Вексельне право

1. Фіктивні векселі.

2. Трасат.

3. Строки вчинення протесту векселів.

Список використаної літератури.


1. Фіктивні векселі

Проведення операцій з векселями має економічний сенс тільки за умови, що вони видані на підставі здійснення реальних товарних і комерційних угод. На практиці часто виникає проблема фіктивних векселів, походження яких не пов'язано з реальним рухом грошово-товарних цінностей. Фіктивні векселі - це дружні і бронзові (тобто "дуті") векселі. Дружній вексель надається "по дружбі" одним підприємством іншому, що зазнає фінансових труднощів, з метою отримання останнім грошової позики в комерційному банку шляхом обліку або застави цього векселя. Бронзові ("дуті") векселі - це векселі, видані від імені некредитоспроможних або навіть вигаданих осіб. Бронзові векселі не мають майнового забезпечення; їх видача має за мету штучне збільшення боргів особи у разі її неспроможності. Таким чином можуть створюватися фіктивні кредитори, за рахунок яких частка майна, що по праву належить справжнім кредиторам, може зберігатися у збанкрутілої особи.

На відміну від комерційних, фінансові та фіктивні векселі не мають під собою реальної поставки товарів. Фінансові векселі застосовуються комерційними банками для тимчасового залучення коштів на ринку, фіктивні — для обслуговування протизаконних угод.

"Дружній" та "бронзовий" векселі є прикладами фіктивного векселя. "Дружній" вексель — це вексель, виданий з дружніми намірами з надією, що не виникне потреба відповідати по зобов'язаннях цього векселя. Такий вексель може видаватись кредитоспроможним підприємством неплатоспроможному в оплату непоставлених товарів або невиконаних робіт чи послуг. Неплатоспроможне підприємство може потім покрити "дружнім" векселем свої зобов'язання або отримати кредит у банку через облік чи заставу векселя. Якщо таке підприємство не поліпшить свого фінансового становища, відповідати по "дружньому" векселю буде підприємство — емітент цього векселя.

"Бронзовий" вексель видається неплатоспроможним або неіснуючим підприємством. При цьому отримувач векселя не підозрює про фіктивність векселя та неплатоспроможність підприємства-емітента. Частіше "бронзовими" є прості векселі, а не переказні. За допомогою "бронзового" векселя підприємство, що перебуває на межі банкрутства, може штучно збільшити свої борги, виписавши вексель фіктивному кредитору. При банкрутстві частина майна, що має бути передана дійсним кредиторам, залишиться в розпорядженні фіктивного кредитора і самого підприємства.

Фіктивні векселі можуть бути емітовані з метою подальшого обліку цих векселів банком.

Отже, вексель визнається фіктивним, якщо:

· у векселі визначено кілька місць платежу;

· не вказано ні місця платежу, ні місце знаходження платника;

· чітко не визначено вексельну суму, не вказано дату складання векселя; відсутній підпис платника;

· у тексті (в наказовій частині чи індосаменті) обумовлені вимоги сплати, тобто не дотримано простоти наказу;

· наявні відсоткові векселі, виписані на термін "у такий-то час - від складання" або на "визначений день";

· замість назви того, кому або за наказом кого має бути здійснена виплата, написано "пред'явнику";

· відсотковий вексель виписано без ставки процентів;

· вексель складено не тією мовою, якою написано найменування "вексель".

Якщо між сумами векселя, виписаними цифрами і прописом, існують розбіжності, то вексель має силу на суму, позначену прописом; якщо сума векселя позначена декілька разів (або цифрами, або прописом), то у випадку розбіжностей між цими позначеннями, вексель має силу лише на меншу суму. Вексель же у вищезазначених випадках є дійсним.

Під час візуального обстеження векселів слід звернути увагу на емітента такого векселя. Якщо вексель емітований філіалом без права юридичної особи, то такий вексель вважається фіктивним.

Після закінчення юридичної експертизи векселів, аудитор складає проміжний акт про наявність у касі загальної кількості векселів, які перебувають на зберіганні, та кількість векселів, які візуальною експертизою розцінені як фіктивні.

Після цього аудитор має право отримати письмове пояснення про зберігання фіктивних векселів, яке супроводжується висновком офіційної судової експертизи.

2. Трасат

Трасат - особа, яка зазначена як платник за переказним векселем.

Переказний вексель (тратта) - вексель, виданий у формі безумовної пропозиції (наказу) здійснити платіж.

1. Векселедавець (трасант) направляє платнику (трасату, тобто особі-боржнику) товар, а також тратту.

2. Платник (трасат) повертає акцептований вексель векселедавцю (трасанту).

3. Векселедавець (трасант) направляє акцептований вексель ремітентові - одержувачу грошей за переказним векселем.

4. Ремітент направляє вексель трасату до оплати.

5. Трасат оплачує і одночасно погашає вексель, роблячи відмітку про оплату на його зворотній стороні.

Платник переказного векселя (трасат) стає боржником по векселю тільки після того, як акцептує вексель. Акцепт - засвідчена підписом трасата або іншої особи (посередника в акцепті) згода оплатити переказний вексель у тому вигляді, в якому він пред'явлений до платежу.

Трасат до здійснення платежу вже вступає у володіння товаром. Він може продати його дуже швидко і тим самим отримати необхідні кошти для сплати векселя. Для продавця після відвантаження товару забезпеченням може бути тільки акцепт трасата. Таким чином, у період до строку платежу за векселем він ризикує, що може не одержати платежу. З метою зменшення свого ризику продавець може вимагати, щоб акцепт був доповнений авалем інкасуючого банку або іншого першокласного банку. При цьому аваліст за векселем солідарно відповідає разом з трасатом: він може відповідати за векселем, якщо трасат при настанні терміну платежу векселя не виконає своїх платіжних зобов’язань.

В випадку переказного векселя векселедавець (трасант) пропонує здійснити платіж векселеотримувачу (ремітенту) третій особі (трасату). Трасат не несе жодної відповідальності по векселю до його прийняття (акцепту). Після чого акцептант стає головним боржником, а за трасантом залишається гарантійна функція.

Підстави для трасування і неакцепту перевідного векселя залишаються за рамками вексельного права. Звичайно векселедавець має у трасата відповідне покриття або навіть просто домовленість з ним.

Трасування може бути вироблене векселедавцем і безпосередно на себе. В цьому випадку трасант і трасат одна і та же особа. Незважаючи на те, що по суті такий вексель (він іменується перевідно-простим) є простим, формально він відноситься до категорії перевідних.

Тратта може бути навіть видана самому собі (в одній особі співпадають трасант і ремітент). Це так званий вексель власному наказу. Більш того, все три учасника тратти можуть бути злиті в одній особі. Ці форми векселів рідко мають практичне значення і зобов'язані своїм походженням тривалої і бурхливої історії векселя і вексельного права.

Отже, простий вексель видається векселедавцем на ім'я векселедержателя або, як прийнято говорити, наказу векселедержателя. Платником по такому векселю є самий векселедавець, він особисто зобов'язується сплатити вексельну суму першоотримувачу векселю і його векселепреємникам.

При укладанні перевідного векселя беруть участь три особи (табл. 1, графа в):

· трассант, що видавав вексель або наказ платити (векселедавець);

· трасат, той, якому дасться наказ платити (платник);

· ремітент, в користь якого виданий вексель (перший отримувач, він же векселедержатель).

Отже, перевідний вексель видається трассантом на трасата наказу ремітента. Платником по такому векселю є не самий векселедавець, а інша особа: трасант доручає цій особі (трасату) зробити платіж за нього. Трасат, в свою чергу, повинен дати згоду оплатити вексель - письмово на самому векселі шляхом будь-якого надпису, що підтверджує прийняття векселя до платежу. Тільки з моменту такого прийняття трасат стає платником, і вже особисто зобов'язується в платежі вексельної суми векселедержателю і його векселеприємникам. Таким чином в простому векселі векселедавець і платник з'єднані в одній особі, а в перевідному - роз'єднані (трасант і трасат).

Отже, трасат буде зобов'язанною по векселю особою тільки зі дня акцепту. До цього моменту він є абсолютно непричасним до вексельних зобов'язань продавця.

3. Строки вчинення протесту векселів

Протест векселя - це офіційно оформлене актом уповноваженого державного органа підтвердження відмови платника від акцепту або оплати векселя, відмови акцептанта від поставлення на векселі дати акцепту або відмови депозитарію векселя від видачі зразка або оригіналу векселя власникові. Здійснення протесту в найближчі дні після дати платежу необхідно для пред'явлення позову власником векселя векселедавцеві й всім особам, що несуть солідарну відповідальність за головного боржника.

Нотаріус у день прийняття векселя до протесту пред'являє платникові вимога про платіж або акцепт векселя. Якщо після цього піде платіж, нотаріус, не роблячи протесту, повертає вексель платникові з оцінкою на ньому про одержання платежу.

У випадках одержання відмови платника оплатити або акцептувати вексель нотаріус складає акт за встановленою формою про протест із проставленим на векселі відповідної оцінки про здійснення протесту (якщо місцезнаходження платника невідомо, протест векселя відбувається без пред'явлення вимоги про оплату або акцепт векселя з відповідною оцінкою в акті про протест і в реєстрі нотаріальних дій).

Акт про протест векселя звичайно містить: відомості про векселедавця, що пред'явив вексель до протесту й про платника за векселем; реквізити векселя; відомості про пред'явлення нотаріусом вимог про акцепт або платіж і одержанні відмови (із вказівкою мотивів); дані про заявлене посередництво; дату й місце здійснення протесту; дані про нотаріуса, що робить протест, а також його підпис і печатка.

Стягнення заборгованості за векселем у порядку приказного й судочинства виробляється тільки після здійснення протесту. У випадку несплати векселя в строк або відмови платника від акцепту вексель пред'являється до протесту. Юридична мета протесту - збереження прав зворотних вимог до зобов'язаного за векселем особам.

Право вексельного протесту з'являється тоді, коли була зроблена офіційно засвідчена вимога платежу, акцепту, датування акцепту, і вони не були отримані. Необхідно вказати, що неакцептом уважаються наступні обставини:

- відмова поставити на пред'явленому векселі акцептаційний напис;

- проставлення напису, що не вважається акцептаціоним;

- постійна відсутність платника в місці, зазначеному як місце його знаходження (проживання);

- відсутність самого місця проживання або знаходження (тобто відсутність конкретної адреси, наприклад, немає такої вулиці, будинку).

Існують наступні види протесту (ст. 44 Положення про перекладний і простий вексель):

- протест перекладного векселя в неакцепті. Ціль протесту - створення умов для дострокового задоволення вимог кредитора;

- протест у неплатежі за векселем, як по простому, так і перекладному векселі[5, c. 63-64].

Ціль протесту - збереження прав зворотних вимог до зобов'язаного за векселем особам.

Протест становить нотаріус. Для здійснення протесту векселедержатель або його уповноважена особа повинні пред'явити вексель у нотаріальну контору за місцем перебування платника або банка (доміліцірований вексель).

При протесті в неплатежі вексель повинен бути пред'явлений у нотаріальну контору не пізніше 12- ти годин наступного після витікання дати платежу дня. А якщо вексель був пред'явлений до акцепту в останній день строку - не пізніше 12- ти годин наступного після цього строку дня.

Протест у неплатежі векселя строком по пред'явленні може бути зроблений протягом року від дня його складання, тому що такий протест повинен бути зроблений у строки, установлений для пред'явлення до акцепту (тобто протягом одного року від дня складання векселя, якщо тільки трасантом або індосантом не встановлені інші строки), або наступного дня , якщо пред'явлення мало місце в останній день цього строку.

Протест у неплатежі векселя зі строком на певний день або в стільки- то часу від складання або пред'явлення повинен бути зроблений в один із двох робочих днів, які випливають за вдень, у який вексель підлягає оплаті. Якщо мало місце здійснення протесту в неакцепті, пред'явлення його до оплати й здійснення протесту в неплатежі не потрібно. При протесті в неакцепті вексель повинен бути пред'явлений протягом строку пред'явлення до акцепту. А якщо протестується вексель, що підлягає оплаті в певний строк від пред'явлення, і якщо перше пред'явлення такого векселя мало місце в останній день строку, то протест може бути зроблений і наступного дня .

У випадку пропуску зазначених строків векселедержатель втрачає свої права проти індосантів, векселедавця перекладного векселя й інших зобов'язаних по ньому осіб, за винятком акцептанта (або векселедавця простого векселя) і їхніх гарантів.

Якщо векселедавець зняв із себе відповідальність за акцепт, наприклад, застереженням "без відповідальності за акцепт після такого-то числа" (у порядку ст. 9 Положення про перекладний і простий вексель), то векселедавець, пропустивши цей строк, втрачає права в протесті в неакцепті, але зберігає право на регресивні вимоги у випадку неплатежу.

Нотаріус у день прийняття векселя до протесту пред'являє платникові або домицилианту вимога про платіж або акцепт векселя. Якщо після цього піде платіж, нотаріус, не роблячи протесту, повертає вексель платникові з написом на самому векселі про одержання платежу й інших належних сум. якщо платник зробив оцінку про акцепт на перекладному векселі, вексель вертається векселедержателеві без протесту.

У випадках одержання відмови платника (доміціліанта) оплатити або акцептувати вексель нотаріус складає акт за встановленою формою про протест у неплатежі або неакцепті й робить відповідний запис у реєстрі, а також оцінку про протест у неплатежі або неакцепті на самому векселі. Опротестований вексель вертається векселедержателеві або уповноваженому їм особі. Протягом чотирьох робочих днів, що випливають за вдень протесту, векселедержатель повинен сповістити про нього свого індосанта й векселедавця. Відповідно до Закону України "Про державне мито" при здійсненні нотаріусом дій по протестах векселів у неплатежі, неакцепті й недатуванні акцепту стягується держмито в розмірі 1 відсотка неоплаченої (неакцептованої) суми[7, c. 154-156].

Положення про переказний та простий вексель (п. 78) передбачає ще одне найменування опротестування векселя - відмову векселедавця простого векселя протягом певного терміну від пред'явлення проставити на векселі датовану відмітку, з якої починався б період відрахування строку платежу. Але, зважаючи на відсутність подальшого регулювання вчинення цього протесту і посилання у згаданому пункті на положення, які регулюють вчинення протесту про неакцепт і не поширюються на простий вексель, нотаріус все ж таки вчиняє протест про несплату простого векселя і в цьому випадку.

Насамперед нотаріусові потрібно визначити, чи є поданий документ векселем, тобто визначити його зовнішні ознаки, що відрізняють його від усіх цінних паперів і документів.

Приймаючи вексель для опротестування, нотаріус має перевірити реквізити виданого векселя.

Простий вексель має такі сталі реквізити:

- найменування - вексель;

- просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму;

- зазначення строку платежу;

- зазначення місця, в якому належить здійснити платіж;

- найменування того, кому чи за наказом кого слід здійснити платіж;

- дату та місце складання векселя;

- підпис того, хто видає документ (векселедавця). Переказний вексель має такі обов'язкові реквізити:

- найменування - вексель;

- зазначення строку платежу;

- зазначення місця, в якому належить здійснити платіж;

- дату та місце складання векселя;

- підпис того, хто видає документ (векселедавця); - просту та нічим не обумовлену пропозицію сплатити визначену суму;

- найменування того, хто повинен платити (платника).

Додання до векселя умов, що ставлять під сумнів його абстрактність і безумовність, вимагає визнання його недійсним.

Слід мати на увазі, що у разі, якщо нотаріусу пред'явлено документ, у якому відсутні будь-які названі вище реквізити і обов'язкові для простого та переказного векселів, то вказані векселі не мають сили простого чи переказного векселів, крім випадків, що чітко визначені законодавством.

До них відносяться такі випадки:

- якщо у векселі не вказано строк платежу, то вексель розглядається як такий, що підлягає оплаті за вимогою;

- якщо відсутнє повне визначене місце платежу, то місце, зазначене поряд з найменуванням платника (в переказному), чи місце складення документа (в простому векселі) вважається місцем платежу, а водночас і місцем знаходження платника векселедавця для простого векселя;

- вексель, в якому не вказано місце його складання, вважається складеним у місці, зазначеному поруч із найменуванням векселедавця.

Наступною умовою вчинення протесту векселів є встановлення суб'єктів вексельного обігу. Це необхідно для того, щоб визначитися, хто має право звернутися до нотаріуса за опротестуванням векселя, який саме протест має право вчинити нотаріус і проти кого конкретний вексель протестується.

Векселі можуть бути видані лише для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги, за винятком векселів Міністерства фінансів, Національного банку та комерційних банків України.

Таким чином, законодавством передбачено, що використовувати векселі, виступати векселедавцями, акцептантами, індосантами та авалістами можуть тільки юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які визнаються такими відповідно до чинного законодавства. Отже нотаріус має перевірити факт, щоб у вексельному обігу щодо поданого йому векселя беруть участь лише юридичні особи.

Порядок вчинення протестів векселів має свої стадії:

- розгляд поданих документів для визначення можливості їх прийняття до свого провадження;

- прийняття векселя та інших потрібних документів для вчинення нотаріальної дії;

- робота нотаріуса з векселем;

- опротестування векселя чи його повернення без вчинення нотаріальної дії векселедержателю.

Перш ніж вчиняти нотаріальну дію, нотаріус має визначити можливість прийняття поданих документів до свого провадження. Для цього спершу слід ознайомитися з матеріалами конкретної справи. У процесі підготовки до вчинення нотаріальної дії потрібно перевірити повноваження особи, яка звернулася до нотаріуса за вчиненням протесту векселя.

Потім слід уважно вивчити правильність оформлення самого векселя, перевірити наявність на ньому всіх необхідних реквізитів, перевірити строки звернення за опротестуванням і місце вчинення цієї нотаріальної дії.

Опротестування векселя як нотаріальну дію може вчинити як державний, так і приватний нотаріус. Вчинення цієї нотаріальної дії має чітко визначене місце її вчинення. Протест векселя про несплату вчиняється нотаріусом за місцем платежу, а протест векселя про неакцепт та недатування акцепту - за місцезнаходженням платника.

Для вчинення протесту про несплату вексель приймається нотаріусом наступного дня після закінчення дати платежу за векселем, але не пізніше 12-ої години наступного після цього строку дня.

Вексель може бути прийнятий для вчинення протесту про неакцепт протягом строків, встановлених для пред'явлення до акцепту чинним законодавством, а якщо вексель був пред'явлений до акцепту в останній день строку, то не пізніше 12-ої години наступного після цього строку дня. Якщо векселедержатель пропустив строки звернення за опротестуванням, нотаріус не має права прийняти вексель до свого провадження.

Якщо подані всі потрібні документи, визначена територіальна компетенція нотаріуса по вчиненню цієї дії, визначено, що векселедержатель не пропустив встановлені для опротестування строки, нотаріус приймає вексель до свого провадження.

Про прийняття векселя нотаріус видає квитанцію.

У провадженні нотаріуса залишається вексель, заява уповноваженої особи як підстава для вчинення нотаріальної дії, опис векселя, у якому зазначається векселедавець та його юридична адреса, перелік інших осіб, зобов'язаних за векселем, причина видачі та індосування векселя, строк платежу за векселем, сума платежу, причини опротестування та ін. Якщо місце знаходження платника невідоме, векселедержатель вказує про це у поданому нотаріусу описі.

Після прийняття векселя до провадження починається робота нотаріуса з векселем.

Нотаріус в день прийняття векселя до протесту пред'являє платнику або доміциліанту (особі, яка оплачує доміцильований вексель) вимогу про оплату (або акцепт) векселя.

Якщо вексель протестується в неплатежі, то нотаріус повинен вимагати від особи, проти якої протестується вексель, оплатити суму, на яку він виданий. Якщо вексель протестується в неакцепті, то нотаріус висуває вимогу акцептувати вексель. Якщо вексель протестується в недатуванні акцепту, нотаріус вимагає приставити дату на акцепті. Таке повідомлення нотаріус може здійснити особисто, з'явившись до особи, проти якої протестується вексель, або скориставшись поштовим або телеграфним зв'язком, або технічними засобами. Основним моментом повідомлення є надання можливості особі, проти якої протестується вексель, заявити щодо виконання зобов'язання у разі, якщо воно дійсно виконане.

На практиці нотаріуси, пред'являючи вимоги, найчастіше користуються телеграфним зв'язком зі зворотним повідомленням. За такої умови у нотаріуса є документ - повідомлення про вручення телеграми. Якщо нотаріус особисто пред'явив зазначені вимоги про вручення повідомлення він вимагає проставлення відміток у розносній книзі нотаріуса.

Залежно від дій, що вчиняє особа, проти якої протестується вексель, нотаріус визначає напрям подальшого провадження у справі.

Якщо платник (доміциліант) оплатить вексель, нотаріус, не вчиняючи протесту, повертає вексель особі, яка оплатила вексель з написом на самому векселі про одержання платежу та інших сум. Напис вчиняється за текстом, передбаченим у ф. 59 "Форми реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, нотаріальних свідоцтв, посвідчувальних написів, написів на угодах і засвідчуваних документах", затвердженої наказом Міністра юстиції України від 7 лютого 1994 р. за № 7/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 березня 1994 р. за № 38/247.

Якщо платник зробив відмітку про акцепт на переказаному векселі, вексель повертається векселедержателю без протесту.

У разі відмови платника (доміциліанта) оплатити або акцептувати вексель, або якщо він не з'явився до нотаріуса, нотаріус складає акт про протест стосовно несплати чи не-акцепту за встановленою формою та робить відповідний запис у реєстрі та відмітку про протест щодо несплати чи не-акцепту на самому векселі.

Якщо місце знаходження платника невідоме, протест векселя вчиняється без пред'явлення вимоги про оплату або акцепт векселя з відповідною відміткою в акті про протест та в реєстрі нотаріальних дій. Процес опротестування векселя має досить чітко встановлені строки.

Ці строки передбачені Положенням про переказний та простий вексель.

Протест у неплатежі переказного векселя терміном на певний день чи у такий-то час від складання або подання має бути вчинений в один із двох робочих днів, що слідують за днем, в який переказний вексель підлягає оплаті. Якщо це вексель строком по пред'явленню, протест вчиняється в строки, встановлені для пред'явлення до акцепту.

Опротестований вексель видається векселедержателю або уповноваженій особі.


Список використаної літератури

1. Бервено С. Правовое регулирование вексельного обращения в Украине/ Сергей Бервено, Виталий Яроцкий,. - Х.: Право, 2001. - 508 с.

2. Вексельний обіг в Україні: Законодавство, коментарі, роз’яснення, практика судів, зразки документів/ Укл., та авт. передм. Олександр Єфімов,. - К.: Всеувито, 2003. - 476 с.

3. Вексельное право: Общие положения и юридический комментарий/ Сост.: А.В. Макеев, Е.А. Павлодский, В.В. Ильин. - М.: Банковский Деловой Центр, 1997. - 143 с.

4. Демківський А. Вексельна справа: Навчальний посібник для студ. вищих навч. закладів, що навчаються за освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра зі спец. "Банківська справа"/ Анатолій Демківський,. - К.: Либідь, 2003. - 334 с.

5. Івасів І. Б. Операції банків з векеселями. / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. А. М. Мороза // Банківські операції: Підручник 3-тє вид. — Київ, КНЕУ, 2008.

6. Мороз Ю. Вексельное дело: монографія/ Юрий Мороз,; Предисл. В.С.Савчука. - К.: Лад; К.: Наук. думка, 1996. - 470 с.

7. Мошенський С. Вексель. Базові концепції / Сергій Мошенський. - К. ; Рівне : Планета - Друк, 2007. - 1201 с.

загрузка...
Top