Форми зовнішньоекономічних зв´язків України, їх суть і значення

Вступ.

1. Суть форм зовнішньоекономічних зв’язків України.

2. Основні напрями, форми і суб'єкти зовнішньоекономічних зв’язків України

3. Зв’язки України з іншими країнами.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Зовнішні зв'язки держави — це взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва, енергією, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці, а також співробітництво політичних органів, спрямоване на ефективне розв'язання глобальних проблем людства, розширення особистих контактів громадян.

Зовнішні зв'язки мають розгалужену структуру. За змістом, характером, предметами обміну поділяються на політичні, економічні, наукові, культурні, інформаційні, воєнні, екологічні, релігійні, гуманітарні відносини, особисті стосунки громадян, їх можна групувати і за іншими ознаками (часовою тривалістю: тимчасові та стабільні, довготривалі; за територією: з країнами Європи, Азії, Америки тощо; за рівнем розвитку країн: з розвиненими країнами і країнами, що розвиваються тощо). При цьому кожна група зв'язків має свою ієрархічну багаторівневу структуру. Наприклад, економічні зв'язки поділяються на зовнішньоторговельні, науково-технічні, інвестиційні, кредитно-фінансові, інтуристські тощо.

Різноманітними є функції світових зв'язків України. Вони покликані сприяти органічному її інтегруванню у всесвітні структури з мстою зміцнення миру й безпеки, ефективного розвитку економіки, науки, освіти і культури, формуванню єдиного екологічно чистого простору Землі, задоволенню особистих потреб громадян.

1. Суть форм зовнішньоекономічних зв’язків України

Форми зовнішніх економічних зв'язків України — різноманітні: зовнішня торгівля, міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва, експорт та імпорт капіталів і робочої сили, надання та одержання послуг (виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортно - чи імпортно-посередницьких, юридичних), міжнародне спільне підприємництво, сумісне будівництво підприємств, науково-технічне співробітництво, валютні та фінансово-кредитні відносини, інтуризм, проведення на комерційній основі виставок, ярмарків, торгів, аукціонів тощо.

Сутністю зовнішньоекономічної діяльності є міжнародний поділ праці (МПП). У процесі МПП об'єктивно формуються загальноукраїнський і регіональні (наприклад, обласні) зовнішньоекономічні комплекси, що об'єднують взаємопов'язані підприємства-експортери та імпортери (ядро комплексу), торгово-промислову палату України, різні об'єднання та асоціації, банки, які займаються операціями, пов'язаними з міжнародною діяльністю.

Центральними органами управління зовнішніми зв'язками с Верховна Рада України, Кабінет міністрів України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство зовнішніх економічних зв'язків України; у низових територіально-адміністративних ланках — місцеві Ради народних депутатів, управління міжнародних і зовнішньоекономічних зв'язків у системі обласної державної адміністрації.

У світовому масштабі Укрaїнa виділяється також науково-технічним потенціалом високої кваліфікації. Вона має визначні у світі власні наукові школи та унікальні технологічні розробки нових матеріалів, біотехнологій в галузі електрозварювання, радіоелектроніки, фізики низьких температур, ядерної фізики, інформатики, телекомунікацій та зв'язку, здатних забезпечити розвиток високотехнологічного виробництва на рівні найвищих світових стандартів.

Відтак порівняно високий економічний, науково-технічний, мінерально-сировинний, ґрунтовий і трудовий потенціали, надзвичайновигідне економіко-географічне та геополітичне положення в центрі Європи створюють об'єктивні умови для забезпечення взаємовигідного міжнародного поділу праці, спеціалізації, кооперування та інтеграції України у світовий економічний простір.

Міжнародна економічна інтеграція (розпочалася із створення «Спільного ринку» в Європі (ЄC) і нині здійснюється в країнах Північної Америки, Тихоокеанського peгіoну під егідою Японії. Основні напрями інтеграційних процесів зводяться до створення умов для вільного переміщення тoвapів, послуг, капіталів і робочої сили.

Укpaїнa, як і інші нові держави східної Європи, прагне приєднатися до Європейського Союзу, маючи для цього всі підстави. Встановлено відносини з такими впливовими міжнародними економічними організаціями, як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк. Із Світовою організацією торгівлі Україна веде офіційні переговори щодо повноправного членства в ній"

У сучасних умовах зовнішньоекономічні зв'язки стають могутнім засобом прискорення науково-технічного розвитку та інтенсифікації економіки, оскільки оволодівати найновішими досягненнями науки й техніки без інтенсивного обміну результатами наукових досліджень, різноманітними товарами й послугами означає нераціонально використовувати власні ресурси, втрачати час і темпи розвитку.

Зовнішньоекономічна діяльність дає змогу прискорювати науково-технічний прогрес завдяки організації спільних досліджень, швидкому переобладнанню сучасною технікою галузей і виробництв, сприяє розв'язанню багатьох соціальних проблем. Отже, зовнішньоекономічні зв'язки стають одним з основних чинників розвитку господарства України.

2. Основні напрями, форми і суб'єкти зовнішньоекономічних зв’язків України

У процесі створення нових основ співробітництва важливо не тільки не допустити неконтрольованого розпаду кооперативних зв'язків, а й знайти нових партнерів (адже нерентабельні підприємства і неконкурентоспроможна продукція випадуть з усталених господарських зв'язків), спрогнозувати кон'юнктуру товарообміну з метою створення економіки відкритого типу, інтегрованої в європейський і світовий економічний простір.

Розробка і послідовне втілення в життя єдиної національної геополітичної стратегії сприятиме оновленню на економічній основі старих виробничих зв'язків України і розширенню прямої участі її в системі економічних і політичних стосунків на глобальному рівні.

Колишні зв'язки України зі східноєвропейськими країнами відбивали лише міждержавний обмін продукцією. Перехід до вільної торгівлі на основі світових цін і конвертованої валюти випливає з курсу країн Східної Європи й України на переведення економіки на ринкові рейки і ставить розв'язання всіх проблем взаємних зв’язків у залежність від економічного інтересу. Передбачається, що спочатку існуватимуть два взаємозалежних сегменти.

По-перше, це визначення параметрів співробітництва на міждержавній основі через погодження між урядами контингентів взаємних поставок. Це мають бути форми торгівлі, насамперед стратегічними товарами (металом, газом, нафтою тощо), форми, пов'язані з централізованими рішеннями. Міждержавні розрахунки мають вестися за валютним клірингом, проте сальдо розрахунків, якщо воно утворюватиметься, слід погашати за домовленістю сторін (валютними товарами або ВКВ).

По-друге, - це розвиток відносин на рівні прямих зв'язків підприємств, об'єднань, кооперативів, бірж, асоціацій, консорціумів, спілок тощо. Перехід до подібних відносин можливий за умови поступового звуження сфери дії державних органів у визначенні взаємних поставок і надання свободи підприємницької діяльності виробничим ланкам. Останні повинні погоджувати не лише предмет співробітництва, а й сферу ціноутворення, поставок, кредитів, інші фінансові питання. Широкий вихід товаровиробників на ринок, наповнення його товарною масою створять передумови для функціонування східноєвропейської зони вільної торгівлі.

Очевидно, що в розрахунках застосовуватимуться не тільки ВКВ, а й національні валюти країн-партнерів. Коли будуть встановлені реальні курси національних валют і введені часткова, а потім і повна конвертованість їх, тоді зросте потреба в створенні спільних банків, які збалансовуватимуть торговельні операції між партнерами. Одні лише бартерні операції та компенсаційна торгівля, навіть якщо вони й відповідатимуть інтересам України, обмежуватимуть можливості співробітництва.

Отже, перехід України на нові умови господарювання і форми зовнішньоекономічних зв'язків сприятиме зміцненню зони взаємного економічного тяжіння східноєвропейських держав і України.

Співвідношення згаданих вище сегментів складаються для країн-партнерів по-різному, залежно від прийнятих систем господарського управління, їхньої спроможності засвоювати нові форми співробітництва. Цілком ймовірно, що практика породжуватиме й інші сегменти. Спочатку за нових умов центр ваги перемістився на двосторонні зв'язки.

Якщо Україна прийме відповідне законодавство, можливі й нові напрями взаємного співробітництва. Йдеться про інвестиційну сферу, створення спільних підприємств за кордоном, особливо в прикордонній смузі, спільну діяльність на ринках третіх держав, оскільки угорські польські, чеські, словацькі фірми вже завоювали там певні позиції.

Щодо розвитку торгівлі та інших форм зовнішньоекономічних зв'язків України з державами розвинутої ринкової економіки та країнами, що розвиваються, доцільно було б спрогнозувати платіжний баланс нашої країни, беручи до уваги залежність від імпорту з третіх держав, що входили до складу колишнього СРСР, сальдо в міждержавному обміні з ними та експортний потенціал. При цьому динаміка платіжного балансу України залежатиме, по-перше, від створення умов для поступового, без різких соціальних потрясінь, розв'язання проблем виробництв, що працюють на привізній сировині, і від спроможності самих товаровиробників перепрофільовувати виробництво, наприклад диверсифікацією, щоб позбутися вузької галузевої спеціалізації; по-друге, від власних матеріальних і золотого запасів та резервів ВКВ; по-третє, від співвідношення курсів національних валют, що залежатиме, в свою чергу, не тільки від емісійної політики Національного банку та товарного наповнення споживчого ринку, а й від глибини економічної реформи в Україні.

Розробка програм стабілізації й розвитку зовнішньоекономічних зв'язків повинна включати оцінку можливостей сучасного експортного потенціалу України і першочергових, так званих критичних імпортних потреб. У цьому контексті заснування й функціонування спільних підприємств вбачаються більш надійною формою, ніж створення спільних економічних зон.

З урахуванням потреб наших партнерів за кордоном та можливостей диференційованого стимулювання тих виробництв, що становитимуть основу експортного сектора економіки України, доцільно було б ширше заохочувати вкладення іноземного капіталу у вже існуючі господарські об'єкти та створення іноземними інвесторами фірм на території нашої держави. При цьому слід брати до уваги, що іноземний капітал віддає перевагу організаційно-економічним відносинам високого рівня, а не лібералізації умов для залучення іноземних інвестицій.

Подібні форми економічних відносин сприяли б запровадженню у виробництво сучасних технологій, надали б імпульс прогресивним зрушенням у господарській структурі України, забезпечили б вихід на світовий ринок з конкурентоспроможною продукцією. Що стосується контролю іноземних інвесторів, то диференційований підхід до оподаткування і видавання ліцензій, контроль за додержанням санітарних та інших умов, створення національного агентства сприяння залученню іноземних інвестицій та інші заходи, успішно застосовувані в цивілізованих країнах світу, прийнятні і для України.

Сприятливе географічне розташування, значний потенціал обробної промисловості й перспективний експорт сільськогосподарської продукції слід враховувати під час розробки приграми стабілізації та розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України. Треба також пам'ятати, що: 1) торгівлю готовою продукцією на світовому ринку витісняє обмін науково-технічними досягненнями; 2) частка взаємного обміну деталями, компонентами, вузлами у міжнародній торгівлі зростає; 3). матеріально-технічне забезпечення виробництва фірми не обмежується національним ринком. Отже, одним із стратегічних напрямів доцільно передбачити пріоритетне залучення іноземного капіталу до науково-технічної та виробничої кооперації, взаємовигідного обміну на ліцензійній основі винаходами, розробками, ноу-хау, промисловими зразками тощо.

3. Зв’язки України з іншими країнами

Найтісніші економічні зв'язки підтримує Україна з країнами Східної Європи, зокрема з Угорщиною та Польщею. У структypі вивозу в ці країни переважає продукція галузей важкої індустрії: руда, чорні метали, устаткування для гірничодобувної та металургійної промисловості, тепловози, бульдозери, трансформатори, сільськогосподарські машини тощо. Тривалий час експортується донецьке вугілля (щорічні поставки 3-5 млн. т), що визначається попитом на нього як у колишніх кpaїнax РЕВ, так і в ряді капіталістичних держав (Італії Франції, Єгипті). Об'єктивною причиною попиту на це вугілля на Європейському, північно-африканському та близькосхідному ринках є недостатня кількість на Землі антрацитового палива, яке має високу калорійність, а головне - не димить".

Залізну руду Україна вивозить до Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії та інші; самородну cіpку - в Чехію, Словаччину, ФРН, Угорщину, Румунію.

3 країн Східної Європи Україна іммігрує машини, верстати, комплексне промислове устаткування для хімічної, меблевої і харчової промисловості, припади, продукцію хімічної промисловості, рухомий залізничний склад, судна, автомашини, побутові електропрепарати, медикаменти тощо.

Україна бере участь також в економічному співробітництві з промислово розвиненими країнами світу. Понад 20 країн (Австрія, Голландія, Італія, Норвегія, Франція, Фінляндія, ФРН, Швейцарія, Швеція, США, Канада, Великобританія, Японія та ін.) отримують з Україні промислову продукцію і промислову сировину: залізну і марганцеву руди, кокс, чавун, прокат чорних металів, графіт, металургійне та гірничо - шахтове устаткування, штучні алмази, велосипеди, металообробні верстати, припади, автонавантажувачі, а також одяг, олійне насіння, олію тощо,

До Великобританії з України надходять прокат чорних металів, чавун, руди, феросплави, олійне насіння, одяг, продукти неорганічної хімії; а Україну Великобританія постачає різні машини, нафтопродукти, парфуми і продукцію косметики, фармацевтичні продукти.

До ФРН Україна експортує одяг, чорні метали, мідь і вироби з неї, алюміній, котли тощо, а звідти імпортується різні машини та промислове устаткування, прокат чорних металів, хімічну продукцію.

До Франції з України вивозиться одяг, олійне насіння, руди, органічні хімічні сполуки, білкові речовини, а з Франції в Україну - авіаційні та космічні апарати, автобусні двигуни, котли, обладнання та механічні припади, фармацевтичні продукти, На французьких суднобудівних підприємствах виконують замовлення Чорноморського пароплавства, Українські машинобудівники виготовили для США унікальний трансформатор на 500 тис, кіловольтампер, для Фінляндії - комплект устаткування для aтoмнoї електростанції, значно зменшився експорт металобрухту з України в США. Це пов'язано з широким вжиттям антидемпінгових заходів щодо експорту такої продукції із України.

У розвитку зовнішньоторговельних стосунків України і США помітне місце зайняли переговори державної aвіaкoмпaнії «Авіалінії України» з транснаціональним консорціумом «Аігbus іdustгіе», а також американським концерном «Boeіng» про придбання американських літаків, Компанія «Аігbus іdustгіе» пропонувала поставку літаків типу А-310, А-319, А-340 на вигідних фінансових умовах, «Boeіng» готовий поставити літаки В-767, В-737, Подальшій активізації зовнішньої торгівлі України і США сприяє діяльність постійнодіючої урядової комісії.

З Китаєм Україна підписала низку міжнародних угод про співробітництво в галузі металургії, енергетики, освоєння космічного простору. Ще багато років наша космічна продукція буде конкурентоспроможною на китайському ринку. Торговельний оборот між Україною і Китаєм у перспективі може становити $ 2-3 млрд.

Україна бере участь в економічному співробітництві також з країнами, що розвиваються. У наданих за часів СРСР цим країнам кредитах на пільгових умовах з відшкодуванням протягом 10-12 років частка України становила майже $ 18 млрд. Традиційні товари експорту країн, що розвиваються, - бавовна, джут, вовна, aрaхіc, рис, оливкова олія, натуральний каучук, какао - боби, кава, цитрусові, тютюн та ін. Україна вивозить до цих кpaїн машини та промислове устаткування. Так, вантажні автомобілі Кременчуцького заводу поставляються до Індії, Латинської Америки, на Близький Схід; помпи із Сумського заводу - до Індії, Пакистану, Сирії; машини, устаткування, прилади для африканських, азіатських і латиноамериканських кpaїн виготовляють з урахуванням їx роботи в умовах тропічного клімату.

Підписано угоду про постачання нафти і газу з Іpaну в Україну з цією метою створено Українсько - іpaнсько - азербайджанську компанію, яка у майбутньому має збудувати систему трубопроводів через Росію в Україну (по 45% внески - України та Іpaну і 10 % - Азербайджану). Угода розрахована на 15 poків Україна поставлятиме до Іpaну машини та обладнання для гірничодобувної і металургійної промисловості, братиме участь у реконструкції металургійних підприємств, доріг та морських портів.

Підписано угоду між Україною і Tуніcом про співробітництво в галузі іригації, за якаю на туніських іригаційних спорудах працюватимуть Укpaїнcькі фахівці. Tуніc постачатиме Укpaїні фосфорити

Ocтaннім часом право на здійснення зовнішньоекономічних операцій надано окремим підприємствам і організаціям, що сприяло підвищенню активності у зовнішньоекономічній сфері. Зареєстровано більш як 30 тис. учасників зовнішньоекономічних зв'язків.

В економічних зв'язках України із зарубіжними державами використовується науково-технічне співробітництво (торгівля патентами, ліцензіями, технічним досвідом «ноу-хау» тощо), яке сприяє прискоренню темпів економічного розвитку, втіленню у практику найновіших технічних досягнень, раціональному використанню природних реcypcів, автоматизації і механізації технологічних процесів, скороченню строків будівництва сучасних підприємств, підвищенню ефективності капіталовкладень, розширенню сфери міжнародних відносин. Науково-технічне співробітництво здійснюється у формах:

  • матеріальній, тобто через обмін продукцією, насамперед наукоємною, створеною за найновішими технологіями;
  • нематеріальній - у вигляді креслень, формул, обміну інформацією, літературою та ін.;
  • послуг фахівців і технічного персоналу в галузі менеджменту, маркетингу, контролю за якістю.

Науково-технічне кооперування між фірмами здійснюється у формі консалтингу (технічного консультування та експертизи проектів), лізингу (оренди промислового і науково-дослідного устаткування).

У зовнішньоекономічних зв'язках України використовується і така форма економічного співробітництва, як кредити. В сучасних умовах нестабільності економічного розвитку Україна зацікавлена в надходженні іноземних інвестицій в українську економіку. На перспективу Укpaїна зможе надавати цільові кредити в національній валюті зарубіжним державам, підприємствам та іншим споживачам під закупівлю вітчизняної машинно-технічної продукції. Таке кредитування іноземних споживачів сприятиме зовнішньому конвертуванню української грошової одиниці.

Створення спільних підприємств - одна з форм економічного співробітництва України із зарубіжними партнерами. Ці підприємства діють самостійно, наділені широкими правами для здійснення експортних та імпортних операцій. Спільні підприємства погоджують ціни на спільно вироблену продукцію і укладають відповідні контракти. Їх прибуток розподіляється між учасниками пропорційно вкладу в статутний фонд. На території України діє понад 2,5 тис. Спільних підприємств. За участю фірм США створено 120, Німеччини - 40, Австрії - 22 та ряду інших країн. Найбільше їх у місті Києві (204) та Одеській області (143).

Різними є профілі спільних підприємств. Так, львівське виробниче об'єднання «Koнвeєp» і болгарсько - угорське товариство «Інтрасмаш», а також гомельське виробниче об'єднання «Гідpoaвтоматика» та завод «Данувія» (Угорщина) уклали договір про прямі зв'язки щодо спільного проектування і виробництва автоматизованих транспортно - складських систем і засобів гідроавтоматики.

Налагоджує стосунки із зарубіжними фірмами Міністерство аграрної політики України. Заслуговує на увагу співробітництво з фірмою BASF (ФРН) у галузі впровадження інтенсивної технології виробництва coї на основі застосування хімічних препаратів фірми.

Перспективним напрямком розширення зовнішньоекономічних зв'язків є створення спеціальних зон «вільного підприємства» на території України (в районі Одеси, на Закарпатті та в деяких інших місцях). Taкі зони в Україні з часом сприятимуть прискоренню розвитку її економіки на основі створення умов для залучення іноземного капіталу.

У харчову промисловість вкладено 21 % від загального обсягу інвестицій, у внутрішню торгівлю - 15,8%, у машинобудування та металообробку - 12,7%.

Великим резервом надходження валюти до України є міжнародний туризм. Нині ми приймаємо в себе майже 4 млн іноземних туристів, або 0,8% світової їх кількості, хоч реально вже тепер могли б обслуговувати до 6 млн. туристів, що може дати майже $ 1 млрд. прибутку.

Плата за транзитні залізничні, автомобільні, повітряні перевезення, транспортування нафти і газу разом може давати $ 6 млрд. прибутку щороку.

Експортерам продукції наша держава повинна забезпечити юридично-правовий (законодавчі акти, положення, митні бар'єри тощо), міжнародно-політичний (сприятливі умови для українських експортepів на міждержавних переговорах, у міжнародних організаціях тощо) та рекламно-пропагандистський захист. Необхідно також організувати кредитування і підтримку експортерів конкурентних на світовому ринку товарів, разом з тим захистивши вітчизняну економіку, виробництво від низько якісних товарів, які надходять з інших країн (свідоцтва, сертифікати, різні нетарифні бар'єри).

Створюється система зовнішньоторгових організацій, представництв, торгових будинків та інших структур, які на високому організаційному рівні займатимуться проблемами просування українських товарів на світовому ринку, рекламою та реалізацією продукції українських підприємств.

З метою диверсифікації джерел постачання нафти та газу в Україну передбачається виконання комплексу робіт з будівництва об’єктів Європейського нафтотранспортного коридору, газопроводу Тальне-Ізмаїл та визначення маршрутів поставок енергоносіїв з урахуванням інтересів України.

Для поступового входження енергетики України в енергетичний сектор ЄС, збільшення експорту електричної енергії до країн Східної та Центральної Європи послідовно вживатимуться заходи щодо збереження паралельно роботи об'єднаної енергосистеми Укpaїни з енергосистемами Європи.

3 метою створення сприятливих умов для збільшення експорту, передусім до кpaїн Європейського Союзу, здійснюватиметься робота щодо:

  • забезпечення вступу України до Світової організації торгівлі;
  • визнання за Україною статусу країни з ринковою економікою;
  • укладення з ЄС угоди про вільну торгівлю;
  • розширення доступу українських товарів на ринки країн ЄС шляхом збільшення квот та усунення торговельних обмежень, зокрема укладення між Україною та ЄС нової угоди про торгівлю текстильною продукцією;
  • запобігання антидемпінговим розслідуванням щодо експорту української продукції.

Висновки

Поступове входження України у світовий економічний простір виявляється в розширенні її економічних, політичних, торгових, фінансово-кредитних, господарських і технологічних зв’язків з іншими країнами світу. За їх допомогою господарство України становить єдину господарську систему, яка розвивається на основі суспільного поділу праці.

Розвиток міжнародної кооперації потребує стимулів з боку держави - звільнення окремих категорій товаровиробників від митного оподаткування та ліцензування чи квотування, надання кредитних пільг тощо. Слід розширити імпорт комплектуючих для експортної продукції, практикувати застосування імпортних технологій і новітнього устаткування для легкої промисловості й галузей АПК, електротехніки, зв'язку тощо. Науково-технічний прогрес за своєю природою інтернаціональний, тому розв'язати завдання розвитку передових технологій без зв'язків із зовнішнім світом, без залучення світового капіталу практично неможливо.

Обґрунтована стратегія розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України підпорядковується раціональному розв'язанню найгостріших проблем оздоровлення економіки - подоланню численних дефіцитів на внутрішньому ринку, прискоренню НТП, нагромадженню валютних ресурсів для сплати нашої частки в колишньому загальносоюзному зовнішньому боргу, поліпшенню якості товарів, підвищенню збалансованості бюджету і платіжного балансу.

Отже, перебудова зовнішньоекономічної України значною мірою сприятиме її просуванню на світовий ринок та інтегруванню в міжнародну економіку.

Список використаної літератури

  1. Єпіфанов А. Регіональна економіка : Навч. посіб. для студ. вуз./ Анатолий Єпіфанов, Іван Сало; Авт. передм. І.І.Лукінов. -2-ге вид.. -К.: Наук. думка, 2000. -341 с.
  2. Коваль Я. Регіональна економіка : Навчальний посібник/ Ярослав Коваль, Ірина Антоненко,; М-во освіти і науки України, НАНУ, Рада по вивченню продуктивних сил України, Нац. аграрний ун-т України та ін.. -Київ: ВД "Професіонал, 2005. -268 с.
  3. Регіональна політика України: інституційно-правове забезпечення : Збірник офіційних документів/ За ред. З. С. Варналія, Упор.: З. С. Варналій, Є. Жемеренко, В. Жук та ін.; НІСД. -Київ, 2004. -520 с.
  4. Торговельні зв’язки України із зарубіжними країнами // Вісник податкової служби України. -2002. -№ 42. - С. 29-31
  5. Прогноз розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України до 2010 року // Автошляховик України. -2004. -№ 1. - С. 6-8

загрузка...
Top