Податкова система

1. Органи, що здійснюють встановлення і відміни податків і зборів до бюджету і державні цільові фонди

Встановлення та відміна податків, зборів та інших обов`язкових платежів в бюджет та внески в державні цільові фонди, а також пільги їх платникам, здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Республіки Крим та Радами народних депутатів відповідно до вищезазначеного закону та інших законодавчих актів України про оподаткування.

Місцеві Ради народних депутатів можуть встановлювати додаткові пільги стосовно оподаткування в межах сум, що поступають до бюджету.

Ставки податків та пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватись чи скасовуватись іншими законодавчими актами України, крім законів про оподаткування.

Під податком, збором, іншим обов`язковим платежем в бюджет та внескам в державні цільові фонди розуміється обов`язковий внесок в бюджет відповідного рівня чи державний цільовий фонд, що здійснюється платниками в порядку і на умовах, визначених законодавчими актами України.

Сукупність податків, зборів, інших платежів в бюджети та внесків в державні цільові фонди, що вилучаються в обов`язковому порядку, складають систему оподаткування.

Система оподаткування будується на принципах обов`язковості, економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднанні інтересів держави, регіонів, підприємств та громадян і забезпечує поступлення в бюджети відповідних рівнів і державні цільові фонди.

Платниками податків та інших обов`язкових платежів є юридичні та фізичні особи, на яких відповідно до законодавчих актів покладена зобов`язаність сплачувати податки і інші обов`язкові платежі.

Облік платників податків та інших обов`язкових платежів здійснюється Державними податковими інспекціями та іншими державними органами відповідно до законодавства. Банки та інші кредитні установи відкривають рахунки платникам податків та інших обов`язкових платежів лише за умови пред`явлення ними документу, що підтверджує прийняття їх на облік в Державній податковій інспекції і у трьохденний термін повідомляють про це Державну податкову інспекцію.

Робота по забезпеченню своєчасності надходжень податку з доходів фізичних осіб з виплати заробітної плати, яка проводиться податковими органами, здійснюється у межах повноважень, визначених Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» та іншими законодавчими та нормативними документами.

2. Порядок визначення прибутку як об’єкта оподаткування

Об'єктом оподаткування може бути вартість товарів (робіт, послуг), доход чи його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), використання природних ресурсів, добавлена вартість продукції (робіт, послуг), вартість певних товарів, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інших об`єктів, визначених законодавчими актами України.

При цьому один об'єкт не може виступати об'єктом оподаткування по кількох податках одного виду. Це, однак, не забороняє використовувати об'єкт при оподаткуванні податками різного виду. Тому один об'єкт (наприклад прибуток) може використовуватися як об'єкт оподаткування у кількох випадках. Наприклад, використання доходу як об'єкта при загальнодержавних податках не є перешкодою для введення податку з аналогічних об'єктів на місцевому рівні.

В залежності від статусу платника та виду доходу існують особливості у визначенні об’єкта оподаткування.

Об'єктом оподаткування резидента є доходи з джерелом їх походження з України та іноземні доходи. Об'єктом оподаткування нерезидента є лише доходи з джерелом їх походження з України.

Дуже важливо при характеристиці виторгу, доходу і прибутку зупинитися на формуванні нагромаджень підприємств, елементи якого і виділяються як об'єкт оподаткування. Склалося два основних методи визначення виторгу.

1. Формування виторгу е міру оплати. У даному разі виторг формується по мірі надходження коштів до каси підприємства (при розрахунках готівкою) і при надходженні коштів на рахунки підприємств (яри безготівкових розрахунках). Головна перевага цього методу в тім, що підприємство оперує коштами, що реально є в його розпорядженні.

2. Формування виторгу до мірі відвантаження товарів (виконання робіт, послуг) при пред'явленні замовнику розрахункових документів. В основі цього методу лежить перехід права власності в момент відвантаження товару. Головним недоліком такого методу є великий розрив у часі обліку виторгу, відображення цього в бухгалтерських документах (і відповідно в розрахунках з бюджетом) і реального надходження коштів (не можна виключати ситуацію» коли ці кошти не надійдуть зовсім, що трапляється, наприклад, у разі банкрутства замовника).

Завершальним, визначальним фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є один з елементів виторгу — прибуток. Хоча точніше буде виділити як кінцевий фінансовий результат чи прибуток збитки. Збитки можуть виникнути при надмірно завищених витратах на виробництво, порушенні господарських договорів, банкрутстві замовників і т. ін.

Схему визначення об'єкта оподаткування (оподаткованого прибутку) зображено на рис. 1

Обчислення оподаткованого прибутку здійснюється виключенням із суми скоригованого валового доходу валових витрат виробництва й обігу, а також нарахованих амортизаційних відрахувань.

Визначаючи валовий дохід, ураховують:

— загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), а також від продажу цінних паперів (окрім операцій з їх первинного випуску й остаточного погашення);

— доходи від здійснення банківських операцій, страхових та інших операцій, пов'язаних із наданням фінансових послуг, від торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами;

— доходи від спільної діяльності у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, відсотків, роялті, володіння борговими вимогами, від здійснення операцій лізингу (оренди);

— доходи, не враховані під час обчислення валового доходу у попередніх періодах і виявлені у звітному періоді;

— доходи з інших джерел і від позареалізаційних операцій (сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді; сум невикористаної частини коштів, повернених із страхових резервів; сум страхового резерву, використаних не за призначенням; вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами зберігання і використаних ним у власному виробничому й господарському обороті; сум отриманих штрафів, неустойок, пені; сум державного мита, раніше сплаченого і поверненого за рішенням суду).

Особливим є порядок визначення об’єкту оподаткування у громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, які з суми валових доходів виключають суму документально підтверджених витрат, які відносять до складу валових витрат (категорія податку на прибуток підприємств).

Отже, визначення валового доходу для оподаткування значно відрізняється від класичного (різниця між виручкою від реалізації і матеріальними, а також прирівняними до них витратами). У валовий дохід запропоновано включити загальні доходи від реалізації товарів (робіт, послуг), тобто всю виручку від реалізації.

Список використаної літератури

1. Іванов Ю. Податкова система: Підручник; Міністерство освіти і науки України. - К.: Атіка, 2006. - 918 с.

2. Довгалюк В. І. Податкова система/ В. І. Довгалюк, Ю. Ю. Ярмоленко; М-во освіти і науки України. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 315 с.

3. Крисоватий А. Податкова система: Навчальний посібник/ Андрій Крисоватий, Оксана Десятнюк,; М-во освіти і науки України, Тернопільська акад. нар. госп-ва. - Тернопіль: Карт-бланш, 2004. - 331 с.

4. Олійник О. Податкова система: Навчальний посібник/ Олександр Олійник, Ігор Філон, Харківський нац. аграрний ун-т ім. В. В. Докучаєва. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 452 с.

8. Система оподаткування та податкова політика: Навчальний посібник/ В. Б. Захожий, Я. В. Литвиненко, К. В. Захожай та ін.; Під керівн. та наук. ред. В. Б. Захожая, Я. В. Литвиненка; М-во освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 465 с.

загрузка...
Top