Реакція споживача на заміну цін товарів. Ефект заміщення та ефект доходу

Вступ.

1. Реакція споживача на заміну цін товарів.

2. Ефект заміщення та ефект доходу.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Досліджуючи криві "доход—споживання" та криві Енгеля, ми виходили з припущення, що змінюється лише доход, а інші фактори попиту залишаються незмінними. Якщо змінити вихідні посилання, зафіксувати як незмінний доход, а ввести в модель як економічну змінну ціни, то можна побудувати криву "ціна—споживання".

Криві Енгеля мають практичне значення. Вони можуть надати інформацію стосовно груп населення з відповідними доходами, для яких реклама певних товарів буде найбільш ефективною. Крива дохід-споживання дає змогу побудувати індивідуальну криву Енгеля, що характеризує зв’язок між обсягом споживання товару й доходом споживача за незмінних цін і уподобань. Для нормальних товарів крива Енгеля має позитивний характер. На практиці ми частіше цікавимося витратами на агреговані групи товарів — продовольчі, непродовольчі, послуги й т. ін. У цьому випадку крива Енгеля модифікується у криву витрат Енгеля, яка характеризує залежність витрат на ту чи іншу групу товарів від рівня доходу покупця.

Крива витрат Енгеля показує відмінність між нормальними, неякісними й високоякісними товарами. Слід зауважити, що існує ще клас товарів, які називають нейтральними. Це такі товари, споживання яких не залежить від рівня доходу споживача. У цьому випадку крива Енгеля мала б форму вертикальної прямої.

У XIX столітті Е. Енгель на базі даних про витрати сімей з різним рівнем доходу встановив, що із зростанням доходу частка того, що витрачається на харчування, знижується; частка, яка спрямовується на житло й пов’язані з ним витрати, а також на одяг, залишається приблизно незмінною, а частка інших витрат зростає. Останнє стосується споживання освітянських, юридичних, медичних послуг і послуг, пов’язаних з відпочинком.


1. Реакція споживача на заміну цін товарів

Реакція споживачів на зміну ціни товару може бути сильною, слабкою, нейтральною. Кожен з них породжує відповідний попит: еластичний, нееластичний, одиничний. Можливі варіанти, коли попит виявляється абсолютно еластичним або абсолютно нееластичним.

Згідно із законом попиту, споживачі при зниженні ціни будуть купувати більше продукції. Однак ступінь реакції споживачів на зміну ціни може значно варіюватись від продукту до іншого продукту. Більше того, реакція споживачів стосовно однієї і тієї ж продукції варіюється при зміні цін в різних межах.

Економісти вимірюють ступінь чуткості, чи чутливості, споживачів до зміни ціни продукції, використовуючи концепцію цінової еластичності попиту.

Еластичність - це чутливість однієї економічної змінної до зміни іншої економічної змінної, її здатність реагувати на цю зміну

Для попиту на деякі продукти характерна відносна чутливість споживачів до зміни цін; невеликі зміни в ціні спонукають до значних змін в кількості купуємої продукції. Попит на такі продукти називають еластичним. Що стосується інших продуктів, споживачі відносно нечутливі до зміни ціни на них, тобто суттєва зміна в ціні веде лише до невеликої зміни в кількості покупок. В таких випадках попит нееластичний[4, c. 86].

Реакція споживача на зміну ціни може бути поділена на два моменти. У відповідь на зміну відносних цін споживач замінює блага, які відносно подорожчали, на ті, які відносно подешевшали, - має місце ефект заміни. У відповідь на зміну реального доходу споживач змінює обсяг благ залежно від їх різновиду (повноцінні чи неповноцінні) - має місце ефект доходу. Якщо благо вважається споживачем повноцінним, обсяг його споживання при зростанні ціни зменшується, якщо неповноцінним -- обсяг споживання збільшується.

Крива „ціна - споживання” показує функціональну залежність між обсягом споживання блага та його ціною; вона сполучає всі точки рівноваги споживача, пов'язані зі зміною ціни одного з благ. На її основі будується крива індивідуального попиту.

Криву індивідуального попиту на товар отримаємо, якщо перенесемо рівноважні обсяги споживання товару у систему координат „ціна - кількість товару ” (рис. 1.б) Крива попиту показує обсяг споживання товару як функцію ціни.

Властивості кривої попиту:

· крива попиту відображає зміну рівня корисності споживача: чим нижчою є ціна, тим вищий рівень добробуту вона забезпечує споживачеві;

· кожна точка кривої попиту є точкою оптимуму споживача на певному рівні корисності;

· в міру зниження ціни товару гранична норма заміни благ зменшується, тобто справджується закон спадної граничної корисності.

В аналізі поведінки споживача важливо відокремити дію цих складових загального ефекту, тому що вони можуть мати однакову спрямованість, підсилюючи реакцію споживача на зміну ціни, або різну, викликаючи інші наслідки. Концепцію розмежування ефектів заміни та доходу розробили український економіст і математик Євген Слуцький (1915 р.) та англійський економіст Джон Хікс (30-ті рр. ХХ ст.). Хоча модель Слуцького була розроблена раніше, в сучасній мікроекономіці більш поширений аналіз моделі Хікса[7, c. 106-107].

Для визначення відокремленої дії кожного з ефектів спочатку припускають, що споживач після зміни ціни одного з благ зберігає незмінним свій рівень добробуту, умовно скоротивши свої видатки так, щоб реальний доход залишався на рівні початкового. Це дає можливість проаналізувати зміну споживання, враховуючи лише зміну відносних цін, яку графічно показує зміна кута нахилу бюджетної лінії, тобто виділити ефект заміни.

Для розмежування дії ефектів графічно застосовується побудова допоміжної прямої - компенсуючої бюджетної лінії. Економічний смисл добудови - визначити, якою стала б структура ринкового споживчого кошика, якби змінились лише відносні ціни благ. Далі, залишаючи незмінними відносні ціни (новий кут нахилу бюджетної лінії незмінний), досліджують лише вплив зміни реального доходу, що графічно відображається паралельним зміщенням бюджетної лінії.

Розглянемо графічну модель відокремленої дії ефектів за Хіксом для випадку зниження ціни товару (рис. 2). Початковий оптимум споживача встановлюється у точці, де бюджетна лінія є дотичною до кривої байдужості. Зниження ціни товару змінює кут нахилу бюджетної лінії. При цьому бюджетна лінія, обертаючись, ковзає вздовж початкової кривої байдужості і займає положення, яке показує компенсуюча бюджетна лінія (пунктир). Оптимум переміщується в точку умовної рівноваги. Це означає, що, залишаючись на тому ж рівні корисності, споживач змінив би свій оптимальний вибір на користь відносно дешевшого блага. Оскільки перехід від до відображає лише вплив нової ціни, то зміна обсягу споживання від до розглядається як ефект заміни. Ефект заміни спонукає споживача збільшити обсяг опиту на товар, який витісняє частину попиту на благо.

Ситуація незмінного реального доходу в моделі Хікса є умовною. В дійсності зі зниженням ціни одного з благ за того ж номінального доходу реальний доход зростає, що відображає паралельний зсув вгору в положення нової бюджетної лінії. Споживач досягає нового рівня добробуту на вищій кривій байдужості, в точці оптимуму. Перехід же від до відбувається за незмінних відносних цін товарів, тому зміну обсягу споживання від до трактують як ефект доходу[1, c. 121-123].

Зміна рівноваги споживача від до характеризує загальний ефект зниження ціни товару, котрий складається з суми двох ефектів - заміни та доходу:

· ефект заміни полягає у зміні обсягу споживання внаслідок зміни відносних цін товарів за незмінного реального доходу споживача;

· ефект доходу - це зміна обсягу споживання внаслідок зміни реального доходу за незмінності відносних цін товарів.

Зі зниженням ціни блага ефект заміни обов'язково зумовлює збільшення його споживання, тобто має додатне значення. На відміну від ефекту заміни, ефект доходу діє в різних напрямках, - в залежності від того, до якого типу належить товар. Для нормальних благ ефект доходу діє в тому ж напрямку, що і ефект заміни, тобто є величиною додатною, і підсилює його (рис. 5). Для нижчих благ ефект доходу діє в протилежному напрямку і має від'ємне значення. Але, як правило, ефект заміни для нижчих товарів значно більший, ніж ефект доходу, тому зі зниженням ціни нижчого блага попит на нього зростає.

Нормальні блага, а також нижчі блага, для яких ефект заміни перевищує ефект доходу так, що зі зниженням ціни їх споживання збільшується, називаються звичайними благами. Для звичайних благ справджується закон попиту: з підвищенням ціни попит на них скорочується, а зі зниженням ціни - зростає, крива попиту має від'ємний нахил, є спадною. Винятком є товар Гіффена - нижчий товар, який займає значне місце у видатках споживача і для якого не виконується закон попиту, для нього ефект доходу перевищує ефект заміни, а крива попиту має додатний нахил і є висхідною.

Якщо ціна продукту падає, то реальний дохід (покупна здатність) того, хто купує цей продукт, збільшується. Це збільшення реального доходу проявиться в рості об’єму закупок різновидних товарів. Наприклад:

При постійному грошовому доході 45 грн. в тиждень, ви зможете придбати 5 кг масла селянського по 9 грн. за 1 кг. Але якщо ціна масла впаде до 7 грн. за 1 кг і ви купите тих самих 5 кг, то 10 грн. у вас залишаться вільними для купівлі додаткової кількості цього чи іншого товару[4, c. 89-90].


2. Ефект заміщення та ефект доходу

На реакцію споживачів вплив створює зміна доходу. Як згадувалось в попередніх темах, ще в ХІХ столітті німецький статистик Ернст Енгель, помітив поступове зменшення відносної частки на харчування в бюджеті в міру його зростання.

На основі цих досліджень був введений закон Енгеля, згідно якого зі збільшенням доходу, його частка, яка витрачається на товари першої необхідності, зменшується, в той час, коли частка витрат на предмети розкоші і на духовний розвиток збільшується.

Від кривої "доход—споживання" легко перейти до так званих кривих Енгеля. Ернст Енгель (1821— 1896) — англійський економіст, який вивчав, як у XIX ст. характер споживання товарів і послуг змінювався залежно від доходу сім'ї. Крива Енгеля показує співвідношення між доходом і обсягом споживання певного товару при незмінності інших факторів, що впливають на попит (рис. 3).

Для більшості нормальних товарів крива Енгеля має зростаючий характер із затуханням, тобто певний приріст доходу спричинює менший приріст споживання товару х . Це насамперед пояснюється дією закону спадної граничної корисності. Однак для певної групи варів крива Енгеля може зростати з прискоренням[6, c.58-59].

В аналізі реакції споживача на зміну цін дуже важливо врахувати, що існують два окремі ефекти, які впливають на споживацькі стимули. Ефект доходу означає, що зниження ціни товару дає змогу споживачеві придбати більшу його кількість за тієї ж величини грошового доходу. Ефект заміщення вказує на те, що зниження ціни товару робить його відносно більш привабливим і, таким чином, збільшує схильність споживача до заміщення ним інших товарів[8, c. 135-136].


Висновки

Ще в минулому столітті німецький статистик Ернст Енгель виявив деякі цікаві закономірності. Зокрема, він довів, що із зростанням сімейних доходів питома вага витрат сім'ї на харчування знижується, частка витрат на одяг, житло і комунальні послуги змінюється мало, а частка витрат на задоволення культурних та інших нематеріальних потреб - зростає досить помітно. Пізніше залежності, що їх дослідив Енгель, увійшли в економічну науку під назвою "закону Енгеля".

Енгель твердив, що частка сімейних витрат на харчування є важливим показником економічного розвитку країни в цілому. Причому, чим менший відсоток цих витрат, тим вищим є рівень економічного розвитку. Сьогодні стало загальновизнаним, що за цим показником можна співставляти рівень добробуту різних груп населення в межах однієї країни і порівнювати добробут громадян різних країн.

Згідно із "законом Енгеля", за рівнем економічного розвитку і за рівнем добробуту населення в цілому провідні позиції у світі займали Японія і США (15 і 10 відсотків відповідно). Цікаво, що 100 років тому країни, які відзначаються сьогодні найменшими витратами на харчування (американські, скандинавські, Японія), витрачали приблизно таку ж частку, як народи СРСР на початку 90-х років XX ст. Отже, це і є величина історичної відстані за рівнем економічного розвитку.

У своєму економічному прогресі людство найперше намагається задовольнити свої потреби у харчуванні. Тому частка витрат на нього в загальній структурі сімейних витрат починає знижуватися першою. Потім наступає черга витрат на одяг, хоча тут процес "насичення" відбувається повільніше і може гальмуватися різними обставинами, зокрема такими, як мода, традиції тощо.


Список використаної літератури

1. Андреюк Н. Мікроекономіка: Навч. посібник для студ. вузів/ Наталія Андреюк,. - К.: Кондор, 2004. – 174 с.

2. Базілінська О. Мікроекономіка: Навчальний посібник/ Олена Базілінська, Оксана Мініна; За ред. Олени Базілінської; М-во освіти і науки України. - 2-ге вид., перероб. і доп.. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 349 с.

3. Ватаманюк Остап З. Мікроекономіка: Навч. посіб.. — Л. : Інтелект-Захід, 2004. — 176с

4. Вініченко І. І. Мікроекономіка: Навч. посібник для студ. вузів/ І. І. Вініченко, Н. В. Дацій, С. О. Корецька; М-во освіти і науки України, ГУ "ЗІДМУ". - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 265 с.

5. Гончарова Н.М. Мікроекономіка: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Міжрегіональна академія управління персоналом. — К. : МАУП, 2005. — 304 с.

6. Горобчук Т. Мікроекономіка: Навчальний посібник/ Тетяна Горобчук,; М-во освіти і науки України, Житомирський інженерно-технологічний ун-т. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 271 с.

7. Задоя А. Мікроекономіка: Курс лекцій та вправи: Навч. посібн./ Анатолій Задоя,. - К.: Знання, 2001. - 211 с.

8. Кириленко В. Мікроекономіка: Навчальний посібник для економ. спец. студ. вузів/ Володимир Кириленко,. - К.: Таксон, 2003. - 334 с.

9. Косік А. Мікроекономіка: Навчальний посібник/ Алла Косік, Галина Гронтковська,; М-во освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 415 с.

10. Лісовицький В. Мікроекономіка: Навчальний посібник/ Володимир Лісовицький,. - 3-є вид., доп. та переробл.. - К.: Кондор, 2007. - 163 с.

загрузка...
Top