Соціальні і психологічні причини тютюнопаління. Вплив нікотину на організм людини

Вступ.

1. Соціальні і психологічні причини тютюнопаління.

2. Вплив нікотину на організм людини.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Актуальність теми профілактики тютюнокуріння зумовлена тим, що за останні роки в Україні й зокрема в Києві зростає частка курців серед жінок та дітей і залишається високою розповсюдженість куріння серед чоловіків. Так, серед жінок за останні двадцять років розповсюдженість тютюнокуріння збільшилася в 4 рази і становить близько 20% від жінок працездатного віку наприкінці 1990-х років, на відміну від 5% наприкінці 1970-х років. Серед підлітків 12-17 років тютюн - друга за розповсюдженістю психоактивна речовина (ПАР) (після алкоголю). Приблизно третина 18-25-річних-постійні курці, більш як половина всіх курців свою першу сигарету викурили у віці до 12 років.

Нікотин виявився психоактивною речовиною, яка з-поміж усіх ПАР викликає найвищу смертність. Дослідження ефективності профілактичних програм за останні 10 років досить переконливо доводять, що на сьогоднішній день серед усіх психоактивних речовин саме тютюнокуріння є основною проблемою, яка потребує рішучих профілактичних дій.

У свою чергу доведено, що ранній початок вживання тютюну є передвісником проблем, пов'язаних із наркотиками та алкоголем. Тютюн є легальним наркотиком, який дуже широко розповсюджений, який руйнує психічне та фізичне здоров'я людини і впливу якого можна запобігти шляхом припинення його вживання.

В основних напрямках політики суспільного здоров'я Всесвітньої організації охорони здоров'я визначено навіть кількісні та якісні показники, на які треба орієнтуватися в європейських країнах для того, щоб зменшити шкоду, якої завдає тютюн. Так, пропонується до 2015 р. збільшити число некурців принаймні до 80% серед осіб старших 15 років та біля 100% серед тих, хто ще не досягнув 15 років.

1. Соціальні і психологічні причини тютюнопаління

Все більше фактів говорить про тютюн як про “наймасовішого вбивцю” у світі. Ціна, яку доводиться платити людству за тютюнопаління, – це величезні втрати, спричинені через хвороби, що завдають значної шкоди демографічній ситуації в суспільстві, сприяють зниженню трудового потенціалу країни. Паління спричиняє 30% всіх випадків смерті від онкологічних захворювань і 90% всіх випадків захворювання раком легень. Випадки смертей від серцево-судинних хвороб серед курців у 2 рази вищі, ніж серед тих, хто не палить.

Відповідно до оцінок ВООЗ нині у світі нараховується 1,2 мільярди курців. Із них 230 мільйонів – жінки. 5,4 мільйонів курців щорічно помирають від хвороб, викликаних вживанням тютюну (кожні 6 секунд – одна людина). В теперішній час тютюнопаління є причиною кожного десятого смертельного випадку серед дорослих, а в 2030 році – це буде кожен шостий випадок, або 10 млн. смертних випадків на рік. Тобто більше, ніж від будь-якої іншої причини.

За даними ВООЗ Україна знаходиться на 11 місці серед усіх країн по вживанню сигарет. В Україні більше 10 млн. активних курців, тобто 1/3 працездатного населення. Вони випалюють за день в середньому близько 4,5 сигарети, тобто в 2 рази більше, ніж в середньому в усьому світі. Щорічно від куріння Україна втрачає 100 – 120 тисяч осіб, що становить 13% усіх смертей. Із них 10 тисяч - від пасивного куріння. Орієнтовно шкода від паління оцінюється в 2 млрд. доларів на рік.

Ситуація з тютюнопалінням в Україні характеризується стабільно високими показниками поширеності серед чоловіків та стрімким зростанням цієї шкідливої звички серед жінок, дітей, підлітків та молоді. Її оцінюють як тютюнову епідемію.

Згідно отриманих даних хлопці починають палити, в основному, у віці 11-14 років, дівчата - дещо пізніше – у 12-16 років. Викурюють по 5-6 цигарок щоденно (юнаки - 5-8 цигарок, дівчата – 5-6), причому дівчата-школярки зараз палять більше, ніж хлопці їх віку та студентки (5-6 цигарок на добу). Всього ж палять 58 % школярів та студентів - майже 70 % юнаків та 54 % дівчат. Серед школярів м. Суми палить майже 49 %, причому кількість тих, хто палить, серед юнаків та дівчат майже однакова з деякою перевагою дівчат. Основною причиною паління більшість назвали звичку – майже 56 %, для підвищення настрою палить 45 %, з нудьги – 38 %, для поваги однолітків – 21 %, підкоряються більш авторитетним друзям – 17 %, хвилюються за глузування друзів – 6 %.

Відомо, що переважна більшість курців уперше затяглася тютюновим димом у віці до 18 років. Є, звичайно ж, і ті, котрі закурили у старшому віці, проте зробили вони цей крок, зазвичай, у ситуаціях, типових для життя підлітків: щоб ввійти до певної компанії, від образи на когось тощо. До експериментування з курінням підлітків частенько підштовхує лицемірна боротьба дорослих із курінням "неповнолітніх". Завдяки цьому куріння набуває статусу привабливого атрибуту "дорослості". З погляду по-справжньому дорослої людини, котра хоче якомога повніше реалізувати закладені в ній природою здібності, народити здорових та розумних дітей і т.д., куріння може лише заважати. На думку ж підлітка, куріння може дати те, чого так потребує вік - відчуття причетності до чогось, почуття протесту, символ приналежності до певного кола, - усе це до того ж пов'язується із маркою сигарет. Деякі спеціалісти вважають, що частіше курять ті, хто, будучи немовлям, вдосталь не натішився соскою .

Актуальність проблеми куріння на сьогодні є загальновизнаною. Втім, ми навряд чи помилимось, якщо ствердимо, що в українському суспільстві зрушення її з мертвої чи майже мертвої точки не вважається за першочергове завдання суспільної політики. Низький рівень життя населення, безробіття, швидкий ріст поширеності ВІЛ-інфекції, туберкульозу та інших “соціальних” хвороб, на перший погляд, повинні хвилювати більше, ніж така добре знайома “шкідлива звичка” як куріння. Не виключено, що підсвідомо суспільство навіть виправдовує поширеність даного зловживання як засобу хоча б тимчасового відсторонення від життєвих проблем в умовах зростаючої стресогенності.

Отже, питання соціальної психології куріння є першочерговим для розуміння природи даного феномену, а відтак і для боротьби з цим зловживанням; тільки соціальна психологія може, врешті, доказово відповісти на природне і просте (щоправда, тільки у своїй постановці) запитання: чому люди курять? Зазначимо, що на сьогодні виконано вкрай обмеженy кількість досліджень, спеціально присв’ячених психології куріння [6,14]. Тому аналіз даної проблеми поки що можливий переважно на рівні теоретичних міркувань. В той же час, слід враховувати, що куріння, за даними числених авторів, є класичною ілюстрацією багатьох положень сучасної соціальної психології, зокрема теорій каузальної атрибуції, когнітивного дисонансу та інших. Тому, навіть за відсутності поки що вичерпного експериментального підтвердження, соціально-психологічний аналіз куріння можна вважати достатньо достовірним.

Традиційно до питання про причини куріння підходять диференційовано, розрізняючи причини його початку (ініціації) та продовження (прогресії). Переважна більшість курців почала курити у підлітковому віці. За нашими даними обстеження осіб 15-25 років, вік перших спроб куріння становив 13,4 років, а систематичним воно ставало в середньому у 15,8 років. Природно припустити, що саме у соціально-психологічних особливостях підліткового віку слід шукати причини початку куріння.

Підлітковий вік – це в першу чергу вік створення власної Я-концепції, формування самооцінки та вироблення особистісної ідентичності, вік соціалізації. Дуалізм підліткового періоду полягає в існуванні двох конкуруючих потреб: по-перше, потреби формування і доведення собі та іншим власної унікальності, а по-друге, навпаки, потреби у груповій приналежності. Куріння є інструментом, з допомогою якого підліток може ідеально розв’язати ці обидві, здавалося б антагоністичні, проблеми одразу. З одного боку, вдаючись до куріння, молода людина ідентифікує себе із “дорослим” світом, демонструє незалежність від авторитетів, здатність іти на ризик, одразу набуваючи якості, яка відрізняє її від не курячої більшості. З іншого боку, куріння з перших же спроб виступає як інструмент комунікації та міжособистісної взаємодії. Відомо, що підлітки курять майже виключно у невеликих групах і вкрай рідко наодинці (за нашими даними курінню на самоті надають перевагу лише 9,4% молодих людей [8]). Куріння є найпростішим засобом відчуття групової приналежності, який, однак, є практично безперспективним щодо динаміки міжособистісних стосунків. Але асоціація куріння з відчуттям себе частиною групи зберігається на все наступне життя, стаючи справжньою основою узалежнення від куріння. Звичайно, соціалізацію, спричинену курінням, цілком обґрунтовано можна вважати уявною, адже спільне куріння у групі не є ані обміном інформацією, ані взаємосприйняттям і навіть не може розглядатись як взаємодія, тому що прикурювання, позичання сигарет, сірників та інші ніби-то спільні дії носять при цьому лише формальний, певною мірою ритуальний характер; отже жодна складова спілкування (комунікативна, інтерактивна, перцептивна) не знаходить свого відображення у процесі спільного куріння. Проте, при цьому присутні певні зовнішні атрибути спілкування: фізична присутність та наявність спільної “справи” (все того ж куріння), яка в даному разі є тим більше спільною, чим більше вона беззмістовна.

На етапі своєї ініціації куріння виступає засобом уявного спілкування. Звичайно, потреба у такому своєрідному “сурогаті” виникає в першу чергу в тих осіб, які, в силу особистісних чи соціально-середовищних причин мають вихідний низький рівень соціальних навичок; до того ж низький не в абсолютному вимірі, а з точки зору власної Я-концепції конкретної особистості. Пригадаємо, що особи з низькою та з високою самооцінкою мають нижчий рівень прийняття оточуючими, ніж особи з помірною самооцінкою. Щодо самооцінки, то фактично вона має також соціальний генез, але при цьому значну роль грають чинники попередніх вікових періодів і, зокрема, великою мірою – сімейного виховання. З нашими міркуваннями добре узгоджуються результати дослідження, в якому у курців, порівняно із особами, які не курять, виявлено більшу екстравертованість, “незадоволеність в соціальному плані” та схильність до домінування.

Сказане наводить на думку, що ініціація куріння у підлітковому віці рідко є свідомим вибором. Звичайно, можна припустити виникнення в окремих випадках першої спроби куріння під дією чистої допитливості. Але немає ніяких сумнівів, що відчуття, які залишає по собі перша сигарета, аж ніяк не сприяють подальшому курінню, якщо брати до уваги лише фізіологічний бік. Фізіологічні ефекти куріння можуть бути порівняні із задоволенням хіба що з надто великою натяжкою. Куріння тютюну є особливою, соціальною токсикоманією і паралелі з курінням, наприклад, тієї ж маріхуани, з нашої точки зору, мають проводитись дуже обережно. Перша залежність від куріння виникає не тоді, коли підліток чи дитина опанувала техніку інгаляції тютюнового диму, тамуючи при цьому кашель та задишку, а тоді, коли куріння починає опосередковувати відносини молодої людини із своїм найближчим соціальним оточенням.

Соціальна обумовленість куріння, природно, не усвідомлюється самими курцями. Тут має місце яскравий прояв універсальної похибки атрибуції, коли свою залученість до куріння молодi люди пояснюють переважно не ситуативними, а диспозиційними впливами, створюючи раціоналізації типу “я курю, тому що це дозволяє мені зняти напругу”. Куріння дійсно може знімати напругу, але не завдяки своїм сумнівним седативним чи анксіолітичним ефектам, а тому, що через переживання уявного спілкування воно здатне тимчасово знімати стан соціальної фрустрації.


2. Вплив нікотину на організм людини

Основним діючим початком тютюну є нікотин. Його зміст у листах тютюну коливається звичайно від 1 до 1.5%, але в деяких сортах досягає 6-8%. В одній сигареті масою 1 м утримується звичайно 10-15 мг нікотину, а в сигарі масою 10 м — до 150 мг цієї речовини.

У чистому виді нікотин являє собою прозору маслянисту рідину з пекучим смаком. У фільтрі сигарети накопичується така кількість нікотину, який досить, щоб убити миша. Фактично нікотин токсичний у тім же ступені, що і синильна кислота.

Нікотин — надзвичайно сильна отрута, що діє переважно на нервову систему, травлення, а також дихальну і серцево-судинну системи.

Систематичне вивчення дії нікотину на живий організм дало підставу вченим припустити двухфазність реакцій на його введення. Спочатку випливає підвищена подразливість і збудливість усіляких систем і органів, а потім цей стан змінюється гнобленням.

Курящі інстинктивно в процесі споживання нікотину відчули цю різницю. Чисто психологічно «для підбадьорення», наприклад, при стомлюючій роботі люди влаштовують часті перекури. Але фактично вони обертаються ще великим стомленням організму внаслідок гнітючої дії нікотину (друга фаза впливу). Той, хто вважає, що паління може заспокоїти людини, намагається використовувати гнітючий момент дії нікотину. Так, при якій-небудь відповідальній або неприємній розмові курящий інстинктивно засовує в рот сигарету.

Дим, що втягується курящої, виганяє нікотин з листів тютюну. Він швидко розчиняється у воді, тому легко всмоктується через слизуваті оболонки рота, носа, бронхів, а, потрапляючи зі слиною в шлунок, і через стінки шлунково-кишкового тракту.

Мільйони людей знають, що куріння шкідливе для здоров’я, і тим не менш мільйони людей курять. Спеціалісти повідомляють, що нікотин, який міститься в сигаретах, спричиняє розвиток більш ніж 25 серйозних хвороб, що становить 75% серйозних недуг, які призводять до передчасної смерті. Процес, завдяки якому куріння стає звичкою, так само важко пояснити, як і причини, по яким люди починають курити. Звичайно ж можна назвати декілька причин. Більшість людей починають курити тому що інші люди курять. Діти бачать, що їхні батьки курять, а тут ще й друзі вмовляють спробувати – і вони починають курити. Відомо, що голуб гине під скляним ковпаком від диму лишень однієї сигарети. А горобець миттєво помирає від контакту зі скляною паличкою, намащеною нікотином. Люди, звичайно, не горобці. Проте куріння не приносить організму нічого, крім шкоди. Тютюновий дим містить понад 4000 хімічних сполук, 40 з яких спричиняють рак. Під час однієї затяжки до легень потрапляє аміак, окис вуглецю та безліч канцерогенних речовин. До речі, у тютюновому диму містяться й радіоактивні речовини – полоній, свинець, вісмут. А період напіврозкладу, наприклад, полонію в організмі становить 138 днів. Іншими словами, кожна затяжка – це порція отрути. Недарма існує вислів: „Цигарка – це виріб, який при використанні за призначенням убиває”. Нікотин паралізує роботу клітин, які мають видаляти шкідливі речовини з легень. Тож усі канцерогени тютюнового диму надовго залишаються в організмі. Після 3-4-годинної перерви клітини „оживають” і намагаються вивести цю гидоту з легенів. Але курець знову курить і знову паралізує роботу клітин-очищувачів.

Хронічна тютюнова інтоксикація і пов'язані з нею різноманітні захворювання обумовлюють 6% усіх щорічних випадків смерті. Стабільно високий рівень поширеності куріння серед чоловіків та його загрозливе зростання серед жінок можуть призвести через два-три десятиліття до збільшення показників захворюваності та смертності. За прогнозами ВООЗ, в 2020 р. вживанням тютюну може бути обумовлено понад 22% смертей.

Фундаментальні дослідження щодо впливу куріння на здоров'я було здійснено у Великобританії, починаючи з 1951 р. У ньому брало участь 40 000 лікарів-чоловіків, дослідження тривали 40 років, протягом якого відстежувалося споживання ними тютюну і фіксувалися дати і причини смерті. Дослідники виявили тісний зв'язок між курінням та 24 різними причинами смерті, а також те, що смерть кожного другого курця, який регулярно курить сигарети, викликана цією звичкою. Тому тютюн можна розглядати як один з основних негативних факторів, що впливають на здоров'я населення України.

Понад 50 років тому було проведено перші широкомасштабні наукові дослідження, які виявили статистичний зв'язок між курінням та раком легенів. Трохи пізніше (1969 р.) Канадська медична асоціація виявила, що цей зв'язок причино-наслідковий. Тому асоціація зробила заяву, що потенційні вигоди, які може принести відмова від куріння, ставлять її в один ряд з такими заходами в галузі профілактичної медицини, як пастеризація молока, очищення і хлорування води та впровадження щеплень.

Від хвороб, пов'язаних з курінням, в Україні гине 110-120 тис. людей. Це 18% усіх смертей (31% чоловічої та 6% жіночої смертності).

Ризик розвитку раку легенів, пов'язаний з курінням, становить 90%. Понад 80% смертельних випадків від раку легенів та близько 30% усіх смертельних випадків від раку викликані вживанням тютюну. У розвинутих країнах помирають протягом одного року після виявлення раку легенів 66% чоловіків та 62% жінок, протягом 5 років - відповідно 85% чоловіків і 80% жінок. В Україні ці показники мають відповідно такий вигляд: 70,4% чоловіків та 61,1% жінок помирають протягом року, 92,1 % чоловіків та 84,6% жінок - протягом 5 років. Дуже важливим показником ризику розвитку раку легенів є тривалість куріння. Ризик розвитку раку легенів залежить від тривалості куріння більше, ніж від числа сигарет, які курець викурює щоденно. Так, трикратне збільшення тривалості постійного куріння пов'язане зі стократним збільшенням ризику раку легенів, у той же час трикратне збільшення кількості викурених сигарет на день підвищує ризик раку легенів тільки у три рази.

Курці мають у 20 разів більшу ймовірність померти від раку легень в середньому віці, ніж некурці, і в 3 рази більшу ймовірність померти в середньому віці від судинних захворювань, у т. ч. від серцевих нападів та інсультів.

Хоча куріння є однією з головних причин смертності від раку, воно викликає ще більшу кількість смертей внаслідок інфаркту, інсульту та інших серцево-судинних хвороб. Смерті, пов'язані з уживанням тютюну, становлять: від серцево-судинних захворювань -46%, від раку легенів-26%, від хронічного бронхіту та емфіземи-14,3%, від інших видів раку -7%, з інших причин - 6,7%. 30% усіх смертних випадків від серцево-судинних захворювань відбуваються в результаті куріння. Куріння - причина 80-90% усіх випадків хронічних обструктивних захворювань легенів, емфіземи і хронічного бронхіту та астми. Проспективне спостереження за чоловіками 40-59 років з різним ставленням до куріння протягом 20 років у м. Києві свідчить, що загальна смертність і смертність від злоякісних новоутворень серед осіб, які курять понад 20 сигарет на день, в 4,5 раза, а від серцево-судинних хвороб - у 2,7 раза вища, ніж серед осіб, що ніколи не курили.

Деякі автори визначають куріння як різновид токсикоманії. Запеклий курець упродовж років набуває такого захворювання, як нікотинова інгаляційна токсикоманія.

Куріння призводить до загибелі людей під час пожеж. За даними Державного департаменту безпеки, протягом року через необережність при курінні гине 83% людей із числа тих, хто загинув внаслідок необережного поводження з вогнем.


Висновки

Законодавство України включає низку законів, підзаконних актів, нормативів і регламентацій, спрямованих на зменшення шкоди від вживання тютюну. Так, статтею 32 Основ законодавства України про охорону здоров'я проголошено, що в Україні проводиться державна політика обмеження куріння. З метою її реалізації і з урахуванням міжнародних підходів до організації діяльності, спрямованої на зменшення шкоди від вживання тютюну, в Україні в основному використовуються такі засоби правового регулювання, як обмеження реклами тютюнових виробів, заборона їх продажу в непристосованих місцях та продажу неповнолітнім, зменшення економічної доступності цих товарів за допомогою механізмів оподаткування.

Порядок продажу тютюнових виробів визначає прийнятий 1995 р. Закон України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" з внесеними до нього змінами впродовж 1996-2003 років. Прийняті на базі цих законів чинні Правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами забороняють торгівлю ними:

• з рук, лотків та непристосованих для зберігання і продажу приміщеннях, що не відповідають вимогам, встановленим цими Правилами;

• на території дошкільних, навчальних і лікувальних закладів та прилеглих територіях;

• у місцях проведення спортивних змагань, гуртожитках та прилеглих територіях, в інших місцях, визначеними місцевими радами;

• громадянам, які не досягли 18-річного віку;

• працівникам господарюючого суб'єкта, яким не виповнилося 18 років.


Список використаної літератури

1. www.adic.org.ua - український сайт із проблем наркотиків, і в першу чергу з тютюнокуріння.

2. www.nosmoking.ru - російськомовний сайт про шкідливість куріння

3. Александров А. А., Александрова В. Ю. Курение и его профилактика в школе. - М.: Медиа Сфера, 1996. - 96 с.

4. Бідюк Л. Батьки і діти про куріння // Позакласний час. - 2005. - № 17. - C. 120-122

5. Білошпицький О. Світ без тютюну // День. - 2002. - 23 листопада. - C. 6

6. Горяна Л.Г. Методичні рекомендації до викладання теми "Шкідлливий вплив тютюнокуріння на організм людини" : 31 травня - Міжнародний день боротьби з тютюнокурінням // Безпека життєдіяльності. - 2005. - № 5. - C. 34-41

7. Зяблова Е. Курить или не курить?// Химия в школе. - 2002. - № 7. - C. 83-86

8. Тютюн, алкоголь, наркотики в молодіжному середовищі: вживання, залежність, ефективна профілактика/ О. О. Яременко, О. М. Балакірєва, О. Р. Артюх та ін. -Київ, 2005. -193 с.

9. Углов Ф. Последствия курения // Воспитание школьников. - 2002. - № 6. - C. 49-53

10. Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи / О. Яременко, О. Балакірєва, О. Вакуленко та ін. - К., 2000.-207 с.

загрузка...
Top