Особливості розвитку світового ринку ріпаку

До ріпаку останнім часом прикуто підвищену увагу науковців, підприємців і державних посадовців з різних країн. Нині у світі простежується стрімке зростання обсягів його виробництва та переробки. Активним учасником світового ринку даної культури є й Україна. У зв´язку з цим набуває важливості дослідження причин, особливостей та наслідків розвитку світового ринку ріпаку.

Проблеми формування й розвитку міжнародного ринку ріпаку приваблюють багатьох учених. Дослідженням зазначених питань займалися такі вітчизняні та зарубіжні науковці, як С.Бердін і В.Кабанець, В.І.Гавриш, Г.Б.Супіханов та інші. Однак не всі аспекти розвитку виробництва й переробки ріпаку в світі висвітлені достатньою мірою.

Дослідження проведено шляхом економіко-статистичних методів аналізу світового ринку ріпаку. Мета статті — проаналізувати тенденції, причини, особливості та наслідки розвитку міжнародного ринку ріпаку.

Інтенсивний розвиток світового ринку ріпаку розпочався після того, як у 1974 році в результаті проведення селекційно-дослідницької роботи винайшли ріпак 0-сорту, а в 1985 році — ріпак 00-сорту. Перший нуль означає, що вміст ерукової кислоти становить менше 1% (у попередниках її вміст дорівнював до 50%). Другим нулем позначено значне зниження ще й вмісту глюкозинолатів. З тих пір олія з насіння ріпаку 00-сорту практично не відрізняється від оливкової.

Промислове використання ріпаку було обмежене, поки не з´ясувалося, що ріпакова олія краще, ніж інші мастильні матеріали, прилипає до металевих поверхонь, які контактують із водою і парою. Тому олію з високоерукових сортів ріпаку почали використовувати для виробництва мастил з високою стійкістю.

Ріпаковій олії знайшли й інше застосування. У маслохімічній промисловості її використовують для одержання таких речовин, як інгібітори та антиблокуючі агенти.

Але головною причиною зростання обсягів виробництва ріпаку та його переробки на олію стало те, що остання є перспективним джерелом одержання енергії. Ріпакову олію використовують у виробництві ріпаково-метилового ефіру (біодизельного палива). Властивості горіння в біодизелі практично такі ж, як і в дизельного палива, що виробляється з нафти. Тому у 90-х роках XX ст. було визнано, що біопаливо, поряд із воднем, сонячною енергією і гібридними силовими установками, дасть змогу людству замінити дорогу нафту. Крім того, важливість заміни нафти на відновлювані джерела енергії полягає ще й у тому, що за прогнозами вчених остання вичерпається в найближчому майбутньому.

Тому виробництво біопалива з ріпаку вже здійснюється в багатьох країнах світу. Зокрема, у США, Бразилії, Канаді, Китаї, Австралії, Європейському Союзі та інших країнах світу.

Перелічені фактори спричинили ріст обсягів виробництва ріпаку в світі у другій половині ХХ ст. (табл.). Так, з 1965 по 2006 рік валовий збір зріс у дев´ять разів — від 5,23 до 48,97 млн. т. При цьому провідна роль належить трьом регіонам планети: Північній Америці, Далекому Сходу та Європейському Союзу. У країнах зазначених регіонів обсяги виробництва ріпаку зросли у 13,8 раза. У 2006 році разом вони зібрали понад 38,5 млн. т ріпаку, або 78,7% від світового виробництва (у 1965 році — відповідно 2,8 млн. т, або 53,1%).

У 2006 році основними виробниками ріпаку у світі були Китай — 12,6 млн. т, або 25,9% від світового виробництва, Канада — 9,11 млн. т, або 18,6%, Індія — 8,13 млн. т, або 16,6%, Німеччина — 5,34 млн. т, або 10,9%, Франція — 4,14 млн. т, або 8,4%, Велика Британія — 1,87 млн. т, або 3,8% та Польща — 1,65 млн. т, або 3,3%. Разом ці країни зібрали 42,9 млн. т ріпаку, або 87,5% від світового виробництва. Питома вага України в загальносвітових обсягах виробництва у 2006 році становила лише 0,2%.

1. Динаміка виробництва ріпаку у світі та його регіонах, млн. т

Світ, регіон

1965

1975

1985

1995

2006

2006 р. до 1965 р., разів

Світ

5,23

8,79

19,24

34,19

48,97

9,4

Північна Америка

0,52

1,85

3,50

6,69

9,82

19,0

Південна Америка

0,08

0,06

0,04

0,06

0,23

2,9

Північна Африка

0,02

0,02

0,07

0,03

0,03

1,5

Далекий Схід

1,24

1,58

5,62

9,78

12,65

10,2

ЄС-15

0,96

1,66

4,59

8,22

12,39

12,9

Нові члени ЄС

0,60

0,94

1,48

2,31

3,71

6,2

ЄС-27

1,56

2,60

6,07

10,53

16,10

10,3

СНД*

0,01

0,01

0,07

0,20

0,81

97,1

*До 1991 р. СРСР.

Збільшення обсягів вирощування насіння ріпаку у світі відбулося здебільшого під впливом екстенсивних факторів виробництва. З 1965 по 2006 рік загальносвітові площі ріпаку зросли з 7 до 27,8 млн. га, або у 3,9 раза, тоді як урожайність підвищилася лише у 2,4 раза — від 7,4 до 17,6 ц/га.

Найбільші площі ріпаку у 2006 році зосереджувались у далекосхідному регіоні — 6,7 млн. га (24,2% світових площ). У 1965 році питома вага площ цього регіону дорівнювала 27,3%. За аналізований період вона зменшилася на 3,1%. Це зумовлено помітнішою тенденцією зростання площ у Північній Америці (від 8,3% у 1965 році до 20,8% у 2006-му) та в країнах Європейського Союзу (відповідно від 11,5 до 19,4%). Найвищі темпи розширення площ під ріпаком спостерігаються в країнах СНД (у 96,4 раза), проте у 2006 році вони були незначними — 0,8 млн. га, або 1,6% світових.

У міжнародній торгівлі ріпаком найпомітніше виділяється Канада, яка є найбільшим експортером зазначеної культури. Частка світової торгівлі цієї країни у 2005/06 МР становила близько 80%. Основними імпортерами канадського ріпаку є Мексика, США, Японія, Китай, Пакистан і ОАЕ. До великих покупців належить також ЄС. Другою країною в світі за експортом цієї культури була Австралія (10—25% світової торгівлі). Проте вже у 2006/07 МР другою країною за обсягом експорту насіння стала Україна, а Австралія — третьою.

Незважаючи на значний ріст пропозиції насіння ріпаку, ціни на нього також мають тенденцію до зростання (рис. 1).

17

Рис. 1. Ціни на ріпак „00" на світовому ринку, CIF Hamburg, USD/t

Головною причиною росту цін на ріпак є підвищений попит на насіння даної культури. Останній зумовлений, як уже зазначалося, широким застосуванням ріпакової олії, обсяги виробництва якої в світі теж зростають. Так, у 2005/06 МР було вироблено 16,59 млн. т ріпакової олії (на 24,5% більше, ніж у 2000/01 МР). Нині за обсягами виробництва олія з ріпаку посідає третє місце після пальмової та соєвої. Частка ріпакової олії серед виробництва усіх рослинних олій за 2000/01 - 2005/06 МР у середньому становила 14%.

Крім того майже вся олія споживається в межах країн, які її виробляють, а не продається за кордон. Цей факт також підтверджує важливість ріпакової олії, що позитивно позначається на зростанні цін на неї (рис. 2).

Аналіз рисунка 2 дає змогу виявити чітку тенденцію зростання ціни на ріпакову олію. Так, з 2000/01 по 2005/06 МР остання подорожчала більш ніж у 2 рази. А оскільки вчені прогнозують зростання частки біопалива в дизельному пальному в найближчому майбутньому в світі до 12%, то попит на насіння ріпаку і олію з нього буде й надалі високим.

Отже, на сучасному етапі розвитку світового ринку ріпаку провідними регіонами у виробництві даної культури є Північна Америка, Далекий Схід та Європейський Союз. Помітно розвивається ринок країн СНД, проте роль країн Співдружності на світовій арені поки що незначна. Україна входить до числа найбільших продавців ріпаку.

18

Рис. 2. Ціни на ріпакову олію на світовому ринку

Розвиток біопаливної промисловості зумовлює підвищений попит на ріпак і має тенденцію росту його виробництва та переробки.

Розвиток ринку ріпаку дає можливість частково розв´язати такі важливі проблеми, як: забезпечення економік країн альтернативними енергетичними ресурсами, зниження залежності від видобутку та переробки нафти, зменшення забруднення довкілля, поліпшення забезпечення людства харчовою олією тощо.

На нашу думку, світовий ринок ріпаку розвиватиметься й надалі, оскільки вчені прогнозують подальше зростання обсягів виробництва і споживання біодизеля в найближчому майбутньому. Проте збільшення площ під ріпаком спричинює відплив дедалі більшої частки інвестицій від виробництва продовольчих культур. А це ще більше загострює проблему забезпечення продовольством людства, значна частина якого потерпає від недоїдання і навіть голодує.

Для уникнення зазначеного, на нашу думку, слід відпрацювати механізм регулювання ринку ріпаку. У даному випадку країни-виробники ріпаку можуть перейняти досвід Європейського Союзу, де зазначену культуру на одному полі дозволяється вирощувати не частіше ніж раз на чотири роки. Запроваджувати необхідні заходи може уряд кожної країни окремо, а на світовому рівні це можна здійснювати за допомогою впливових міжнародних організацій, таких як ООН, СОТ та інші.

У зв´язку з цим вважаємо, що розвиток світового ринку ріпаку повинен знаходитися під постійним контролем і зважено керуватися.

загрузка...
Top