Кредитування сільськогосподарських підприємств як ефективне джерело інвестиційної діяльності

Сільське господарство будь-якої країни за всіх часів було і залишається основною продовольчою галуззю народного господарства, стан якої прямо пропорційно залежить від обсягів коштів, вкладених у її розвиток, а саме — від інтенсивності інвестиційної діяльності. Активна інвестиційна діяльність підприємств аграрного сектору є запорукою їхнього стабільного розвитку та досягнення високих результатів. Від обсягів інвестицій залежать матеріально-технічний стан підприємств , забезпеченість ресурсами , якісний склад трудових ресурсів , кількість продукції, а також рівень прибутковості. Саме прибуткові сільськогосподарські підприємства можуть бути активними учасниками не тільки інвестиційного процесу в країні, а й найбільш привабливими суб´єктами кредитних відносин.

Дослідження фінансового забезпечення сільськогосподарських товаровиробників, у тому числі аграрно-промислових підприємств, свідчить про те, що вони в основному працюють за рахунок власних ресурсів, які нині за питомою вагою є значними, проте недостатніми для самофінансування. Обмеженість власних коштів змушує аграрні підприємства сподіватися на підтримку з боку держави й зумовлює необхідність розвивати як банківські, так і партнерські форми кредитування.

Кредит для аграріїв є одним із найважливіших зовнішніх джерел інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств поряд із бюджетним фінансуванням. «Кредитними відносинами нині пронизані всі стадії процесу відтворення — від інвестування та міжгалузевого переливання капіталів до реалізації товару, розподілу та перерозподілу доходів».

Характерні особливості аграрного виробництва більшою мірою вимагають залучення довгострокових банківських кредитів. Проте довгострокове кредитування є джерелом лише тієї інвестиційної діяльності, яка найбільше відповідає вимогам банківської системи, суспільному прогресу і в недалекому майбутньому може принести економічний або соціальний ефект. При цьому використання короткострокового банківського кредитування як джерела інвестиційної діяльності є доступнішим, а також суттєвим фактором підвищення економічної ефективності всього сільськогосподарського виробництва.

Переважна більшість промислових підприємств має сприятливіші економічні умови, і як результат — більш відкритий доступ до кредитних ресурсів, ніж сільськогосподарські товаровиробники. Тому й норми прибутку, і частка кредитування у таких підприємствах значно різняться.

У структурі кредитів, наданих банківськими установами суб´єктам господарювання за видами економічної діяльності, як у 2004-му, так і у 2007 роках найбільшу питому вагу мають кредити у сферу торгівлі, побутове обслуговування та виготовлення предметів особистого вжитку (41,8% і 37,7%), а найменшу частку — кредити у сільське господарство, мисливство та лісове господарство — 2,7% і 6% відповідно (рис. 1).

 

17

Рис. 1. Структура кредитів, наданих банківськими установами суб´єктам господарювання за видами економічної діяльності на 1 січня 2008 року, %

Наведені показники є свідченням того, що інвестування та кредитування сільськогосподарських товаровиробників залишаються досить ризиковою справою, а аграрний сектор інвестиційно-непривабливим через наступні причини(рис. 2).

18

Рис. 2. Причини інвестиційної непривабливості та підвищеної ризиковості кредитування аграрного сектору економіки

Слід зазначити, що аграрно-промислові підприємства, поряд із аграрними підприємствами інших організаційно-правових форм, є більш інвестиційно-привабливими через специфіку їхньої господарської діяльності. Замкнений цикл виробничого процесу у таких видах сільськогосподарських підприємств сприяє тому, що за рахунок диверсифікації виробництва ризик, пов´язаний із сезонними особливостями аграрної сфери, значно нижчий. Поряд із цим в аграрно-промисловому підприємстві зменшуються труднощі, пов´язані із реалізацією виробленої продукції, оскільки такі підприємства, переважно, мають власну мережу збуту виробленої продукції або налагоджені стійкі договірні відносини з торговельними структурами. До того ж, в аграрно-промисловому підприємстві передача продукції на переробку є складовою технологічного процесу, що здійснюється без участі посередників, напряму, і дає змогу зменшити втрати при виробництві та збільшити доходи. Крім того, більш розширена сфера діяльності аграрно-промислового підприємства, що поєднує процес виробництва, переробки і реалізації продукції, сприяє тому, що в такому підприємстві за рахунок наявності сучасного обладнання, будівель, споруд знижується ризик відсутності у позичальників ліквідного забезпечення кредитів. При цьому такі підприємства в змозі при потребі виступати поручителем і одержувати гарантії через стабільніший фінансовий стан. Таким чином, аграрно-промислові підприємства мають більше можливостей одержати кредит, ніж сільськогосподарські підприємства інших організаційно-правових форм.

Нерозв´язаною для всіх підприємств аграрного сектору економіки нині залишається проблема їхньої низької прибутковості, а в деяких — і збитковості, що зумовлює зростання заборгованості за одержаними кредитами. Так, у сільськогосподарських підприємствах Уманського району Черкаської області заборгованість по кредитах і позиках короткострокового характеру в 2007 році становила 16 млн. грн., у тому числі на одне аграрне підприємство — 594,70 тис. грн., що в 4 рази більше, ніж у 2001 році (табл. 1).

1. Заборгованість по короткострокових кредитах сільськогосподарських підприємств Уманського району Черкаської області за роками

Показник

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

Заборгованість по короткострокових кредитах, млн. грн.

8,10

9,50

14,30

6,40

9,80

10,90

16,00

У т.ч.: на одне підприємство, тис. грн.

144,25

170,25

419,38

173,92

317,61

388,93

594,70

на одного середньорічного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві, тис. грн.

1,15

1,80

4,37

2,18

4,20

5,32

6,30

на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.

10,47

13,46

24,65

10,60

21,21

24,04

26,42

на 1000 грн. обігових засобів, грн.

111,35

152,96

255,98

92,07

141,00

125,80

81,39

Співвідношення розмірів заборгованості та обігових засобів

1:9

1:7

1:4

1:10

1:7

1:8

1:12

При цьому на кожні 1000 грн. обігових засобів було залучено 81,39 грн. короткострокових кредитів, тобто в 12 разів менше, ніж у цілому вартість обігових засобів. Якщо при цьому врахувати, що власні обігові засоби у сільськогосподарських підприємствах району практично були відсутні, то стає реальністю, що на 80% обігові засоби були сформовані головним чином за рахунок кредиторської заборгованості. Це свідчить про негативну структуру джерел формування обігових засобів у сільськогосподарських підприємствах Уманського району.

Статистика свідчить, що у розвинутих країнах 70% обігових коштів на розвиток аграрного сектору формується за рахунок банківського кредитування, в Україні ж ця частка становить лише 20%. Проблеми кредитного забезпечення аграрної галузі зумовлюють необхідність удосконалення кредитного механізму.

Кредитні відносини комерційних банків з аграрним сектором економіки останніми роками відзначаються позитивними тенденціями. З початку 2007 року станом на 21 вересня було залучено кредитів 9,24 млрд. грн., що на 15% більше порівняно з аналогічним періодом 2006 року. Короткострокових кредитів було залучено 5,30 млрд. грн., середньострокових — 3,70 млрд. грн. Пільгові кредити становили 5,30 млрд. грн., з них короткострокові — 4,0 млрд. грн., се-редньострокові — 1,30 млрд. грн.; перехідні кредити — 3,60 млрд. грн. Позитивним у практиці банківського кредитування є поступове зниження вартості кредиту. Проте його ціна для аграрних товаровиробників досі залишається надто високою — 15,6%1. Вивільнена через механізм здешевлення коротко - та довгострокового кредитування шляхом часткової компенсації державою ставки за кредитом аграрія частина коштів разом і з іншими інвестиціями має бути спрямована на поліпшення умов сільськогосподарського виробництва. Наприклад, підвищення родючості ґрунту сприятиме зростанню прибутку та капіталізації.

Загальна потреба агропромислового комплексу України у 2007 році становила 15 млрд. грн. Джерелами її покриття були: власні кошти аграріїв — 6,68 млрд. грн. та запозичення — 5,79 млрд., у тому числі комерційні небанків-ські кредити — 1,50 млрд. грн.; банківські кредити — 4,25 млрд. грн., а з них 3,6 млрд. грн. становили пільгові кредити.

Дефіцит коштів фінансування АПК у 2007 році дорівнював 2,50 млрд. грн. Покриття дефіциту: 1,7 млрд. грн. — з державного бюджету і 100 млн. грн. — із місцевих бюджетів.

Нині для аграрних товаровиробників болючим залишається питання податкового навантаження, яке є досить обтяжливим. У 2007 році до зведеного бюджету надійшло 133 млн. грн., що лише на 3% менше проти попереднього року2. Тому, крім удосконалення системи кредитування, слід удосконалити й систему оподаткування аграріїв. Досвід європейських країн показує, що для сільськогосподарських товаровиробників земельний податок є основним джерелом наповнення бюджету.

В основу державної економічної стратегії і тактики більшості розвинутих країн покладено концепцію утримання необхідного для забезпечення продовольчої безпеки та національних інтересів рівня сільськогосподарського виробництва і його прибутковості. В цьому напрямі в них здійснюється належна державна фінансова підтримка сільського господарства. Бюджетна підтримка сільськогосподарських товаровиробників має конкретну економічну спрямованість (рис. 3), що має фінансовий фактор економічної стабільності.

Через нестачу в державному бюджеті коштів підтримка аграрної сфери виробництва в межах потреби в Україні не забезпечувалась. Останніми роками пряма бюджетна підтримка була меншою 0,5% від валового внутрішнього продукту, або 3,30 дол. з розрахунку на душу населення, тоді як у США вона становить — відповідно 2,5% і 350 дол., у Канаді — 1,3% і 163 дол., в країнах ЄС — 1,7% і 336 дол., в Угорщині — 1,8% і 111 дол., у Чехії — 1,6% і 100 дол., у Росії — 0,8% і 60 дол.

19

 

Рис. 3. Структура державної підтримки аграріїв Уманського району Черкаської області у 2007 році, %

Аграрний сектор економіки протягом останніх років працює аритмічно, що не завжди забезпечує розширене відтворення, не дає змоги розробити довготермінову стратегію розвитку, не розв´язуються проблеми соціального спрямування.

За даними таблиці 2, у 2007 році 22,2% сільськогосподарських підприємств Уманського району Черкаської області завершили господарський рік із збитками у сумі 2,90 млн. грн., прибуткові (77,8%) — одержали 12,10 млн. грн. прибутку. Проте ці фінансові результати свідчать про наявність значних проблем в організації діяльності галузі та її стабілізації.

Так, спостерігаються негативні тенденції до погіршення фінансового стану сільськогосподарських підприємств району через незадовільну організацію розрахунків і низьку дисципліну платежів. Загалом станом на 1 січня 2007 року кредиторська заборгованість сільськогосподарських підприємств району перевищувала дебіторську у 3,7 раза, або на 87,0 млн. грн. і становила 118,3 млн. грн., що у 2,4 раза більше від валової продукції галузі (рис. 4).

2. Стан заборгованості сільськогосподарських підприємств Уманського районуЧеркаської області за 2007 рік

№ п/п

Підприємство

Валова продукція, тис. грн.

Дебіторська заборгованість, тис. грн.

Кредиторська заборгованість, тис. грн.

Довгострокові кредити банків, тис. грн.

Короткострокові кредити банків, тис. грн.

Чистий прибуток, тис. грн.

Рентабельність,

%

1

ПП "Дмитрушки"

1262,70

22,00

1371,80

-

250,00

193,10

9,20

2

ТОВ "Берестівець"

2859,00

44,00

424,00

320,00

-

435,00

12,90

3

ТОВ АФ "Добро"

1676,30

3699,00

2175,90

-

600,00

1135,70

37,50

4

ТОВ "Дубова"

2279,40

374,30

934,70

-

88,40

5,30

0,10

5

ТОВ ім. Черняхов-ського

-

386,00

4441,20

350,00

-

-909,60

-22,50

6

ТОВ "Весна"

670,40

12,00

258,80

-

99,50

125,50

10,10

7

ФГ АФ "Базис"

6963,60

207,50

3493,40

689,70

1200,00

135,80

1,50

8

ТОВ "Полянецьке"

2074,90

249,90

721,00

210,00

300,00

143,10

4,20

9

ТОВ "Прометей"

1947,70

549,70

974,10

-

-

-377,10

-8,30

10

ТОВ АФ ´Текуча"

2650,40

182,80

917,50

173,60

502,50

439,80

5,60

11

СВК "Черповоди"

3826,70

242,70

476,60

-

-

615,40

15,40

12

ТОВ "Новий світ Агро"

2898,50

593,90

3017,30

1007,00

-

664,00

13,00

13

ТОВ "Агрокомплекс"

3203,30

207,00

882,00

-

55,00

65,00

1,20

14

ТОВ АФ "Ліга"

1600,00

1497,00

3276,00

-

600,00

1987,00

46,50

15

СТОВ "Деметра"

357,40

19,70

642,30

97,90

402,70

-162,00

-18,30

16

НДГ ´Родниківка"

2064,50

96,00

1085,10

-

100,00

14,50

0,70

17

ПП "Орієнтир Агро -Б"

940,20

93,60

365,30

-

-

548,00

30,80

18

ТОВ "Уманьхімагро"

1365,70

55,00

778,00

-

-

619,50

30,50

19

ТОВ "Агротера-Колос"

695,70

60,50

674,10

-

-

33,90

2,30

20

ТОВ "Агроплант"

1235,40

442,10

351,40

-

-

905,70

24,40

21

ДП "Ілліч-Агро Умань"

-

2474,70

60596,70

-

69,30

1127,60

4,40

22

СТОВ "Дружба"

361,80

57,90

935,50

-

-

-189,60

-15,20

23

ДП АФ "Байс-Агро"

4520,30

12252,00

5453,00

-

2000,00

1887,00

12,30

24

ТОВ"Аграрій СВПП"

-

1087,50

3418,10

150,00

-

910,30

27,40

25

СТОВ Степ — 2000

521,90

-

506,70

-

163,10

-233,20

-20,60

26

ТОВ "Металіст"

415,30

176,30

410,90

-

210,00

113,80

7,60

27

ТОВ "Агровіт"

1021,00

6288,00

19813,00

5940,90

9417,30

-1056,40

-20,90

Всього по с.-г. підприємствах

47412,1 0

31371,10

118394,40

8939,10

16057,80

9177,10

7,30

 

20

Рис. 4. Стан дебіторської та кредиторської заборгованості сільськогосподарських підприємств Уманського району Черкаської області за 2007 рік

Це вказує на суттєве погіршення розрахунків за поставлену сировину та реалізовану готову продукцію і послуги, а також взагалі на низький рівень претензійної й економічної роботи сільськогосподарських виробників. Практично аграрним підприємствам регіону на недалеку перспективу необхідно буде працювати на погашення боргів.

В аграрному виробництві практично усіх країн із розвиненою ринковою економікою діє спеціалізована система сільськогосподарського кредиту.

Сільське господарство є кредитомісткою галуззю і її нормальне функціонування без кредитних ресурсів у сучасних умовах практично неможливе. Це зумовлено специфікою сільського господарства; нестачею вільних фінансових коштів; високою капіталомісткістю і порівняно низькою фондовіддачею; сезонністю виробництва та значною тривалістю виробничого циклу; залежністю від природно-кліматичних умов, що знижує гарантованість позик сільськогосподарським товаровиробникам; порівняно малими розмірами підприємств аграрного сектору, що робить їх менш конкурентоспроможними на ринку коротко- і довгострокових кредитів.

Дані рисунків 5 і 6 свідчать, що із наданих банківськими установами кредитів підприємствам району більшу частину становили короткострокові (64,24%), і лише 35,76% — довгострокові кредити. При цьому протягом 2007 року із 27 підприємств району тільки 9 одержали довгострокові кредити, 16 — короткострокові, а 7 — не одержали кредит взагалі.

21

Рис. 5. Довгострокові та короткострокові кредити підприємств Уманського району Черкаської області за 2007 рік, тис. грн.

 

22

Рис. 6. Частка короткострокового та довгострокового кредитування у загальному обсязі кредитних операцій підприємств Уманського району Черкаської області за 2007 рік, %

 

У країнах із розвинутою ринковою економікою діють кредитні системи для сільських господарств із високим рівнем державної підтримки, кооперативними принципами функціонування. У ФРН кредити надаються на строк 6, 10, 15, 20 років під 8-9% річних. У США від 40 до 80% сукупних виробничих витрат фермерів покривається за рахунок кредиту, частка позичкового капіталу становить при купівлі нерухомості до 70%, машин та устаткування — від 40 до 70%, худоби — близько 50%; причому понад 70% усіх сільськогосподарських машин американський фермер купує за лізингом у кредит строком на 5-8 років із річною ставкою 3-5%. Товаровиробник має досить широкий вибір різних видів пільгових кредитів і банків-кредиторів.

Зарубіжний досвід свідчить, що в економічно розвинутих країнах функціонує добре розгалужена кредитна система, яка стимулює ефективний розвиток кредитних відносин і кредитного забезпечення. До країн із найвищою питомою вагою позичкових коштів в аграрному капіталі належать Англія і Німеччина — близько 50%, Франція — понад 40, Італія та Бельгія — понад 30%. У країнах Європейського Союзу 40% господарств повністю залежать від залучення позичкових коштів і лише 25% фермерських господарств обходиться без банківських кредитів.

Як ефективніший інструмент підвищення доступності кредитних ресурсів для аграрної галузі доцільно створити механізм часткового або повного державного гарантування повернення позик. Фонд гарантії функціонує у багатьох країнах світу. Він дає можливість розв´язати проблему забезпечення кредиту, підвищити кредитоспроможність сільськогосподарських підприємств, стимулювати надання кредитних ресурсів банківським сектором, забезпечити витрати бюджету, перерозподілити кредитні ризики.

У ринкових умовах банківські установи мають стати активними учасниками і партнерами у кредитуванні сільськогосподарських товаровиробників, у тому числі аграрно-промислових підприємств. Тому в умовах розвитку ринкових відносин форми та методи короткострокового кредитування повинні максимальною мірою враховувати особливості сільськогосподарського виробництва та кругообігу засобів сільського господарства:

  • уповільнену оборотність на виробничій стадії у зв´язку з тривалим технологічним процесом у рослинництві й тваринництві;
  • необхідність створення у великих розмірах виробничих запасів, що вимагає залучення значних коштів;
  • вплив несприятливих кліматичних умов, які приводять до створення страхових запасів;
  • поступове і нерівномірне нарощування витрат, яке в кінці виробничого циклу завершується поверненням коштів у формі виручки від реалізації продукції, через це сезонні витрати сільськогосподарським товаровиробникам доцільніше покривати за рахунок кредиту, ніж власними ресурсами, оскільки останні вимагають значних залучень накопичень з обігу;
  • значна питома вага внутрішнього обороту — це переважна частина засобів, що відтворюються в самому господарстві (наприклад, корми, насіння, молодняк великої рогатої худоби, а їхня вартість не проходить товарної і грошової стадії кругообігу.

Враховуючи зазначені особливості виробничого процесу сільськогосподарського підприємства, удосконаленню кредитування аграріїв може сприяти диференціація умов їхнього кредитування та застосування диференційованих відсоткових ставок за користування кредитом. У такий спосіб банківський сектор може впливати на поліпшення в підприємствах показників їхньої діяльності, таких як, наприклад, дебіторська та кредиторська заборгованість, які впливають на фінансовий стан.

Таким чином, питання кредитування сільськогосподарських товаровиробників, що є джерелом їхньої інвестиційної діяльності, залишається невирішеним. Здійснити це можна також за рахунок комерційних операцій з нерухомістю. Однією з основних умов тут є створення спеціалізованого селянського іпотечного банку з широкими можливостями іпотечного кредитування сільськогосподарських товаровиробників і комерційних операцій із землею та нерухомістю.

загрузка...
Top