Стадії бюджетного процесу в теорії та за законодавством України

Вступ.

1. Організація роботи із складання, розгляду і затвердження бюджету.

2. Стадії складання, розгляд і затвердження Державного бюджету.

3. Основні стадії складання, розгляд і затвердження місцевих бюджетів.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Важливим інструментом реалізації соціально-економічної політики держави виступає бюджет, форма та зміст якого обумовлені рядом чинників. Економічний розвиток і політичний устрій, обрана воєнна доктрина і модель соціальної політики країни визначають ті показники, які відображені в бюджеті. В свою чергу, бюджет прямо або опосередковано впливає на економіку країни.

Використання бюджету як інструменту регулювання економіки ускладнене впливом на діяльність учасників бюджетних відносин багатьох як об'єктивних, так і суб'єктивних чинників, що визначаються соціально-економічним середовищем в країні та в світі. Одним із завдань бюджетного процесу є забезпечення керованого і передбачуваного впливу на зміст бюджету цих чинників, в результаті якого співвідношення бюджетних доходів і видатків відповідає фінансовій політиці держави. Організація бюджетного процесу потребує вибору раціональних схем взаємодії його учасників, удосконалення методів складання та виконання бюджету і здійснення бюджетного контролю.

Після проголошення незалежності Україна почала розбудову бюджетної системи на засадах, характерних для країн з ринковою економікою. При цьому використовувався досвід інших країн, зокрема Франції, яка надавала фінансову і технічну допомогу у впровадженні казначейської системи касового виконання бюджету. Однак непослідовна фінансова політика України є причиною певної нестабільності державних фінансів. Подальше вдосконалення бюджетного процесу в Україні обумовлене високим рівнем концентрації доходів у центральному бюджеті, що підриває фінансові основи місцевого самоврядування. Суттєво обмежені бюджетні повноваження місцевих органів представницької та виконавчої влади, залишається невирішеною проблема бюджетного регулювання і фінансового вирівнювання.

Вивченню бюджету, який є основою фінансового забезпечення функцій держави та інструментом її впливу на соціально-економічний розвиток, приділяли увагу у своїх працях Ш. Бланкарт, Б. Болдирєв, Дж. Б'юкенен, А.Вільдавські, Є. Гловінський, Р. Зоді, Дж.М. Кейнс, У. Нордхауз, І. Озеров, П.Самуельсон, Дж. Стігліц та інші. Вагомий внесок до сучасної теорії бюджетного процесу зробили такі вчені як В. Андрущенко, С. Буковинський, О.Василик, П. Вахрін, Г. Волощук, Л. Дробозіна, І. Луніна, Ю. Ляшенко, С.Льовочкін, Ц. Огонь, C. Огороднік, В. Опарін, В. Суторміна, В. Федосов, С.Юрій та інші.

Роль бюджету сучасної держави не обмежується тільки фінансовим забезпеченням виконання її функцій.Особливої уваги заслуговуєвчення Дж.-М. Кейнса, який вперше чітко визначив його роль у реалізації фінансової політики держави. При цьому багатогранність та постійний розвиток бюджету ускладнює його вивчення. Відображення в бюджеті інтересів уряду та парламенту обумовлює необхідність вивчення соціологічних та політичних аспектів взаємодії цих гілок влади у бюджетному процесі.


1. Організація роботи із складання, розгляду і затвердження бюджету

Бюджет як система всеохоплюючих фінансових відносин завжди був і залишається важливим інструментом впливу на соціально-економічний розвиток суспільства. Через нього проходить значна частина грошових потоків, що зумовлює особливе ставлення до процесу організації та порядку складання, розгляду, затвердження і використання бюджетів та контролю за їх виконанням, затвердженням звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України. Бюджетний процес регламентується бюджетним кодексом і включає такі етапи:

— складання проектів бюджетів;

— розгляд та прийняття Закону «Про Державний бюджет України», рішень про місцеві бюджети;

— виконання бюджету, включаючи у разі необхідності внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України», рішень про місцеві бюджети;

— підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття відповідного рішення.

Порядок прийняття Закону «Про Державний бюджет України» встановлений Бюджетним кодексом України. Весь бюджетний процес від початку складання проектів бюджетів до затвердження звітів про їх виконання відбувається відповідно під контролем Верховної Ради України та місцевих органів самоврядування. Це підвищує організаційний рівень органів управління, які здійснюють бюджетне планування та виконання бюджету.

Бюджет складається на рік, який в Україні співпадає з календарним: розпочинається з 1 січня і закінчується 31 грудня. Бюджет складається і затверджується до початку бюджетного року.

Складання бюджету належить до повноважень держаних органів виконавчої влади і виконавчих органів місцевих Рад народних депутатів. Ці органи визначені відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими Радами народних депутатів. Вони також відповідають за виконання бюджету та контроль за цільовим, економним й ефективним використаннями бюджетних коштів.

Складання проекту пов'язане з тривалою підготовчою роботою. її здійснює Кабінет Міністрів, Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України та інші органи на місцях.

Для складання проекту бюджету розробляються основні програмні макроекономічні показники економічного і соціального розвитку України на плановий рік. Це, зокрема, обсяг валового внутрішнього продукту, показники балансу фінансових ресурсів, балансу доходів і витрат населення, платіжного балансу, валютного балансу тощо. Головне завдання, яке необхідно вирішити при складанні проекту Державного бюджету, є забезпечення потрібними коштами фінансування заходів економічного і соціального розвитку держави. Через Державний бюджет здійснюється перерозподіл частини фінансових ресурсів між адміністративно-територіальними одиницями з метою вирівнювання їх фінансового стану, а також для належного забезпечення кожної з них необхідними фінансовими ресурсами.

На початковому етапі складання проектів бюджетів виконуються розрахунки на базі узагальнюючих показників, таких як: валовий внутрішній продукт, баланс фінансових ресурсів, баланс доходів і витрат населення тощо. На їх основі визначається доцільний рівень перерозподілу ВВП, що здійснюється за допомогою фінансів. Потім з'ясовується необхідність і доцільність перерозподілу фінансових ресурсів через бюджетну систему, тобто визначається частка фінансових ресурсів держави, яку потрібно мобілізувати до бюджету для виконання державою своїх функцій без одночасного посилення надмірних перерозподілених процесів. Надмірне навантаження бюджету може спричинити негативні наслідки і в економічній, і в соціальній сферах. На наступних етапах здійснюється всебічна аналітична робота над бюджетними показниками. Найважливішими в ній є:

—обґрунтування показників доходів і витрат бюджету з урахуванням впливу змін рівня цін, заробітної плати, норм матеріальних і грошових витрат;

—пошук можливого збільшення доходів бюджету і скорочення його видатків;

—врахування змін у системі оподаткування, рівня цін та діючого законодавства щодо бюджету;

—визначення впливу зовнішньоекономічних факторів на обсяг доходів і видатків бюджету.

Для здійснення розрахунків обсягу доходів і витрат бюджету залучають працівників науково-дослідних інститутів, провідних спеціалістів міністерств та відомств і, в першу чергу, спеціалістів Міністерства фінансів України.

Раціональна організація бюджетного процесу залежить від чіткого визначення його сутнісного наповнення. Досі складові бюджетного процесу переважно обмежувалися його стадіями (складання, розгляд і затвердження, виконання і складання звіту про виконання бюджету). Разом з тим, бюджетний процес – досить складне явище, яке має розглядатися за його елементами, до яких пропонується віднести стадії, учасників та методи, інструменти і моделі. Крім того, доцільно враховувати внутрішні і зовнішні чинники впливу на прийняття бюджетних рішень.

Аналіз елементів бюджетного процесу та їх загального змісту у різних країнах дозволяє виділити та згрупувати такі ознаки бюджетних процесів демократичних країн з розвиненою ринковою економікою:

- розробка, поряд із складанням плану на наступний бюджетний рік, кількарічного бюджетного прогнозу;

- обов'язкове відображення в бюджеті, окрім доходів та видатків, джерел фінансування дефіциту або напрямів використання профіциту у випадку їх появи;

- розробка та використання методів фінансової безпеки щодо показників бюджету: встановлення граничного розміру державних запозичень, державного боргу, забезпечення всіх запланованих видатків доходами тощо;

- використання сучасних технологій, таких як програмний формат бюджету, складання бюджету „з нуля” та касовий метод виконання бюджету тощо;

- створення державного органу (чи органів), на який покладена організація складання, виконання та формування звіту про виконання бюджету;

- розробка процедур і механізмів узгодження між законодавчою та виконавчою владою проблемних питань (створення узгоджувальних комітетів чи комісій);

- обмін контрольними розрахунками та запитами між органами центральної влади та місцевими органами влади стосовно розподілу бюджетних доходів і видатків;

- розробка методів управління бюджетними призначеннями, що впливають на їх розмір (секвестр і процедура розподілу додаткових надходжень) або змінюють їх спрямування (взаємні розрахунки);

- публікація звіту про виконання бюджету та прийняття парламентом рішення щодо його виконання.

Виходячи з дослідження теоретичних засад бюджетного процесу, сформульовані такі завдання його оптимізації в Україні:

- забезпечення складання бюджету, що забезпечує реалізацію соціально-економічної та фінансової політики держави;

- обмеження дії на бюджет негативних чинників, впливу яких можна уникнути: невиправданих бюджетних рішень, використання недостовірних методів планування бюджетних показників;

- забезпечення налагодженої і прозорої організації бюджетного процесу через: використання новітніх методів бюджетування, спрямованих на підвищення ефективності використання бюджетних коштів; розробку єдиної методики планування доходів та видатків бюджету, що забезпечить більш продуктивний обмін інформацією між учасниками бюджетного процесу;

- уникнення дублювання бюджетних прав учасників бюджетного процесу;

- забезпечення відповідності виконання бюджету запланованим показникам та ефективності не тільки поточного і наступного, а і попереднього бюджетного контролю.

2. Стадії складання, розгляд і затвердження Державного бюджету

Процес складання, розгляду і затвердження Державного бюджету починається з того, що не пізніше 1 червня року, який передує плановому, у Верховній Раді України відбуваються парламентські слухання з питань бюджетної політики на наступний рік. З доповіддю про основні напрямки державної політики на наступний бюджетний період виступає Прем'єр-міністр України або, за його дорученням, міністр фінансів України.

Проект Основних напрямків державної політики на наступний державний період (Бюджетної резолюції) до Верховної Ради України подає Кабінет Міністрів України. Він містить такі основні пропозиції:

а) граничний розмір дефіциту (профіциту) Державного бюджету
України до прогнозованого річного обсягу валового внутрішнього
продукту у відсотках;

б) частка прогнозованого річного обсягу валового внутрішнього
продукту, що підлягає перерозподілу через зведений бюджет України;

в) граничний обсяг державного боргу та його структура;

г) частка міжбюджетних трансфертів у видатках Державного бюджету і коефіцієнт вирівнювання для місцевих бюджетів;

д) частка капітальних вкладень у видатках Державного бюджету України та пріоритетні напрямки їх використання;

є) взаємоузгодженість Державного бюджету України з місцевими бюджетами в наступному бюджетному періоді;

є) зміни до законодавства, прийняття яких є необхідним для реалізації бюджетної політики держави;

ж)перелік головних розпорядників коштів Державного бюджету України;

з)перелік захищених статей видатків бюджету;

и) обґрунтування необхідності поділу зведеного бюджету на загальний та спеціальний фонди.

На підставі парламентських слухань Верховна Рада України приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний період (Бюджетної резолюції).

Всю поточну роботу із складання проекту Державного бюджету виконує Міністерство фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України. Проект бюджету складається на основі макроекономічних показників економічного і соціального розвитку України на плановий рік. Прогнозовані показники на плановий рік Міністерство фінансів України доводить до міністерств, відомств та інших органів державної влади. У двотижневий термін міністерства, відомства та інші органи державної влади подають Міністерству фінансів свої пропозиції з відповідними розрахунками й обґрунтуваннями.

Після розгляду наданих пропозицій міністерств, відомств, інших органів Міністерство фінансів складає проект зведеного і Державного бюджетів України та подає їх на розгляд Кабінету Міністрів України. Останній розглядає на своєму засіданні, приймає постанову щодо Закону «Про Державний бюджет України» і подає його на розгляд Верховній Раді України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому.

До проекту Закону «Про Державний бюджет України» додаютьсятакі матеріали:

а) пояснювальна записка до проекту Закону «Про Державний бюджет України», яка має містити такі матеріали:

- інформацію про економічне становище держави та основні прогнозовані макроекономічні показники економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний період, покладені в основу проекту Державного бюджету України;

- оцінку надходжень доходів та інших коштів (позик), що пропонуються для забезпечення фінансовими ресурсами витрат бюджету;

- пояснення до основних положень проекту Державного бюджету України та проекту Закону «Про Державний бюджет України», включаючи аналіз прогнозованих обсягів видатків на виконання функцій, програм. Обґрунтування включають бюджетні показники за попередній, поточний, наступний бюджетні періоди в розрізі класифікації видатків бюджету;

- інформацію щодо врахування пропозицій Верховної Ради України до Основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний період, якщо вони були прийняті Верховною Радою України відповідно до вимог Бюджетного кодексу;

- обґрунтування особливостей міжбюджетних відносин;

- інформацію щодо обсягів державного боргу, у тому числі за типом бюджетного зобов'язання, графіка його погашення, обсягів та умов запозичень;

- прогноз основних макроекономічних показників економічного і соціального розвитку України, показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків та фінансування на наступних три бюджетних періоди;

б)прогнозовані показники зведеного бюджету України відповідно
до бюджетної класифікації та зведеного балансу фінансових ресурсів
України;

в)перелік пільг по податках, зборах та інших обов'язкових платежах із розрахунком втрат доходів бюджету від їх надання;

г) зведення обсягу та структури фінансових зобов'язань із державного боргу та державних гарантій на поточний і наступний бюджетний періоди до повного погашення боргових зобов'язань, включаючи суми на обслуговування державного боргу;

д) показники видатків Державного бюджету України, необхідних на наступні бюджетні періоди для завершення програм, що враховані в проекті Державного бюджету, за умови реалізації цих програм протягом більше одного бюджетного періоду;

є) інформацію про хід виконання Державного бюджету України у поточному бюджетному періоді;

є) проекти кошторисів усіх державних цільових фондів, які створюються за рахунок податків і зборів та обов'язкових платежів

відповідно до закону;

ж) інші матеріали, обсяг і форму яких визначає Кабінет МіністрівУкраїни.

Проект Закону «Про Державний бюджет України» має бути представлений Верховній Раді України до 1 жовтня для попереднього розгляду комітетами Верховної Ради України. З доповіддю про проект Закону виступає Міністр фінансів України або особа, що виконує його обов'язки. Проект розглядається у трьох читаннях на пленарних засіданнях Верховної Ради України і має бути прийнятий Верховною Радою України до 1 грудня поточного року, що передує плановому.

У прийнятому Верховною Радою Законі «Про Державний бюджет України» визначаються такі показники:

а)загальна сума доходів і загальна сума видатків з розподілом на
загальний та спеціальний фонди та розподілом видатків на поточні і капітальні;

б)граничний обсяг дефіциту (профіциту) Державного бюджету
України у наступному бюджетному періоді та джерела його покриття;

в) суми доходів Державного бюджету України відповідно до бюджетної класифікації;

г) бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України відповідно до бюджетної класифікації;

д)бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів;

є) граничний розмір державного внутрішнього і державного зовнішнього боргу України на кінець планового року;

є) розмір оборотної касової готівки Державного бюджету України.

До складу Державного бюджету України включаються доходи і видатки цільових державних фондів. Вони затверджуються окремо для кожного фонду. Поточні видатки цільових загальнодержавних фондів затверджує Верховна Рада України в межах доходів цих фондів. Видатки розвитку цільових державних фондів можуть бути скорочені Верховною Радою України. Вилучені кошти спрямовуються на фінансування інших статей видатків Державного бюджету України. Водночас кошти Пенсійного Фонду України забороняється витрачати на інші цілі, крім передбачених Положенням про Пенсійний Фонд.

Верховна Рада України ухвалює постанови про порядок введення в дію Закону «Про Державний бюджет України». Проект цієї постанови розробляється і подається до Верховної Ради Кабінетом Міністрів України.

Закон «Про Державний бюджет України» публікується для загального ознайомлення.

Якщо Закон «Про Державний бюджет України» не прийнятий Верховною Радою України до 2 грудня, то має прийматися постанова про порядок фінансування поточних витрат. Дія такої постанови поширюється до прийняття Закону «Про Державний бюджет України».

Якщо Верховна Рада України не прийме такої постанови до 30 грудня, то дія Закону «Про Державний бюджет України» поточного року поширюється на наступний, крім показників щодо видатків розвитку.

На основі дослідження організації бюджетного процесу в роботі визначені критерії оптимізації бюджетного процесу: максимальна однозначність і прозорість бюджетних показників; достатній обсяг інформації, якою обмінюються органи Міністерства фінансів України та розпорядники коштів; мінімізація часового розриву між складанням проекту бюджету та початком бюджетного року; обмеження кількості читань під час розгляду бюджету з врахуванням інтересів законодавчої влади; строк затвердження центрального бюджету, максимально наближений до початку бюджетного року, але з урахуванням часу на затвердження місцевих бюджетів; мінімізація касових розривів під час виконання бюджету; відсутність дублювання бюджетних повноважень учасників бюджетного процесу; повнота, достовірність та своєчасність звітності.

3. Основні стадії складання, розгляд і затвердження місцевих бюджетів

Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим та місцеві бюджети забезпечують фінансування заходів економічного і соціального розвитку відповідної території чи населеного пункту, що здійснюються органами державної виконавчої влади і місцевого самоврядування. Уряди Автономної Республіки Крим, виконавчі комітети областей, Київської та Севастопольських міських, районних Рад народних депутатів організовують складання відповідних проектів бюджетів. Виконавчі органи місцевих Рад на основі прогнозованих показників економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць і показників, доведених до відповідних виконавчих органів, розробляють проекти бюджету і подають їх на розгляд відповідно Уряду Автономної Республіки Крим та виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів. Уряд Автономної Республіки Крим та виконавчі органи місцевих Рад народних депутатів подають схвалені ними проекти бюджетів на розгляд відповідно Верховній Раді Автономної Республіки Крим та місцевим Радам народних депутатів.

Виконавчі органи міських, селищних, сільських Рад народних депутатів на основі прогнозованих показників економічного і соціального розвитку міста, селища, села та проектів фінансових планів підприємств і господарських організацій, планів доходів і кошторисів видатків бюджетних установ та нормативів відрахувань від загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів, визначених місцевою Радою народних депутатів вищого рівня, складають проекти міських, селищних і сільських бюджетів та подають їх на розгляд відповідних Рад народних депутатів.

Проекти республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів попередньо розглядаються відповідними постійними комісіями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та постійними комісіями місцевих Рад народних депутатів. Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві Ради народних депутатів розглядають відповідні проекти бюджетів на основі доповіді Уряду Автономної Республіки Крим та виконавчих органів місцевих Рад народних депутатів із врахуванням висновків і співдоповіді їхніх постійних комісій.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські (міст Києва і Севастополя та міст обласного підпорядкування), районні Ради народних депутатів затверджують відповідно республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, обласний, міський, районний бюджети у загальній сумі доходів з виділенням окремих асигнувань на фінансування підпорядкованого господарства, соціально-культурних заходів, соціального захисту населення, на утримання органів державної влади та їх виконавчих органів. Одночасно затверджується обсяг оборотної касової готівки. Для бюджетів нижчого рівня затверджуються нормативи і асигнування від державних податків і зборів та розміри дотацій чи субвенцій.

Міські, селищні, сільські Ради народних депутатів затверджують бюджет у загальній сумі доходів з виділенням усіх джерел доходів та у загальній сумі видатків з виділенням асигнувань на фінансування підвідомчого господарства, благоустрою, освіти, культури, охорони здоров'я, соціального забезпечення, на утримання відповідної Ради народних депутатів та її виконавчих органів, а також розміри оборотних касових готівок. У випадку, якщо Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради народних депутатів не затвердять відповідний бюджет до 30 грудня року, що передує тому, на який складено бюджет, то набирають чинності показники бюджету, поданого на затвердження Урядом Автономної Республіки Крим і відповідними виконавчими органами Рад народних депутатів.

Рішення про затвердження відповідних бюджетів публікується в пресі.

Дослідження діяльності учасників бюджетного процесу на стадії складання бюджету дозволяє виділити такі її складові: бюджетне прогнозування та планування; діяльність з приводу формування планових бюджетних показників та узгодження і коригування бюджету. Основними завданнями учасників бюджетного процесу на цій стадії є:

· розробка та реалізація бюджетної політики згідно обраної державної мети;

· забезпечення реальності майбутнього бюджету.

Необхідність удосконалення реалізації бюджетної політики в Україні обумовлена її непослідовністю через відсутність чіткої політичної та економічної стратегії України. Визначені у програмах уряду завдання державних фінансів досить часто мали декларативний характер. З метою більш ефективної реалізації завдань стратегічної бюджетної політики пропонуємо затверджувати напрями перспективної бюджетної політики на 5–10 років.

Висновки

На основі аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду визначено ознаки бюджетного процесу у демократичній країні. Крім спільних ознак та однакової послідовності стадій бюджетного процесу в різних країнах, існують особливості його організації відносно схеми взаємодії окремих суб'єктів. Поєднання різних методів та інструментів у бюджетному процесі залежить від бюджетного устрою та бюджетної системи країни. Використання програмно-цільового методу складання бюджету передбачає засоби, притаманні фінансовому управлінню корпорацією: середньострокове прогнозування та планування, розробку результативних показників використання коштів, вибір виконавцем програми оптимального варіанту досягнення її цілей.

Визначення бюджетного устрою та його принципів не передбачене бюджетним законодавством України. Трактування принципів бюджетного устрою відрізнялися на Заході та у Радянському Союзі. Вважаємо, що необхідно затвердити у Бюджетному кодексі України принципи бюджетного устрою замість існуючих „принципів бюджетної системи”. При цьому, виходячи із теоретичних підходів до побудови бюджетної системи, пропонується затвердити принцип єдиних засад функціонування автономних ланок бюджетної системи бюджетного устрою України.

Складовими бюджетного процесу в Україні, що потребують подальшого удосконалення, є:

- система обміну інформацією між учасниками бюджетного процесу упродовж складання проекту державного бюджету;

- реалізація права законодавчої ініціативи на стадії розгляду та затвердження проекту Державного бюджету України Верховною Радою України;

- розмежування бюджетних повноважень органів влади, фінансових органів та розпорядників коштів упродовж бюджетного процесу, контроль за реалізацією їх бюджетних повноважень.

Умовами оптимізації бюджетного процесу визначеного формату бюджету є дотримання послідовної бюджетної політики, напрацювання передбачуваної і сталої нормативної бази; визначені бюджетні права і повноваження учасників бюджетного процесу.


Список використаної літератури

1. Артус М. Бюджетна система України: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / Європейський ун-т. — К. : Видавництвво Європейського ун-ту, 2007. — 220с.

2. Булгакова С. Бюджетна система Україна: Навч. посіб. / Київський національний торговельно- економічний ун-т. — К. : КНТЕУ, 2003. — 287с.

3. Бюджетна система. Вишкіл студії / Тернопільська академія народного господарства; Інститут фінансів / С.І. Юрій (ред.), С.І. Юрій (підгот.), Й.М. Бескид (ред.). — К. : Таксон, 2002. — 256с.

4. Дерев'янко І. Бюджетна система України. — К., 2002. — 160с.

5. Жибер Т.В. Проблеми узгодження та затвердження Державного бюджету України // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. – К.:КНЕУ, 2004. – Вип.12. – С. 457-464

6. Жибер Т.В. Регламентування бюджетного процесу України // Праці Другої міжнародної третьої всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих учених „Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. Частина 2. / Ред. кол. Ступін О.Б. (голова), Александров І.О. (заступник голови) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – С. 144-146.

7. Загорський В. Бюджетна система та оподаткування в Україні: проблеми розвитку: монографія / Національна академія держ. управління при Президентові України; Львівський регіональний ін-т держ. управління. — Х. : ІНЖЕК, 2008. — 285с.

8. Омелянович Л. О., Чайковська О. В., Кавиршин О. Г., Левченко В. С., Свинаренко Т. І. Бюджетна система: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / Донецький держ. ун-т економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського / Л.О. Омелянович (наук.ред.). — Х. : ВД "Інжек", 2004. — 253с.

9. Опарін В. Бюджетна система: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Київський національний економічний ун-т. — 2-е вид.,перероб.і доп. — К. : КНЕУ, 2002. — 336с.

10. Пасічник Ю. Бюджетна система України: навч. посіб.. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 670с.

11. Фещенко Л. Бюджетна система України: навч. посібник / Харківський національний економічний ун-т. — Х. : ІНЖЕК, 2007. — 292с.

загрузка...
Top