Організація роботи аптеки лікувально – профілактичного закладу

Вступ.

1. Фармацевтичне законодавство про порядок оформлення рецептів та відпуску лікарських засобів з аптек.

2. Загальні вимоги до виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки.

3. Оснащення асистентської кімнати для виготовлення ліків.

4. Загальні правила виготовлення ліків.

5. Порядок виписування лікарських засобів і виробів медичного призначення лікувально-профілактичними закладами.

6. Характеристика виробничого процесу серійного виготовлення стерильних розчинів.

7. Методика таксування серійно виготовлених лікарських форм у лікарняних і міжлікарняних аптеках.

8. Вимоги санітарного режиму до виготовлення ліків в асептичних умовах.

Висновки.

Список використаних джерел.

Вступ

Аптека – заклад охорони здоров’я основним завданням якого є своєчасне забезпечення населення, закладів охорони здоров’я, підприємств, установ та організацій ЛЗ шляхом здійснення роздрібної торгівлі.

Головний елемент професійного зобов`язання медичного працівника - діяти на користь тих, кому ми служимо. У зв`язку з цим Належна Аптечна Практика вимагає щоб:

- першочеговим завданням фармацевта було покращення стану хворого;

- основою діяльності аптечного закладу було забезпечення населення та лікувально-профілактичних закладів лікарськими засобами та виробами медичного призначення, відповідною інформацією, порадами;

- складовою частиною діяльності фармацевта було сприяння раціональному і економічному призначенню та правильність використання лікарських засобів;

- кожний елемент аптечної послуги був орієнтований на окрему особистість, був чітко визначений і ефективно доведений до кожного пацієнта.

1. Фармацевтичне законодавство про порядок оформлення рецептів та відпуску лікарських засобів з аптек

Право на виписування рецептів мають різні категорії медичних працівників.

Лікарі, що працюють в амбулаторно-поліклінічних установах, а також стаціонарах лікувально-профілактичних установ, мають право виписувати рецепти на всі лікарські засоби, що офіційно затверджені до застосування у нашій країні (крім лікарських засобів, що офіційно дозволені до застосування, проте в даний період часу не закуповуються, не поступають по імпорту). Лікарі, що працюють у медичних кооперативах або займаються індивідуальною трудовою діяльністю в галузі охорони здоров’я, не мають права виписувати рецепти на наркотичні засоби, а також рецепти для безкоштовного та пільгового відпуску ліків.

Фельдшери, акушерки та зубні лікарі можуть виписувані рецепти на всі лікарські засоби для надання невідкладної медичної допомоги, крім наркотичних, а також лікарських засобів для безкоштовного та пільгового відпуску Фельдшери, що займають посаду завідувача фельдшерсько-акушерським пунктом з лікарським прийомом, не мають права виписувати рецепти на наркотичні лікарські засоби, однак мають право виписувати безкоштовні та пільгові рецепти. При цьому необхідно, щоб перелік та їх пунктів був затверджений місцевими органами охорони здоров’я Рекомендується на робочому місці провізора-технолога що здійснює прийом рецептів та відпуск ліків, мати перелік відповідних фельдшерсько-акушерських пунктів та взірці підписів фельдшерів, що ними завідують.

Затверджені три стандартні форми рецептурних бланків Звичайний рецептурний бланк (форма № 107/У) призначений для виписування лікарських засобів за повну вартість всім категоріям хворих. На ньому не можна виписувати.

1) препарати з анаболічною дією;

2) препарати з одурманюючою дією;

3) лікарські засоби, що надходять в аптечну мережу в обмеженій кількості (так звані гостродефіцитні) та у зв’язку з цим підлягають предметно-кількісному обліку. (Перелік таких лікарських засобів затверджується в індивідуальному порядку органами охорони здоров’я кожної області);

4) наркотичні препарати, які у відповідності з діючими вимогами Міністерства охорони здоров’я повинні виписуватися виключно на спеціальних бланках рожевого кольору.

Кожний рецептурний бланк (форма № 148 І/у-88), призначений для безкоштовного та пільгового відпуску лікарських засобів, повинен мати віддруковані серію та номер Крім цього, даний рецептурний бланк призначений також для виписування лікарських засобів, що перераховані в пунктах 1-3 вище, тобто анаболічних, одурманюючих та гостродефіцитних лікарських засобів

Спеціальний рецептурний бланк рожевого кольору призначений для виписування наркотичних та прирівняних до них лікарських засобів,

Тепер перейдемо до детального викладення конкретних вимог до виписування рецептів на окремі групи лікарських засобів. При цьому для кожного виду лікарських засобів будемо вказувати необхідні реквізити рецепту, специфіку їх оформлення, також такі параметри: кількість найменувань лікарських засобів, що можна виписати на одному рецептурному бланку; максимум їх відпуску за одним рецептом, період протягом якого рецепт є дійсним; встановлений термін зберігання рецептів в аптеці та деякі інші.

2. Загальні вимоги до виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки

В умовах аптеки лікарські засоби можуть виготовлятися за рецептами лікарів та на замовлення (вимогу) лікувально-профілактичних закладів. Ці лікарські засоби не піддягають державній реєстрації, а їх продаж іншим суб'єктам господарювання, які здійснюють реалізацію (торгівлю) лікарських засобів, крім лікувально-профілактичних закладів, заборонено.

На кожний лікарський засіб, який виробляється серійно, повинна бути технологічна інструкція, тобто внутрішній документ суб'єкта господарювання, який належить до категорії виробничих інструкцій. У ньому визначено технологічні методи, технічні засоби, норми та нормативи виробництва лікарського засобу, методи контролю, а також якісні та кількісні показники лікарського засобу, їх допустимі межі, вимоги до його упаковки, маркування, умов зберігання, терміну придатності.

У виготовленні лікарських засобів можуть використовуватися лише зареєстровані в Україні чи дозволені до застосування МОЗ України діючі (субстанції) і допоміжні речовини, матеріали первинної упаковки, які відповідають вимогам, визначеним нормативно-технічними документами (аналітично-нормативною документацією - АНД, Державною Фармакопеєю України - ДФУ, технологічною інструкцією чи технічною документацією тощо).

Суб'єкт господарювання, який здійснює діяльність з виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки, повинен:

- мати в наявності ДФУ, необхідну нормативну та технічну документацію, технологічні інструкції;

- забезпечити відповідність матеріально-технічної бази, наявність виробничих та допоміжних приміщень для виробництва (виготовлення) лікарських засобів та зберігання сировини, внутрішньо-аптечної заготовки (концентратів, напівфабрикатів), готових лікарських засобів відповідно до їх фізико-хімічних властивостей та вимог ДФУ чи інших чинних нормативних документів;

- дотримуватися кваліфікаційних вимог до персоналу аптеки, який займається виробництвом (виготовленням) та контролем якості лікарських засобів;

- дотримуватися санітарних норм і правил санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму;

- забезпечити проведення всіх видів контролю якості виготовлених (вироблених) лікарських засобів;

- мати план термінових дій для вилучення, у разі необхідності, з обігу вироблених (виготовлених) лікарських засобів з їх подальшою утилізацією чи знищенням, зокрема тих, термін придатності яких закінчився;

- забезпечити належну схоронність виготовлених лікарських засобів;

- призначити уповноважену особу, тобто провізора зі стажем роботи не менше двох років, на якого покладається відповідальність за функціонування системи забезпечення якості лікарських засобів в аптеці та надання дозволу на подальшу реалізацію виготовлених лікарських засобів;

- забезпечити наявність та справність усіх засобів вимірювань шляхом їх калібрування та регулярної метрологічної перевірки згідно з законодавством;

- забезпечити розгляд рекламацій на виготовлені та реалізовані лікарські засоби, систематизацію повідомлень про побічні реакції та побічні дії лікарських засобів від лікувально-профілактичних закладів і амбулаторно-поліклінічних хворих для виявлення неякісних лікарських засобів і запобігання подібним випадкам.

Виготовлені в аптеках лікарські засоби повинні задовольняти вимоги ДФУ та чинних нормативно-правових документів МОЗ України. Використання у виготовленні ліків в умовах аптеки готових лікарських засобів (таблетки, мазі тощо) можливе для перорального та зовнішнього застосування за умови, якщо це визначено лікарем у рецептурному прописі.

3. Оснащення асистентської кімнати для виготовлення ліків

Для виготовлення ліків асистентська кімната оснащується столом асистентським, столом лабораторним, бюретковою системою, металічною шафою для зберігання отруйних речовин, металевим сейфом для зберігання наркотичних, психотропних лікарських засобів і прекурсорів списку № 1, робочими стільцями тощо.

Для раціонального і рівномірного розподілу роботи між фармацевтами бажано вести графік розподілу навантаження, в якому на кожну годину проставляється кількість прийнятих рецептів, враховуючи при цьому продуктивність праці фармацевтів при виготовленні різних лікарських форм, а також їх складність.

У великих аптеках вводиться розподіл праці між фармацевтами. Для цього організовують робочі місця, де фармацевти (або один і той самий, але послідовно) повинні виготовляти такі лікарські форми:

- рідкі для внутрішнього застосування;

- порошки і пілюлі;

- мазі, рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування, свічки;

- ліки з антибіотиками, очні лікарські форми, ін'єкційні розчини, ліки для немовлят.

В аптеках меншого обсягу роботи достатньо організувати місця для виготовлення:

- ліків для внутрішнього вживання;

- ліків для зовнішнього вживання;

- очних лікарських форм, ін'єкційних розчинів, ліків з антибіотиками і для немовлят.

Варто зазначити, що усі види аптечних заготовок, лікарські форми для офтальмології та ін'єкцій, обробки ран, для немовлят та з антибіотиками готують в асептичних умовах.

4. Загальні правила виготовлення ліків

Для того, щоб пришвидшити виготовлення доброякісних лікарських форм, фармацевтичний фахівець зобов'язаний дотримуватись таких правил:

- раціонально розміщувати штангласи на вертушках (окремо для внутрішніх, окремо для зовнішніх лікарських засобів). Для кожного штангласа на вертушці повинно бути виділено постійне місце;

- штангласи з близькими чи співзвучними за назвою препаратами не розміщувати поряд;

- заповнення штангласів здійснювати тільки після повного використання лікарського засобу і відповідної обробки;

- штангласи з розчинами, настоянками і рідкими напівфабрикатами забезпечувати прокаліброваними краплемірами (піпетками);

- мати на робочих місцях достатню кількість технологічного посуду та пристроїв (ступки, фільтри, мірні циліндри, піпетки, капіляри, пілюльну машинку тощо);

- для кожного найменування барвних речовин мати окремі окремі ручні ваги, різноважки, ступки, циліндри тощо;

- зручно розміщувати запаси допоміжних матеріалів (корки, капсули, вату тощо) та аптечний посуд (склянки, флакони тощо);

- широко використовувати у своїй роботі бюреткову систему, засоби малої механізації;

- використовувати при виготовленні рідких індивідуальних ліків напівфабрикати і концентрати;

- щоденно, до початку роботи, перевіряти правильність ваговимірювальних приладів, стан бюреткової системи, наявність медикаментів і допоміжного матеріалу;

- ручні ваги, пілюльні машинки та інші пристрої перед і після роботи протирати марлевою серветкою чи ватним тампоном, змоченим спиртом або спиртово-ефірною сумішшю у співвідношенні 1:1. Серветки і ватні тампони використовують лише один раз;

- виготовлені, перевірені та оформлені до відпуску ліки передавати в рецептурну, де їх розміщувати на вертушках з нумерацією від 0 до 99. Ліки, які швидко псуються, зберігати в холодильнику, а ліки для немовлят - в окремій шафі.

Лікарські засоби, виготовлені суб'єктом господарювання в умовах аптеки, відпускаються через його аптеки, аптечні пункти, аптечні кіоски (з останніх лише безрецептурні ліки).

5. Порядок виписування лікарських засобів і виробів медичного призначення лікувально-профілактичними закладами

Лікарські засоби і вироби медичного призначення для потреб лікувально-профілактичних закладів виписуються кожному відділенню і кабінету окремо.

При оформленні вимоги-замовлення для отримання з аптек лікарських засобів і виробів медичного призначення вона завіряється кутовим штампом, круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу або науково-дослідної установи, підписом керівника закладу (науково-дослідної установи) або його заступника з лікувальної частини.

У вимозі-замовленні вказують найменування лікарського засобу, дозування, форму випуску (таблетки, ампули тощо), вид упаковки (коробки, флакони, туби тощо), загальну кількість.

В них обов'язково вказують назву відділення чи кабінету, концентрацію етилового спирту, а також призначення лікарського засобу (для ін'єкцій, зовнішнє, внутрішнє, очні краплі тощо).

Наркотичні і психотропні лікарські засоби, прекурсори списку № 1 у замовленнях виписують на латинській мові. Причому кількість наркотичних і психотропних лікарських засобів та прекурсорів списку № 1, що замовляється і відпускається, повинна бути вказана словами.

Для отримання наркотичних лікарських засобів у замовленнях повинні бути вказані: номер історії хвороби, прізвище, ім'я та по батькові хворих, яким виписані наркотичні засоби згідно з призначенням лікаря, найменування і дозування цих засобів, а також призначення.

Для отримання наркотичних, психотропних лікарських засобів і прекурсорів списку № 1 в аптеку разом з замовленням виписується доручення на ім'я головної (старшої) медсестри, що отримуватиме ці засоби. Термін дії доручення не менше 10 календарних днів. Якщо лікувально-профілактичний заклад прикріплений до аптеки на постійне забезпечення, то цей термін може бути продовжений до одного календарного місяця.

Вимоги-замовлення виписуються у трьох примірниках, а на лікарські засоби, що підлягають предметно-кількісному обліку, - у чотирьох примірниках.

В аптечному закладі залишається два примірники вимоги-замовлення на лікарські засоби, що підлягають предметно-кількісному обліку, на всі інші - один примірник. Вони зберігаються протягом трьох років, не враховуючи поточного.

6. Характеристика виробничого процесу серійного виготовлення стерильних розчинів

Серією лікарського засобу є визначена кількість однорідної продукції (лікарського засобу), виготовленої в умовах аптеки з певної кількості сировини відповідно до технологічної інструкції в єдиному технологічному процесі від одного завантаження в одиниці ємностного обладнання. Принциповою ознакою серії є її однорідність. На кожний лікарський засіб, який виробляється серійно, повинна бути технологічна інструкція, тобто внутрішній документ суб'єкта господарювання, що належить до категорії виробничих інструкцій, у якому визначено технологічні методи, технічні засоби, норми та нормативи виробництва лікарського засобу, методи контролю, і встановлює якісні та кількісні показники лікарського засобу, їх допустимі межі, вимоги до його упаковки, маркування, умов зберігання, терміну придатності.

Виробничий процес серійного виготовлення стерильних розчинів складається з шести етапів, більшість з яких мають ще окремі технологічні операції.

Перший етап - підготовчі роботи - складається з таких операцій: підготовка приміщень і обладнання, підготовка персоналу, підготовка посуду і допоміжного матеріалу, підготовка лікарських і допоміжних речовин і розчинника.

Так, для виготовлення ізотонічного та гіпертонічного розчинів натрію хлориду, останній повинен прожарюватися протягом двох годин при температурі 180 °С і використовуватися щонайбільше за одну добу.

Воду очищену одержують з питної води, використовувати свіжо приготовленою або протягом трьох діб з моменту її одержання за умови зберігання у закритих ємностях, які виготовлені з матеріалів, що не змінюють властивостей води і захищають її від сторонніх часток і мікробіологічних забруднень.

Воду для ін'єкцій одержують із води питної або води очищеної у відповідності з вимогами ДФУ (діюче видання). Вода для ін'єкцій, що використовується для виготовлення парентеральних лікарських засобів, які в подальшому піддягають термічній стерилізації, повинна відповідати вимогам монографії ДФУ "Вода для ін'єкцій "in bulk", її слід використовувати свіжо приготовленою або зберігати при температурі 5-Ю °С або 85-90 °С не більше 24 годин, у закритих ємностях, які виготовлені з матеріалів, що не змінюють властивостей води і захищають її від механічних, мікробіологічних та інших контамінацій.

Для приготування внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів, ін'єкційних лікарських засобів, що не підлягають термічній стерилізації, необхідно використовувати стерильну воду для ін'єкцій. Для приготування очних крапель, що підлягають подальшій термічній стерилізації, необхідно використовувати воду, що відповідає вимогам монографії ДФУ "Вода очищена в контейнерах".

Забезпечення належних умов отримання води очищеної і води для ін'єкцій "in bulk" в аптеці контролюється посадовими особами органів державного контролю - Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення та Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів). Відібрані посадовими особами органів державного контролю зразки перевіряються один раз на квартал в атестованих чи акредитованих відповідним чином лабораторіях за показниками: "Вміст загального органічного вуглецю" або "Речовини, що окиснюються", "Питома електропровідність", "Загальне число життєздатних аеробних мікроорганізмів", "Бактеріальні ендотоксини" (для води для ін'єкцій "in bulk") та за показниками "Випробування на чистоту" відповідних монографій ДФУ (діюче видання) "Вода очищена "in bulk" та "Вода для ін'єкцій "in bulk".

Перевірка якості води для ін'єкцій стерильної за показниками "Випробування на чистоту" монографії ДФУ (діюче видання) "Вода для ін'єкцій стерильна" здійснюється вибірково один раз на квартал відповідним чином атестованими чи акредитованими лабораторіями.

Увесь посуд, який використовується при виготовленні лікарських засобів, обов'язково миється з використанням дозволених до застосування МОЗ України мийних засобів з попереднім замочуванням, стерилізується, закупорюється і зберігається в щільно закритих шафах. Термін зберігання стерильного посуду, який використовується при виготовленні нестерильних лікарських засобів, становить не більше трьох діб.

Для пакування ін'єкційних лікарських засобів використовують контейнери і корки, які відповідають вимогам ДФУ та технічної документації на них.

Параметри стерилізації, що здійснюються у процесі підготовки посуду і допоміжного матеріалу, лікарських і допоміжних речовин та розчинника, фіксують у відповідних розділах журналу реєстрації стерилізації лікарських засобів, допоміжних матеріалів, посуду тощо.

Другий етап - приготування розчину: ознайомлення з прописом, проведення необхідних розрахунків, відважування, відмірювання компонентів і розчинника, контроль якості виробленого розчину.

Одночасне виробництво в одному виробничому приміщенні кількох найменувань ін'єкційних, інфузійних внутрішньовенних лікарських засобів забороняється.

Ін'єкційні лікарські засоби до стерилізації контролюються за показниками: ідентифікація, рН, прозорість, кольоровість розчину, механічні включення, кількісне визначення діючих, ізотонуючих, стабілізуючих речовин.

Третій етап - фільтрування і фасування розчину: фільтрування, розливання, закупорювання гумовими корками, первинний контроль на відсутність механічних включень і видимих часток, закупорювання металевими ковпачками і нанесення напису.

Четвертий етап - стерилізація розчину. Стерилізація розчинів повинна здійснюватися не пізніше трьох годин від початку приготування під контролем спеціально призначеної особи (фармацевт або провізор). Стерилізація розчинів глюкози повинна здійснюватися зразу ж після їх приготування. Повторна стерилізація ін'єкційних розчинів не допускається.

П'ятий етап - контроль готового розчину: повторний контроль на відсутність механічних включень і видимих часток, контроль за фізико-хімічними показниками, відбракування.

Після стерилізації розчини перевіряються за показниками: ідентифікація, рН, прозорість, кольоровість розчину, механічні включення, кількісне визначення діючих речовин. Для хімічного контролю відбирається один флакон з кожної серії.

Контроль ін'єкційних та внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів на механічні включення і видимі частки проводиться відповідно до вимог ДФУ з обов'язковою перевіркою кожного флакона. Одночасно проводиться перевірка якості закупорювання флаконів (алюмінієвий ковпачок не повинен прокручуватися при перевірці вручну) та об'єм наповнення флаконів.

Розчини для ін'єкцій вважають забракованими при умові:

- невідповідності їх фізико-хімічним показникам;

- вмісту видимих механічних включень;

- нестерильності;

- порушення фіксованості закупорки;

- недостатності об'єму заповнення флакона.

Шостий етап - оформлення до відпуску: підбір етикеток, заповнення реквізитів, наклеювання етикеток.

Контроль якості стерильних лікарських засобів повинен охоплювати всі стадії їх виробництва (виготовлення). Результати контролю фіксуються в журналі реєстрації окремих стадій виробництва ін'єкційних, внутрішньовенних інфузійних та очних лікарських засобів, а також журналі реєстрації результатів контролю лікарських засобів, вироблених (виготовлених) в аптеці, внутрішньо аптечної заготовки, етилового спирту.

7. Методика таксування серійно виготовлених лікарських форм у лікарняних і міжлікарняних аптеках

Методика таксування внутрішньо аптечної заготовки та інших серійно виготовлених ліків в аптеках, що обслуговують населення, а також населення і лікувально-профілактичні заклади, аналогічна з таксуванням індивідуальних лікарських форм.

Інший порядок таксування серійно виготовлених лікарських форм характерний для лікарняних і міжлікарняних аптек. Він ґрунтується на розрахунку середньої суми витрат, яка приходиться на один виготовлений лікарський засіб за даними відповідного звітного періоду. При цьому визначення вартості одиниці серійно виготовленого лікарського засобу включає:

- визначення вартості пропису, виходячи з вартості інгредієнтів за оптовими цінами (за винятком води очищеної чи води для ін'єкцій);

- визначення вартості посуду з гумовим корком та алюмінієвим ковпачком в оптових цінах;

- визначення вартості пропису та посуду;

- визначення середньої суми витрат аптеки на один виготовлений лікарський засіб за місяць (постійне для будь-якого пропису);

- визначення вартості пропису, посуду і витрат на один виготовлений лікарський засіб;

- визначення суми торгової націнки як добутку рентабельності (30 %) на різницю між вартістю пропису, посуду і витрат на один виготовлений лікарський засіб та виплатами до позабюджетних фондів, що припадають на один виготовлений лікарський засіб;

- визначення відпускної вартості виготовленої лікарської форми як підсумок вартості пропису, посуду і витрат на один виготовлений лікарський засіб та суми торгової націнки.

8. Вимоги санітарного режиму до виготовлення ліків в асептичних умовах

Розчини для внутрішнього застосування для немовлят готуються на стерильній воді очищеній або воді для ін'єкцій в асептичних умовах без додавання стабілізаторів та консервантів.

Виготовлення стерильних лікарських засобів повинно здійснюватися в чистих зонах (приміщеннях) в асептичних умовах. Під чистим приміщенням (зоною) розуміють приміщення (зону), у якому контролюється концентрація завислих у повітрі часток і яке побудоване і використовується таким чином, щоб звести до мінімуму надходження, утворення і втримання цих часток всередині приміщення.

Для виготовлення стерильних ліків в аптеках обладнується асептичний блок, який складається із шлюзу, асептичної асистентської, приміщення для отримання води для ін'єкцій, фасування, закупорювання та стерилізації ліків. Можливе суміщення асистентської та фасувальної кімнати. Для аптек, які виготовляють в асептичних умовах лише очні краплі, наявність у складі асептичного блоку окремих приміщень для стерилізації, контрольного маркування і герметичного закупорювання виготовлених лікарських засобів є не обов'язковою. Приміщення асептичного блоку повинні бути максимально ізольовані від інших приміщень аптеки, раціонально взаємопов'язані між собою для забезпечення прямо поточних робочих процесів і скорочення потоку руху ліків у процесі їх виробництва (виготовлення); обладнані шлюзами, які захищають ззовні повітря асептичної кімнати від контамінації. Вікна в асептичній асистентській повинні бути герметично зачинені. Асептичний блок обладнується припливно-витяжною вентиляцією з перевагою припливу повітря перед витяганням, яка забезпечує не менше ніж десятикратний обмін повітря за годину. Система вентиляції повітря повинна враховувати розмір приміщення, обладнання і чисельність персоналу, який у ньому перебуває, і мати відповідні фільтри.

Відповідальними за належну організацію роботи асептичних блоків і приготування стерильних лікарських засобів є завідувачі аптек, які проводять щорічний інструктаж та перевірку знань працівників асептичних блоків щодо правил приготування лікарських засобів.

В аптеках концентровані розчини, напівфабрикати, внутрішньо аптечні заготовки, лікарські форми для офтальмології та ін'єкцій, обробки ран, для немовлят та з антибіотиками готують в асептичних умовах.

Для знезаражування скляних та металевих трубопроводів, великих скляних балонів в аптеці використовують обробку гострою парою протягом 30 хв.

Миття та дезінфекція трубопроводу проводиться перед його складанням, а в процесі експлуатації - не рідше одного разу в 14 днів, а також при незадовільних результатах бактеріологічних досліджень води.

Для очищення від пірогенних речовин скляні трубки обробляють гарячим підкисленим 1 % розчином калію перманганату протягом 25—30 хв.

Для стерилізації трубопроводів з полімерних матеріалів і скла використовують обробку розчином " Дезоксону-1" або розчином пероксиду водню 6 %.

Прибирання асептичного блоку проводиться не рідше одного разу за зміну в кінці роботи вологим способом із застосуванням дезінфікуючих засобів.

Перед входом до асептичного блоку повинні бути гумові килимки, які один раз за зміну обробляють дезінфікуючими засобами.

Термін зберігання стерильного аптечного посуду і скляних балонів великих ємностей - 24 год., допоміжного матеріалу і технологічного одягу в закритих біксах не більше трьох діб.

Особи, які беруть участь у виготовленні ліків в асептичних умовах, при вході до шлюзу повинні взути спеціальне взуття, помити руки, надіти стерильний халат, марлеву пов'язку у чотири шари, яку міняють кожні чотири години, а також шапочку та бахіли. Після вдягання стерильного технологічного одягу персонал повинен ополоснути руки водою для ін'єкцій та обробити їх дезінфікуючими засобами.

На попередньо оброблені руки персоналу, зайнятого на ділянці виготовлення, фасування та закупорювання розчинів, що не підлягають термічній стерилізації, необхідно надягнути стерильні хірургічні гумові рукавички.

Вхід зі шлюзу до приміщення, в якому виготовляють і фасують ліки в асептичних умовах, в нестерильному технологічному одязі забороняється. Забороняється також виходити за межі асептичного блоку в стерильному технологічному одязі. При необхідності вийти із асептичного блоку персонал повинен пройти через шлюз, знявши технологічний одяг. Після повернення персонал знову повинен пройти повну обробку.

Аптечні працівники, зайняті в асептичному блоці, повинні не менше одного разу на рік проходити інструктаж за вимогами, що пред'являються до них при роботі в зазначених приміщеннях.

Персоналу, який не працює в асептичному блоці, вхід у ці приміщення категорично забороняється.

При роботі в асептичному блоці для записів використовують попередньо нарізані аркуші кальки або рослинного пергаменту. Писати можна тільки кульковою ручкою, яку один раз на зміну слід протирати спиртом етиловим 70 % або спиртоефірною сумішшю (1:1).

Висновки

В умовах аптеки лікарські засоби можуть виготовлятися за рецептами лікарів та на замовлення (вимогу) лікувально-профілактичних закладів. Ці лікарські засоби не піддягають державній реєстрації, а їх продаж іншим суб'єктам господарювання, які здійснюють реалізацію (торгівлю) лікарських засобів, крім лікувально-профілактичних закладів, заборонено.

На кожний лікарський засіб, який виробляється серійно, повинна бути технологічна інструкція, тобто внутрішній документ суб'єкта господарювання, який належить до категорії виробничих інструкцій. У ньому визначено технологічні методи, технічні засоби, норми та нормативи виробництва лікарського засобу, методи контролю, а також якісні та кількісні показники лікарського засобу, їх допустимі межі, вимоги до його упаковки, маркування, умов зберігання, терміну придатності.

Лікарські засоби і вироби медичного призначення для потреб лікувально-профілактичних закладів виписуються кожному відділенню і кабінету окремо.

При оформленні вимоги-замовлення для отримання з аптек лікарських засобів і виробів медичного призначення вона завіряється кутовим штампом, круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу або науково-дослідної установи, підписом керівника закладу (науково-дослідної установи) або його заступника з лікувальної частини.

У вимозі-замовленні вказують найменування лікарського засобу, дозування, форму випуску (таблетки, ампули тощо), вид упаковки (коробки, флакони, туби тощо), загальну кількість.

Для виготовлення ліків асистентська кімната оснащується столом асистентським, столом лабораторним, бюретковою системою, металічною шафою для зберігання отруйних речовин, металевим сейфом для зберігання наркотичних, психотропних лікарських засобів і прекурсорів списку № 1, робочими стільцями тощо.

Для раціонального і рівномірного розподілу роботи між фармацевтами бажано вести графік розподілу навантаження, в якому на кожну годину проставляється кількість прийнятих рецептів, враховуючи при цьому продуктивність праці фармацевтів при виготовленні різних лікарських форм, а також їх складність.

Список використаних джерел

  1. Аптечна справа в Україні: Нормативно-правове регулювання /Укл.: О. М. Роїна. - К.: КНТ, 2007. - 401, с.
  2. Бенюх Н. Проблеми безпеки фармакотерапії в контексті державного фармакологічного нагляду в Україні //Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2007. - № 1. - С. 169-178
  3. Горницкий С. Разработка системы обучения сотрудников аптек // Менеджер по персоналу. - 2007. - № 12. - С. 39-41
  4. Громовик Б.П. Організація роботи аптек. – Вінниця, 2005
  5. Дешко Л. Державне регулювання системи цін на лікарські засоби в Україні // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 10. - С. 109-112
  6. Коваль С. Украинский фармацевтический рынок // Діловий вісник. - 2000. - № 10. - С. 26-27
  7. Краснокутська Л. Аптечна торгівля: від організації до обліку //Бизнес. - 2007. - № 38: Бухгалтерія. - С. 63-66
  8. Криков В. Організація і економіка фармації. – М., 2002
  9. Крисенко Т. Аптечка на підприємстві: документальне оформлення витрат // Секретарь-референт. - 2006. - № 5. - С. 15-18
  10. Ловягин А. Н. Современный фармацевтический словарь. - Донецк : БАО, 2006. - 1085, с.
  11. Медицина і фармація - досягнення і перспективи. - Львів, 1990. - 162 с.
  12. Терещук С.І. та ін. Система бухгалтерського обліку в аптеках. – Вінниця: Нова книга, 2003. – 280 с.
загрузка...
Top