Обґрунтування кривої IS

Вступ.

1. Суть та побудова кривої IS.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Як зазначає Н.Грегорі Менк`ю, “крива IS відбиває взаємовідношення між ставкою проценту й рівнем доходу, яке виникає на ринку товарів і послуг”. Між цими двома показниками існує обернений зв`язок: чим вище ставка проценту, тим нижче рівень доходу.

Кожна точка кривої IS показує рівень доходу за даної ставки проценту. Але рівень залежить від бюджетно-податкової політики. При зміні цієї політики крива IS зсувається.

Зростання державних видатків спричиняє зсув кривої IS вправо. Це показано на наступному графіку.

Інші зміни в бюджетно-податковій політиці також зсувають криву IS. “Позаяк зменшення податків призводить до збільшення видатків і доходу, воно зміщує криву IS вправо. Зменшення державних видатків або зростання податків скорочують доход, отже така зміна бюджетної політики зсуває криву IS вліво”.

Таким чином, найважливішим фактором, що впливає на розташування кривої IS є бюджетно-податкова політика держави.

Дійсно, “зростання державних видатків або скорочення податків зменшують національні заощадження за даного рівня доходу. Зменшення пропозиції ресурсів на ринку позичкових коштів збільшує ставку проценту, яка забезпечує рівновагу. Позаяк ставка проценту тепер вище за даного рівня доходу, крива IS зміщується вгору у відповідь на стимулюючу зміну в бюджетно-податковій політиці”.

1. Суть та побудова кривої IS

Крива ISвідображає залежність між процентною ставкою й рівнем доходу в національній економіці за рівноваги на ринку товарів і послуг. Для виявлення того, як зі зміною процентної ставки змінюється рівноважний дохід, використаємо функцію попиту на інвестиції та "кейнсіанський хрест".

Ділові підприємства для здійснення інвестицій беруть у позику грошові кошти, за що сплачують процент. Процентна ставка, як уже зазначалося, є вартістю отримання позики для фінансування інвестиційних проектів або, кажучи інакше, це плата за 100 взятих у позику грошових одиниць. За інших рівних умов, що вища процентна ставка r, то нижчий рівень запланованих інвестицій І. Залежність між інвестиціями та процентною ставкою відображає функція інвестицій, яка, як нам уже відомо, є спадною (рис. 1). Зменшення запланованих інвестицій скорочує сукупні видатки АЕу національній економіці і переміщує криву запланованих видатків донизу, що зменшує рівноважний рівень доходу Y. Це явище відбиває "кейнсіанський хрест" (рис. 1, б). Зміна процентної ставки впливає у той самий спосіб і на чутливі до неї споживчі видатки. Загалом простежується тісна залежність між динамікою процентної ставки rі доходом Y. З підвищенням процентної ставки рівень доходу в національній економіці зменшується. Крива ISвідображає цю обернену залежність і має від'ємний нахил (рис. 1, в).

Отже, крива IS— це графічна інтерпретація залежності між процентною ставкою та рівнем доходу. У кривій AS1поєднано взаємодію між r- та І, яка виражена функцією інвестицій, та між Iта Y, що відображає "кейнсіанський хрест". За даного значення процентної ставки кожній точці кривої ISвідповідає певний рівень доходу. Оскільки "кейнсіанський хрест" визначає рівноважний рівень доходу, за якого заплановані видатки економічних суб'єктів дорівнюють їхнім фактичним видаткам, і, отже, зрівнюються заплановані й фактичні інвестиції із заощадженнями у національній економіці, то крива ISє кривою рівноваги на ринку товарів і послуг. Рівновага на цьому ринку може досягатися через зміну доходу Y, або процентної ставки r, або обох цих змінних разом. При цьому що менший дохід Y, то вищою має бути процентна ставка r.

Криву ISбудують для певної фіскальної політики, зокрема припускають, що державні видатки Gі податки Т є незмінними. Зі збільшенням або зменшенням державних видатків і податків змінюється попит на товари й послуги в національній економіці, внаслідок чого змінюється дохід і крива ISпереміщується. Наприклад, за незмінної процентної ставки r, а отже й незмінного рівня запланованих інвестицій, збільшення державних видатків переміщує криву сукупних видатків угору (рис. 2, а). Тому за даної процентної ставки встановлюється вищий рівноважний рівень доходу, зокрема, на нашому рисунку, — від У, до Y2. Збільшення державних видатків переміщує криву ISвправо. Аналогічно зниження податків збільшує видатки й дохід і також переміщує криву ISвправо. І навпаки, зменшення державних закупівель або підвищення податків зменшують дохід і переміщують криву ISвліво.

Отже, крива ISпоказує ті комбінації процентної ставки й рівня доходу, які сумісні з рівновагою на ринку товарів і послуг. Зміни у фіскальній політиці, що збільшують сукупний попит, переміщують криву ISуправо, а ті, що зменшують сукупний попит, — уліво.

Криву ISможна тлумачити і по-іншому. У національній економіці, як відомо, І = S, де S— національні заощадження, а І — інвестиції. Національні заощадження відображають пропозицію позичкових коштів, а інвестиції — попит на ці кошти. Згадаймо, що тотожність національних рахунків можна записати:

Y- С - G= І, S= І.

Підставимо замість С функцію споживання, а замість I— функцію інвестицій:

Y- C(Y- Т) - G= /(r).

З лівої частини рівняння випливає, що пропозиція позичкових коштів залежить від доходу та від фіскальної політики — рівня податків та державних видатків. Права частина рівняння означає, що попит на позичкові кошти залежить від процентної ставки. Процентна ставка змінюється, щоб зрівноважувати пропозицію позичкових коштів і попит на них.

Крива ISуказує ще на такий зв'язок: вищий рівень доходу означає вищий рівень заощаджень, що відповідно передбачає нижчу рівноважну процентну ставку. Якщо, наприклад, дохід зростає від У, до Y2, як на рис. 3, національні заощадження, які дорівнюють (Y—C—G), збільшуються (споживання зростає на меншу величину, ніж дохід, бо гранична схильність до споживання менша за 1). Тому збільшення пропозиції позичкових коштів знижує процентну ставку відr1, до r2.

У результаті крива ISмає від'ємний нахил. Отже, її можна тлумачити як таку, що показує процентну ставку, яка зрівноважує ринок позичкових коштів за будь-якого рівня доходу. В усіх точках кривої зберігається рівність інвестицій І та заощаджень S.[8, c. 211-215]

Модель IS—LMвідображає взаємозв'язки на ринках товарів і грошей у національній економіці в короткостроковому періоді. Вона виходить із припущення про незмінний рівень цін. Це означає, що усі змінні в моделі вимірюються у реальних одиницях. У цій моделі припускають, що національна економіка є закритою.

Отже, модель IS—LMпоказує рівновагу товарного й грошового ринків і виявляє чинники, що визначають рівень доходу в національній економіці за незмінного рівня цін. [5, c. 400-402]

Висновки

Крива ІS - крива, що відбиває взаємозв'язок ставки відсотка й реального національного продукту в умовах, коли плановані інвестиції (І) дорівнюють планованим заощадженням (S). Крива має негативний нахил, що свідчить про те, що в міру падіння ставки відсотка, плановані інвестиції й реальний національний продукт зростають.

Модель IS—LMдає змогу аналізувати вплив макроекономічної політики на рівноважний рівень доходу в національній економіці у короткостроковому періоді. Ця модель показує, як зміни в екзогенних змінних — державних видатках, пропозиції грошей, податках тощо — визначають ендогенні змінні, передовсім процентну ставку й дохід (обсяг національного виробництва). Модель також дозволяє аналізувати вплив збурень на товарному й грошовому ринках на національну економіку. Ці питання вивчає макроекономіка вищого рівня.

Список використаної літератури

  1. Бункина М. К., Семенов В. А. Макроэкономика (основы экономической политики). — М.: АТ «ДИС», 1996. — 320 с.
  2. Бурда М., Виплош Ч. Макроекономіка: Європ. контекст/ Пер. з англ. — К.: Основи, 1998, —682 с.
  3. Гайгер, Линвуд Т. Макроэкономическая теория и переходная экономика: Пер. с анг. — М.: ИНФРА-М, 1996. — 560 с.
  4. Гальперин В. М., Гребенников П. И., Леусскип А. И., Тарасевич Л. С. Макроэкономика: Учебник / Общая редакция Л.С. Тарасевича. Изд. 2-е, перераб и доп. — СПб.: Изд-во СПбГУЕФ, 1997. — 719 с.
  5. Долан Э. Док., ЛиндсейД. Макроэкономика / Пер. с англ. — СПб.: Литера плюс, 1994. — 405 с.
  6. Маршалл А. Принципы экономической науки: В 3-х. т.: Пер. с. англ. — М.: Прогресс, 1993.
  7. Мельник О. М. Інфляція: теорія і практика регулювання. — К.: Знання, 1999.—291 с.
  8. Менкью Н. Г. Макроэкономика. Пер. с англ. — М.: Изд-во МГУ, 1994. —736 с.
  9. Микро-, макроэкономика. Практикум / Под общ. ред. Ю. А. Огибина. — СПб: Литера плюс, Санкт-Петербург оркестр, 1994. —432 с.
  10. Радіонова І. Ф. Макроекономіка і економічна політика. Підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. — К.: Таксон, 1996.— 256с.
  11. Савченко А. Г., Пухтаєвич Г. О,, Тітьонко О. М. Макроекономіка: Підручник. — К.: Либідь, 1999. — 288 с.
  12. Самуелсон Н. А., Нордгауз В. Д. Макроекономіка: Пер. з.англ. — К.: Основи, 1995.
загрузка...
Top