Лікарські засоби

Вступ.

1. Загальні вимоги до виробництва (виготовлення) лікарських засобів.

2. Основні процеси при виготовленні лікарських засобів.

3. Основні етапи виготовлення ліків.

Висновки.

Список використаної літератури.


Вступ

Розробка лікарських засобів потребує всебічного систематизованого підходу.

Однiєю з основних проблем фармацевтичної технологiї є вдосконалення iснуючих та створення i впровадження в медичну практику нових лiкарських засобів з максимальним терапевтичним ефектом і мiнiмальною побiчною дiєю.

При вивчені ліків розрізняють слідуючи основні поняття: лікарська речовина, лікарський засіб, лікарська сировина і факірська форма. Тому виникає потреба в поясненні різниці між цими визначеннями.

Лікарська речовина являє собою індивідуальну хімічну сполуку чи біологічну речовину. При введенні в організм вона може попереджати захворювання, змінювати протікання патологічного процесу, нормалізувати порушену функцію, сприяти більш швидкому виздоровленню.

Лікарський засіб – це лікарська речовина, затверджена відповідним органом і дозволена для застосування з лікувальною і профілактичною метою. Дозвіл на використання нової речовини як лікарського засобу видає Фармакологічний комітет МОЗУ. Кінцеве вирішення про введення нового лікарського засобу в медичну практику приймає Міністр ОЗУ. Він же видає відповідний наказ. Фармакопейний Комітет ОЗ України затверджує фармакопейну статтю на лікарський засіб.

До лікарських засобів належать: а) діючі речовини (субстанції);

б) готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти);

в) гомеопатичні засоби;

г) засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби із збудниками хвороб або паразитами.


1. Загальні вимоги до виробництва (виготовлення) лікарських засобів

Технологія ліків – це наука про теоретичні основи і виробничі процеси переробки лікарських засобів у лікарські препарати / ліки / шляхом надання їм визначеної лікарської форми, на підставі установлених фізичних , хімічних, механічних та інших закономірностей.

Слово “ технологія “ походить від грецького teche - майстерність, уміння і logos - наука, навчання. У дослівному перекладі “ технологія ліків “ означає “ навчання про вміння готувати ліки “.

Суб'єкт господарювання, який здійснює діяльність з виробництва (виготовлення) лікарських засобів, повинен:

забезпечити відповідність матеріально-технічної бази, наявність виробничих та допоміжних приміщень для виробництва (виготовлення) лікарських засобів та зберігання сировини, внутрішньоаптечної заготовки (концентратів, напівфабрикатів), готових лікарських засобів відповідно до їх фізико-хімічних властивостей та вимог ДФУ чи інших чинних нормативних документів;

· дотримуватися кваліфікаційних вимог до персоналу, який займається виробництвом (виготовленням) та контролем якості лікарських засобів;

· дотримуватися санітарних норм і правил санітарно-гігієнічного та

· протиепідемічного режиму;

· забезпечити провадження всіх видів контролю якості виготовлених (вироблених) лікарських засобів;

· мати план термінових дій для вилучення, у разі необхідності, з обігу вироблених (виготовлених) лікарських засобів з їх подальшою утилізацією чи знищенням, зокрема тих, термін придатності яких закінчився;

· забезпечити належну схоронність виготовлених лікарських засобів;

· призначити уповноважену особу;

· забезпечити наявність та справність усіх засобів вимірювань шляхом їх калібрування та регулярної метрологічної повірки згідно із законодавством;

· мати в наявності ДФУ, необхідну нормативну та технічну документацію, технологічні інструкції;

· забезпечити розгляд рекламацій на виготовлені та реалізовані лікарські засоби, систематизацію повідомлень про побічні реакції та побічні дії лікарських засобів від лікувально-профілактичних закладів і амбулаторно-поліклінічних хворих для виявлення неякісних лікарських засобів і запобігання подібним випадкам.

Підготовка води при виробництві (виготовленні) лікарських засобів повинна здійснюватися у відповідності до вимог ДФУ (доповнення 1) до води очищеної та води для ін'єкцій:

Воду очищену слід одержувати з питної води, використовувати свіжоприготованою або протягом трьох діб з моменту її одержання за умови зберігання у закритих ємностях, які виготовлені з матеріалів, що не змінюють властивостей води і захищають її від сторонніх часток і мікробіологічних забруднень.

Воду для ін'єкцій одержують із води питної або води очищеної відповідно до вимог ДФУ. Вода для ін'єкцій, що використовується для виготовлення парентеральних ЛЗ, які в подальшому підлягають термічній стерилізації, повинна відповідати вимогам монографії ДФУ (доповнення 1) "Вода для ін'єкцій "in bulk". її слід використовувати свіжоприготовленою або зберігати не більше 24-х годин у закритих ємностях, які виготовлені з матеріалів, що не змінюють властивостей води і захищають її від механічних, мікробіологічних та інших контамінацій.

Для приготування внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів, ін'єкційних лікарських засобів що не підлягають термічній стерилізації необхідно використовувати стерильну воду для ін'єкцій.

Для приготування очних крапель, що підлягають подальшій термічній стерилізації, необхідно використовувати воду, що відповідає вимогам монографії ДФУ (доповнення 1) "Вода очищена в контейнерах.

Вода очищена (з кожного балона, а при подаванні води трубо проводом - на кожному робочому місці) повинна витримувати перевірку за показниками "Випробування на чистоту" монографії ДФУ (доповнення 1) "Вода очищена "in bulk". Результати аналізів реєструються у відповідному журналі.

Вода для ін'єкцій, призначена для виготовлення парентеральних, офтальмологічних ЛЗ, ЛЗ для новонароджених, що підлягають по дальшій термічній стерилізації (з кожного балона, а при подаванні води трубопроводом - на кожному робочому місці), повинна перевірятися за показниками "Випробування на чистоту" відповідно до монографії ДФУ (доповнення 1) "Вода для ін'єкцій "in bulk" із встановленою періодичністю. Результати аналізів реєструються у відповідному журналі за рекомендованою формою.

Усі діючі речовини (субстанції) (далі - лікарські речовини) повинні зберігатися до порушення цілісності в оригінальних контейнерах у зонах (приміщеннях) для зберігання, а після відкриття контейнерів - у спеціально відведених чистих зонах (приміщеннях), які можуть бути обладнані в асистентській кімнаті, - у штанглазах, які повинні бути чисті (вимиті та простерилізовані) і відповідно промарковані:

На всіх штанглазах з лікарськими речовинами, що містяться в приміщеннях зберігання, необхідно зазначати їх найменування, країну, назву виробника, номер серії заводу-виробника, номер сертифіката аналізу лабораторії, термін придатності, дату заповнення штанглазу та підпис особи, яка його заповнила.

На штанглазах з лікарськими речовинами, які містять вологу, слід зазначати відсоток вологи; на балонах з рідинами (водню пероксиду розчин, формальдегіду розчин, аміаку розчин тощо) - фактичний вміст діючої речовини.

На всіх штанглазах з лікарськими речовинами в асистентській кімнаті слід зазначати: їх найменування, країну, назву виробника, номер серії заводу-виробника, номер сертифіката аналізу лабораторії, термін придатності, дату заповнення, підписи осіб, які заповнили та перевірили ідентичність речовини.

Штанглази з розчинами, настойками та рідкими напівфабрикатами при потребі забезпечуються нормальними краплемірами або піпетками. Число крапель у визначеному об'ємі визначається зважуванням та зазначається на штанглазі. Малі кількості рідких лікарських засобів, які в прописі зазначені в стандартних краплях, слід відмірювати емпіричним краплеміром (очною піпеткою), прокаліброваним за відповідною рідиною.

Повторне заповнення штанглазів слід проводити тільки після повного використання лікарської речовини та відповідної обробки штанглаза.

Увесь посуд, який використовується при виготовленні ЛЗ, обов'язково миється з використанням дозволених до застосування МОЗ України мийних засобів з попереднім замочуванням, стерилізується, закупорюється і зберігається в щільно закритих шафах. Термін зберігання стерильного посуду, який використовується при виготовленні нестерильних ЛЗ, становить не більше трьох діб.

Для пакування ін'єкційних, внутрішньовенних інфузійних ЛЗ слід використовувати контейнери і корки, які відповідають вимогам ДФУ та технічної документації на них.


2. Основні процеси при виготовленні лікарських засобів

Наука, що вивчає теоретичні основи й практичні способи готування ліків, називається технологією ліків, або фармацевтичною технологією.

Технологія ліків є однієї з основних і найбільш складних фармацевтичних дисциплін. Щоб глибоко зрозуміти й правильно оцінити особливості технологічних процесів стосовно до одержання ліків, необхідні знання загальних і інших фармацевтичних дисциплін - фізики, хімії, фармацевтичній хімії, фармакогнозії, аналітичній хімії, біохімії, біофармації, фармакокінетики й ін.

В області фармацевтичної технології конкретними завданнями її розвитку, що забезпечують виконання завдань п'ятирічки, є освоєння виробництва нових і новітніх ліків і технологічних процесів, всебічні механізація праці в аптеках (так звана мала механізація) і комплексна автоматизація фармацевтичного виробництва, удосконалювання системи планування й економічного стимулювання в аптечному господарстві й фармацевтичній промисловості, широке застосування журливих методів, електронної обчислювальної й організаційної техніки, а також інших досягнень науково-технічної революції. Заставою подальшого розвитку технології ліків є розвиток фундаментальних досліджень у цій області і їхнє широке впровадження в практику фармацевтичного виробництва.

Основними завданнями фармацевтичної технології є:

- розробка теоретичних обґрунтувань існуючих методів виготовлення лікарських форм;

- удосконалювання старих способів виготовлення лікарських форм і створення нових на підставі використання сучасних досягнень суміжних наук;

- створення таких лікарських форм, у яких максимально проявляється лікувальний ефект, мінімальна побічна дія і які зручні при використанні хворими.

Діючі речовини (субстанції) – біологічно активні речовини, які можуть змінювати стан і функції організму або мають профілактичну, діагностичну чи лікувальну дію та використовуються для виробництва готових лікарських засобів.

Готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти) – це дозовані лікарські засоби в тому вигляді та стані, в якому їх застосовують.

Кожний лікарський засіб має реєстраційний номер – інформаційний номер (шифр), під яким він зареєстрований в країні і внесений в держаний реєстр лікарських засобів.

Лікарський препарат – це надання лікарському засобу певної лікарської форми.

Лікарська форма – це надання лікарському засобу певної форми, зручної для вживання і досягнення необхідного лікувального ефекту.

Наряду з великомасштабною фармацевтичною промисловістю розвиваються фармацевтичні фабрики, які відносяться до аптечних управлінь і займаються випуском галенових препаратів (настойки, екстракти), для виробництва яких, потрібно відносно нескладне встаткування.

Фармацевтичні заводи побудовані по цеховому принципі, звичайно вони мають 4 основні цехи:

1) галеновий; 2) таблетковий; 3) ампульний; 4) фасувальний.

У галеновому цеху зосереджене виробництво екстрактів і настойок, а також новогаленових препаратів, біогенних стимуляторів і т.д. У цьому цеху виробляється екстрагування рослинної сировини різними методами (мацерація, перколяція, циркуляція й ін.), операції по поділі рідких і твердих фаз (відстоювання, фільтрування, пресування) відгін спирту й інших екстрагентів, випарювання, сушіння під вакуумом, розчинення, змішання й т.д.

У таблетковому цеху виготовляються таблетки, що представляють собою спресовані порошкоподібні суміші Основні виробничі операції в цьому цеху - здрібнювання вихідних речовин, змішання, гранульовані маси й таблетування.

В ампульному цеху виготовляються розчини в ампулах для ін'єкцій. Тут виробничий цикл складається з розчинення вихідних речовин, фільтрація розчинів, виготовлення ампул, підготовка їх до нагромадження ( мийка й ін. операції), наповнення, запаювання, стерилізація й етикетирування.

У фасувальному цеху фасується продукція, вироблювана заводом.

Робота в цехах проводиться по відділеннях (виробничі ділянки), наприклад відділення мазей у галеновому цеху. На заводах спеціалізованого профілю можуть бути такі цехи, як пластирний, суппозиторній і ін. Заводи вузького профілю можуть бути одне-цехові, наприклад завод, що випускається гірчичники.

На кожному фармацевтичному заводі, крім основних цехів є підсобні цехи й відділення, які обслуговують основні цехи. Сюди ставляться: котельня, картонажна майстерня, складські приміщення й т.д.

Особливе місце займає на заводі відділ технологічного контролю, (ОТК), здійснюється контроль на всіх ділянках виробництва й випуск, що санкціонує, готової продукції із заводу.

Більші фармацевтичні заводи ставляться до категорії крупносерійних виробництв. Для них характерні застосування потокового методу, максимальні механічні виробничі процеси й у ряді випадків повна автоматизація виробництва.

Виробництво а/б і вітамінів зосереджено в особливих галузях медичної промисловості.

Першочерговим завданням медичної промисловості є створення й виробництво нових а/б, що роблять противірусну, антибактеріальну, антигрибкову й противоопухолеву дію. Крім того, особлива увага приділяється збільшенню випуску ефективних засобів профілактики й лікування серцево-судинних захворювань.

Розширюється виробництво асортименти лікарських препаратів у нових лікарських формах (слойні таблетки й драже, різні капсули, спеціальні форми для дітей) і впакуваннях (мазі в тубах, аерозолі в балонах, упакування з полімерних і ін. матеріалів і т.д.).

3. Основні етапи виготовлення ліків

До технологічних операцій, найбільше часто застосовуваними в аптечній практиці, ставляться здрібнювання, просівання, розчинення, проціджування й фільтрування, витяг. Крім виробничої функції, ці процеси фармацевтичної технології в значній мірі визначають лікувальна дія виготовлених в аптеці ліків.

Зважування в аптечній практиці здійснюється звичайно за допомогою важільних ваг, які дозволяють виміряти масу речовини. Зважування на важільних вагах полягає в безпосереднім порівнянні маси еталона (гирі) і маси тіла, що зважується, на рівноплечевому важелі.

Поряд зі зважуванням в аптечній практиці широко застосовується відмірювання рідин або дозування їх по обсязі. Ваговий спосіб дозування більше точний, чим об'ємний, тому що на точність відмірювання впливає ряд факторів: температура й в'язкість рідини, намочування стінок посудини, діаметр вимірювальної посудини й зливального отвору й т.д. Однак відмірювання вимагає значно меншої витрати часу, чим зважування, і при дотриманні відповідних умов дозволяє досягти необхідної в рецептурній роботі точності.

Процес зменшення розміру часток матеріалу, що приводить до збільшення питомої поверхні речовини, що подрібнюється, називається здрібнюванням, або дробленням. У фармацевтичній технології процес здрібнювання застосовується в наступних випадках:

1) при одержанні товарного продукту - порошки, збори, присипки; 2) для забезпечення проведення основного процесу (екстракції, розчинення, грануляції). У цьому випадку здрібнювання є допоміжним процесом.

При практичному здійсненні процесу здрібнювання необхідно знати, до якого ступеня варто подрібнювати лікарська речовина.

Під витягом розуміють процес переходу лікарських речовин з лікарської рослинної або іншої сировини у витяжку, приготовлену за допомогою води або спирту.

У цей час одержання спиртових витяжок (витягів), що вимагає більших витрат часу, повністю перенесено у фармацевтичну промисловість. На частку аптеки залишилося готування лише водних витягів, які можуть бути отримані приблизно протягом години, що робить виконання виписаного на витяг рецепта досить швидким.

Проціджування й фільтрування в аптечній практиці використовують для очищення ліків від нерозчинних домішок.

Проціджування застосовують для видалення порівняно грубозернистих домішок; фільтрування припускає більше ретельне очищення рідини, у тому числі видалення дрібних зважених часток (мутей), що роблять розчин не цілком прозорим.

Фільтрування й проціджування являють собою процеси пропущення рідини через різні пористі матеріали, що дають можливість щодо вільного протікання розчину, але механічно затримуючі нерозчинні домішки, що іноді поглинають їх, а також деякі розчинні речовини (адсорбція).


Висновки

У цей час технологія ліків являють собою фармацевтичну дисципліну, що розкриває глибокі теоретичні основи вишукування й дослідження різноманітних ліків і широко викладає всілякі способи їхнього одержання.

Сучасна науково-технічна революція поставила перед технологією ліків ряд зовсім нових дослідницьких і практичних завдань, рішення яких дозволяє якісно змінити підхід до питань створення ліків і до самих ліків як потужному засобу в боротьбі із хворобами. Цю перспективу перед технологією ліків відкрила сучасна фармацевтична наука - біофармація, що знаменує собою новий етап у розвитку технологій ліків й базується на строго експериментальних даних загальної й клінічної фармакокінетики.

Широкі дослідження в області фармацевтичної технології проводяться й за рубежем. Основні зусилля закордонних фармацевтичних шкіл спрямовані на подальше вдосконалювання й розвиток промислових методів виробництва ліків, їхню стабілізацію, розробку, дослідження й впровадження в практику нових допоміжних речовин і лікарських форм, нових способів стерилізації, створення сучасних таропакувальних матеріалів і рішення питань терапевтичної еквівалентності ліків. Найбільш істотний внесок у цю область фармацевтичної науки внесли Л. Крувчинский (Польща), Л. Затурецький і М. Халабала (Чехословаччина), Т. Трандафилов (Болгарія), Д. Вагнер і Г. Леви (США), К. Мюнцель (Швейцарія).


Список використаної літератури

1. Батюк В.С. Про деякі проблеми створення та виробництва лікарських засобів в Україні//Фармацевтичний журнал .- 1994 . - № 3 .- С. 3 –6.

2. Грошовий Т.А. і др. Виробництво таблеток// Фармацевтичний журнал .-1993 . - № 5 . – С. 33-37.

3. Лікарські засоби. Належна виробнича практика .- Київ : МОЗ України , 2001. – 82 с.

4. Муравьев И.А. Технология лекарств: Учебник для студентов фармацевтических факультетов и институтов. В 2–х т.- 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицина , 1980.

5. Перцев И.М. , Чаговец Р.К. Руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологии лекарственных форм : Учебн. пособие для студ. фарм. ин-тов.–К.: Вища школа, 1987.- 231 с.

6. Промышленная технология лекарств: Учебник. В 2-х т. Т.1 / Ред. В.И.Чуешов, Харьков: МТК – Книга , 2002 . – 558 с.

7. Промышленная технология лекарств: Учебник: В 2–х т. Т.2 /Ред.Чуешов . – Харьков : МТК – Книга , 2002 . – 715 с.

8. Тихонов А.И. Технология лекарств : Учебник / Пер. с укр.; А.И. Тихонов, Т.Г. Ярных.-Харьков : Изд – во НФАУ ; Золотые страницы , 2002. – 704 с.

9. Тихонов О.І. , Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків : Підручник.-Харків : РВП “ Оригінал “ , 1995 .- 600 с.

загрузка...
Top