Податкове право Нідерландів
Вступ.
1. Історія податкової системи Нідерландів.
2. Сучасна податкова система Нідерландів.
3. Основні аспекти організації роботи податкової системи Нідерландів у контексті Європейського Союзу.
4. Сплата непрямих податків.
5. Особливості гармонізації податкового законодавства в контексті вимог Європейського Союзу.
Висновки.
Список використаних джерел.
Вступ
Податкова система у кожній країні є однією із стрижневих основ економічної системи. Жодна держава не може обійтися без податків.
Економічну систему Нідерландів справедливо буде охарактеризувати як соціально орієнтовану ринкову економіку. Це означає, що держава бере на себе функції соціальних гарантій: утворення, пенсійне обслуговування, допомога з безробіття, а також підтримка й розвиток інфраструктурних галузей, таких як, порт і зв'язок. Також існування цілого ряду пільг для іноземних інвесторів роблять Нідерланди однієї з "податкових гаваней", привабливої для міжнародного капіталу.
Основними моментами законодавства є:
• спрощення податкової системи. За багато років існування старого законодавства, воно обростило величезним числом виправлень і доповнень, устежити за якими стало практично неможливо. Нове законодавство пропонує струнку логічну систему, у якій немає місця виключенням або виправленням.
• у ході проведення податкової реформи змінився принцип роботи податкової служби. Раніше він будувався за принципом орієнтації податкових інспекторів по групі податків (при такій системі податкові інспектори орієнтовані на виконання винятково фіскально-каральних функцій, тобто займаються збором якого-небудь податку або групи податків), у цей час робота податкових органів будується за принципом орієнтації податкових інспекторів по групах платників податків (при такій системі інспектора крім фіскальних функцій, так само орієнтуються на характер і специфіку роботи платника податків, більше того в ряді випадків податкові інспектори можуть виступати як консультанти).
У даній роботі викладено та проаналізовано основи Нідерландського податкового законодавства.
1. Історія податкової системи Нідерландів
Офіційна дата народження королівства — 1815 рік, але фактично воно існує з 1830 року, коли Бельгія, що була частиною Нідерландів, вийшла зі складу країни в результаті визвольної революції. Сьогодні Нідерланди частіше називають Голландією (по найбільш розвинутій області).
Сьогоднішня податкова система Нідерландів формувалася протягом тривалого періоду часу. І так, небагато історії:
27 лютого 1610 року влади випустили перший в історії едикт, що забороняв «торгівлю повітрям» — операції з акціями, які не перебували в момент угоди у фактичному володінні продавця.
В 1611 році в Амстердамі був побудований будинок першої біржі. До полудня торги проходили під відкритим небом, окремі операції відбувалися в кав'ярнях, приватних будинках і т.д. Лише до вечора ділова активність зосереджувала в будинку біржі, що служило одночасно й клубом по інтересах.
В 1689 році амстердамський адвокат Ніколас Майс Ван Хоулі домігся того, що всі угоди стали реєструватися й обкладати податками.
А такі податки стягувалися.
Податок на хабарі
Уведений на острові Ява в 18 столітті. У цей період історії острів перебував у колоніальній залежності від Голландії. Як відзначали сучасники корупція досягала неймовірних розмірів, так Генерал-губернатор із платнею 700 гульденів у рік привозив додому стан в 10 млн. гульденів, молодший торговець платив (офіційно!) 3500 гульденів за призначення на пост із «окладом» 40 гульденів на місяць і одержував на цій посаді річний доход до 40 тис. гульденів.
Особовий податок на слуг
Сплачувався в Голландії в середні століття. За один слугу випливало платити 5 флоринів і 16 су, за двоє — 10 флоринів і 6 су, за троє — 11 флоринів і 12 су, за четверо — 12 флоринів 18 су. При спробі тілесного покарання покоївці хазяям загрожував штраф у розмірі її річної платні. Звільнити прислугу можна було тільки за крадіжку.
Податок на вікна
Цей податок привів до створення специфічної архітектури, стягувався він з вікон, якщо будинок мав три вікна — податок був помірним, а з будинків у чотири або п'ять вікон податок стягувався в подвійному, а те й у потрійному розмірі. У такий спосіб сьогодні стародавні будинки являють собою вузькі приміщення, так в Амстердамі є будинок ширина якого ледве більше метра!
І звичайно не можна не зупинитися на одній специфічній податковій пільзі.
Студенти й викладачі університетів в 17 столітті звільнялися від податку на алкогольні напої в межах шести бочок пива й 200 літрів вина в рік.
2. Сучасна податкова система Нідерландів
Переходячи до розгляду нинішньої податкової системи, відзначимо один факт, що явно йде своїми коріннями в традиції минулого.
30 квітня вся країна відзначає день народження королівської матері — Юліани.
Влада, знаючи меркантильну натуру співгромадян, повідомляють на цей день звільнення від податків — і весь Амстердам перетворюється в нескінченний ринок. Жителі передмість, приїжджають у столицю за два-три днів — щоб зайняти найбільш вигідні для торгівлі місця. Інші громадяни використовуючи, цей Нідерландський податковий «Юр'єв день», роблять численні покупки. Такий одноденний роздрібний оффшор.
І так,
Сучасна податкова система Нідерландів
Економічну систему Нідерландів справедливо буде охарактеризувати як соціально орієнтовану ринкову економіку. Це означає, що держава бере на себе функції соціальних гарантій: утворення, пенсійне обслуговування, допомога з безробіття, а також підтримка й розвиток інфраструктурних галузей, таких як, порт і зв'язок. Також існування цілого ряду пільг для іноземних інвесторів роблять Нідерланди однієї з "податкових гаваней", привабливої для міжнародного капіталу.
З 2001 року Голландія живе по новому податковому законодавству. Основними моментами такої зміни законодавства є:
• спрощення податкової системи. За багато років існування старого законодавства, воно обростило величезним числом виправлень і доповнень, устежити за якими стало практично неможливо. Нове законодавство пропонує струнку логічну систему, у якій немає місця виключенням або виправленням.
• у ході проведення податкової реформи змінився принцип роботи податкової служби. Раніше він будувався за принципом орієнтації податкових інспекторів по групі податків (при такій системі податкові інспектори орієнтовані на виконання винятково фіскально-каральних функцій, тобто займаються збором якого-небудь податку або групи податків), у цей час робота податкових органів будується за принципом орієнтації податкових інспекторів по групах платників податків (при такій системі інспектора крім фіскальних функцій, так само орієнтуються на характер і специфіку роботи платника податків, більше того в ряді випадків податкові інспектори можуть виступати як консультанти).
За дотриманням податкового законодавства в королівстві стежить Податкова служба — BelastingDienst. Ця організація будує свій імідж під гаслом "ми не можемо зменшити розмір податків, але можемо полегшити вам процедуру виплати". Є ще й податкова поліція (FIOD).
Прибутковий податок
Платником податку є кожний, хто провів на території Голландії більше на півроку протягом підзвітного календарного року. Строк сплати податку встановлений до 1 квітня року наступного за звітним. Громадяни зобов'язані заповнити податкову декларацію й заплатити податки за минулий рік. При поважних причинах можна запросити відстрочку на 3 місяці. Декларацію можна заповнити в електронній формі й послати через Інтернет або на дискеті. Декларацію громадяни зобов'язані підписати (незалежно від того, заповнювали її самі або це зробив за них податковий інспектор). Для посилки електронної декларації треба запросити п'ятизначний номер (індивідуальний ключ).
Якщо єдиним джерелом доходів є зарплата або допомога, заповнювати податкову декларацію не обов'язково. Роботодавець (або соціальна служба) щомісяця перераховують за працівників податки, віднімаючи їх із зарплати. Однак, особисті обставини роботодавцем не враховуються. Наприклад, якщо громадянин почав працювати із середини року, податок із зарплати віднімається виходячи з того, що перед цим він заробляв стільки ж. Якщо доходи були нижче, можна в декларації зажадати повернення грошей. Тобто, заповнювати декларацію є зміст майже всім.
Види прибуткових податків.
У новому податковому законодавстві всі прибуткові податки розподілені на три основні кошики.
Кошик 1
Доходи й витрати від роботи й житла, до яких ставляться:
• зарплата, пенсія, соціальні допомоги;
• витрати й доходи від власного житла, у якому ви постійно проживаєте;
• прибутку від підприємницького й іншого видів діяльності;
• періодичні виплати й допомоги, такі як аліменти;
• витрати на підтримку рівня доходів;
Із суми цих статей доходів і витрат віднімаються витрати, наприклад такі як:
• витрати на дитячий сад/ясла;
• витрати пов'язані з роботою й житлом;
• інші види витрат, пов'язані з вашою особистою ситуацією
Кошик 2
У цей кошик попадають як доходи, так і витрати, зв'язані з володінням значної частки капіталу в підприємстві. Обкладають податком дивіденди й виграш від підвищення курсу акцій, віднімається з податків програш від зниження курсу акцій. Слід звернути уваги, щоб потрапити в цю категорію (кошик), треба мати значне число (не менш 5%) акцій підприємства. Ці доходи обкладають податком у розмірі 25%.
Кошик 3
Доходи від нагромаджень і інвестицій. До них ставляться:
• акції, облігації, гроші на ощадних рахунках;
• вкладення в нерухомість (крім житла, у якому ви живете);
• страхові поліси й нагромадження, які не попадають в інші кошики;
Ці доходи обкладають податком у розмірі 1,2% від суми заощаджень, що перевищують EUR17600. Якщо є борги, що перевищують EUR.2.500, — вони віднімаються з оподатковуваної суми.
Податок на доход(прибуток) корпорацій
Стягується з акціонерних компаній, кооперативних суспільств, страхових і кредитних компаній, фондів і інших юридичних осіб, зареєстрованих як корпорації. Стандартна ставка з 1997 р. — 35%. Підвищена ставка в 37% застосовується до перших 45 тис. EUR. Від сплати податку звільняються юридичні особи, що займаються соціальної й благодійною діяльністю.
Податок на додану вартість (BTW)
BTW — загальний податок на споживання, стягується за доставку товарів і надання послуг у Нідерландах, а також за імпорт товарів у Нідерланди. Регулювання BTW було змінено після того, як митні кордони між членами ЄС були скасовані з 1 січня 1993 р.
Стягнення BTW з товарів по внутрішньосоюзних угодах більше не провадиться й не контролюються на прикордонних пунктах. Зараз контроль здійснюється через перевірку рахунків компаній. У товарних операціях із країнами, що не входять у ЄС, відносно податку на додану вартість порядок залишається колишнім, тобто контроль здійснюється на прикордонних пунктах.
Стандартна ставка з 1998 р. — 17,5%, знижена — 6% (на товари й послуги першої необхідності, включаючи продовольство, медикаменти, книги, періодичні видання, пасажирський транспорт, послуги в області культури, спорту).
Звільняються від сплати BTW деякі послуги, у тому числі банківські, страхові, медичні, поштові й телекомунікаційні. Для громадян СНД, необхідно нагадати, що BTW сплачений при покупці товарів може бути повернутий при виїзді із країни, так називані TAX FREE.
Акцизи
Стягуються з нафтопродуктів, тютюнових виробів, міцних спиртних напоїв, пива, безалкогольних напоїв. Ставки акцизів на деякі товари:
• на бензин (за 1 гл залежно від змісту свинцю) — від 50 до 55 EUR;
• на опалювальний мазут (за 1000 кг) — 15 EUR;
• на сигарети — 21,05% від роздрібної ціни плюс 36 EUR за 1000 шт.;
• на міцні спиртні напої (за градус спирту) — 15 EUR.
Дозволяється безмитне ввезення автомобільного палива в обсязі повного заправлення паливних баків, технологічно пов'язаних із двигуном.
Податок на багатство (капітал)
Податок з капіталу стягується із чистих індивідуальних нагромаджень. Вся власність резидентів, поза залежністю від її місця розташування, підлягає оподаткуванню на капітал. Певні види власності нерезидентів у Нідерландах також обкладають податком з капіталу. Ставка податку з капіталу — 0,8%. Оподатковування здійснюється за винятком боргів і особистих субсидій. Однак нерезиденти можуть віднімати лише певні борги й не можуть віднімати субсидії.
Податок на переклад нерухомості.
Придбання нерухомості, що перебуває в Нідерландах, обкладає податком на переклад нерухомості. Його ставка — 6% від вартості нерухомості.
Податок на вкладення капіталу (інвестиції).
Покупка акцій голландської резидентної компанії обкладає податком на вкладення капіталу. Його ставка — 1%. При дотриманні певних умов, наприклад, при об'єднанні або реорганізації, податок не стягується.
Гербовий збір
Стягується в розмірі 1%, наприклад, при реєстрації компанії.
Податок на дивіденди
Стягується з осіб, що володіють акціями або облігаціями нідерландських акціонерних компаній. Базова ставка 25% сплачується з повної суми дивідендів. Однак вона може бути знижена до 15,5% і навіть до 0, якщо одержувач є резидентом ЄС або країни, що має з Нідерландами відповідна угода.
Податок на легкові автомобілі й мотоцикли
Одноразовий податок з фізичних осіб. Стягується при реєстрації легкових автомобілів у Нідерландах, а також з автомобілів, зареєстрованих за рубежем, з початку їхньої експлуатації на дорогах Нідерландів. Ставка — 45,2% від прейскурантної ціни (без ПДВ) мінус 1540 EUR.
Податок на автотранспортні засоби
Стягується із власників автомобілів, включаючи нерезидентів. Ставки варіюються залежно від власної ваги автомобіля й застосовуваного палива й включають надбавку, установлювану на рівні провінцій. Наприклад, у провінції Південна Голландія ставка становить
• на легкові автомобілі від 287 до 960 EUR,
• на вантажівки — від 496 до 4151 EUR.
Податок на майно
Стягується з фізичних осіб, резидентів і нерезидентів, що володіють деякими видами активів у Нідерландах.
Об'єктом обкладання є вартість приналежного майна (будинку, спорудження, земля, за винятком земельних наділів фермерів).
Суб'єктом (платником) податку є як власник, так і користувач (орендар) майна.
У цей час ставки податку визначаються місцевими органами влади самостійно.
Податок на переклад дивідендів
Стягується в розмірі 25% від суми дивідендів, якщо інше не обговорено міжнародними угодами.
Податок на доход від наданих кредитів
Доходи від кредитів обкладають податком від 0,25 % і менш.
Податок на збирання вулиць
Розмір податку встановлюється місцевими органами влади. Приблизно він становить 68 EUR із самотнього городянина й 104 EUR з родини.
Податок на власників собак
Стягується в розмірі 26 EUR за однієї тварини й 53 EUR за наступних.
Податок на туристів
Тариф податку на туристів може бути включений у вартість квитків на відвідування музеїв, парків, і т.п., а також у вартість проживання в готелях, кемпінгах. Платниками податку в цьому випадку виступають власники цих підприємств, які, у свою чергу, стягують його із клієнтів. Ставка податку приблизно становить 0,30 EUR з людини в добу.
3. Основні аспекти організації роботи податкової системи Нідерландів у контексті Європейського Союзу
Податкова система у кожній країні є однією із стрижневих основ економічної системи. Жодна держава не може обійтися без податків. Сьогодні Європейський Союз поширює свої повноваження на економіку, промисловість, громадські права та зовнішню політику у 15 держав — членів. В одній з таких країн — Нідерландах — населення становить 16 млн жителів, зареєстровані 800 тис. підприємств ( по одному підприємству на кожних 20 жителів), 10 000 з яких — великі платники податків, з них 25 "глобальних гравців" — транснаціональні компанії та корпорації (такі як PHILIPS, SHELL та ін.)
Податковий досвід країни нараховує сотні років. На сьогодні в Нідерландах існує розвинена система податкового супроводження банківських та інших фінансово-кредитних установ. Податкова служба спільно з Центральним банком приділяють велику увагу фінансовій надійності та достовірності фінансової та податкової звітності. В Нідерландах самі власники (акціонери, учасники) ретельно стежать за репутацією банку та його керівництвом, що полегшує податкове супроводження.
Основним та найбільш надійним джерелом інформації в Нідерландах, зокрема для використання її податківцями, є засоби масової інформації (ЗМІ), в яких банки публікують свої річні звіти, баланси та інформацію про проведення фінансово-господарських операцій. Інформація у мас-медіа здебільшого достовірна. Крім того, банки щорічно подають до органів податкової системи інформацію щодо залишків на рахунках всіх вкладників та нарахованих (отриманих) відсотків.
У системі оподаткування Нідерландів велику роль відіграють так звані "податкові радники". Це юридичні та фізичні особи, які надають платникам податків консультаційні послуги з питань оподаткування (в тому числі щодо мінімізації бази оподаткування, що є значною проблемою для податкової системи Нідерландів), та послуги із складання податкової звітності. Здебільшого працівники податкової служби спілкуються саме з податковими радниками, які представляють інтереси платників податків. Поточне управління (не в період складання та подання звітності) компанії проводять самостійно. Річні звіти готуються за допомогою податкових радників. Великі платники податків мають власні адміністративні підрозділи, які виконують функції податкових радників.
Основними принципами податкового супроводження в податковій системі Нідерландів є:
• якісне надання послуг платникам податків;
• "масове виробництво": проведення роботи з малими підприємствами уніфіковано, за принципом "конвеєра";
• інтенсивна робота з платниками податків;
• розслідування шахрайства.
Основна мета роботи з платниками податків — досягти своєчасності та повноти сплати податків з доходів, отриманих підприємством.
Виходячи з основної мети, можна визначити основні принципи роботи з клієнтами.
1. Координація клієнта. Координатор повинен мати повне уявлення про компанію, в його обов'язки входить щоденний аналіз становища клієнта. Маючи необхідну інформацію ( тобто власну інформаційну базу по кожному клієнту), координатор може виявити ризики та ідентифікувати ризик. Координатор повинен визначити ризик, те, на чому він базується, що є важливим фактором, оскільки ідентифікувати можна тривалий час, але обробити тільки обмежену кількість.
2. Укладання попередньої угоди. Це письмова відповідь податкової служби на запит клієнта стосовно податкових наслідків проведення будь-якої господарської або фінансової операції. Попередня угода може стосуватися будь-якого виду податку, щодо якого клієнт бажає отримати консультацію. Така угода допомагає клієнтам уникнути виникнення проблем під час наступної перевірки їх податкових декларацій або при проведенні документальних перевірок, розв'язати проблему перед її виникненням, щоб уникнути негативних наслідків.
3. Відбір ризиків для роботи протягом року.
Послідовність процесу відбору ризиків така:
• координатор отримує інформацію про ризики свого клієнта;
• координатор оцінює ризик. Для кожного ризику існують критерії оцінки:
— тип ризику;
— сума задіяних коштів;
— час для розв'язання проблеми;
— з'ясування того, хто буде вирішувати проблему: координатор, інспектор чи аудитор.
Команда з відбору ризиків збирається щомісяця. Вона аналізує, по-перше, ризики на сьогоднішню дату. Команда виносить рішення про найважливіші ризики кожного клієнта. У команді вибирається людина, яка виносить рішення стосовно ризиків клієнтів та відповідає за них. Процес дуже складний, оскільки існує велика кількість ризиків та клієнтів.
4. Робота інспекторів. До функцій інспекторів належить:
• аналіз декларацій з податку на прибуток юридичних осіб. Для цього використовується інформація з річних звітів;
• вирішення сплати та відшкодування ПДВ;
• з'ясування сплати податку на заробітну плату;
• справляння податку на доходи фізичних осіб;
• електронна обробка податкових декларацій.
У роботі інспекторів виникають два типи ситуацій при перевірці (декларації) клієнта:
• інспектор згоден з діями клієнта;
• інспектор не згоден з його діями.
Компанія — платник податків може подати апеляцію до податкового органу у разі незгоди. У разі незгоди компанії з позицією податкового інспектора, який розглядає скаргу, його рішення перевіряють та підтверджують або не підтверджують його колеги по роботі. Прийняття такого колективного рішення — вид взаємного контролю. Якщо ж платник не згоден з рішенням податкового органу, він може апелювати (подати позов) до суду. В Нідерландах існує два рівні судових інстанцій — місцеві суди та Верховний суд. При цьому суд не тільки виносить рішення з конкретної справи, але й надає роз'яснення податкових законів та інших нормативно-правових актів з питань оподаткування.
5. Проведення аудиту. Податкові органи Нідерландів можуть проводити як комплексні документальні (приблизно раз на 7 років), так і тематичні (щорічні) перевірки. У процесі перевірок використовуються "аудиторські інструкції", методичні рекомендації для проведення перевірок. Так само, як і в Україні, в Нідерландах перевірку здійснює за певним переліком питань група аудиторів. В аудиторському звіті податкові аудитори надають рекомендації (поради) координаторам щодо більш ефективного податкового супроводження. Крім того, існує окремий вид аудиту — аудит електронних баз даних.
6. Розслідування шахрайства. Розслідуваннями шахрайства покладаються на такі органи:
• FIOD — ECD (служби по боротьбі з податковими та економічними злочинами). Аналог в Україні — податкова міліція.
• Офіси з розкриття незвичайних (сумнівних) операцій (MOT).
Основними напрямами боротьби із шахрайством є:
1) спеціальні процедури -оперативно-розшукова діяльність;
2) поради з розслідування — методичні рекомендації;
3) робота фіскальної поліції;
4) порушення кримінальної справи;
5) розгляд справи у суді;
6) безпосереднє збирання (в Україні стягнення податків).
Робота збирачів податків у Нідерландах в принципі подібна до роботи підрозділів примусового стягнення органів державної податкової служби (ДПС) України. Відмінність лише в тому, що більшість процедур проводиться автоматично в електронному режимі.
Велику увагу податкова служба Нідерландів приділяє інформації, отриманій у мережі Інтернет. Для цього була створена програма пошуку інформації в Інтернеті.
Головною причиною створення такої програми Інтернет стали негативні наслідки електронної торгівлі в Нідерландах, тобто розповсюдження в Інтернеті "віртуальних компаній", які торгують неіснуючими товарами. Цей проект розпочався в 1999 p., коли електронна комерція набула поширення (порнопродукція, азартні ігри, торгівля машинами). Результати досліджень, що проводилось в цьому напрямі, були задовільні, але не всі ризики в певній галузі можна було виявити. Було зрозуміло, що органи податкової системи отримують не всю інформацію, тому необхідний більш ретельний підхід до цього. Головні завдання проекту:
1) розробка підходу, заходів контролю та моніторинг розвитку електронного бізнесу через Інтернет;
2) пошук WEB-сайтів, з яких можна отримати необхідну для різних
фахівців податкової системи інформацію;
3) ідентифікація постачальників електронної комерції;
4) розвиток деяких програм забезпечення для роботи з платниками податків.
Основними методами проекту є: загальний підхід використання, необхідних засобів, а також технічних засобів для моніторингу електронної комерції через Інтернет.
Для пошуку та відбору необхідної інформації, створення та відбору Інтернет-сайтів використовуються так звані прототипи. Це штучно складені сайти з певним набором ознак, за якими проводиться пошук. За допомогою таких прототип-сайтів можна відібрати групу Інтернет-сайтів компаній (підприємств), які відповідають заданій кількості будь-яких ознак (будь-яких ключових слів, що зустрічаються на сайті). При цьому серед отриманої групи сайтів автоматично виділяються такі, на яких ключове слово вказане помилково, або така компанія не відповідає іншим необхідним (галузевим) ознакам. Крім того, проводиться постійний моніторинг та класифікація нових Інтернет-сайтів. При цьому нові сайти, які з'явились в мережі Інтернет станом на певну дату, автоматично групуються за галузевою або іншою заданою ознакою (задається відповідне ключове слово).
Головними проблемами (ризиками) бізнес-діяльності в Інтернеті, які доводиться розв'язувати спеціалістам податкової системи, є:
• діяльність компаній (фірм), які існують лише в Інтернеті та займаються фіктивними трансакціями — операціями, при проведенні яких не відбувається реальний рух товарів (робіт, послуг);
• поширення в Інтернеті неправдивої інформації про фінансовий стан компаній, проведених або потенційних фінансово-господарських операцій для того, щоб вплинути на рішення (потенційних) інвесторів. При цьому розповсюджувачі такої неправдивої інформації отримують доход за рахунок придбання активів до підвищення їх ринкової вартості.
На наш погляд, слід більш докладно спинитися на ролі організації процесів обрахування та сплати податку на доходи юридичних осіб (корпоративний податок). Загальні принципи податкового супроводження платників податку на доходи юридичних осіб (корпоративний податок) можуть бути такими:
• корпоративності;
• координації;
• командної роботи;
• розподілу обов'язків по всіх податках;
• складання планів податкового супроводження та планів перевірок.
Функціональні обов'язки інспекторів з корпоративного податку полягають ось у чому:
• перевірці декларації з корпоративного податку та складання висновків;
• співпраці з податковим аудитором та складанні висновків після проведення аудиту;
• розгляді апеляцій та захист інтересів офісу великих платників податків в суді;
• попередній оцінці операцій клієнтів (близько 10% часу);
• розгляді заяв клієнтів з різноманітних питань (наприклад, у разі злиття компаній);
• управлінні ризиками;
• участі в боротьбі з шахрайством (найчастіше це лише передача інформації іншим органам);
• тренуванні та навчанні тощо. ,
Ще до подання податкової Декларації з корпоративного податку у січні поточного року платник попередньо нараховує суму податку, які мають бути сплачені в цьому році. Це нарахування проводиться на підставі даних про сплату корпоративного податку у роках, що передують поточному. Суми корпоративного податку можуть сплачуватися щомісячно. Наступний перерахунок (подання авансового звіту) проводиться у серпні поточного року згідно з даними про сплату податку за півріччя поточного року.
За ініціативою платника податку протягом року нараховані суми можуть бути переглянуті. Остаточний перерахунок здійснюється лише після подання та оцінки декларації за рік, в якому проводилось попереднє нарахування.
У Нідерландах існує база даних зареєстрованих платників податків. На підставі цієї інформації щороку регіональні податкові адміністрації та офіси великих платників податків повідомляють клієнтів про необхідність декларування корпоративного податку шляхом надсилання бланків декларацій. Платник зобов'язаний протягом 5 місяців після закінчення звітного податкового року надіслати Декларацію з корпоративного податку до податкової інспекції за місцем обслуговування.
Декларації вносять до комп'ютерної бази даних члени робочої групи обслуговування певної категорії платників з адміністративного персоналу. Інформація з локального комп'ютера автоматично надходить до центрального сервісного центру (центрального комп'ютера), який нараховує податок на доходи юридичних осіб на підставі поданих декларацій.
За допомогою комп'ютерної системи здійснюється попередня оцінка ризиків, які можуть міститися в Декларації з корпоративного податку. Оцінка проводиться за допомогою "таємних" критеріїв, тому інформація щодо перевірки повністю захищена від зовнішнього доступу. За результатами перевірки комп'ютерна система відбирає декларації, в яких практично немає ризиків (вони становлять приблизно 5% від загальної кількості всіх декларацій) та автоматично виключає їх з переліку тих, які перевіряються.
Проводиться також комп'ютерна класифікація декларацій за ступенем ризику. 95% декларацій, які залишились після комп'ютерного відбору, передаються на подальшу обробку інспекторові — спеціаліст з податку на доходи юридичних осіб перевіряє декларації вручну на наявність ризиків.
Податковий інспектор аналізує та відбирає декларації, що містять більший ризик. Слід зазначити, що розрахунок прибутку у фінансовому та податковому обліку в Нідерландах відрізняється. Тому податковому інспектору слід ретельно вивчити причину відмінності бухгалтерського прибутку від податкового. Хоча бухгалтерську звітність компаній перевіряють незалежні аудиторські фірми, для остаточного розрахунку податкового прибутку не завжди можна спиратися на фінансову звітність.
Відібрані декларації розглядають всі інспектори — з податку на доходи юридичних осіб на щотижневому засіданні з приводу проблемних питань.
За результатами розгляду відбираються декларації, що містять найбільший ризик (приблизно 10% від загальної кількості ризикованих декларацій).
Надалі є два варіанти оцінки декларацій:
• запит у клієнта додаткової інформації стосовно виявлених ризиків; залежно від відповіді може бути проведено аудит клієнта або сформульовано остаточний висновок;
• проведення аудиту, за результатами якого складається остаточний висновок.
Слід зазначити, що з усіх перевірених податкових декларацій з корпоративного податку дуже незначна кількість відбирається для проведення податкового аудиту.
Важливим є прийняття рішення з проблемних питань, що стосуються корпоративного податку.
Спеціаліст з корпоративного податку може самостійно прийняти рішення з проблемного питання (надати роз'яснення платнику податків); якщо у податкового інспектора виникають труднощі, рішення може бути прийняте на щотижневих зустрічах всіх спеціалістів команди з корпоративного податку; якщо ж вони не прийняли рішення, його може прийняти експерт.
Зауважимо, що експерт з певного виду податку — найавторитетніший та найкваліфікованіший спеціаліст, який не виконує інших функцій, крім надання допомоги в розгляді проблемних питань. Метою його діяльності є також забезпечення однакового вирішення аналогічних проблем, які виникають у різних платників податків;
У найскладніших випадках рішення приймає експертна група.
Експертні групи функціонують на національному рівні (за участю представників міністерства фінансів) розглядають проблемні питання з усієї країни щодо певного вузького кола питань. На сьогодні існує 80 таких груп у Нідерландах. Спеціалісти, які працюють в експертних групах, виконують певну основну роботу. На роботу в групі витрачається до 20 % робочого часу.
Відтак у роботі органів державної податкової служби України можна виділити такі проблемні (неврегульовані) аспекти, щодо яких у податковій службі Королівства Нідерланди знайдені ефективні рішення:
• недостатня законодавча визначеність прав податкових органів щодо отримання всієї необхідної для встановлення податкових зобов'язань платника податків інформації, в тому числі фінансової. Так, у Нідерландах платники податку на доходи юридичних осіб разом із Декларацією подають обов'язковий додаток, в якому повністю обґрунтовуються розбіжності між даними фінансового та податкового обліку;
• відсутність інформаційної бази для ведення податкового обліку. Так, у Нідерландах податкова звітність складається на основі фінансової (відмінності встановлюються податковим законодавством). При перевірці податкових декларацій дані зіставляються насамперед з даними фінансового балансу та розрахунків фінансових доходів і витрат;
• недоступність для податкових аудиторів під час проведення перевірки банківської операційної системи та інших електронних документів (баз даних), інформація з яких щодо всіх проведених операцій є базою для складання фінансової та податкової звітності;
• нечітка законодавча визначеність розкриття банківської (комерційної) таємниці на запити податкових органів. У Нідерландах особа, яка сплачує податки, повинна на запит податкового інспектора надати будь-яку інформацію, яка може вплинути на визначення податкових зобов'язань такої особи, причому інформація надається у формі, яку запитує інспектор.
• неповна технічна забезпеченість роботи органів податкової служби;
• відсутність програмного забезпечення для виявлення, класифікації та аналізу ризиків податкової та фінансової звітності, пошуку, відбору та класифікації інформації, отриманої з мережі Інтернет.
4. Сплата непрямих податків
В цьому розділі роботи проаналізовано зарубіжну практику використання важелів непрямого оподаткування для забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку країни. Основну увагу приділено податку на додану вартість і акцизним зборам.
Непрямі податки в розвинених країнах світу становлять досить вагому частку в загальному обсязі податкових надходжень.
Розглянемо послідовно досвід застосування у країнах із розвиненою ринковою економікою таких видів непрямих податків, як податок на додану вартість (податок з обороту) і акцизний збір.
Податок на додану вартість (ПДВ) є порівняно новим інструментом фіскальної політики. З групи країн ОЕСР у 60-ті роки лише вузьке коло держав використовувало такий податок. Але згодом його поширення в розвинених країнах відсте-жується в 70—80-ті і пізніші роки. Нетривала еволюція цього податку характеризується закономірною трансформацією фіскальної ролі, яка стала наслідком прагнення використати об'єктивні переваги ПДВ, необхідністю компенсувати зменшення надходжень до бюджетів від податку на прибуток в умовах високих фіскальних потреб держави, а також політикою уніфікації непрямого оподаткування у межах ЄС.
У країнах Євросоюзу ПДВ відіграє суттєву роль тому, що завдяки цьому податку реалізується основна мета інтеграції країн — забезпечення вільного переміщення товарів, послуг, праці й капіталу. В ЄС прийнято такі схеми адміністрування ПДВ, які дають змогу здійснювати точне нарахування і відшкодування цього податку на товари й послуги експортного призначення. Але при надходженні в країну призначення імпортовані товари й послуги обкладаються ПДВ так само, як і товари власного виробництва. Це створює однорідне податкове середовище для товарів і послуг, що пропонуються для реалізації на міжнародних ринках.
Хоча досі відсутні економічні обґрунтування доцільності встановлення єдиної ставки ПДВ, орієнтовно стандартною ставкою ПДВ в країнах ЄС із січня 1993 року вважається рівень, не нижчий за 15%. Додатково у різних країнах застосовуються підвищені і знижені ставки ПДВ. Однак наявність варіативних ставок суттєво підвищує адміністративні витрати щодо стягнення податку, і тому в зарубіжних країнах є прагнення уніфікувати кількість податкових ставок.
Помітні певні спільні характеристики справляння ПДВ у розвинених країнах. Зокрема, незважаючи на переваги уніфікації, у більшості з них застосовується не одна, а кілька податкових ставок. Як зазначалося вище, окрім стандартної, використовуються знижені ставки для товарів і послуг, що мають соціальне й культурно-споживче призначення (це стосується продуктів харчування, громадського транспорту, газет, журналів), а в деяких країнах — і підвищені ставки на предмети розкоші або на так звані некорисні товари (алкоголь, тютюн).
У країнах Євросоюзу і ОЕСР підвищені ставки використовуються переважно обмежено.
Щодо практики упровадження знижених ставок, зазначимо, що вони застосовуються, але не більше однієї-двох і не нижче за 5%. Зокрема за зниженою ставкою ПДВ оподатковуються:
— напрями і сфери діяльності, в яких складно обчислити ПДВ (страхування, фінансова сфера);
— товари, щодо виробництва яких здійснюється політика державного стимулювання (видавнича діяльність, транспорт тощо);
— соціально значущі товари (ліки, продукти харчування, дитячий одяг).
Природно, що в умовах посилення соціальної орієнтованості західноєвропейських країн останні проводять політику, спрямовану на запобігання зниженню добробуту широких верств населення, шляхом обкладання товарів та послуг соціального й культурного призначення за нижчими ставками. Окрім того, висока ефективність функціонування податкових органів, відлагоджений механізм стягнення ПДВ дає можливість країнам зменшувати адміністративні витрати, зумовлені використанням кількох ставок ПДВ.
У середньому, у групі розвинених зарубіжних країн, ПДВ формує приблизно 13,5% доходів їхніх бюджетів, хоча частка цього податку регіонально досить варіативно відрізняється. Так, у Франції ПДВ забезпечує 45% податкових бюджетних надходжень, а в Нідерландах — 24%2.
Отже, практика стягнення цього податку у розвинених країнах дає змогу говорити про закономірність запровадження його диференційованих ставок за умов ефективного функціонування податкової служби, надання переваги соціальній ефективності податку, незважаючи на збільшення адміністративних витрат на його стягнення.
Існує певне розмаїття в обкладанні ПДВ різних видів послуг. Поширеною для країн розвиненої ринкової економіки є практика звільнення від ПДВ банківських та фінансових, медичних послуг, послуг освіти, культури та ін.
Суттєву роль також відіграє система управління ПДВ. В усіх країнах ОЕСР накладаються штрафи за затримку при сплаті ПДВ. Ці виплати передбачають або одноразовий штраф у вигляді процента від податку, або базуються на щомісячному накопиченні неоплаченої суми, або поєднують обидва зазначені методи.
Таким чином, як справедливо зауважує А.М. Соколовська, в західноєвропейських країнах набуває закономірного характеру тенденція до застосування найрозвиненіших форм ПДВ та методів його нарахування.
Одним із важливих видів непрямих податків в усьому світі справедливо визнано акцизні збори (акцизи). Акцизи стягуються з певних видів товарів незалежно від місця їх виробництва — всередині країни або за її межами (саме це відрізняє такий вид податку від мита).
Хоча головна функція акцизів — фіскальна, вони виконують також і регулювальну роль. Значною мірою акцизи використовуються як інструмент для зниження споживання певних груп товарів (наприклад, алкоголю чи тютюну). На жаль, не можна точно обчислити залежність між величиною акцизу та реальним споживанням, і, найімовірніше, на практиці ефективність впливу акцизу не дуже висока.
Кількісна оцінка ставок акцизів у розвинених країнах відображена в таблиці.
Отже, можна стверджувати, що поширення застосування ПДВ у країнах ОЕСР і ЄС супроводжувалося суттєвим зниженням акцизів, а також, як правило, й інших видів податків, зокрема мита. Частка митних зборів, за свідченням А.М. Соколовської, є дуже низькою в усіх розвинених країнах.
5. Особливості гармонізації податкового законодавства в контексті вимог Європейського Союзу
Глобалізаційні процеси, які відбуваються у світовій політиці та економіці, приводять до встановлення тісного політичного діалогу між окремими країнами та регіонами світу, а також до поглиблення міжнародних господарських зв'язків. Сьогодні країни інтегруються заради збереження миру та забезпечення економічного процвітання. Найбільшими та найпотужнішими інтеграційними об'єднаннями у світі є Світова організація торгівлі (СОТ) та Європейський Союз (ЄС), метою створення якого якраз і є сприяння економічному добробуту, підвищенню життєвого рівня народів Європи, зміцненню миру і свободи та створення стійкого союзу народів Європи.
У своєму широкому розумінні поняття "зробити європейський вибір" означає зосередити пріоритетні зусилля на розвитку внутрішнього потенціалу та забезпечити його якомога ефективну реалізацію в напрямі досягнення європейських цінностей.
На сьогодні Європейський Союз відіграє визначну роль у забезпеченні стабільності та безпеки європейського континенту, а процес розширення та реформування ЄС слід розглядати не тільки як розширення кордонів "спільного ринку", а й як активний чинник створення нової європейської архітектури безпеки, яка має комплексний та взаємопов'язаний характер і різні виміри — військовий, політичний та економічний.
Реалізація завдань європейської інтеграції вирішальною мірою залежатиме від прогресу на головному напрямі — забезпечення сталого зростання та прискореного подолання на цій основі розриву в обсягах ВВП на душу населення.
З подальшою інтеграцією країн Європи до ЄС зв'язок між проведенням податкової політики та інших галузей політики ЄС стає все більш очевидним. Сьогодні існує досить великий збірник законів ЄС стосовно регулювання різних питань, пов'язаних з оподаткуванням, які можуть бути використані громадянами в разі порушення законодавства ЄС у країнах-членах. Для забезпечення відповідної адаптації цього збірника законів до швидких темпів соціальних змін, а також для подальшого спрощення законодавства Європейський Союз також запроваджує нові інструменти проведення податкової політики, які дають йому змогу розв'язувати нові проблеми в майбутньому, а саме:
• створення постійно діючого форуму для того, щоб країни-члени обмінювалися інформацією серед усього іншого стосовно прямих податків та підтримували свою присутність у міжнародних організаціях, таких як ОЕСР;
• запровадження діалогу з населенням та компаніями з метою надання їм інформації стосовно їх прав в інших країнах ЄС;
• забезпечення узгодженості національних податкових систем та їх відповідність до цілей Європейського Союзу з метою створення умов для реалізації економічного та валютного союзу;
• сприяння конкурентоспроможності всієї промисловості ЄС на міжнародному рівні;
• розширення Європейського Союзу для включення до його складу нових країн-членів;
• боротьба з податковими махінаціями та ефективне вирішення інших порушень у цій сфері.
Країни, що наближаються до ЄС, мають повністю адаптуватися до законодавства Європейського Союзу та утримуватись від запровадження будь-яких заходів, що вступають у конфлікт із законодавством ЄС. Сьогоднішні країни-кандидати продовжують працювати над адаптацією до європейського законодавства та узгодженням запроваджених ними нових податкових заходів відповідно до правил ЄС щодо оподаткування компаній. Це один із пріоритетних напрямів, що їх визначив Європейський Союз у "положеннях про партнерство" з метою надання допомоги цим країнам у їх майбутньому вступі до ЄС.
Реформування податкової системи має супроводжуватися ефективними заходами, спрямованими на досягнення результативності в політиці доходів. При цьому необхідно виключити негрошові розрахунки та будь-які форми взаємозаліків.
Збільшення доходної частини бюджету має відбуватися не за рахунок податкового навантаження на платників податків, а в результаті лібералізації податкового законодавства, розширення бази оподаткування, створення сприятливих умов для розвитку виробництва, приватного підприємництва, скорочення неофіційного сектора економіки.
Висновки
Наприкінці матеріалу також хотілося б відзначити, що торгово-економічні відносини між нашими країнами мають певну історію. Так у минулому можливість створити шахту, побудувати завод, прокласти трамвайну лінію привертали величезну увагу промисловців і фінансистів Голландії наприкінці 19 — початку 20 століть. Протягом пари десятків років в Україні були побудовані металургійні й коксохімічні заводи, шахти й фабрики по виробництву шахтного встаткування, у великих містах (Одеса, Екатеринославль, Київ) прокладений трамвай. Десятки акціонерних товариств були створені для бажаючих вкласти свої гроші у вигідний, хоча й ризикований проект. Ризик, як ми знаємо, виявився невиправданим, події 1917 року розбили мрії нідерландських буржуа про спокійну старість зі стрижкою купонів. Але не розбили надії — ці акції зберігалися вкладниками і їхніми нащадками аж до недавнього часу. До цього дня на полках амстердамських антикварів можна розшукати акції Одеського трамвая, Донецького металургійного комбінату й т.д.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, вважаємо за необхідне наголосити на потребі подальших досліджень практики використання непрямого оподаткування як важеля економічної політики держави на сучасному етапі.