Розвиток біржової діяльності в аграрному секторі економіки

Ефективне функціонування агропромислового сектора України тісно взаємозв´язане з успішним розвитком і наявністю біржової діяльності. Лише комплексна інтенсифікація розвитку агропромислового виробництва, поряд із становленням конкурентоспроможного біржового ринку сільськогосподарської продукції, забезпечить стабілізацію аграрного сектора й економіку країни на макроеконо-мічному рівні в цілому.

Проблема удосконалення та розвитку біржової діяльності в аграрному секторі економіки країни за нинішніх умов складна і багатогранна. її розв´язання потребує повномасштабного використання ринкових механізмів та методів організації біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, що забезпечує актуальність дослідження.

Теоретико-методологічним питанням формування та удосконалення біржової діяльності, у тому числі й на ринку сільськогосподарської продукції, присвячено праці багатьох вітчизняних і зарубіжних учених, зокрема П. Гайдуцького, О. Дегтярьової, В. Горьового, Б. Дмитрука, Р. Дудяка, О. Лактіонова, Г. Машлій, О. Мограб, Б. Пасхавера, П. Саблука, В. Савченка, М. Солодкого, О. Сохацької, О. Шпичака та інших. Разом із тим у сучасних реаліях формування організованого аграрного ринку багато питань все ще залишаються недостатньо висвітленими і потребують подальшого дослідження.

Метою дослідження є оцінка етапів формування біржової діяльності в аграрному секторі економіки України та встановлення причинно-наслідкового зв´язку основних чинників, що стримують її розвиток у нинішніх умовах.

Дослідження біржової діяльності на організованому аграрному ринку свідчить про те, що в нашій країні завдяки державній підтримці частка сільськогосподарської продукції тривалий час (2001-2007 роки) мала тенденцію до щорічних зростань її обсягів на товарних біржах (рис. 1).

У ході проведеного аналізу динаміки й темпів приросту кількості біржових угод на сільськогосподарську продукцію на акредитованих товарних біржах України за видами було виявлено стрімкий ріст біржової активності починаючи з 1999 року. Така тенденція пояснюється тим, що з 2001 року біржова торгівля сільськогосподарською продукцією у загальній біржовій структурі мала значну частку - від 49 % у 2001 році до 34 % у 2007 році.

Визначальним фактором впливу на зростання обсягів біржових торгів сільськогосподарською продукцією стало, в основному, декларування експортних угод на акредитованих товарних біржах, що не можна розглядати як ринковий процес, який забезпечував би конкурентні засади ціноутворення на основні види аграрної продукції. Тому з погляду на аналіз основних каналів реалізації сільськогосподарської продукції частка її збуту через біржовий ринок залишається вкрай низькою і коливається в межах від 0,3 до 0,05 % протягом 2000-2007 років.

Вітчизняні біржі, які займаються реалізацією сільськогосподарської продукції, вже понад 17 років практикують використання у своїй діяльності лише два види операцій, які у світовій практиці дістали назву „угоди з реальним товаром", а саме спотові й форвардні угоди. Водночас на світових біржових майданчиках такі операції нині становлять від 1 до 2 %.

30

Рис. 1. Динаміка вартості біржових угод на сільськогосподарську продукцію та її ланцюговий темп приросту в Україні за 2000-2007 рр.

Джерело: Побудовано за даними Державного комітету статистики України

Вітчизняні біржі, які займаються реалізацією сільськогосподарської продукції, вже понад 17 років практикують використання у своїй діяльності лише два види операцій, які у світовій практиці дістали назву „угоди з реальним товаром", а саме спотові й форвардні угоди. Водночас на світових біржових майданчиках такі операції нині становлять від 1 до 2 %.

У загальній структурі укладених угод на акредитованих товарних біржах частка внутрішніх угод, укладених у 2000-2001 роках становила 73 %, надалі включно до 2006-2007 маркетингових років вона коливалася в межах від 31 до 38 % (табл. 1). Це пояснюється незначною заінтересованістю учасників аграрного сектора у реалізації своєї продукції через біржовий ринок. Крім того, частка форвардних угод у цій структурі становила лише близько 0,5 % у 2007 році. Низький рівень використання форвардних угод на внутрішньому ринку пояснюється складністю застосування даного виду угод при його низькому рівні гарантування виконання та недосконалості системи розрахунків та оподаткування форвардів.

1. Структура укладених угод на акредитованих біржах України, %*

Вид угоди

Маркетингові роки

2000/2001

2001/2002

2002/2003

2003/2004

2004/2005

2005/2006

2006/2007

Усього

100

100

100

100

100

100

100

Внутрішні

73

37

32

45

34

31

38

Експортні

27

63

58

48

59

64

60

Імпортні

0

0

10

7

7

5

2

*Складено за даними Національної асоціації бірж України

Водночас, частка експортних угод на організованому аграрному ринку є домінуючою і коливалась у межах 48-63 % протягом 2001-2002 та 2006-2007 маркетингових років. Лідируючі позиції експортних операцій на біржовому ринку можна пояснити з позицій законодавчо встановлених вимог щодо здійснення експорту зернових виключно через акредитовані товарні біржі.

Частка біржових операцій, пов´язаних з імпортом сільськогосподарської продукції, достатньо мала й знаходиться в межах 0-10%.

Враховуючи вище сказане, з метою виявлення позитивних і негативних аспектів трансформації біржової діяльності в аграрному секторі економіки нашої країни сфокусуємося на виділенні й характеристиці основних періодів її розвитку, що дасть змогу визначити причино-наслідковий зв´язок між факторами, які стримують подальший розвиток даного сегмента ринку.

Беручи до уваги різні економічні, фінансові, політичні та інші фактори впливу на формування біржової діяльності на аграрному ринку нами виділено п´ять періодів її становлення, характеристика яких і часові показники відображені в таблиці 2.

 

2. Характеристика періодів розвитку біржової діяльності на ринку сільськогосподарської продукції в Україні

Етап

Рік

Основні характерні риси

1

2

3

І

1995-1996

Зародження біржової аукціонної торгівлі; створення перших аграрних бірж;

зростання у структурі біржової діяльності частки сільськогосподарської продукції до 40,6 %;

зниження податкової ставки від 75 до 45 % оподаткування прибутків від посередницької діяльності; нестабільна економічна, політична ситуація

ІІ

1997-2000

Збільшення кількості товарних бірж у 4,15 раза порівняно з 1995 р.; зниження біржової діяльності на ринку аграрної продукції; 62,5 % товарних бірж не здійснюють практичної діяльності; зниження пропозиції зерна на внутрішньому ринку; відсутність гарантування виконаних угод;

домінування спотових угод на ринку сільськогосподарської продукції — 97,2 %

ІІІ

2001-2003

Активізація біржової діяльності на ринку сільськогосподарської продукції; збільшення біржових експортних угод на зернові;

прийняття ряду законодавчих актів з метою розвитку біржового ринку аграрної продукції;

частка форвардних контрактів коливається в межах 5,99 — 10 %; різкі коливання біржової цінової кон´юнктури;

частка реалізації сільськогосподарської продукції через біржі все ще становить 0,3-0,5 %

ІУ

2004-2006 рр.

Зростання частки сільськогосподарської продукції у структурі біржової торгівлі;

домінування експорту зернових на біржовому товарному ринку; зростання частки форвардних угод з 6 до 11 %;

створення державних агенцій Аграрної біржі та Аграрного фонду з метою стабілізації ситуації на організованому аграрному ринку;

прийняття законодавчих норм щодо активізації державних інтервенційних процесів на ринку аграрної продукції.

V

2007 р. і донині

Зниження частки сільськогосподарської продукції у структурі біржової торгівлі;

прийняття законодавчої бази щодо регулювання форвардних закупівель зерна до державних резервів Аграрним фондом через Аграрну біржу;

проведені перші форвардні закупівлі зерна на початку 2008 маркетингового року;

початок процесу ліцензування товарних бірж і сертифікації брокерських контор Аграрною біржею для роботи на біржовому аграрному ринку

Серед основних заходів розвитку біржової діяльності останніх періодів можна виділити, по-перше, створення Аграрної біржі, яка власне забезпечила безпосередню участь держави не тільки у біржовій торгівлі сільськогосподарською продукцією, а й як організатора біржової торгівлі та посередника з Аграрним фондом. Таким чином, можна констатувати, що нині держава повноцінно займається біржовою діяльністю на аграрному ринку країни. По-друге, не менш важливим заходом з боку держави стало проведення в 2008 році державних форвардних закупівель з метою формування державних резервів зерна. Такі заходи можна розглядати як організаційно-економічні передумови становлення інших форм строкової торгівлі, а саме ф´ючерсної й опціонної на організованому аграрному ринку в найближчу перспективу.

Разом із тим, поряд із певними досягненнями на біржовому ринку сільськогосподарської продукції, все ж існує цілий спектр нерозв´язаних проблем, які стримують його подальший розвиток. З метою визначення чинників, які нині гальмують подальший розвиток біржової діяльності в умовах формування ринкових засад, нами схематично представлено причинно-наслідковий зв´язок основних чинників, що стримують розвиток біржової діяльності в аграрному секторі економіки України (рис. 2).

31

 

Рис. 2. Причинно-наслідковий зв´язок основних чинників, що стримують розвиток біржової діяльності в аграрному секторі економіки України

Група чинників поділяється на два види — загальноекономічні та специфічні, які виражають у загальному стримувальні фактори розвитку безпосередньо біржової діяльності на ринку сільськогосподарської продукції. Треба зазначити що всі перераховані чинники мають синхронний вплив, тому й вимагають комплексності у їхньому використанні.

 

Крім того, запропонована схема включає в себе також фактори, які відображають наслідки від невирішеності або неповного врахування наслідків стримувальних чинників на біржовому ринку сільськогосподарської продукції в нашій країні.

Водночас, систематизація загальноекономічних і специфічних чинників та наслідків стримування розвитку біржової діяльності в аграрному секторі економіки нашої країни дають змогу концептуально підійти до їхнього вирішення через розробку напрямів подальшого розвитку даного виду господарської діяльності в нашій країні.

Отже, проведені дослідження періодів розвитку біржової діяльності в аграрному секторі економіки країни нині дають підстави стверджувати, що позитивним надбанням у цьому напрямі є нагромадженням певного досвіду роботи вітчизняних бірж на ринку сільськогосподарської продукції та формування структурної сегментації аграрного й біржового ринків, що найближчим часом стане ланкою в створенні ефективного зв´язку між товаровиробниками аграрної продукції та біржовою інфраструктурою.

Для цього необхідно першочергово усунути наслідки негативного впливу основних чинників, які стримують активізаційні процеси розбудови біржової діяльності на ринку сільськогосподарської продукції через залучення якомога більшої кількості суб´єктів аграрного сектора шляхом запровадження на товарних біржах оптимальних механізмів укладання біржових угод, особливо на шляху до впровадження повномасштабної торгівлі ф´ючерсними й опціонними угодами, що в цілому забезпечить зниження цінових коливань на основні види аграрної продукції та сприятиме стабілізації функціонування аграрного сектора економіки країни.

загрузка...
Top