Ринок ріпакового насіння та олії: тенденції і перспективи

Метою статті є дослідження останніх тенденцій на світовому і вітчизняному ринках ріпакового насіння та олії, а також виявлення основних чинників, що визначають ці тенденції. Зміст статті можна згрупувати наступним чином:

  • аналіз динаміки світового попиту і пропозицій на ріпакове насіння та олію й визначення основних чинників, що впливають на динаміку виробництва та експорту цієї продукції;
  • дослідження існуючої ситуації на українських ринках ріпакового насіння та ріпакової олії як основної сировини для виробництва біодизеля;
  • формування пропозицій щодо подальшого розвитку галузі в Україні.

Питання виробництва біопалива як відновлюваного джерела енергії, що замінює існуючі мінеральні енергетичні ресурси — бензин, дизельне паливо, газ, набули останнім часом особливої актуальності, коли світові ціни на нафту і газ почали різко зростати й така тенденція продовжуватиметься й надалі. У багатьох країнах активно почали впроваджувати виробництво відновлюваних видів енергії та, зокрема, біопалива. Ці питання дедалі більше цікавлять учених усіх країн. Україна є енергозалежною країною, тому виробництво власних відновлюваних джерел енергії — це питання національної безпеки держави. На зазначеному напрямі дослідження працюють такі українські вчені, як П.С.Вишнівський, О.О.Митчинок, А.А.Побережна, І.П.Масло, Р.В.Масло, М.І.Вірьовка, М.В.Калінчик та інші. Однак українська наука знаходиться лише на початковому етапі дослідження можливостей виробництва біопалива в країні. Зроблені лише перші кроки у цьому напрямі.

В Україні протягом останніх кількох років існує чітка тенденція до зростання посівних площ і обсягів виробництва ріпакового насіння. Крім світових тенденцій, спричинених різким підвищенням попиту і ціни на ріпакове насіння, на ситуацію на ринку ріпаку в Україні впливають і суто українські чинники, зокрема державне втручання в ринок зернових шляхом обмеження експорту, що призвело до скорочення площ посіву цієї культури. Крім того, площі посіву основної для України олійної культури — соняшнику, останніми роками також почали зменшуватися, що обумовлено щорічним зниженням рівня рентабельності виробництва цієї культури через багаторічне недотримання сівозміни і, як наслідок, зниження врожайності через виснаження ґрунту. Відповідно, послаблення інтересу сільгоспвиробників до вирощування зернових і соняшнику разом із необхідністю реабілітації земель, а також розвитком світового виробництва біодизеля стимулювали аграріїв до виробництва таких культур, як ріпак, соя і льон.

Зростання світового попиту на насіння ріпаку привело до ще однієї особливості розвитку його ринку в Україні — рекордним обсягам експорту насіння цієї культури. Можливо, на рекордних показниках експорту позначилося й у цілому мінімальне втручання держави в регулювання даного процесу. Тоді як усі зусилля уряду були направлені на контроль експорту зерна, олійний сектор працював у нормальному режимі. Лише весною 2008 року уряд почав втручатися у ринок соняшникової олії введенням експортних квот.

За останні кілька років в Україні спостерігається щорічне подвоєння виробництва ріпакового насіння. Так, у 2006/07 маркетинговому році одержали рекордний урожай цієї олійної культури, коли посівні площі під ріпаком зросли майже удвічі порівняно з попереднім роком. Відповідно і валовий збір насіння в цьому сезоні досяг рекордного показника. У 2007/2008 маркетинговому році порівняно з 2006/2007 маркетинговим роком знову відбулося подвоєння площ і валових зборів насіння ріпаку. Посівні площі зросли до 802,7 тис. га, а валовий збір — до 1053,4 тис. т. Прогноз на 2008/2009 маркетинговий рік знову передбачає подвоєння цих показників — площ посіву до 1,6 млн. га, а валового збору — до 2 млн. т. Слід зазначити, що в Україні збільшення виробництва ріпакового насіння відбувається екстенсивним, а не інтенсивним шляхом. Тобто валовий збір збільшується винятково за рахунок розширення площ посіву, а не врожайності цієї культури. Таке значне зростання обсягів виробництва було обумовлено рядом чинників, які названі вище. Однак головним із них слід визнати динамічний розвиток світової галузі виробництва біодизеля.

Згідно з урядовою програмою розвитку виробництва дизельного біопалива на період до 2010 року, а потім і Закону України "Про розвиток виробництва і споживання біологічних палив" від 8 червня 2006 року виробництво насіння ріпаку в Україні повинно зрости до 7,5 млн. т у 2010 році Також до 2010 р. в Україні передбачається будівництво не менше 20 заводів з переробки ріпаку продуктивністю від 5 до 100 тис. т і загальною потужністю виробництва біопалива не менше 623 тис. т за рік.

Чинниками, що вплинули на тенденцію збільшення обсягів виробництва ріпаку, були також висока окупність витрат на його вирощування і те, що він є добрим попередником для вирощування колосових зернових. У геометричній прогресії зростали й обсяги експорту насіння ріпаку. Адже програма розвитку вітчизняної біопаливної галузі існує поки лише на папері, тоді як світовий попит на дану продукцію стабільно високий, обмежень на експорт (квот і експортних мит) не існує. Та і якість українського ріпаку практично не поступається світовим стандартам, що забезпечило конкурентоспроможність його на світовому ринку. У результаті у 2006/2007 маркетинговому році з України було експортовано 80% від валового збору ріпакового насіння, що становило 37% від загального обсягу олійних культур, поставлених Україною на зовнішні ринки за цей період. У 2007/2008 маркетинговому році частка експорту валового збору ріпакового насіння становила вже 94%.

1. Світовий експорт насіння ріпаку основними експортерами за маркетинговими роками,тис.т

Країна

2004/2005

2005/2006

2006/2007

2007/2008**

2007/08 до 2004/05, %

Канада

3493

5411

5350

5600

160,3

Україна

81

187

486

1000

1234,6

Австралія

896

820

350

800

89,3

Росія

48

54

215

245

510,4

США

140

157

242

135

96,4

ЄС — 25

199

299

60

60

30,2

Парагвай

10

34

27

30

300,0

Індія

2

8

5

4

200,0

Чилі

3

1

1

1

33,3

Усього

4872

6971

6738

7875

161,6

Як видно із даних таблиці 1, у 2007/08 маркетинговому році Україна експортує майже 1,0 млн. т насіння ріпаку і займає друге місце серед основних експортерів насіння даної олійної культури після Канади, збільшивши його порівняно з 2004/2005 маркетинговим роком у понад 12 разів. За прогнозними даними Міністерства аграрної політики України, у 2015 році валовий збір насіння ріпаку становитиме близько 8 млн. т.

На ринок ріпакової олії впливає ситуація зі споживання рослинної олії загалом, яке характеризується тим, що починаючи із 60-х років минулого століття, споживання жирів та олій у світі зросло у кілька разів. Можна відзначити наступні основні тенденції, які склалися на світовому ринку олій і жирів:

випереджаючі темпи виробництва рослинних олій на фоні скорочення виробництва тваринних жирів;

за останні 30 років найшвидше розвивалося виробництво пальмової, ріпакової й кукурудзяної олій. У 3 рази зросло виробництво соєвої олії і майже у 2 рази соняшникової;

змінилася структура виробництва рослинних олій, трійку лідерів (близько 75 % від загального обсягу виробництва рослинної олії) становлять пальмова, соєва та ріпакова олії, які почали лідирувати в 90-тих роках минулого століття завдяки доступній для споживачів ціні та розширенню сфери застосування.

Зростання виробництва олій було викликано: збільшенням населення на планеті та зростанням їхніх доходів; звичками й традиціями у приготуванні їжі, турботою за своє здоров´я, особливо серед заможних людей. Так, ріст споживання жирів рослинного походження був викликаний дослідженнями у сфері медицини, які стверджували, що саме тваринні жири містять у своєму складі насичені жирні кислоти, які збільшують рівень холестерину у крові та призводять до виникнення атеросклерозу кров´яних сосудів й інших серцевих захворювань. Саме цими та рядом інших чинників (насамперед природно-кліматичними) і зумовлена певна регіональність у виробництві рослинних олій.

Світовий ринок рослинної олії нараховує дев´ять її найважливіших видів (соєва, соняшникова, ріпакова, лляна, арахісова, пальмова, кісточкова пальмова, кокосова та оливкова) і в 2006/07 маркетинговому році загальний обсяг виробництва олії становив приблизно 121 млн. т порівняно з 118 млн. т у 2005/06 маркетинговому році. Світовий же видобуток нафти дорівнював майже 4,3 млрд. т у 2005/06 році, з яких майже половина використовується на транспортні потреби.

Таким чином, навіть якщо вся рослинна олія, що виробляється в світі, буде використана на виробництво біодизеля і нічого не залишиться на продовольчі потреби, то лише 2,8 % світового попиту на нафту можна замінити рослинною олією. В 2005/06 маркетинговому році світове виробництво біодизеля становило 5-6 млн. т, а у 2006/07 маркетинговому році воно зросло до 10 млн. т, що дало змогу замінити приблизно 0,3% світового споживання нафти на транспортні потреби.

Серед рослинних олій обсяг виробленої пальмової та кісточкової пальмової олії становив у 2007 році 45,9 млн. т, або 35,3% світового виробництва всіх рослинних олій; соєвої — 35,7 млн. т (27,5 %), ріпакової — 17,9 млн. т (13,8 %), соняшникової — 9,8 млн. т (7,5 %). Загальний обсяг виробленого в світі жиру дорівнює приблизно 150 млн. т, з якого 81 % припадає на рослинні жири. Прицьому спостерігається тенденція до зростання їх питомої ваги і відповідного зниження частки тваринних жирів.

2. Світовий попит і пропозиція рослинної олії за маркетинговими роками, млн. т

Показник

2003/04

2004/05

2005/06

2006/07

2007/08

2008/09

2008/09 до 2003/04, %

Виробництво у т.ч. ріпакова

102,42

111,35

118,37

121,48

127,99

133,24

130,1

14,08

15,69

17,24

17,14

17,93

18,71

132,9

Імпорт

у т.ч. ріпакова

37,1

40,50

44,09

46,72

49,58

52,66

141,9

1,36

1,2

1,46

2,20

2,20

2,23

164,0

Експорт

у т.ч. ріпакова

38,86

42,42

47,09

48,44

51,22

53,81

138,5

1,33

1,3

1,74

1,94

1,82

1,89

142,1

Внутрішнє споживання

у т.ч. ріпакова

100,36

107,86

115,28

120,57

126,49

131,9

131,4

14,28

15,52

16,87

17,51

18,37

19,03

133,3

Кінцеві запаси у т.ч. ріпакова

8,70

10,26

10,35

9,55

9,41

9,19

105,6

0,40

0,46

0,55

0,43

0,39

0,38

95,0

Таке значне зростання виробництва рослинної олії є вкрай необхідним. Як видно з даних таблиці 2, з 2003 року світове споживання рослинної олії щорічно зростає на 5,2 %, а ріпакової — на 5,6 %. Причиною є небачене збільшення використання рослинної олії на продовольчі й технічні потреби. В Китаї, наприклад, таке зростання є безпрецедентним, і кожен п´ятий літр рослинної олії нині споживається в цій країні. Але найшвидшими темпами зростає використання в промисловості: виробництво косметики, миючих засобів та іншої хімії й особливо біодизеля, виробництво якого з 2000 року щорічно збільшується на 16%. Вплив на світову пропозицію рослинної олії є очевидним - кінцеві запаси залишаються незначними, і такий важливий показник, як співвідношення запасів до обсягу споживання рослинних олій зменшився до 7,0 %, що є найнижчим показником за всю історію. Це означає, що світових запасів олії вистачить, щоб задовольнити світовий попит лише впродовж не більше 26 днів.

Отже, світ не повною мірою забезпечений рослинною олією. Ось чому ціни на неї суттєво зросли, досягнувши найвищого значення у лютому-березні 2008 року. Традиційно ціни на соняшникову олію є найвищими серед основних видів рослинної олії (1900 дол. США/т), потім ідуть ціна на ріпакову олію (1500 дол. США/т), майже такий рівень цін і на соєву олію, а на наймасовішу пальмову олію ціни становлять близько 1300 дол. США/т.

Найбільшими виробниками ріпакової олії є Китай, частка якого у її світовому виробництві становить 21,9 %, Індія — 11,2 та Канада — 9,5 %. Ці ж країни є й найбільшими експортерами ріпакової олії. Виробниками рослинної олії є Індонезія, Малайзія, Китай і Європейський Союз. Частка цих країн у світовому виробництві рослинної олії становить 54 %. Тобто спостерігається монополізація ринку.

Наявні виробничі потужності в Україні дають змогу переробити понад 2 млн. т ріпаку за рік. Провідними підприємствами з виробництва ріпакової олії є Чернівецький олійно-жировий комбінат — 34,1%, Вінницький олійно-жировий комбінат — 27,8 % (у 2006 році 52,7 %), Пологівський олійно-екстракційний завод — 22,8 % загального виробництва ріпакової олії за 2007 рік. Крім вищезгаданих комбінатів і заводів, що входять до складу асоціації "Укроліяпром", стабільний випуск ріпакової олії налагоджено в підприємствах із меншими виробничими потужностями. Однак у зв´язку з малими виробничими потужностями дані підприємства нездатні вплинути на цінову складову кон´юнктури ринку ріпаку в Україні, хоча беззаперечною є їхня активна роль у сприянні розвитку регіональних ринків ріпаку (табл. 3).

3. Виробництво ріпакового насіння та олії в Україні, тис. т

Рік

Ріпакове насіння

Ріпакова олія

1999

130,2

23,4

2000

131,8

7,7

2001

134,6

20,1

2002

60,8

10,6

2003

50,9

2,4

2004

148,9

17,5

2005

284,8

22,7

2006

605,7

19,1

2007

2053

22,8

2008 (прогноз)

3000

24,0

Слід зазначити, що частка ріпаку у сівозміні не повинна переважати 25 %, тобто цією культурою можна засівати кожне четверте поле сівозміни. Таким чином, резерви екстенсивного розширення посівів ріпаку ще є, хоча основним шляхом у ріпаківництві України має стати інтенсифікація, яка передбачає підвищення врожайності культури за рахунок інтенсивних факторів — поліпшення родючості ґрунту та впровадження технологічних інновацій.

З усього вищесказаного стосовно тенденцій на світових аграрних ринках і впливу на них виробництва біопалива можна зробити наступні висновки:

  • останніми роками ціни на сільськогосподарську продукцію і продукти харчування різко підвищилися, що зумовлено рядом чинників, основними з яких є глобальне потепління й розгортання виробництва біопалива;
  • на світових аграрних ринках спостерігається тенденція зростання виробництва олійних сільськогосподарських культур, зокрема насіння ріпаку як сировини для виробництва біопалива;
  • на українських аграрних ринках спостерігаються аналогічні світовим тенденції, підвищуються ціни на сільськогосподарську продукцію, продукти харчування та відбувається різке зростання виробництва насіння ріпаку;
  • Україні потрібно розгортати виробництво власного біодизеля, а не перетворюватися у сировинний придаток Європейського Союзу. Це є питанням національної безпеки країни. Потрібно створювати виробничі потужності (заводи) з виробництва біодизеля як альтернативного пального. Особливо це важливо в умовах постійного зростання цін на сиру нафту і, відповідно, дизельного палива.

загрузка...
Top