Забезпечення державної підтримки сільськогосподарського виробництва в умовах членства України у СОТ

Особливості функціонування аграрного сектору, його полісистемність, роль у забезпеченні продовольчої безпеки та сучасний стан сільського господарства в Україні зумовлюють необхідність його державної підтримки. Але принципи й правила СОТ зорієнтовані на максимальну лібералізацію торгівлі, усунення державної підтримки та захисту національних виробників. Довгостроковим завданням членів СОТ в Угоді про сільське господарство визначено „створення справедливої і ринково-орієнтованої системи торгівлі сільськогосподарською продукцією", „забезпечення суттєвого поступового зменшення підтримки та захисту сільського господарства, що... матимуть результатом виправлення та усунення обмежень і спотворень на світових ринках сільськогосподарської продукції".

Таким чином, виникає одна з ключових суперечностей членства України у СОТ: між необхідністю державної підтримки аграрного сектору та лібералізацією економічної діяльності як головним принципом діяльності СОТ. Від шляхів вирішення цієї суперечності залежатиме подальший розвиток аграрного сектору в економіці України. Саме і результати приєднання України до СОТ визначатимуться тими умовами, на яких країна увійшла до цієї організації, спроможністю проводити політику зваженого протекціонізму у майбутньому та опрацьовувати й адаптувати заходи підтримки сільського господарства до вимог СОТ, і одночасно від позицій конкурентів, обсягу та рівня зобов´язань інших країн.

Проблемам розвитку сільського господарства України при вступі до СОТ були присвячені дослідження М. Дем´яненка, О. Жемойди, С. Кваші, І. Кобути, С. Осики, В. П´ятницького, О. Шевцова та багатьох інших. Разом із тим набуття членства Україною у СОТ, встановлення зобов´язань з державної підтримки сільського господарства країни поставили питання щодо опрацювання заходів аграрної політики відповідно до прийнятих зобов´язань, пошуку нових механізмів підтримки сільського господарства або модифікації існуючих для їх узгодження з вимогами СОТ.

Метою статті є визначення можливостей забезпечити належну підтримку сільського господарства в умовах прийнятих Україною зобов´язань перед СОТ.

Для реалізації переваг і нейтралізації можливих ризиків членства країни у СОТ опрацювання заходів аграрної політики має базуватися на визнанні об´єктивної необхідності державної підтримки аграрного сектору на сучасному етапі його розвитку й може бути забезпеченим за:

  • ретельного узгодження заходів аграрної політики, програм державної підтримки сільського господарства із вимогами СОТ, використанні тих можливостей у забезпеченні державної підтримки, які передбачені угодами СОТ та зокрема Угодою про сільське господарство;
  • урахування досвіду інших країн з адаптації державної підтримки аграрного сектору до вимог СОТ.

Сферами, в яких встановлюються зобов´язання країн-членів СОТ, є: доступ на внутрішні ринки; внутрішня підтримка вітчизняного виробника; експортна конкуренція;санітарні та фітосанітарні питання. В нашому аналізі зосереджено увагу на узгодженні внутрішньої державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників із вимогами СОТ (зауважимо, що експортні субсидії для сільськогосподарських товаровиробників у вітчизняній практиці не застосовувалися, та країна оголосила про їхнє невикористання в майбутньому).

Угодою про сільське господарство, яка була прийнята у 1994 році на Уругвайському раунді переговорів і вступила в дію у 1995 році, були визначені вимоги щодо скорочення та подальшого обмеження державної підтримки сільського господарства держав — учасників. З цими вимогами має бути узгоджена й підтримка у країнах, що приєднуються до СОТ.

Слід зазначити, що зміст процесів лібералізації та створення рівних умов для країн у світовій торгівлі й виконання зобов´язань перед СОТ не є тотожними, та виконання зобов´язань не позбавляє умови торгівлі й державної підтримки виробників штучних перекручувань. При дії в напрямі лібералізації та нівелювання штучної нерівності в торговельних позиціях країн визначені в угодах зобов´язання не повною мірою сприяють їх забезпеченню, а іноді навіть породжують нові нерівності. Так, відповідно до зобов´язань, передбачених Угодою про сільське господарство, внутрішня підтримка сільськогосподарських товаровиробників, заходи якої включаються до «жовтої скриньки», має бути знижена на 20% для розвинутих країн (на 13,3% для країн, що розвиваються). Таке скорочення за вихідних різних рівнів підтримки не приводить до їх вирівнювання.

Процес скорочення державної підтримки сільського господарства відповідно до зобов´язань перед СОТ у розвинутих країнах розпочався за високого рівня державного фінансування аграрного сектору. Тому за скорочення підтримки на 20% її рівень залишається достатньо високим (рівень підтримки, оцінений на основі показника РБЕ, знизився в країнах ОЕСР з 37% у 1986—1988 роках до 26% у 2005—2007-му. Для Європейського Союзу таке зниження відбулося з 40 до 29%, для США — з 22 до 12%).

Обсяг підтримки, що включається до „жовтої скриньки", у США у 2000 році (по закінченні перехідного періоду з адаптації підтримки виробників до вимог СОТ) перебував на рівні 16,8 млрд дол. США (без урахування обсягу підтримки de minimis). Затверджена межа підтримки (СВП) була визначена для США на рівні 19,1 млрд дол. (середній рівень підтримки у 1986—1988 роках 23,9 млрд. дол. зменшувався на 20%). Обсяги та види державної підтримки сільського господарства, що включаються до СВП, у США у перехідному періоді наведено у таблиці 1. Так, у розрахунок СВП країни була включена підтримка ринкових цін (оцінюється як перевищення внутрішніх регульованих цін над довідковими), різницеві платежі та інші прямі платежі, які прив´язані до поточного рівня цін і обсягів виробництва, субсидії з ресурсного забезпечення, страхування та кредитування. Загальний обсяг підтримки, що включається до „жовтої", „блакитної" та „зеленої скриньок", дорівнював по закінченні перехідного періоду у США 74,2 млрд. дол. Обсяг підтримки сільськогосподарських виробників в ЄС, що враховується у СВП, по закінченні перехідного періоду у 2000 році був на рівні 39,8 млрд. дол., а сукупна підтримка за програмами „жовтої", „блакитної" та „зеленої скриньок" становила 80,6 млрд. дол.

1. Підтримка сільськогосподарських товаровиробників у США та її зменшення відповідно до вимог СОТ у перехідному періоді, млн. дол. США

Тип підтримки

1986-88

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

1. Підтримка ринкових цін

6956,0

6213,3

919,3

5815,9

5775,6

5920,7

5840,3

5825,6

У т.ч. на: молочну продукцію цукор арахіс яловичину

5409,4

4693,2

4674,0

4455,2

4332,3

4437,3

4377,3

4483,2

1041,3

1107,8

937,2

1045,5

1093,3

1180,2

1132,8

1031,7

347,2

412,3

308,1

315,3

350,0

303,1

330,0

310,6

158,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

2. Прямі платежі, що

не підлягають ви-

12392,7

88,3

6,6

578,4

4437,1

10403,4

10567,5

8434,7

ключенню

У т.ч.:

різницеві платежі

10149,0

0,0

0,0

164,0

3823,9

8070,9

7624,4

8178,27

інші

2243,6

88,3

6,6

414,3

613,2

2332,4

2943,0

256,424

3. Інша підтримка

(специфікована за

видами продукції)

1994,7

9,6

11,5

80,4

337,6

567,3

457,5

367,4

У т.ч.:

платежі за

зберігання;

572,9

4,1

0,0

23,7

78,1

143,9

43,3

62,1

субсидування став-

1598,6

115,0

78,1

141,1

343,8

442,7

465,599

366,9

процента;

0,0

0,0

0,0

0,0

28,0

54,9

20,3

0,0

північно-східні

молочні доплати;

-176,8

-109,5

-66,6

-84,3

-112,3

-74,3

-71,1

-61,6

внески виробників

4. Усього специфіко-

вана за видами продукції підтримка

21343,4

6311,2

5937,5

6474,7

10550,2

16891,3

16865,2

14627,6

(1+2+3)

5. Неспецифікована

за видами продукції

підтримка У т.ч.:

901,5

1543,5

1113,4

576,6

4583,9

7405,5

7278,0

6828,2

іригаційні субсидії; утримання пасовищ;

543,3

543,5

381,4

348,5

348,5

315,7

315,7

300,0

25,8

45,0

50,4

50,8

51,0

54,9

51,5

65,4

субсидування страхових премій;

289,1

906,3

632,8

119,5

747,0

1514,1

1395,8

1770,4

вигоди за кредитними програмами;

43,3

48,8

48,8

48,8

48,8

48,8

48,8

48,8

платежі при втраті врожаю;

0,0

0,0

0,0

0,0

3388,6

5467,7

5463,5

4639,8

кредитування розширення сховищ;

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

1,4

2,8

3,7

кредитування заку-

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

2,9

0,0

0,0

півлі насіння

6. Усього до виключень та додатків

22244,9

7854,7

7050,9

7042,3

15134,9

24296,9

24143,3

21455,8

7. Виключення та

додатки

У т. ч.: неспецифікована підтримка de

minimis; специфікована підтримка de

minimis

-1634,3

-901,5 -691,8

-1640,8

-1543,5 -97,3

-1153,2

-1113,4 -39,8

-803,9

-567,6 -236,3

-4742,2

-4583,9 -158,3

-7434,6

-7405,5 -29,1

-7340,7

-7278,0 -62,7

-7053,7

-6828,2 -225,5

Поточний СВП

23879,1

6213,9

5897,7

6238,4

10391,9

16862,3

16802,6

14413,1

Стеля підтримки за зобов´язаннями перед СОТ

23879,1

23083,1

22287,2

21491,2

20695,2

19899,3

19103,3

19103,3

* Джерело. Дані служби економічних досліджень Міністерства сільського господарства США.

Для України стеля внутрішньої підтримки (СВП) була визначена на рівні 609,5 млн. дол. США (3043 млн. грн.). Такий низький рівень зумовлений невеликим обсягами підтримки у базовому періоді, за який було прийнято 2004—2006 роки. Розрахунок рівня підтримки у базовому періоді в Україні наводиться у таблиці 2. Та слід відзначити, що у попередні періоди (2000—2002 і 2003—2005 роки), які розглядалися як варіанти базових, рівень підтримки був ще нижчим (відповідно 226 млн. дол. та 546 млн. дол. США).

2. Розрахунок рівня підтримки сільського господарства України у базовому періоді (в середньому за 2004—2006 роки)

Показник

Млн. дол. США

Рівень СВП

609,5

У т. ч.:

специфікована продуктова підтримка (перевищує 5% вартості продукції по 14 видах продукції)

609,5

неспецифікована підтримка, що перевищує 5% вартості продукції

0

Вартість сільськогосподарської продукції у поточних цінах

17498,2

Специфікована продуктова підтримка, яка не перевищувала 5% вартості продукції

124,5

Неспецифікована за видами продукції підтримка, яка не перевищувала 5% вартості продукції

594,5

Підтримка за програмами „зеленої скриньки"

470,96

Загальний рівень підтримки

1799,56

Максимальний рівень СВП у США на одного зайнятого, за нашими розрахунками, дорівнює 6384 дол., на 1 га сільськогосподарських угідь — 51 дол. У Польщі при вступі до СОТ максимальний рівень СВП був визначений у 923 дол. США на одного зайнятого, 226 дол. на 1 га, у Чехії — 1443 дол. та 168 дол. відповідно. Затверджений рівень СВП України становить, за нашою оцінкою, 165 дол. США на одного зайнятого у сільському господарстві, 16,4 дол. США на 1 га сільськогосподарських угідь. Отже, Україною були прийняті зобов´язання щодо скорочення державної підтримки сільського господарства до рівня нижчого (і в абсолютному і у відносному виразі) порівняно з багатьма країнами та, що особливо важливо, порівняно із конкурентами на світовому ринку.

Слід підкреслити, що складність узгодження заходів підтримки сільськогосподарського виробництва в Україні з вимогами СОТ зумовлена, з одного боку, тим, що адекватна ринковим умовам система державного регулювання сільського господарства тільки формується, низьким рівнем підтримки у попередні періоди, значними бюджетними обмеженнями, з іншого — неточністю положень самої Угоди, багато норм якої є неконкретними та при застосуванні на практиці викликають непорозуміння, подвійні тлумачення й потребують спеціального розгляду та узгодження.

Заходи з внутрішньої підтримки сільського господарства за класифікацією СОТ включаються до „жовтої", „синьої" та „зеленої скриньок". Саме заходи підтримки, що можуть бути віднесені до „жовтої скриньки", підпадають під зобов´язання щодо скорочення. Але в Угоді про сільське господарство відсутній їхній чіткий перелік. Оцінка їх робиться на основі показника „сукупного (агрего-ваного) виміру підтримки" (СВП або AMS) — „річного рівня підтримки у грошовому виразі, яка надається на певний сільськогосподарський товар на користь виробників сільськогосподарського товару, або підтримку, не пов´язану з конкретним товаром, яка надається на користь виробників сільськогосподарської продукції взагалі, за винятком підтримки, яка надається за програмами, що визначаються як такі, що звільнені від зобов´язань по зменшенню підтримки за Додатком 2" (заходи „зеленої скриньки").

Угодою встановлено, що при розрахунку СВП враховуються: 1) підтримка ринкових цін, що визначається добутком різниці між цінами виробників і довідковими цінами та обсягу продукції; 2) прямі виплати виробникам відповідно до видів сільськогосподарської продукції, засновані як на різниці цін, так і ті, що не залежать від різниці цін та можуть бути визначені на основі бюджетних витрат; 3) неспецифіковані субсидії, що виплачуються виробникам без прив´язки до виду продукції і визначаються на основі бюджетних витрат. При цьому "бюджетні витрати" на користь виробників трактуються в Угоді досить широко: як "доходи, від одержання яких держава відмовилася".

Слід враховувати, що відповідно до п. 4 ст. 6 Угоди про сільське господарство від члена СОТ не вимагається включати до розрахунку його загального СВП та зменшувати внутрішню підтримку, пов´язану з конкретним товаром, якщо така підтримка не перевищує 5% загальної вартості базового сільськогосподарського товару, та внутрішню підтримку, не пов´язану з конкретним товаром, якщо така підтримка не перевищує 5% від вартості сільськогосподарського виробництва (так звана умова de minimis). Також не включаються до СВП члена СОТ і не вимагається зменшення й прямих виплат за програмами обмеження виробництва, що прив´язані до конкретних площ та врожаїв, або чітко визначеної кількості голів у тваринництві; або здійснюються на 85% та менше від базового рівня виробництва (їх відносять до „синьої скриньки").

Заходи підтримки, які належать до „зеленої скриньки", також не підпадають під зобов´язання щодо скорочення. Для віднесення до „зеленої скриньки" відповідно до Угоди заходи з внутрішньої підтримки мають задовольняти основним вимогам: „не повинні справляти спотворювального впливу на торгівлю чи на виробництво", підтримка має надаватися через урядові програми, що фінансуються за державні кошти. До складу заходів „зеленої скриньки" включаються: державні дослідницькі програми; програми боротьби зі шкідниками та захворюваннями;

послуги з навчання, розповсюдження інформації й консультаційні послуги; послуги з інспектування; маркетингу та просування товару на ринок, у тому числі інформації про ринок; послуги з інфраструктури; програми створення державних резервів для забезпечення продовольчої безпеки, при цьому закупівля продовольства урядом повинна здійснюватися за поточними ринковими цінами, а також урядова допомога при приватному зберіганні товарів; витрати на надання внутрішньої продовольчої допомоги знедоленим верствам населення; підтримка доходу, не пов´язана з виробництвом; фінансова участь уряду у програмах страхування доходів і гарантування їхньої безпеки; виплати на відшкодування збитків від стихійного лиха; допомога на структурну перебудову, що надається через програми виведення природних ресурсів із сільськогосподарського виробництва, а також та, що надається через інвестиції; виплати за програмами охорони навколишнього природного середовища; надання допомоги виробникам неблагополучних регіонів.

Для забезпечення належного рівня державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників при прийнятому Україною зобов´язанню щодо обсягу заходів „жовтої скриньки" на рівні 609,5 млн. дол. США (3043 млн. грн.) нагального вирішення потребують питання стосовно:

1) податкових пільг;

2) опрацювання державних програм бюджетної підтримки таким чином, щоббільшість із передбачених заходів підпадала під опис заходів „зеленої скриньки".

Особливістю сучасної вітчизняної підтримки сільськогосподарських товаровиробників є суттєва роль у ній податкових пільг, які забезпечені шляхом застосування фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП) та пільг по податку на додану вартість (ПДВ). За рахунок пільгового режиму оподаткування у 2004— 2006 роках забезпечувалося, за нашою оцінкою, 55,4% сукупної державної підтримки сільського господарства. Обсяги лише пільг із ПДВ майже повністю вичерпують обсяг „жовтої скриньки". Але скасування пільгового режиму оподаткування призведе до суттєвого зниження підтримки аграріїв, погіршення фінансових результатів їхньої діяльності, збитковості.

Незважаючи на активні дебати з приводу податкових пільг, вони в практиці СОТ, як правило, не враховувалися у СВП. Але такі пільги в Україні надані окремому сектору та за сучасного способу їх надання включатимуться до її СВП. Насамперед це стосується пільг із ПДВ.

Модифікація порядку надання пільг із ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників із метою узгодження з вимогами СОТ має відбуватися як у контексті реформування податкової системи країни в цілому, так і в контексті урахування особливостей формування фінансових результатів у сільськогосподарському виробництві.

Багатьма фахівцями з оптимізації оподаткування (Луніна І., Фролова Н., Скрипник А., Паянок Т.) відзначається висока фіскальна ефективність ПДВ та недоцільність його скасування в сучасних умовах в Україні. Одночасно обґрунтовується запровадження диференційованих ставок ПДВ, насамперед, для поліпшення структури споживання населення, підвищення доступності продовольства та скорочення частки витрат на продукти харчування у сукупних витратах домогосподарств, зниження ступеня регресивності ПДВ1. Звернемо увагу на те, що надходження від ПДВ у 2004—2006 роках забезпечили 33,5% податкових надходжень до Зведеного бюджету, 45,3% — до Державного бюджету України.

Більшість європейських країн застосовує поряд із основною (стандартною) і пільгову ставку ПДВ, за якою оподатковуються, як правило, операції з реалізації соціально значущих товарів (зокрема, продуктів харчування), сільськогосподарської продукції. Так, у країнах ЄС стандартна ставка ПДВ знаходиться в межах 16—21%, пільгова — 10—2,2%. У США ПДВ взагалі не застосовується, а податок з продажу при реалізації продуктів харчування (за винятком продажу через мережі барів, кафе, ресторанів, а також алкогольних напоїв) не сплачується.

З урахуванням доцільності та з погляду економічної ефективності, а також соціальної справедливості, необхідності виведення пільг із ПДВ із зобов´язань по скороченню перед СОТ, світового досвіду вважаємо за необхідне застосування пільгової ставки ПДВ щодо операцій з поставки сільськогосподарської продукції сільськогосподарськими товаровиробниками.

У ст. 8-1 Закону України „Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (положення якої у 2008 році ще не вступили у дію) передбачений спеціальний режим оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників і застосування пільгової ставки 9% для операцій з продажу (поставки) товарів сільського господарства, супутніх їм послуг.

При виборі пільгової ставки ПДВ має враховуватися структура витрат сільськогосподарських підприємств, що зумовлює особливості формування податкового кредиту, порядок визначення податкового зобов´язання, яке підлягає сплаті (відшкодуванню) до бюджету.

Розрахунки на основі показників діяльності середньостатистичного сільськогосподарського підприємства за 2005, 2006, 2007 роки за статистичними бюлетенями „Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств в Україні" доводять, що за ставки ПДВ 9% сума ПДВ у складі ціни реалізованої сільськогосподарської продукції не покриватиме податкового кредиту. За ставки 12 % суми податкового кредиту та ПДВ у складі ціни реалізованої продукції майже зрівняються. Таким чином, ставка ПДВ на рівні 12% дає можливість оптимізувати податкове навантаження й розрахунки з бюджетом сільськогосподарських підприємств. Одночасно таким чином надані пільги з ПДВ сільськогосподарським товаровиробникам відповідають практиці інших країн, за якої непрямі трансферти сільськогосподарським товаровиробникам за рахунок пільгової ставки ПДВ не включаються до СВП країн. Аргументом на користь збереження непрямої підтримки сільськогосподарських виробників за рахунок податків виступає нестабільність політичного процесу, значна залежність від нього структури видатків бюджету, що зумовлює непередбачуваність і відсутність системності у бюджетній підтримці аграрного сектору.

Наступний аспект узгодження підтримки сільськогосподарських виробників із зобов´язаннями перед СОТ потребує реформування бюджетного фінансування аграрного сектору, адаптації державних цільових програм до вимог СОТ.

Серед заходів підтримки, що запроваджені в сучасних умовах в Україні, до складу „жовтої скриньки" підпадають:

  • бюджетна тваринницька дотація;
  • часткова компенсація вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва;
  • фінансова підтримка через механізм здешевлення кредитів; здешевлення вартості страхових премій; фінансова підтримка фермерських господарств;
  • фінансова підтримка агропромислових підприємств, що знаходяться в особливо складних кліматичних умовах;
  • закладення і нагляд за молодими садами, виноградниками, ягідниками, хмільниками.

Обсяг фінансування цих заходів за рахунок коштів Державного бюджету України на 2008 рік був затверджений на рівні 4743,8 млн. грн. Також на компенсацію Пенсійному фонду було заплановано ще 1167,1 млн. грн., що також включатиметься до заходів підтримки „жовтої скриньки".

Як доводить аналіз, досягти поставлених цілей більшості програм бюджетної підтримки поки що не вдалося. Бюджетні дотації були недостатніми для компенсації втрат сільськогосподарських товаровиробників від нееквівалентності обміну. Слід визнати, що через бюджетний та податковий механізми була надана підтримка сільськогосподарським товаровиробникам, але до кардинальних зрушень у стані продуктивних сил галузі, інституціональному забезпеченні вона не привела. Отже, перелік програм державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників має бути переглянутий та реформовані умови надання підтримки з метою підвищення результативності бюджетного фінансування, а також забезпечення відповідності заходів підтримки умовам „зеленої скриньки".

Розв´язанню завдання із техніко-технологічного оновлення виробництва сприяли б державні програми з його реструктуризації і, насамперед, у тваринництві, а також із запровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, селекції у рослинництві й тваринництві. Такі програми мають бути опрацьовані як допомога на структурну перебудову, яка надається через інвестиції. Суми виплат за цими програмами не повинні залежати від обсягів виробництва, цін на товари та мають здійснюватися протягом терміну, необхідного для освоєння інвестицій.

Відповідно до вимог щодо заходів „зеленої скриньки" має бути опрацьована і програма із стабілізації доходів сільськогосподарських товаровиробників. Зокрема, запровадження рахунків стабілізації доходів сільськогосподарських товаровиробників, що поповнюються за рахунок внесків виробників і держави та можуть бути використані виробниками у разі втрат доходів від сільського господарства, відноситиметься до складу „зеленої скриньки".

Заміщення платежів за програмами державної підтримки виробництва продукції тваринництва та рослинництва, фермерських господарств, агропромислових підприємств, що знаходяться в особливо складних кліматичних умовах, на платежі комплексної підтримки доходів може також бути узгодженим із вимогами щодо заходів „зеленої скриньки" при визначенні сум виплат незалежно від обсягів виробництва й використаних ресурсів у наступних роках після базового. Зокрема, єдині платежі на ферму в ЄС та прямі платежі виробникам у США не включалися до складу їх СВП.

Формування державних резервів при закупівлі урядом продовольства за поточними ринковими цінами також підпадає під заходи „зеленої скриньки".

Приведення у відповідність багатьох державних програм бюджетної підтримки сільського господарства із вимогами до заходів „зеленої скриньки" дає можливість збільшити програми підтримки, які не можуть бути виведеними із „жовтої скриньки". Можливі зміни типів підтримки сільськогосподарських товаровиробників в Україні при модифікації підтримки відповідно до вимог СОТ наводяться у таблиці 3.

3. Підтримка сільського господарства в Україні за типами при адаптації до вимог СОТ щодо заходів „зеленої скриньки"

Напрям і вид підтримки

Тип підтримки

Адаптовані напрями та види підтримки

Тип підтримки

Наукові дослідження, прикладні розробки, стимулювання впровадження нових, у тому числі енерго-та ресурсозберігаючих, технологій

„зелена"

Наукові дослідження, прикладні розробки, стимулювання впровадження нових, у тому числі енерго- та ресурсозберігаючих, технологій

„зелена"

Аграрна освіта

„зелена"

Аграрна освіта

„зелена"

Дорадництво

„зелена"

Дорадництво

„зелена"

Докорінне поліпшення земель та охорона навколишнього природного середовища

„зелена"

Докорінне поліпшення земель та охорона навколишнього природного середовища

„зелена"

Селекція в тваринництві та птахівництві

„жовта"

Оновлення насіннєвого фонду

„зелена"

Селекція в рослинництві та сортовипробуванні

„жовта"

Оновлення племінного фонду

„зелена"

Фінансова підтримка доходів виробників продукції рослинництва і тваринництва

„жовта"

Платежі комплексної підтримки доходів сільськогосподарських товаровиробників

„зелена"

Часткова компенсація вартості складної сільськогосподарської техніки

„жовта"

Технічне переозброєння виробництва

„зелена"

Фінансова підтримка через механізм здешевлення кредитів

„жовта"

Фінансова підтримка через механізм здешевлення кредитів

„жовта"

Часткова компенсація страхових премій

„ жовта"

Часткова компенсація страхових премій

„жовта"

Фінансова підтримка формування системи ризик-менеджменту у сільському господарстві

„ зелена"

Закладення і нагляд за молодими садами, виноградниками, ягідниками

„жовта"

Розвиток садівництва, виноградарства, ягідництва

„зелена"

Фінансова підтримки розвитку хмелярства

„жовта"

Розвиток хмелярства

„зелена"

Фінансова підтримка заставних та інтервенційних операцій

„жовта"

Фінансова підтримка заставних операцій

„жовта"

Інтервенційні операції та закупівля с.-г. продукції до резервного фонду

„жовта"

Інтервенційні операції та закупівля с.-г. продукції до резервного фонду за ринковими цінами

„зелена"

Маркетинг с.-г. продукції

„зелена"

Маркетинг с.-г. продукції

„зелена"

Управління якістю с.-г. продукції

„зелена"

Управління якістю с.-г. продукції

„зелена"

Заходи по боротьбі із шкідниками та хворобами рослин

„зелена"

Заходи по боротьбі із шкідниками та хворобами рослин

„зелена"

Запобігання розповсюдженню збудників інфекційних хвороб тварин

„зелена"

Запобігання розповсюдженню збудників інфекційних хвороб тварин

„зелена"

Податкові пільги

„жовта"

Податкові пільги

Не врах.

Зауважимо, що перенесення окремих програм підтримки із „жовтої скриньки" у „зелену" має передбачати зміну умов, способів і термінів надання підтримки.

Для забезпечення засад довгострокового розвитку галузі, її конкурентоспроможності існує нагальна потреба у запровадженні державних програм щодо створення систем управління якістю та екологічною безпекою у сільському господарстві, маркетингу й розвитку інфраструктури аграрного ринку. Ці програми не підпадають під зобов´язання по скороченню і включатимуться до категорії заходів „зеленої скриньки".

Отже, вступивши у СОТ, Україна прийняла зобов´язання з обсягу заходів підтримки „жовтої скриньки", який є меншим (в абсолютному та відносному виразі), ніж у більшості розвинутих країн. Та Україна має резерви із збільшення державної підтримки сільського господарства, по-перше, за рахунок заходів „зеленої скриньки", по-друге, за рахунок модифікації надання податкових пільг, по-третє, за рахунок перенесення окремих бюджетних програм при їх доопрацюванні відповідно до вимог СОТ із „жовтої скриньки" у „зелену". Також при визначенні СВП України має враховуватися від´ємна різниця між цінами виробників і довідковими цінами.

У програмах наукових досліджень було б доцільно передбачити розробку заходів, які пов´язані з адаптацією умов роботи сільського господарства до вимог СОТ.

  1. З входженням у СОТ підвищилась ймовірність ризиків і відповідно економічних збитків внаслідок лібералізації зовнішньої торгівлі. Для зменшення негативів необхідно поглибити вивчення та врахувати досвід інтеграції окремих членів СОТ, особливо ЄС.
  2. Необхідно вивчити досвід Європейського Союзу щодо формування спільного аграрного ринку. Це також стосується досвіду країн Східної та Центральної Європи, країн СНД.
  3. Входження в міжнародні ринки потребує на мікрорівні розробки і створення на принципах кооперації великотоварних конкурентоспроможних агроформувань.
  4. Необхідно розробити засади для розвитку конкурентних умов у сфері обробки, зберігання, торгівлі сільськогосподарською продукцією, розвинення мережі спеціалізованих холодильних сховищ.
  5. Потрібно створити інформаційно-аналітичний моніторинг розвитку продовольчого ринку в умовах СОТ, наукове супроводження із забезпечення ефективного функціонування аграрного сектору в умовах міжнародної інтеграції. Доцільно науково обґрунтувати стратегію і практику удосконалення розвитку АПК на мікро- та макрорівнях з урахуванням нових умов фінансового забезпечення.
  6. Необхідно удосконалити систему сертифікації й стандартизації сільськогосподарської продукції. Розвинуті країни реалізують свою продукцію на 15-20% вище світових цін. Такі можливості має Україна при організації чіткого контролю за якістю своєї продукції.
  7. Досвід реформ, трансформаційних процесів показав правову незахищеність селян, їхніх доходів внаслідок недобросовісних дій посередників, переробників, державних чиновників. Потрібно розробити та запровадити сукупність інституційних заходів з метою дотримання повноважень і відповідальності республіканських та регіональних органів влади, місцевих органів самоврядування за стан розвитку сільського господарства.
  8. Фінансова криза, яка перейшла в економічну й соціальну сфери, зумовлює нові виклики перед державним регулюванням сільськогосподарського виробництва, потребує опанування нових стратегій та заходів на рівні підприємств, держав, міжнародних економічних організацій з антикризового управління й управління ризиками в умовах глобалізації.
загрузка...
Top