Посилення відкритості економіки: вплив на фінансову безпеку країни

Останнє десятиріччя розвитку світової економіки характеризується посиленням глобалізаційних процесів. Світові ринки тепер складають одну цілісну взаємопереплетену систему національних економік, опосередковану діяльністю міжнародних та транснаціональних компаній. Якщо наприкінці XX ст. такі процеси були характерними переважно для продуктових ринків, то сьогодні відкритість фінансових ринків сформувала єдину фінансову систему завдяки взаємозалежності фінансових ринків різних країн. Прикладом можуть слугувати глобальні фінансові кризи останніх років. Виходячи з вищенаведеного проблематика фінансової безпеки країни постає дуже гостро в умовах відкритості економіки.

Однак слід відзначити недостатню увагу до проблем економічної безпеки України, зокрема стосовно аналізу ефектів впливу зовнішньоекономічних чинників на національну безпеку, предмета та структури, визначення суб’єктів та об´єктів зовнішньоекономічної безпеки, методики оцінки критеріїв, індикаторів та граничних рівнів безпеки.

Глобалізаційні процеси сьогодні охоплюють кожну галузь, а отже можна говорити про динамічне посилення відкритості національних економік та зростання їхньої взаємозалежності. Беручи до уваги глобальну фінансову кризу, яка охопила практично всі країни світу, постає питання фінансової безпеки країни, а саме чи має посилення відкритості позитивний вплив на розвиток економіки країни. Вивченням кількісних та якісних показників відкритості економіки займалися видатні вітчизняні та іноземні вчені. Дослідження впливу відкритості фінансових ринків та їхній вплив на монетарну складову економічної безпеки країни можна знайти в працях таких провідних економістів, як Білорус О.Г., Мунтіян В.І., Бара- новський О.І., Жаліло Я.А. Також вагомий вклад в розробку проблематики фінансової безпеки національної економіки внесли П. Вельфенсом, П. Джесиньські, Л. Туроу, Дж.Р. Голден та інші.

Наукові праці вчених, які займалися вивченням даної проблематики, створили основу для подальшого дослідження впливу посилення відкритості економіки на фінансову безпеку країни. Таким чином метою статті є визначення та аналіз факторів та критеріїв, які визначають ступінь відкритості національної економіки, а також дослідження рівня відкритості та її впливу на розвиток економіки України.

За умови активної участі країни в міжнародній фінансовій системі важливим аспектом, особливо для країн з перехідною економікою, є насиченість національного валютного ринку іноземною валютою - доларизація економіки. Американський долар багато років відігравав роль світової валюти, однак після впровадження ЄС власної валюти, євро та долар розподілили вплив на фінансові ринки країн. В багатьох випадках валюта країни має прив´язку до валюти провідних країн світу. Наприклад українська гривня використовує політику «керованого плавання», що має прив´язку до долару США. Варто відзначити, що Міністерство економіки відзначає ріст рівня доларизації української економіки в І кварталі 2008 року на 1,3%, до 24,05%, тоді як торік цей показник знижувався - у цілому на 4,27%. Такі висновки НБУ засновані на порівнянні приросту депозитних вкладів населення в національній та іноземній валютах. Ситуація на готівковому валютному ринку підтверджує висновки Мінекономіки. За розрахунками НБУ, у січні - лютому населення купило в банків валюти майже на $1 млрд. більше, ніж продало, - на $327,3 млн. і $668,2 млн. відповідно. І хоча в березні банки вилучили з обороту валюти на $129,1 млн., сальдо операцій на ринку залишилося негативним - $866,4 млн. [2 ]

Тенденція зростання доларизації економіки говорить про високу залежність монетарної складової економіки країни від коливання валютних курсів на світових фінансових ринках та економічної ситуації країн ЄС та США, що безперечно призводить до загрози фінансової безпеки країни. У випадку штучного утримання внутрішнього курсу існує небезпека девальвації основної валюти зберігання, в даному випадку долар або євро, що в свою чергу призводить до зниження купівельної спроможності населення, недоотримання прибутку підприємствами, підвищення внутрішніх цін на продукцію, економічної кризи.

Відкритість фінансових ринків передбачає надання міжнародних кредитів уряду країни. Такий метод широко використовується для покриття дефіциту бюджету. Дефіцит бюджету - різниця між державними витратами та доходами держави.

В рамках міжнародної фінансової кризи, яка охопила не тільки фондовий ринок, але й негативно вплинула на банківську систему України спостерігається найбільший відтік іноземного капіталу, що в свою чергу призводить до зростання попиту на іноземну валюту. За два тижні в Україні відбулася девальвація національної валюти майже на 20%, що в свою чергу призвело до масштабного дефіциту валюти на національному ринку. Така ситуація типова для країн Східної Європи, включаючи Угорщину, Сербію і Болгарію, чиї економіки опинилися в кризовому становищі через здорожчання кредитних ресурсів на міжнародному ринку. В рамках стабілізації економіки країн з перехідною економікою МВФ розробив масштабну програму підтримання національних економік шляхом надання їм стабілізаційних кредитів. Україні було запропоновано отримати позику у розмірі 14 млрд. дол. США під 4% на 15 років. Однак МВФ готовий надати кредит за умови виконання Україною низки вимог і проведення відповідних реформ фінансової системи. Постає питання „чи позитивно це вплине на національну фінансову безпеку України”. Однією з умов є проведення політики „вільного плавання” національної валюти, що як можна побачити в сьогоднішніх умовах є небезпечним для національної банківської системи. [7]

В даному питанні зачіпаються майже всі фактори, що впливають на монетарну складову національної безпеки країни: нестабільність курсу національної валюти (що для країни з перехідною економікою є небезпечним і може призвести до ще більшої девальвації гривні), виведення грошових коштів з банківської системи (розірвання депозитних угод, непогашення кредитів, моральний фактор), банкрутство банківських установ через нестачу коштів, прогресивне зростання доларизації економіки, введення обмежень для використання грошових надходжень підприємствами, що призведе до зростання тінізації економіки, зменшення податкових надходжень, зростання міжнародного боргу. Все це негативним чином впливає на національну економічну безпеку країни, а отже може призвести до стагнації національної економіки. Таким чином, передусім уряд країни має проаналізувати можливі загрози і наслідки співпраці з міжнародними організаціями, яка має базуватися на забезпеченні інтересів національної економіки і отримання позитивних результатів від даної співпраці.

Значні обсяги державних позик можуть стимулювати зростання відсоткових ставок в результаті загального збільшення попиту на гроші в економіці. Якщо розглядати інвестиційну складову, як елемент фінансового ринку країни, то рівень відсоткових ставок визначається як один з найбільш вагомих факторів інвестиційного аналізу. Неочіку- ване зростання процентних ставок асоціюється зі зниженням активності на фондовому ринку. Таким чином можна прогнозувати та контролювати присутність іноземних інвесторів на національному фондовому ринку. До факторів, що визначають рівень відсоткових ставок, належать:

1 пропозиція грошових коштів, переважно домогосподарствами;

2 попит бізнесу на грошові кошти для фінансування реальних інвестицій в обладнання, запаси, промислове будівництво тощо;

3 державний чистий попит/пропозиція на грошові кошти;

4 очікуваний рівень інфляції.

Абстрактна ілюстрація процесу формування процентної ставки на основі кривих попиту та пропозиції грошових коштів представлена на рис. 1.

 Визначення рівноважної реальної процентної ставки

Рис. 1 Визначення рівноважної реальної процентної ставки

Дані криві попиту та пропозиції мають таку форму, оскільки чим вища реальна процентна ставка, тим більший об´єм грошових коштів згодні запропонувати домашні господарства зі своїх заощаджень. Рівновага досягається в т.Е. Рухати криві уряд та центральний банк можуть за допомогою методів кредитно-грошової політики. Наприклад, ріст дефіциту державного бюджету збільшить попит уряду на позичкові грошові кошти, в результаті крива попиту зсунеться вправо. Таким чином точка рівноваги переміститься в т.Е’. А отже очікуване зростання попиту з боку уряду призводить до очікувань зростання процентних ставок в майбутньому. Центральний банк може вплинути на таку ситуацію шляхом збільшення пропозиції грошових коштів. Для визначення номінальної процентної ставки необхідно додати до рівноважної реальної процентної ставки очікуваний рівень інфляції, що в свою чергу необхідно інвесторам для підтримання необхідного рівня реальної доходності від інвестицій. [1 ,с.556]

В міжнародній економіці відкритість визначають на базі кількісних та якісних показників від критості економіки. До якісних відносяться показники, які характеризують стан економіки з точки зору сутнісних ознак, наприклад, відсутність монополії зовнішньої торгівлі при наявності регулюючої ролі держави та спеціальних міжнародних інститутів, наявність в країні сприятливого інвестиційного клімату, що дозволяє країні інтегруватися у світовий фінансовий простір.

Кількісні параметри розраховуються як агреговані показники, що характеризують ступінь відкритості всіх ринків. Для товарного ринку використовують експортну та імпортну квоту держави. Відкритим вважається ринок країни, якщо даний показник перевищує 20%.

Протягом періоду 2002-2007 pp. Україна є достатньо інтегрованою в міжнародну торгівлю: даний показник коливається в проміжку 45,33-63, 63% і має тенденцію до зниження (див. табл. 1) . Таке високе значення Qexp дає основу говорити про експортозалежність економіки країни та реалізацію експортоорієнтованої моделі, що в свою чергу підриває засади економічної незалежності країни. А, отже, поступове зниження показника свідчить про поліпшення конкурентоспроможності країни та галузевий розвиток економіки.

Також розраховують частку іноземного капіталу у валовому внутрішньому продукті країни на базі прямих іноземних інвестицій (ПІІ) та портфельних інвестицій. Інтегрованим в світову фінансову систему, і відповідно, залежним від зовнішньої фінансової кон´юнктури вважається ринок, якщо даний показник перевищує 5%. Квота портфельних інвестицій характеризує рівень привабливості для іноземного інвестора короткострокових фінансових інструментів, а квота ПІІ - довгострокових фінансових інструментів.

Позитивним для розвитку економіки країни вважається значення даних показників більше за 5%. Це говорить про відкритість фінансового ринку та інвестиційну привабливість національного ринку. QFDI та Qip поступово зростають за рахунок збільшення обсягів надходження іноземного капіталу в країну, що безперечно є позитивним для розвитку української економіки. Однак можемо спостерігати, що частка ПІІ у ВВП України досягає „критичної” позначки, що говорить про загрозу фінансовій безпеці країни.

Прямі іноземні інвестиції характеризуються контролем інвестора над об´єктом фінансування, а таким чином можна говорити про контроль над суб´єктом господарювання і відповідно над посиленням впливу іноземного інвестора на галузь, економіку. Висока залежність економіки від іноземних ресурсів свідчить про загрозу стратегічним інтересам країни, про політичний вплив на уряд та загрозу економічній стабільності.

Що ж стосується впливу портфельних інвестицій на розвиток української економіки, то можна спостерігати поступове зростання показника Qip, що свідчить про позитивний вплив на фінансовий сектор економіки. Однак тут варто відзначити переважну активність саме іноземних інвесторів (майже 90%), а отже про загальну залежність від іноземного капіталу і зовнішніх ризиків, які загрожують фінансовими кризами.

Таблиця 1. Динаміка макроекономічних показників економіки України за період 2002-2007 роки

ВВП, млн.гри

Портфельні ПІІ інвестиції, млн.грн.

Експорт,

мли.грп

Qexp,

%

QFDI,

Qip,

%

2002

225810.00

267344.00

3502,98

1468,23

124392,00 і 54394.00

55.09

57.75

12.59

0,59

2003

13.28

0,55

2004

345113,00

44436,06 ! 1599,48

219607.00

63.63

12.88

0,4o

2005

441452,00

83917,99 і 6902.07

227252.00

51.48

19.01

1.56

2006

544153,00

W69S9J0 і 18180.00

253707.00

46.62

19,66

3.34

2007

712945.00

148921,47 і 20200,00

323205.00

45,33

20,89

2.83

Джерело:

складено авторе

[ за даними wuw.ukrstar.gov.ua та и

ww.rbc.ua, www.

val.ua

Стосовно портфельних інвестицій, то за даних умов, їх приплив залежить від розвиненості фондового ринку країни. Переважне зростання індексу свідчить про посилення ролі іноземного капіталу в країні, що в свою чергу може призвести до економічної та фінансової залежності країни від іноземних інвесторів і бути причиною економічних криз при активному відпливі іноземних інвестицій

з країни. Тому уряд має визначити межу присутності іноземного капіталу у вітчизняній економіці.

Для відповіді на питання, як впливають ПІІ на економічне зростання у конкретній країні, може служити модель економічного росту на базі виробничих функцій, запропонована П. Вельфенсом і П. Джесиньські. Ця модель базується на традиційному апараті виробничих функцій.

Хоча модель, запропонована Вельфенсом- Джесиньські, у цілому прийнятна, вона має ряд недоліків. В цій моделі загальний обсяг основного капіталу країни-реципієнта складається з накопиченого внутрішнього капіталу і прямих іноземних інвестицій. Такий підхід може викликати певні сумніви: ПІІ в загальному випадку не можуть прирівнюватися до основного капіталу через наявність тимчасових лагів в освоєнні інвестиції і поступового вибуття основних фондів. Більш того, існує небезпека подвійного рахунку, адже матеріалізовані в основних фондах ПІІ, як правило, враховуються в національній статистиці по вирахуванні приросту внутрішнього основного капіталу. [8, с.324]

Порушення фінансової безпеки країни можна проілюструвати на прикладі України. В рамках фінансової кризи в американській економіці, яка почалася на початку 2008 року і супроводжувалася істотним тривалим падінням фондових індексів провідних фондових бірж світу, українська економіка, маючи слабо розвинений фондовий ринок, втратила приблизно 15 млрд. дол. США.

За оцінками експертів приблизно 80% основних портфельних інвесторів на українському фондовому ринку відносяться до іноземних. Саме через те, що іноземні інвестори почали активно виводити свої кошти з української економіки падіння індексу ПФТС за перше півріччя досяг рекордної відмітки в 60%. Враховуючи загальну негативну кон´юнктуру світової економіки „блакитні фішки” українського фондового ринку отримали збитки та недоотримали кошти для розвитку.

Фінансова криза 2008 року вперше настільки вразила українську економіку через занадто інтенсивну інтеграцію у світову фінансову систему та відсутність державного контролю присутності іноземного капіталу в стратегічних галузях економіки, до яких відноситься фінансовий сектор. Отже постає питання „чи існує безпечна міра присутності іноземного капіталу в економіці крани?”

Очевидним є те, що головним джерелом фінансування для української економіки залишаються іноземні інвестиції, що переважно експортуються і імпортуються з офшорних зон. Проте національні інвестори ще не є достатньо вагомими на фінансовому ринку України, що є загрозою національній економічній безпеці держави.

Таким чином можемо побачити, що існує гранична межа присутності іноземного капіталу в економіці країни для утримання фінансової безпеки та економічної незалежності країни, нівелювання впливу зовнішніх чинників на її подальший розвиток. І одне з найголовніших завдань уряду країни - контролювання рівня безпечної та ефективної присутності іноземного капіталу у вітчизняній економіці. А отже уряд має приділяти увагу не тільки кількісній, але й якісній структурі інвестиційних надходжень в країну, щоб гарантувати економічну, а відповідно, і фінансову безпеку української економіки, при цьому підтримуючи інтеграцію вітчизняної економіки в міжнародні економічні відносини та світові фінансові ринки.

Література:

  1. Боди 3., Кейн А. Принципы инвестиций, 4- е издание. - М., Вільямс, 2002, - с.692
  2. Інтегральна оцінка соціально-економічного розвитку регіонів України // www.me.gov.ua
  3. Киреев А. Международная экономика. В 2 частях. - М., Международные отношения, 2000, ч.І, - С.478
  4. Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку yKpaїHи//www. ukrstat.gov.ua
  5. Тактичні пріоритети та стратегічні орієнтири економіки України // Аналітична доповідь/ www.niss.gov.ua
  6. Торговельні результати діяльності ПФТС // www.pfts.ua
  7. Украина почти на три года попала под влияние МВФ// korrespondent.net
  8. Хэррис Д. Международные финансы. - М., Филин, 1996,- с.564
загрузка...
Top