Правові аспекти визначення кола товарів, що містять об´єкти інтелектуальної власності, у митному законодавстві

За законодавством України всі результати творчої інтелектуальної діяльності визнані товаром і можуть бути об´єктом зовнішньоекономічних угод і переміщуватися через митний кордон України. У зв´язку з набуттям чинності з 1 січня 2003 р. Митного кодексу України (далі — МК) виникає потреба у правильному розумінні термінів, що застосовуються у цьому нормативному акті, для застосування у практичній діяльності митних органів та суб´єктів зовнішньоекономічних відносин. Компетенція даних органів щодо сприяння захисту інтелектуальної власності встановлюється розд. X МК, яким передбачено порядок переміщення через митний кордон товарів, що містять об´єкти такої власності. Разом з тим постає питання стосовно визначення кола товарів, щодо яких можуть здійснюватися спеціальні заходи митного контролю та митного оформлення у порядку, передбаченому цим розділом. Об´єкти права названої власності порівняно із звичайним товаром характеризуються деякими особливостями, що зумовлює необхідність здійснення спеціальних заходів при їх переміщенні через митний кордон України:

- Результати творчої діяльності, що визнаються об´єктами права інтелектуальної власності, є різними за рівнем творчості, цілями створення, характером діяльності і, як наслідок, за правовим режимом виникнення, використання та охорони. Враховуючи це, об´єктами вказаної власності визнаються: результати літературно-художньої творчості (твори науки, літератури, мистецтва); результати науково-технічної творчості (винаходи, корисні моделі, промислові зразки); засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту (знаки для товарів та послуг); нетрадиційні об´єкти зазначеної власності (селекційні досягнення, топографії інтегральних мікросхем тощо).

— Право інтелектуальної власності виникає, як правило, тільки після державної реєстрації результату творчої діяльності у відповідних державних органах (нині — це Департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки; Положення про Державний департамент інтелектуальної власності, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. // Офіційний вісник України. — 2000. — № 25). Для об´єктів права промислової власності, а також для засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту така реєстрація є необхідною, для об´єктів авторського права реєстрація є бажаною (вона засвідчує факт створення результату літературно-художньої творчості) і необхідна для реєстрації у подальшому товару, що містить об´єкт інтелектуальної власності, у Держмитслужбі.

— Право інтелектуальної власності є строковим, тобто воно припиняється з перебігом певного терміну, після чого об´єкт названої власності стає суспільним надбанням. За загальним правилом дія авторського права на твір відбувається протягом життя автора та 70 років після його смерті (Закон «Про авторське право та суміжні права» в ред. Закону від 11 липня 2001 p.); право на винаходи, корисні моделі — 20 років (Закон «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» в ред. Закону від 1 червня 2000 p.); право на промислові зразки — 10 років (Закон «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993 p.); право на товарні знаки — 10 років після подання заявки на отримання патенту або свідоцтва (Закон «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 p.).

- Об´єкти інтелектуальної власності — це не речі, як предмети матеріального світу, а ті ідеї, символи, образи, думки, гіпотези тощо, які виражені у об´єктивній формі — втілені у матеріальних носіях. У зв´язку з цим об´єкти вказаної власності здатні до тиражування, тобто до багаторазового втілення у матеріальному об´єкті.

- З переходом права власності на річ до іншої особи право інтелектуальної власності не переходить до нового власника. Передача прав на об´єкти зазначеної власності відбувається у спеціальному порядку. Як правило, договори щодо передачі прав на об´єкти інтелектуальної власності підлягають обов´язковій державній реєстрації.

- Щодо окремих об´єктів права інтелектуальної власності діє принцип вичерпання права, тобто автор не може заборонити використання та розповсюдження товару, який містить об´єкт названої власності, якщо його правомірно було введено в господарський обіг безпосередньо правовласником або за його згодою. Про це свідчить аналіз ч. 7 ст. 15 Закону «Про авторське право та суміжні права».

Таким чином, будь-який товар можна розглядати з двох сторін: по-перше, як річ, предмет матеріального світу; по-друге, як результат творчої діяльності, що міститься у цьому предметі.

Митний контроль та митне оформлення товарів як предметів матеріального світу визначається розділами II і III MK. Особливості переміщення товарів, що містять об´єкти інтелектуальної власності, — відповідно розд. X МК та іншими законами України.

Товари, які містять об´єкти права інтелектуальної власності, можна визначити як предмети матеріального світу, в яких знайшли об´єктивне вираження результати творчої діяльності або засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, на які протягом певного строку поширюється правова охорона за законодавством України та міжнародними договорами.

Треба зазначити, що визначення кола товарів, до яких застосовується специфічний порядок митного контролю та митного оформлення як «товарів, що містять об´єкти права інтелектуальної власності», не можна назвати бездоганним. За статистикою значна кількість порушень прав названої власності доводиться на товари, які не містять об´єкта інтелектуальної власності, але подібні з можливістю змішання до товарів, що містять об´єкт такої власності, який підлягає правовій охороні. Наприклад, у Державній митній службі зареєстровано зубну пасту зі знаком «PROMISE», а через митний кордон переміщується товар з товарним знаком «PROMIS», який сприймається споживачами як всім відомий бренд і вводить їх у оману стосовно, передусім, якості товару. Товарний знак «PROMIS» ніким не зареєстрований і, навіть, не може бути зареєстрований, тому що існують відповідні обмеження у законодавстві, а значить -нікому не належить. Але у митних органів відсутні підстави для застосування до таких товарів специфічних заходів щодо митного контролю та оформлення тому, що ці товари жодних об´єктів інтелектуальної власності не містять. Разом з цим у наведених випадках не виключається можливість порушення справи за ст. 345 МК.

Порядок митного контролю та митного оформлення товарів, що містять об´єкти вказаної власності, передбачений розд. X МК, має обмежену сферу застосування: за видами митних режимів не поширюється на товари, що переміщуються транзитом; за колом осіб не застосовується до товарів, які містять об´єкти інтелектуальної власності та ввозяться на митну територію України або вивозяться з неї фізичними особами для власного використання та не призначені для використання у комерційних цілях; за способом переміщення не застосовується до товарів, що містять об´єкти названої власності та пересилаються у міжнародних поштових і експрес-відправленнях (Положення про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об´єкти інтелектуальної власності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2001 р. № 412 // Офіційний вісник України. - 2001. — № 18. - Т. 2. - Ст. 829).

Митним законодавством передбачений певний реєстраційний порядок, який є передумовою здійснення митного контролю за переміщенням об´єктів інтелектуальної власності через митний кордон України. Це означає, що контролю та оформленню відповідно до розд. X МК підлягають не будь-які товари, котрі містять об´єкти інтелектуальної власності, а лише ті з них, які зареєстровані у спеціальному реєстрі Державної митної служби України.

Ця норма значно звужує коло об´єктів інтелектуальної власності, що підлягають митному контролю, порівняно з переліком об´єктів вказаної власності, які містяться у загальному законодавстві про інтелектуальну власність. Така позиція законодавця обумовлюється, насамперед, цивільно-правовим характером відносин інтелектуальної власності та необхідністю встановлення чітких меж повноважень державних органів стосовно можливості втручання у дану сферу господарського обороту. За п. 4. ст. 11 МК завданням митних органів є сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв´язків, а не безпосередньо захист. Тобто, митний контроль може здійснюватися лише за волевиявленням власника, яке полягає у заяві щодо реєстрації визначеного об´єкта у реєстрі Держ-митслужби.

Крім того, треба звернути увагу, шо реєстрації у реєстрі Державної митної служби з присвоєнням окремого шестизначного коду підлягає саме товар як предмет матеріального світу. Детальна інформація щодо об´єктів інтелектуальної власності, що містяться у товарі, заноситься у реєстр в обсязі, наданому правовласником, але окремо не реєструється. Це обумовлено такими факторами:

1. В одному товарі, можуть міститися одночасно декілька об´єктів названої власності. Наприклад, пляшка, кришка і етикетка можуть бути зареєстровані як самостійні промислові зразки, на них можуть бути розташовані декілька різних товарних знаків.

2. Не всі товари з одним і тим самим об´єктом інтелектуальної власності. Наприклад, товарні знаки, що імпортуються в Україну або експортуються з неї, економічно привабливі для підробки. Тому власник товару самостійно визначає, стосовно якої позиції товарів, що випускаються із застосуванням зареєстрованого об´єкта інтелектуальної власності, існує значна вірогідність порушення прав на об´єкт такої власності та звертається до митного органу за сприянням у захисті його прав.

3. Митний контроль та митне оформлення здійснюються лише щодо товарів як предметів матеріального світу — матеріальних носіїв об´єктів інтелектуальної власності. Об´єкти останньої не розглядаються як окремий товар при митному оформленні, не підлягають кодуванню за УКТ ЗЄД, їх вартість не визначається і не враховується у митну вартість товару, відповідно за їх переміщення не стягуються митні платежі. Тобто, об´єкт інтелектуальної власності при митному оформленні не може розглядатися окремо від його носія — товару як предмета матеріального світу.

Слід зазначити, що включення відповідного розділу в МК фактично є першою спробою законодавчого регулювання правовідносин інтелектуальної власності при переміщенні через митний кордон України. Ті питання, які залишилися поза увагою законодавця, повинні бути враховані у перспективному законодавстві. Тому норма ст. 255 МК має бланкетний характер, тобто відсилає до інших законів, якими врегульовані правовідносини з переміщення товарів, що містять об´єкти інтелектуальної власності, через митний кордон України. У перспективному законодавстві, враховуючи викладене вище, повинні бути запроваджені такі положення:

— Визначення кола товарів, щодо яких можуть вживатися специфічні заходи митного контролю та митного оформлення шляхом застосування словосполучення «товари, переміщення яких пов´язане з дотриманням прав інтелектуальної власності» замість «товари, що містять об´єкти інтелектуальної власності».

- Включення до МК норми щодо обмеження сфери застосування специфічних заходів митного контролю та митного оформлення товарів, переміщення яких пов´язане з дотриманням прав інтелектуальної власності. Нині така норма міститься у підзаконному нормативному акті — Положенні про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об´єкти інтелектуальної власності.

— Запровадження до МК норми, що визначає умови застосовування спеціальних заходів митних органів, спрямованих на дотримання права інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон України. Крім обов´язкової реєстрації товару, що містить об´єкт вказаної власності, необхідно передбачити такі умови:

1. Зацікавленість власника об´єкта інтелектуальної власності у вжитті відповідних заходів щодо сприяння захисту прав названої власності, яка проявляється у ініціативі щодо проведення реєстрації товару, який містить об´єкти інтелектуальної власності; наданні всебічної достовірної інформації щодо зареєстрованого товару; негайному реагуванні на повідомлення митних органів про призупинення митного оформлення товарів; проведення за свій рахунок експертизи щодо доведення контрафактності зупинених товарів; добровільне відшкодування витрат, пов´язаних із зупиненням митного оформлення при відсутності порушень прав інтелектуальної власності.

2. Внесення при реєстрації власником об´єкта інтелектуальної власності застави для забезпечення відшкодування шкоди, пов´язаної із зупиненням митного оформлення товарів з ознаками контрафакції.

Внесення відповідних змін у митне законодавство дозволить створити дієвий механізм взаємодії правовласника з митними органами щодо дотримання прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон України, а також сприятиме практичній реалізації завдань, покладених на митні органи відповідно до Митного кодексу та міжнародних договорів України.

загрузка...
Top