Облік ліцензійної діяльності на право користування сортом рослин: міжнародний та національний досвід

На сучасному етапі відновлення агропромислового виробництва результати науково-технічної діяльності необхідно розглядати як інтелектуальний ресурс, ефективне використання якого в сукупності з матеріальними, фінансовими та іншими ресурсами може пришвидшити перехід економіки АПК на інноваційний шлях розвитку. При цьому актуальними є питання забезпечення обліку всіх результатів інтелектуальної діяльності, в тому числі й прав на використання, що дасть можливість визначати їхню ефективність.

У більшості країн з розвинутою економікою патентування і ліцензування є провідними напрямами діяльності, що суттєво впливає на прибутковість наукових досліджень і розробок. В Україні поки що не існує цілісної систем обліку всіх інтелектуальних розробок, що дало б змогу сформувати їхню інформаційну базу для впровадження технологій у підприємствах. Однією з причин є відсутність відображення в бухгалтерському обліку цих операцій, тоді як обсяги реалізації інтелектуальних продуктів зростають.

Питання обліку ліцензій, а також інших прав на об´єкти інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів підприємства досліджували В.П.Астахов, Н.М. Балакірєва, С.Ф. Голов, Ю.П. Гладишева, В.П. Завгородній, О. Кононенко, М.І. Кутер, В.Б. Моссаковський, Б. Нідлз, Ю.С. Рудченко, Я.В. Соколов, Н.М. Ткаченко, Л.З. Шнейдеман, А.К. Шишкін. Проте в науковій літературі недостатньо розкрито галузеві особливості обліку ліцензійної діяльності.

Метою статті є на підставі вивчення зарубіжного досвіду запропонувати методичні підходи до обліку ліцензійних угод на сорт рослин у складі активів сільськогосподарських підприємств.

Найпоширенішою формою придбання прав на об´єкти інтелектуальної власності в Україні є договірні відносини: про уступку виключних прав (договори про уступку патента); про передачу виключних і невиключних прав (надання ліцензії). Протягом 2003-2006 років було зареєстровано 2812 договорів на передачу права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки й знаки для товарів і послуг, 1005 невиключних ліцензій. У сільському господарстві спостерігається позитивна динаміка реєстрації прав на об´єкти інтелектуальної власності (табл. 1).

1. Кількість поданих заявок, одержаних патентів та авторських свідоцтв сільськогосподарськими підприємствами України протягом 2003-2007 років

Показник

Рік

Разом, од.

2003

2004

2005

2006

2007

од.

% до заг. к-сті по Україні

од.

% до заг. к-сті по Україні

од.

% до заг. к-сті по Україні

од.

% до заг. к-сті по Україні

од.

% до заг. к-сті по Україні

Одержано патентів на: винаходи

85

2,73%

79

2,78%

110

3,20%

150

4,06%

335

8,30%

759

корисну модель

21

3,13%

88

4,74%

377

5,05%

414

5,01%

510

5,53%

1410

Разом

106

5,86%

167

7,52%

487

8,25%

564

9,06%

845

13,83%

2169

Дані таблиці 1 дають змогу зробити припущення, що таке зростання зумовлене попитом на інноваційну продукцію, до якої, зокрема, належать нові високопродуктивні сорти рослин. Однак жодна форма звітності, в тому числі статистична, не дає можливості одержати таку інформацію. Насамперед це зумовлено особливостями законодавства, оскільки згідно із Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15.12.1993 року №3687-ХІҐ, сорт не належить до винаходів і він не включається в щорічне статистичне спостереження.

Із досліджених нами 30 сільськогосподарських підприємств Волинської області (29% від загальної сукупності), які внесенні до державного реєстру виробників оригінального, елітного та репродукційного насіння, 12 проводять ліцензійну діяльність. Ці ж підприємства є найбільш прибутковими в області, що, відповідно, пов´язано з використанням новітніх технологій.

На практиці поширена думка, що ліцензійна угода засвідчує право «оренди» об´єкта інтелектуальної власності, володіти та розпоряджатись активом протягом певного періоду, після закінчення якого використання заборонене. Одна з особливостей цих угод полягає в тому, що такими «орендарями» можуть бути безліч підприємств, у тому числі й сам винахідник.

В угодах на придбання оригінального та елітного насіння зазначається вага, вартість насіння, термін дії, вид права, порядок сплати роялті. Найпоширенішим є обчислення роялті від обсягу реалізованої ліцензіатом продукції. Такі умови договорів, по-перше, не захищають творців нового сорту, бо не визначено мінімальних доходів від його реалізації. Ліцензіат, уклавши договір, може взагалі нічого не сплачувати ліцензіару. По-друге, неможливо провести оцінку переданих прав, уся сплачена сума за сортове насіння на практиці включається в його вартість, хоча підприємство придбаває не лише запаси, а й права реалізації на певний термін чи обсяг.

Якщо проаналізувати облік ліцензій безпосередньо в підприємствах, то можна відзначити необізнаність працівників бухгалтерії щодо операцій з об´єктами інтелектуальної власності. Типових документів, а також реєстрів обліку ліцензій не існує. Більшість угод пов´язана з сільськогосподарською продукцією, що виключає необхідність ідентифікувати інші активи. Така практика діяльності сільськогосподарських підприємств вказує на важливість розробки науково обґрунтованої методики обліку ліцензійної діяльності в АПК.

Проведене порівняння договорів на передачу прав, видачу виключної, невиключної та одиничної ліцензій показало, що за всіма видами ліцензійних договорів ліцензіат володіє правами на об´єкт інтелектуальної власності, відмінність яких полягає лише в обсязі цих прав (обмеження територією, кількістю продукції і часом) (табл. 2).

2. Порівняльна характеристика договорів на видачу ліцензій

Показник

Передача права

Види ліцензій

виключна

невиключна

одинична

Кількість ліцензіатів

Один

Один

Необмежена

Один

Права, що одержує ліцензіат

Усі права

Використовувати у власній діяльності та реалізовувати

Використовувати у власній діяльності та реалізовувати

Використовувати у власній діяльності та реалізовувати

Використання ліцензі-аром об´єкта

Обмежено

Обмежено

Необмежено

Необмежено

Видача ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об´єкта

Обмежено

Обмежено

Необмежено

Обмежено

У вітчизняних положеннях (стандартах), зокрема П(С)БО 8, поняття ліцензій відсутнє. Однак як П(С)БО, так і МСФЗ встановлюють обмеження у застосуванні положень стандартів «Оренда» для об´єктів інтелектуальної власності. У П(С)БО 14 «Оренда» це передача авторських і суміжних прав, у МСФЗ 38 «Нематеріальні активи» перелік ширший: кінофільми, відеофільми, відеозаписи, вистави, рукописи, патенти та авторські права.

У системі стандартів МСФЗ та US GAAP частина невиключних прав належать до нематеріальних активів, акцентуючи увагу не на характер одержаних прав, а на нематеріальність. Віднесення витрат на ці об´єкти до витрат звітного періоду суперечить принципам динамічного обліку, оскільки вони використовуються більше одного року і, як правило, витрати на їхнє придбання є суттєвими.

Серед науковців існують протилежні погляди щодо віднесення ліцензій до активів. Л.А.Бернстайн, А.К.Шишкін, В.А. Мікрюков, І.Д. Дишкант наголошують на належності ліцензій до нематеріальних активів, не вказуючи ніяких обмежень. В.О. Батіщев, Б.Нідлз [4], Н. Балакирєва заперечують віднесення невиключних ліцензій до активів.

Законодавством Російської Федерації чітко визначено, що до нематеріальних активів належать лише виключні права, це ж стосується податкового обліку в Україні. Прихильники цього підходу виходять з того, що таке розмежування не зменшує склад нематеріальних активів, а переносить їх частину на позабалансовий облік через відсутність усіх прав власності, зокрема права вільно розпоряджатись активом.

Вважаємо, що ліцензії на сорт рослин є об´єктом обліку сільськогосподарських підприємств при дотриманні наступних умов:

  • право одержане за ліцензійним або іншим договором, який передбачає захист прав на інтелектуальну власність;
  • підприємство має можливість одержати від використання майнових прав економічну вигоду;
  • вартість майнових прав можна достовірно оцінити, що слід реалізувати завдяки встановленню на законодавчому рівні мінімальних платежів ліцензіата ліцензіару.

Послідовність відображення в обліку прав на сорт за ліцензійною угодою наведена на рисунку.

14

Послідовність операцій з відображення ліцензій в обліку

Придбаваючи виключні права за ліцензійною угодою, відповідно до принципу обачності, для кореспонденції Дт 12 «Нематеріальні активи» Кт 63 (685) «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» рекомендуємо суму вибирати наступним чином: паушальний платіж або ж роялті за умови чітко встановленого обсягу послуг (продукції). У всіх інших випадках облік ліцензій необхідно вести на позабалансових рахунках.

Налагодження системи обліку прав на об´єкти інтелектуальної власності в сільськогосподарських підприємствах дасть змогу створити цілісну інформаційну базу обсягів використання нових технологій, що сприятиме захисту прав винахідників, розвитку патенто-ліцензійної діяльності, поширенню нових технологій.

Виходячи з економічної сутності, а не юридичної форми операцій з передачі права на сорт за ліцензійною угодою, на нашу думку, всі ліцензії, які приносять корисність і можуть бути достовірно оцінені, підлягають відображенню у складі нематеріальних активів. Але не як частина об´єктів інтелектуальної власності, а як група майнових прав користування об´єктами інтелектуальної власності на рахунку 122 «Права користування майном», уточнивши назву «Права користування майном та об´єктами інтелектуальної власності».

Отже, виключні, невиключні, одиничні, відкриті ліцензії доцільно відображати на балансі за умови дотримання всіх ознак активу. Згідно з цими договорами, ліцензіар може використовувати інтелектуальну власність у власній діяльності, даний актив приносить користь підприємству у вигляді роялті, право власності (патент, свідоцтво) на нього також залишається у ліцензіара. Ліцензіат одержує права використовувати цей актив на власний розсуд у сфері, обмеженій договором.

Операції з передачі права на сорт за своєю економічною суттю пов´язані з реалізацією всіх або частини прав на об´єкт інтелектуальної власності. В результаті чого один і той самий об´єкт може відображатися на балансі кількох підприємств, що пов´язано з такими властивостями об´єктів інтелектуальної власності, як можливість одночасного використання інтелектуального продукту багатьма суб´єктами, незначною собівартістю передачі та тиражування.

Права на сорт рослин є одним із багатьох видів інтелектуальної власності, для дослідження ефективності використання яких важливими є дані обліку. Віднесення інтелектуальної власності до активів, а також прав на її використання, потребує розробки методики оцінки, первинних документів, порядку відображання у звітності з одночасними змінами у її структурі, яка головним чином спрямована на розкриття інформації про матеріальне майно.

Зарахування ліцензій на інтелектуальну власність до складу активів свідчитиме про використання підприємством інноваційних технологій, що підвищуватиме його інвестиційну привабливість.

загрузка...
Top