єктам туристичної діяльностіна ринку туристичних послуг, забезпечення захисту прав і законнихінтересів, життя, здоров'я та майна громадян, підвищення рівняекологічної безпеки об'єктам туристичної інфраструктуриприсвоюються категорії якості та рівня обслуговування.

Встановлення об'єктам туристичної інфраструктури (готелям,іншим об'єктам, призначеним для надання послуг з розміщення,закладам харчування, курортним закладам тощо) відповідноїкатегорії здійснюється за заявою його власника.

Види категорій об'єктів туристичної інфраструктури, порядокїх встановлення та зміни визначаються Кабінетом Міністрів України.

Рішення, дії або бездіяльність органів державної влади,органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осібможуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому законом.

Шкода, заподіяна органами державної влади, органами місцевогосамоврядування, їх посадовими і службовими особами фізичним чиюридичним особам під час виконання ними покладених на нихобов'язків, підлягає відшкодуванню в порядку, встановленомузаконом.

Стаття 32. Цивільно-правова та інші види відповідальностісуб'єктів туристичної діяльності

За неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор,турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову таіншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинногозаконодавства.

Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чиіншого суб'єкта туристичної діяльності не може перевищуватифактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Спори майнового характеру між суб'єктами туристичноїдіяльності та споживачами туристичних послуг вирішуються увстановленому порядку з дотриманням вимог цього Закону.

За порушення встановлених законодавчими актами правилздійснення господарської діяльності до суб'єктів господарюванняоргани державної влади та органи місцевого самоврядуваннявідповідно до своїх повноважень та в порядку, встановленомузаконом, застосовують заходи організаційно-правового або майновогохарактеру, спрямовані на припинення суб'єктом господарюванняправопорушення та ліквідацію його наслідків.

Стаття 33. Відшкодування шкоди, завданої порушеннямзаконодавства у галузі туристичної діяльності

Суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство вгалузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, щозавдало шкоду, зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повномуобсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування уменшому або більшому розмірі.

Заподіяна туристу моральна (немайнова) шкода, якою порушенійого законні права, відшкодовується суб'єктом туристичноїдіяльності в порядку, встановленому законом.

Суб'єктам туристичної діяльності, яким заподіяна шкодаюридичними чи фізичними особами внаслідок порушення нимизаконодавства в галузі туризму, збитки відшкодовуються відповіднодо закону.

Стаття 34. Порядок розгляду спорів з питань наданнятуристичних послуг

Спори з питань надання туристичних послуг розглядаються увстановленому законом порядку третейськими судами та судамизагальної юрисдикції.

Розділ VII

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ

Стаття 35. Міжнародні договори України в галузі туризму.Участь України в міжнародних туристичнихорганізаціях

Правову основу міжнародного співробітництва в галузі туризмустановлять міжнародні договори України, укладені відповідно доЗакону України "Про міжнародні договори України" ( 3767-12 ).

Держава сприяє розширенню та зміцненню міжнародногоспівробітництва в галузі туризму на принципах і нормах,розроблених Всесвітньою туристською організацією (ВТО).

Органом державної влади, що забезпечує представництво іреалізацію інтересів України в галузі туризму у відносинах зіншими країнами та з міжнародними туристичними організаціями, єцентральний орган виконавчої влади в галузі туризму, який увстановленому порядку бере участь в укладенні міжнароднихдоговорів з питань туризму.

Україна бере участь у діяльності міжнародних туристичнихорганізацій відповідно до міжнародно-правових зобов'язань Українита статутних документів таких організацій.

Стаття 36. Представництва України в галузі туризму за межамиУкраїни

З метою розширення міжнародного співробітництва, утвердженняУкраїни на світовому туристичному ринку та ефективноговикористання її туристичних ресурсів окремі повноваження зпредставництва інтересів України в галузі туризму за межамиУкраїни покладаються на її торгові представництва.

За поданням центрального органу виконавчої влади в галузітуризму Кабінет Міністрів України може відкривати за межамиУкраїни туристичні представництва. Порядок створення, діяльності іліквідації туристичних представництв визначається КабінетомМіністрів України відповідно до міжнародних договорів України.

Стаття 37. Особливості здійснення діяльності в Українііноземними суб'єктами туристичної діяльності

Юридичні особи, створені за законодавством інших держав,іноземці та особи без громадянства здійснюють туристичнудіяльність на території України відповідно до міжнароднихдоговорів України в порядку, визначеному законом.

Іноземні юридичні та фізичні особи можуть здійснюватитуроператорську та турагентську діяльність шляхом утворенняпідприємств за законодавством України та отримання в установленомупорядку ліцензій на здійснення відповідної діяльності.

Туристичний супровід, що здійснюється на території України,може надаватися фахівцями туристичного супроводу, громадянамиУкраїни та особами, які постійно проживають на території України,якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода наобов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Посередницька діяльність на території України з укладеннядоговорів на туристичне обслуговування з іноземними суб'єктамитуристичної діяльності не допускається. Така діяльність можездійснюватися лише через туроператорів, створених зазаконодавством України.

Угоди, укладені з порушенням вимог цієї статті, є недійсними.

Розділ VIII

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року.

2. До приведення законодавства у відповідність із цим Закономзакони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині,що не суперечить цьому Закону.

3. Фізичні і юридичні особи, які отримали ліцензії наорганізацію іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму,екскурсійну діяльність до дня офіційного опублікування цьогоЗакону, до 1 квітня 2004 року можуть безкоштовно на термін діїліцензії старого зразка отримати ліцензію на провадження

туроператорської чи турагентської діяльності за умови виконаннявимог цього Закону та Закону України "Про ліцензування певнихвидів господарської діяльності" ( 1775-14 ).

4. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набраннячинності цим Законом:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради Українипропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цимЗаконом;

відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняттянормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цимЗаконом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншимицентральними органами виконавчої влади їх нормативно-правовихактів, що суперечать цьому Закону

загрузка...
Top