Інформаційні технології в перекладацькій діяльності

Вступ.

1. Сучасні інформаційні технології у перекладацькій діяльності.

2. Формування перекладацької компетенції в аспекті використання новітніх інформаційних технологій.

3. Інформаційний підхід до формування компетенції перекладача.

4. Переклад тексту й розвиток інформаційних технологій.

5. Особливості розвитку машинного перекладу текстів.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

У наші дні, з огляду на бурхливий розвиток інформаційних технологій і неухильний ріст обсягу інформації перекладацька діяльність, стає всі більш затребуваною. Сучасному фахівцеві, інженерові, економістові або працівникові бюджетної сфери, доводиться не тільки переглядати технічну й іншу літературу з метою витягу інформації, але й обробляти її, тобто, практично, займатися перекладом. Тому навчання студентів умінню грамотно й чітко викласти, отриману з першоджерела інформацію ( будь-то цитата в науковій статті, повідомлення, отримане по мережі Інтернет, медичний рецепт, рекламне оголошення або інструкція з використання побутової техніки) здобуває все більше значення, стає як ніколи актуальним.

Основні ресурси Інтернет і можливості їхнього використання, ризики й небезпеки, пов'язані з інформацією у всесвітній мережі, робота з електронною поштою, пошуковими системами, засобами інтерактивного спілкування.

За останні 10-15 років характер роботи перекладача й вимоги до нього істотно змінилися. У першу чергу зміни торкнулися письмового перекладу науково-технічної, офіційної й ділової документації. Сьогодні, як правило, уже недостатньо просто перекласти текст, користуючись комп'ютером як друкарською машинкою. Замовник очікує від перекладача, що оформлення готового документа буде відповідати зовнішньому вигляду оригіналу настільки точно, наскільки це можливо, і при цьому задовольняти прийнятим у даній країні стандартам.


1. Сучасні інформаційні технології у перекладацькій діяльності

Сучасні інформаційні технології при вивченні іноземних мов дозволяють забезпечити:

- проведення аудиторних занять і самостійної роботи з розвитку навичок усного мовлення;

- поповнення активного словникового запасу;

- навички двостороннього перекладу;

- перевірку орфографії;

- аналітичну обробку повідомлень;

- синтез документів;

- перевірку знань ( тестування).

Найвища ефективність застосування комп'ютерних інформаційних технологій у мовній підготовці досягається при їх комплексному, системному використанні. Від перекладача потрібно також уміння ефективне використовувати раніше виконані замовлення на ту ж тему, а роботодавець, у свою чергу, розраховує на помітну економію часу й засобів при перекладі повторюваних або схожих фрагментів тексту. Ці жорсткі, найчастіше суперечливі умови можна дотримати лише в тому випадку, якщо перекладач не тільки досконало володіє рідною й іноземною мовою й глибоко вивчив обрану предметну область, але й упевнено орієнтується в сучасних комп'ютерних технологіях.

Системний підхід комп'ютерної організації навчального процесу базується на єдності технічних засобів, інформаційного, програмного, методичного й організаційного забезпечення, реалізованого у вигляді автоматизованих робочих місць (АРМ).

Основою технічного забезпечення є персональний комп'ютер, оснащений додатковими пристроями. Технічні вимоги до комп'ютера: обсяг оперативної пам'яті - не менше 16 Мб (бажано 32 Мб), обсяг жорсткого диска - не менше 850 Мб, програвач компакт-дисків, звукова карта, підсилювач з акустичними колонками або головними телефонами, модем, мережева карта.

Інформаційне забезпечення складають словники, бази даних і бази знань, реалізовані на компакт-дисках, а також у вигляді розподілених баз.

Програмне забезпечення складають засоби базового програмного забезпечення та пакети прикладних програм ( інформаційно-довідкові й інформаційно-пошукові системи, програми-перекладачі, експертні системи, навчальні системи тощо).

Методичне забезпечення розробляється враховуючи специфіку фаху користувача.

Організаційно система реалізується у вигляді окремих автономних АРМ, об'єднаних у локальну мережу, та підключених до глобальної мережі.

Проведення занять з розвитку навичок усного мовлення базується на використанні навчальних систем, реалізованих на компакт-диску або в мережі. Їхньою особливістю є поєднання текстової, аудіо- та відеоінформації, включаючи анімацію. Навчальні системи реалізують, як правило, у якості аніматора таких носіїв мови, які забезпечує правильну і чітку дикцію. Студент працює в індивідуальному режимі та ритмі.

Особливо ефективно використання таких систем для поповнення словникового запасу, правильного формування граматичних конструкцій.

Навички двостороннього перекладу забезпечують програми-перекладачі.

Аналітичну обробку повідомлень забезпечує постановка задачі пошуку в різноманітних базах даних необхідної документальної та фактографічної інформації (за ключовими словами, атрибутами, подіями, рубриками тощо).

Набуття навичок синтезу документів забезпечується сумісним використанням інформаційно-пошукових, експертних систем, а також текстових редакторів і процесорів, електронних таблиць і інших засобів Microsoft Office.

Системи автоматизованого тестування дозволяють реалізувати тести як із вибірковими відповідями, так і з відповідями, що вільно конструюються[4, c. 15-17].

Хотілося б небагато розвити питання про технології, які використовуються або повинні використовуватися на ринку перекладів у нас і на Заході.

В Українському перекладацькому бізнесі спостерігається явне відставання використання сучасних комп'ютерних технологій сприятливому підвищенню якості перекладу, а саме технології Translatіon Memory і інформаційних систем, що автоматизують виробничий процес. У нас по колишньому тільки лідери ринку професійно використовують ці продукти. Тим часом, у західному світі використанні технології ТМ уже давно стало саме собою фактом, що розуміє, особливо при перекладі проектів більших обсягів.

На малюнку, ліворуч від вертикальної червоної лінії (показує сучасний момент часу), схематично показані графіки прийняття перекладацькою галуззю Заходу інфраструктурних і інформаційних технологій, що зробили найбільший вплив на галузь.

Комунікаційні технології вплинули на перекладацьку галузь, рівень їхнього прийняття наблизився до насичення в цей момент не тільки на Заході, але й в Україні. Сьогодні вже складно уявити собі бюро перекладів, що обмінюється друкованими носіями з позаштатними співробітниками. Рівень впровадження технологій TM на думку Західних фахівцем також уже досяг насичення, а самі технології ТМ без сумніву дали сильний поштовх розвитку галузі. В Україні ж рівень впровадження технологій ТМ однозначно не перевищує 10% (якщо вважати по числу бюро перекладів що використовують TM у роботі).

Крива "Онлайн back/front офіс" показує, прогнозований для розвинених країн хід впровадження спеціалізованих інформаційних систем, які вважаються в даний момент найбільш перспективною хвилею інновацій у галузі. Впровадження цих технологій тільки починається в Росії на базі декількох лідерів ринку, і буде розвиватися ще довгий час, у той час як для Заходу ця крива небагато зміщена вліво по осі абсцис і рівень впровадження, хоча й далекий поки від насичення, істотно вище.

Остання крива "Web-enabled переклад у реальному часі" це ще одна визначальна, на наш погляд, інновація в галузі, під якою розуміється створення сервісів професійного перекладу в режимі реального часу, як письмового, так і усного послідовного. Рішення такого класу зараз тільки починають створюватися й за рубежем, нам на даний момент відомо про дві невеликі компанії ведучих так розробки (один у США, друга у Великобританії), про виході в режим дослідно-комерційної експлуатації один з вони заявила тільки в березні ц року. А, наприклад, Skype у співробітництві з одним з перекладацьких агентств буквально пари тижнів назад запустив сервіс усного перекладу[7, c. 56-58].


2. Формування перекладацької компетенції в аспекті використання новітніх інформаційних технологій

Процеси європейської інтеграції, які охоплюють практично всі сфери нашого суспільства, мають відповідні прояви і в системі освіти. Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, що вимагає модернізації освітньої діяльності в контексті просвітницьких реформ Болонського процесу. Такі фундаментальні зміни спричинили до переосмислення існуючої моделі методичної концепції лінгвістичної освіти загалом та формування перекладацької компетенції зокрема. У зв’язку з цим постає питання використання в навчальному процесі нових інформаційних технологій як „сукупності методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації, що розширює знання людей і розвиває їхні можливості щодо керування технічними і соціальними проблемами”.

Питаннями, пов’язаними із інноваційними технологіями, займаються такі дослідники, як Н. Басова, С. Вєтров, М. Кларін, І. Підласий, Ж. Поплавська, Д. Стетченко, В. Тинний, В. Шукшунов. Застосування в педагогіці нових інформаційних технологій розглядали у своїх дослідженнях також В. Безпалько, А. Нісімчук, О. Шиян та інші. У своїх розвідках дослідники висловлюють думку про те, що нові комп’ютерні технології дають змогу підійти до перетворення ЕОМ у потужний засіб освіти, в якому змодельовані всі аспекти процесу навчання – від методичного до презентаційного. Незважаючи на посилений інтерес науковців до зазначеної проблеми, в наукових розвідках недостатньо уваги приділено використанню нових інформаційних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх перекладачів. Тому в поданій доповіді поставлено за мету розглянути можливості застосування мультимедійних технологій в процесі формування перекладацької компетенції.

Використання нових інформаційних технологій у професійній підготовці перекладачів забезпечує мотивацію навчально-пізнавальної діяльності, індивідуалізацію навчання, самостійність, поетапне формування перекладацьких знань та вмінь Важко не погодитися з тим, що суспільство на разі переживає час тотальної інформатизації, яку в методичній літературі трактують як „процес активного повсюдного використання інформаційної техніки для виробництва, переробки, збереження і поширення інформації й особливо знань”. Обсяги інформації в сучасному суспільстві настільки великі, що звичайні шляхи пошуку, передачі та роботи з нею стають неефективними. Тому в процесі формування перекладацької компетенції, невід’ємним складником якої є й іншомовна комунікативна підготовка, все більше уваги приділяють застосуванню мультимедійних курсів з новими необмеженими можливостями, які відкривають доступ до найкращого, що створено в теорії і практиці перекладознавчої науки, і радикально змінюють навчальне середовище.

Як слушно зауважує Л.П. Яненко, „розвиток науки і освітніх інформаційних технологій змінили значення дієслова „знати”. Сьогодні значення цього слова пов’язують з можливістю доступу до інформації (бази знань) та умінням їх використовувати. У цьому контексті зазнає переосмислення й роль викладача, професійна підготовка якого повинна охоплювати не лише вміння передавати знання, а й здатність забезпечити студентів інформаційними ресурсами, допомогти виробити свою стратегію навчання, створити ефективну когнітивну технологію. Відповідно питання вдосконалення лінгвістичної підготовки перекладачів за допомогою використання нових інформаційних технологій, зокрема комп’ютерних програм та Інтернет-ресурсів, видається актуальним і своєчасним[6, c. 98-101].

У процесі формування перекладацької компетенції сучасні інформаційні технології дають змогу організувати навчальний процес з максимальною ефективністю шляхом поповнення активного словникового запасу, вдосконалення навичок двостороннього перекладу, перевірки орфографії, аналітичної обробки повідомлень та синтезу різного роду документів.

Нові мультимедійні засоби, які на разі існують на ринку комп’ютерних програм та технологій, мають цілий ряд переваг над традиційними засобами навчання. Основними з них можна вважати: варіативність застосування на різних етапах навчання; економне використання навчального часу; індивідуалізацію навчання; визначення глибини і послідовності засвоєння, темпу роботи; скорочення одноманітної роботи; створення комфортного середовища навчання; активізацію навчальної діяльності студента; інтенсифікацію навчання та підвищення рівня мотивації; формування самооцінки студентів та створення умов для самостійної роботи.

Не менш корисним у професійній підготовці фахівців з перекладу виступає Інтернет як потужний засіб модернізації навчального процесу. Не викликає сумнівів твердження П.Шлобінського про те, що „жодна школа, жодна форма чи ступінь освіти не зможе в майбутньому ігнорувати Інтернет, оскільки суспільний розвиток, пов’язаний з новими інформаційними технологіями, є і залишатиметься настільки радикальним, що кожна ланка соціалізації сучасного інформаційного суспільства зазнаватиме його впливу”.

Робота в Інтернеті може включати використання Інтернет-програм, зорієнтованих на три основні види навчальної діяльності: самостійне вивчення запропонованого матеріалу, практичне відпрацювання вже вивченого матеріалу та On-line навчання й тестування.

Безсумнівно, що вправи та завдання, виконання яких передбачено цими програмами, позитивно впливають на формування фахової компетенції майбутніх перекладачів завдяки декільком факторам. По-перше, зростає мотивація до вивчення матеріалу, по-друге, зазнає розвитку вміння самостійно здобувати знання та приймати рішення, по-третє, пошук та обробка великого обсягу інформації англійською мовою сприяють (водночас із формуванням перекладацької компетенції) формуванню іншомовної комунікативної та соціолінгвістичної компетенцій. Загалом же самостійна робота з інформацією, яку проводять студенти, впливає на розвиток критичного мислення та формує вміння та потребу навчатися протягом життя.

Слід зауважити, що формування цілісної перекладацької компетенції видається неможливим без набуття соціокультурної компетенції. У цьому аспекті важливу роль відіграють мультимедійні енциклопедії як багаторівневі, інтерактивні мультимедіа-додатки, що поєднують освітній та ігровий аспекти. Перевага таких інноваційних ресурсів над звичайними виданнями очевидна. Мультимедійні енциклопедії вирізняють ряд позитивних характеристик, до яких можна віднести роботу із відеокліпами на противагу традиційним фотографіям, можливість голосового супроводу текстового матеріалу, компактність матеріалу, легкодоступність до великих за обсягом баз даних, простоту та зручність пошуку необхідної інформації тощо. З методичної точки зору, електронні енциклопедії сприяють розвитку пізнавальної і дослідницької діяльності студентів, а також забезпечують підтримку інтересу до вивчення фахових дисциплін завдяки оригінальним способам подачі тексту на екран, їхньому художньому оформленню.

Водночас слід зауважити, що загальне „занурення” у новітні інформаційні технології і нехтування традиційними формами та методами навчання створює підґрунтя для небажаного зниження ролі глибоких, фундаментальних академічних знань, оволодіння якими є необхідною передумовою формування перекладацької компетенції. Тому паралельно із зазначеними позитивними рисами мультимедійних технологій слід наголосити і на визнаних недоліках новітніх інформаційних технологій, основним й найбільш небезпечним із яких є відсутність реальної комунікації між викладачем та студентом, нівеляція творчої співпраці між ними[2, c. 17-19].


3. Інформаційний підхід до формування компетенції перекладача

Технологічна підготовка спеціалістів складається з багатьох компонентів, одним із яких є оволодіння основами інформаційних технологій та вміння використовувати їх в професійній діяльності. Сучасна концепція вищої професійної освіти передбачає формування у студентів готовності до здійснення професійної діяльності в умовах інформатизації освіти.

Розвиток сучасної інформаційної техніки спричинив виникнення якісно нових умов функціонування системи освіти. Це зумовлює необхідність вивчення особливостей впливу процесу інформатизації на трансформацію формальних та змістових аспектів навчального процесу. Щоб випускник вищої школи знайшов своє місце в інформаційному суспільстві, він повинен опанувати нові інформаційні технології, оволодіти навичками використовувати комп’ютер як інструмент повсякденної діяльності. На думку О.М. Пєхоти, технології повинні стати для студента засобом, який полегшує процес здобуття нових знань і вмінь. Сучасні потужні комп’ютери і засоби зв’язку дозволяють швидко знаходити, передавати й обробляти необхідну інформацію. Тому, наголошує автор, „необхідно вміти користуватися цими засобами, тобто володіти відповідними технологіями” [3, с. 71-72].

Сьогодні потрібні спеціалісти нового типу, працівники, які володіють, крім високих професійних якостей, такими властивостями як здатність до управлінської і підприємницької діяльності, встановленню ділових контактів, компетентність, високий рівень культури, а також схильність до індивідуальної творчості, і що особливо важливо, вміння працювати в новому інформаційному середовищі, в глобальній інформаційній мережі. Системі освіти необхідно готувати учнів до постійних технічних змін, до розуміння відносності наших знань і необхідності неперервної освіти з метою своєчасної адаптації молодого покоління до зовнішнього світу, що постійно змінюється. В умовах глобальної інформатизації суспільства конкурентоспроможність випускників в значній мірі залежить від їх інформаційної компетентності. Наша держава налагоджує все більш тісні політичні, економічні, культурні зв’язки із країнами світу, що зумовлює нові вимоги до рівня знань з іноземної мови, потребує високої професійної підготовки фахівців у сфері іншомовної комунікації, перекладачів зокрема. Зростають вимоги до якості перекладу, яка залежить від таланту, ерудиції перекладача, від рівня його професійної підготовки в цілому. Разом з тим, перекладач повинен знати як працювати з новими інформаційними технологіями, використовувати їх у перекладацькій діяльності. Бурхливий розвиток засобів інформатизації (комп’ютерів, комп’ютерних комунікацій, усяких електронних пристроїв), а отже поява нових технологій обробки, передачі, одержання і збереження інформації відкриває нові можливості для застосування комп’ютерів у професійній підготовці фахівців іншомовної комунікації. Кожний студент розуміє, що крім своєї основної спеціальності він повинен оволодіти навичками роботи з комп’ютером. Студенти вже усвідомлюють, що використання комп’ютера має багато переваг, зокрема, прискорює роботу й звільняє час для більш глибшого засвоєння їх спеціальності.

Оволодіння комунікативною компетенцією на іноземній мові, не перебуваючи на території країни, мова якої вивчається, завдання досить складне. Для вирішення цього завдання велике значення мають аутентичні аудіо- та відео матеріали, мультимедійні документи, інформація з Internet. Використання звукового тексту (аудіо- та відео матеріалів, мультимедійних документів) сприяє процесу накопичення нових лексичних одиниць, котрий здійснюється одночасно з опануванням фонетичної системи мови, що вивчається.

При комунікативно орієнтованому навчанні іноземній мові, коли необхідно формувати у студентів лінгвокраїнознавчу компетенцію, саме з допомогою тексту лінгвокраїнознавчої тематики доречно розвивати уміння читання, а надалі, на основі фактологічної та лінгвокраїнознавчої інформації тексту для читання – вміння монологічного мовлення та письма. Крім того, текст може використовуватися як джерело інформації в процесі навчання говорінню. В умовах відсутності мовного оточення саме аутентичний текст дозволяє штучно створити „атмосферу іншомовного спілкування” [2, с. 25-26].

Спрямованість на вивчення культурного, лінгвокраїнознавчого компонента робить процес засвоєння мови студентами більш ефективним та легким, допомагає формувати лінгвокраїнознавчу компетенцію, під якою розуміють цілісну систему уявлень про національні звичаї, традиції, реалії країни, мова якої вивчається, дозволяє отримувати з мови приблизно ту інформацію, що й її носії й досягати тим самим повноцінної комунікації. Під час вивчення іноземної мови відбувається засвоєння мовних одиниць, „які найбільш яскраво відображають національні особливості культури народу, середовища його існування і які важко зрозуміти так, як їх розуміє носій мови” . Використання лінгвокраїнознавчої інформації в навчальному процесі сприяє свідомому засвоєнню матеріалу, забезпечує підвищення пізнавальної активності студентів, створює позитивну мотивацію, дає стимул до самостійної роботи над мовою, розвиває образно-художню пам’ять, мовленнєве мислення.

Інформаційні технології дають можливість учителям удосконалювати викладання і підвищувати якість навчання, а учням – отримувати досвід, який неможливо було б отримувати в інший спосіб.

Систематичне використання аутентичних аудіовізуальних документів створює умови для оптимізації навчального процесу, створює умови для постійної пізнавальної і комунікативної діяльності, внутрішньої мотивації, інтересу до вивчення будь-якої іноземної мови[5, c. 46-48].


4. Переклад тексту й розвиток інформаційних технологій

Розвиток комп'ютерної галузі завжди супроводжується формуванням професійної мови. Першоджерелом термінології в області інформаційних технологій стала англійська мова. Такі "кальки" технічного перекладу як "браузер", "юзер", "вендор", використовуються повсюдно. Відсутність осмисленого перекладу тексту приводить до того, що навіть професіонали починають їх уживати навіть на солідних конференціях і сторінках комп'ютерної періодики або спеціальної літератури.

У радянські часи систематизації науково-технічної термінології виявлялася державна підтримка Комітету науково-технічної термінології АН СРСР і Держстандарту СРСР, існували різні нормативи й вимоги, які неухильно дотримувалися.

Сьогодні технічними перекладами й формуванням термінології займаються працівники самих звичайних бюро перекладів, зі словників, учасники електронних форумів із проблем ІT- Термінології. Результати ми бачимо на полках книгарень. Так, тексти стали більше зрозумілими й дохідливими для фахівців галузі, але адже наш рідний російський мова постійно засмічується цими специфічними іноземними слівцями!

Додаткові складності пов'язані з тим, що в англійських першоджерелах не до кінця ще сформована повна й несуперечлива система термінів. Існують власні тлумачення різних понять у глоссаріях ведучих постачальників (наприклад, співтовариство Open Source не приймає термінологію Mіcrosoft ). Все це створює зайві проблеми при перекладі з англійської на російську мову й формуванні адекватної термінології.

У більшості видаваних словників немає всієї повноти термінів вузьких областей IТ. Часто автори нових видань просто копіюють тексти раніше випущених словників з усіма минулими помилками й неточностями. Зміни в IТ відбуваються настільки часто, що вони не встигають перевидаватися.

Оскільки серед TM- Програм найбільш популярним залишається пакет Trados, центральне місце в курсі займає освоєння різних компонентів цього пакета, призначених для створення баз даних (БД) перекладів, глоссарієв, для перекладу html- файлів і т.ін. Системи машинного перекладу, яким за традицією приділяється чимало уваги в оглядах, присвячених комп'ютерним технологіям, навпроти, розглянуті лише коротко (на прикладі програми Promt). Це пов'язане з обмеженими можливостями таких систем, що, як правило, не дозволяє рекомендувати їх для застосування в процесі професійної роботи над перекладом.

В останнє десятиліття стійко зростає обсяг перекладів, пов'язаних з інформаційними технологіями, причому перекладацьким і комп'ютерним компаніям доводиться мати справа не тільки з підготовкою документації, але й з локалізацією програмного забезпечення, тобто з перекладом ресурсів, що втримуються в exe- і dll- файлах, і з наступним тестуванням ПО. Тому в пропонований курс був включений розділ, присвячений локалізації. У цій області поки немає загальновизнаного стандарту - на відміну від сфери TM, де таким стандартом є Trados. Для знайомства з основними методами роботи обраний пакет Symantec EarthWorks.

Компанія ПРОМТ витрачає значні зусилля на просування засобів автоматизації перекладу й популяризацію їх у вищих навчальних закладах, що спеціалізуються в області підготовки перекладачів. Ми розуміємо необхідність включення в навчальну програму матеріалів про сучасні засоби автоматизації. Для випускника дуже важливо (поряд з базовими знаннями про теорію й практику перекладу) одержати подання про існуючі програмні засоби для оптимізації роботи в сфері письмових перекладів. Адже сьогодні вміння перекладача працювати із системами автоматизованого перекладу є немаловажною умовою його успішного працевлаштування. Важливу роль в освоєнні нових дисциплін повинні зіграти практичні заняття. Саме тому компанія ПРОМТ пропонує пільгові умови по поставці програмного забезпечення навчальним закладам і студентам[2, c. 21-23].


5. Особливості розвитку машинного перекладу текстів

За останні роки на ринку програмного забезпечення з'явилось кілька десятків програм машинного перекладу текстів з одної мови іншою. Спробуємо проаналізувати останні версії найбільш популярних із них.

Програми перекладу (системи машинного перекладу) з'явилися у відповідь на потреби користувачів в оперативному перекладі різної комерційної, технічної або INTERNET-інформації, яка подана в електронному вигляді. Крім перекладу з іноземних мов, важливе значення має переклад з української (російської) мови іншими мовами, зокрема англійською. Аналізуючи програми машинного перекладу, потрібно відразу уточнити, що вимоги до них не повинні бути такими ж, як і до перекладу, який виконує людина. Переклад, зроблений комп'ютером, поки що далеко не ідеальний, але текст, отриманий в результаті роботи електронного перекладача, дозволяє в більшості випадків зрозуміти суть документа, який перекладався. Далі цей документ можна корегувати, маючи базові знання іноземної мови та добре орієнтуючись в предметній галузі, до якої належить інформація, що перекладається.

Одними з найбільш відомих програм машинного перекладу на ринку України є STILUS, ПАРС, Language Master. Ці програми-WINDOWS-додатки, які підтримують технологію Drag&Drop, OLE-автоматизацію, мають оперативну довідкову систему, графічну діалогову настройку, а також інші елементи управління вікнами та опціями, що робить ці програми справді популярними серед користувачів.

Розглянемо критерії, за якими порівнювались вказані вище програмні продукти.

1. Інсталяція/Деінсталяція характеризує можливість установки та знищення програм машинного перекладу з комп'ютера користувача.

2. Швидкість перекладу визначає, наскільки швидко можуть бути перекладені текстові документи великих розмірів.

3. Кількість неперекладених слів характеризує словники, які супроводжують програми машинного перекладу.

4. Якість перекладу визначає граматичну коректність перекладу.

5. Зручність настройки програми та словників визначає дружелюбність інтерфейсу користувача.

6. Використання у мережі засвідчує можливість застосування програми-перекладача для колективної роботи.

7. Документація дозволяє отримати первісні поняття та теоретичні знання про програму.

8. Робота з Web-браузером дає можливість виконувати оперативний переклад Web-сторінок[1, c. 33-35].

Слід сказати, що, незважаючи на велику кількість критеріїв, головним залишається, безумовно, якість перекладу, тому цей критерій є найбільш вагомим в підсумковій оцінці. Розглянемо по черзі три перекладача.

STILUS 3.01. Серед усіх програм машинного перекладу, що розглядаються, STILUS 3.01 є найбільш відомим поміж користувачів. Ця програма входить до складу офісного пакету Stilus Lingvo Office.

У новій версії цієї програми значно розширено набір команд перекладу у Word та Excel, підтримку можливостей перекладу поточного абзацу, виділеного тексту, усього тексту, завантаження документа, що редагується у STILUS. Крім цього, у новій версії є можливість, не завантажуючи STILUS, використовувати будь-який з напрямів перекладу, що є у розпорядженні, підключати та відключати спеціалізовані словники, поповнювати та корегувати їх, добавляти слова до списку зарезервованих слів і переглядати список незнайомих слів та словосполучень.

Наразі STILUS динамічно відстежує напрямок перекладу. Наприклад, якщо текст перекладався з російської мови англійською, а потім виникла потреба в перекладі англійського тексту, то STILUS це помітить і змінить напрямок перекладу на потрібний, попередньо запросивши підтвердження. Ця програма машинного перекладу вирізняється можливостями настройки всієї системи, якістю перекладу та супроводжувальною документацією. У цьому перекладачі з меню можна вибирати словники потрібного напрямку перекладу для мовних пар: англо-російська, російсько-англійська, німецько-російська, російсько-німецька, французько-російська та російсько-французька.

Для роботи з цією програмою необхідно мати комп'ютер з процесором 386DX та вище, оперативною пам'яттю 8M (рекомендується 16M) і інстальованою операційною системою Windows95 чи WindowsNT 3.51 (русифікована версія).

Таким чином, маємо потужну програму машинного перекладу, яка підтримує технології Windows та MS Office і забезпечує придатну на сьогодняшній час якість перекладу.

ПАРС 3.9. Програма машинного перекладу ПАРС 3.9 для Windows являє собою подальший розвиток ПАРС для DOS, працює як Windows-додаток та сумісна з широковідомими текстовими редакторами.

Цей перекладач використовує 386-й захищений режим процесора (тобто підтримує мультизаданість). Переклад текстів, підготовлених у популярних текстових редакторах, виконується із збереженням формату тексту (шрифтів, таблиць, абзаців, відступів та ін.). ПАРС забезпечує зв'язний переклад всередині предметних галузей, охоплених словниками, та підтримує англо-російські словники і російський граматичний словник. Користувачі можуть підключати словники, створювати нові словники самостійно та змінювати існуючі безпосередньо з Word. Загальний обсяг словників понад 700000 слів. Завантаження програми здійснюється безпосередньо з Word автоматично чи за бажанням користувача. У процесі перекладу ПАРС дозволяє використовувати до чотирьох словників із установленням їх пріоритету, причому надає можливість здійснювати переклад усього тексту чи його фрагмента, уводити нові слова чи словосполучення прямо в словник з тексту, відокремлювати багатозначні слова в тексті перекладу зірочками, що дозволяє швидко та легко вибирати значення, що більше підходить. Ця програма вирізняється зручною та різнобічною настройкою словників користувача.

Документація, що супроводжує програму, дозволяє швидко зрозуміти принципи роботи цього електронного перекладача.

Для коректної роботи ПАРС необхідно таке апаратне та програмне забезпечення: комп'ютер з процесором 386DX і вище, оперативна пам'ять 2М (рекомендується 4М), операційне середовище Windows 3.x чи операційна система Windows 95, текстовий редактор Word для Windows.

Отже, маємо хорошу, швидкодіючу програму машинного перекладу із зручними можливостями поповнення словників та пріоритетністю їх використання[3, c. 74-77].

Language Master 5.5. Однією з програм машинного перекладу, яка нещодавно з'явилась на SOFT-ринку України, можна вважати Language Master. Наразі ця програма-перекладач призначена для підготовки текстів українською, російською та англійською мовами або їх комбінаціями.

Схема роботи цієї програми базується на орфографічній перевірці початкового тексту, обліку граматичних та семантичних особливостей побудови речень. Для цього використовуються модуль орфографічної перевірки (Спелчекер) та електронний словник (Асистент), перекладач документів та модуль перекладу для мовної пари. Ця програма машинного перекладу підключається до будь-якої версії Word для Windows, тобто не має власної оболонки. Це, можливо, є причиною низької швидкодії даного перекладача.

У панелі інструментів Word при установці з'являються одразу чотири додаткові кнопки програми Language Master, використовуючи які можна керувати процесом перекладу і здійснювати настройку програмного забезпечення. Крім того, у рядку меню з'являється підменю Master, з якого також можна керувати настройкою та процесом перекладу.

Надана документація (українською мовою) містить корисні попередження та поради, незважаючи на свій невеликий обсяг.

Для безперебійної роботи Language Master потрібні комп'ютер на базі 486DX та вище, оперативна пам'ять 4М (рекомендується 8М), операційне середовище Windows 3.x або операційна система Windows 95 чи WindowsNT, текстовий редактор Word для Windows.

Таким чином, існує програма машинного перекладу, що швидко розвивається, але не має власної оболонки, що, можливо, обумовлює вади та обмеження в роботі з нею[8, c. 259-261].

Далі наведемо результати тестування вищеназваних програмних продуктів. Для експерименту застосовувався комп'ютер на базі процесора Pentium-200 з оперативною пам'яттю 32М, файли вихідного тексту розміром 6К та п'ятибальна шкала оцінок.

В оцінці якості перекладу враховувались граматичні, синтаксичні та стилістичні оцінки з рівною вагою.

Тепер зупинимось більш конкретно на вадах отриманих перекладів. Як вже зазначалось вище, варіант машинного перекладу є лише початковим матеріалом, звичайно, дуже недосконалим, який обов'язково підлягає подальшій ретельній обробці. Зупинимось детальніше на деяких вадах одержаних перекладів з англійської. Як відомо, деякі англійські іменники і дієслова мають однакове написання та транскрипцію, або трохи відрізняються за вимовою, що, звісно, для письмового перекладу неважливо. Їх морфологічну належність визначає або артикль (для іменників), або частка "to" (для дієслів). Тому, коли ці визначники присутні в тексті, машинний перекладач дає більш-менш адекватний український (російський) еквівалент. Якщо ж іменник (наприклад, "work") вжито без артикля, або дієслово стоїть після модального дієслова ("can","must" та ін.) і не потребує частки "to", можливі хибні варіанти перекладу. Наприклад, англійському "must work" відповідає в усіх трьох перекладених текстах російське неправильному "должны работа". Ця проблема може бути усунена. Для цього текстовий аналізатор має враховувати, що після модального дієслова безпосередньо можуть стояти лише різні форми інфінітива (за винятком простих відповідей на зразок "I can"). Поширимо наш вираз до "must work hand in hand". Як показало тестування, знову маємо незадовільний переклад останніх трьох слів, адже проблема і тут стосується розпізнання іменника "hand" та фразового дієслова "hand in". Одержали такі варіанти перекладів російською мовою "рука в руке" (STYLUS 3.0), "вручают руку" (ПАРС 3.9) та українською "пліч-о-пліч" (Language Master 5.5). Зрозуміло, що правильним є тільки останній переклад. До речі, артиклі в англійському тексті звичайно не викликають ускладнень у розумінні змісту, адже з контексту здебільшого зрозуміло, що мається на увазі в оригіналі: "a company" — будь-яка компанія або ж "the company" — та конкретна компанія, про яку йшлося вище. Машинні перекладачі припускаються помилок у розумінні англомовної конструкції "complex object", якій в більшості випадків відповідає складнопідрядне речення. Так, фразу "to enable Europe to become one community" можна перекласти "зробити можливим, щоб Европа стала єдиною спільнотою" або "допомогти Європі стати єдиною спільнотою". З першим варіантом перекладач впорається, якщо навчити його формувати підрядне речення, підметом якого є додаток (у нашому випадку "Europe") конструкції "complex object".

Таким чином, машинні перекладачі текстів більш-менш задовільно складають скелет майбутнього перекладу за рахунок, як правило, дослівної обробки тексту, причому з кількох можливих значень слів обирається частіше за все загальновживане. Така ситуація навряд чи зможе задовольнити фахівця певної галузі.

Зупинимось на перекладі в зворотному напрямку. На відміну від української (російської), англійська мова не є мовою флексій. Останні залишились тільки у двох випадках, а саме: для позначення множини іменників ("dog"-"dogs") та присвійного відмінка ("a girl's dall"), але зміст речення цілком однозначно визначається строгим порядком слів у реченні (підмет-присудок-другорядні члени). Тому не виникає проблеми у визначенні програмою машинного перекладу об'єкта та суб'єкта дії. Навпаки, українська (російська) мова припускає довільний порядок слів у реченні відповідно до логічного наголосу. Викликають труднощі, наприклад, звороти такого типу "разъяснить, что обозначают аббревиатуры такого типа"(рос.). У підрядному реченні російське "что" може виступати або як відносний займенник, і в цьому випадку він є додатком до складнопідрядного речення та перекладається англійським "what", або як сполучник, тому перекладається англійським "that". Програмне забезпечення, що розглядається, цих ситуацій не розрізняє і переклало цей вираз через "that", що є, звичайно, помилковим.

Звертає увагу неправильний переклад англійських усталених зворотів, зокрема, зловживання прийменником "of" родового відмінка замість того, щоб знаходити більш природні еквіваленти. Так російському словосполученню "Министерство обороны" скрізь відповідає "the Ministry of[the|a|без артикля] defense", тимчасом як правильним було б "the Defense Ministry".

Ще однією проблемою, яку неможливо обминути, є правильне відображення колокацій, слів, що завжди вживаються поруч. Із двох фраз "the war breaks out" та "the war irrupts" англієць віддасть перевагу другій, але програми-перекладачі не відстежують такі ситуації.

Отже, в першому наближенні до цієї проблеми можна вирізнити два напрямки вдосконалення якості машинного перекладу: програмний та технічний. Програмний напрямок має за мету вдосконалення SOFT-забезпечення, тобто самого алгоритму програми, створення механізму системи, що самонавчається; технічний — розширення бази словників, усталених словосполучень та зворотів, а також диференціацію перекладачів за різною тематикою, реалізацію різних принципів відбору слів (статистичного, тематичного, контекстного)[1, c. 35-36].


Висновки

Використання сучасних інформаційних технологій у формуванні перекладацької компетенції дає змогу розв’язувати такі завдання навчального процесу, як активізація навчальної діяльності студента, реалізація індивідуального навчання, економія навчального часу, контрольованість результатів, використання кращого світового педагогічного досвіду, створення умов для практичного використання знань і навичок. Інформаційні технології допомагають ефективно реалізовувати такі дидактичні принципи лінгвістичної освіти, як науковість, доступність, наочність, автономність.

Широке розповсюдження отримали 2 різновиди перекладацьких комп'ютерних систем:

· системи автоматичного перекладу, що працюють, як правило, з великими масивами текстів і видають користувачу “чернетковий” переклад, який можна або використовувати для розуміння загального сенсу тексту, або відредагувати і отримати остаточний документ;

· системи автоматизованого перекладу, котрі являють собою аналог традиційних “паперових” словників: користуючись ними, користувач може знайти переклад терміну, що його цікавить.

Застосування мультимедійних програм та ресурсів Інтернету значно розширює та урізноманітнює програму вивчення фахових дисциплін зі спеціальності „Переклад”, надає доступ до різноманітних автентичних матеріалів, поглиблює мотивацію студентів до навчання, сприяючи у такий спосіб індивідуалізації навчання та ефективному формуванню перекладацької компетенції. У той же час неосяжний потенціал комп’ютерних технологій та Інтернету потребує професійного опрацювання шляхом розробки нових методичних концепцій з метою створення належних психолого-педагогічних умов для професійної підготовки майбутніх перекладачів.

З кожним днем знижується частка перекладів "на папері". Тепер частіше переклади одержують і віддають замовникові по електронній пошті або на CD.

Різко зростає кількість організацій, що мають англійські версії своїх сайтів. Практика показує, що рано або пізно на ваш сайт зайде іноземний партнер і віддача від цієї події в багато разів перевищить витрати на переклад.


Список використаної літератури

1. Блехман М. Машинный перевод:состояние и тенденции/ М.Блехман //Компьютеры + программы. - 2007. - № 5. - C. 31-36

2. Говорун М. Машинный перевод в ХХ веке //Мир Internet. - 2005. - № 2. - C. 16-26

3. Грязнухіна Т.О. Паралельні корпуси текстів і машинний переклад / Т.О. Грязнухіна //Мовознавство. - 2006. - № 1. - C. 71-82.

4. Жалдак М.И. Система подготовки учителя к использованию информационных технологий в учебном процессе. – М., 2006. – 48 с.

5. Іванов В.Ф., Мелещенко О.К. Сучасні комп’ютерні технології і засоби масової комунікації: аспекти застосування. К. 2006. – 146 с.

6. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін..; За заг. ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2005. – 255 с.

7. Пилипенко О. Персональное бюро переводов: Сравнительный тест языковых интерпретаторов/ О.Пилипенко //CHIP. - 2007. - № 8. - С.56-63

8. Яненко Л.П. Комп’ютерні технології формування іншомовної комунікативної компетенції // Міжнародний форум „Мовна освіта: шлях до євроінтеграції”: Тези доповідей. – К.: Ленвіт. -2005. - С.259-261.

загрузка...
Top