Скарлатина: причина виникнення, джерело інфекції, шляхи передачі, ознаки, ускладнення, принципи надання першої медичної допомоги, профілактика

Вступ.

1. Поняття скарлатини, причини виникнення та шляхи передачі.

2. Ускладнення скарлатини та її лікування.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Скарлатина – гостре інфекційне захворювання, яке характеризується симптомами загальної інтоксикації, ангіною та висипом на шкірі.

Джерелом інфекції є хворі на скарлатину або реконвалесценти, хворі на ангіну, бешиху, хронічний тонзиліт, назофарингіт, а також здорові носії бета-гемолітичного стрептокока групи А. Заразливість припадає на останні 2 дні інкубації, весь період хвороби і до 21-го дня реконвалесценції.

Захворювання передається повітряно-крапельним шляхом, іноді через дитячі іграшки, рушники та інші предмети побуту, молочні продукти. Коефіцієнт контагіозності становить 0,4. Частіше хворіють діти у віці 2- 9 років. Максимум захворюваності припадає на осінньо-зимовий період. Антибактеріальний імунітет типоспецифічний і нетривалий, антитоксичний - досить стійкий. У хворих на скарлатину, які лікувались антибіотиками, формується менш тривалий імунітет, а тому можливі випадки повторного захворювання.

Інкубаційний період триває 2-7 днів, інколи до 12 днів. Температура тіла підвищується до 38- 39 °С, тримається 3-4 дні та скороченим лізисом знижується до норми. Гарячка супроводжується болем у горлі, нерідко нудотою і блюванням.

Вже в 1-й день хвороби (рідко на 2-3-й день) з'являється крапчаста рожева або пурпурово-червона висипка, яка виступає над поверхнею гіперемійованої шкіри. Висипка концентрується на щоках, в пахвинних і пахвових областях, на згинальних поверхнях кінцівок, особливо в природних складках шкіри; супроводжується свербінням. Носо-губний трикутник блідий, вільний від висипки. Екзантема щезає через 3-7 днів, залишаючи після себе рясне лущення - висівкове на обличчі, пластинчасте - на тулубі та кінцівках, особливо на кінчиках пальців. У деяких хворих може спостерігатись міліарна дрібнопухирцева (на тильній поверхні пальців рук), розеольозно-папульозна (частіше на розгинальній поверхні кінцівок) або геморагічна (при важкому перебігу) висипка.


1. Поняття скарлатини, причини виникнення та шляхи передачі

Заражуються передусім слизові оболонки верхніх дихальних шляхів. Стрептокок, розмножуючись, виділяє токсин, який всмоктується в кров і спричинює порушення загального стану. З дією токсину пов'язані також висипання на шкірі та зміни поверхні язика.

Інколи збудник проникає через ушкоджену шкіру (ранова або опікова скарлатина). Інфекція може передаватися через речі хворого, а також із зараженою їжею (наприклад, через молоко та молочні продукти).

Особливо часто на скарлатину хворіють діти віком від 3 до 10 років.

Інкубаційний період - 2-7 діб.

Хвороба починається раптово. З'являються слабість, головний біль, блювання, температура тіла підвищується до 40°С. Через кілька годин дитині стає боляче ковтати, мигдалики збільшуються, червоніють. На них з'являється наліт (клінічна картина ангіни). Язик вкривається білувато-сірим нальотом. Через 4-5 діб наліт зникає, язик стає малиновим - його колір нагадує колір малини. Збільшуються шийні лімфатичні вузли.

Протягом перших 2 діб на тілі з'являється скарлатинозне висипання - дрібні яскраво-червоні плями. Спочатку їх помічають на шиї, грудях, під пахвами, на ліктьових згинах та внутрішній поверхні стегон, а згодом вони поширюється по всьому тілу. Не уражуються лише ніс, губи та підборіддя (носогубний трикутник). Це характерна ознака скарлатини.

Гостра фаза хвороби триває 2-5 діб, у тяжчих випадках - довше.

Після зниження температури тіла висипання поступово бліднуть, потім зникають. Починає злущуватися шкіра не лише в тих ділянках, де було висипання. На кистях, стопах, де добре розвинений роговий шар, шкіра іноді відлущується шарами. Загальний стан дитини поліпшується.

Критерії тяжкості:

– вираженість інтоксикаційного синдрому;

– інтенсивність та характер висипу;

– наявність та характер ускладнень.

Легка форма

Температура тіла підвищується до 38 °С, помірно виражені симптоми інтоксикації, загальний стан задовільний, катаральна ангіна, незначний висип на шкірі, клінічні симптоми тривають 3-5 днів.

Середньотяжка форма

Температура тіла підвищується до 39-40 °С, тривалість – 5-7 днів, головний біль, повторне блювання, яскравий, інтенсивний висип на шкірі, фолікулярна, лакунарна ангіна, енантема на м’якому піднебінні, розвиток ускладнень.

Тяжка форма

Значно виражений інтоксикаційний синдром, температура тіла підвищується до

40 °С і вище, можливі менінгеальні симптоми, судоми, порушення свідомості, висип із ціанотичним відтінком, геморагічний висип, розвиток ускладнень.

Септична форма

Характеризується некротичною ангіною, некротичним назофарингітом, розвитком септичних ускладнень.


2. Ускладнення скарлатинита її лікування

Скарлатина небезпечна ускладненнями. Найчастіше спостерігається запалення лімфатичних вузлів, в основному підщелепних. Запалення середнього вуха у дітей виникає зазвичай на 15-16-ту добу хвороби, проте буває й пізніше. Можливий розвиток міокардиту, гломерулонефриту, артриту, серцевої міастенії та своєрідного серцево-судинного синдрому - так зване скарлатинозне серце (сповільнення пульсу, дихальна аритмія, зниження артеріального тиску, систолічний шум тощо).

Скарлатина часто зумовлює загострення ревматизму, інколи початок ревматизму пов'язують саме із скарлатиною.

Захворюваність підвищується в осінньо-зимові місяці.

У домашніх умовах лікують хворих на скарлатину з легким перебігом. У разі тяжкої та ускладненої форм захворювання дитину шпиталізують.

Хворі на скарлатину протягом гострого періоду захворювання повинні дотримуватися постільного режиму. Дитині треба створити спокійну обстановку, постійно провітрювати приміщення. У перші дні хвороби в неї з'являється відчуття болю під час ковтання, різко знижується апетит. Годувати дитину в цей час слід невеликими порціями рідкою або напіврідкою теплою їжею 5-6 разів на день.

Зазвичай діти багато п'ють. Корисні фруктові та овочеві соки, зокрема морквяний, чай з лимоном, настій шипшини, журавлинний морс, овочеві супи, молочні продукти. Дитині дають вівсяний відвар, вівсяну та гречану каші, парові котлети, м'ясне пюре, варену морську рибу, вершкове масло, яблука, виноград. У період розпалу хвороби нерідко можливий запор, а тому в раціон уводять чорнослив, печені яблука, морську капусту, висівки. З дієти вилучають шоколад, гострі та солоні страви.

У більшості випадків хворому рекомендують потогінне лікування - дитину одягають у довгу сорочку, змочену в гарячому відварі трави гуньби сінної або вівсяної соломи, зверху обгортають ковдрою. Тривалість процедури - до 1 години.

У народі хворих на скарлатину годували вівсяною юшкою, вигрівали на печі, яку вистеляли соломою і поливали відваром вівса.

У разі високої температури тіла застосовують заспокійливі обгортання тіла з використанням води температури 30°С.

Одночасно ставлять компреси на шию (температура води 15-18°С), змінюючи їх кожні 10-15 хв. Це обмежує запалення і затримує розвиток нальоту в горлі.

Для лікування скарлатини рекомендують лікарські рослини.

1. Трава суниць лісових: 1 столову ложку сировини залити 200 мл води, витримати на водяній бані 15 хв, настояти 1 год. Приймати по 30-80 мл 3 рази на день.

2. Квітки бузини чорної: 1 десертну ложку сировини залити 300 мл окропу, настояти 20 хв у закритому посуді. Приймати по 30-70 мл 3 рази на день у гарячому вигляді.

3. Трава деревію звичайного: 1 столову ложку залити 300 мл окропу, настояти 1 год. Приймати по 30-70 мл 3 рази на день залежно від віку дитини.

Як протизапальний, антибактеріальний засіб, що підвищує опірність організму, призначають настоянку свіжого кореня ехінацеї пурпурової (аптечний препарат) - по 1 краплі на рік життя дитини 3-4 рази на день з водою.

У разі збільшення та болючості лімфатичних вузлів як протиалергійний та протизапальний засіб призначають суміш:

Трава череди трироздільної - 40 г

Трава фіалки триколірної - 40 г

Трава пасльону солодко-гіркого - 10 г.

Десертну ложку суміші залити 200 мл води, довести до кипіння, витримати на водяній бані 15 хв, настояти 1 год, процідити, приймати протягом дня ковтками.

На припухлі шийні лімфатичні вузли ставити теплі компреси з розчином столового оцту (1 чайна ложка на склянку води), змінюючи їх через 30 хв 2-4 рази.

Як спазмолітичний, сечогінний, протизапальний та відхаркувальний засіб використовують корені бедринцю ломикаменевого. З порошку кореня сформувати пілюлі з медом (по 0,3-0,5 г порошку на 1 пілюлю). Приймати по 1 пілюлі через 4 год, запиваючи водою. Для дітей віком до 5 років готують відвар із кореня: 1/2 столової ложки залити 200 мл окропу, кип'ятити 30 хв на малому вогні, охолодити, процідити. Вживати по 1 чайній ложці 3 рази на день перед їдою. Зменшує запалення та спазм гладеньких м'язів верхніх дихальних шляхів, полегшує відхаркування.

Догляд за ротовою порожниною має бути особливо ретельним. Кожні 2 год полоскати горло відваром листя горіха волоського і трави ожини сизої у співвідношенні 3:1. 50 г суміші залити 500 мл води, кип'ятити 3 хв на малому вогні. Полоскати теплим.

Корисно полоскати горло 5% розчином лимонної кислоти або водою із соком свіжого лимона (20-30 крапель на склянку теплої перевареної води).

Промивати ніс водою температури 27-30°С.

Якщо висипання йде повільно, це небезпечно. Для його посилення роблять обгортання. Простирадло намочують у теплому слабкому розчині кухонної солі та оцту, викручують. Дитину обгортають простирадлом, кладуть у ліжко та вкривають теплою ковдрою. Тривалість процедури - 1-1,5 год. Після обгортання дитину швидко обтирають вологою тканиною і перевдягають. Прискорюють появу висипання ванни температури 35-36°С. Коли шкіра починає лущитися, ванни прискорюють відпадання лусочок. Особливо корисні мильні ванни.

Полегшують лущення ванни з відваром висівок.

Треба берегти дитину від застуди, особливо в період злущування.

Під час хвороби щодня на ніч накладати збуджувальні компреси на живіт, а після одужання - ще протягом 2 тижнів разом із збуджувальними обгортаннями литок (для запобігання загостренню перебігу хвороби).

Важливо правильно доглядати дитину.

Посуд, яким користується дитина добре мити та кип'ятити. Робити вологе прибирання приміщення з використанням 0,5% розчину хлорного вапна, регулярно провітрювати. Повітря в кімнаті має бути не тільки чистим, але й вологим. Можна поставити таз з водою або розвішувати вологі простирадла.

Запалення горла лікують звичайними методами: інгаляції, полоскання або промивання. У разі ускладнення скарлатини міокардитом застосовують відповідне лікування. У разі погіршення серцевої діяльності під час інтоксикації використовують засоби для посилення скоротливої функції міокарда та судинного тонусу. Для своєчасного виявлення отиту натискують на соскоподібні відростки за вухами. У разі отиту з'являється їх болючість. Кожні 2 доби оглядають барабанні перетинки.

У разі нефриту дитині призначають суворий постільний режим, на ділянку нирок прикладають зігрівальні компреси. Дуже важливо дотримуватися дієти (молоко, білий хліб, каші, зварені на воді, з маслом, компоти, апельсиновий сік, ріпа, буряки, свіжі ягоди). Споживання солі слід обмежити. Якщо немає набряків, призначають лужні мінеральні води (боржомі). За наявності набряків використовують сечогінні та потогінні засоби.

Дитину тримають у ліжку до 23-ї доби хвороби. Якщо скарлатина легкого перебігу, дозволяють ходити з 8-10-ї по 17-ту добу, а з 17-ї по 23-тю потрібен постільний режим. Сечу досліджують через день. З 24-ї доби дитині призначають загальну дієту, але вилучають гострі та солоні страви й приправи. Ізоляція хворої дитини повинна тривати не менш як 22 доби від початку захворювання.


Висновки

Скарлатина - гостре інфекційне захворювання, що характеризується ураженням мигдаликів, шкіри та слизових оболонок, типовим висипанням із подальшим злущуванням, загальними проявами інтоксикації.

Збудник скарлатини - гемолітичний стрептокок.

Зараження відбувається від хворого на скарлатину. Вхідні ворота інфекції - піднебінні мигдалики. Збудник потрапляє в організм з краплями слини під час кашлю, чхання, розмови.

Лікування хворих на скарлатину здійснюється переважно в домашніх умовах.

Госпіталізації підлягають хворі:

– з тяжкими формами скарлатини;

– з ускладненнями;

– за епідемічними показниками.

Режим

Постільний режим протягом гострого періоду.

Етіотропна терапія

Антибіотикотерапія – при легкій формі застосовують пеніциліни або макроліди, при середньотяжкій – пеніциліни, при тяжкій – цефалоспорини І-ІІ поколінь, кліндаміцин, ванкоміцин. При легкій формі курс антибіотикотерапії становить

10 днів, при середньотяжкій та тяжкій – 10-14 днів. Шлях уведення: при легкій формі – перорально, при середньотяжкій – внутрішньом’язово, при тяжкій – внутрішньовенно.

Дезінтоксикаційна терапія

При легкій формі – значна кількість питва, при середньотяжкій та тяжкій формах – інфузії глюкозосольових розчинів.


Список використаної літератури

1. Гищак Т. Основи медичних знань та медицини катастроф: Навч. посібник. — К. : Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2003. — 140с.

2. Головко О. Основи медичних знань: тести / Кам'янець-Подільський національний ун-т. — Кам`янець-Подільський : Аксіома, 2008. — 176c.

3. Коденко Ярослав Володимирович. Основи медичних знань: Навч. посіб. для 10-11 кл. серед. загальноосвіт. школи — К. : Арт-освіта, 2007. — 159 с.

4. Лівак П. Основи медичних знань: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Державна податкова адміністрація України; Академія держ. податкової служби України. — Ірпінь, 2002. — 160с.

5. Основи медичних знань: Навч. посібник / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича / Володимир Федорович Стащук (ред.), Марія Борисівна... Солован (уклад.). — Чернівці : Рута, 2002. — 288с.

6. Чуприна О. Основи медичних знань: долікарська допомога та медико-санітарна підготовка: навч. посіб.. — К. : Видавець Паливода А.В., 2006. — 215с.

загрузка...
Top